Понеділок, 30 Червня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 192

Не через голод: дельфіни повадилися красти рибу з пасток для крабів (ВІДЕО)

0
Фото - Facebook / Dolphin Discovery Centre

Пляшконосі дельфіни із затоки Кумбана біля берегів Західної Австралії в черговий раз продемонстрували надзвичайні розумові здібності, властиві цьому виду. Вони навчилися красти рибу, яку використовують як приманку у пастках для крабів. Спеціалісти мають пояснення такій зухвалій поведінці.

Про це розповідає Live Science.

Унікальні кадри нових звичок австралійських морських мешканців оприлюднив Центр виявлення дельфінів (Dolphin Discovery Centre) в Банбері.

Афаліни спостерігають, як краболови завантажують приманку в пастки і як спускають їх на океанське дно. Потім дельфіни швидко пхають свої витягнуті носи у пастки, стягують рибу з гачків, і хутко зникають.

Краболови намагаються по-різному обдурити злодіїв – ховати рибу під пастку або класти її в пластиковий контейнер, але дельфіни миттєво вчаться обходити всі хитрощі.

Наприклад, якщо риба перебуває під пасткою, дельфіни перевертають її за допомогою своїх сильних щелеп. А якщо наживку помістили в контейнер, дельфіни відчиняють його кришку зубами.

Першим два роки тому помітив таку поведінку афалін спеціаліст з охорони дикої природи Родні Петерсон. Він  був занепокоєний тим, що дельфіни заплутаються в сітках або з’їдять нездорову їжу. Тому звернувся до Центру виявлення дельфінів у місті Банбері. А вже його фахівці встановили п’ять камер для фільмування тварин у дії.

Оскільки захисники природи хвилювалися, що дельфіни заплутаються чи пораняться, то розробили нове, безпечне для ссавців рішення. “Ми разом із деякими рибалками на крабів розробили сітчастий мішечок для наживки з металевим гачком, який щільно тримав наживку. Дельфіни дізналися, що це недоступний доступ, тому вони попливли. Це означає, що ми отримуємо здоровіших дельфінів і щасливіших рибалок на крабів”, — сказав режисер Аксель Гроссман, який знімає фільми про дику природу та дельфінів затоки Кумбана.

На його думку, ці морські ссавці займаються крадіжкою не тільки і не стільки через голод. По-перше, приманка — дуже легка здобич, тому нею гріх не скористатися. “Якщо вони голодні, то можуть докладати більше зусиль, щоб знайти додаткові джерела їжі, такі як наживка для крабів, особливо в районі, який часто відвідують люди. По суті, дельфін бачить, як люди кладуть їжу на тарілку у них на задньому дворі”, — розповів Гроссман.

Але насамперед дельфінам просто цікаво вчитися, і вони люблять повеселитися. “Ми віримо, що це поєднання цікавості, легкого способу добути рибу, навченої адаптивної поведінки та, можливо, навіть трохи веселощів”, — сказав режисер.

Як розповідало раніше BitukMedia, вчені розкрили секрет спілкування самок дельфінів з дитинчатами.

Історії військових і медиків. В Україні демонструють документалку про ЛГБТ-пари, які щодня борються за базові права людей (ВІДЕО)

0
Документальний проєкт "Ілюзія рівності". Скрін - "Суспільне"

Наприкінці листопада в чотирьох містах України відбудуться передпокази документального проєкту “Ілюзія рівності”. Його герої діляться своїми болісними історіями щоденної боротьби за базові права людини. Стрічку створив Координаційний центр мовлення національних меншин Суспільного.

У документальному фільмі ЛГБТ+ військові та медики разом зі своїми партнерами розповіли про роботу, службу в ЗСУ, кохання, втрати, страхи й нерозуміння, з яким стикнулися у повсякденності.

“Перш за все у фокусі проєкту людина — з почуттями, проблемами та страхами. З великою кількістю щоденної праці, волонтерства та захисту країни. Їхні історії викликають думки про розуміння об’єднання людей в Україні, а не поглиблення поділу між ЛГБТКІ+ і не ЛГБТКІ+людьми. Коли наші героїні та герої розповідали свої історії, мені було боляче і прикро разом з ними, адже, окрім того, що їм складно, як і всім українцям, вони не мають достатньо юридичного захисту у, задавалось би, банальних для інших громадян і громадянок, речах та обставинах. І почасти мають переживання за своє життя, яке не пов’язане із зовнішнім ворогом, — коментує Анастасія Гудима, керівниця Координаційного центру мовлення національних меншин Суспільного та проєктів з розмаїття.

Своїми історіями поділились Дмитро Гаврилюк, який втратив партнера на війні після чотирьох років стосунків, Ольга Оніпкомасажистка-реабілітологиня та волонтерка й військовослужбовець Дмитро Павлов.

Троє героїв стрічки хочуть показати, що попри неприйняття суспільством і чіпляння ярликів, бути різними — це нормально. Також вони прагнуть привернути увагу до проблеми рівності в українському суспільстві. Йдеться про прийняття Закону про інститут реєстрованих партнерств, особливо під час війни.

Нагадаємо, що законопроєкт про цивільні партнерства зареєстрували у Верховній Раді у березні 2023-го. Зокрема, завдяки інституту цивільного партнерства зможуть отримати статус близьких родичів одностатеві пари, які наразі не можуть укладати шлюб через обмеження, закладені в Конституції (її положення не можна змінювати в умовах воєнного стану). Реєстроване партнерство також є альтернативою для тих пар, які не можуть або не бажають укладати шлюб.

Розповіді героїв “Ілюзії” охоплюють широкий спектр почуттів, таких як страхи та нерозуміння, що є знайомими для кожного. Проєкт ставить на меті розширити свідомість та сприяти відкритому висловленню почуттів, щоб кожна людина могла вільно ділитися своєю унікальною історією.

“Для нас важливо було розповісти історію людини, не акцентуючи на гендерній ідентичності. Саме у пострадянському суспільстві й досі існують  спотворені образи, стереотипи та міфи щодо ЛГБТК(ІА+) людей. Через свою життєву історію герої заглиблюються у суть своїх проблем, які для суспільства можуть бути нечіткими та примарними. Однак їхні розповіді спроможні стерти поняття “іншості” та не шукати ворогів там, де їх нема”, — розповідає ​​Олена Кривенко, креативна продюсерка проєкту.

Передпокази документального проєкту “Ілюзія рівності” відбудуться: 24 листопада в Ужгороді, 26 листопада в Івано-Франківську, 28 листопада у Львові та 29 листопада в Києві.

Премєра стрічки відбулась у Міжнародний день толерантності, який відзначають у листопаді. “Ілюзія рівності” також вже доступна на YouTube.

Як розповідало раніше BitukMedia, на стрімінгові платформі Netflix відбулася прем’єра серіалу Heart of Invictus. Він розповідає про учасників минулорічних “Ігор Нескорених” в Гаазі. Показали там і українських військових, серед яких – волонтерка Юлія Паєвська “Тайра”.

У Львові лікарі провели рідкісну операцію з видалення раку підшлункової залози

0
Фото - Facebook / Перше медичне об'єднання Львова

Шукали каміння в нирках, а виявили ракову пухлину підшлункової залози! У Львові хірурги виконали рідкісну радикальну операцію, аби врятувати життя пацієнтки з онкологічною недугою. Таке втручання – операція Віппла – вважається одним із найскладніших у хірургії органів черевної порожнини.

Про це повідомляють у соцмережах Першого медоб’єднання Львова.

Операцію провели 60-річній Марії з Львівщини. Під час планового УЗД, яке жінка проходила навесні, медики запідозрили, що в нирках жінки утворилось каміння. Але виявили пухлину підшлункової залози. Підтвердила діагноз і КТ-діагностика: у пацієнтки пухлина головки підшлункової залози розміром 3х4 сантиметри. Утвір щільно прилягав до портальної і верхньої брижийкової вени.

Взялись видалити пухлину і дати жінці шанс на життя у Центрі онкології Лікарні Святого Пантелеймона. Тут мультидисциплінарна команда розробила тактику її лікування, першим етапом якого стала хіміотерапія. Лиш після п’яти курсів хіміотерапії хірурги провели радикальне втручання – операцію Віппла. Працювали одразу двома командами – разом із судинними хірургами. Операція тривала 6 годин.

“Спершу хірурги видалили частину підшлункової залози, частину шлунка, жовчного міхура та дванадцятипалої кишки. Далі видалили уражену частину портальної та мезентерійної вени, через яку проходить венозна кров до печінки, встановивши натомість штучний протез завдовжки 6 сантиметрів”, – пояснили в лікарні. 

Фото – Facebook / Перше медичне об’єднання Львова

Операція минула успішно. Вже на 6 добу пані Марія поїхала додому. Її лікування триває: попереду курс хіміотерапії та тривала реабілітація. 

Рак підшлункової залози є одним із п’яти найпоширеніших онкологічних недуг в Україні. Найбільша небезпека такого захворювання в тому, що у 95% пацієнтів воно протікає абсолютно безсимптомно. “Відтак звертаються пацієнти надто пізно, коли пухлина метастазувала та операція вже неефективна. Виявити утвір можна, якщо своєчасно проходити планові медичні обстеження”, – наголошують лікарі.

Як розповідало раніше BitukMedia, львівські медики пришили задом наперед гомілку зі стопою 18-річній дівчині. Це має допомогти зберегти функціонування ноги після видалення коліна.

“Його спадщина не чорна чи біла, вона дуже сіра”: на аукціон виставили листи Наполеона, зокрема з російської кампанії (ВІДЕО)

0
Фото - Raab Collection

Одинадцять листів, надісланих Наполеоном Бонапартом, були виставлені на торги в США. Серед них і депеша з Кремля від 18 вересня 1812 року.

Про це повідомляє AFP.

Один з листів продається за $55 тис. Він датується 18 вересня 1812 року. У листі Бонапарт пише про свій приїзд до Москви в розпал російської кампанії та повідомляє, що місто палає у вогні через застосовану руськими тактику випаленої землі. “Сьогодні я оглянув головні квартали. Це було вражаюче місто; я кажу “було”, тому що сьогодні більше половини знищено вогнем”, — написав французький імператор.

Фото – Raab Collection

У посланні він також згадав про запаси алкоголю в місті: “Ми знайшли підвали, повні вина і спиртних напоїв, які нам дуже знадобляться”.

У 1812 році французький правитель наказав стягнути найбільшу європейську військову силу до Росії. Але під час вторгнення загинуло близько мільйона солдатів і мирних жителів.

Натан Рааб, президент Raab Collection, філадельфійського дилера історичних паперів, який займається продажем, вказує, що “лист з Москви настільки рідкісний, що він просто надзвичайний”. “Наполеон — це величезна фігура, яка викликає захоплення американців. Його сприймають як імператора і сильного лідера”. “Але його спадщина не чорна чи біла, вона дуже сіра”.

Пізніше Наполеон зруйнував кілька веж і частин мурів Кремля, який на той час був одночасно імператорським палацом і військовою фортецею. Він пообіцяв зробити це в іншому листі від 20 жовтня 1812 року. Цей лист не є лотом нинішнього аукціону: він був проданий за 187,5 тис. євро на французькому аукціоні в 2012 році.

В іншому листі, який продається за $79,5 тис., Наполеон перераховує боєприпаси, необхідні йому для останнього штурму Тулона на півдні Франції.

Інтерес до життя Наполеона різко зріс після того, як наприкінці листопада на великих екранах вийшов байопік про прихід до влади Наполеона. Фільм зняв Рідлі Скотт. У головній ролі — Хоакін Фенікс. У стрічці також розповідається про його стосунки з імператрицею Жозефіною у виконанні Ванесси Кірбі.

Нагадаємо, минулого тижня у Франції на аукціоні Osenat продали капелюх французького імператора Наполеона I Бонапарта за рекордні 1,9 млн євро.

Як розповідало раніше BitukMedia, у військово-морських архівах Великої Британії знайшли забуту пачку любовних листів. Всім їм понад 260 років. Листи були надіслані полоненим французьким морякам.

100 жінок року за версією BBC: до списку потрапили три українки

0
Нинішній список "100 жінок, які надихають" від ВВС — вже дясятий. Колаж - BBC

Британська BBC оголосила цьогорічну сотню жінок з усіх куточків світу, які надихають та впливають на світ. У переліку BBC 100 Women 2023 три українки — письменниця Оксана Забужко, захисниця прав дітей, засновниця фонду “Голоси дітей” Олена Розвадовська та експертка з клімату Ірина Ставчук.

Список опублікували на сайті BBC.

Британська телерадіомовна корпорація щороку складає BBC 100 Women. Шукають кандидаток з усіх регіонів планети, з усього політичного спектра та з будь-якої суспільної площини. Йддеться про жінок, які потрапили в заголовки газет або вплинули на важливі історії протягом останнього року, а також ті, хто має натхненні історії, досягли чогось значного або вплинули на своє суспільство.

2023 рік запам’ятався екстремальною спекою, лісовими пожежами, повенями та іншими стихійними лихами. Тож до списку також потрапили жінки, які допомагають боротися зі зміною клімату та працюють над заходами, які могли б допомогти їхнім землякам адаптуватися до її наслідків.

Що стосується України, тут до списку потрапили жінки, які надихали своєю працею у світлі протистояння українського народу проти російської агресії.  Ці три українки – радниця з питань кліматичної політики Ірина Ставчук, письменниця Оксана Забужко та захисниця прав дітей Олена Розвадовська.

Оксана Забужко потрапила до списку жінок, що надихають, як авторка понад 20 літературних творів, серед яких художня проза, поезія та публіцистика. Її вважають однією з найвидатніших письменниць, поетес та інтелектуалок України.

Олена Розвадовська представлена в BBC 100 Women 2023 так: “Допомогти українським дітям пережити травми війни — місія Олени Розвадовської. Вона є засновницею благодійного фонду “Голоси дітей”, який надає психологічну підтримку дітям, що постраждали внаслідок бойових дій. Організація з’явилася з ініціативи знизу у 2019 році, за чотири роки після того, як Розвадовська почала волонтерити у прифронтових районах Донбасу. Нині у фонді працюють понад 100 психологів у 14 центрах, є також безплатна гаряча лінія. Фонд допоміг десяткам тисяч дітей та батьків. Розвадовська брала участь у роботі над документальним фільмом “Будинок зі скалок“, який розповідає про дитячий притулок. Стрічка потрапила до списку номінантів на “Оскар 2023”. Також Олена разом із своєю командою видала книгу “Війна голосами дітей””.

Ірина Ставчук у 2019-2022 роках була заступницею міністра екології. А нещодавно приєдналася до Європейської кліматичної фундації як менеджерка програми в Україні. У розповіді про Ставчук, зазначено, що вона розробляє екологічні та кліматично стійкі рішення для післявоєнного відновлення України.

Крім українки, до сотні потрапили ще 27 кліматичних активісток планети. Також серед цьогорічних жінок-натхненниць — адвокатка і колишня перша леді США Мішель Обама, адвокатка з прав людини Амаль Клуні, футболістка-володарка “Золотого м’яча” Айтана Бонматі, експертка з ШІ Тімніт Гебру, голлівудська зірка Америка Феррера, представниця руху фемінізму Глорія Стайнем.

До списку потрапили письменниці, екоактивісти, борці за права корінного населення, жінок, дітей, біженців, черниці, вчительки та науковиці. Весь список можна переглянути тут.

Нинішній список “100 жінок, які надихають” від ВВС — вже дясятий. Проєкт заснували у 2013-му.

Нагадаємо, торік до списку “100 жінок” увійшло вісім українок. Перша леді Олена Зеленська, парамедикиня Юлія Паєвська (Тайра), захисниця прав людей з інвалідністю Юлія Сачук, правозахисниця Олександра Матвійчук, математикиня Марина Вязовська, журналістка Крістіна Бердинських, лікарка-педіатр Ірина Кондратова, політик і волонтерка Яна Зінкевич.

Як розповідало раніше BitukMedia, троє юних українок отримали дитячу премію миру у Великій Британії.

Школярка із Київщини попросила у Миколая нову школу – стару зруйнували росіяни

0
Фото: МОН

8-річна Люда Куць із Гостомельської громади написала листа до Святого Миколая, у якому попросила нову школу. Дівчинка навчалася у Горенці, але після боїв із російськими окупантами від школи лишилися руїни.

Про це написало Міносвіти і науки у Facebook.

Люда навчалася у Ліцеї №3 у Горенці. Після того, як школу зруйнували, діти навчаються дистанційно або їздять автобусом до іншого закладу.

“Св. Миколаю я дуже чемна дівчинка, домагаю мамі, люблю малювати, співати. Прошу подарувати нову школу бо мою спалили рашисти. Якщо це не вийде, то відвези дядям солдатам багато смаколиків”, – написала у своєму листі Люда (авторський стиль та пунктуація збережені).

Також дівчинка намалювала школу та укриття.

Можливо, це ілюстрація щоденник та текст

“Щодня росіяни руйнують школи, садочки, університети — від обстрілів і бомбардувань уже постраждали майже 4000 закладів освіти. Проте ці злочини можуть знищити лише стіни, але не бажання дітей учитися й розвиватися”, – написали чиновники.

У МОН повідомили, що над проєктом відбудови Ліцею №3 і побудови укриття уже працюють.

Як повідомляло BitukMedia, 18-річна Софія Терещенко, 17-річна Анастасія Феськова та 17-річна Анастасія Демченко отримали Міжнародну дитячу премію миру (International Children’s Peace prize) у Великій Британії. Дівчата отримали премію за розробку двох застосунки для дітей-біженців.

Чому від червоного вина болить голова – науковці намагаються пояснити

0
Ілюстрація створена за допомогою MidJourney

Американські науковці із Університету Каліфорнії припускають, що виявили причину, чому після червоного вина болить голова. Винуватцем може бути флавоноїд та антиоксидант під назвою кверцетин. В крайньому разі, у американському вині його багато.

Про це пише ВВС.

Науковці для дослідження брали вино сорту Каберне із каліфорнійського округу Напа.

Вони кажуть – чим більше грона перебувають під сонцем, тим більше у них виробляється кверцетину. Тож чим дорожче вино, тим більше головного болю воно може принести. В середньому, більш починається через 30 хвилини після вживання навіть невеликої кількості вина.

Однак, схоже, кверцетин погано впливає на самопочуття лише у суміші із алкоголем. Цього флавоноїду багато у різних овочах і фруктах і він не викликає неприємних ефектів.

Аби довести цю гіпотезу, лишилося провести простий експеримент: взяти людей, схильних до “винного” голового болю і дати їм горілку – розчин спирту у воді. Одним дати пігулку кверцетину (його можна придбати в аптеках, як вітамін), а іншим – таблетку-плацебо.

“Дешеві сорти винограду вирощують на лозах з дуже великими кронами і великою кількістю листя, тому вони не отримують так багато сонця”, – пояснює один із дослідників Ендрю Вотерхаус.

Однак таке пояснення не влаштовує британського професора Роджера Кордера, фахівця із експерементальних методів лікування Лондонського університету королеви Марії.

Кордер наголошує, що дешеві вина навпаки – частіше викликають головний біль. Тож причиною може бути “хімія”, яку виробники додають до напоїв, припускає він.

Наприклад, причиною можуть бути сульфіти, які додають у вино у якості консервантів. У декого взагалі на них може бути алергія.

Крім того, деякі люди, які мають коріння зі Східної Азії, можуть бути нетолерантні до алкоголю – у них в організмі порушений ланцюжок розпаду етанолу, пояснює науковець.

Як повідомляло BitukMedia, французька поліція запобігла крадіжці двох вантажівок із оригінальним шампанським. Вміст кожної машини оцінють у близько 300 тис. євро.

Вирішив трохи почекати – злодій розбудив власників будинку хропінням

0
Фото: Фокус

Китайський злодій-рецидивіст Янг Мумоу, який вийшов на волю лиш у вересні, знову сяде за ґрати. Чоловік проліз у будинок, а поки чекав, коли господарі поснуть, сам задрімав. Господарі прокинулися від його хропіння.

Про це повідомляє  SCMP.

Пекінське муніципальне бюро громадської безпеки розповідає, що Янг проліз до одного із будинків у провінції Юнань через вікно. На годиннику були близько опівночі, але родина ще не спала. Чоловік вирішив почекати у кімнаті, і навіть запалив цигарку. А потім заснув і захропів.

Виявила зловмивника господиня будинку, жінка на прізвище Танг. Спочатку вона почула хропіння, але подумала що це звуки із сусіднього будинку. Однак хропіння посилювалося. Зрештою, господиня пішла помити дитячу пляшечку від молока і заодно оглянути будинок.

В одній із кімнат вона знайшла Янга, який спав на підлозі. Жінка розбудила чоловіка, а той викликав поліцію.

Янгу лише нещодавно відсидів рік за крадіжку і звільнився із в’язниці у вересні цього року.

Як повідомляло BitukMedia, французька поліція запобігла крадіжці двох вантажівок із оригінальним шампанським. Вміст кожної машини оцінють у близько 300 тис. євро.

Все заради онуків – 82-річна студентка стала рекордсменкою

0
Фото: koreajoongangdaily.joins.com

82-річна кореянка Кім Джонг Джа із Сеула стала найстарішою студенткою 2023 року, яка здала тест CSAT для вступу в коледж. Його вважають найскладнішим у світі. Жінка каже – пішла навчатися заради онуків.

Про неї пише Korea JoongAng Daily.

Кім народилася у бідній японській родині у 1941-му. Після того, як Японія втратила контроль над корейським півострівом, родина переїхала до Кореї. Але через п’ять років почалася Корейська війна, і Кім не змогла відвідувати школу.

Жінка каже, ніколи й не мріяла закінчити коледж – завжди бракувало грошей. Але коли діти виросли, у неї з’явився час для навчання.

П’ять років тому Кім вступила до жіночої середньої школи і за цей час не пропустила жодного заняття. У минулий четвер вона склала іспит зі знання мови у одній із жіночих старших шкіл Сеула. На екзамен прийшли її однокласниці, які підтримували Кім.

Тест CSAT вважається найскладнішим у світі і може тривати до восьми годин. Він включає завдання із  математики, природничих наук, історії, мов та інших предметів. Але Кім упоралася.

Тепер жінка хоче вивчати англійську у коледжі. Каже, треба для спілкування із внуками. Вони живуть у США. Одного разу в аеропорту Сеула вона пропустила свій рейс до Америки, бо не змогла прочитати написи англійсько та корейською, пригадує.

Як повідомляло BitukMedia, 87-річний українець Данило Фаркаш, який мешкає у США, опинився серед найстарших учасників Нью-Йоркського марафону сьогодні, 5 листопада. Чоловік поділився деякими спортивними секретами. Наприклад, що не спить перед забігом.

2,2 тис. років на всіх – в Італії засудили сотні мафіозі

0
Бункер, в якому відбувався суд. Скрін із відео

Італійський суд ув’язнив понад 200 учасників мафіозних банд Ндрангети. Терміни різні, але загалом у сумі вони отримали 2,2 тис. років. Це найбільший і найгучніший процес за останні три десятиліття.

Про це повідомляє CNN.

Судовий процес почався у січні 2021-го. Спеціально для ного у південному італійському місті Ламеція-Терме спорудили бункер. До процесу залучили понад 400 юристів і більше 900 свідків. Аби зібрати докази, слідство прослухало 24 тис. телефонних розмов.

Загалом обвинувачених було 338. Їх звинувачували у зв’язках із мафією, вимаганням грошей, хабарництвом та п’ятьма вбивствами. Усі загалом могли отримати 5 тис. років ув’язнення.

Засудили лише 207 осіб, інших виправдали. Таке рішення прийняла колегія із трьох суддів, які радилися із 16 жовтня, коли закінчилися слухання.

На лаві підсудних була рекордна кількість жінок – 42, із них засудили 39.

Серед засуджених – колишній італійський депутат Джанкарло Піттеллі; колишній начальник поліції Джорджіо Назеллі; колишній офіцер фінансової поліції Мікеле Марінаро; колишній міський голова Джанлука Калліпо і колишні парламентарі Луїджі Інкарнато та П’єтро Джамборіно.

Примітно, що багато обвинувачених мали колоритні прізвиська – “Вовк”, “Солоденький” та “Стегно ягняти”.

Ндрангету вважають найпотужнішим кримінальним угрупуванням в Італії та одним із найпотужніших у світі.

Як повідомляло BitukMedia, італійські карабінери вистежили та затримали італійського мафіозі Луїджі Каччапуоті. У цьому їм допоміг білий пудель коханки кримінального авторитета.

Є фотодоказ: у Чорнобилі з’явилася тварина, яку екологи не фіксували з минулого століття

0
Фото - Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

На території Чорнобильського заповідника на Київщині фотопастки зафіксували рись євразійську. Цей вид є рідкісним: вважається, що ці хижаки зникли з території українського Полісся ще у минулому столітті.

Про це повідомляє Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.

“У минулому столітті цей вид повністю зник з території українського Полісся: фіксувались лише заходи окремих особин з рідкісних репродуктивних оселищ Білорусі. Тепер ось ми хвалимось новими й новими світлинами цього пухнатого хижака з китичками, популяція якого є цілком сталою на заповідній території, – йдеться у повідомленні природоохоронців. 

Рись у минулому – це звичайний вид в Українському Поліссі. Проведення осушувальних робіт, прокладка великої кількості шляхів, посилення конкурентних стосунків з вовком скоротили чисельність цього виду ще у кінці ХІХ ст.

За поліською популяцією рисі в останні десятиліття проводяться детальні моніторингові польові дослідження. Чисельність рисі станом на початок 2020 року складала орієнтовно 10 тварин на Рівненщині, 5 – на Житомирщині, 25 – на півночі Київщини. Впродовж 2020-го було поведене польове обстеження півночі Житомирщини і Київщини і станом на осінь в Українському Поліссі передусім у Овруцькому районі на Житомирщині були встановлені нові осередки розмноженняр рисі і очевидно, що найближчим часом чисельність виду знову буде відновлена до 80 особин.

Нагадаємо, до Чорнобильської зони повернувся зниклий вид диких тварин, яких там не бачили понад сотню років. Дослідник Сергій Гащак розповів, що у лісі біля Чорнобиля знову можна зустріти бурого ведмедя.

Завдяки фотопасткам, цього року вдалось задокументувати на теренах Заповідника присутність бурого ведмедя – вид, який вже фіксували у 2020 та 2022 роках. “Отримана інформація вказує, що, попри негаразди воєнного часу, найбільший хижак Європи не покинув Чорнобильський заповідник, а почувається тут ніби вдома”, – зазначають фахівці.

Фото – з фотопасток Чорнобильського заповідника та фахівців Опачицького та Куповатського ПНДВ

Як розповідало раніше BitukMedia, у Чорнобильській зоні оселився новий вид птахів – мартин скельний. Ці пернаті мешкають у Середземноморському регіоні, а до України могли потрапити з Польщі.

“Не російський художник”: український бренд випустив ялинкові кулі за мотивами творчості Малевича

0
Фото - Гроно

Ялинкові кулі за мотивами творчості художника Казимира Малевича випустив львівський бренд “Ґроно”. Виробники кажуть, що ідея створити новорічні прикраси з фрагментами картин митця виникла зі “зрозумілого бажання – повернути те, що в нас вкрала Росія”.

Про це розповідає The Village.

Мета колекції – позбутися маркування художника Казимира Малевича як “російського” та допомогти вписати його ім’я в українську історію мистецтва, коментують у “Ґроно”.

У колекцію “Наш Малевич” увійшло вісім куль у двох подарункових наборах – “Супрематизм” та “Українське село”. “Сільська естетика криється у лаконічних лініях та геометричних орнаментах, та, на думку деяких дослідників, має схожість з розписами подільських хат та писанок”, – розповідають у команді бренду.

Кулі упаковані в чорну подарункову коробку – так реалізоване “концептуальне посилання” до “Чорного квадрата”.

“Мистецтвознавці відслідковують схожість між супрематизмом Малевича і геометричним розписом, який використовувався для подільських хат та писанок. Традиційно писанки покриваються астральними візерунками, на них відтворюється магічний код зі стихій (земля, вогонь, вода). Такі ж візерунки можна побачити і у творах Малевича, оскільки його безпредметний живопис натхненний “живою предметістю” елементів традиційної української культури”, – зазначають у “Ґроно”.

Придбати ялинкові кулі можна на сайті чи в Instagram бренду. Зараз набори пропонуються зі знижкою, тому їхня ціна становить – 2700 грн.

Бренд “Ґроно” також випускає підвіски та свічники, зокрема має колекцію свічників за мотивами творчості Поліни Райко. Роботу над нею почали ще до знищення окупантами Каховської ГЕС і затоплення музею Поліни Райко. Наразі більшість фресок знищені, вдалося зберегти близько 30% розписів мисткині. 

Раніше бренд вже створював декор та колекцію ялинкових куль, натхненну картинами Марії Примаченко.

Серія “Люди Примаченко” розкриває ключову ідею творчості мисткині — “Творити на радість людям”. Фото – Ґроно

Як розповідало раніше BitukMedia, амстердамський Стеделік-музей визнав Казимира Малевича українським, а не російським художником. Відтепер його представлятимуть митцем, який “народився в Україні у батьків польського походження”.

“Там, де сходяться паралельні лінії”: дані телескопа NASA стають музикою, яку можете відтворити і ви (ВІДЕО)

0
Зображення - NASA/CXC/SAO/K.Arcand, SYSTEM Sounds (M. Russo, A. Santaguida)

У рамках нової співпраці вчені та композитори використали дані телескопів NASA для створення оригінальної музики. Ультразвукове зображення Галактичного центру з використанням даних космічних телескопів “Чандра”, “Хаббл” та “Спітцер” трансформували в оригінальну композицію з нотами та партитурою.

Про це розповідає сайт NASA.

З 2020 року в рамках проєкту “соніфікації” у рентгенівському центрі NASA “Чандра» дослідники переводять цифрові дані, отримані телескопами, у ноти та звуки. Це дозволяє сприймати знімки космічних об’єктів не тільки очима, а й на слух.

В рамках нового етапу проєкту ультразвукової обробки вчені у співпраці з композитором Софі Кастнер розробили музичні версії даних, які можуть відтворити як професійні музиканти, так і аматори (переходьте за посиланням, якщо готові спробувати свої сили, – ред.).

“Це схоже на написання вигаданої історії, яка багато в чому ґрунтується на реальних фактах, — пояснює Кастнер. — Ми беремо дані з космосу, які перетворили на звук, і надаємо їм нового вигляду”.

Зображення – NASA/CXC/SAO/Sophie Kastner

На сьогодні пілотна програма фокусується на даних з невеликої області в центрі нашої галактики Чумацький Шлях, де знаходиться надмасивна чорна діра. Цю ділянку, шириною близько 400 світлових років, вивчали рентгенівська обсерваторія NASA “Чандра”, космічний телескоп “Хаббл” і “Спітцер”, що вийшов з ладу.

У процесі ультразвукової обробки даних комп’ютери використовують алгоритми для математичного зіставлення цифрових даних, які надходять з цих телескопів, зі звуками, які може приймати людина. Однак музиканти мають більші можливості, ніж комп’ютери.

Кастнер вирішила зосередитись на невеликих ділянках зображення, щоб зробити дані більш зрозумілими для людей. Результатом її пробного проєкту стала нова композиція, в очнові якої реальні дані телескопів NASA, але з людським підходом. Робота Софі Кастнер “Галактичний центр” називається “Там, де сходяться паралельні лінії”. От як вона звучить⬇️⬇️⬇️

Як розповідало раніше BitukMedia, фахівці NASA оприлюднили опрацьований запис звукових хвиль від надмасивної чорної діри. Звучить вона моторошно.

Українець очолив Марсіанську дослідницьку станцію

0
Фото - Facebook/ Сергій Якимов

Український інженер Сергій Якимов очолив Марсіанську дослідницьку станцію. Вона розташована у пустелі Сан-Рафаель, що в штаті Юта. Там проводять геологічні дослідження та соціальні експерименти, що симулюють перебування людини на поверхні Червоної планети.

Про це повідомляє “Голос Америки”.

Марсіанська дослідницька станція оточена численними долинами, каньйонами, ущелинами, височинами з глинистих сланців, вапняку та піску, які сформувались тут багато мільйонів років тому. Все це створює у цій місцевості пейзажі, схожі на неземні. 

На Марсіанській пустельній дослідницькій станції проводять геологічні та соціальні дослідження в умовах, максимально наближених до тих, що є на поверхні Марса.

“Ми приймаємо різні групи з усього світу, які проводять експерименти або тестують обладнання. І ця марсіанська станція класифікується як геологічний аналог, тому що геологія навколишньої пустелі близька до геології Марса наскільки це можливо”, – розповідає Сергій Якимов.

Ротація дослідницьких груп триває від двох тижнів. Вони живуть у спеціальних модулях. Харчуються овочами і фруктами з “марсіанської” теплиці. Назовні виходять лише у скафандрах.

Сергій мріє стати астронавтом і потрапити на Марс, а тому вже був учасником кількох таких експедицій.  

Чоловік закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю “системи керування літальними апаратами”. Вісім років тому його відібрали до сотні претендентів для майбутнього польоту на Червону планету, який організовувала компанія з Нідерландів Mars One. Але вона збанкрутіла. 

“Я все життя йду до цієї мрії. Але треба робити якісь кроки. Можна, звичайно, просто сидіти на дивані і казати, що я хочу стати астронавтом. Проживаючи в Америці вже декілька років, я працював інженером в маленькій компанії, але працювати там у сфері польотів людини в космос я все ще не міг. І тут з’явилася можливість долучитися до цієї справи на станції”, – розповідає Якимов.

Марсіанська пустельна дослідницька станція в Хенксвіллі, штат Юта. 18 квітня 2015. Фото AP/Rick Bowmer

Марсіанська пустельна дослідницька станція створена громадською організацією – “Марсіанським товариством”, яке фінансується різними донорами. Серед них мільярдери Джеф Безос та Ілон Маск. “Треба ще знайти когось, хто там побудує інфраструктуру для того, щоб люди могли там жити та підготувати людей”, – каже Якимов.

Політ на Марс наразі далека перспектива, каже український інженер. Наступним етапом у своїй кар’єрі він бачить роботу в NASA – у Космічному центрі в Г’юстоні. Там готують астронавтів. Щоправда, для цього Сергію Якимову спершу потрібно отримати громадянство США.

Як розповідало раніше BitukMedia, троє юних українок отримали дитячу премію миру у Великій Британії.

Сліди з неоліту: відкопали 4 000-річну гробницю з п’ятьма покійниками

0
Фото - University Museum of Bergen

У Норвегії на місці будівництва нового готелю відкопали кам’яну гробницю віком близько 4 тис. років, а в ній рештки щонайменше п’ятьох людей. Знайдені поряд з ними артефакти вказують на те, що поховані могли бути одними з перших землеробів західної Норвегії. Знахідка розширює розуміння сільськогосподарської історії регіону.

Про знахідку пише Live Science.

Археологи повідомляють, що в Західній Норвегії було виявлено надзвичайно важливу кам’яну могилу віком 4000 років, назвавши її найунікальнішою знахідкою кам’яного віку в країні за останні 100 років.

Розкопки археологів Університетського музею Бергена у невеликому поселенні Сельє тривають з квітня цього року. За цей час відкопали численні залишки доісторичних поселень, зокрема кістки тварин та намистини з мушель.

Але найбільшу цінність має гробниця з кам’яних плит, датована 2 140-2 000 роками до нашої ери: 3 метри завдовжки, 1,5 м завширшки та 1 метр заввишки, складалась з двох камер. У них і знайшли останки щонайменше п’ятьох людей, зокрема літнього чоловіка з артритом, молодої жінки та 2-річної дитини. Поруч знайшли також кам’яний серп, придатний для збору зерна, що разом із віком наводить на думку, що померлі були одними із перших землеробів на заході Норвегії.

Могила є “hellekistegrave”, або могила в кам’яному ящику. Цей тип поховання раніше був виявлений тільки в Бускеруді, Естфолді та Данії, але ніколи в Західній Норвегії. Знахідка такої могили тут може пояснити, коли сільське господарство, яке вперше з’явилося в Норвегії близько 3950 р. до н. е, поширилося на Західну Норвегію.

Дослідники розкопують гробницю Сельє пізнього неоліту на південному заході Норвегії. Фото – University Museum of Bergen

На користь цього припущення свідчить і тип поховання: у західній Норвегії тогочасні люди частіше ховали померлих в скелях, тоді як на сході, де вже практикували сільське господарство, часто використовували подібні гробниці з кам’яних плит, що поширилися з Данії разом з групами фермерів. З’ясувати походження похованих допоможе майбутній ДНК-аналіз.

Дослідники, можливо, зможуть встановити вік людей, місце походження і способи транспортування в Західну Норвегію завдяки людському кістковому матеріалу, що винятково добре зберігся, виявленому на цьому місці.

Раніше BitukMedia розповідало про норвезького аматора з металошукачем, який зробив “велику золоту знахідку століття”.