У Китаї 86-річний чоловік одружився зі своїм першим коханням. З дівчиною він познайомився під час навчання в університеті. Весілля відбулося 60 років опісля.
Чжоу Гуйлінь був студентом юридичного факультету Пекінського університету. Там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ян Сюгуй. У них почалися стосунки. Попри глибокий зв’язок в молодості, після випуску вони розійшлися і провели десятиліття окремо.
Чжоу присвятив життя освіті: заснував школу у рідному місті Їян в центральному Китаї та багато років був її першим директором. І у нього, й в Ян Сюгуй з’явилися власні сім’ї.
Пара відновила звʼязок після того як обидва овдовіли. Зустріч через багато років надихнула їх, і колишні закохані вирішила провести решту років життя разом, оформивши свій союз весіллям.
За китайськими мірками, весілля вийшло скромним. На святковому бенкеті були присутні лише близькі друзі та родичі.
Всюди були розкидані листівки з проникливими віршами, наприклад: “Протягом шістдесяти років, ми немов ластівки, що розходяться в дорозі. Жодна парчова книга не могла передати глибини нашої туги. Століття щирих надій, і тепер в світлі червоних свічок ми наново пишемо історію нашого першого кохання”.
81-річна наречена танцювала та співала, а чоловік акомпанував їй на тангу — традиційному китайському барабані.
Весілля літньої пари викликало широкий інтерес, і молодята дістали щирі благословення від усієї китайської онлайн-спільноти.
“Це справжнє кохання. Навіть у своєму віці він намагався зустріти наречену жваво. Це не про просто тихо разом. Сьогодні багато хто з тих, хто одружується, не готові докладати таких зусиль”, — відгукнувся один з користувачів. “Це благословення. В такому віці здійснити мрію всього життя! Мої вітання!”, —написав другий. “Їхнє життя зробило повне коло – ось як виглядає справжня реалізація”, – написав третій.
Як розповідало раніше BitukMedia, 79-річний чоловік і 78-річна жінка знайшли один одного та одружилися через 60 років після розірваних заручин. Коли вони були молодими, проти їхнього союзу виступили батьки нареченої. Але від долі не втечеш.
Блакитна діра Таам Джа знаходиться під водою в затоці Четумаль, Мексика. Фото - Joan A. Sánchez-Sánchez
Блакитна діра Таам Джа біля Мексики є найглибшою підводною воронкою у світі, виявили дослідники. І вони ще навіть не досягли дна! Згідно з новими вимірюваннями, Таам Джа заглиблюється на щонайменше 420 метрів нижче рівня моря і може бути пов’язана лабіринтом підводних печер і тунелів.
Нові вимірювання демонструють, що блакитна діра Таам Джа (TJBH), яка знаходиться в затоці Четумаль біля південно-східного узбережжя півострова Юкатан, сягає щонайменше 420 м нижче рівня моря. Це на 119 м більше за попереднього рекордсмена – Синю діру Санша Йонле, також відому як Діра Дракона у Південнокитайському морі.
Блакитну діру Таам Джа (TJBH) біля Мексики вперше описали лише 2023 року. Тоді для оцінки її глибини науковці використовували технологію ехолокації – випускали у море звук і реєстрували швидкість його відбиття від дна. Вони визначили, що Таам Джа, оточена мілиною в лише 5 метрів глибиною, сягає принаймні 274,4 метра нижче рівня моря. Однак такі непрямі методи можуть давати похибку, наприклад, через зміну проходження звукових хвиль крізь шари води з різною щільністю чи наштовхування на перешкоди.
Аби уточнити глибину блакитної діри в затоці Четумаль, під час експедиції 6 грудня 2023 року вчені скористалися прямим методом вимірювання. Вони опустили з корабля CTD – пристрій з набором зондів, які зчитують і передають властивості води на поверхню в режимі реального часу через кабель. Він дозволяє оцінювати солоність, температуру та глибину. Так з’ясувалося, що дно сягає ще більшої глибини за первинні виміри – щонайменше на 146 метрів.
Зображення – Alcérreca-Huerta et al. Frontiers in Marine Science (2024)
Пристрій також виділив різні шари води всередині блакитної діри, включно з шаром нижче 400 м, де умови температури та солоності нагадували умови Карибського моря та прилеглих прибережних рифових лагун. Згідно з дослідженням, це свідчить про те, що TJBH може бути з’єднана з океаном через приховану мережу тунелів і печер. Точніше на це вкажуть наступні вивчення, як і про біорізноманіття Таам Джа.
Прилад CTD, використаний для недавньої роботи, також не знайшов дна блакитної діри, оскільки він міг працювати лише на глибині 500 м.
Далі вчені планують розшифрувати максимальну глибину TJBH. “У глибинах Таам Джа також може лежати біорізноманіття, яке потрібно досліджувати”, — додають вчені.
Як розповідало раніше BitukMedia, вчені з Австралії та Японії встановили новий рекорд — їм вдалося знайти та зняти на камеру найбільш глибоководну рибу з усіх коли-небудь знайдених. Риба належить до раніше невідомого виду та мешкає на глибині 8336 метрів.
У 2015 році Герте Пінінг виписали чималий штраф за публічне сечовипускання, що спонукало її розпочати кампанію за збільшення кількості туалетів, якими можуть користуватися всі. Фото - Roger Coulam/Alamy
В Амстердамі популярні вуличні відкриті пісуари. Проте ними можуть користуватися лише чоловіки. Куди ж ходити в туалет жінкам? Потрапивши в таку ситуацію, місцева жителька змінила стан справ у місті.Герте Пінінг, яку оштрафували на 140 євро за справляння потреби надворі, “вибила” у міста 4 млн євро на туалети.
Потреба в туалеті виникла в Герте Пінінг, коли вона поверталася додому з бару однієї ночі у 2015 році. Вона швидко зважила свої варіанти: у жвавому районі Амстердама Лейдсеплейн вже був час закриття, а це означало, що вона не могла забігти до бару, щоб скористатися їхніми зручностями, а найближчий громадський туалет був розташований за 2 км від неї.
Вона присіла навпочіпки в провулку, попросивши друзів прикрити її, поки вона це робила. Незабаром з’явилася поліція і виписала порушниці штраф у розмірі 140 євро – за публічне сечовипускання.
Мало хто міг передбачити, що буде далі. Після дев’ятирічної боротьби за “рівність сечовипускання”, в якій тисячі людей вийшли на вулиці Нідерландів, цього місяця Амстердам заявив, що в жовтні відкриє більше громадських туалетів.
Наступного дня після того, як Пінінг оштрафували, вона прокинулася люта від несправедливості. “Поруч було багато пісуарів для чоловіків, але я не могла нікуди піти попісяти. Я подумала: “Гаразд, це проблема””, — розповідає вона.
Пінінг, якій тоді був 21 рік, написала листа, в якому оскаржила штраф, зазначивши, що в Амстердамі є 35 громадських пісуарів для чоловіків і лише три громадські туалети для жінок. “Це стосується не лише жінок, а й людей на інвалідних візках. Дуже важливо, щоб були місця для всіх”, — сказала вона.
Після двох років, що минули без жодної офіційної відповіді, Пінінг несподівано отримала виклик до суду для розгляду справи про несплачений штраф. “Я подумала: “Що? Я маю йти до суду? Гаразд, дивно, але так, треба йти””, — згадує Пінінг.
Вона почала поширювати інформацію, ділитися своєю недовірою з приводу того, що її викликають до суду через питання паритету туалетів. Близько 20 представників ЗМІ з’явилися, щоб задокументувати її появу в суді, оскільки суддя відхилив її апеляцію, але зменшив штраф до 90 євро через те, що справа довго розглядалася в суді.
Суддя також висловив власну думку з цього приводу, сказавши Пінінг, що, попри відсутність жіночих туалетів, вона повинна була скористатися чоловічим пісуаром. “Це може бути неприємно, але це можливо”, — сказав він.
Так виглядає громадський пісуар для чоловіків в Амстердамі. Твердження голландського судді про те, що жінки можуть користуватися таким пісуаром, викликало глузування. Фото – David Gee 2/Alamy
Пізніше за кавою зі своїми близькими Пінінг обмірковувала пропозицію судді. “Ми всі сміялися з цього, тому що це було так смішно. Я думаю, що це точно неможливо”, — сказала вона.
По всій країні реакція була набагато гострішою. У містах по всій країні почали з’являтися акції протесту, які закликали жінок оскаржити рішення судді. “Жінки з усієї країни запрошуються продемонструвати (не)можливості сечовипускання в громадському пісуарі, побудованому для чоловіків”, — заявили організатори одного з протестів під назвою “Влада пісуару”.
Інші розмістили в Інтернеті фотографії, на яких вони скручуються у вузли і намагаються прийняти амбітні гімнастичні пози, щоб виконати наказ судді, а деякі підписали петицію, в якій закликали міністра освіти, культури і науки країни вирішити проблему “рівності сечовипускання”.
Серед тих, хто долучився до руху проти санітарного сексизму, була Ілана Рудеркерк, яка на той час була членом міської ради Амстердама. “Є речі, які одного разу побачивши, ви вже не зможете не помітити. І це прекрасний тому приклад — це несправедливо і незручно”, — сказала Рудеркерк, яка зараз є членом голландського парламенту.
Вона та Пінінг разом працювали над муніципальним законодавством, яке закликало Амстердам збільшити кількість доступних громадських туалетів. Реакція спочатку була неоднозначною. “Спочатку люди думали, що в цьому такого, або вважали, що про це трохи дивно говорити. Але я завжди наголошувала на тому, що коли йдеться про щось настільки елементарне, чому б нам просто не розібратися з цим? Особливо, коли це зрозуміло для половини населення міста, але не для іншої половини”, — каже вона.
Об’єднавшись з іншими жінками-членами ради, вона почала збирати громадську підтримку для вирішення цього питання. Поволі місто почало змінюватись, розміщуючи влітку мобільні туалети у великих парках і зелених зонах та інформуючи громадськість про те, що вони можуть користуватись такими об’єктами, як поліцейські дільниці та пожежні частини.
Але для остаточної перемоги знадобилися роки. Нарешті цього місяця в Амстердамі заявили, що нові громадські туалети, пристосовані для інвалідних візків, з’являться в жовтні. Точна кількість не була підтверджена, хоча місто заявило, що загальна сума інвестицій складе 4 млн євро.
“Як я почуваю з цього приводу? Дуже добре”, — сказала Пінінг. За її словами, останні дев’ять років були випробуванням терпіння, яке часом було непосильним.
Як розповідало раніше BitukMedia, перемога стрічки “Ідеальні дні” німецького режисера Віма Вендерса у номінації “Найкращий фільм іноземною мовою” на церемонії “Оскара” підказала японцям нову атракцію. Тепер туристів будуть водити 17 столичними громадськими вбиральнями у Токіо, які надихнули Вендерса на фільм.
Вчені змінили уявлення про анатомію древніх риб, які жили мільйони років тому на нашій планеті. Фото - Ray Troll, edited by IFLScience
Близько п’яти мільйонів років тому в річках Північної Америки плавав гігантський лосось. Припускають, що він виростав до 2,7 м завдовжки і мав неймовірно довгі ікла, як в шаблезубого тигра. Однак нові дослідження показали, що це не так. Цей “шаблезубий лосось” насправді мав шипоподібні бивні, схожі на бивні сучасного бородавочника.
Палеонтологи переглянули вигляд гігантського лосося Oncorhynchus rastrosus, який жив на півночі Тихого океану від дванадцяти до п’яти мільйонів років тому. Вперше гігантського лосося описали у 1970-х роках – цей вид вважався найбільшим представником сімейства Salmonidae, який коли-небудь жив на Землі. Ці рибини могли сягати 3 метрів завдовжки та важити понад 170 кг. Тоді дослідники припускали, що величезна істота мала два ікла шаблезубої форми, спрямованої в пащу. Її навіть називали “шаблезубим лососем”.
Однак у новому дослідженні, опублікованому в журналі PLOS ONE, вчені з Орегонського університету в США повторно проаналізували скам’янілості Oncorhynchus rastrosus, які були знайдені в 2014 році. Тепер вони припускають, що ці зуби більше нагадують бивні такого парнокопитного ссавця як бородавочник, і виступали не донизу, а вбік.
Той самий бородавочник. Зовні він схожий на кабана з дуже великою головою. На спині та потилиці тварини є невелика грива. Ікла дорослої особини можуть сягати 60 см.
Дослідники точно не знають, навіщо лососю були ці бивні. Є припущення, що ікла, що виходять назовні, допомагали рибам боротися з іншими лососями або хижаками. За словами вчених, бивні також могли використовуватися самками для копання гнізд під ікру або обома статями, коли ті пливли вгору на нерест.
Малоймовірно, що ікла потрібні були для полювання на здобич, оскільки Oncorhynchus rastrosus, на відміну від сучасного близького родича вимерлого виду – чавичі (Oncorhynchus tschawytscha), не харчувався іншими рибами, а був фільтратором, що поїдає планктон. Для полювання на крихітних істот потужні ікла без потреби.
Порівняння розмірів доісторичного лосося (А), найбільшого з лососів (В), що нині живуть, і людини-рибалки (С) Зображення – Ray Troll
Цікаво, що моторошні зуби були як у самок, так і у самців Oncorhynchus rastrosus. Передбачається, що O. rastrosus, подібно до багатьох сучасних лососів були анадромними, тобто проводили більшу частину життя в морях, а нерестилися в річках, після чого гинули.
Як розповідало раніше BitukMedia, на одній із шахт штату Ґуджарат у Індії розкопали 27 хребців доісторичної змії. Вона могла сягати в довжину до 15 м і важити тонну. Vasuki indicus, так назвали вид, – найбільша змія із нині відомих.
В Албанії пройшов чемпіонат світу з рапіду (швидкі шахи) серед дітей до 8, 10 та 12 років. Двоє представників Львівщини повернулися додому з нагородами: Олексій Наконечний здобув золото, а Лук’ян Гузела – срібло у своїх вікових категоріях.
Про це повідомило управління спорту Львівської міськради.
Так, чемпіоном світу з рапіду у віковій категорії до 10 років став 9-річний Олексій Наконечний з Трускавця – його тренує Андрій Зазуляк. Шахіст переміг з результатом 9 з 11 очок. Срібним призером став вихованець Львівської шахової академії Лук’ян Гузела (тренери – Назар Фірман, Богдан Лозинський). Лук’ян змагався у віковій категорії до 8-ми років.
Олексій почав професійно займатися шахами у 2021 році. Талант помітив його батько, який раніше був артистом балету і працював у Львівській опері.
На чемпіонаті світу в Албанії змагався ще один вихованець Львівської шахової академії Ігор Третяк (тренери Назар Фірман, Максим Мацейко). Ігор, набравши 6 з 11 можливих очок, посів підсумкове 29-те місце.
На чемпіонаті світу в Албанії змагався ще один вихованець Львівської шахової академії Ігор Третяк (тренери Назар Фірман, Максим Мацейко). Ігор, набравши 6 очок з 11 можливих, посів підсумкове 29-те місце.
Загалом у змаганні виступали 13 українців – 10 юнаків та 3 дівчат.
Як розповідало раніше BitukMedia, Ашват Каушик з Сінгапуру став наймолодшим гравцем, який переміг гросмейстера у класичному шаховому турнірі. На момент перемоги у Швейцарії його вік становив 8 років, 6 місяців та 11 днів.
АмериканкаКейті, відома у TikТok як КayakKatie, живе зі своїм чоловіком у цілковитій ізоляції. І платить за це свою ціну: щотижня вона змушена пливти на каяку річкою, населеною алігаторами, просто щоб викинути сміття. А допомагає їй у цьому пес породи чихуахуа.
Кейті з чоловіком живе у будинку на сваях, оточеному річкою Сатілла у штаті Джорджія. Будинок вони придбали після того, як діти стали дорослими та почали власне життя.
На своїх відео Кейті радіє тому, що поруч немає жодних сусідів. Але за це доводиться платити поїздками небезпечною річкою. Хоча її відео і набирають на TikTok сотні тисяч та навіть мільйони переглядів.
На одному із них Кейті показує, як вона, одягає вейдерси, бере мішки, свого собаку у каяк – і вирушає у мандрівку.
Для Кеті таке сурове життя – це не просто виживання, а спосіб знайти благополуччя. Незважаючи на ізоляцію, щоденні випробування, повені та урагани, як “Ідалія” минулого літа, вона знаходить розраду в красі та спокої навколо.
«Для мене ці труднощі — ніщо порівняно з перевагами перебування тут для нашого психічного та фізичного здоров’я», — розмірковує жінка в одному із відео.
“Жуки, смітники, алігатори, змії – ніщо з цього не зрівняється зі спокоєм, який ми відчуваємо, із нашою безтурботністю, релаксом та просто відчуттям того, що життя дивовижне”, – каже вона.
Як повідомляло BitukMedia, в амерканській затоці Сан-Франциско очевидці протягом кількох днів спостерігали, як пливе двоповерховий великий будинок. У соцмережах розгорілася дискусія – “що це було?”. Але тепер таємницю розкрили.
Віздом досі лишається активною. Фото: Jon Plissner/USFWS
72-річну самку гавайського альбатроса, яку звуть Віздом (“Мудрість”), помітили у компанії залицяльників. Найстаріша відома дика пташка світу нещодавно втратила попереднього самця, а тепер виконує шлюбні танці серед молоді.
Шлюбні танці Віздом вдалося зняти під час сезону гніздування в національному заповіднику атолу Мідвей у північній частині Тихого океану у березні цього року. Її розпізнали завдяки кільцю із її номером – Z333.
Віздом тривалий час була у парі альбатросом із кличкою Акеакамай (гавайське слово, яке означає “любитель мудрості”, можна перекласти як “мудрець” або “філософ”). Але його не було видно під час двох попередніх сезонів гніздування.
Альбатроси живуть дійсно довго і зазвичай створюють пари на усе життя.
Вони відкладають одне яйце у першій половині місцевого грудня, каже доглядач заповідника Джонатан Плісснер (Гаваї знаходяться у південній півкулі). Віздом залицялася принаймні до кількох самців.
“Вона і досі активно залицяється до інших. Як на 70-річну, вона доволі активна”, – каже Плісснер.
Віздом (ліворуч) кокетує із потенційним новим партнером. Фото: Jon Plissner/USFWS /
Віздом вперше помітили у 1956-му, коли вона відклала яйце. Альбатроси можуть виводити пташенят лише після настання 5-річного віку.
За життя Віздом відклала 50-60 яєць і успішно вивела 30 пташенят. Однак 90% свого життя поза материнством вона провела в морі, харчуючись кальмарами й риб’ячою ікрою.
Як повідомляло BitukMedia, американські зооволонтери із притулку West Place Animal Sanctuary зі штату Род-Айленд влаштували святкову вечірку на 17-річчя врятованої ними пекінської качки Ерни. Пташка сама “волонтерила” у притулку, вирощуючи чужих пташенят.
Археолог-любитель із Англії знайшов “абсолютно унікальний” зразок серед римськихдодекаедрів у світі. Ці артефакти часів Римської імперії зазвичай добре збрежені. Це міг бути окультний предмет древніх кельтів, але ніхто не знає їх справжнього призначення
Давньогрецький філософ Платон стверджував, що Земля, якщо поглянути згори, схожа на м’яч, сшитий із 12 шматків тканини і яскраво розфарбований. Можливо, саме це значення мали давньоримські дванадцятигранники. Можливо, вони використовувалися у астрономії, астрології чи окультних практиках. А можливо були просто приладом для в’язання рукавичок. Версій існує безліч, але точної немає. Римські додекаедри називають “одною із найбільших археологічних знахідок”.
Загалом дванадцятиграників за весь час знайшли 130, із них 33 у Британії. Pаніше BitukMedia писало, що згадок про додекаедр немає в жодному письмовому джерелі. Крім того, ці фігурки часто знаходять біля місць поховань. І лише у регіонах, де за часів Римської імперії жили племена галлів або кельтів. Це дозволяє припустити, що на цих територіях використовувався якийсь магічний культ, з яким пов’язані додекаедри.
Цього разу додекаедр знайшов мешканець села Нортон-Дісней і член місцевого клубу любителів історії та археології.
Предмет має діаметр 8 см та 12 отворів різного розміру. Йому близко 1700 років. 4 травня його виставлять у музеї Лінкольна, де він пробуде до вересня.
У заяві музею додекаедр називають “абсолютно унікальним” і “одним із найбільших серед відомих”.
Ще унікальною його рисою є те, що цей артефакт повністю непошкоджений, на відміну від інших знайдених. Також знайдений зразок розвіює деякі популярні версії щодо призначення таких предметів.
Усі відомі дванадцятигранники мають різний розмір. Отже це не еталон і не предмет для вимірювання чогось, каже секретар клубу археологів любителів із Нортон-Дісней Річард Паркер.
Також на предметі нема слідів пошкодження, потертостей, що свідчило б про носіння чи часте використання. Отже це не інструмент ремісника чи іншого майстра.
Додекаедр знайшли поруч із маленькою фігуркою бога-вершника, яка, припускає Паркер, мала велике духовне значення. Тож його версія, що дванадцятигранник мав релігійне чи ритуальне призначення.
“Очевидно, що той, хто його зробив, і ті, хто його використовували, вважали його великою цінністю”, — каже Паркер. – “Тож мала бути дуже важлива причина, чому його поклали у землю у такий спосіб».
“Римляни були дуже забобонними людьми, і зазвичай їм потрібні були знаки, які дозволяли їм приймати рішення у повсякденному житті”, – додає Паркер.
Як повідомляло BitukMedia, двоє археологів-аматорів виявили на датському острові Зеландія бронзовий диск із зображенням одного з найвідоміших античних правителів – Олександра Македонського. Артефакт датують ІІ-ІІІ століттями нашої ери.
26 квітня Рохеліо Вільярреал заявив, що отримав партію з двох пар сережок Cartier, які він купив на веб-сайті компанії за 13 доларів за штуку. Фото - Rogelio Villarreal
Завдяки збою в роботі сайту Cartier покупець з Мексики придбав дві пари сережок люксового бренду лише за $28. Насправді прикраси коштували $28 000.Оскаржити покупку французький ювелірний дім не зміг.
Інцидент стався у грудні 2023 року. Лікар Рохеліо Вільярреаль переглядав Instagram та звернув увагу на неймовірно дешеві сережки Cartier.
“Ну, я скористався можливістю і навіть замовив дві пари, і називайте мене голодним, але я сумніваюся, що ви б упустили можливість”, – написав чоловік у соцмережі Х під цим скріном..
Мексиканець замовив ювелірні вироби за $28 в інтернет-магазині компанії в момент збою. Насправді сережки коштували $28 000. “Присягаюсь, мене пробив холодний піт”, — згадує Вільярреаль у соцмережі X. Він купив дві пари. Пізніше на сайті Cartier ціну сережок підвищили до 237 000 песо — понад $ 13 000 доларів.
Чоловікові вдалося отримати покупку лише за чотири місяці. Спочатку у Cartier не визнали купівлю дійсною і відмовилися відправляти товар. В якості компенсації мексиканцю запропонували повернення грошей, пляшку шампанського та шкіряний чохол для паспорта.
Проте Вільярреаль прагнув отримати саме сережки, тому звернувся до мексиканської агенції із захисту прав споживачів. Яка зрештою і винесла рішення на його користь. Cartier розпорядилися надіслати йому ті самі прикраси. “Війна закінчилася. Cartier виконує вимоги”, – написав Рохеліо Вільярреаль. Коштовні сережки чоловік пообіцяв подарувати матері.
Як розповідало раніше BitukMedia, власник ресторану в Австралії мало не закрив свій заклад через встановлені за стандартними налаштуваннями на iPhone та iPad мапи. Додаток помітив його ресторан тайської кухні як “закритий назавжди”. Самбізнесмен не користувався “яблучною” технікою, тому не міг помітити помилку.
Афінська школа (італ. Scuola di Atene) — фреска пензля Рафаеля в станці делла Сеньятура Ватиканського палацу.
Італійський дослідник Граціано Ранокк’я стверджує, що знайшов точне місце поховання філософа Платона. Цей науковець з Університету Пізи вивчає згорілі папіруси з Геркуланума. І не без допомоги штучного інтелекту.
Знайдені у XVIII столітті Геркуланумські папіруси – це понад 1800 доісторичних сувоїв. Їх виявили на римській віллі поблизу Неаполя. Сувої Геркулануму, поховані та захищені вулканічним попелом протягом тисячоліть, являють собою єдину великомасштабну бібліотеку класичного світу.
Використовуючи технології штучного інтелекту (ШІ), вчені зараз намагаються розшифрувати обвуглені стародавні папіруси. Вже знайдено нові слова, які вказують на 30% збільшення тексту у порівнянні з аналізом 1991 року.
Завдяки тисячі нових або по-іншому прочитаних слів з папірусу про історію Академії Філодема Гадарського і було зроблене нове відкриття. Про це повідомив папіролог Граціано Ранокк’я з Університету Пізи, презентуючи проміжні результати дослідницького проєкту GreekSchools.
Ранокк’я стверджує, що в результаті цього розшифрування зміг прочитати текст, а в ньому виявив вказівку на точне розташування могили Платона в Афінах.
За його словами, знахідки вказують на те, що Платона було поховано в саду Академії, знаменитої школи, заснованої філософом у 387 році до нашої ери. Один з найвпливовіших розумів в історії людства знайшов останній прихисток неподалік Мусейона. А це, між іншим, єдиний античний Храм муз, який безперервно працював щонайменше вісім століть.
Цей прорив став результатом нової інтерпретації папірусів, написаних Філодемом з епікурейської школи, в яких він детально описує історію Академії.
В результаті розшифровки папірусів, спливли й інші подробиці, які раніше не були відомі. Наприклад, з текстів випливає, що Платона продали в рабство або у 399 році до нашої ери (після смерті його вчителя Сократа), або у 404-му (під час завоювання Егіни спартанцями), а не у 387-му, під час перебування Платона у Сіракузах, як вважалося раніше.
Це не єдина розбіжність щодо Платона. Зокрема, досі є нестиковка у тому, як помер філософ. У працях Цицерона йдеться про те, що він помер під час написання чергової праці, а за версією Герміпа — на весіллі у віці 81 року і був похований в Академії.
Можливо, і ці деталі вченим вдасться прояснити. Адже повний аналіз папірусу, за підрахунками, вони завершать до 2026 року.
Як розповідало раніше BitukMedia, під час нещодавніх розкопок у районі Regio IX археологічного парку Помпеї на півдні Італії виявили пекарню, де працювали раби. Тісне приміщення мало ґрати на вікнах, а разом з людьми жили тварини.
Український шеф-кухар Євген Клопотенко, бренд “Духмяна хата” та пекарня Good Bread, де працюють люди із ментальною інвалідністю, створили благодійний проєкт. Вони пропонують “підвісити паску” – купити святкову випічку та задонатити її для українців із прифронтових територій.
“Підвісити” вершкову паску можна на сайті пекарні. Одна паска важить 220 грамів і коштує 220 грн.
Усі замовлені паски випечуть у пекарні, а потім їх відвезуть у прифронтові населені пункти, які перебувають під постійними обстрілами.
“У них немає вихідних і свят від війни, адже війна у них кожного дня. Але ми разом можемо зробити так, щоб напередодні такого важливого для всіх українців свята, ці люди відчули не тільки війну, але й піклування”, – йдеться на сайті пекарні.
“Паска — це невід’ємний символ Великодня. У наші часи це ще й символ стійкості, єднання, підтримки. Кожна спечена нами паска у рамках ініціативи — це прояв любові та турботи стосовно людей, які вимушено опинилися у скруті через російське вторгнення», — зазначають ініціатори проєкту.
Пекарня Good Bread, де працюють люди із ментальною інвалідністю відкрилася у Києві, на вул. Клеманська, 7 восени 2017-го. Її засновником став 21-річний киянин Владислав Міщенко.
Як повідомляло BitukMedia, раніше у Києві презентували оновлену збірку рекомендованих рецептур страв для шкільних їдалень від українського шеф-кухаря Євгена Клопотенка. Її розробили в рамках Стратегії реформи системи шкільного харчування.
Майстриня Галина Ковальська з Львівщини створила 10 вишитих писанок заввишки від 0,9 до 1,5 м. Всі роботи жінки були виставлені на центральній площі в Жовкві. Там же був зафіксований рекорд України.
Про це повідомила Жовківська міська рада на своїй сторінці у Facebook.
Рекорд України зафіксували на центральній площі Жовкви у неділю, 28 квітня. Місцева мешканка Галина Ковальська власноруч створила 10 писанок із ручної вишивки. Їхня висота – від 90 см до 1,5 м. Найбільша з них називається “Дитяча”: на ній розміщено 583 маленьких писанки, вишитих дітьми Львівського району.
На створення писанки знадобилося три місяці. “Моя мрія – писанкове диво – має неповторні особливості: висота писанки – 1,5 м, підставка – 0,90 см, її “талія” – 1,8 м. На обмотування основи використано 650 м джгута, 1,5 кг клею. Вишивало писанку-рекордсменку до 200 людей, тому що дітям помагали дорослі, діти вишили 474 писанки , 100 писаночок дошила я”, – розповіла майстриня.
Окрім неї Галина Ковальська вишивала ще дев’ять писанок різного формату. Їх виставили на центральній площі міста Жовква, де й зафіксували рекорд України.
Співробітники Книги рекорду України зафіксували досягнення Ковальської як “Українська писанка сильніша за рашистський танк: єднає нас та веде до Перемоги!”.
Цю півтораметрову писанку занесли до Книги рекордів України. Це вже другий рекорд України майстрині Галини Ковальської. Раніше жінка оздобила вишивкою 150 ялинкових кульок.
Як розповідало раніше BitukMedia, 34-річний Олексій Кордзіховський із Хмельницького відкрив зубами 52 пляшки із металевими кришечками за 1 хв. Це майже вдвічі більше, ніж планував. Так чоловік встановив національний рекорд України.
98-річна Лідія Степанівна під обстрілами пройшла весь фронт, подолала близько 10 км, двічі падала – але будь-що прагнула дістатися вільної української території. Відважній жінці вийти із Очеретиного, що на Донеччині, допомогли “Білі янголи”: спільно з військовими доставили її в пункт допомоги. Зараз бабуся перебуває у відносній безпеці.
Будинок, який жителька Очеретиного будувала власними руками, зруйнували росіяни, а її рідні зазнали поранень. Рятуючись від окупантів, жінка у свої 98 років здійснила неможливе. Лідія Степанівна йшла весь день, без їжі та води, декілька разів падала без сил і, як вона каже, “засинала”. Трималася на двох палицях та “на характері”. У розпал боїв пенсіонерка дивом залишилась живою та неушкодженою.
Надвечір втомлену жінку побачили на дорозі військові та передали групі поліції “Білий Янгол”. Поліцейські відвезли її в шелтер для евакуйованих, де про неї піклуються. Наразі правоохоронці шукають родичів жінки. Після “марш-кидку” Лідія Степанівна почувається добре. “Я ту війну пережила і цю війну переживаю. Залишилась без нічого. Але я своєю Україною на ногах вийшла”, – каже літня жінка.
Раніше BitukMedia розповідало про 88-річного пенсіонера Івана Яковича з нещодавно захопленого росіянами селища Очеретине на Донеччині. Чоловік цілу ніч йшов в бік українських позицій та пережив обстріл. Такий шлях він подолав, аби не бути в окупації та не отримати російський паспорт.
У Норвегії туриста оштрафували на 12,5 тис. крон (це приблизно 45 тис. гривень) за те, що він наблизився до моржа. Чоловік хотів сфотографувати тварину.А турбувати моржів заборонено.
Турист на Шпіцбергені, ймовірно, гірко шкодує про своє рішення наблизитися до моржа. Чоловік вибрався на крижину, щоб сфотографувати велетня. Своїми діями він порушив Закон про охорону довкілля архіпелагу. Згідно з ним, рух транспорту на Шпіцбергені не повинен без необхідності порушувати спокій дикої природи.
“Очевидно, що наближатися так близько до моржа, що лежить на крижині, може бути небезпечно”, — зазначили в поліції. Там підкреслили, що випадки турбування моржів у них трапляються не часто.
Цей турист нібито просто хотів зробити круті фото. Це дорого йому обійшлося. Фото – губернатор Шпіцбергена
Інцидент взяв на контроль губернатор, який був очевидцем події. Туристу призначили штраф у розмірі 12,5 тис. норвезьких крон — чоловік не став оскаржувати його. Видання не уточнює, з якої саме країни був мандрівник.
Моржі на Шпіцбергені охороняються законом з 1952 року. Чисельність цих тварин у цій місцевості вкрай мала і вони перебувають під загрозою зникнення.
Як розповідало раніше BitukMedia, пам’ятник моржисі Фрейї встановили в Осло (Норвегія). 2022 року стала місцевою знаменитістю, але з міркувань безпеки її піддали евтаназії. Ініціатори проєкту називають рішення влади поспішним.
101-річна американка, яка попросила вказати лише ім’я – Патрісія, уже майже двароки потрапляє в курйози під час мандрівок літаками. У систему бронювання онлайн неможливо правильно ввести її вік. Тому співробітники думають, що Патрісія – немовля.
Патрісія народилася 1922 року. Однак букінг-система американських авіаліній виявилася не готовою до таких літніх пасажирок. Ввести цю дату у поле “рік народження” просто неможливо. Система пропонує лише 2022 рік. Тож співробітники аеропортів думають, що на борту буде дитина. І це повторювалося уже принаймні два рази.
До 97 років Патрісія подорожувала самостійно, але потім став псуватися зір. Тепер її супроводжує донька Кріс. І навіть коли вона купує матері квиток і вказує категорію “дорослий”, система все рівно пропонує лише 2022 рік народження.
Іноді це призводить до не дуже приємних моментів. Наприклад, одного разу персонал думав, що немовля понесуть на руках і не підготував транспорт, аби відвезти Патрісію до літака.
Фото: ВВС
Однак Патрісія, колишня медсестра, не засмучується. Навпаки – сміється:
“Вони очікують маленьку дитину, а тут я – стара леді”.
Та й співробітники аеропорту були дуже привітні, додає вона.
Жінка користується авіалініями кожного року – літає у теплі штати побачитися із ріднею і уникнути холодів. Восени також збирається в політ. Тоді їй виповниться уже 102 роки.
Як повідомляло BitukMedia, 90-річний ветеран британських десантно-штурмових військ Джон Ландау здійснив стрибок та вільне падіння із літака. Чоловік зважився на це, аби зібрати кошти на нове обладнання для лікарні у Глостерширі.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
