У Шепетівці, що на Хмельниччині, жінка разом з поліцейськими врятувала травмованого лебедя. Його доставили до ветеринарного шпиталю і надали необхідну медичну допомогу.
Птаха до правоохоронців принесла небайдужа місцева жителька. Вона помітила травмованого лебедя посеред міста у заметі.
“Птах не міг злетіти. До того ж, дуже змерз. Жінка вирішила занести його до поліції, адже була переконана, що правоохоронці не залишать пернатого без допомоги”, – заявили у поліції.
Поліцейські офіцери нагодували птаха, влаштували на ночівлю, а наступного ранку доставили до Хмельницького ветеринарного шпиталю.
Врятований лебідь перебуває під наглядом орнітолога. Йому надали необхідну медичну допомогу.
Як розповідало раніше BitukMedia, загін поліції “Білі янголи” та харківські зооволонтери евакуювали під обстрілами двох скакунів із Авдіївки на Донеччині. Тварини дивом втекли із ферми, яку розбомбили росіяни навесні 2023-го.
Стародавні пращі, знайдені Ізраїльським управлінням старожитностей (IAA), вважаються найдавнішими доказами війни в регіоні. Фото - Emil Aladjem / Israel Antiquities Authority
Ізраїльські археологи знайшли раннє свідчення того, що в Південному Леванті, тобто на території сучасного Ізраїлю, вже в мідно-кам’яному столітті існувало розвинене систематичне виробництво зброї. На таку думку наштовхнула знахідка 400 однакових каменів.
Під час розкопок на місці поселень Ен Есур у Центральному Ізраїлі та Ен Ціппорі в Нижній Галілеї, що відносяться до початку мідно-кам’яної доби (5800–4500 роки до нашої ери), археологи натрапили на великі гори практично ідентичних на вигляд каменів.
Сотні гладкого каміння з твердого вапняку або доломіту мають однаковий розмір (5,2 на 32,1 см) і вагу близько 60 грамів, а також однакову витягнуту, обтісну форму.
Як відзначають археологи, каміння такої двоконусної аеродинамічної форми ідеально підходить для метання за допомогою пращі. Йдеться про дуже точну і смертельну зброю. Аналогічні метальні снаряди археологам траплялися і раніше, але запаси таких обсягів (424 камені) знайшли вперше.
Фото – Gil Haklai/IAA
Усе це свідчить, що виготовлення ядер для пращі було поставлено на потік вже 7200 років тому. Масове, організоване, систематичне виробництво таких снарядів, в якому, ймовірно, було задіяно багато людей, дозволяло доісторичному суспільству завжди бути готовим до війни та захисту, вважають археологи.
Як розповідало раніше BitukMedia, рідкісний 2500-річний мармуровий диск знайшов простий ізраїльський рятувальник, який пірнав у море. Вчені знають, що такі диски використовувались для захисту кораблів від лихого ока.
«Суперсвині» поєднують навички виживання дикого євразійського кабана з розміром і високою плодючістю домашніх свиней. Фото - AP
Сполучені Штати передбачили швидке вторгнення диких “суперсвиней” з півдня Канади. Гібридні тварини з’явилися у Канаді кілька десятиліть тому, швидко розмножились і тепер завдають істотних збитків сільському господарству.
Вибухове зростання популяції диких свиней на півдні Канади загрожує північним штатам США справжньою навалою, вважають експерти. В канадських свинях поєднуються навички виживання диких кабанів з Євразії та розміри та плодючість домашніх свиней. Фактично, там зародилась нова популяція, яку зоологи називають суперсвинями.
Дійшло вже до розмов про екологічну катастрофу – надто стрімко поширюються канадські свині, яких професор Університету Саскачевана Райан Брук назвав “найагресивнішими тваринами на планеті”.
Дикі свині можуть поширювати на свинофермf[ такі захворювання, як африканська чума свиней, оскільки тварини швидко розмножуються. Фото – АР
І без закордонних порушників дикі кабани у США щороку завдають фермерам збитків на 2,5 млрд доларів здебільшого у південних штатах, таких як Техас. Брук упевнений, що вторгнення суперсвиней з Канади погіршить ситуацію ще більше.
Провину за появу навали диких свиней у Канаді покладають на дії уряду країни, який у 1980-х роках почав заохочувати їхнє розведення. Ринок свинини сягнув піка й обрушився у 2001 році. Як наслідок, багато фермерів просто випустили тисячі своїх тварин на волю. Змішавшись з дикими родичами, вони створили популяцію, яка агресивніша за своєю природою та стійкіша до холодів.
“Експерти завжди говорили: не варто хвилюватися, якщо дика свиня чи кабан втече з ферми, то їй не вдасться пережити канадську зиму, вона замерзне на смерть. Що ж, виявилося, що бути свинею означає мати величезну перевагу у протистоянні з холодами”, – заявив Брук.
Проблема Канади з дикими свинями бере початок у 1980-х роках, коли вона заохочувала фермерів вирощувати кабанів. Фото – AP
Брук зазначив, що традиційні способи знищення диких свиней не завдають популяції серйозних збитків, і вона продовжує зростати. Вчені зафіксували велике скупчення свиней на кордоні провінцій Манітоба та Саскачеван з американським штатом Північна Дакота.
Крім того, що дикі свині шкодять сільськогосподарським угіддям, вони забруднюють водойми та переносять інфекції, які загрожують як іншим тваринам, так і людям. Для контролю популяції “суперсвиней” використовувалися різні методи, наприклад, пошук стад із залученням “свині Юди” – виловленого кабана з GPS-передавачем, який знаходив родичів і таким чином наводив на них групи відстрілу. Однак на думку Брука, вікно можливостей для контролю популяції закрилося в 2010-2012 роках, і тепер “суперсвині” можуть вважатися диким видом тварин, що відбувся.
“Не слід дивуватися, коли свині перетнуть кордон, якщо вже цього не зробили. Питання в тому, що робити?”, — занепокоєно заявив Брук. За його словами, вторгнення можуть зупинити лише “по-справжньому агресивні заходи” та використання всіх можливих засобів для боротьби із цими тваринами.
Як розповідало раніше BitukMedia, “кокаїнових” бегемотів Пабло Ескобара вже 215 особин: це вдвічі більше, ніж вважалось. Йдеться про тварин, які створюють проблеми для екосистеми Колумбії, а для влади країни стали головним болем.
Науковці із Гарвардської медичної школи знайшли бактерію, яка може бути причиною свербіння шкіри у людей без шкірних захворювань. Це золотистий стафілакок.
Дослідники ставили експерименти на мишах. Вони заражали їх шкіру золотистим стафілакоком і помітили, що це сприяє посиленню сверблячки протягом кількох днів.
І справа не у самих бактеріях, а в тому, що вони робили шкіру мишей гіперчутливою навіть до легких торкань, чого у здорових особин не було.
Симптоми у мишей подібні до тих, що мають люди із екземою. Але вони можуть бути і яскраво виражених проявах на шкірі. Наприклад, шерстяний светр може почати викликати надто сильне подразнення.
Науковці припускають, що за відчуття свербіння відповідає ензим стафілакока, кодований як V8. Він активує у нервових клітинах протеїн PAR1. Цей протеїм міститься у нейронах, які передають різні сигнали – наприклад, біль, жар і свербіж – до мозку.
Тож подразнений нерв створює відчуття “сверблячки”, навіть якщо на шкірі немає запалення, і людина здорова.
Протеїн PAR1 змогли заблокувати за допомогою препарату, який перешкоджає згортанню крові. Мишам це допомогло. Однак є проблема – PAR1 дійсно потрібен організму, без згортання крові людина помре від крововтрати.
Однак науковці уже думають про крем, який допоможе людям із сверблячкою, яка викликана, наприклад, хронічними захворюваннями шкіри.
Як розповідало BitukMedia, американські науковці із Університету Каліфорнії припускають, що виявили причину, чому після червоного вина болить голова. Винуватцем може бути флавоноїд та антиоксидант під назвою кверцетин.
Фото - Дмитро Кричун, Тарас Перетятко, Сергій Разумний / Національний антарктичний науковий центр
Українські полярники в Антарктиці спостерігають “білі ночі” — нині там пізня весна і дуже довгий день. Так 22 листопада світловий день становив 19 годин 32 хв. І його тривалість поки тільки зростає. Полярники з “Вернадського” розповіли як живуть у цей період.
Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
Найдовший день на антарктичній станції “Академік Вернадський” буде 21 грудня – у Південній півкулі це день літнього сонцестояння. Він триватиме 22 години 24 хвилини і 42 секунди. А замість ночі протягом 1,5 години будуть просто сутінки.
Оскільки станція розташована північніше Полярного кола, явище полярного дня — періоду, коли сонце не заходить за горизонт понад добу, там не спостерігається. Для порівняння: на Південному полюсі тривалість полярного дня становить аж 184 дні.
Як полярники реагують на такі умови? “Вночі доводиться зашторювати вікна, а Новий рік зустрічати засвітла. Але після антарктичної зими сонце і яскраві денні пейзажі точно покращують настрій”, – розповідають українські фахівці в Антарктиці.
Довгий світловий день додає роботи метеорологам, зокрема, коли небо безхмарне. Тоді спеціальним приладом – аерозольним сонячним фотометром Microtops – вчені щогодини вимірюють концентрацію аерозолів в атмосфері. Завдяки цьому дослідники з’ясовують, як змінюється кількість зважених частинок в атмосфері за день, тиждень, місяць. “Це важливо, адже такі начебто маленькі аерозолі відіграють величезну роль у формуванні погоди та клімату. На основі таких вимірювань потім створюються кліматичні моделі не лише для полярних регіонів, а й для всієї Землі”, – пояснюють полярники.
Фото – Національний антарктичний науковий центр
За гарної погоди влітку також наступає “гаряча пора” для озонометриста. Коли небо чисте, то вимірювань озону треба робити стільки, що науковець майже не виходить з озонового офісу, розташованого на горищі. А якщо хмар немає і на заході, і на сході сонця, то поспати досліднику не доведеться. Тоді озометрист проводить особливі вимірювання Умкер, які дають змогу побудувати вертикальний профіль розподілу озону в атмосфері.
Тож сонячна погода і тривалі дні приносять полярникам не тільки радість, а й велику кількість роботи. Але вчені зізнаються, що вона теж завжди на радість.
Як розповідало раніше BitukMedia, українські полярники показали новонароджених тюленят Ведделла.
Американський аукціонний дім, яким володіє Warner Bros. Discovery, планує продати аніматронну голову Іншопланетянина з однойменного фільму Стівена Спілберга 1982 року. За неї хочуть принаймні $1 млн.
Аукціон проведуть 14-17 грудня у Беверлі-Хіллз, Каліфорнія. Розпродаж проводитиме Julien’s Auctionsand Turner Classic Movies.
Голова Іншопланетянина буде одним із лотів. Загалом планують розпродати близько 1 тис. предметів із науково-фантастичних, фантастичних та супергеройських фільмів. Торги пройдуть наживо та онлайн.
Голову Іншопланетянина створив нині покійний експерт зі спецефектів Карло Рамбальді. Ніздрі Іншопланетянина відкриваються і закриваються, вени пульсують; рухати очима, губами, бровами, чолом і язиком можна за допомогою кабелів.
Донька Рамбальді – Даніела – каже, батько надихався блакитними очима їхньої кішки Кіккі, коли створював зовнішність Іншопланетянина.
Експонат походить із особистої колекції Рамбальді. Повну фігуру Іншопланетянина уже продали минулого листопада за $2.56 млн.
Фільм “Е.Т.”, що є скороченням від ExtraTerrestrial, був свого часу номінований на дев’ять “Оскарів”, зі яких узяв чотири. Серед них – за найкращі візуальні ефекти.
Як повідомляло BitukMedia, модель зорельоту X-Wing, яку використали на зйомках фільму “Зоряні війни: Нова надія”, продали з аукціону за 3,1 млн доларів. Це найдорожчий реквізит, створений для франшизи, який виставляли на торги.
37-річна бразилійка Мейрівоне Роша Мораєс минулого року одружилася із лялькою із ганчірок на ім’я Марсело. У них уже є “син” Марселіньо – теж ляльковий. Але жінка каже, що чекає на другу “дитину”, і навіть зібрала вечірку із розкриття статі на 40 осіб.
Вечірка із розкриття статі “дитини” відбулася у минулу неділю. Мейрівоне з’ясувала, що “дитина” буде дівчинкою. Вона з’явиться у “подружжя” у грудні і її ім’я буде Марсела, каже майбутня “мати”.
На відео, яке з’явилося у мережі, Мораєс, Марсело та Марселіньо були одягнені в рожево-блакитне з рожево-блакитними прикрасами. Мораєс тримали в руках димовуху, з якої підіймався рожевий дим.
Хоча на відео Мораєс стрибає від радості, пізніше вона сказала, що хотіла б ще одного хлопчика, бо “кажуть, що дівчата – це дорожче і це більше роботи”.
А ось Марсело, каже жінка, дуже щасливий, бо він хотів дівчинку.
Ляльку у людський зріст сплела із ганчірок для Мейрівоне її мати, коли жінка поскаржилася, що вона досі самотня і не має з ким танцювати форро. Мейрівоне каже, що закохалася у ляльку з першого погляду.
Однак, пізніше бразилійка поскаржилася, що Марсело двічі зраджував їй. А потім розповіла, що їхнього “сина” Марселіньо викрали і вимагають за нього викуп у розмірі $200.
Як розповідало BitukMedia, у Болгарії створили плюшевого ведмедя Loving Bear Puffy із чоловічим тілом. Пуффі має зріст 1,7 м, важить 3,2 кг і має допомагати самотнім людям.
Орнітологи з Італії виявили, що африканські пінгвіни можуть відрізнити свого партнера від іншого пінгвіна з колонії за малюнком крапок на його “фартушку”. Птахи довше дивилися на фотографії партнерів, аніж на фотографії інших знайомих родичів, але лише в тому випадку, якщо бачили крапки на тілі.
Дослідники з Туринського університету (Італія) виявили, що пінгвіни вміють відрізняти один одного, але не як люди (по обличчях) і не як деякі інші птахи (за голосами). Крім “чорних фраків”, африканські пінгвіни мають є точкові візерунки на білому пір’ї грудки. Ці малюнки не повторюються. І, як з’ясували дослідники, за ними пінгвіни впізнають своїх.
Команда на чолі з психологом Луїджі Бачіадонна працювала в зоопарку неподалік Рима, де мешкає невелика колонія африканських пінгвінів (Spheniscus demersus). Вчені помітили, що наглядачі зоопарку використовували пінгвінські цятки, щоб розрізняти тварин. Бачіадонна зацікавився, а чи можуть пінгвіни робити так само? Дослідники припустили, що й самі пінгвіни здатні так впізнавати та відрізняти один одного — добрий зір дозволив би їм це робити.
Spheniscus demersus. Фото – Wikipedia
Африканські пінгвіни живуть великими колоніями, постійно спілкуються і формують моногамні довгострокові пари. На момент дослідження в колонії було 22 пінгвіни, а в експериментах брало участь 12 – 5 самок і 7 самців, які були партнерами (п’ять пар самець-самка та одна пара з двох самців).
Кожного пінгвіна сфотографували кілька разів і надрукували зображення на картоні на повний зріст. Також сфотографували кілька інших пінгвінів з колонії, які не брали участі в експерименті. Дослідники провели 3 тести: пінгвіни заходили у вольєр і бачили дві фотографії – свого партнера та іншого пінгвіна з колонії. Вчені припустили, що якщо пінгвіни зможуть упізнати про свого партнера, то на його фотографію вони дивитимуться довше.
Так і вийшло. Вчені побачили, що випробуваний пінгвін набагато більше часу розглядав фото своєї пари – в середньому 23 секунди. І вдвічі довше стояв біля зображення партнера.
Арена для експериментів. Фото – Luigi Baciadonna et al. / Animal Behaviour, 2023
У наступному тесті на обох фотографіях було зображено партнера, але на одному зі знімків “горошини” на грудях видалили цифровим методом. Пінгвіни довше залишалися біля фотографії зі знайомими точками та розглядали її більше часу.
А в ході третього випробування птахам знову демонстрували зображення з їхньою парою і з чужинцем. Але цього разу цятки на грудях стерли на обох фотографіях. За спостереженнями вчених, пінгвіни більше не впізнавали своїх партнерів: час, який вони розглядали знімки та стояли біля них, практично не відрізнявся.
Автори дійшли висновку, що мають справу не просто з хаотичними малюнками на оперенні. Для пінгвінів вони є індивідуальними мітками, як для людини риси обличчя та імена.
Фото – Cristina Pilenga
Поки не зрозуміло, чи можуть африканські пінгвіни таким же чином розрізняти всіх членів колонії, чи здатні впізнавати по точках тільки партнера. Можливо, для ідентифікації не найближчих особин птахи використовують інші візуальні сигнали. Однак автори вважають, що основну роль у впізнанні все ж таки відіграє малюнок цяток, за яким пінгвіни здатні розпізнати будь-якого члена колонії.
Ще нещодавно ідентифікація за зовнішністю вважалася винятковою і когнітивно складною рисою людини. Але дедалі більше видів демонструють нам, що вони теж так вміють.
Як розповідало раніше BitukMedia, півні здатні впізнавати власне відображення у дзеркалі. Автори дослідження вважають, що це може бути ознакою розвинених когнітивних здібностей та наявності самоусвідомлення цих птахів.
У Хмельницькому психологи із “Кімнати терапії іграшкою” передали місцевимкопам м’яких ведмедиків. Іграшки допоможуть правоохоронцям знайти контакт із дитиною, яка страждає від сімейного насилля. Це перший подібний проєкт в Україні.
Акцію організував благодійний фондом “Рокада”. У поліції розповідають – раніше іграшки із собою на виклик до дітей не брали, хіба що смаколики.
“Перше, що побачить дитина під час візиту полійського – це м’яка іграшка. Поліцейські зможуть дати дитині ведмедика, який трохи забере її тривожності, заспокоїть її стан”, – пояснює значення проєкту психологиня Антоніна Козак.
“На кожній іграшці буде емблема, яка говоритиме дитині: “Я можу розділити з тобою цей біль. Я можу тобі допомогти. Я можу стати твоїм помічником”. Навіть є такий значок, де написано: “Ми можемо плакати разом”. Дитина зможе передати свій біль іграшці”, – пояснює вона.
Фото: Суспільне
Місцева інспекторка сектору протидії домашньому насильству, старша лейтенантка Аделіна Кирилюк каже, що кожен другий виклик до поліції припадає на родини із дітьми. Іграшки стануть ще одним методом роботи із малечею.
“Для дитини, яка отримала психологічну травму, м’який ведмедик матиме заспокійливий ефект, ефект релаксації, засіб відсторонитися, відволіктися від тих проблем, які є в сім’ї”, каже місцевий начальника сектору протидії домашньому насильству Олександр Сівко.
Як розповідало BitukMedia, помічник американського шерифа округу Гіллсборо у штаті Флорида Скот Прачт отримав наймиліший виклик у своєму житті. Місцевий хлопчик зателефонував 911. Коли коп прибув на місце, малюк пояснив, що захотів просто обійняти Скота.
Подбати про продовження роду під час війни може допомогти процедура кріоконсервації, тобто замороження біологічного матеріалу. Фото - gyncentrum
Верховна Рада підтримала в цілому законопроект № 8011 “Про забезпечення прав учасників війни на біологічне посттравматичне батьківство/материнство”. Він зокрема передбачає, що держава забезпечуватиме українським військовослужбовцям безоплатний забір та збереження репродуктивних клітин. Фактично йдеться про створення державних гарантій щодо збереження можливості біологічного батьківства/материнства для військових.
Про це повідомив народний депутат фракції “Голос” Ярослав Железняк.
Свої голоси за цю законодавчу ініціативу віддав 271 народний депутат.
Законопроєкт на державному рівні закріплює право на забір статевих клітин та подальше їх використання військовими і поліцейськими, якщо вони втратили репродуктивну функцію через поранення.
Зберігати репродуктивні клітини будуть методом кріоконсервації: заморожують їх шляхом занурення біоматеріалу у рідкий азот з дуже низькою температурою. Яйцеклітини, сперматозоїди та ембріони, законсервовані таким способом, можуть зберігатися багато років. Ця технологія широко використовується під час лікування безпліддя. Є відомий випадок, коли близнюки, зачаті за допомогою замороженого біоматеріалу, народились через 30 років. Медики запевняють, що такі діти нічим не відрізняються від зачатих природним шляхом.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що, згідно з розрахунками медзакладів, собівартість забору статевих клітин становить близько 450 гривень для чоловіків і близько 1425 гривень для жінок. Медичні обстеження перед забором клітин можна зробити під час проходження загальної військово-лікарської комісії.
Якщо військовий загине, то порядок використання його біологічних матеріалів визначатиме уряд — з урахуванням вимог законодавства про захист персональної інформації.
Як розповідало раніше BitukMedia, спеціальний робот у центрі репродуктології “Новая надія” в Нью-Йорку (США) зміг вживити людський сперматозоїд у яйцеклітину. Оператор зробив це за допомогою віддаленого контролю.
Археологічний музей Амстердамського університету – Музей Алларда Пірсона – скасував борг України за зберігання “скіфського золота” з 2014 року. Раніше перед поверненням предметів культурної спадщини Україна мала заплатити майже 100 тис. євро.
Про скасування боргу та повернення музейних предметів з чотирьох кримських музейних установ домовилися Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) та музей Пірсона. Відповідний документ підписали т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв та виконувач обовʼязків директора університетської бібліотеки Амстердамського університету доктор Фред Вірмен.
Йдеться про 2 тисячі 111 об’єктів, серед яких 565 музейних предметів культурної спадщини. Ці скарби 9 років пролежали в сейфі зі спеціальним температурним режимом, поки в Нідерландах тривала судова суперечка щодо того, куди їх повернути – до Києва (бо ці культурні цінності належать українській державі), чи до кримських музеїв на окупований рф півострів (бо ці археологічні предмети там зберігались до прибуття в Амстердам в січні 2014 року).
У 2013 у Боннському державному музеї LVR-Landes відкрили виставку “Крим – Золотий острів у Чорному морі”. Її створив Український Інститут археології НАН у співпраці з Інститутом прадавньої історії Боннського університету. Для виставки надали свої колекції столичний Музей історії України та чотири кримські музеї – “Центральний музей Тавриди”, “Керченський історико-культурний заповідник”, “Бахчисарайський історико-культурний заповідник” та Національного заповідника “Херсонес Таврійський”.
Фото з каталогу виставки
Колекція “Крим – золото і таємниці Чорного моря” складається з 584 експонатів – понад 2 тис. предметів. Велика частина експонатів – бронзові, керамічні та дерев’яні. Але загалом колекцію умовно називають “скіфське золото” через присутність відповідних значимих експонатів.
У січні 2014 року виставку спакували і перевезли з Бонна до Амстердама в приватний музей Алларда Пірсона, де виставка продовжилась. Поки її демонстрували в Нідерландах, рф окупувала Крим. Тож по завершенні виставки постало питання, куди повертати експонати.
14 грудня 2016 року суд Амстердама вирішив повернути “скіфське золото” Україні, однак у січні 2017 року кримські музеї почали процес оскарження рішення. Суд в Амстердамі в 2021 році ухвалив рішення на користь України. Верховний суд Нідерландів виніс остаточне рішення у цій справі 9 червня 2023 року на користь України.
Як розповідало раніше BitukMedia, Іспанія конфіскувала викрадені з України золоті артефакти вартістю $63,6 млн.
Косатки є найбвльшими хижаками в океанах. Фото - Shutterstock
Німецькі моряки Флоріан Рутч разом із колегами вийшов на новий рівень безперервної боротьби з косатками-вбивцями. Вони створили плейлист із хеві-метал піснями, щоб відлякати морських ссавців від власних суден. Останнім часом нападів на яхти та човни в Гібралтарській протоцістало так багато, що це явище отримало власну назву — “повстання косаток”.
Флоріан Рутч, німецький моряк, який влаштовує для бажаючих поїздки на катамарані біля узбережжя Піренейського півострова, розповів журналістам, що спеціально переглядав онлайн-форуми у пошуках ідей для запобігання нападам косаток.
До Рутча доходили чутки, що гучна музика в стилі хеві-метал із підводних динаміків відлякує хижаків. У сервісі Spotify він навіть знайшов плейлист під назвою Metal for Orcas, який спільно створили члени екіпажів яхт та катамаранів із Гібралтарської протоки.
Фото – скрін Spotify
У плейлист увійшли пісні із влучними назвами The Blood of Power, Infinite Terror, Stretched and Devoured, Exceptionally Sadistic тощо.
У листопаді під час зустрічі Рутч та його команда випробували трюк із музикою на групі косаток. На жаль, сподівання не виправдались і рішучі тварини все одно досягли успіху у своїх злочинах. Їм вдалося пошкодити судно і зламати кермо. Катамаран Рутча довелося відбуксирувати іспанській береговій охороні, яка прийшла йому на допомогу.
Можливо, спочатку музика і відлякувала косаток, але згодом їхня дивовижна здатність адаптуватися до будь-яких умов нейтралізувала цей ефект.
Фото – Tom Brakefield/Alamy
Випадок німця Флоріана Рутча – лише один із серії нещодавніх інцидентів із нападами косаток біля берегів Іспанії та Португалії. У феномена навіть з’явилася власна назва “повстання косаток”.
З 2020 року повідомляли про сотні зустрічей з агресивними косатками, але деякі експерти вважають, що за сплеском інцидентів поблизу Гібралтарської протоки цього літа може стояти лише одна невдоволена косатка, відома як Біла Гледіс, а вже пізніше родичі перейняли в неї вороже ставлення до морських суден.
Вчені припускають, що косатка Біла Гледіс могла бути вагітною, коли почала атакувати човни. За словами одного експерта, її незвичайна поведінка у 2020 році, ймовірно, послідувала за моментом агонії. Пізніше Біла Гледіс народила своє теля в 2021 році після 15-18 місяців вагітності.
Як розповідало раніше BitukMedia, незвичайні стосунки косатки та гринди вперше задокументували вчені Західно-Ісландського центру вивчення природи. Самиця косатки не переслідувала, як можна було б сподіватись, а виховувала дитинча гринди. За словами фахівців, це перший відомий випадок “усиновлення” косаткою малюка чужого виду.
26-річна Калпана Балан із Індії потрапила до Книги рекордів Гіннеса. Вона має 38 зубів – більше, ніж будь-хто із жінок у світі. Зуби ростуть у два ряди.
Балан має два додаткових зуби на нижні щепелі та два на верхній. Надлишкові зуби, так вони називаються, почали рости, коли Калпана була ще підлітком.
Жінка пригадує – хотіла їх вирвати, але стоматолог сказав почекати, поки вони повністю виростуть. А потім Калпана вирішила їх лишити, оскільки вони не спричиняли жодного болю. Однак вони все ж іноді спричиняють проблеми, коли жінка їсть – їжа зустрягає між ними.
Фото: guinnessworldrecords.com
Калпана каже – отримання рекорду Гіннеса – це досягнення усього її життя і вона дуже рада, що не стала видаляти зуби.
Однак, можливо, Балан поб’є свій власний рекорд невдовзі – ще два зуби збирають вирости.
Чоловік-рекорсдмен у цій категорії живе у Канаді. Евано Меллоне має 41 зуб.
Як розповідало BitukMedia, група японських науковців під керівництвом Кацу Такахаші розробляють засіб, який допоможе людям відрощувати втрачені зуби. Спочатку планують допомогти пацієнтам, у яких зуби не виросли з причини анодонтії.
26-річна Софі Мілн із новозеландського міста Крайстчерч тиждень не давала спокою сусідам, і ті зрештою викликали копів. Із багажника автомобіля Софі звисало пасмо жіночого волосся, і люди підозрювали кримінал.
Справа в тому, що Софі викладає курси перукарів. А у багажнику у неї була голова манекена, яку вона використовувала для занять зі своїми учнями. Жінка необережно затисла перуку манекена дверцями багажника – і таким чином близько тижня лякала сусідів, які почали ширити страшні плітки.
Поліціянти приїхали до Софі та сказали, що вони отримують “численні” дзвінки від стурбованих мешканців міста. Жінка відкрила капот і показала голову Шер – саме так звати манекена.
“Загалом, ми завжди за те, щоб люди пильнували і телефонували нам у разі підозр. Краще хай потім виявиться, що нічого страшного, ніж буде ситуація, яка потребує поліцейского втручання, а ми її прогледимо”, – кажуть у поліції.
Як повідомляло BitukMedia, помічник американського шерифа округу Гіллсборо у штаті Флорида Скот Прачт отримав наймиліший виклик у своєму житті. Місцевий хлопчик зателефонував 911. Коли коп прибув на місце, малюк пояснив, що захотів просто обійняти Скота.
21 листопада гран-прі на престижному конкурсі пекарів у французькому Парижі Pastry Grand Prix виграв торт The Diving Opéra. Десерт у формі трампліна для стрибків у воду приготував кухар із зіркою Мішлена Раамін Самії.
Цього року темою конкурс були “спортивні цінності”, оскільки Париж готується прийняти Олімпійські ігри наступного року.
Торти оцінювало журі із семи членів, яке очолював легендарний французький кондитер П’єр Ерме. Ерме, який готує страви для подій на найвищому рівні, як то візит короля Чарльза ІІІ до Парижа, висловив своє захоплення Самії.
Торт “опера”, який переміг – традиційно готують із шоколадних коржів, які перемащують почергово кавовим та шоколадним кремами.
У конкурсі Pastry Grand Prix можуть брати участь усі кондитерські, пекарні, готелі та ресторани Парижа, але лише один кандидат від кожного.
Серед інших вимог учасники повинні використовувати принаймні один інгредієнт, вирощений або вироблений у столиці Франції. Подана випічка також має бути розроблена спеціально для Гран-прі. Крім того, такою, щоб її можна було готувати для комерційного продажу в магазині учасника.
12 тістечок, які цього року увійшли до фінального раунду, представляли багато улюбленої у світі французької класики – “опера”, “Сен-Оноре”, еклер і лимонний тарт.
Торти-конкурсанти оцінювалися за п’ятьма факторами: смак, техніка приготування, креативність, якістб інгредієнтів та естетика. Кожен пункт приносив максимум п’ять балів. Дегустація тривала чотири години.
Як повідомляло BitukMedia, британська кондитерка Емма Джейн витратила п’ять днів на створення свого торта для міжнародного фестивалю Cake International. Він на стільки схожий на короля Британії Чарльза ІІІ, що аж лячно, кажуть очевидці.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
