У Гарварді відбулась церемонія оголошення лауреатів Ігнобелівської премії 2022 року. Її вручають “за досягнення, які спершу викликають сміх, а потім – роздуми”.

Про це повідомляє The Daily Mail.

Статеве життя скорпіонів із закрепом, милі каченята із вродженим відчуттям фізики та гумовий лось в натуральну величину, може, і не мають багато спільного. Але всі вони надихнули цьогорічних лауреатів Ігнобелівської премії.

Переможців традиційно відзначали у 10 категоріях.

Премія з прикладної кардіології дісталась Елісці Прохазковій, дослідниці з Лейденського університету в Нідерландах. Жінка розбиралась в терміні “кохання з першого погляду”. Її винагородили “ігнобелем” за пошук і виявлення доказів того, що серцебиття чоловіка і жінки синхронізується під час побачення наосліп, коли вони відчувають потяг один до одного.

“Погане письмо, неспеціалізовані концепції, що ускладнюють обробку юридичної мови” – це ігнобелівський призер з літератури. Автори намагались розібратись, що робить юридичні документи настільки незрозумілими навіть для самих юристів. «Зрештою, є певна надія, що юристи будуть трохи більше думати про читача», – зауважив автор дослідження Ерік Мартінес. Чоловік – аспірант кафедри мозку та когнітивних наук Массачусетського технологічного інституту, а також має ступінь юриста в Гарварді.

Італійські вчені Алессандро Плучіно та Андреа Рапісарда цього року отримали вже другу “ігнобелівку” з економіки. Цього разу за спільне з Алессіо Е. Біондо дослідження “Талант проти удачі: роль випадковості в успіхах та невдачах”. Їм вдалося математичним шляхом продемонструвати, чому успіху частіше досягають не найталановитіші, а найщасливіші. Дванадцять років тому, нагадаємо, Плучіно та Рапісарда відзначили за працю, в якій ті стверджували – організації можуть бути більш ефективними, якщо почнуть просувати людей по службі навмання.

Ігнобелівська премія з технічної безпеки дісталась…Магнусу Герсу і його лосю. Йдеться про манекен для краш-тестів від шведських дослідників. Часті зіткнення лосів і транспортних засобів на автомагістралях Швеції призводять до травм і смерті як людей, так і тварин.

Лауреати в галузі фізики також вивчали представників фауни – намагалися зрозуміти, “як каченятам вдається плавати строєм”.

“Наука – це весело. Моє гасло – ти не займаєшся наукою, якщо не розважаєшся”, – прокоментував  свою нагороду “качкозанавець” Френк Фіш, професор біології Вест-Честерського університету в Пенсільванії. Між іншим, таку поведінку птахів він пояснив економією енергії: каченята “тягнуться” як автомобілі. Фіш розділив нагороду з дослідниками з Університету Стратклайда в Глазго, Шотландія. Ті виявили, що каченята справді серфінгують за матір’ю.

“Шнобелівка” з біології дісталася вченим з Бразилії. Вони сфокусировались на скорпіонах. А саме намагались з’ясувати, чи впливає втрата хвоста (автотомія) і закрепи, як її наслідок, на рухову та сексуальну активність скорпіонів. “Довгострокове зниження рухових можливостей автотомізованих самців може погіршити пошук партнера”, –  написали вчені.

Щодо решти призерів та їхніх робіт.

ПРЕМІЯ З МЕДИЦИНИ – за доказ того, що пацієнти, які проходять певні форми токсичної хіміотерапії, менше страждають від побічних реакцій, якщо один традиційних компонентів процедури замінити на морозиво.

ІНЖЕНЕРНА ПРЕМІЯ – за спробу відкрити найефективніший спосіб використання пальців під час обертання ручки.

ПРЕМІЯ З ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВ – за дослідження «Мультидисциплінарний підхід до сцен ритуальної клізми на стародавній кераміці майя».

ПРЕМІЯ МИРУ – за розробку алгоритму, що допомагає пліткарям вирішити, коли розповісти правду, а коли продовжувати брехати.

Всім переможцям “ігнобелівки” вручили паперові циліндри, що символізують “контейнер для зберігання всіх знань”, що у них є. А на додачу 10 трлн зімбабвійських доларів однією купюрою.

Ігнобелівська премія, або Ig Nobel Prize, присуджується з 1991 року редакцією науково-гумористичного журналу AIR (Annals of Improbable Research, “Аннали неймовірних досліджень”).

Як повідомляло раніше BitukMedia, команда вчених із Технологічного університету Чалмерса у Швеції виявила, що мікроби в океанах і ґрунтах у всьому світі еволюціонують, щоб їсти пластик.