Літаки знайшли випадково південніше від Києва. Спочатку помітили нерозірвану бомбу часів Другої світової. Потім за допомогою тракторів витягли і літаки.
Британські літаки безсеремонно засипали ґрунтом за допомогою бульдозера, скоріш за все. Перед тим із них зняли кулемети, радіо та інше начиння.
Зараз розкопки проводиться Національний музей авіації. Авіаційні експерти кажуть, що вперше в Україні знайшли останки такої кількості “Ураганів”.
“Цей літак дуже рідко можна знайти в Україні, — каже Олексій Штань, колишній пілот, який бере участь у розкопках. – Це дуже важливо для історії нашої авіації, тому що тут раніше не знаходили літаків, отриманих за ленд-лізом”.
“”Ураган” був потужним літаком, легким у керуванні, — каже Штань. – Це була стабільна вогнева платформа для кулеметника. Він підходив для недосвідчених пілотів. Надійний літак”.
Фото: Національний музей авіації України
“”Урагани” були символом британської допомоги в роки Другої світової війни, такої ж цінної, якою для нас є британська допомога зараз”, — говорить Валерій Романенко, керівник дослідної групи Національного музею авіації. “Велика Британія зараз є одним з найбільших постачальників військової техніки в нашу країну”.
Фото: ВВС
Із 1941 по 1944 рік Британія поставила СРСР близько 3 тис. “Ураганів”. Але оскільки Радянський Союз мав заплатити союзникам за кожну одиницю військової техніки, що лишилася неушкодженою після завершення війни, машини навмисно розбирали і закопували. Так сталося із цими “Ураганами” під Києвом.
Як повідомляло BitukMedia, aрхеолог Саймон Роффі і грунтознавець Девід Ешбі із університету Вінчестера вважають, що знайшли уламки субмарини Першої світової HMS E52 під територію парку у британському Дартмуті. Це підтверджує легенду, якій майже 100 років. Науковцям допоміг геолокатор.
Підводний човен Е53 під час несення служби. Фото: DailyMail
Археолог Саймон Роффі і грунтознавець Девід Ешбі із університету Вінчестера вважають, що знайшли уламки субмарини Першої світової HMS E52 під територію парку у британському Дартмуті. Це підтверджує легенду, якій майже 100 років. Науковцям допоміг геолокатор.
Серед мешканців Дартмута із 1930-х ходить легенда, що на територію парку, який знаходиться поблизу моря, поховані рештки субмарини HMS E52. Однак, схоже, докази цьому знайшли лише зараз.
HMS E52 спустили на воду 25 січня 1917 року, і судно одразу стало на чергування, несучи близько десятка торпед. 1 листопада того ж року субмарина потопила в Північному морі німецьку субмарину UC-63, в результаті чого загинули усі окрім одного із 27 членів екіпажу. Це був справжній подвиг – UC-63 затопила 36 кораблів союзників за дев’ять місяців.
По закінченні війни 3 січня 1921-го E52 продали і якимось чином судно опинилося в Дартмуті. Після першої світової Британія мала надлишок військових кораблів – як своїх, так і захоплених у переможених німців. Тож судна просто розпродавали на металобрухт. А оскільки парк розташований біля підніжжя пагорба, на вершині якого знаходиться військово-морське училище. Раніше на місці парку були мулисті мілини, тому не дивно, що там поховали підводний човен
Роффі і Ешбі провели дослідження парку, посилаючи звукові сигнали через бетон і гудронне покриття. У північно-східному секторі парку на глибині приблизно 1 м знайшли металеві предмети, які можуть бути частинами субмарини. Ймовірно, її похоронили без усяких почестей.
Розташування нинішньої знахідки відповідає фото, зробленому із висоти пташиного польоту на Дартмутом у 1920-х роках, на якому підводний човен і ще один корабель стоять на мулистих мілинах. Поруч знаходиться інший великий металевий об’єкт, швидше за все, це німецький міноносець S24.
Як повідомляло BitukMedia, дайвер-ветеран з Греції оголосив, що після двох десятиліть пошуків знайшов уламки HMS Triumph. Надсекретна британська субмарина зникла з радарів у 1942 році і, як виявилось, пролежала на дні Егейського моря понад 80 років.
Завдяки генній інженерії з’явилися найбільші у світі кролі. Студент Андрес Якін використав фламандських гігантів – на сьогодні це найбільший у світі вид домашніх кроликів з вухами середнього розміру. Та схрестив їх із домашнім кроликом з довшими вухами.
У результаті вийшов просто величезний кролик з довшими вухами та лускучішою “шубкою”, ніж у типових фламандських велетнів.
Фото – Jam Press
Своїми розмірами фламандські гіганти нагадують собак маленьких порід. А завдяки тому, що вони більш слухняні, ніж домашні кролики звичайного розміру, вважаються практичними домашніми улюбленцями.
Фламандських гігантів, які вважаються найбільшими в світі, розводять лише в Мексиці, Новій Зеландії та Каліфорнії. Там проводять роботи з їх швидкого розведення – аби тварини мали більше м’яса на тілі. Середній фламандський велетень важить близько 7 кг. Кролики Андреса, які ще не мають назви, трохи важчі — близько 10 кг, хоча він намагається збільшити їхній розмір ще більше. Використовуючи лише генетику, він вірить, що зможе виростити кроликів вагою понад 13 кг.
Мексиканському вченому лише 23 роки, і свій генетичний проєкт він запустив два роки тому під час вивчення ветеринарії та зоології в університеті.
Як розповідало раніше BitukMedia, кролик отримав звання поліцейського офіцера.
У Фінляндії завершили будівництво судна, яке має стати найбільшим у світі круїзним лайнером. Icon of the Seas вже здійснило свій перший вихід у відкрите море для ходових випробувань перед першим офіційним плаванням на початку 2024 року.
Icon of the Seas компанії Royal Caribbean International є гігантом завдовжки 365 метрів і вагою 250 800 тонн. Для порівняння – це все одно, що намагатись утримати на плаву дві вежі Сі-Ен Тауерс.
Коли в січні 2024 року лайнер вирушить у плавання просторами Карибського моря, він матиме 2805 кают, які сумарно вміщають 5610 осіб при розселенні по двоє. Екіпаж складає 2350 осіб. Максимальна кількість людей на борту може досягати 9950 осіб. Лайнер отримає 20 палуб, на яких будуть розміщені численні магазини та джакузі, а також 40 ресторанів, аквапарк та навіть концертний зал з фонтанами.
Судно буде обладнане 7 басейнами та 6 водними гірками. Icon of the Seas також має отримати найвищий водоспад, найвищу водну гірку, найбільший аквапарк та перший підвісний пейзажний басейн серед морських суден.
Лайнер будували на верфі Meyer Turku, одного з провідних суднобудівників Європи, у Турку (Фінляндія). Судно має приєднатися до флоту Royal Caribbean 26 жовтня, а дебютувати у морі – у 2024 році.
Нинішнім володарем титулу найбільшого у світі круїзного лайнера є ще одне судно флоту Royal Caribbean – Wonder of the Seas. Воно здійснило свій перший рейс у 2022 році. Довжина 18-палубного рекордсмена – 362 м.
Royal Caribbean International позиціонує Icon of the Seas як вершину еволюції круїзної лінії завдяки новітнім технологіям та 50-річному досвіду компанії.
Згідно із заявою Royal Caribbean, Icon завершив свою першу серію ходових випробувань 22 червня. “Під час цих ходових випробувань Icon of the Seas подолала сотні миль, протягом яких перевірено головні двигуни, корпус, гальмівні системи, кермо, рівень шуму та вібрації, — йдеться у заяві. – Все було зроблено вчасно, згідно з графіком, незважаючи на те, що відплиття довелося відкласти через вітер”. Відомо, що другу серію ходових випробувань заплановано на кінець 2023 року.
Корабель запропонує більше 40 варіантів пообідати, випити та розважитися, багато з яких включені у вартість круїзу. Є також 28 різних типів розміщення: розширено категорії для сімей, збільшено кількість планувань з видом на океан, відведено більше місць для групових мандрівників. Круїзна компанія заявляє, що це найдовший термін, який вона колись присвячувала “проєктуванню ідеальної домашньої бази”.
Icon of the Seas також перше судно Royal Caribbean International, що працюватиме на зрідженому природному газі та технології паливних елементів. Це один з етапів політики компанії до чистої енергії.
Галас навколо лайнера такий, що передпродажі круїзів стали рекордними. Icon of the Seas цілий рік виконуватиме круїзи у Карибському регіоні.
Як розповідало раніше BitukMedia, морський круїз тривалістю 3 роки пропонує компанія Life at Sea Cruises. Подорож вже можна планувати і бронювати. Лайнер вирушає зі Стамбула 1 листопада 2023 року.
Українець Сергій Гордєєв створив велосипед, що не має коліс. Це гусеничний велосипед, механіка руху якого нагадує танк. Винахід чоловік продемонстрував у власному відеоблозі, підписниками якого є майже 13,5 млн людей.
Український інженер Сергій Гордєєв створює велосипеди з колесами різної форми. Але цього разу створив цілком “безколісну” модель.
Цього разу він встановив колісні ремені під незвичним кутом, що дуже нагадує механіку танка. Використовуючи силу цих ременів, велосипед набирає обертів та починає їхати.
Аби педалі приводили в рух ремінну систему, Сергій Гордєєв використав додаткову шестерню – вона з’єднує педалі з вершиною заднього колеса. Для стабільності колеса були надійно закріплені в двох точках, щоб зберігати кутовий нахил під час їзди на таком незвичному велосипеді.
Швидкість такого транспорту значно менша, ніж у звичайного байка, однак, схоже, що він більш стійкий.
На відео видно, як під час створення свого винаходу інженер вкористовує методи зварювання, свердління та згинання різних компонентів.
Це не перший велосипед Гордєєва, який не має коліс класичної форми. Раніше він вже створював велосипеди з трикутними та квадратними колесами.
Як розповідало раніше BitukMedia, чудернацький велосипед з деталей ретроавтомобіля зробив угорський винахідник Жольт Санісло. “Трабіциклі” – так називається його двоколісний винахід. За останній рік чоловік продав вже шість своїх велосипедів.
Робот Амека, яку розробники із Engineered Arts із Корнвола називають найбільш розвинутим андроїдом, спробувала намалювати кота. Коли вона отримала зауваження щодо роботи, то почала дискутувати.
Амека розповіла, що генерує зображення, які малює, завдяки доступу до відкритої нейромережі Stable Diffusion.
Серед процесів, через які проходить зображення в інтелекті робота, – скелетонування. Це дуже сильне спрощення об’єкта так, щоб він був представлений лінією в один піксель. Потім вона перетворює зображення у векторне – тобто розбирає зображення на примітивні лінії та точки. Після цього визначає, як їй варто рухати рукою.
На відео розробник попросив намалювати кота, який має крутий вигляд. Амека зобразила тварину так, як запрограмована – це примітивний скелетований векторний малюнок. Наприкінці малювання дроїд поставила свій автограф.
Під час малювання Амека розмірковувала про котів, розповідала, що вони завжди знають, що нам потрібно і погоджуються, щоб їх погладили або попестили за вушком.
Амека сказала, що вона задоволена своїм малюнком. Коли ж розробник зауважив, що він дещо схематичний, вона відповіла – “Якщо вам не подобається моє мистецтво, ймовірно, ви в ньому не розбираєтеся”.
Як повідомляло BitukMedia, aнглійська інженерна компанія Engineered Arts об’єднала свого робота Aмека із технологією GPT3. Тепер робот не лише досконало наслідує міміку людини, а ще й розповідає дотепні скоромовки кількома мовами.
Французька аерокосмічна компанія Airseas пропонує примусити вітер тягнути багатонажні судна океаном. Для цього пропонують використати кайти – трапецевидні повітряні змії, які використовують туристи-серфери. Щоправда, аби зрушити корабель, кайт повинен мати площу 1 тис. кв.м.
Використання кайтів допоможе суховантажам знизити споживання палива і зменшити карбоновий слід на 20%, кажуть розробники. Загалом сфера морських перевезень нині становить вносить 3% до загального об’єму парникових газів.
Спеціалісти із Airseas розробили технологію Seawing. Кайт запускають зі складної щогли і за допомогою неї ж його можна прибрати. Кайтом керує автопілот, повітряний змій кріпиться до судна за допомогою 700-метрового троса.
Особливість кайту у тому, кажуть розробники, що він ширяє над морем петлями у формі вісімки – і таким чином посилює потужність повітряного потоку. Крім того кайт буде підніматися на висоту 300 м над рівнем моря, де вітер на 50% сильніший, ніж над палубою.
Тестування відбуваються уже протягом року. У травні компанія заявила, що кайт успішно відбуксував корабель через Aтлантику. У грудні вони почнуть тестувати динамічний політ кайта, коли він буде ширяти у формі вісімки.
ЄС вклав у проект $2.7 млн. Airbus та японська транспортна компанія “K” Linе чекають на запуск проєкту. Орієнтовно він має запуститися у 2025-му.
Як повідомляло BitukMedia, iталійський стартап Greenyl почав виготовляти екологічні музичні платівки – без токсичного полівінілхлориду (ПВХ). Його замінили на полімер, який можна повністю переробити. Еко-платівки згодом стануть вторсировиною, тоді як традиційні найчастіше спалюють.
Марсохід Perseverance сфотографував великий темний камінь з отвором у центрі, схожий на пончик. Фото - NASA/JPL-Caltech/LANL/CNES/IRAP
Марсохід Perseverance на поверхні Марса зробив зображення каменя з круглим отвором посередині, який вже прозвали “пончиком”. Цей загадковий об’єкт лежав серед інших уламків такого ж кольору, що вказує на їхнє загальне походження. Є припущення, що знахідка є шматком великого астероїда позамарсового походження. Але з ним згодні не всі.
Ровер Perseverance подорожує поверхнею Червоної планети з липня 2020 року. Його завдання – вивчати зразки стародавніх осадових порід у кратері Єзеро в пошуках слідів мікробів, а також регулярно надсилати на Землю фото та відео навколишньої марсіанської дійсності.
Йому вже траплялись різні дивні об’єкти. От як камінь з круглим отвором посередині, який Perseverance сфотографував 23 червня. На момент зйомки марсіанський “пончик” лежав на поверхні ґрунту приблизно за сто метрів від марсоходу.
Фахівці мають кілька різних версій з приводу того, як міг утворитися камінь такої форми. Так, Джим Райс з Університету штату Аризона, член команди марсоходу, вважає, що “пончик”, швидше за все, не є метеоритом, тобто не прилетів з космосу, а утворився на Марсі. Справа в тому, що камені в цьому регіоні складаються з порівняно м’якого осадового пісковику, якому кілька мільярдів років, і у багатьох з них видно виїмки на поверхні.
На думку Райса, ці ямки, а у випадку “пончика” — отвори, могли бути результатом вимивання та вивітрювання, тобто впливу води та вітру. “Пончик” та інші камені були колись принесені в кратер Єзеро стародавньою річкою Неретвою, яка залишила по собі глибокі каньйони. У центр “пончика” міг бути вбудований інший камінь, або ж там порода була м’якшою і завдяки ерозії в камені утворилась дірка.
Колега Райса, планетолог Паскаль Лі, в свою чергу, вважає, що “пончик” цілком може бути метеоритом. Вчений вказує на близькість до Марса пояса астероїдів та численні сліди зіткнень з небесними тілами на його поверхні. На думку Лі, на користь його версії говорять інші, дрібніші камені поряд з “пончиком”, мовляв, вони можуть бути його уламками, що утворилися при зіткненні. А отвір міг з’явитися, коли камінь долав атмосферу Марса. Є також ймовірність, що “пончик” сам може бути уламком астероїда – тим, що далеко відлетів під час його зіткнення з Марсом в іншій частині планети, припустив Лі.
Науковці кажуть, що це не перший камінь, схожий на випічку. У 2012 році марсохід NASA Opportunity помітив камінь, білий ззовні та червоний всередині. Команда астронавтів порівняла його з желейним пончиком.
Як розповідало раніше BitukMedia, повну мапу поверхні Марса опублікували астрономи арабської міжпланетної станції Al Amal. Її склали з понад трьох тисяч кольорових знімків, зібраних за два роки.
У Запоріжжі під час обстеження обмілілої внаслідок підриву Каховської ГЕС берегової зони виявили дубовий човен, вік якого може сягати понад 1000 років. Фото - Укрінформ
Стародавній дубовий човен, якому, як припускають, понад тисячу років, знайшли на раніше затопленій ділянці берега острова Хортиця в Запоріжжі. Знахідку зробили під час обстеження обмілілої внаслідок підриву Каховської ГЕС берегової зониДніпра.
Про це розповіла виконувач обовʼязків гендиректора Національного заповідника “Хортиця” Світлана Охріменко, передає Укрінформ.
Човен знаходився на урізі води і постійно то висихав, то намокав. Він по частинах переміщений до реставраційного ангару для проведення консерваційних робіт у спеціальному хімічному розчині. Після подальшої реставрації він зможе стати музейним експонатом.
Йдеться про довбаний човен, зроблений з цільного дубового стовбура завдовжки 6 метрів 80 сантиметрів, а висота його бортів — близько пів метра. На човні висічені символи, значення яких ще треба розгадати. Таких човнів на території України виявили близько 30.
Знахідка була у дуже поганому стані. За станом збереженості деревини експерти припускають, що вік човна може сягати більше 1000 років. Але більш точне датування стане можливим після проведення радіовуглецевого аналізу.
У минулому біля берегів Хортиці знаходили подібні човни, які пов’язані з давньоруським поселенням на острові. Воно існувало з X до XIV cт. Такі плавзасоби використовувалися для риболовлі та інших промислів, місцевих перевезень, а також для обслуговування переправ.
Як розповідало раніше BitukMedia, на дні Каховського водосховища знайшли 300-річну церкву з етюда Шевченка.
Лян Ши переглядає екзаменаційні папери перед іспитом у Ченду, у південно-західній провінції Сичуань. Фото - Liang Shi/AFP via Ge
56-річний мільйонер китайський мільйонер спробував скласти випускний іспит для вступу до університету в 27-й раз і знов провалився. Чоловік все життя мріє здобути диплом престижного Сичуанського університету, щоб вважатися інтелектуалом.
Льянг Ши вже 40 років намагається скласти китайський випускний іспит, який дає змогу до університету. Ши провалив свій перший “гаокао”, китайський аналог ЗНО, ще 1983 року. В наступну два роки Ши спробував ще раз – і знов безуспішно. Тоді юнак вступив до технічного училища, але невдовзі покинув навчання.
Китаєць багато років працював на низькооплачуваних позиціях, був звичайним робітником на фабриках і час від часу знову намагався скласти іспит. У 1992 році він таки набрав достатньо балів для вступу до одного з університетів. Він навіть вступив, але відмовився від місця, бо той не вишем його мрії.
Незабаром він вийшов за верхню межу віку для участі в гаокао і на кілька років заспокоївся. Однак у 2001 році влада Китаю скасувала вікові обмеження, і Ши відновив спроби. З 2010 року він складав іспит щороку!
Чоловік одружився, має сина. Відсутність вищої освіти не завадила йому з роками відкрити власний бізнес: у нього своя фабрика з виробництва будівельних матеріалів. Чоловік заробив на своїй справі мільйони, але досі вважає, що не може бути щасливим без університетської освіти.
Аби скласти гаокао, в останні кілька років Льянг Ши повністю відмовився від алкоголю та розваг, і витрачав весь свій час та енергію на навчання. Попри неймовірну затятість цього червня чоловіка знов спіткала невдача: він набрав на 34 бали менше, ніж під час минулої спроби. Результату у 428 балів з необхідних 750 недостатньо навіть для вступу до звичайного китайського університету, не кажучи вже про елітні.
51-річний Лян Ши перед gao kao у 2018 році. Фото – TPG/Getty Images
Чоловіку вже 56, він став своєрідною знаменитістю завдяки своїй завзятості. Але, схоже, цього року він надто розчарований. Раніше після отримання результатів одразу заявляє про намір продовжувати боротьбу, але не цього разу. “Якщо немає надії на покращення, то немає сенсу продовжувати. Я справді вперто готувався. Не можу сказати, чи складактиму гаокао наступного року. Це важке рішення, але і здаватися я також не хочу. Якщо я припиню, то відчуватиму присмак жалю в кожній чашці чаю до кінця життя”, каже Льянг Ши.
Гаокао нагадує український ЗНО. Хоча конкуренція – звичайна ознака вступу до вищих навчальних закладів у будь-якій країні, у Китаї провідні університети можуть зарахувати лише одного з 50 тис абітурієнтів.
Батьки та учні чекають результатів іспиту біля Міністерства освіти в Пекіні. Фото – Serenitie Wang
У 2022 року лише 1,62 відсотка абітурієнтів з 12 мільйонів вступили до 39 топових університетів материкового Китаю. Про гаокао кажуть, що процес його здачі в країні можна порівняти з “тисячою солдатів, які верхи перетинають міст з однієї колоди”.
Гаокао – це чотири тригодинні іспити, які складають протягом двох днів: з китайської мови, англійської мови, математики або точних наук (біологія, хімія, фізика), або гуманітарних наук (географія, історія, політологія), на вибір учня.
Здебільшого питання мають форму тестів, але зовсім не простих. Наприклад, іспит із математики порівнюють з математикою на університетському рівні у Великій Британії. Але для багатьох випускників страшним випробуванням є твір на іспиті з китайської мови. Більшість китайських учнів вірять у те, що все повинно мати свою правильну відповідь, але твір – це вільний вираз думок, який не може бути вірним або невірним.
Самогубства стали постійним атрибутом кожного екзаменаційного сезону. Дослідження 2014 року стверджують, що 93% випадків самогубств в Китаї сталися через стрес, пов’язаний зі вступними іспитами.
Через великий тиск і подальший стрес при складанні гаокао чимало китайських школярів відмовляються від нього на користь платних місцевих або зарубіжних вишів.
Як розповідало раніше BitukMedia, китаєць Лю Моуфу з селища Сінтан провінції Хубей пограбував зі спільниками у 2009 році автозаправку на $22.5. Після цього він утік та переховувався у горах у печері 14 років. За цей час у нього народився oнук.
Українець Валентин Тимчишин отримав Gold Honour (золоту нагороду) престижного міжнародного наукового конкурсу з астрономії та астрофізики. Фото - Калуський ліцей ім. Дмитра Бахматюка
Валентин Тимчишин, ліцеїст з Калуша, відзначений найвищим балом на International Astronomy and Astrophysics Competition, IAAC, де змагалися учасники з 87 країн. Хлопець увійшов до найкращих 5% учасників і найкращих 2% фіналістів, отримавши 18 із 20 можливих балів.
Про це повідомили у Калуському ліцеї ім. Дмитра Бахматюка.
Валентин Тимчишин – учень 11 класу ліцею з Івано-Франківщини.
Загалом у престижному міжнародному науковому конкурсу з астрономії та астрофізики International Astronomy and Astrophysics Competition взяли участь 4,5 тис. учнів з 87 країн світу. Конкурс проводять англійською мовою та з відеофіксацією.
Валентин увійшов у топ-5% учасників і у топ-2% фіналістів. Фіналісти за 20 хвилин мали дати відповіді на 20 запитань з астрономії та астрофізики. Тимчишин набрав 18 балів з 20 можливих.
Крім золотої нагороди в загальному заліку, ліцеїст з Калуша, продемонстрував найкращий результат серед українців та отримав національну нагороду.
Науковим керівником юного астрофізика є вчитель фізики ліцею Зоряна Чебан.
Як розповідало раніше BitukMedia, 16-річний львівський школяр Богдан Главацький отримав дві золоті медалі на міжнародному конкурсі у румунському місті Ясси. Його розробка – “розумний” світлофор.
Додаток на основі штучного інтелекту визначає біль у кота з точністю понад 90%. Фото - з відкритих джерел
Вчені з японського університету Nihon у Токіо та компанія Carelogy розробили додаток, який визначає по фотографії, чи відчуває кішка біль. Завдання Cat Pain Detector – допомогти господарям зрозуміти, чи варто показати тварину ветеринару.
Котів в Японії вважають щасливчиками, і власники популярних домашніх тварин стабільно витрачають на догляд за ними великі гроші. Але як дізнатися, що котові зле? Кажуть, з цим допоможе новий застосунок, розроблений на основі штучного інтелекту (ШІ).
В ході роботи над Cat Pain Detector фахівці вивчили 6 тис. фотографій кішок – проаналізували розташування вух, вусів, носа та повік вихованців на кожній світлині.
Результати дослідження пройшли систему оцінки, що була спроектована в університеті Монреаля. Система оцінки обчислює найменшу різницю між здоровими та хворими кішками.
Всю отриману інформацію пропустили через алгоритм. Він навчився визначати біль за зображенням. Надалі додаток самонавчився на 600 тис. фотографіях, завантажених користувачами. Зрештою на сьогодні точність результатів перевищує 90%.
60% власників кішок показують вихованців ветеринару максимум один раз на рік. Таку статистику навів Фонд клінічних досліджень на тваринах.
“Власникам кішок часто складно зрозуміти ознаки дискомфорту, болю чи навіть хвороби. Cat Pain Detector допомагає господарям зрозуміти, чи варто відвідати ветеринарну клініку та перевірити здоров’я вихованця”, – заявив професор Едамура з департаменту ветеринарної медицини університету Nihon.
Cat Pain Detector вже використовують деякі ветеринари в Японії і очікується, що в майбутньому він стане стандартизованим інструментом.
Як розповідало раніше BitukMedia, розроблений 11 років тому український стартап гаджетів для домашніх тварин Petcube запускає продаж в Україні. На ринку з’являться “розумні” камери із годівницею, якими можна керувати зі смартфона.
Іспанські науковці із медичного дослідного центру BCNatal у Барселоні розробили штучну матку із плацентою. За її допомогою хочуть допомагати дітят, які народилися раніше терміну.
Прототип плаценти є напівпрозорим контейнером із біосумісного матеріалу. Всередині нього можуть продовжувати розвиватися легені, кишечник і мозок плоду. Під час експериментів ембріони ягнят прожили у таких контейнерах 12 днів.
Штучну плаценту підключають до системи циркуляції амніотичної рідини. Матеріал ізолює плід від зовнішніх подразників, але пропускає ультразвукові вхилі, тож можна проводити контроль плоду.
“Ми намагаємося розробити систему, яка дозволяє нам утримувати плід поза організмомматері, але все ще в умовах внутрішньоутробного розвитку: щоб він продовжував дихати та їсти через пуповину, лишався в оточенні амніотичної рідини при постійній температурі”, – сказав керівник проєкту Едуард Гратакос.
“Зробити таке можливим – це виклик, який полягає у тому, щоб обдурити природу”, – каже він.
Як повідомляло BitukMedia, медики Одеської обласної дитячої клінічної лікарні провели операцію на серці недоношеній дитині з метою регулювання кровообігу. Вага немовляти при народженні становила 660 грам.
Фахівці спростували міф про "чоловіка-мисливця" та "жінку-збирачку". Зображення - Dana Ackerfeld
Вчені з Тихоокеанського університету Сіетла (США) з’ясували, що жінки – активні учасниці племінного полювання. Це актуально як сучасності, так доісторичного часу. Так фахівці спростували міф про “чоловіка-мисливця” та “жінку-збирачку”.
Висновки фахівців опубліковано у науковому журналі PLOS One.
Науковці спростували широко поширений стереотип щодо розділення занять у племінних спільнотах за гендерною ознакою, мовляв, чоловіки вирушають на полювання, поки жінки займаються збиранням. Він – мисливець, вона – хранителька вогнища.
Щоб з’ясувати, яку роль виконувала жінка в минулому — домогосподарки чи добувачки — вчені проаналізували дослідження останнього століття, в яких йшлося про спільноти збирачів по всьому світу – в Америці, Африці, Південно-Східній Азії та Австралії. За їхнім визнанням, вони очікували дістати підтвердження, що жінки полювали час від часу, але результати показали протилежне: жінки полювали в 79% спільнот. До того ж цілеспрямовано та незалежно від того, були в них діти чи ні.
Аналіз також показав, що жінки найчастіше полювали на велику дичину та активно навчали полюванню інших. Крім того, порівняно з чоловіками їхній арсенал виявився багатшим, а стратегії — різноманітнішими.
Як приклад дослідники навели філіппінських жінок агту. Поки чоловіки використовували переважно лук та стріли, агта обирали зброю на свій смак — хтось користувався виключно ножами, хтось луком, а деякі — і тим, і іншим. Крім того, з’ясувалося, що деякі жінки полювали з собаками.
За словами команди, зібрані результати ще раз підтверджують ідею про те, що жінки вміють полювати та відіграють важливу роль у практиці багатьох спільнот збирачів. Крім того, вчені звертають увагу на те, що стереотипи багато в чому вплинули на більш ранні археологічні дослідження: тоді вченим і на думку не спадало вважати знаряддям полювання, поховані разом з жінками предмети.
Дослідники сподіваються, що виявлені дані зможуть змінити уявлення про поділ праці і зроблять свій внесок у боротьбу з гендерними стереотипами.
Як розповідало раніше BitukMedia, уряд Іспанії створив безкоштовний мобільний додаток, який показує, хто із подружжя скільки часу витратив на хатні обов’язки. Таким чином хочуть допомогти жінкам. Кажуть, вони витрачають на домашні справи вдвічі більше часу, ніж чоловіки.
Власник фермерського господарства Микола Петрунь у селі Часлівці Ужгородського району вперше проводить самозбір черешні. Каже, вдень його сад відвідують 150 людей. Їсти черешню на фермі можна безкоштовно, платити треба лише за те, що береш із собою.
Петрунь розповідає, що відкрити свій сад для самосбору планував давно. Коли привозив ягоди й фрукти продавцям, то ті могли не взяти, бо плоди були надто стиглі. Також в сезон плоди швидко достигають і псуються.
“Потім думаю, а чому б не зробити нехай люди йдуть та самі збирають. Я дуже радий і всім фермерам кажу: хлопці, пускайте людей, нехай йдуть збирають. Так, трішки ціна, трішки, ви думаєте, що багато поїдять, але не багато поїдять. Може, більше гілок зламають, але ми то відновимо. Але наші люди культурні, я бачу, що один одному дають попередження, якщо хтось не так себе поводить. Я дуже задоволений нашими гостями”, – розповідає фермер.
Через два тижні на його фермі буде самозбір абрикосів, а пізніше – персиків. До Петруня на ферму приходять як переселенці із Донбасу, так і волонтери.
Як повідомляло BitukMedia, двоє товаришів із містечка Мена на Чернігівщині Валентин Боженов та Василь Кондаков започаткували пекарню “ХлібОк”. Там печуть хліб лише за старовинними монастирськими рецептами, без розпушувачів та поліпшувачів. Для цього об’їздили ченців не лише в Україні, а й закордоном.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
