На дні Каховського водосховища знайшли 300-річну церкву із етюду Шевченка (ВІДЕО)

Мешканці села Покровське на Дніпропетровщині знайшли рештки кам’яної церкви, збудованої у XVIII ст. Фундамент та частину стін побачили на дні змілілого Каховського водосховища. Цю церкву малював Тарас Шевченко під час своїх експедицій.

Про це пише NV.

Кам’яну церкву побудували у Покровську восени 1798 року поруч із пограбованою дерев’яною козацькою. Дерев’яна церква була січовою, а коли царська зруйнувала Січ, мародери із російської армії розграбували культову споруду.

Тарас Шевченко кілька разів відвідував Покровськ. На одному із етюдів із зображенням села він зобразив церкву. Припускають, що тут він почав роботу над поемою “Сліпий”.

Церква простояла до 1954-го, коли ввели в експлуатацію дамбу. Перед затопленням території представники влади евакуювали частину церковного начиння, частину забрали місцеві. Зараз артефакти перебувають у Покровському музеї. Серед них: ключ від Січової церкви, ікона розп’яття, глечики запорізьких козаків, козацькі люльки, рештки шпаги 

Про зруйнування церкви написав українських письменник та режисер Олександр Довженко:

“…Останній спогад про церкву. Мені шістдесят років. З п’ятнадцяти років не вірю в Бога і відтоді не був у церкві. Але в селі Покровському я пошкодував, що Бога немає. Мені страшенно захотілося, щоб він з’явився хоча б на п’ять хвилин і, побачивши зруйновану негідниками пам’ятку давньої архітектури, споруджену на честь його Божої матері, покарав лютою смертю темних і підлих юд, що вчинили цю мерзенну справу. Прощавай, Покровське. Віри в неіснуючого Бога в тебе не поменшало. Зменшилося краси”.

Як повідомляло BitukMedia, після підриву Каховської ГЕС Україну можуть чекати до 1,5 млн кліматичних біженців із південних областей у довгостроковій перспективі. Загрозу несуть забруднення води продуктами нафтопереробки та мікроорганізми, які будуть розвиватися у вологих будинках. Однак зараз час не для паніки, а для тверезого розуміння способів подолання цих проблем. Так вважає старший науковий співробітник Галузевої науково-дослідної лабораторії “Охорона навколишнього середовища” Максим Сорока.