Вівторок, 3 Жовтня, 2023
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська

Готуємося до 1,5 млн кліматичних біженців – еколог про наслідки підриву Каховської ГЕС

Важливо

Після підриву Каховської ГЕС Україну можуть чекати до 1,5 млн кліматичних біженців із південних областей у довгостроковій перспективі. Загрозу несуть забруднення води продуктами нафтопереробки та мікроорганізми, які будуть розвиватися у вологих будинках. Однак зараз час не для паніки, а для тверезого розуміння способів подолання цих проблем.

Про це у дописах на сторінці у Facebook розповів природоохоронний інженер, старший науковий співробітник Галузевої науково-дослідної лабораторії “Охорона навколишнього середовища” Максим Сорока.

Росіяни свідомо підірвали греблю Каховської ГЕС у ніч на 6 червня. При цьому, зробили так, аби завдати якомога більше шкоди – не спускали воду у Дніпро за течією, аби накопичити її якомога більше.

“Вони свідомо накопичували масу води у кориті водосховища. Вони свідомо замінували (заклали вибухівку) у машинні зали та інженерні тунелі греблі. Вони свідомо підірвали греблю саме зараз. Вони свідомо поширюють дезінформацію про “це не ми”. Вони прекрасно знали про катастрофічні наслідки від цих дій. Саме тому це: екоцид та тероризм”, – каже Сорока.

“Це катастрофа. У кого є додаткові питання – дивіться у тлумачному словнику значення цього слова”, – пише еколог.  

“Зараз головне – врятувати населення у нижньому каскаді Дніпра. Інші області та регіони України – готуємося до 400 тис  біженців та у довгостроковій перспективі до 1 500 000 кліматичних біженців”, – прогнозує Сорока.

Запорізька АЕС зараз не є головною проблемою

“Це чисельність населення, які знаходилися в прямій залежності від Каховського водосховища та його гідротехнічного рівня. Немає водосховища – відбуваються соціально-економічні та відповідно демографічні зміни. Біженець – це не прямо тут і зараз”, – пояснює свої розрахунки еколог. Відтік біженців може тривати роками, в залежності від того, на скільки людина готова терпіти складну ситуацію.  Багато будинків стане непридатними для життя навіть після того, як вода спаде.

“Пошкоджені фундаменти. Нестабільні несучі стіни. Згнилі мауерлати (підпора даху будівлі, – ред.), підлога та перекриття (багато цих будинків мають дерев’яні балки)”, – перераховує Сорока.

ЗАЕС – зараз це не головна проблема – корито ставка станції наповнене. Зараз треба зосередитися на гуманітарних питаннях, вважає еколог. Зокрема, треба бути готовим до спалаху інфекційних хвороб.

“Неможливо природнім шляхом швидко висушити будівлі та споруди. Це в оптимістичному сценарії – 4 місяці. Тому ми маємо готуватися до спалаху респіраторних захворювань спричинених мікроорганізмами (і пліснявою), що поширюються інгаляційним шляхом”, – пише Сорока.

А ось агресектор має витримати у тих районах, де підтоплення триватиме 1-2 дні. Більшою проблемою є забруднення вод нафтопродуктами, а також розмитими добривами із фермерських складів, вмістом вигрібних ям та різними побутовими відходами.

Агросектор має витримати підтоплення, але є загроза зараження нафтовими продуктами

“На затопленій території одномоментно утворилася кількість відходів, яку можна порівнювати з кількістю відходів України за 2 роки. Затоплені господарства та будинки – це усі речі та запаси, які мали люди на цих територіях: одяг, меблі, білизна, техніка, закрутки і т.д. Все це буде під товщою води мінімум 4 дні (до 14 днів в деяких затоплених місцинах)”, – пояснює еколог.

Також він радить обмежити споживання води у міських будинках у сусідніх із Херсонщиною регіонах. Вважає, що доцільно впроваджувати обмеження централізованого водопостачання у м. Запоріжжя, Дніпро, Кривий Ріг. Хоча через брак води для поливу можуть постраждати теплиці у Дніпропетровській області, відзначає експерт.

Відновити конструкцію греблі не означає вирішити проблему, пояснює еколог. Якщо на рештках дамби і загати Каховської ГЕС таки вдасться сконструювати бар’єр, щоб стримати воду і збурені донні відкладення, то водосховище перетвориться на гниле болото, повноцінно працювати, як раніше, у такому вигляді воно не буде.  Буде “калюжа” глибиною 3-4 м. Для нормального функціонування потрібна глибина не менше 8 м.

Тож південним областям доводиться розраховувати на Запорізьке водосховище та – обмежено – на підземні води.

Коли вода спаде, усе лише почнеться

“У нас залишилося не так багато варіант для перерозподілу водного балансу на півдні. Тому Запорізьке водосховище – це тепер південна надія України. Перехід  на підземні водозабори – вимушений та логічний крок у надзвичайних умовах. Проте виснаження підземних водоносних горизонтів – це екологічно проблема більша за цю що склалася”, – каже Сорока.

Однак еколог закликає не панікувати і бути готовим до наслідків катастрофи.

“Маємо дійти до думки – після відходу води все не закінчиться. Все тільки почнеться (і щодо гуманітарної катастрофи, і техногенної, і екологічної)”, – підсумовує експерт.

Останні новини

Читайте позитивні новини у нашому Telegram каналі