Портрет Влада Цепеша у «Галереї предків» Будинку Естерхазі, невідомий художник, 17 століття
Прототип графа Дракули, румунський правитель XV століття Влад III Басараб, також відомий як Влад Цепеш, міг бути веганом. Таке припущення зробили італійські вчені, які досліджували листи, написані ним.
За інформацією газети, дослідницька група з італійського університету Катанії витягла тисячі фрагментів білка з поверхні 500-річних листів з підписом Цепеша. Вчені були здивовані тим, що на листах не змогли виявити білки, які могли б міститись у тваринній їжі. Отже, прототип вампіра міг бути веганом?
Як відзначають дослідники, Цепеш міг дотримуватися такої дієти не свідомо, а через обставини, в яких жив. Через надто холодний клімат в Європі XV століття навіть не всі аристократи могли собі дозволити м’ясні страви. Отже, перехід на рослинну їжу в ту епоху міг бути ймовірніше питанням необхідності, ніж переваги.
Також прототип Дракули міг відмовитись від тваринної їжі через проблеми зі здоров’ям. Ця ж група вчених повідомляла про те, що Цепеш страждав на гемолакрію — захворювання, при якому разом зі сльозами виділяється кров.
Ці історичні документи, датовані ще 4 серпня 1475 року, відкривають унікальне вікно в життя і звички цієї сумнозвісної історичної постаті. Фото: Daily Mail
Використовуючи найсучасніші технології, експерти з Університету Катанії здійснили нетрадиційну подорож у минуле, вилучивши з листів різні “історичні біомолекули”, зокрема кров, піт, відбитки пальців і слину. Це новаторське дослідження збіглося зі 125-ю річницею публікації роману Брема Стокера “Дракула”.
Вчені створюють м'яку та масштабовану роботизовану руку на основі безлічі матеріалів. Фото - Alves et al
Дослідники з Університету Коїмбри (Португалія) розробили нову м’яку роботизовану руку. Вона проста у виготовленні та легко масштабується. Розробка поєднує м’яке покриття з твердим екзоскелетом. Саме так влаштовані кінцівки тварин.
Дослідники з Університету Коїмбри (Португалія) розробили нову м’яку роботизовану руку.
“Більшість роботів виготовляються з жорстких матеріалів, – говорить співавтор роботи Педро Нето. – Однак, спостерігаючи за тваринами, ми помічаємо, що їхні тіла складаються з твердих частин (скелетів) та м’яких (м’язів). Але є організми, наприклад, дощові черв’яки, які повністю складаються з м’яких тканин. Спираючись на досвід природи, ми припускаємо, що наступне покоління роботів буде включати компоненти з м’яких матеріалів, а в деяких випадках і повністю складатися з м’яких частин”.
У порівнянні з жорсткими роботами, м’які робототехнічні системи безпечніші для людей або тварин. Наприклад, при зіткненні такі роботи з меншою ймовірністю можуть завдати значної шкоди або травми.
Основною метою нещодавньої роботи Нето та його колег була розробка нової м’якої роботизованої руки, яка була б безпечною та доступною.
“Ми використовували метод кінцевих елементів для оптимізації конструкції перед фізичним виготовленням руки, що дозволило знизити витрати на створення прототипу”, – пояснив Нето. — “Використання звичайного 3D-друку виявилося ефективним завдяки прямому друку деяких компонентів з м’яких матеріалів та друку форм з жорстких матеріалів”.
М’яка роботизована рука, створена Нето та його колегами, ґрунтується на кількох різних матеріалах. Її ретельно продумана структура прагне повторити зовнішній вигляд та функціональність людських рук.
“Конфігурація роботизованої руки складається з п’яти м’яких приводів, кожен з яких відповідає пальцю, та екзоскелета, що сприяє згинанню пальців”, — каже Нето. – “Контролер ON-OFF підтримує задані кути вигину пальців, що дозволяє руці ефективно захоплювати різні предмети”.
На даний момент дослідники оцінили роботу своєї роботизованої руки в ході низки симуляцій та експериментів. Перші результати дуже багатообіцяючі: рука може успішно захоплювати безліч об’єктів різної форми, ваги та розмірів.
Фото – Alves et al
У майбутньому м’яка роботизована рука може використовуватися як академічними групами, так і окремими робототехніками для тестування нових алгоритмів штучного інтелекту (ШІ) та інших обчислювальних інструментів, вкладених у розвиток здібностей роботів. Крім того, її конструкція може відкрити нові можливості для створення недорогих роботів-гуманоїдів, здатних допомагати людині у повсякденній діяльності.
Як розповідало раніше BitukMedia, біоінженери розробили роботизований шостий палець.
Британська рок-група The Beatles виступає в клубі перед підписанням свого першого контракту з рекординговою компанією, Ліверпуль, Англія, 1962 рік. Фото - Hulton Archive/Getty Images
Група шанувальників The Beatles оголосила в розшук бас-гітару, яка колись належала Полу Маккартні. Йдеться про легендарну Höfner 500/1. Вона звучала в кількох знакових ранніх піснях гурту – Twist and Shout, Love Me Do і She Loves You.Цей інструмент став справжньою візитною карткою Маккартні. Сам музикант порівнював свій віолін бас зі знаменитою тростиною Чарлі Чапліна.
Гітару, електричний бас Höfner 500/1, Маккартні придбав приблизно за 37 доларів у 1961 році в магазині в Гамбурзі та була його “улюбленою”. Принаймні так стверджує німецький виробник інструментів, члени групи якого під назвою The Lost Bass Project (“Втрачений бас”) й запустили глобальний пошук.
“Це бас, на якому Маккартні грав… у Гамбурзі в 1961 році, в клубі Cavern у Ліверпулі і на тих перших записах Abbey Road — він дав силу “бітломанії” та сформував звучання сучасного світу”, — заявляють учасники проєкту.
Востаннє гітару бачили у 1969 році, коли The Beatles записували Get Back/Let It Be. Відтоді вона вважається зниклою.
Члени The Lost Bass Project запрошують всіх бажаючих поділитися інформацією про місцезнаходження гітари, яку востаннє бачили до розпаду гурту понад 50 років тому. Вони поділилися фотографіями оригінального басу, а також інформацією про те, як простежити за інструментом з моменту його покупки до зникнення, як розібратися в чутках і підробках.
“Приблизно за 30 фунтів стерлінгів я знайшов цей бас-скрипковий інструмент Хефнера, – розповів 81-річний Маккарні. – І для мене, оскільки я шульга, це виглядало менш безглуздо, бо вона він був під ліву руку. Я вліз у цю справу. І як тільки я купив її, закохався у неї”.
Починаючи з клубу Top Ten у Гамбурзі в 1961 році і закінчуючи першими записами гурту на Abbey Road, бас-гітара, яка використовувалася з 1961-го до 1963 року, звучить у записах Love Me Do, She Loves You та Twist and Shout.
“Бітлз” готуються до свого першого виступу на “Шоу Еда Саллівана” в Нью-Йорку в 1964 році. Пол Маккартні використовує бас-гітару Хефнера. Фото – CBS Photo Archive/CBS/Getty Images
“У мене був “Хефнер” відтоді, як я почав, але той “давній”, як і раніше, мій улюблений”, – розповідав Маккартні у 1966 році. І дійсно, ця гітара стала справжньою візитною карткою сера Пола – кілька альбомів і безліч концертів The Beatles, а пізніше з групою Wings, сольних, дуетів з Елвісом Кастелло… Сам Маккартні порівнював свій віолін бас зі знаменитою тростиною Чарлі Чапліна.
“Хіба одного цього недостатньо, щоб повернути цей бас?” – каже Нік Васс, який протягом 12 років пропрацював менеджером з маркетингу Höfner та є розробником електрогітар. Зараз чоловік займається пошуками басу разом з телепродюсером, який раніше керував розслідуваннями на BBC і Channel 4.
“Хоча ніхто в дійсності не знає, що трапилося з басом, цілком імовірно, що його вкрали. Це досі загадка, – каже Васс. – Але десь хтось знає, що трапилося з цією гітарою і де вона зараз. Ця інформація була б доступною, якби тільки потрібна людина виступила із заявою”.
Гітари учасників The Beatles зникають вже не вперше. У 1963 році гітара Джона Леннона, на якій була написана пісня “Я хочу тримати тебе за руку”, зникла під час різдвяного концерту гурту у Фінсбері-парку. Вона “спливла” 51 рік потому і була продана з аукціоніуза колосальні 1,9 млн фунтів стерлінгів (2,4 млн доларів), зазначає The Guardian.
Отже, полювання за старим басом сера Пола, крім сентиментального значення, має і цілком матеріальне. Придбаний за 30 фунтів інструмент зараз може коштувати мільйони.
Як розповідало раніше BitukMedia, два раніше ніде не опубліковані знімки гурту The Beatles знайшлись в ліверпульському клубі Cavern Club. Фотографії датовані липнем 1961 року. Це приблизно за рік до того, як The Beatles випустили свій дебютний сингл Love Me Do. Такими, як на світлинах, їх не пам’ятають навіть фанати.
Малюк свиноносого вужа з двома головами. Фото - ВВС
В британському Ексетері нещодавно вилупилося незвичайне дитинча свиноносого вужа (Heterodon nasicus) — в малюка дві голови. Зоомагазин, де з’явилась на світ дивовижна особина, нещодавно опублікував відео та коротко розповів про життя двоголової змійки.
“У нього, схоже, все добре”, – написали в акаунті магазина Exeter Exotics. Права голова вужика любить їсти сардини, вона сама бере ласощі з рук людини, якщо піднести їжу ближче. Лівій голові пощастило менше – у неї вужче горло. Серпентологи сподіваються, що це пройде з віком, коли змія підросте. Якщо ж ні, їй доведеться давати шматочки меншого розміру.
Що цікаво, поки права голова жує, ліва теж здійснює жувальні рухи, розповіли у магазині. Подивіться на це чудо природи! На момент зйомки вужику тільки 4 тижні.
У природі свиноносі вужі мешкають на південному заході Канади, у західних штатах США та на північному заході Мексики. Дорослі особини зростають до 80 см. Полюбляють трав’янисті та чагарникові прерії, напівпустелі, кам’янисті передгір’я. При загрозі може сплющувати шию й вигинати спину або прикидатися мертвим, перевернувшись черевом догори. Активний вдень. Харчується жабами, саламандрами, ящірками, дрібнішими зміями, птахами та великими комахами.
Китайська влада заарештувала 38-річного чоловіка на прізвище Чжен і 55-річну жінку Вонґ, які пошкодили Велику китайську стіну за допомогою екскаватора. Зловмисники працювали на будівництві поруч і вирішили, що так прокладуть собі коротший маршрут.
Місцева поліція розповідає, що наприкінці серпня отримала повідомлення про те, що хтось пошкодив секцію №33, збудованої за часів династії Мін (правила 1368-1644). Споруда саме цієї епохи найкраще збереглася до нашого часу.
Приїхавши на місце, поліція виявила, що дійсно – частина стіни зруйнована, а через діру веде ґрунтовка до сусіднього повіту Хорінгер. Там і затримали двох підозрюваних.
Як стало відомо, Чжен і Вонґ були підрядниками на будівництві поруч із Великим муром. Об’їжджати пам’ятку історії було надто довго, тож вони проробили у ній отвір за допомогою екскаватора.
Місцева влада уже заявила, що зловмисники завдали непоправної шкоди історичній пам’ятці. Їх звинувачують у пошкодженні культурної реліквії.
Як розповідало BitukMedia, Велика китайська стіна допомагала китайцям ховатись від принцес-воїнів. Йдеться про жінок з народу хунну. Ці кочівники практично нічого після себе не залишили. Але нове дослідження міжнародної групи істориків виявило незвичайну структуру влади в імперії хунну.
Японські косметичні гіганти POLA і ANA Holdings створили лінійку косметики для астронавтів Сosmology. Вона допоможе подолати печіння, свербіж, сухість, на які скаржаться астронавти в умовах невагомості.
Запит на створення інноваційної косметики надало Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA). Сухе повітря та відсутність звичних засобів гігієте часто викликають неприємне відчуття на шкірі, яке зберігається і після повернення на Землю. Тож засоби будуть розраховані на догляд в умовах обмежених ресурсів та низької гравітації на космічних кораблях.
Над розробкою працювали із 2020-го, у березні 2022 року JAXA схвалило виробництво цих продуктів.
Продукти можна використовувати в умовах браку вони на борту. Тож засіб для вмивання легко стирається, а лосьйон перебуває у напівтвердому стані, аби не розтікався в умовах низької гравітації.
Засоби для вмивання та лосьйон можна буде купити із жовтня 2023 року, а повний комплект стандартного розміру з’являться в продажу в січні 2024 року.
Як розповідало BitukMedia, NASA на борту МКС домоглося відновлення 98% питної води зі стічних відходів, серед яких сеча та піт. Це важливе досягнення для освоєння космосу, адже робить місії астронавтів максимально самодостатніми завдяки регенерації води та повітря. Команда дослідників зазначає, що вода, вироблена на борту МКС, перевершує якість води, яку перероблюють громадські системи водопостачання на Землі.
Британський виробник предметів розкоші East India Company створив золоту монету, аби вшанувати покійну королеву Єлизавету ІІ. Виріб має діаметр баскетбольного м’яча, його оздоблюють 6 426 діамантів. Монета коштує $23 млн і, ймовірно, є найдорожчою у світі.
Монету випустили, аби шванувати покійну королеву, яка померла 8 вересня минулого року. Сама компанія називає монету “витвором мистецтва”. Така монета не може вважатися офіційним платіжним засобом, хоча має реальний номінал.
На монету пішло 3,6 кг золота. Вона має діаметр 24,4 см. На реверсі центральної зображено число 70 та напис “Платиновий ювілей королеви”. Вона важить близько 1 кг. Довкола неї знаходяться 10 монет вагою 3 грамми, кожна з яких зображує або портрет Єлизавети ІІ, або якусь із її чеснот, як-то правдивість, справедливість і мужність.
Також вигравіювано цитати із коронаційної промови королеви: “Усе своє життя і всім серцем я прагнутиму бути гідною вашої довіри. Я дотримаюся усіх обіцянок, які я тут дала, і виконаю їх”.
На аверсі зображений портет королеви Єлизавети і номінал – 10 тис. фунтів. Також аверс оздоблений візерунком із діамантів у вигляді британського прапора.
У прес-релізі йдеться, що монета носить назву “Корона”. Її почали виробляти ще рік тому, до того, як королева померла. Королева Єлизавета особисто схвалила дизайн монети у свої останні дні.
“Один ювелір за годину може встановити лише чотири діаманти. Тож можете уявити собі, скіль людино-годин пішло на оздоблення”, – каже власник компанії Санджів Мехта.
Він відродив знамениту Ост-Індійську компанію у 2005-му. Вона припинила своє існування у 1874-му після 300-річної гегемонії у тогочасному бізнесі. Королеву Єлизавету ІІ Мехта називає “королевою Землі”.
Нинішній рекорд Гіннесса у категорії “найдорожча монета, яку будь-коли продавали на аукціоні”, належить рідкісному американському “Подвійному орлу” 1933 року, який пустили з молотка за $18,9 млн на Sotheby’s у Нью-Йорку в червні 2021 року.
Як повідомляло BitukMedia, 8-річний хлопчик із німецького Бремена на ім’я Б’ярне знайшов у шкільній пісочниці старовинні срібні монети. Їм 1,8 тис. років і їх викарбували в Римській імперії.
Знайдені сліди двох динозаврів. Фото - Facebook/Dinosaur Valley State Park - Friends
Сильна посуха, що от вже кілька років триває в американському штаті Техас, оголила один з найдовших слідів динозаврів у світі. Довгий час вони були заховані під шаром бруду та води річки Палуксі.
Понад 113 млн років тому доісторичні динозаври бродили територією сучасного техаського району Глен Роуз (США) і встигли залишити скам’янілі сліди. Якби не тривала і виняткова погода, вони б так і залишались надійно приховані під водою річки Палуксі.
Сліди, вік яких становить близько 110 млн років, було знайдено у державному парку “Долина динозаврів”.
Дослідники припускають, що сліди залишили два види динозаврів: трипалі належать великому Акрокантозавру, а округлі – довгошийому Завропосейдону.
Акрокантозавр був гігантським хижим динозавром, який жив у нижньокрейдову епоху (125—109 млн років тому) на території сучасних США. Ця тварина могла досягати 12 м заввишки. а от Завропосейдон – травоїдний гігант із довгою шиєю, який міг сягати 34 м завдовжки та 18 м заввишки.
Кінець посухи та відновлення дощів у регіоні, ймовірно, знову приховає сліди під водою та брудом. “Це не зовсім звичайно для нас, але через два роки поспіль високих температур і посухи у нас з’явилася можливість виявити нові сліди. Щойно пройде пристойний дощ, більшість із них знову вкриється пеленою води”, — каже Пол Бейкер з організації Friends of Dinosaur Valley State Park.
Тому зараз дослідники старанно працюють з виявленими слідами. Насамперед, вони роблять виливки відбитків, які зрештою будуть використані у поточному картографічному проєкті.
Фото – Facebook/Dinosaur Valley State Park – Friends
Посуха вже не вперше оголює деякі з цих доісторичних слідів, але цьогоріч, за даними WKYC Channel 3, їх можна побачити значно в більшій кількості. Один з них отримав назву “Стежка самотнього рейнджера” (Lone Ranger Track). Вона вважається одним з найдовших слідів динозаврів у світі.
Як розповідало раніше BitukMedia, у китайському місті Лешань, провінція Сичуань, на кам’яній підлозі ресторану знайшли відбитки лап двох динозаврів. Слідам близько 100 млн років.
Благодійна ініціатива Frontline.Care разом із українськими митцями створила комікс “Кошмари” про дрон-розвідник “Мара”. Їх планують розіграти та зібрати 5,2 млн грн для купівлі таких БПЛА.
Про це ініціатива повідомила на сторінці у Facebook.
Мара це розвідувальний БПЛА ближнього радіуса дії літакового типу. Вона призначена для аерофотозйомки, коригування артилерії, розвідки та спостереження в денних умовах. У коміксах розповідають історії про війну на основі “майже” реальних подій.
Взяти участь у розіграші коміксу можна, задонативши на сайті проєкту. Мінімальний внесок – 300 грн. За 10 тис. грн учасник гарантовано отримає комікс.
Frontline.Care — волонтерська ініціатива, заснована у квітні 2022 року спільнотою однодумців, фахівців із IT-сектору, комунікацій, громадського сектору.
Цього раху вони мають на меті зібрати 5,2 млн грн для купівлі чотирьох комплексів “Мара” для підрозділів ЗСУ.
Як розповідало BitukMedia, міський голова Долини на Івано-Франківщині Іван Дирів дозволив лаяти себе та свою роботу у соцмережах. В обмін на це збирає донати на виготовлення дронів для ЗСУ. Мета – щонайменше 100 тис. грн.
Чорний кіт Клео з міста Кейті, штат Техас, краде речі у сусідів і приносить їх до будинку своєї господині Жанни Віт. Жінка виявила котячу схованку і тепер намагається повернути награбоване власникам.
Кіт досить часто скоює свої муркотливі злочини, і деякі з них потрапили на камеру. Власниця Клео каже, що її чотирилапий вихованець краде у сусідів шкарпетки, дворові рукавички, купальники, футболки – тягне усе, що може.
“Я хочу принести вибачення, тому що деякі речі, які він приніс додому, наприклад цей жіночий формуючий одяг, дуже дорогі”, — каже Жанна Віт.
Все почалося досить невинно у будинку хазяйки та з її речами, але потім Клео взявся навідувати сусідів. “Цього літа ми подорожували, і він ніби схибнувся на крадіжках”, — розповідає Віт. “Кілька сусідів сказали мені, що кіт залізав в їхні будинки через вікно”.
Для такого злодія немає безпечного гаража чи вікна автомобіля. А оскільки він кіт, то любить мишей. Тільки не таких, як ви думаєте. “Він поцупив комп’ютерну мишку з сумки”, — бідкається жінка.
Виявити викрадене Жанні вдалося зовсім нещодавно – вона натрапила на сховок Клео. Жінка випрала всі речі і виставила їх перед своїм будинком з написом “Мій кіт — злодій”. “Будь ласка, перегляньте його здобич та заберіть своє. Він не кається, але я перепрошую за нього”, — вказано на картонці.
Можна було б подумати, що сусіди будуть засмучені зникненням своїх речей, але Клео здобув неабияку репутацію і тепер є зіркою соціальних мереж. “Найбільш вірусна тема на нашій сусідській сторінці у Facebook”, — розповідає американка.
І дійсно, Клео настільки популярний, що спільнота замовила футболки з його фото. Частина зібраних грошей передається в місцевий притулок для тварин. “Усі вважають, що це прикольно та смішно”, — каже Віт.
Що стосується мотиву, ветеринар припускає, що Клео може мати захворювання, і ні, це не клептоманія. “Я бачила таке раніше у тварин, які мають тягу до певного типу матеріалу. Тканина, одяг, усе, що м’яке або пухнасте. Це, звичайно, може статися і з котами”, – пояснила доктор Роберта Вестбрук з Houston SPCA.
За словами власниці, вона намагалася змусити Клео припинити своє злочинне життя. “Я трохи насварила його, бо думала, що, можливо, ми зможемо позбутися цієї звички, — каже Жанна Віт. — Але потім я зрозуміла, що це програна битва. По суті, він підліток”.
Раніше BitukMedia вже розповідало про кота-клептомана з Британії. Він краде у сусідів дуже різні речі і тягне їх додому. Ніколи не знаєш, що Гаррі вподобає наступного разу.
Міський голова Долини на Івано-Франківщині Іван Дирів дозволив лаяти себе та свою роботу у соцмережах. В обмін на це збирає донати на виготовлення дронів для ЗСУ. Мета – щонайменше 100 тис. грн.
“Під цим дописом можна писати все, що вам хочеться, навіть те, що вихованим людям і не присниться, але з однією умовою: перед злісним коментарем має бути скрін про те, що ви переказали гроші на вказану картку. Мінімальна сума внеску – 100 грн, максимальна – необмежено”, – написав Дирів у Facebook у неділю 3 вересня.
Мета акції – зібрати на першу партію дронів, які розробляють наші земляки-умільці з КБ “Західне”, пояснив міський голова.
Він же й суворо попередив – тих, хто критикуватиме без скріна про донат, відправить у вічний бан.
Фото: Іван Дирів/Facebook
“Конструкторське бюро “Західне” розробляє, збирає, ремонтує та передає підрозділам ЗСУ різні види літальних апаратів та систем до них. Держава практично не дає змоги органам місцевого самоврядування напряму допомагати підрозділам чи розробникам систем для військових, тому вигадуємо різні способи допомоги. Така акція – один із них”, – пояснив Дирів.
За перший день акції вдалося зібрати 10 тис. грн. Щоправда, критиканів поки небагато.
Як розповідало BitukMedia, yкраїнські IT-фахівці з ГО “Допомагай” створили застосунок Humancreed. Він дозволяє благодійникам із усього світу донатити на степендії для підтримки й розвитку талантів дітей з вразливих категорій.
У Бразилії науковці вперше зловили кажана Histiotus alienus. Дивний великовухий коричневий кажан був виявлений в Атлантичному лісі Бразилії в 1916 році, а потім, очевидно, зник, і от раптом він знову з’явився на бразильських луках.
Минуло століття, і зниклий кажан повернувся. Бразильський вид Histiotus alienus не зустрічали відтоді, як він був вперше описаний вченими в 1916 році. Але кажан, знайдений дослідниками у 2018 році, належить до цього загадкового виду,а отже, є лише другим відомим екземпляром.
Група науковців з Фонду Освальдо Круза у Ріо-де-Жанейро та Федерального університету Парани 2018 року намагалися створити список усіх малих ссавців півдня Бразилії.
Одного дня під час експедиції в їхню сіть потрапив коричневий 4-сантиметровий кажан зі світлим черевцем і великими, вітрилоподібними вухами, якого вони визначили лише як представника роду Histiotus. Прагнучи уточнити вид, науковці порівняли останки тварини з музейними зразками кажанів. Говорити про збіг можна було тільки з одним кажаном — H. alienus. Його більш ніж столітні рештки зберігались у Лондонському музеї природничої історії. В принципі до 2018 року музейний експонат був першим та єдиним свідченням існування виду H. alienus. Той зразок знайшли теж на півдні Бразилії, але на відстані 280 кілометрів на схід, що розширює відомий ареал виду.
Завдяки новій знахідці вчені також уточнили, що H. alienus населяє густі тропічні ліси та луки на висоті понад 1 200 м над рівнем моря. Однак сучасну особину спіймали у регіоні, що вважається однією з найбільш уражених людською діяльністю екосистем Бразилії. Отже існує занепокоєння щодо природоохоронного статусу цього рідкісного виду.
Як розповідало раніше BitukMedia, рештки доісторичного кажана віком 52 млн роки знайшли на березі озера в американському штаті Вайомінг. Науковці кажуть, це раніше не відомий вид.
Науковці виловили у Карибському морі біля Белізу гренландську акулу – одну з найбільших довгожительок у світі. Це найбільш північний вид акул, який водиться в Антарктиці, тож риба подолала понад 4 тис. км.
Група дослідників на човні з допомогою місцевих рибалок ловила та мітила тигрових акул. Серед них була Деванші Касана, аспірантка Міжнародного університету Флориди. Коли рибалки витягли гренландську акулу, вони не змоглиточно визначити її вид.
“Спочатку я була впевнена, що це щось інше, наприклад, шестижаберна акула, яка живе в глибоких водах біля коралових рифів і є добре відомою науковцям. Я зрозуміла, що це щось незвичайне, як і рибалки, які ніколи не бачили нічого подібного”, — розповіла Касана.
Але коли Касана відправила фото риби експертам, вони підтвердили, що це гренландська акула. Є також припущення, що це гібрид гренландської та тихоокеанської сонної акули.
Гренландську акулу вперше спіймали на Карибах – біля другого найбільшого у світі коралового рифу. Їх взагалі бачать рідко, але відомо, що ці тварини можуть жити 250 – 500 років.
Як повідомляло BitukMedia, вже другий день сезону полювання на алігаторів в штаті Міссісіпі (США) став вельми успішним. Мисливці зловили алігатора-рекордсмена. Хижака розміром понад 4 м і вагою понад 360 кг охрестили “породженням нічних жахіть”.
Вчені з Мельбурнського королівського технологічного університету запропонували використовувати залишки меленої кави для створення суміші для бетону. У своєму дослідженні вони зазначають, що це може зробити матеріал міцнішим на 30%. Додатково до зменшення викидів і створення міцнішого бетону, нова технологія зменшує вплив безперервного видобутку пісоку.
Відпрацьована кавова гуща (ВКГ) є найбільшим побічним продуктом кавової промисловості, і вона заповнює звалища по всьому світу. Вчені з Австралії переслідували дві мети: зменшити кількість або взагалі не допустити потрапляння ВКГ на звалища, що шкодить довкіллю та створити міцніший бетон, за допомогою додавання туди ВКГ.
Як зазначають дослідники, каву не можна просто додати до суміші, оскільки вона навпаки тільки погіршить властивості бетону без попередньої обробки. Щоб цього не сталося, вчені розігріли перемелені зерна до 350 градусів за Цельсієм, висмоктуючи кисень.
Отримана таким чином маса кави легко змішується з іншими компонентами матеріалу. Бетон з такої суміші виявився міцнішим за звичайний на 30%. При цьому вчені кажуть, що вони намагалися розігрівати каву і до 500 градусів, проте це погано позначилося на властивостях матеріалу.
Зразки необсмажених кавових зерен, смажених кавових зерен, відпрацьованої меленої кави та кавового біопалива команди. Фотографія: Карелле Мулава-Річардс, Університет RMIT
Наразі вчені випробовують отриманий бетон у різних умовах. У разі успіху їх відкриття може не тільки підштовхнути вторинну переробку, а й частково знизити ефект глобального потепління. За оцінками, щорічно викидається понад 10 млрд кг використаної меленої кави, які згодом виділяють в атмосферу велику кількість метану та вуглекислого газу.
Щорічно під час виробництва бетону використовують 55 млрд тонн природного піску, оскільки поверхня його частинок забезпечує більшу площу поверхні для зв’язування води та цементу. На жаль, цей пісок часто видобувають із русел і берегів річок, що спричиняє порушення в навколишньому середовищі. Отже, заміна піску відпрацьованою кавовою гущею могла б розв’язати одразу дві проблеми, вважають учені.
Наразі інженери планують провести масштабне випробування і спробувати привернути увагу до своєї розробки виробників бетону.
Як розповідало раніше BitukMedia, в Еквадорі почали виготовляти бетон з кокаїном.
Вчені порівняли виживання пацієнтів у жінок-хірургів та їхніх колег-чоловіків. Фото - Monash University
Пацієнти рідше зазнають ускладнень і потребують подальшого догляду, якщо операцію їм проводили жінки-хірурги, а не чоловіки. Це показали масштабні дослідження канадських і шведських вчених. Відмінності полягають у техніці, швидкості та готовності медиків до ризику.
Міжнародна команда лікарів проаналізувала медичні відомості пацієнтів, які перенесли операцію в Онтаріо (Канада) у період з 1 січня 2007 року до 31 грудня 2019 року. А потім спостерігала за кожним з них протягом року – аби зафіксувати будь-які “несприятливі післяопераційні ситуації, такі як повторна госпіталізація, ускладнення або смерть”.
На другому етапі аналізу дослідники розділили результати операцій, проведених чоловіками та жінками, та порівняли їх. Так і з’ясували, що в людей, яких лікували хірурги-чоловіки, результат операцій був менш сприятливим.
А тепер мовою цифр. Аналіз показав, що за 90 днів після операції у 13,9% пацієнтів, яких оперував хірург-чоловік, спостерігалися несприятливі післяопераційні ситуації. А от операції, які проводили жінки-хірурги, мали негативні наслідки з ймовірністю 12,5%.
Крім того, у пацієнтів, за якими спостерігали жінки-хірурги, через рік після операції набагато рідше спостерігалися несприятливі післяопераційні події – на відміну від операцій, які проводили чоловіки-хірурги. 20,7% проти 25%.
Коли дослідники розглядали виключно рівень смертності після операції, різниця була ще більш разючою: у пацієнтів, яких лікували хірурги-чоловіки, ймовірність смерті через рік після операції була на 25% вищою, ніж у пацієнтів, яких лікували жінки.
Було й ще одне схоже дослідження. Воно охопило дані 150 тис. пацієнтів у Швеції. Результати аналогічні: пацієнти, яких оперували жінки, страждали від меншої кількості ускладнень, ніж ті, кого лікували чоловіки. Плюс до всього жінки-хірурги оперували повільніше, ніж чоловіки, і з меншою ймовірністю вдавалися до відкритої хірургії під час операції.
Експерти припускають, що саме в повільності та усвідомленості жінок-хірургів і полягає загальний успіх операцій. Однак цю теорію ще доведеться довести наступними дослідженнями.
Хірургія традиційно вважається чоловічою професією: вона залишає мало часу на сім’ю, вимагає великої фізичної витривалості та витримки — а ці якості багато хто вважає не жіночими. Як бачимо, статистика з цим не згодна.
Як розповідало раніше BitukMedia, жінки в середньому краще за чоловіків розуміють, що відчуває або думає інша людина. Це підтвердили результати тривалого експерименту, в якому взяли участь понад 300 тис. людей з 57 країн.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
