Золотий зубний протез, який носив Вінстон Черчилль під час Другої світової, планують виставити на аукціон 6 лютого. За неї планують отримати щонайменше $10 тис.
Черчилль втратив кілька зубів у 1920-х. Під час Другої світової тодішній британський прем’єр носив кілька вставних щелеп. Вони були спеціально зроблені, аби зберегти природну шипелявість політика. Виготовляли протези із золота.
Згаданий протез виготовили, ймовірно, на початку Другої світової. Аукціоністи із Cotswold Auction Company називають “одною із найбільш незвичних речей, які доводилося продавати”. Торги відбудуться 6 лютого.
У Черчилля були погані зуби і прикус із дитинства, розповідав його приватний дантист Дерек Кадліпп. Тому британський прем’єр потребував спеціального обслуговування. Пізніше Черчилль висунув свого дантиста на отримання лицарського титула.
Ще примітно, що Черчилль завжди боявся загубити свою вставну щелепу, тому постійно тримав одну запасну під рукою. А точніше, її носив із собою його приватний секретар.
Як розповідало BitukMedia, 26-річного Дрю Маршалла з англійського графства Гемпшир визнали винним у шахрайстві і засудили до 12 місяців громадських робіт. Чоловік видавав покупцям на eBay підроблену тростину Єлизавети II за оригінальну і прикидався колишнім старшим лакеєм у Віндзорському замку.
Переможець конкурсу “Найкращий двірник Львова — 2023” Богдан Єсип повернувся із мандрівки Європою, яка була призом конкурсу. Чоловік уже 13 років прокидається о 5:30, щоб доїхати з-за міста та прибрати біля Палацу Потоцьких.
“Пильную роботу, щоб була чистота і порядок, щоб люди мене хвалили. Люди йдуть по дорозі, здоровкаються, дякують, що тут прибираю, пильную”, — розповідає про себе Богдан Єсип.
Єсип живе у передмісті Львова селі Горбачі, на роботу добирається електричкою. Для цього щодня встає о 5:30.
Минулого року він виграв щорічний конкурс двірників у Львові. Його організовує мерія, а обирають переможця містяни. Призом була подорож до Європи. Чоловік поїхав туди разом зі доньокю Марією. Для них обох це була перша поїздка за кордон.
Коли люди чули українську мову, то вітали чоловіка із донькою словами “Слава Україні”.
“Я був у Празі, я був у Будапешті, був у Відні, Австрія. Ходили по Празі, робили знимки, фотографували, цікаве місто. Я дякую, що я перший раз поїхав за кордон, дуже цікаво, піца, екскурсії. Я з дочкою ходив по місту, люди слухали нашу розмову, то чеська й українська дуже подібна мова. Як чули, то до нас говорили: “Слава Україні”, відповідали “Героям Слава”, — розповідає Богдан.
Як розповідало BitukMedia, в Ірпені під Києвом працівник комунального підприємства “Управління благоустрою міста” Віктор Школьник врятував собаку місцевої мешканки. Чоловік голим зайшов у вкритою кригою річку Ірпінь, аби витягти чотирилапого. Температура повітря була -13 градусів.
Іван Тичина із міста Борзни на Чернігівщині за власною схемою зібрав дві вітряні турбіни для домогосподарства. Коли вдається задіяти ще й сонячні батареї, то за світло платить лише 30 грн на місяць.
“Я за життя два трактори зібрав, двоє – аеросаней і зробив снігохід на пневмоходу. Ну, то – в молодості, тоді в голові не було, мабуть”, – пригадує Тичина.
Селянин каже, у його будинку практично вся техніка саморобна – від дрібної побутової, то великої.
Тепер чоловік самотужки встановив на даху два вітряки та розробив усю необхідну для них схему дротів, що випрямляють електрострум та передають його; встановив автомобільні акумулятори для накопичення енергії та перетворювач струму із з 12 вольтів від акумулятора на потрібні побутові 220.
Єдиний прилад в домі, який постійно підключений до загальної мережі – холодильник. Він є головним споживачем державної електроенергії.
Зараз у дворі Тичини сонячні батареї засипало снігом. Коли ж вони працюють, вартість за “світло” у платіжці – близько 30 грн.
Домашню електростанцію селянин розробив за рік до повномасштабного вторгнення. Каже, коли минулого року були блекаути, вона дуже допомагала сусідам. Люди приходили зарядити телефони та акумулятори.
Тичина каже, що якоїсь конкретної цілі не мав, збирати прилади і механізми – це його хобі. Така ж любов передалася і синові.
Як розповідало BitukMedia, розробник і виробник деревопереробного обладнання Сергій Захарін, який зараз мешкає у Києві, розробив сталеву модульну конструкцію “Капсула життя”. Її, каже автор, можна встановити у квартирі та перечекати бомбардування.
Кадр з серіалу "Секс і місто". Фото - CAPITAL PICTURES STOCK/LEGION MEDIA
Знакову спідницю-пачку, яку носила героїня Сари Джессіки Паркер (Керрі Бредшоу) у серіалі “Секс і місто”, продали на торгах за $52 тис. Куплена за 5 доларів, легковажна спідничка виросла в ціні в понад 10 тисяч раз.
Про це повідомляється на сайті аукціонного будинку Julien’s.
Триярусна спідниця з тюлю устрично-білого кольору з атласним поясом і підкладкою з білого спандексу спочатку коштувала лише $5. Дизайнерка Патриція Філд, яка відповідала за гардероб героїнь, випадково знайшла пачку в нью-йоркському магазині. Згодом спідничка стала одним з найвідоміших предметів одягу екранної модниці.
Попередньо експерти аукціонного будинку Julien’s оцінювали лот у $8–12 тис. Але в результаті спідницю продали більш ніж уп’ятеро дорожче.
Саме в цьому елементі одягу Сара Джессіка Паркер з’являється у заставці серіалу. Хоча спочатку продюсери хотіли одягнути одну з головних героїнь у сукні від Marc Jacobs, але в останній момент зупинили вибір на пачці.
Цікаво, що під час зйомок серіалу використовувалось п’ять таких спідниць. Їх доводилося замінювати через сцени, в яких вбрання героїні бруднилося. Про те, що на аукціоні продали саме одну з п’яти оригінальних спідниць, зазначено у відповідному сертифікаті автентичності.
Фото – Julien’s
Аукціон Julien’s дістав назву “Нестримні”. Колекціонерам запропонували купити одяг знаменитих жінок, окрім Сари Джесікі Паркер, це Елізабет Тейлор та принцеса Монако Грейс, до заміжжя — популярна американська актриса.
Фото – Julien’s
Так коктейльна сукня принцеси Діани пішла з молотка за $ 325 тис. Фінальна вартість лоту перевищила естімейт втричі.
Сукню з чорного оксамиту створила у 1990-х роках дизайнерка Кетрін Вокер. Предмет гардероба прикрашений вирізом-човником із відкритими плечима. Принцеса Діана постійно співпрацювала з Вокер. Для першої дружини короля Чарльза III модельєр створила понад тисячу вбрання.
Сукня принцеси Діани. Фото – Julien’s
Як розповідало раніше BitukMedia, сукню принцеси Діани продали на аукціоні Julien’s Auctions у Голлівуді за $ 1,14 млн. Вона двічі виходила в ній на світські заходи — у 1985 і 1986 роках.
Рекорд зареєстрований у віковій категорії 7 років. Фото - Лана Вєтрова
7-річна киянка Дарина Комарчук стала володаркою найдовшого волосся в Україні у своїй віковій категорії. Довжина її пасм становить 103,5 см.
Про це написала очільниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.
Новий рекорд України тепер належить учениці 2 класу освітнього закладу “Софія” Дарині Комарчук. Її волосся не лише довге – 103,5 см, а ще й дуже густе. Даринка пишається своїм волоссям і каже, що ніколи в житті не планує його обрізати.
Як пояснила Лана Вєтрова, рекорди дітей реєструються кожен у своїй віковій категорії. За правилами, кожен наступний рекорд в цій номінації має перевищувати попередній щонайменше на 10 відсотків.
Нагадуємо, торік у місті Бровари Київської області був зареєстрований рекорд 5-річної Марії Порожнюк, волосся якої має завдовжки 91,5 см.
Як розповідало раніше BitukMedia, 46-річна індійка Сміта Срівастава отримала звання нині живої людини із найдовшим волоссям від Книги рекордів Гіннеса. Каже, не стриглася із 14 років. Її волосся має довжину 236,22 см.
Школяр з Уельсу зробив шокуючу знахідку біля невеликої міської річки. Хлопця налякала викинута на берег загадкова істота — з лускою та хвостом, як в риби, але з довгою зубатою пащею, як в крокодила. Батьки хлопчика опублікували знімки казкової рибо-рептилії, і ті стали вірусними в соцмережах. Попри шок і здивування знайшлися й ті, хто, здається, упізнав істоту. А ще є припущення, як хижак з іншого континенту опинився на півночі Європи.
Крокодилоподібне чудовисько завдовжки близько 80 см однозначно було справжнім, – впевнена мати хлопчика. За її словами, воно вже почало розкладатися і від нього тхнуло. Це була не іграшка, і не чийсь жарт. Складалось враження, що істоту хтось приніс на берег і залишив.
Пізніше ще кілька перехожих повідомили, що бачили дивну тварину на тій самій стежці. Активне обговорення знімків страховидла в мережі призвело до того, що хтось висловив версію — це може бути міссісіпський панцирник, якого ще називають рибою-алігатором (Atractosteus spatula). Ця промовиста назва буквально описує його зовнішність – гібрид первісної хижої риби з алігатором.
Міссісіпські панцирники – одні з найбільших прісноводних риб. І найдавніших. Вони існували ще в еоцені, 56–33 млн років тому, і відтоді, як кажуть іхтіологи, взагалі не змінилися.
Їхня голова закінчується потужним довгим “дзьобом” і щелепами з десятками голкоподібних зубів, як в крокодила, а тіло вкрите броньованою ромбоподібною лускою. Риби-алігатори сягають трьох метрів завдовжки і маси понад 130 кг.
У 1951 році в річці Ріо-Гранде на кордоні між США і Мексикою була спіймана риба завдовжки 305 см і вагою 127 кг. Щасливцем став такий собі Білл Вальверде, який пішов на рибну ловлю першого січня одразу після зустрічі Нового року.
Риба-алігатор мешкає в басейні річки Міссісіпі від південного заходу Огайо до південних регіонів Іллінойсу і Мексиканської затоки. Менша популяція знаходиться в штаті Техас від сходу Мексики до заходу Флориди. Техасці суттєво скоротили її чисельність, коли в 70-і роки у відкритому продажі з’явилися електричні сіті.
Це небезпечні хижаки, які багато відрізняються від сучасних риб: крім усього іншого, вони можуть висовувати голову з води, щоб подихати атмосферним повітрям.
Найчастіше алігаторова щука зустрічається в прісноводних притоках великих річок, старицях (ділянках колишнього річища), озерах і болотах. Рідше її можна виявити в солонуватих водах, утворених змішанням морської води з прісною. Близько до морського узбережжя вона буває вкрай рідко.
Але як вони могли взятися на березі маленької британської річки? Королівське товариство із запобігання жорстокому поводженню з тваринами (RSPCA) опублікувало історію школяра на своїй сторінці. Фахівці організації написали, що знімки викликають занепокоєння, тому що рибину явно ввезли в країну. Її, швидше за все, незаконно утримували в акваріумі, поки небезпечний вихованець не виріс надто сильно, після чого власник просто викинув його ближче до річки.
Експерти зазначили, що в Англії та Вельсі діє заборона на утримання панцирників як домашніх тварин. Догляд за ними занадто складний: риба виростає до величезних розмірів і потребує умов дикої природи. Коли умови не дотримані, вже можна говорити про жорстоке поводження з тваринами. “На жаль, ми надто часто бачимо, як екзотичних домашніх тварин кидають, коли немає можливості утримувати їх”, – додали у RSPCA.
Фото – з відкритих джерел
Як розповідало раніше BitukMedia, випущена в дику природу, скромна золота рибка може вирости до жахливих розмірів і знищити середовище проживання місцевих видів. Канадські дослідники стежать за рибою, щоб її можна було виловити.
Фото: Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака
На Закарпатті медики обласної клінічної лікарні пришили 37-річному пацієнту із Міжгір’я кисть руки, яку розчавило вантажівкою під час заміни колеса. Лікарі змогли повністю відновити пошкоджені анатомічні структури, кисть працюватиме на 80%. Операція тривала більше 4 год.
Про це Закарпатська обласна клінічна лікарня імені Андрія Новака повідомила на сайті.
Машина наїхала на руку чоловіка під час ремонту. В результаті він отримав серйозні травми кисті та передпліччя.
Завідувач опікового відділення клініки Андрій Погоріляк каже, що найгіршими травмами пацієнта були розчавлення та розтягнення, яке призводить до розриву тканин – суглобів, м’язів, нервів – так зване тракційне пошкодження.
Чоловік спробував самотужки витягти руку з-під вантажівки – у нього були видрані сухожилки, нерви та судини.
“Нам зателефонували колеги з Міжгірської лікарні і в режимі відеоконференції показали, як виглядає рука пацієнта після отриманої травми. Було прийнято рішення транспортувати його в Закарпатську обласну клінічну лікарню та спробувати зберегти руку. Один з факторів, який посприяв тому, що ми наважилися зробити цю операцію – це молодий вік та стабільний стан хворого”, – розповідає Погоріляк.
Медики повністю відновили чоловікові кисть.
“Лікарі виконали повне відновлення пошкоджених анатомічних структур з первинною реконструктивно-відновлювальною операцією”, — йдеться у публікації.
“Операція тривала більше 4-х годин і пройшла успішно. Сьогодні можемо сказати, що рука в нього залишиться і він зможе нею користуватися. Звісно не в повному обсязі, як до отриманої травми, а десь на 80%”, – розповідає Погоріляк.
Як розповідало BitukMedia, дитину, яка не могла повноцінно дихати, врятували медики Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит”. Вперше в Україні провели операцію на грудній клітці маленькому пацієнту з асфіксичною торакальною дистрофією.
В розпорядження науковців потрапила повністю збережена середньовічна рукавиця, датована XIV століттям. Її знайшли під час розкопок біля замку Кібург, що на південь від міста Вінтертур (Швейцарія). Археологи вражені – здається, час пошкодував цей артефакт.
За даними департаменту інфраструктури кантону Цюрих, загалом у Швейцарії виявили лише п’ять рукавиць XIV століття. Однак їхній стан не такий задовільний, як в рукавиці, виявленої поблизу замку Кібург. Вдалося знайти всі залізні частини, а деякі з її пальців не піддалися корозії та виглядають як нові.
Знайдена рукавиця складається з 25 окремих залізних пластин, складених у вигляді луски і міцно з’єднаних між собою за допомогою бічних заклепок. Окремі її частини були прикріплені до внутрішньої сторони зі шкіряної основи. Маленькі пластини та гнучкі нижні шари дозволяли власнику зручно тримати меч і стискати руку в кулак. Довжина всієї рукавиці – понад 35 см.
Права рукавичка повністю збереглася. Принаймні окремі частини лівої були відновлені. Фото – Canton of Zurich
Археологи знайшли рукавицю та фрагменти її пари під час дослідження середньовічного ткацького підвалу, знищеного пожежею у XIV столітті. Там також виявили вироби ковальства. Загалом – 50 металевих предметів, серед яких молотки, ключі та наконечники.
Поки що невідомо, кому належала знахідка. Науковці прагнуть встановити, наскільки рідкісними були того часу броньовані рукавиці, чи їх переплавляли.
З кінця березня копія броньованої рукавички буде виставлена у замку Кібург, який нині є музеєм-заповідником, як частина постійної експозиції, доповненої реконструкцією решти броні. Щодо оригіналу, його експонуватимуть протягом трьох тижнів у вересні.
Замок Кібург.
Замок Кібург вперше згадується в 1027 році як “коров’яча фортеця”. Назва вказує на те, що його спочатку використовували як замок-притулок для худоби.
Замок Кібург був резиденцією графів Кібургів, одного з найвпливовіших родин у Південній Німеччині. Замок перейшов до рук Габсбургів у 1264 році, а в 1424 році місто Цюріх купило замок та його володіння. До 1798 року у замку мешкав намісник, який керував вотчинами, судом і збором податків.
Цей найважливіший у Східній Швейцарії феодальний замок після реконструкції перетворився на цікавий та живий музей. Відзначений міжнародними нагородами музей Кібург пропонує унікальну можливість поринути у минувшину.
Замок-музей Кібург.
Як розповідало раніше BitukMedia, археологи виявили на центральній площі міста Хальмстад (Швеція) неординарне поховання. Йдеться про середньовічну могилу з рештками людини зростом понад 1.8 м. Небіжчик був озброєний мечем завдовжки понад 1,2 м.
Томіо Окамура жестом просив своїх колег принести йому кави. Фото - ta3
У Чехії Томіо Окамура, лідер опозиційної партії “Свобода і пряма демократія”, встановив світовий рекорд з тривалості публічного виступу. Промова політика у парламенті тривала без перерви майже 11 годин. Таким чином Окамура побив рекорд кубинського лідера Фіделя Кастро.
Про це повідомляє “Главком” з посиланням на чеське видання Idnes.
Депутат японського походження протягом 10 годин 44 хвилин говорив на тему можливого запровадження голосування на виборах поштою для громадян Чехії, які перебувають за кордоном. Таким чином, зазначає Idnes, опозиція перешкоджає змінам, які уряд Петра Фіали хоче внести у виборче законодавство.
Через чотири години після початку своєї промови політик попросив у голови дозволу зняти піджак, а ще за дві години – принести йому напої.
“Можна я зніму піджак? Я хотів би зробити собі трохи зручніше. Хіба це суперечить правилам процедури?”, – запитав Окамура головуючого у залі спікера Яна Скопечека. “Дрес-код не прописаний, це суто на ваш розсуд, що ви вважаєте доречним, а що ні”, – відповів віце-спікер палати.
Окамура дотримується позиції євроскептицизму, виступаючи з різкою критикою міграційної політики ЄС. Десь за шість годин чоловік взявся тлумачити любов Ісуса до ближнього. Він зазначив, що готовий говорити довго. “Ще до дев’ятої вечора, якщо не буде фізичної потреби вийти”,– анонсував з трибуни Томіо Окамура.
При цьому, за інформацією чеського видання, Окамура застеріг, аби ніхто не намагався його перервати. Ба більше, заздалегідь попередив колег-парламентарів, що має намір побити свій власний рекорд тривалості виступу – 7 годин та 7 хвилин.
А зрештою перевершив самого кубинського лідера Фіделя Кастро. Останній у лютому 1998 року виголошував промову 7 годин і 15 хвилин.
Як пише видання Idnes, політик показав, якими символами замовляє їжу та напої біля трибуни. Однак невдовзі поскаржився, що спілкування з колегами поки не дуже добре працює. Демонструючи символ який означав “принести кави” йому завжди приносили воду. “Нам ще потрібно потренуватися”, – заявив лідер опозиційної партії.
Пишуть, що чеський опозиціонер був готовий виступати і далі, але цього не дозволив регламент.
Як розповідало раніше BitukMedia, в Іспанії до регіональної асамблеї Валенсії вперше обрали депутатку з синдромом Дауна. Мар Гальсеран стала першою людиною з генетичним розладом, яка увійшла до європейського регіонального або національного парламенту.
Із тбіліського собору Святої Трійці у Грузії прибрали ікону, яка зображує “зустріч” російського диктатора Йосипа Сталіна та російської православної святої Матрони Московської. Раніше грузинська церква попросила дарувальників – антизахідну організацію “Альянс патріотів“ перемалювати ікону. Мовляв, вона не відповідає церковному канону. Ікона викликала протести грузинських активістів та проросійських “тітушок”.
Хоча ікона висить ще з восени, про неї стало масово відомо минулого місяця і з того часу почалися суперечки у громадськості. Багато хто критикував грузинську церкву за те, що вона взагалі прийняла такий подарунок.
Церква зрештою попросила дарувальників перемалювати ікону, оскільки “зустріч святої з Йосипом Сталіним не включена до канонічного тексту житія святої”. Інакше, заявили в церкві, ікону перемалюють самі.
Російська свята Матрона дійсно жила в часи Сталіна і померла у 1952-му. Але те, що російський диктатор бачився із нею у 1941-му, – лише легенда.
Тепер же ікону прибрали із храму взагалі.
Місцеві проросійські праві звинуватили активістку Ната Перадзе, що вона кидала в ікону яйця, наповнені фарбою. Тепер проросійський рух “Альт-Інфо” вимагає її затримання за образу почуттів віруючих. “Інакше у країні почнуться великі проблеми”, – кажуть кремлівські посіпаки.
Сама Ната каже, що їй погрожують вбивством. 13 січня “Альт-Інфо” влаштували масовий протест біля її будинку, обіцяли “самі виконати те, чого не виконали держава і закон”.
Грузинська організація Soviet Research Laboratory , яка вивчає спадщину радянського тоталітаризму, нагадала, що Сталіна реабілітували в росії і використовують його образ в інформаційній війні в тому числі і проти Грузії. Тим не менш, за останнє десятиліття представники SovLab нарахували 12 нових статуй Сталіна у Грузії.
Тому факту, що ікону зі Сталіним повісили у церкві, дивується і британський письменник Саймон Себаг Монтефіоре – він знімає документальний фільм “Юний Сталін” відвідав Тбілісі 16 січня.
Так, Сталін дійсно був “зіркою” церковного хору у своїй юності, каже Саймон. Але він дивується – як можна забути про те, скільки кремлівський диктатор зробив проти церкви і як він намагався “покращити” Радянський Союз, вдаючись до масових вбивств?
Як розповідало BitukMedia, подружжя кримчан Ельміра Сеіт-Ахметова і Ернест Сулейманов відкрили у столиці Польщі Варшаві кафе Krym. Заклад знаходиться перед фасадом російського посольства.
Мешканці австралійського міста Вікторія прокинулися вранці у четвер і виявили на своїх подвір’ях і дорогах десятки корів. Більше сотні цих тварин втекло із місцевої ферми.
Першими корів побачили мешканці Пакенгему – передмістя Вікторії. Корови уже бігли дорогою о 4 ранку четверга. Поліції та фермерам знадобилося понад чотири години, щоб повернути непокірних рогатих на ферму. Операцію завершили о 8:30.
Мешканці знімали, як корови розділилися на групи і прогулювалися на їх подві’рях та бігали дорогою.
“Вони прямують у місто. Це гірше, ніж банда мотоциклістів”, – прокоментував хтось із місцевих появу стада на відео, яке залили в мережу.
Зрештою, копи спромоглися зігнати усе стадо на землю державної власності, після чого фермери відвезли корів назад.
Як розповідало BitukMedia, вОдеському зоопарку – перше поповнення у новому 2024 році. В отарі овець народилося троє дитинчат. Крім того, наприкінці грудня тут зʼявилося на світ дитинча лами. Одеський зоопарк запрошує подивитися на малюків.
Ірландський фольклорист Біллі МаґФлоїнн повторно віднайшов мегалітичне поховання, якому 4 тис. років. Пам’ятка відома серед місцевих як Altóir na Gréine – “Вівтар Сонця”. Тепер науковці дивуються – хто міг зруйнувати його? Адже ще у вікторіанську епоху мегалітична конструкція була цілісною.
Біллі знайшов рештки мегалітичного поховання епохи бронзової доби під час подорожі півостровом Дінгл. Він займався складанням мап історичних пам’яток. “Вівтар Сонця” знаходиться на пагорбі неподалік місцевого села.
Біллі зафільмував пам’ятку, а коли спробував створити її 3D-модель, то помітив, що вона схожа на нарис, який зробила відома світська левиця вікторіанської епохи Джорджіана Кавендіш, герцогиня Девонширська. Її свого часу зіграла Кіра Найтлі у фільмі “Герцогиня” 2008 року.
Нарис герцогині Девонширської із зображенням “Вівтаря Сонця”, зроблений 1838 року
Леді Кавендіш замалювала мегалітичне поховання у 1838-му – за сім років до того, як Лондон влаштував масовий голодомор у Ірландії. Голод призвів до виїзду ірландців до США та Австралії та практично повного зникнення ірландіської культури та мови на “Смарагдовому острові”. Після голодомору англійський уряд королеви Вікторії вдався до “розкуркулювання” – у людей відбирали земельні наділи та передавали лояльним Лондону лендлордам, а будинки руйнували.
Що сталося за період буремних подій ХІХ та ХХ ст. у Ірландії із пам’яткою, достеменно невідомо. Ймовірно, його зруйнували вандали.
У Службі національних пам’яток у Дубліні Біллі отримав підтвердження, що це саме те мегалітичне поховання, яке намалювала леді Кавендіш. Мегаліти встановили у період 2,5 тис. – 2 тис. до н.е., кажуть історики. Є припущення, що такі конструкції могли бути на могилах людей, які видобували мідь.
Такий тип мегалітичної конструкції називають wedge tombs – клинові гробниці. Зараз на місці “Вівтаря Сонця” лишилися тільки так звані камені ортостати та ще деякі фрагменти.
Загалом же в Ірландії кілька клинових гробниць. Це загальна назва, деякі з них були дійсно місцями поховань, інші використовували для ритуалів. Подібні конструкції знаходять у Британії та Франції – місцях поселень кельтів.
“Більшість із них вказує на захід або південний захід у бік призахідного сонця, тому вони можуть бути пов’язані із космологічним розумінням світу”, каже МаґФлоїнн.
Дивно, що пам’ятку зруйнували, адже у ХІХ ст. існувала сувора заборона чіпати “клинові могили”, каже він. “Вважалося, що це принесе нещастя або катастрофу”.
Як розповідало BitukMedia, валлійська компанія Bardsey Island Trust шукає двох осіб, які мешкатимуть і працюватимуть наглядачами на віддаленому крихітному острові Бардсі (валлійська назва – Енлі). За повір’ям, там знаходиться могила чарівника Мерліна, радника короля Артура. Працівникам платимуть £11.44 за кожну годину перебування на острові.
Американські зоопарки цього року, здається, змагаються – хто винайде більше способів залучити тарганів до Дня усіх закоханих. Ви можете оформити опіку над мадагаскарським шиплячим тарганом, назвати його ім’ям свого партнера чи партнерки, сходити до таргана на віртуальне побачення та навіть романтично згодувати його іншій тварині.
Так, зоопарк у Бронксі пропонує романтикам за благодійний внесок завести таргана і назвати його на честь свого “Валентина” чи “Валентинки”, а також сувенірну продукцію – опудало таргана та шкарпетки із зображенням таргана. Також можуть влаштувати віртуальне побачення за участі таргана.
Назвати трагана на честь коханого чи коханої можна лише за донат у $15. Для цього доступні 10 тис. тарганів.
“Ви не завжди можете знайти для коханих правильні слова, але ви можете довести їх до мурашок по шкірі. Назвіть таргана на честь свого коханого. Тому що таргани – це вічне”, – закликають у Бронксі.
Сан-Антоніо пропонує інших підхід – назвати таргана, гризуна чи овоч на честь свого колишнього чи колишньої – і згодувати іншій тварині. Це “справді залікує ваше розбите серце” кажуть у зоопарку.
Як розповідало BitukMedia, 36-річний англієць Аарон Фенікс із міста Єйт зібрав колекцію із понад 700 тарантулів. Захоплюватися павуками чоловік почав у 2021 році, коли у нього діагносували біполярний розлад особистості.
HBO Europe, один з найбільших стрімінгових сервісів світу, придбав для показу українську стрічку “Як там Катя?”. Вона офіційно зʼявиться на платформі після міжнародного та національного прокату. В українських кінотеатрах фільм Крістіни Тинькевич вийде вже 25 січня.
Про це повідомила сторінка стрічки “Як там Катя?” у Facebook.
“HBO – надпотужний та престижний бренд, – каже режисерка та авторка сценарію стрічки Крістіна Тинькевич. – Його кураторський вибір завжди є гарантією якості для глядача. Маю за честь те, що нашу стрічку покажуть разом із роботами визнаних світових митців”.
Головна героїня Анна (Анастасія Карпенко) – лікарка швидкої, сильна жінка, яка є опорою для своєї родини і мріє подарувати краще життя своїй дочці Каті. Але неочікувана трагедія, руйнує всі мрії (плани) і залишає героїню на одинці з байдужою системою і безмежною втратою.
Стрічка не розповідає про події військових часів, але все одно є вкрай актуальною для сучасної України. “Головна героїня стикається з травмою. Вона проходить прийняття, переживання, переосмислення. І на жаль, за останні півтора роки – цей той досвід, який став знайомим мільйонам людей. Можливо, для когось цей фільм стане терапевтичним досвідом”, – розповіла Крістіна Тинькевич.
“Купівля сервісом HBO Europe фільму дає сигнал кіномитцям про те, що вони можуть успішно конкурувати на міжнародних ринках”, – ідеться у пресрелізі кінодистрибʼютора Adastra Cinema.
Головні ролі виконали Анастасія Карпенко, Катерина Козлова, Тетяна Круліковська, Олексій Череватенко, Ірина Веренич-Островська, Віктор Жданов та інші. Продюсерами виступили Ольга Матат, Влад Дудко та Сергій Коннов.
Стрічка є однією з найуспішніших в історії нашої країни та отримала численні позитивні відгуки від критиків та глядачів по всьому світу.
Премʼєра фільму відбулась на 75-му кінофестивалі у Локарно в конкурсній програмі Concorso Cineasti del presente. Картина отримала дві нагороди фестивалю – спеціальний приз журі Ciné+ та приз за кращу акторську гру для Анастасії Карпенко.
“Як там Катя?” також відзначили на кінофестивалі CinEast Festival у Люксембурзі. Стрічка отримала Приз кінокритиків кінофестивалю. Також картина була відзначена головним призом фестивалю Around The World in 14 Films в Берліні.
Загалом фільм “Як там Катя?” побачили глядачі понад 30 кінофестивалів по всьому світу.
Як розповідало раніше BitukMedia, з 8 лютого в українському прокаті можна буде побачити фільм “Інший Франко”. Стрічка присвячена видатному синові великого батька — Петру Франку, науковцю, льотчику, одному із засновників української авіації.
На Харківщині запрацювала перша мобільна аптека. Її завдання – доставляти медикаменти до 80 населених пунктів, де немає стаціонарних аптек.В період воєнного стану мобільні аптеки можуть працювати на прифронтових територіях та у зонах надзвичайних ситуацій.
Мобільні аптеки мають вирішити проблему доступності ліків у селах. У пересувних аптеках відпускатимуть як безрецептурні препарати, так і лікарські засоби, що реалізуються за рецептом. Останній може бути паперовим або електронним.
Пацієнти отримуватимуть інформацію про прибуття мобільної аптеки від сімейного лікаря або місцевої влади. Маршрут будуватиметься відповідно до потреб громад, визначених сімейними лікарями, та з урахуванням безпекової ситуації в регіоні. У мобільних аптеках не продаватимуть наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.
Такий транспортний засіб обладнаний касовим апаратом і холодильним обладнанням, має контроль температури та вологості повітря. Автомобіль містить Напис “мобільний аптечний пункт” на автомобілі є обовʼязковим, як і інформація про приналежність до певної аптеки чи аптечної мережі.
“Тепер жителі 80 населених пунктів області зможуть отримати необхідні їм для лікування медпрепарати, зокрема й ті, що покриває державна програма “Доступні ліки”, тобто безоплатно або з невеликою доплатою”, – зазначив міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко під час візиту на Харківщину.
Міністр наголосив, що вартість лікарських засобів у мобільній аптеці не відрізнятиметься від встановленої у загальній мережі аптек.
А ще, за словами Віктора Ляшка, наразі держава співпрацює з “Укрпоштою” для того, щоб доставляти ліки до усіх регіонів країни за принципом мобільної аптеки.
Раніше BitukMedia розповідало продепортовану в росію 76-річну українку з Харківщини, яка подолала 4 тис. км, щоб повернутися додому. Зараз жінка мешкає у селищі сама.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
