Понеділок, 21 Липня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 351

Чоловік оселився на найвіддаленішому острові світу – як йому там живеться

0
Фото: James Sinclair

27-річний Джеймс Сінклер живе на найвіддаленішому острові у світі – Південна Джорджія. Він належить до володінь Британської корони. Каже, в полярну експедицію його проводжали, наче на похоронах.

Про те, як живе полярник, розповідає The Mirror.

Острів Південна Джорджія знаходиться на відстані 2023 км від узбережжя Аргентини. Сінклер виконує там роль представника уряду та керуючого поштою. Також він відвідує весілля та слідкує за роботою суден із захисту популяції риб. Поруч із ним живе Британська арктична експедиція – загалом їх 27 осіб.

Сінклер уклав контракт на три роки. Півроку проводить на острові, потім на три місяці повертається в Аргентину.

Чоловік розповідає, що у перший місяць роботи йому не було нудно. Він спостерігав альбатросів, бачив синіх китів, дивився на бої самців морських слонів.

“Це аболютний привілей”, – каже Сінклер. Природа йому теж подобається: – “Майже, як Гімалаї, але в південній Атлантиці”, – каже він.

James spends his time overseeing the day-to-day workings of the island
Фото: James Sinclair

Крім того, на арктичній станції є бар, бібліотека, тренажерний зал і сауна. Раз чи два на тиждень команда дивиться разом фільми, також є традиція читати лекції. У сховищі повно маскарадних костюмів. Іноді полярників беруть на борт судна, які пропливають, аби ті прочитали лекції чи просто склали компанію за вечерею.

Мати чоловіка раніше працювала в Британській антарктичній службі в Кембриджі у сфері управління відходами з відновлюваних джерел. Заявку на експедицію по Південної Джорджії Сінклер подавав ще 2018 року, але тоді все скасували через пандемію. Коли ж після повторної подачі його взяли, чоловік був “абсолютно щасливим”, як зізнається сам.

James says the wildlife on the island is 'just incredible'
Фото: James Sinclair

“Було досить важко залишити сім’ю. У нас була гарна прощальна вечеря, хоча вона більше нагадувала мої похорони”, – пригадує Джеймс.

Запас їжі полярникам поповнюють раз на рік. Однак раз на місяць до острова причалює корабель, який привозить свіжі продукти та інші предмети. Наприклад, багато хто замовляє нитки та спиці для в’язання.

Джеймс, як представник уряду, платить Лондону податки – за кошти, які збирають із туристів. До острова не можна дістатися літаком – лише по воді. Для цього треба оформити візу. Перебування на острові протягом трьох днів коштує 130 фунтів – близько $157. Ті, хто хочуть лишитися на довше, мають платити 20 фунтів за кожну добу. Із туристичних пам’яток на Південній Джорджії є стара китобійня, в’язниця і церква.

Сінклер розповідає, що коли він не працює, то катається на лижах, ходить в гори чи збирається з рештою полярників і вони влаштовують світські вечори.

Як повідомляло BitukMedia, британський благодійний фонд UK Antarctic Heritage Trust відібрав чотирьох жінок для роботи у найвіддаленішому поштовому відділені світу – на острові Ґудьє в Антарктиді. Одна із них нещодавно відгуляла весілля.

Різдво нового часу – крути педалі і запалюй ялинку (ВІДЕО)

0
Фото - Facebook/Budapest Christmas Fair

Бути економії, бути святу! Мер Будапешта знайшов спосіб заощадити електрику і при цьому не відмовлятись від традиційних різдвяних вогнів. В одному з районів угорської столиці з’явилася імпровізована ялинка з гірлянди, приєднана … до велосипеда. Так і виходить: хочеш запалити ялинку – крути педалі. Родинам з дітьми дуже подобається.

Про це розповідає Reuters.

“Це чудове вирішення проблеми в умовах енергетичної кризи. Без прикрас було б дуже сумно. Щороку цю площу красиво прикрашають, а без вогнів все виглядало б сумно. Тож це чудовий компроміс”, – каже мешканка Будапешта Нора. 

А ще це можливість зігрітись рухом, каже очільник II району Будапешта Гергелі Орші. Він всіх запрошує на собі відчути, скільки сил треба докласти, аби запалити вогники на шестиметровій різдвяній ялинці. Ті, хто вже спробували, розповідають, що то дійсно важке завдання. Але родинам з дітьми подобається така розвага.

Між іншим, велосипед також заряджає батарею, яка разом з іншими сонячними панелями, живить електрикою різдвяну ілюмінацію головної площі міста.

Інші гірлянди працюють за рахунок накопиченої сонячної енергії. Втім, гірлянд та інших прикрас, що світяться, цього року все одно менше, ніж зазвичай. Так кошти, які вдасться заощадити за святковий сезон, витратять на електрику для дитячих садків та інших соціальних закладів.

Чоловік потрапив за ґрати через копію Ferrari, зроблену зі старої Toyota

0
Фото: https://torino.corriere.it/

26-річний італієць із міста Асті їздив на старенькому авто Toyota MR2, яке переробили на копію гоночного авто Ferrari F430. Тепер він потрапить за ґрати – у саморобному суперкарі виявили контрафактні справжні деталі від Ferrari.

Про це повідомляє Corriere Torino.

Фінансова поліція провела цілу операцію “Жеребець” із затримання власника авто. Хоча при детальному огляді вони з’ясували, що це дійсно Toyota, деякі деталі викликали питання.

Зокрема, емблеми, логотипи та оригінальні механічні такі як диски, гальмівні супорти, передній і задній капот, колісні арки та кермо фактично були замінені на такі, які нагадують деталі моделі Ferrari 2004-2009 років.

Достеменно не відомо, сам власник так переробив авто, чи купив його вже у зміненому вигляді. Однак відсидіти за ґратами доведеться саме йому. А авто відправили на штрафний майданчик.

Як повідомляло BitukMedia, cтартап з Кремнієвої долини (США) сподівається зробити революцію в транспорті. Компанія Alef Aeronautics починає з пасажирів, готових заплатити 300 тис. доларів за життя без заторів. Це ціна літаючого автомобіля Alef Model A. Електрокар здатний злітати та приземлятись вертикально. Його створив виходець з Києва Євген Духовний.

Найбільший аеропорт світу коштуватиме 1 трильйон доларів

0
Пасажири прибувають в Міжнародний аеропорт Короля Халіда у столиці Ер-Ріяді. 17 травня 2021. Фото - AFP

Саудівська Аравія заявила про будівництво нового аеропорту в Ер-Ріяді. Планується, що він буде здатний приймати 185 млн пасажирів на рік. На таку потужність аеропорт вийде до 2050 року. Його площа складе 57 кв. км. А ще нова повітряна гавань матиме шість злітно-посадкових смуг.

Про це повідомляє Middle East Eye. 

Уряд Саудівської Аравії розраховує, що до кінця десятиліття населення Ер-Ріяда зросте щонайменше до 15 млн людей. Тому великий аеропорт у мегаполісі буде цілком доречним. Зараз у столиці найбільшої країни Аравійського півострова близько 8 млн жителів.

Будівництво споруди обійдеться в один трильйон доларів. Новий аеропорт отримає ім’я короля Салмана – чинного 86-річного монарха Саудівської Аравії. Про це повідомив його 37-річний син, наслідний принц Мухаммед бін Салман, фактичний правитель країни.

Планується, що до 2030 року новий аеропорт зможе приймати 120 мільйонів подорожніх, а до 2050 – вже 185 млн.

У новому аеропорту злітно-посадкових смуг (ЗПС) буде цілих шість. Більше лише в далаському Форт-Уерті та чиказькому О’Хара – по сім смуг у кожному.

Летовище з шістьма ЗПС — далеко не єдиний проект арабів, націлений на розвиток туризму та залучення інвестицій. Згадати хоча б Місто майбутнього Неом, бюджет якого півмільярда доларів. Або Проєкт розвитку Червоного моря, відкриття 12 готелів якого заплановане вже у 2023 році. Щоб обслуговувати туристів, буде засновано нову авіакомпанію RIA – за аналогією з державними перевізниками в сусідніх Катарі та ОАЕ.

Зараз найзавантаженіший аеропорт Саудівської Аравії знаходиться не в столиці країни, а в місті Джидда. Причина проста — це найближчий аеропорт до Мекки, куди прагнуть здійснили хадж мусульмани з усього світу. 

Влада Саудівської Аравії в останні роки намагаєтьс позиціонувати Ер-Ріяд як рівний Дубаю (ОАЕ) бізнес – та туристичний хаб. Будучи довгий час тільки місцем паломництва прочан, сучасна Саудівська Аравія прагне заохотити більше різних туристів. Королівство вже запровадило низку соціальних реформ і, як повідомляють, планує дозволити вживання алкоголю на своїх курортах.

Як повідомляло раніше BitukMedia, величезний QR-код в нічному небі над Ер-Ріядом, столицею Саудівської Аравії. Для такого шоу злетіли в повітря 1346 дронів. QR-код мав щонайменше на п’ять секунд завмерти на місці і працювати. Цього вистачило, щоб зафіксувати його в Книзі Гіннеса. Так у країні відзначили запуск першого саудівського бренду електромобілів – Ceer.

Під час шкільної екскурсії знайшли древню печатку – вона нагадає вам фільм “Мумія”

0
Фото: Gilad Stern, Israel Antiquities Authority

Ізраїльський екскурсовод Гілад Штерн знайшов печатку у формі жука скарабея під час шкільної екскурсії для восьмикласників в районі Тель-Авіва. Знахідці близько 3 тис. років.

Про це повідомляє i24News.

“Ми гуляли, коли я побачив на землі щось схоже на маленьку іграшку, – пригадує Штерн, який працює у ізраїльському Управлінні старожитностей. – Внутрішній голос сказав мені – візьми і переверни. Я був вражений. Це була печатка у формі скарабея, мрія кожного археолога-любителя. Учні були в захваті”.

На печатці зображено дві фігури. Одна із них сидить. Інша, яка має подовжену голову піднімає руку над першою фігурою. Археологи кажуть, що друга постать може зображувати фараона у короні. І зображена сцена може зображувати, як стародавній фараон дарує владу місцевому ханаанцю. Землі теперішнього Ізраїлю тривалий час були частиною єгипетської імперії.

Подібні печатки знаходять на могилах або просто в осадових породах. Їх імпортували із Єгипту, але робили і місцеві майстри. Та, що знайшов Штерн, схожа якраз на місцеву, кажуть науковці. Вона виготовлена із глини та вкрита синьо-зеленою глазур’ю. Її могли у намісті чи на каблучці. Можливо, дана печатка упала з руки якоїсь впливової особи, припускають археологи – скарабей був символом влади та статусу, припускають археологи.

Скарабеї були шанованими у стародавньому Єгипті. Люди спостерігали, як жуки ліплять кульки із посліду тварин і селять там свої лічинки – і вважали, що цей процес подібний до створення та відновлення, який чинить бог.

Вшанування скарабеїв зобразили у франшизі “Мумія”, де зображені як печатки, так і інші предмети із цим жуком.

Як повідомляло BitukMedia, 69-річний британець Девід Борд за допомогою металошукача знайшов середньовічний перстень із діамантом. Його оцінюють у понад $47 тис.

Виявлено у безодні: невже це чудовисько – найдовша істота у світі?

0
Камери на дистанційно керованому підводному апараті зафіксували величезний сифонофор Apolemia у формі спіралі. Фото - ROV SuBastian/Schmidt Ocean Institute

Біля узбережжя Західної Австралії на глибині близько 600 метрів дослідницький підводний апарат випадково натрапив на гігантську підводну тварину завдовжки 45 метрів. Цих істот ще називають сифонофори. Йдеться про глибоководну желеподібну спіраль, що тягне за собою безліч отруйних щупалець. Саме вони утворюють у воді “стіну смерті”.

Про це розповідає The Guardian.

За словами Неріда Вілсона з Музею Західної Австралії,  сифонофора була настільки велика, що оминути її було просто неможливо. Дослідження проходили на глибині близько 600 метрів у підводному кар’єрі.

Гігантське щось здалеку було схоже на мотузку на горизонті. Проте, підійшовши ближче, дослідники зрозуміли, що зіткнулися з величезним сифонофором у вигляді спіралі. Глибоководний сифонофор був завдовжки близько 45 метрів і тягнув за собою свої смертоносні щупальця. Дослідники припускають, що зустріли найдовшу тварину на планеті.

За словами Вілсона, вони прямували назад на дослідницьке судно, коли зіткнулися з гігантською підводною спіраллю. Екрани дослідницького судна транслювали живі кадри з підводного апарату. Члени команди дослідників були одночасно загіпнотизовані та спантеличені побаченим.

Занурення вийшло за межі графіка, а тому вчені мали лише кілька хвилин на знайомство з гігантським сифонофором. Однак навіть цього часу вистачило, щоб обійти довкола гігантської спіралі, зробити кілька знімків і навіть зробити забір тканин.

Сифонофори мають желеподібні тіла та належать до тієї ж групи, що й медузи. Однак їхня будова тіла унікальна: попри те, що виглядають ці істоти ніби десятки медуз, що злиплися разом, вони є єдиним організмом. Разом з тим, сифонофори воліли не розвиватися природним чином (тіло з органами), а є окремими частинами (зоїдами), що відповідають за певні функції — харчування, розмноження, пересування.

Вчені припускають, що їм вдалося показати представника нового виду з роду Apolemia — групи, що, як правило, виглядає як заплутані пір’яні удави. Відомо, що спіральне розташування сифонофорів є позою для годування. За допомогою десятків смертоносних щупалець вони створюють у воді таку собі “стіну смерті” –  підстерігають здобич, а саме ракоподібних та риб.

Як повідомляло раніше BitukMedia, у Мексиці рибалки спіймали рідкісну глибоководну рибу “Судного дня”. За легендами, її вважають провісником кінця світу. Ці жителі океанів з’являлися біля берегів Японії перед катастрофою атомної станції “Фукусіма-1”.

Природні явища на службі людини. Як отримати енергію зі снігу, що випав?

0
Трактор прибирає сніг на курорті з гарячими джерелами в Аоморі, Японія, де в грудні буде проведено випробування потужності снігу. © Kyodo

В Японії вигадали, як добувати електроенергію зі снігу. Метод збираються протестувати у місті Аоморі. Снігу тут хоч греблю гати –  через особливості клімату. Технологія заснована на різниці температур у масі снігу та на його поверхні. Посилити ефект допоможуть регіональні гарячі джерела. 

Про це розповідає Asia Nikkei. 

Творці вважають, що їхня установка Snow power буде ефективною. Технологію запустять уже у грудні, і вона має пропрацювати до березня наступного року. 

Комунальні служби звозитимуть сніг з вулиць до спеціального басейну, який обладнаний у колишній школі. Там у шари снігу встановлять трубки теплопередачі, а повітря над ними природно нагріватиметься сонцем. Різницю температур між сніговими масами та зовнішнім повітрям використають для створення конвекційного струму всередині турбіни, який її обертатиме і, таким чином, вироблятиме електроенергію.

Японські інженери також планують використовувати тепло від гарячих джерел. Кажуть, тоді температурні коливання будуть ще більші. «У цьому регіоні багато курортів з гарячими джерелами та випадає багато снігу. Чим більша різниця температур, тим вища ефективність вироблення електроенергії», – розповів доцент Токійського університету електрозв’язку Кодзі Енокі.

Колеги винахідників «снігової» системи раніше вигадали аналогічний спосіб отримувати енергію з різниці температур поверхневих та глибинних вод океану. Вони порахували, що така електрика обійдеться лише в 20 ієн (14 центів) за кВт/год. Це дешевше, ніж енергія вітру, теплова або одержана на мазуті. Автори нової технології зазначають, що у випадку зі снігом перепади температур будуть сильнішими, тому й система має стати ефективнішою.

Розробники планують у разі успіху розширювати використання системи, пропонувати великим підприємствам обладнати приміщення для прийому снігу, щоб забезпечити себе електрикою. А також створити окремі системи живлення, які будуть йти до будинкових господарств як при використанні сонячної енергії.

Система зможе вирішувати питання видобутку енергії лише у зимовий час. Але хоча б на цей період вона стане екологічною альтернативою сонячним батареям та вітрякам. Адже лопаті від останніх необхідно утилізувати – вони погано розкладаються та складні у переробці. А сніг, що розтанув, – то звичайні стічні води.

Як повідомляло раніше BitukMedia, в Австралії вперше більш ніж половина виробітку електроенергії припадало на відновлювальні джерела. Проте для сталої переваги «зеленої» енергетики країні ще доведеться попрацювати.

Санітарні працівники перерили 20 тонн сміття заради чужої обручки (ВІДЕО)

0
Санітарні працівники перерили 20 тонн сміття заради чужої обручки. Фото - скрін WMUR 9.

У США санітарні працівники перерили 20 тонн сміття заради чужої обручки. А все тому, що житель американського міста Віндхем, штат Нью-Гемпшир, необережно викинув обручку дружини у смітник.

Про це повідомляє інформагентство UPI.

Кевін Батлер викинув у смітник серветку, в якій, як виявилося, дружина загорнула свою обручку та інші каблучки. Жінка загорнула їх у серветку, щоб просушити після чищення. Коли дружина почала всюди шукати свої прикраси, чоловік зрозумів, що сталося. До цього моменту сміття вже встигли вивезти і доправити на транзитну станцію, звідки пізніше воно має вирушити на звалище.

Батлер поїхав на транзитну станцію та пояснив ситуацію її керівнику. Той погодився допомогти. Співробітники станції переглянули записи з камер спостереження і визначили, в яку зону могло потрапити сміття з будинку Батлера. Там було близько 20 тонн сміття, яке їм довелося перерити, перш ніж вони знайшли потрібну серветку.

Американець був дуже радий, що обручки повернулися, хоча для цього і довелося перекинути гору сміття. «Я не порадив би нікому повторювати це. Але щоб повернути обручки, я зробив би це ще тисячу разів», — заявив він.

Батлер подякував співробітникам станції та пригостив їх піцою.

Як розповідало раніше BitukMedia, поліція канадського міста Пентіктон оприлюднила заяву про розшук власника обручки. Прикрасу у міському каналі випадково знайшов місцевий плавець. Як виявилось, вона пролежала на дні 17 років. А тепер повернулась до власника.

Істина у вині: вчені вважають, що улюблене вино розкриває характер людини

0
Дослідження показує, що екстраверти віддають перевагу кислому к'янті, а шираз свідчить про емоційну стабільність. Фото - Shutterstock

Обираючи у крамниці пляшку вина, багато хто з нас робить вибір в залежності від ціни. Між тим, те, що знаходиться всередині наших келихів, може розповісти про нас більше, ніж ми думаємо. Тип вина, яке ми полюбляємо, може залежати від нашої особистості. Італійські вчені зробили висновок, що улюблене вино здатне не лише розповісти про наші смакові уподобання, а й характер.

Про це розповідає  Daily Mail.

Загалом у дослідженні групи вчених з Університету Верони та Мачерати взяли участь 1200 осіб віком від 18 до 87 років. Спочатку учасників попросили заповнити анкету, щоб оцінити їхню особистість, використовуючи характеристики “великої п’ятірки” – привітність, сумлінність, екстравертність, нейротизм і відкритість.

Після цього піддослідних також попросили написати, які вина люблять. Потім дослідники, двоє з яких були сомельє, використовували офіційні огляди та створили “сенсорні профілі” кожного з вин. У цих профілях експерти врахували такі характеристики, як кислотність, солодкість, мінеральність, щільність і рівень таніну.

В результаті, дослідники виявили, що екстраверти, як правило, надають перевагу більш кислотним винам, наприклад, к’янті або ігристому. Доброзичливі люди найчастіше обирають “складніші букети” з високим вмістом алкоголю, наприклад, каліфорнійське каберне.

Емоційно стійкіші люди тяжіють до щільних червоних вин, наприклад, ширазу та каберне совіньйон. А неупереджені люди швидше віддадуть перевагу дубильному напою зі стійким смаком та запахом, який зберігається після ковтка.

Цікаво, що дослідники також помітили, що люди, які відповідають характеристиці “дуже сумлінні”, як правило, не могли вибрати жоден конкретний сорт вина.

Висновки були опубліковані в журналі Food Quality and Preference.

Як повідомляло раніше BitukMedia, винороб із італійського міста Реджо-Емілія на ім’я Тулліо Масоні вирощує виноград на даху старовинного будинку XVI століття. Отримане вино продає по €5 тис. за пляшку. Каже, що це – витвір мистецтва і просить не пити напій, а говорити про нього з друзями.

“Кохання мого життя”: чоловік втратив пам’ять через аварію і вдруге одружився зі своєю дружиною

0
Фото - Facebook/Kristy Riggleman Mackenzie

У США 58-річний чоловік потрапив в аварію на мотоциклі і втратив пам’ять. Забувши 30 років свого життя і дітей, він наново закохався у свою дружину і зробив їй пропозицію. “Я б ніколи не впорався без неї”, – каже Ендрю Маккензі про дружину Крісті.

Про це пише ABC 13.

Крісті та Ендрю Маккензі одружені 37 років. Подружжя полюбляє разом подорожувати мотоциклом, і в одну з таких поїздок вони потрапили у ДТП. Через те, що автомобіль проїхав на червоне світло, Маккензі врізалися в нього. Від зіткнення їх відкинуло на 15 метрів. “Тоді я думала тільки про те, чи все гаразд з моїм чоловіком”, — згадує Крісті.

Потерпілі отримали серйозні травми – переломи кісток, внутрішня кровотеча та струс мозку. Парамедики, які прибули на місце аварії, знайшли Ендрю непритомним і вирішили доставити його та Крісті до шпиталю повітрям для термінової операції.

Через три дні чоловік опритомнів: він був упевнений, що на дворі 1993 рік, і не пам’ятав майже 30 років свого життя. Ендрю не впізнав своїх дочок, але пам’ятав, що в нього є дружина. Він вважав, що вона працювала у лікарні. “Перше, що я пам’ятаю, – це стурбована моїм станом Крісті в інвалідному візку біля мого лікарняного ліжка”, – розповів Маккензі.

Щоб допомогти чоловікові швидше відновити перебіг подій, Крісті попросила перевести її до його палати. Через 11 днів пару виписали та призначили тривалий курс реабілітації. Після того, як подружжя знову змогло ходити без сторонньої допомоги, вони вирушили відпочивати на пляж усією родиною. Там Ендрю зробив дружині пропозицію вдруге, і вони підтвердили дані раніше обітниці.

Наприкінці серпня Маккензі одружились вдруге. Фото – RACHEL & DIANA SADDLEMIRE

За словами Крісті, вона тяжко переживає втрату пам’яті Ендрю, але залишається вдячною долі за те, що вони вижили. “Ми є один в одного, і це все, що має значення”, – сказала вона.

Пара, яка вперше взяла шлюб у 1985 році, вважає, що їхнє кохання зберегло їхні життя — і дало їм привід жити. “Я не думаю, що нас щось може зупинити”, — каже Крісті. “Навіть наїзд машини не зупинив наше кохання”.

Це непохитний зв’язок, який почався в червні 1984 року, коли 16-річна Крісті побачила 19-річного Ендрю під час походу в кемпінгу в Гаррісбурзі, штат Вірджинія.

Крісті та Ендрю Маккензі, коли вони тільки почали зустрічатися. Фото – ANDREW AND KRISTY MACKENZIE

“Коли я зустріла цього чоловіка, я знала, що він той самий”, — каже Крісті.

Спочатку роман між ними здавався неможливим. У Крісті був хлопець, а Ендрю служив в армії та дислокувався в сусідньому форті Брегг. Але він приїжджав додому на вихідні, приблизно за 10 миль від місця, де вона жила. У серпні хлопець Крісті став колишнім, і вони з Ендрю почали зустрічатися.

Через деякий час Ендрю отримав наказ переїхати до Німеччини. Хоча вони зустрічалися недовго, він зробив пропозицію. “Для мене більше нікого не існувало”, — каже він. “Він не хотів залишати мене, — додає Крісті, — а я не хотіла, щоб він залишав мене”.

Менше ніж за рік після першої зустрічі вони одружилися 31 березня 1985 року, коли Крісті ще була старшокласницею. Вона склала іспити раніше і приєдналася до чоловіка в Європі.

38 років потому, маючи двох доростих доньок і онуків, Ендрю і Крісті зізнаються, що їхнє кохання і пристрасть одне до одного такі ж сильні, як ніколи.

“Наші дочки кажуть, що ми огидні, тому що де б ми не були, я поцілую його або він поцілує мене”, — каже Крісті. “Ми всюди тримаємось за руки”.

29 серпня пара поновила свої обітниці на очах їхніх дітей та онуків. “Це було неймовірно”, — каже Крісті. “Сім’я для нас означає все”. “Це було ідеально”, – додає Ендрю.

День весілля в колі рідних. Фото –  RACHEL & DIANA SADDLEMIRE

Як повідомляло раніше BitukMedia, мешканка Великої Британії вдруге закохалась у свого чоловіка. Раніше вона впала з байдарки, вдарилася головою і втратила пам’ять. Всі шість років з амнезією чоловік всіляко підтримує Стеф Харві, “Я забуваю, що вийшла заміж за чудову людину, і щодня заново відкриваю це”, – розповіла жінка.

Золоті язики мумій – навіщо єгипетським небіжчикам такі прикраси?

0
Вважається, що справжній язик видаляли під час бальзамування та заміняли золотим предметом, щоб померлий міг поговорити з Осирісом у потойбічному житті. Фото - Міністерство туризму та старожитностей Єгипту

Міністерство туризму та старожитностей Єгипту повідомило про нове відкриття археологів. У гробницях, яким може бути понад дві тисячі років, знайшли мумій з коштовним металом у роті. Вчені припускають, що використовувати такий метал могли лише для особливих небіжчиків. І золоті язики були їм потрібні на особливий випадок.

Про це розповідає Daily Mail.

Некрополь Кевайсна, де ведуть розкопки, складається з сотень стародавніх поховань. Але гробниці на різних рівнях належать до різних історичних періодів. Виявлені нещодавно мумії із золотом у роті поки не мають точного датування. Але такі традиції вже відомі вченим з іншого місця в Єгипті. У лютому 2021-го археологи знайшли мумію із золотим язиком під храмом Тапосиріс Магна неподалік колишньої столиці країни – Олександрії.

Тапосиріс Магна означає “велика гробниця Осиріса”. Саме цей бог вважався повелителем підземного світу та суддею для душ померлих. За припущеннями вчених, язик з чистого золота міг бути не просто міфологічним символом потойбіччя.

Золотий язик мумії. Фото – Міністерство туризму та старожитностей Єгипту

Єгиптяни вірили, що з його допомогою померлі зможуть поговорити з самим Осирісом, коли опиняться в його царстві мертвих. І, можливо, випросити милосердя до своєї душі. Вчені вважають, що під час муміфікації в даному випадку справжній язик людини видаляли, а до рота клали золотий.

Фахівці зазначають, що мумії дуже погано збереглися. Судити про їхню історію дозволяють переважно лише коштовні та інші предмети. Крім мумій із золотими язиками, у сусідніх гробницях знайшли тіла, які були повністю покриті тонкими шарами золота просто під лляними полотнами, які використовували для бальзамування.

В інших могилах з померлими лежали уламки золотих предметів у вигляді комах та квітів лотоса, керамічні ступи для процесу муміфікації та похоронні прикраси.

Під час нещодавніх розкопок також вдалось виявити багато золотих “чипсів”. Фото – Міністерство туризму та старожитностей Єгипту

Все це, за словами фахівців, свідчить про те, що гробниці належали високопоставленим людям. Покривання тіл сусальним золотом та інші золоті предмети були розкішшю, яка призначалася лише для вищої еліти і наближених правителям Єгипту.

Як повідомляло раніше BitukMedia, дослідники з музею Манчестерського університету у Великій Британії стверджують, що стародавні єгиптяни створювали мумії не для того, щоб зберегти тіло померлого для потойбіччя. Виявляється, це уявлення абсолютно хибне і науковці це визнають.

11 днів чіплялися за кермо корабля – нелегали тікали на Канари

0
Фото: Salvamento Marítimo/EFE

Трьох нелегалів із Нігерії зняли іспанські прикордонники із керма танкера Alithini II. Люди 11 днів чіплялися за шматок металу прямо над ватерлінією, аби лише дістатися до столиці Канарських островів Лас-Пальмас. Там їх і затримали.

Про це повідомляє The Guardian.

Канарське видання EFE опублікувало у Twitter фото, де троє людей сидять на кермі танкера, який перевозить нафтопродукти та хімікати. Відповідно до сайту Marine Traffic, судно під мальтійським прапором вийшло зі столиці Нігерії Лагоса 11 днів тому.

Нелегалів забрали в порт, де їм надали першу допомогу, оскільки у людей були ознаки переохолодження та зневоднення.

Оскільки з 2019 року у Середземному морі посили перевіру суден, нелегали тепер намагаються дістатися Канарських островів, які є автономним регіоном Іспанії.

Як повідомляло BitukMedia, 20-річну американку із Техаса Саванну Ніколь Вальдез судять за те, що вона провезла контрабандою мавпу. Жінка зробила вигляд, що вона перевозить ящик пива.

У коміксах DC з’явиться герой-українець зі суперздібностями

0
Фото: bleedingcool

Видавництво Image Comics до 30-річчя популярного на Заході коміксу Stormwatch готує його перезапуск . Одним із героїв буде українець Павло Ступка під псевдонімом Core (Кор). Перший випуск вийде 29 листопада.

Про це повідомляє Bleeding Cool.

Серію коміксів про команду супергероїв Stormwatch запустили у 1993-му. Це була секретна організація під керівництвом ООН. З часом вони пройшли деяку трансформацію у формальному підпорядкуванні, перший склад супергеройської команди загинув у боях, і зрештою Stormwatch інтегрували у всесвіт DC.

Українець Павло Ступка генерує радіацію (звідки, ймовірно, й походить його геройське псевдо; Core у перекладі із англійської означає “ядро”) та літає. Це 52-річний чоловік, який має вигляд 16-річного підлітка.

Збірка коміксів Wildstorm 30th Anniversary Special #1, яка вийде 29 листопада, буде просто гігантською – матиме 100 сторінок. Міститиме як старі історії старі та нові.

Як повідомляло BitukMedia, до 31-ї річниці Незалежності України журнал INKER випустив комікси про маріупольську Азовсталь під час війни. Графічні репортажі оповідають про українських військових, які захищали Азовсталь, та цивільних, які знайшли прихисток у багаторівневих підземеллях заводу.

“Живі копалини” вподобали токсичну річку, яка більше схожа на каналізацію (ВІДЕО)

0
Крокодил у річці Тарколес. Фото - Ezequiel Becerra/AFP

В одній з найзабрудненіших річок Центральної Америки процвітає вразливий вид крокодилів. Схоже, рептилії просто не в курсі, що живуть у водах, які стали каналізацією для столиці Коста-Рики.

Про це розповідає ScienceAlert.

Щодня сміття та стічні води з домогосподарств і фабрик Сан-Хосе потрапляють у річку Тарколес, яка вимиває шини та пластик у навколишні мангрові зарості.

​Тим не менш, близько 2 тисяч американських крокодилів пристосувались до життя в токсичній річці, яку можна назвати свідком десятиліть боротьби країни з утилізацією відходів.

“Це надзвичайно забруднена територія, але це не вплинуло на популяцію крокодилів”, — розповів Іван Сандовал, біолог з Національного університету Коста-Рики.

“Річка Тарколес є найбільш забрудненою річкою в Коста-Риці та однією з найбільш забруднених у Центральній Америці. Тут можна знайти важкі метали, нітрити, нітрати та велику кількість людських відходів”, — додав експерт з крокодилів.

​За даними Міжнародного союзу охорони природи, у світі залишилося лише близько 5000 видів крокодилів, які мешкають у 18 країнах. Десятиліття полювання і втрата довкілля поставили крокодилів у надзвичайно вразливе становище.

Організація вважає крокодилів “вразливим” видом, але зазначає, що їхня чисельність за останні роки зросла. Популяція Коста-Рики “здорова та міцна”.

Дійсно, великі рептилії, що гріються на сонці й іноді харчуються рибою, яка піднімається каналом з моря, здаються байдужими до близько 150 видів бактерій, які, за словами Сандовала, виявили в річці. 

За словами біолога, ці хижаки — “живі копалини”, здатні вижити навіть у найсуворіших умовах. Фактично стародавні рептилії “виграли в генетичній лотереї”, адже їм не потрібно було нічого змінювати мільйони років — “вони ідеальні створіння”.

Зазначимо, що річкові крокодили є місцевою визначною пам’яткою — щороку сюди злітаються сотні туристів, щоб на власні очі бачити цих великих хижаків. Місцеві мешканці проводять екскурсії на човнах, щоб туристи могли ближче розглянути рептилій, а дехто навіть годує крокодилів, хоча це суворо заборонено.

Сандавал припускає, що надалі це може стати проблемою — біолог вважає, що з часом рептилії звикнуть до людей, що позначиться на їхньому способі життя.

​Коста-Рика має вражаючі екологічні характеристики: третина її території позначена як охоронна, 98 відсотків відновлюваної енергії та 53 відсотки лісового покриву, згідно з даними екологічного агентства ООН. Однак закон не завжди суворо застосовується, як у випадку з річкою Тарколес. 

Як повідомляло раніше BitukMedia, ветеринари Національного парку “Еверглейдс” у США провели розтин спійманої змії завдовжки близько 5,5 метра. А всередині знайшли іншого хижака — 1,5-метрового алігатора. За словами вчених, такий тяжкий обід для бірманського пітона — незвичайне явище. Відео, на якому крокодила дістають зі змії, вражає.

Український військовий медик отримав біонічний протез руки

0

27-річному українському військовому медику на ім’я Дмитро встановили біонічний протез правої руки у реабілітаційному центрі “Незламні” у Львові. Чоловік втратив кінцівку на фронті під час виконання завдання.

Про це повідомляє “Суспільне“.

Дмитро має грецьке громадянство. Навчався у Києві, потім працював ортопедом-травматологом в одній із київських лікарень. Після початку повномасштабного вторгнення пішов на фронт. У червні втратив праву руку.

“Побратим витягнув мене в поле, наклав мені турнікет, знеболив. На моє питання “що з рукою”, він відповів – все нормально. Але я побачив у його очах трошки обману”, – пригадує Дмитро.

Аби врятувати передпліччя та м’язи руки, медику зробили п’ять операцій. Тепер йому встановили біонічну кінцівку українського виробника.

Дмитро говорить, що відчуває дитяче щастя від усвідомлення того, що він може зробити, здавалося б, прості речі.

Дмитро став другим українським військовим, хто отримав біонічний протез. Перший біонічний протез руки встановили військовому ЗСУ Михайло Юрчук на початку вересня цього року.

Як повідомляло BitukMedia, український артист і продюсер Андрій Данилко продав авто вокаліста гурту Queen Фреді Мерк’юрі Rolls Royce Silver Shadow 1974 року. Торги відбулися на аукціоні дому Sotheby’s у Лондоні. За авто виручили 250 тис. фунтів – майже $284,5 тис. Кошти підуть на будівництво реабілітаційного центру в Україні Superhumans.