Чоловікові із села Коритне Балтської ОТГ на Одещинізагрожує до 10 років позбавлення волі. Узимку він разом із 7-річним братом спробував викрасти із пасіки три вулики. Однак бджоли прокинулися попри мороз і покусали зловмисників.
Про це повідомляє сайт Головного управління Нацполіції в Одеській області.
Наприкінці січня до місцевої поліції звернувся 70-річний чоловік. Він повідомив, що злочинці потрапили на територію його дачного будиночку та спробували викрасти із пасіки три вулики, але із невідомих причин їх покинули.
Поліція провела слідство і встановила винуватця. Злочинець, місцевий безробітний, на допиті зізнався, що хотів викрасти вулики з бджолиними сім’ями. Чоловік залучив до цього свого семирічного брата. Але рій бджіл неочікуваного прокинувся та покусав їх.
Чоловікові інкримінують крадіжку, поєднану із проникненням у сховище та вчинену в умовах воєнного стану, а також втягування малолітнього у протиправну діяльність. Злочинцеві загрожує до 10 років позбавлення волі.
Як повідомляло BitukMedia, 55-річна американка Рорі Вудс із міста Хадлі штату Массачусетс натравила рій бджіл на помічників шерифа, коли ті спробували виселити з будинку чоловіка у сусідньому місті. Жінку визнали невинною.
У львівській лікарні Св. Пантелеймона відновили палець 24-річному Назару із частини йогоребра. Пацієнт травмував кисть під час гри у футбол кілька років тому і на пальці утворилася доброякісна пухлина.
Про це повідомляє Перше медичне об’єднання Львова на сторінці у Facebook.
Назар звернувся до медичних спеціалістів зі скаргами на сильний біль в безіменному пальці лівої руки. Він травмував кисть чотири роки тому під час гри в футбол, але не звертався за медичною допомогою, думаючи, що це просто отримав забій.
Молодий чоловік відчував постійний біль та поколювання. Але Назар займався самолікуванням. Останні декілька місяців воно не допомагало, тому він звернувся до лікарів.
Медики визначили, що у чоловіка доброякісна пухлина кістки, від якої потрібно негайно позбутися. Лікарі виконали операцію в два етапи, видаливши пухлину та реконструювавши кістку.
Для другого етапу використали імплант з частини ребра Назара та металоконструкції для фіксації. Лікарі забезпечують перев’язки пацієнту. Через місяць йому знімуть гіпс, але доведеться пройти ще півроку реабілітації.
Як повідомляло BitukMedia, захисники України Андрій Гідзун та Віталій Іващук безкоштовно отримали біонічні протези від британської компанії Open Bionics. Їх встановили у клініці Superhumans Center на Львівщині, яка готується прийняти повномасшабний набір пацієнтів. Протезування буде відбуватися за рахунок донорських коштів.
Волонтерка Наталія Попова, керівниця Центру порятунку диких тварин, врятувала із зони бойових дій левів, тигрів, ведмедя та інших тварин. Разом із UAnimals вона рятує тварин із гарячих точок та визволених територій. Загалом врятувала від окупантів понад 600 звірів.
“У мене зараз у трьох вольєрах сидять 13 левів, два тигри, леопард. Ми взагалі не розраховані на таку кількість, тому вони в мене сидять, де тільки можливо. Тому що під обстрілами їх не кинеш”, — розповідає Попова.
Наталя рятувала тварин, які потерпали від жорсткого поводження, із 2018-го. А з початком повномасштабного вторгнення рятує тварин із зони бойових дій та звільнених територій.
Із Донеччини евакуювали вагітну левицю. Її планували відправити до заповідника за кордоном, але за день до від’їзду вона народила трьох левенят. Тепер ціла родина готується до переїзду.
Леопард зі Сватівського району також готується до переїзду в іншу країну. Із Краматорська вивезли наляканого та знводненого лева. Але зараз він уже одужує.
У Ямполі Донецької області був приватний зоопарк. Коли волонтери прибули, вони виявили живим лише одну тварину – гімалайського ведмедя, але він був контуженим. Його теж вилікували та відправили закордон.
“І Франція, і Нідерланди, і Іспанія. Та всюди. Також Америка, Африка”, — розповідаж Наталія Попова, куди вона із соратниками відправляє тварин.
Як повідомляло BitukMedia, київські рятівники тварин із Kyiv animal rescue group та волонтери вивезли із Бахмута 200 тварин – бродячих та тих, що покинули господарі. Багато чотирилапих перебували у критичному стані.
Повну мапу поверхні Марса опублікували астрономи арабської міжпланетної станції Al Amal. Її склали з понад трьох тисяч кольорових знімків, зібраних за два роки. Мапу опублікував на своєму сайті Нью-Йоркський університет Абу-Дабі (NYUAD).
З висоти 40 тисяч кілометрів Al Amal за допомогою камери EXI (Emirates eXplorer Imager) вивчала атмосферу та клімат планети. Тепер же з понад трьох тисяч зібраних EXI зображень дослідники склали кольорову мапу Марса. На ній можна роздивитись велетенську систему каньйонів у долині Маринера в центрі, праворуч та ліворуч від якої помітні області з вулканами. А ще круглу «пляму» рівнини Еллада, найвищу гору Сонячної системи, Олімп, ліворуч та інші особливості Червоної планети. Створення мапи зайняло цілий марсіанський рік (або два земних).
Al Amal (“Надія”) – перша міжпланетна станція для Об’єднаних Арабських Еміратів. Апарат прибув до Марса у лютому 2021 року. Його завдання полягало у дослідженні атмосфери Червоної планети. Зокрема завдяки станції відкрили новий вид сяйв та продемонстрували водневу корону Марса.
Раніше Al Amal застала, як Марсом пронісся пиловий шторм. А також показала, як протягом року змінюється світіння Марса в ультрафіолеті, в якому Червона планета стає зеленою.
Наразі Al Amal рушила вивчати супутник Марса – Деймос. Заради цього вона змінила свою наукову орбіту.
Як розповідало раніше BitukMedia, на поверхні Марса помітили величезну морду ведмедя. Це все витівки парейдолії.
Зображення - David Smith, Joseph Samuel Myers, Craig S. Kaplan, and Chaim Goodman-Strauss, 2023
Одну з найбільш інтригуючих візуальних таємниць математики нарешті розгадано завдяки аматору з Англії. Девід Сміт на чолі команди дослідників створив нову 13-гранну фігуру, існування якої було передбачено тільки теоретично. Вона отримала дивну назву – “капелюх” (the hat). Якщо викласти фігуру у вигляді мозаїки, вона покриє всю площину. При цьому візерунок ніколи не повториться.
Головоломка була сформульована так: чи існує фігура, яку можна розташувати у формі плитки, яка б з’єднувалась сама з собою до нескінченності, та ще й так, аби отриманий візерунок повторювався знову і знову?
У природі та на стінах ванної кімнати ми зазвичай бачимо візерунки плитки, які повторюються “дуже передбачуваним, регулярним чином”, — каже доктор Крейг Каплан, доцент кафедри інформатики в Університеті Ватерлоо в Онтаріо (США). Те, що цікавило математиків, так це форми, які б “гарантували неперіодичність”. Іншими словами, аби не було можливості розбити їх так, щоб загальний візерунок створював повторювану сітку.
Вигадати таку фігуру математики намагались протягом багатьох десятиліть. Йдеться про так звану аперіодичну моноплитку під назвою “ейнштейн”. Слово походить не від імені знаменитого вченого, а від німецького перекладу його прізвища – “один камінь”.
Аперіодична мозаїка не може існувати, припустив у 1961 році математик Хао Ван. Але його учень Роберт Бергер зміг це заперечити: він підібрав набір з 20 426 фігур, які за ретельного впорядкування ніколи не повторювалися. Потім він скоротив перелік до 104 плиток.
У 1970-х роках лауреат Нобелівської премії з фізики Роджер Пенроуз підібрав набір вже з двох плиток, які можна скласти разом у вигляді неповторюваного візерунка, тепер відомого як мозаїка Пенроуза.
Мозаїка Пенроуза. Зображення – Wikipedia
Але тільки Девід Сміт довів, що існує одна плитка (“один камінь”), що здатна заповнити двовимірний простір, ніколи не повторюючи візерунок, який вона ж створює.
Сміт вигадав 13-гранну фігуру, яка відповідає всім заданим умовам. За його словами, він довго шукав рішення за допомогою спеціальної онлайн-платформи для шанувальників геометрії.
Знайшовши відповідну форму, математик вирізав її з картону і дивився, як можна зібрати разом перші 32 деталі. Після цього він зв’язався з іншими вченими, які і підтвердити правильність його вирішення.
До чого може призвести це відкриття за межами світу математики ще побачимо. Швидше за все, йому знайдеться застосування у мистецтві, дизайні та архітектурі. Є припущення, що це може допомогти у вивченні структур, відомих як квазікристали.
Як розповідало раніше BitukMedia, Міжнародна математична спілка оголосила лауреатів Філдсівської премії — найпрестижнішої математичної нагороди, що вручається раз на чотири роки. До них увійшла випускниця Київського національного університету Марина В’язовська.
Ще одним видом, після людини і бонобо, у короткому списку самоодомашнених опинилися слони. Фото - JIM BRANDENBURG/MINDEN PICTURES
Вчені виявили у диких слонів цілу низку рис, притаманних одомашненим тваринам. На це вказують чимало особливостей їхньої анатомії, фізіології, поведінки і навіть генетичної адаптації. Відкриття ще раз підкреслює неабиякий інтелект слонів і ставить їх на один щабель з людиною та бонобо.
Слони — найніжніші та найчутливіші представники світу тварин. Ці гіганти часто зі співчуттям пестять хоботами своїх переляканих або хворих родичів, намагаючись їх втішити та підтримати. Вони розпізнають кістки померлих слонів і, як здається, оплакують їх. Вони здатні пізнавати себе в дзеркалі, а отже, вони мають самосвідомість.
Всі ці риси розвинулися у слонів тому, що вони самоодомашнились, вважають автори статті, опублікованій у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Якщо в диких звірів без будь-якого впливу з боку людини розвиваються риси, характерні для домашніх вихованців, вчені говорять про феномен самоодомашнення. Досі такими вважали тільки саму людину та близьких родичів шимпанзе, бонобо.
Низька агресивність, товариськість, мила зовнішність – це ознаки одомашнених тварин. Вчені вказують, що у домашніх тварин об’єм мозку менший, ніж у диких. Саме такі характеристики розвинулись у людини – свідомо чи ні.
Лімор Равів, еволюційний лінгвіст з Інституту психолінгвістики Товариства Макса Планка (Німеччина), та її колеги ретельно вивчили цілий пласт наукової літератури в пошуках видів, в яких без жодних контактів з людиною самі собою розвинулися риси самоодомашнення. Єдиним представником тваринного світу, який відповідає цим критеріям, виявились слони.
Равів та її колеги нарахували 19 рис, загальних для людини, бонобо та слонів. Наприклад, у цих велетнів дуже низький рівень агресії, випадки насильства всередині групи тварин або між ними поодинокі. Слони виявляють підвищену просоціальність, тобто готовність щосили захищати, втішати і підтримувати собі подібних. Коли на стадо нападають браконьєри, у слонів, як і в людей, зростає рівень гормону стресу – кортизолу.
Вченим поки що не зрозуміло, які саме фактори довкілля змусили слонів самоодомашнитися. Можливо, головну роль відіграли їхні великі розміри, які захищають від хижаків і дозволяють поводитись більш мирно і спокійно.
Як розповідало раніше BitukMedia, лісові слони беруть участь у процесі поглинання вуглецю й цим уповільнюють потепління планети.
Піраміди Гізи. Зображення - Wikipedia/Ricardo Liberato
Відновлено обличчя людини, яка проживала в долині Нілу задовго до побудови пірамід. Ще 1980 року під час археологічних розкопок у містечку Нацлет Хатер (територія сучасного Єгипту) було знайдено майже повний скелет чоловіка. Відтоді рештки зберігалися в колекції Єгипетського музею в Каїрі, а тепер знадобились вченим.
Це найдавніший скелет представника Homo sapiens, знайдений на території Єгипту, та одна з найстаріших подібних знахідок у світі. Вік останків – близько 35 тисяч років! Поруч зі скелетом лежала кам’яна сокира.
Завдяки антропологічному аналізу стало відомо, що на момент смерті чоловікові від 17 до 29 років. Його зріст становив 160 сантиметрів, а ще він мав африканське походження.
І от через 40 років після виявлення скелета бразильські дослідники відтворили зовнішність цього пращура стародавніх єгиптян. А все завдяки черепу чоловіка – той добре зберігся.
Зображення – The Egyptian Museum
Численні цифрові зображення черепа дослідники на чолі з відомим бразильським 3D-дизайнером Сісеро Мораесом буквально “зшили” разом. Так з’явилися два тривимірні зображення обличчя. Перше з них, чорно-біле, показує молодого чоловіка із заплющеними очима та нейтральним виразом обличчя. Друге – більш художнє: бачимо чоловіка з кучерявим чорним волоссям і борідкою.
Зображення – Moacir Elias Santos and Cícero Moraes
Однією з особливостей черепа, яка привернула увагу дослідників, була щелепа, а саме те, наскільки вона відрізняється від щелеп сучасних людей. Ця особливість, вважає Мораєс, допоможе вченим краще розібратися в тому, як відбувалась еволюція людини.
Сісеро Мораес зі своєю групою вже не вперше відновлює обличчя людей з минувшини. Раніше BitukMedia розповідало про чоловіка з Єрихону, якого довгий час вважали жінкою, та Антонія Падуанського, одного з найвідоміших християнських святих. Тепер на них можна подивитись.
9 квітня о 14:00 у Музеї-майстерні Кавалерідзе у Києві відкриють виставку київського двірника і художника-аматора 72-річного Леоніда Бурковського. На експозиції виставлять понад 70 полотен.
Бурковський самостійно організував виставку своїх картин біля свого будинку. Після цього на нього звернула увагу публіка. Тепер понад 70 робіт Бурковського будуть представлені в музеї на Андріївському узвозі.
Чоловік розповідає, що живописом захоплюється понад 20 років. Пише абстракції. Час знаходить після роботи.
“Після перегляду фільму про Бенксі я надихнувся взятись за власну виставку. І зробив це просто неба біля свого будинку. Перш за все, мені було цікаво почути думки про мої картини. Як висновок, людям сподобався мій вернісаж: один за одним витягали телефон, щоби сфотографувати”, – розповідає двірник.
Олександра Савенок, завідувачка виставкового відділу Музею-майстерні Кавалерідзе, знайшла контакти Леоніда та домовилася про виставку.
“Картини Леоніда заслуговують на те, щоби їх побачили сотні людей. Це абстракція, де кожен знайде щось своє. Його історія нетипова, а роботи — глибокі. І щоби відвідувачі відчули це, ми відібрали понад 70 картин й готуємось до відкриття експозиції”, — говорить Олександра.
Як повідомляло BitukMedia, pідкісну картину голландського художника Пітера Брейгеля-молодшого знайшли у приватному будинку на півночі Франції. Це одна з версій його знаменитої роботи “Сільський адвокат” (“У нотаріуса”). Полотно оцінили у 800 тисяч євро. Сім’я володіє ним з 1900 року, але вважала копією.
Волонтер В’ячеслав у Броварах Київської області виготовляє деталі для українських військових за допомогою чотирьох 3D-принтерів, сканера та термопласт-шприц-преса. Загалом виготовив кілька тисяч деталей для дронів та літаків.
Про те, як іде робота, чоловік розповів Суспільному.
В’ячеслав виготовляє деталі для літаків, авто та безпілотників для ЗСУ, а також ручки для валіз, де зберігаються безпілотники. Загалом, він вже виготовив кілька тисяч деталей. Усередньому із партнерами друкують 100-300 деталей на місяць. Працює разом з трьома напарниками.
В’ячеслав родом із Миколаївщини. На Київщину переїхав 15 років тому. Свій перший 3D-принтер зібрав самостійно.
“Почалося все з маленького хобі. Я зібрав свій перший 3D-принтер. До цього я бачив, як він друкує в магазині. Я не хотів його купувати, хоча й була така можливість. Хотів краще розуміти, як він працює. Подивився в інтернеті, подивився на YouTube, і зібрав його з того, що в мене було на балконі”, – розповідає чоловік.
Чоловік розповідає, що почав допомагати військовим після початку повномасштабної війни. Щоб збирати кошти для безоплатної допомоги військовим, він з командою виготовляє вироби для цивільних – за них назначає ціну.
Коли Україна стикнулася із відключеннями електроенергії, В’ячеслав працював вночі та придбав генератор, щоб забезпечити роботу своїх пристроїв.
Як повідомляло BitukMedia. мешканець міста Гадяч на Полтавщині Артур Біжко на 3D принтері надрукував безпілотник для ЗСУ. Вага корпусу дрона – 1,1 кг, а вартість – у рази нижча за аналоги.
Американець Пол Слосар із Саммервіля (Південна Кароліна) став власником найдовших вусів у світі. Їх довжина становить 63,5 см. Він не стриг їх 20 років. Рекорд визначили під час Національного чемпіонату борід та вусів у Каспері, штат Вайомінг.
Про це повідомляє офіційний сайт Книги рекордів Гіннесса.
На чемпіонаті вуса Слосара визначили як “тонкі і витягнуті, починаються із верхньої губи, волосся дуже довге і стягнуте на бік. Кінчики можуть бути трішки задертими догори”.
Пол розповідає, що носить вуса уже близько 30 років.
Фото: guinnessworldrecords.com
“Одного разу, підстригши вуса, я пішов поцілувати свою дружину, а вона відштовхнула мене і сказала: “Не цілуй мене після того, як підстрижеш вуса, тому що це все одно, що цілувати щітку із проволоки”, – пригадує чоловік.
Одного разу Пол був на мотошоу, до нього підійшли організатори та попросили взяти участь у конкурсі вусів та борід. Тоді він взяв два призи – найкращі вуса і найкращий виступ. Полу так сподобалося, що з 2017-го він бере участь у таких конкурсах цілком заплановано.
Чолові розповідає, що росту його вусів сприяли алкогольні напої. Спочатку він пив пиво Guinness, а потім перейшов на Jack Daniels.
Як повідомляло BitukMedia, мешканця Британської Колумбії у Канаді Сарвана Сінгха визнали власником найдовшої бороди у світі. Її довжина становить 2 м 54 см.
Японець Кота Кай, власник закладу Debu-chan, де подає суп рамен, заборонив відвідувачам користуватися смартфонами за обідом. Каже, так гості швидше їдять та звільняють місця. Ну і звісно, можуть оцінити увесь смак страви.
Кай каже, що помітив, що клієнти, які дивляться відео на YouTube на смартфоні, довше сидять у закладі. Це погано для кафе у години пік. Також локшина, яка довго перебуває у бульйоні, розкисає, а тому втрачає смак і текстуру.
Тож Кай написав пост на Twitter, де запитав, чи підтримують відвідувачі заборону смартфонів у ресторані. Більшість відповіли схвально, тож чоловік запровадив такі заходи.
На стінах ресторану немає жодних знаків про заборону використання смартфонів, Кай персонально говорить з клієнтами про те, щоб вони тримали свої смартфони під час їжі у кишені.
“Поїдання рамену – це один із видів розваг, як на мене. А розваги повинні мати свої правила. Як то кажуть, “Коли ти в Римі, чини як римлянин”, – коментує своє рішення Кай.
Як повідомляло BitukMedia, громадянка Мексики та її бойфренд румунсько-нідерландського походження вкрали в іспанського ресторану Atrio 45 пляшок вина. Дорогий заклад мав на той час дві зірки Мішлен, а вартість крадіжки складає $1,7 млн. За це закохана пара сяде за ґрати на чотири роки.
Нью-Йоркський Amorphophallus titanum цвів у 2016, 2018 та 2019 роках. Фото - Facebook/New York Botanical Garden
Найсмердючіша квітка у світі зацвіла у Нью-Йорку. Йдеться про Аморфофаллус титанічний (Amorphophallus titanum), родом з Суматри (Індонезія). Чекати її цвітіння довелось 4 роки.
Запах величезних квіток аморфофаллуса вважається одним з найнеприємніших у світі. Його порівнюють із запахом мертвечини, тухлої риби або несвіжих яєць, але цей запах приваблює комах, які запилюють рослину.
Аморфофаллус титанічний розквітає раз на кілька років, а активний період його цвітіння триває від 24 до 36 годин. Цього разу пощастило Нью-Йоркському ботанічному саду (NYBG) у районі Бронкс. “Немає нічого кращого за весну в саду, і ми відзначаємо початок сезону важливим оголошенням — у NYBG розквітає трупна квітка!” – написала адміністрація ботанічного саду на сторінці закладу в соціальних мережах.
Нью-Йоркський Amorphophallus titanum цвів у 2016, 2018 та 2019 роках. Адміністрація саду організувала цілодобову онлайн-трансляцію, аби поціновувачі флори з усього світу могли спостерігати за рідкісним явищем.
Рослини необхідно рости від 8 до 20 років, перш ніж зацвісти вперше. Наступні цвітіння можуть наступати з періодом у 7-10 років, тому за 40 років життя титанічний аморфофаллус цвіте лише кілька разів.
Amorphophallus titanum виростає до 3 метрів заввишки. при цьому його підземна частина є величезною бульбою, вага якої може сягати 50 кг. Колись аморфофаллус ріс лише на індонезійському острові Суматра, проте там був майже повністю винищений людиною. Нині цю рослину найчастіше розводять в теплицях ботанічних садів. При цьому в деяких країнах Південно-Східної Азії його розводять як культурну рослину і навіть вживають бульби.
Як розповідало раніше BitukMedia, в Японії знайшли першу квітку, яка змінює забарвлення багато разів.
Шлюб Василя та Парасковії Кириченків з Київщини визнали найтривалішим в Україні – вони одружені вже 75 років і 1 місяць. Про це повідомив Національний реєстр рекордів України у Facebook.
Зараз жінці 92 роки, її чоловікові – 96. Пара познайомились в юному віці: Парасковії тоді було лише 14 років, а Василеві – 17. Знайомство їхнє відбулось у землянці під час Другої світової війни, коли їхнє село щойно звільнили від німецьких загарбників. Через три роки одружились – 22 лютого 1948 року. Згодом у подружжя народилася донька. На сьогодні в рекордсменів двоє онуків, четверо правнуків і поки двоє праправнуків. “Велика родина, та приїхати не можуть. Приїжджали б, якби не ця війна”, – кажуть у родині. Так сталось, що всі молодші покоління живуть у США.
Архівні фото родини Кириченків. Джерело – Національний реєстр рекордів України
Оригінал свідоцтва про шлюб Василя та Парасковії з роками не збергіся. Але нещодавно вони оновили позначки у паспортах. Натомість в них є більш цінні скарби – світлини з часів перших побачень, де на звороті збереглися листи, які Василь писав тоді коханій. “Жили у мирі, не сварилися, ділилися горем і щастям, усім ділилися”, – розповіла Парасковія в сюжеті ТСН.
Сім років тому у Василя Андрійовича стався інсульт. Відтоді чоловік паралізований, але кохана дружина завжди поряд.
Минулої весни пара вдруге за життя застала війну, два місяці родина була у Львові. Їхнє селоКухарі, що у Вишгородському районі, добряче постраждало через повномасштабне вторгнення армії рф. Що їм доведеться ще раз переживати війну, навіть подумати не могли, каже Парасковія Андріївна.
До слова, попередній рекорд з тривалості шлюбу в Україні належав родині Макаренків з Вінниці. Подружжя разом вже 71 рік. Але і це ще не межа. За даними книги рекордів Гіннеса, наявний світовий рекорд на сьогодні – 88 років і 349 днів.
Прототип марсохода MAPP компанії Lunar Outpost. Зображення - Lunar Outpost
Скарб у вигляді криптовалюти вирішила відправити на Місяць американська інвестиційна компанія LunarCrush. Скарб матиме вигляд ключа від криптогаманця з 62 біткоінами. За нинішнім курсом це близько 1,5 млн доларів. Вони дістануться тому, хто перший опиниться на поверхні супутника Землі.
Ключ від гаманця вигравіюють на місячному апараті MAPP Rover. Його запустять у космос восени цього року на ракеті SpaceX Falcon 9 у рамках місії Artemis. Компанія запевняє, що навіть її співробітники не знатимуть коду, тому ніхто не зможе зламати гаманець.
LunarCrush продасть частину своїх колекцій NFT і придбає біткоїни. Загалом в гаманці буде 62 біткоїни – 1,5 млн доларів за нинішнім курсом. При цьому гаманець відкритий: кожен бажаючий може додати до нього певну суму, аби підвищити ставки.
Мета цієї космічної акції — надихнути нове покоління на міжпланетні дослідження. “Коли ви ставите перед собою недосяжну на перший погляд мету, інновації можуть бути неймовірними. Наша мета – надихнути людей на створення спільнот [на Місяці], які відкриють нову еру. Всі студенти, групи та компанії можуть потрапити на Місяць та знайти там скарб”, – пояснив генеральний директор LunarCrush Джо Вазіні.
Як тільки MAPP Rover приземлиться на Місяці, будь-яка людина на Землі зможе скласти план, як дістатися та отримати цей ключ. Таким чином, LunarCrush оголошує космічну гонку за скарбами.
Місія NASA Аrtemis має на меті створення колоній людини на Місяці в довгостроковій перспективі. У 2023 році космічне агентство відправить на супутник кілька безпілотників, місяцехід та необхідне для створення стаціонарної бази обладнання.
Як розповідало раніше BitukMedia, у NASA показали новий скафандр для висадки на Місяць.
Агатизоване яйце динозавра. Зображення - Natural History Museum, London
Камінь з агатом всередині з Мінералогічної колекції лондонського Музею природознавства порадував вчених. Вони виявили, що насправді камінь, що зберігався у музеї понад 150 років, – яйце динозавра віком понад 60 млн років.
Нещодавно індійський камінь з агатом оглянули фахівці з Франції та припустили, що то не зовсім камінь, а, можливо, яйце титанозавра, який жив понад 60 млн років тому. Комп’ютерна томографія підтвердила припущення – камінь навколо агата виявився шкаралупою. Цікаво, шо зразок пролежав у лондонському Музеї природознавства з 1883 року, а відкрив свою таємницю тільки зараз.
Все почалось з того, що хранитель музею Робін Хансен звернув увагу на яскравий агат, утворений всередині каменю. Чоловікові здалося, що камінь схожий на яйце динозавра, і він вирішив проконсультуватись з вченими.
Експерти з динозаврів з Музею природознавства провели комп’ютерну томографію зразка. Однак щільність агату не дозволила виділити дрібніші деталі. З іншого боку, дослідники підтвердили, що зовнішня текстура мінералу схожа з текстурою яйця.
Дослідники також зазначили, що зразок, знайдений в колоніальній Індії, має приблизно правильну форму та розмір, схожий на яйце динозавра. За підрахунками команди, яйцю понад 60 млн років – у Крейдовий період титанозаври були найпоширенішим видом динозаврів на території Індії (на початку цього року майже 100 гнізд титанозаврів в Індії були повністю ідентифіковані та задокументовані). Вважається, що титанозаври, попри свій величезний розмір, відкладали по 30-40 яєць і не дбали про своє потомство.
Титанозавр (патаготитан) у порівнянні з людиною. Ілюстрація палеохудожника Mariol Lanzas.
На думку вчених, яйце було відкладено та закопано у теплому піску незадовго до виверження вулкана. Вулканічна порода покрила гніздо та затверділа. Згодом простір всередині яйця заповнився водою, багатою на кремнезем, яка в кінцевому підсумку кристалізувалася в прекрасний рожевий кам’яний агат.
Як раніше розповідало BitukMedia, палеонтологи знайшли динозавра з найдовшою шиєю.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
