Велика китайська стіна допомагала китайцям ховатись від принцес-воїнів. Йдеться про жінок з народу хунну. Ці кочівники практично нічого після себе не залишили. Але нове дослідження міжнародної групи істориків виявило незвичайну структуру влади в імперії хунну.

Про це розповідає Science.

Імператор Китаю Цінь Шихуанді звів стіну в третьому столітті до нашої ери, щоб захиститись від набігів стародавнього кочового народу хунну. Це відомий історичний факт. Проте тепер з’ясувалось дещо нове: жінки відігравали в цих набігах важливішу роль, ніж вважали раніше.

Старт цікавому дослідженню дала знахідка 2017 року. Тоді археологи розкопали два цвинтарі на околиці імперії хунну в Алтайських горах неподалік кордону сучасних Монголії та Китаю. Одне з розкішними гробницями аристократів, інше — менш вишукане, для місцевої еліти.

Дослідники провели генетичне тестування, яке показало, що скелети, поховані у найбільших і найглибших гробницях з багатим інвентарем (сідлами, вуздечками, золотими дисками та бронзовими частинами колісниць) виявилися жіночими. Крім того, у могилах знайшли рештки принесених в жертву коней, овець і великої рогатої худоби. Ще одна важлива деталь – підземні гробниці знайшли на великій глибині: надто складне і дороге завдання для тих часів.

Вчені припустили, що жінки, поховані у могилах, були тісно пов’язані з людьми з правлячої верхівки держави хунну. Ймовірно, правителі відправляли своїх родичок, аби скріпити союзи з місцевими лідерами.

“Якщо ви хочете керувати більшою територією, ви маєте поставити на місце довірену особу. Через цих принцес вони контролювали місцеву еліту”, — пояснює археолог з Інституту геоантропології Макса Планка, співавтор дослідження Баярсайхан Джамсранджав.

Враховуючи, що жінок було поховано з артефактами, пов’язаними з мужністю та силою, наприклад, спорядження для їзди верхи, вчені вирішили, що принцеси навряд чи були пасивними супутницями своїх чоловіків.

Є ще один важливий момент: останки чоловіків виявилися генетично різноманітними, а ось генетика всіх жінок була схожа. Очевидно, хунну навмисно змішували своє населення, щоб закріпити контроль над великими ділянками степу, зробили висновок дослідники.

Ця держава хунну простягалася від території сучасного Казахстану до Монголії. Під її контролем перебувала величезна частини Азії протягом майже трьох століть – приблизно з 209 року до н.е. до кінця першого століття нашої ери. Історики вказують, що на піку свого розвитку народ хунну відчутно впливав на політичну економіку Центральної, Внутрішньої та Східної Азії, а також був головним політичним суперником імператорського Китаю.

Як розповідало раніше BitukMedia, у Китаї знайшли невідому раніше частину Великої стіни.