Українська команда з богатирського багатоборства вчетверте здобула перемогу на чемпіонаті із богатирського багатоборства U105 у німецькому місті Фульда. Капітаном найсільнішої команди планети у середній вазі 105 кг є мешканець нині окупованого Мелітополя на Запоріжчині Валерій Газаєв.
До складу збірної, окрім Газаєва, увійшли спортсмени із різних регіонів – Олександр Дубовий (Кремінна, Луганська область), Володимир Рекша (Львів), Євген Настенко (Київ), військовослужбовець Збройних сил України Віталій Герасимов (Дніпро).
Цього року спортсмени змагалися у п’яти дисциплінах. Україна перемогла у чотирьох із них, здобувши загалом 19 балів. Окрім України, у змаганнях брали участь команди Німеччини, США, Англії, Франції, Австрії, Данії, Чехії.
Минулого року українська команда теж виступала на цьому чемпіонаті, але не взяла жодних медалей, оскільки не проводила підготовку через війну. Тепер же богатирі призвичаїлися жити і тренуватися в умовах війни.
“Ми всі живемо в Україні, продовжуємо працювати. Всі волонтерять. Віталій Герасимов чинний військовослужбовець, уже майже 20 років знаходиться на службі. У вільний час всі ми продовжуємо тренуватися та виступати на міжнародних змаганнях найвищого рівня. І здобувати перемоги на славу нашій Україні та Збройним силам”, – сказав Газаєв.
Як повідомляло BitukMedia, цьогорічний чемпіон Європи з картингу CIK-FIA 14-річний Олександр Бондарев приєднався до пілотної академії “Формули-1” Williams Racing Driver Academy. Таким чином юнак став першим українцем, хто навчається там.
Науковці припустили, що найстаріша жива акваріумна риба може бути на десяток років старішою, ніж вважалося раніше. Нове дослідження ДНК показало, що знаменитій австралійській рибі з іменем Мафусаїл, яка прибула до США у 1938 році, може бути до 101 року.
Рогозуб (або баррамунда) жіночої статі на імʼя Мафусаїл живе у США. Вона прибула сюди 1938 року разом з понад 200 іншими рибами з Фіджі та Австралії й оселилась в акваріумі Штайнхарта (Сан-Франциско).
“Ці дивні істоти, вкриті зеленою лускою, яка схожа на свіже листя артишоку, відомі вченим як можлива “ланка, якої бракує” між водними і сухопутними тваринами”, — писала про рибину газета San Francisco Chronicle у 1947 році. Тоді Мафусаїл ще не вважалась довгожителем, і в акваріумах зустрічалися старші за неї особини риби — зокрема, 25-річний рогозуб на прізвисько Дідусь, який жив у Чикаго з 1933 року.
Попри довге життя, вік Мафусаїл залишався загадкою. Припускали, що рогозубу 84 роки – вже це робило Мафусаїл найстарішою рибою в публічному акваріумі. Однак нові дослідження показали, що вона вже давно могла перетнути столітній рубіж.
Рибі дали імʼя Мафусаїл на честь найстарішого біблійного героя, який нібито дожив до 969 років.
Мафусаїл отримала неофіційний титул найстарішої акваріумної риби світу у 2017 році, коли інший рогозуб, Дідусь, помер в акваріумі Шедда в Чикаго у віці 95 років. Остаточно рибу визнали рекордсменкою у 2022 році.
Співробітники акваріума ніколи не були впевнені у точному віці Мафусаїл, але до досі вважалося, що їй 84-85. Довжина Мафусаїл становить 1,2 м, а вага – 18,1 кг.
Літня риба обожнює, коли доглядачі гладять її та годують з рук. Вона почувається щасливою, кажуть самі працівники акваріуму. За словами наглядача Аллана Джана, рогозуб приохочився їсти свіжі фіги, любить, коли труть спинку і відрізняється мирною вдачею.
Фото – Jim Wilson/The New York Times
“Я пропоную волонтерам уявити, що це підводне щеня — дуже спокійне і лагідне, — розповідає Джан. — Звісно, якщо її щось налякає, то буде раптовий сплеск енергії. Але здебільшого вона спокійна”.
Для визначення точного віку Мафусаїл вчені використовували метод “вікового годинника ДНК”. Вони порівняли ДНК риби-рекордсменки з генетичним матеріалом інших австралійських рогозубів з дикої природи та з неволі, зокрема двох риб з акваріума Штайнхарта. А потім проаналізували метилювання в їхньому генетичному матеріалі.
Метилювання — це біологічний процес, який з плином часу накопичує зміни в ДНК. Результати вказують на вік Мафусаїл в 92 роки, але ці результати приблизні, насправді рибі може бути і 101 рік. Чим більше зразків відбиратимуть вчені, тим точнішим буде “ДНК-годинник” для цього виду.
Водночас незалежно від того, скільки років рибі Мафусаїл, люди не знають жодного живого рогозуба, старшого за неї.
Рогозубів часто називають “живими копалинами”: за оцінками вчених, рогозуби з’явилися приблизно 100 млн років тому. Однак майбутнє цього виду стає дедалі більш невизначеним. Співіснування з людством дається їм непросто: через знищення чи зміну відносно невеликого ареалу цей вид перебуває під загрозою вимирання. Ці риби занесені до Червоного списку видів, що перебувають під загрозою зникнення, Міжнародного союзу охорони природи (МСОП).
Як розповідало раніше BitukMedia, Прадід проти Мафусаїла: кому належить титул найстарішого дерева Землі.
Укрзалізниця створила перший у світі автономний поїзд-кухню – Food Train. Цьому сприяв досвід минулої зими, коли вокзали стали центрами обігріву та харчування для всіх українців у прифронтових регіонах. Поїзд-кухня здатен працювати до 7 днів автономно, видаючи до 10 тис. порцій їжі щодня.
Унікальний проєкт запустили разом із фондом Говарда Баффета. Потяг уже пройшов тестову перевірку. Найближчим часом спільна команда Укрзалізниці та фонду заступить на постійне чергування в найскладніших прифронтових районах.
Сам Говард Баффет багато подорожув прифронтовими районами, тож знає про їхні потреби і проблеми.
Поїзд складається із 6 вагонів та локомотива. До рухомого складу входять генераторний вагон із потужністю близько 400 кВт та власна заправна станція для автономної роботи; вагон-холодильник з морозильною камерою для зберігання продуктів.
Також є окремо два цехи в різних вагонах: вагон з холодною кухнею для попередньої обробки продуктів та вагон з гарячою кухнею для приготування фінальних страв. Для персоналу поїзда є окремий вагон із душем і пральною машиною, а також у складі є багажний вагон на 27 тисяч літрів води з фільтраційною та насосною станціями.
Обладнання поїзда дозволяє готувати повноцінні страви: супи, каші, салати, мʼясо та інше. Страви можна транспортувати до споживачів у термобоксах.
Як розповідало BitukMedia, піцайоло з Тернопільщини Віталій Колошиць встановив свою піч на дровах на колеса та збирається вирушити на передову. Так він започаткував проєкт Military Chef.
Міжнародна команда вчених дійшла висновку, що кубомедузи, які не мають мозку, здатні до асоціативного навчання – вміння виявляти зв’язок між кількома явищами. Це означає, що складні нейронні процеси властиві навіть найпримітивнішим нервовим системам. А медузи показали себе значно більш просунутими істотами, ніж вважалося.
Традиційно вважається, що у тварин здатність до складного навчання вимагає складної нервової системи, яка складається з мережі великої кількості нейронів. Але в медуз як представників однієї з найбільш древніх форм тваринного життя нервова система представлена нещільним скупченням нервових клітин в епідермісі.
Припускали, що через таку просту будову вони можуть вчитися хіба що у формі звикання до стимулів. Але вчені Кільського університету (Німеччина) та Університету Копенгагена (Данія) звернули увагу на кубомедуз Tripedalia cystophora з Карибського моря. Ця дрібнота, полюючи на ракоподібних у густих мангрових заростях, успішно уникає зіткнення з корінням, не пропускаючи при цьому здобич. Вважається, що кубомедузи визначають відстань до перешкод шляхом оцінки контрасту між корінням та навколишнім середовищем за допомогою 24 очей та скупчень нейронів. При цьому ступінь каламутності води в чагарниках буває різною. Вчені вирішили з’ясувати в ході експериментів, що забезпечує медузам таке вміння маневрувати.
У лабораторії для піддослідних створили практично природне довкілля. Враховуючи, що в дикій природі Tripedalia Cysophora добуває крихітних ракоподібних між корінням мангрових чагарників, дослідники помістили медуз у циліндричні резервуари, на стінках яких були або чорно-білі, або сіро-білі вертикальні смуги.
З точки зору медузи, посудини з чорно-білими смужками були резервуарами з чистою водою, а з сіро-білими – з каламутною. При цьому небілі смуги імітували коріння мангрового дерева. У ході експерименту з’ясувалося, що в резервуарах з “каламутною водою” медузи вдарялися об стіну, тому що їхня зорова система не могла чітко розпізнавати сірі смуги. Але за кілька хвилин та ударів вони навчилися коригувати свою поведінку і відпливати від стін.
Автори дослідження припустили, що жалкі отримують досвід зі своїх помилок, запам’ятовуючи випадки, коли вони натикалися на стінку резервуара, а потім змінюють свою поведінку. Це вказує, що медузи навчилися пов’язувати візуальний стимул з негативним досвідом, щоб ефективніше його уникати. А отже, кубомедузи здатні до асоціативного навчання.
Асоціативне навчання — процес, з якого організми отримують інформацію про відносини між подіями або об’єктами в їхньому середовищі. Він виявляється у зміні існуючих моделей поведінки або розвитку нових моделей — тих, що відображають визнання непередбачених обставин. Тому асоціативне навчання пов’язане зі здатністю вчитися на помилках.
Щоб перевірити отримані результати, вчені навіть били медуз струмом — показували їм смужки “коренів” різного контрасту та одночасно стимулювали їхні нейрони електричними розрядами, імітуючи цим зіткнення з перешкодою. Як наслідок, нейрони медуз стали чутливими навіть до смуг з низькою контрастністю.
На основі цього вчені припустили, що будь-які нервові системи, навіть найпростіші, здатні до асоціативного навчання. За словами вчених, їм ще належить зрозуміти, як медуза обробляє та координує навчання, а також вивчити питання про те, чи зберегають жалкі ці знання та наскільки довго.
Як розповідало раніше BitukMedia, науковці розшифрували геном “безсмертя” медуз.
Художник-криміналіст зі Швеції відтворив зовнішність жінки, яка жила 4000 років тому на території сучасної Шотландії. Врахувавши особливості скелета та дані ДНК похованих поруч людей, митець отримав бюст молодої брюнетки віком 20-30 років. Її вираз обличчя художник навмисне створив таким, наче жінка дивиться на свого візаві з іншого часу.
Понад 4000 років тому молода жінка, яка померла на території сучасної Шотландії, була похована в скрюченому положенні в могилі, викладеній камінням. Вона залишалася похованою протягом тисячоліть, поки екскаватори в кам’яному кар’єрі несподівано не виявили її кістки в 1997 році.
Про жінку, яку охрестили Жінкою Верхнього Ларгі – на честь каменоломні Верхнього Ларгі, відомо небагато, але принаймні тепер завдяки новій реконструкції можна побачити, як вона виглядала.
Бачимо молоду жінку з темним заплетеним волоссям, яка носить одяг зі шкури оленя. І вона ніби дивиться на когось поруч.
“Роблячи реконструкцію, я зазвичай думаю, що ми дивимося в їхній світ, [тобто] вони нас не бачать”, — розповів в електронному листі Live Science Оскар Нільссон, судовий експерт зі Швеції, який створив портрет жінки. “Я подумав, що це може бути цікавою ідеєю трохи перекрутити – ніби вона може нас бачити. І, як ви бачите, вона дивиться трохи критично для нас (я не звинувачую її в цьому…)!”
При створенні реконструкції Нільссон брав за основу природні дані черепа жінки, який, утім, мав пошкоджену ліву частину черепної коробки та відсутню нижню щелепу. Аналіз скелета та зубів показав, що вона, ймовірно, померла у віці 20 років і пережила періоди хвороби або недоїдання.
Радіовуглецеве датування вказало, що жінка жила у період між 2 200 та 1 500 роками до нашої ери. За співвідношеннями ізотопів у кістках та навколишніх породах вчені встановили, що вона виросла на території, де й загинула, однак вилучити її ДНК для точнішого встановлення походження не вдалося.
Можливою підказкою про особистість жінки було те, що її поховали з керамікою культури дзвоноподібних келихів. Її представники прибули з Центральної Європи до Великої Британії приблизно у 2 400 роках до нашої ери та з часом замінили собою більшість місцевих суспільств. Імовірно, що жінка з Шотландії була однією з цих перших переселенців.
Раніше BitukMedia розповідало про реконструкцію облич – 16-річної дівчини з 7 століття, вампіра 18 століття, Антонія Падуанського, одного з найвідоміших християнських святих тощо.
Ті самі "сліди копит" знайдені на глибині 450 метрів. Фото - NIWA
Сліди, схожі на відбитки копит, знайшли десять років тому глибоко під водою біля узбережжя Нової Зеландії. Тепер дослідникам, схоже, вдалося розкрити їхнє походження. Вони пов’язані з харчовими звичками глибоководних риб.
Щось, схоже на “сліди копит” вперше побачили у 2013 році під час підводних досліджень біля берегів Нової Зеландії. Знахідка спантеличила вчених, оскільки відбитки виявили на глибині понад 450 метрів.
Наразі вчені з Національного інституту досліджень води та атмосфери Нової Зеландії (NIWA) повторно проаналізували знімки та знайшли пояснення дивним слідам. На жаль, вони належать коникам, навіть морським.
У дослідженні, опублікованому в журналі Deep Sea Research Part I: Oceanographic Research Papers, вчені дійшли висновку, що мітки на дні залишили риби макруронуси або гренадери (Coelorinchus). Деякі види цих тварин мають загострену морду, схожу формою зі слідами на дні.
Дослідники наклали фотографії голів гренадерів на знімки відбитків морського дна та виявили практично ідентичний збіг.
Фото – Stevens et al., Deep Sea Research Part I: Oceanographic Research Papers, 2023
На думку вчених, риби залишили сліди під час пошуку їжі. Coelorinchus впираються головою в морське дно і всмоктують здобич. Ці морські мешканці харчуються черв’яками, що мешкають у піску на морському дні. У процесі полювання вони всмоктують частину піску, а потім випльовують її.
Ці сліди – одне з небагатьох свідчень справжніх харчових звичок цих риб. Оскільки мешкають глибоко під водою, простежити за ними в природному середовищі майже неможливо.
Припущення вдалося підтвердити завдяки Deep Towed Imaging System (DTIS), яка дає змогу вивчати морське дно з високою роздільною здатністю.
Нинішнє відкриття дозволяє краще зрозуміти харчові звички цих риб і визначити критичні місця проживання і зони харчування гренадерів. В екосистемі глибоководних морських куточків гренадери Coelorinchus відіграють важливу роль, і тому таке відкриття дуже цінне.
Як розповідало раніше BitukMedia, вчені розкрили секрет восьминогів з “глибоководного дитсадка”.
В Австралії вчені виявили ідеально збережену скам’янілість гігантського павука. Йдеться про раніше невідомий вид членистоногих, що існував в епоху міоцену (11-16 млн років тому).Цей павук був приблизно в п’ять разів більший за нинішніх родичів.
Вчені назвали та описали новий “гігантський” вид викопних павуків, який жив у міоцені 11–16 млн років тому. Тоді Австралію покривали пишні тропічні ліси. Знахідку було зроблено в штаті Новий Південний Уельс.
Вчені дійшли висновку, що членистоноге належало до родини Barychelidae. У дослідженні сказано, що це перша скам’янілість цієї родини, яку вдалось виявити. За розмірами цей павук перевершує аналогічні види, які існують зараз, у цілих п’ять разів!
Вчені пояснили вимирання виду, який отримав назву Megamonodontium mccluskyi, змінами клімату в Австралії – він став більш посушливим.
Скам’янілість членистоногого настільки добре збереглася, що вченим вдалося вивчити навіть найдрібніші частини його тіла. Палеонтолог Метью МакКаррі з Університету Нового Південного Уельсу заявив, що знахідка розкриває нову інформацію про вимирання павуків і заповнює прогалину у розумінні минулого.
Дві частини скам’янілості. Megamonodontium mccluskyi зберігся між скелями, як начинка для бутерброда з павуком. Зображення – Australian Museum
Арахнолог Роберт Рейвен з Квінслендського музею розповів, що ця скам’янілість — найбільший скам’янілий павук, виявлений в Австралії, а також перша копалина родини Barychelidae, знайдена в усьому світі.
Новий вид отримав офіційну назву Megamonodontium mccluskyi – на честь доктора Саймона МакКласкі, який знайшов цей екземпляр.
Це перша знайдена скам’янілість павука з сімейства Barychelidae, схожа на існуючий рід Monodontium. Сучасні представники мають відносно невеликі розміри і мешкають у тропіках Сінгапуру, Індонезії та Папуа-Нової Гвінеї.
Художня реконструкція Megamonodontium mccluskyi. Зображення – Science Alert/Alex Boersma
Megamonodontium mccluskyi маскувався в норах і влаштовував засідки на здобич. Його потайливий спосіб життя, ймовірно, може пояснити те, чому вчені так довго не могли знайти такі скам’янілості.
Як розповідало раніше BitukMedia, новий вид австралійських павуків назвали на честь Венома і Тома Гарді.
Ізраїльська влада намагається з’ясувати обставини того, як танк Merkava 2 викрали із місцевого навчального полігону, а потім відправили його на смітник. На щастя, машина була без боєкомплекту.
Поки що копи не з’ясували, як зловмисники змогли викрасти із полігону біля міста Хайфа важку техніку, провести її 20 км і загнати на смітник непомітно.
Під час навчань військова зона є закритою, але зараз їх не проводять, тож полігоном можуть гуляти цивільні.
Двох осіб, підозрюваних у крадіжці машини, уже заарештували.
Як видно на відео, яке опублікувала місцева поліція, танк покинули серед металолому та гір інших відходів.
🔴#BREAKING Israeli Ministry of Defense reports that an IDF tank was stolen from a military training base in northern Israel
ЦАХАЛ повідомляє, що 65-тонну машину списали ще кілька років тому, боєкомплекту у танку не було. Більш того – він навіть не їздив полігоном, його використовували як стаціонарну модель для тренувань.
Як розповідало BitukMedia, pосійські війська витратили сотні снарядів, ракет і безпілотників, бо прийняли муляжі за справжню українську військову техніку. Так українські війська рятують гармати М777, радари та ППО.
23-річний Єйсон утік із Венесуели разом зі своєю білкою Ніко. Друзі подолали разом близько 5 тис. км. Але тепер американські прикордонники можуть їх розлучити.
Єйсон влаштував своїй білці гніздо у в’язаній шапці у своєму рюкзаку. Чоловік знайшов Ніко ще крихітним, коли ледь не наступив на нього в лісі. Він забрав його додому, годував йогуртом, манго і томатами, хоча Ніко більше подобалося харчуватися шишками. Єнсон утримував білку, навіть коли продукти було важко дістати.
Втекти із Венесуели є багато причин – і вони заохочують молодь до відчайдушних кроків.
Єйсон і Ніко разом із іншими біженцями здійснив подорож крізь небезпечні джунглі, відомі як Дар’єнський розрив. Там він бачив тіло біженця, якому поталанило менше, – його покинули просто неба, прикривши ковдрами.
Потім вони сіли в автобус. Аби білку не побачили мексиканці, чоловік заховав її у рюкзаку. Але тварину раптово побачив водій.
Єйсону довелося продати телефон просто на місці невідомим людям за $35, щоб заплатити їх водієві, і той дозволив взяти із собою білку.
Потім Єйсон і Ніко півроку жили на мексиканському кордоні поруч із техаським містом Браунсвіль. Тепер же пару можуть розлучити. Але волонтери працюють над тим, аби Ніко також пропустили до США.
Голова волонтерської організації Ayudandoles A Triunfar Ґледіс Канас каже, колись домоглася, аби американці пропустили через кордон навіть кролика. Але Ніко – це перша білка в її досвіді.
“Між Єйсоном і білкою існує такий зв’язок, що він волів радше взяти її з собою і наразити на небезпеки, пов’язані із подорожжю мігрантів, ніж залишити із сім’єю у Венесуелі. Вони надавали один одному мужності”, – каже Ґледіс.
Єйсон хотів вирушити до Колумбії. Але в оці Ніко застрягла соснова дразка, тож чоловік сподівається провезти білку до США, до їй допоможуть. Але готовий і розлучитися із Ніко.
“Я сподіваюся, що він ніколи не забуде моє обличчя”, – каже Єйсон.
Як повідомляло BitukMedia, Паула Родрігес із Домініканської Республіки загубила собаку у аеропорту “Атланта” – найзалюдненішому у світу. Розлука далася жінці дуже важко. Однак за три тижні очікування господиня має шанс зустрітися із своєю улюбленицею.
У 2023-му “Нафтогаз” відкрив рекордну кількість газових свердловин. Тож голова цього підприємства Олексій Чернишов сподівається, що опалювальний сезон цієї зими Україна зможе прожити завдяки газу власного видобутку.
Про це він заявив у ефірі національного телемарафону.
“Цю зиму ми плануємо пройти зарахунок газу українського видобутку, і наші розрахунки підтверджують таку можливість”, – сказав Чернишов.
Чернишов сказав, що темпи розробки власних родовищ планують зберегти і на наступний рік. Разом з тим, закликав українців до енергоефективності.
Минулого року “Укргазвидобування” видобуло 12,5 млрд кубометрів газу, що на 3% менше ніж у рік до повномасштабної війни. Цього річ мають має намір видобути 13,5 млрд.
Як розповідало BitukMedia, до Канади відправили першу партію українського урану, видобутого на Східному гірничо-збагачувальному комбінаті. Західні країни його перероблять на ядерне паливо для України. Але Україна працює над створенням власних переробних потужностей.
Австралійські туристи зняли, як динго пограбував їхній катер, заякорений біля піщаного острова К’Гарі. Тварина тричі залазила на борт, цупила смаколики і поверталася на пляж.
Відео виклала у мережу потерпіла від дій динго – австралійка Сара Ізобель.
“Цей кмітливий Дінго зумів тричі допливти до човна і назад, поки ми бігли з бару Sunset, щоб зупинити його. Він викрав мою сумочку (в ній був мафін в упаковці), чіпси, шоколад і пакунок зі снеком зі смаженої свинячої шкіри”,- написала Сара.
We’ve got a thief on our hands! 🫣 A hungry dingo has stolen a handbag, chocolate, chips and pork crackle off the back of a boat on K’Gari yesterday. #9News#dingo#kgari#qld#queensland
Пізніше дівчина написала, що сумочку їй повернути вдалося.
Департамент довколля й науки штату Квінсленд закликав туристів ховати їжу і сміття від динго, оскільки інакше динго перестануть боятися людей.
Динго – це австралійський підвид вовка. Він виник із псів, які із собою привели перші люди, ще 5 тис. років тому – у час, коли в Єгипті будували піраміди.
Як розповідало BitukMedia, y США трилапий чорний ведмідь вдерся на веранду будинку у штаті Флорида. Непроханий гість пригостився коктейлями та потрапив на відео.
Пташенята рожевого фламінго. Фото - Facebook/ ГО "Зелений лист"
На Одещині в нацпарку “Тузлівські лимани” в Україні провели кільцювання рожевих фламінго. За інформацією Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, 18 пташенят отримали “українське громадянство” у вигляді жовтих кілець з номерами UA01-UA18.В Україні така унікальна процедура проходить вперше.
Кільцювання – це метод дослідження диких птахів за допомогою прикріплення індивідуальної кільцеподібної мітки до ніг або крил. Це необхідно для вивчення міграції, тривалості життя, смертності тощо.
Як розповіли у парку “Тузлівські лимани”, це перший випадок, коли рожеві фламінго прожили в Україні з весни до осені й привели малят.
Вперше ці птахи намагайся оселитися в Україні у 2017 році. Тоді фламінго обрали озеро Чурюк, що на Херсонщині. Вони вивели лише трьох пташенят, доля яких невідома.
У квітні 2023 року на території “Тузлівських лиманів” з’явилися 570 дорослих птахів.
“Орнітологи відстежили шляхи міграції однієї такої красуні, зафіксованої на Тузлівських лиманах за кільцем, і виявили цікаві факти. Окільцьована вона була 22 роки тому в Іспанії й після цього періодично змінювала місця гніздування, переїжджаючи між Іспанією, Францією і Туреччиною”, – розповіли у громадській організації “Зелений лист”.
Вже у травні фламінго обрали собі місце для гніздування – узбережжя лиману Бурнас, що біля села Базар’янка. Однак це місце виявилося невдалим через постійну присутність дітей, браконьєрів та собак. Тому фламінго покинули усі 270 гнізд.
“Але ми вірили, що вони обов’язково знайдуть інше місце в нацпарку і виведуть пташенят у цьому році. Так і сталося. В кінці червня 2023 року вони загніздилися в дуже цікавому місці нацпарку – на межі великих Тузлівських лиманів Шагани та Алібей”, – розповіли у нацпарку.
Загалом народилося 192 пташенята. Наразі їхній вік – від 40 до 55 днів. “Вченим хотілося окільцювати якомога більше пташенят. Місцеві браконьєри (яких чомусь не помічає ТРО) мало не зірвали всі плани. Стрілянина розполохала колонію і дорослі особини відвели пташенят від гніздування за три кілометри, на протилежний берег до піщаного пересипу з боку моря”, – зауважили у “Зеленому листі”.
Вченим вдалося закільцювати 18 пташенят – це 9% від усього приплоду. “Працівники нацпарку погнали пташенят на байдарках. Можливо, така методика використовувалася вперше. Гнали у звичайнісіньку розташовану на березі пастку, споруджену з агроволокна, розтягнутого на кілках, з двома напрямними крилами з сітки, також розтягнутої на кілках”, – описали процес у громадській організації.
Вчені зважили пташенят, заміряли низку параметрів, взяли проби на паразитів, окільцювали й відпустили. Середня вага малюків становила 2,4 кг.
“Поводяться обеззброююче лагідно, звісно, якщо притримувати їм досить потужні лапки. Найзворушливішим моментом, мабуть, було бачити, як дрібнота дуже швидко змінила свій настрій після того, як побачила шлях на волю, – підняті голови, ще безпери, але гордо розправлені з приплескуванням крила. Швидко, підбадьорюючи одне одного, побігли в бік рідної колонії, просто до сліз”, – йдеться у повідомленні ГО “Зелений лист”.
Всі фото – Facebook/ ГО “Зелений лист”
Як розповідало раніше BitukMedia, фламінго утворюють групи однодумців всередині своїх зграй – це демонструє нове дослідження. Вчені проаналізували характери та соціальну поведінку карибських та чилійських фламінго. Виявилось – сміливіші птахи намагаються триматися разом.
Угорські вчені пояснили популярність порід собак з плоскими мордами. Справа в тому, як їх сприймають власники. Своє дослідження вони опублікували у науковому журналі Nature Scientific Reports.
Нещодавні дослідження вчених з Університету Лоранда Етвеша в Будапешті намагалися зрозуміти, чому породи собак з плоскими мордами стають дедалі популярнішими і чому вони так сильно приваблюють людей.
Справа не тільки в миловидності вихованців або їхній дружній вдачі. На думку дослідників, люди люблять плоскомордих собак, бо вони нагадують їм маленьких безпорадних дітей.
Французький бульдог.Англійський бульдог
Такому висновку передував експеримент, в ході якого собакам потрібно було дістати з головоломки ласощі. Піддослідними стали 15 французьких та англійських бульдогів, а також 13 угорських вівчарок муді разом з власниками. На очах у вихованців в головоломку клали ласощі, після чого собаки намагалися їх дістати.
Муді – угорська пастуша вівчарка
Бульдоги справлялися із завданням на 93% гірше за своїх угорських побратимів. При цьому їхні головоломки були простішими. При цьому плоскоморді собаки набагато частіше дивилися на своїх господарів, поки намагалися добути ласощі. На думку вчених, вони у такий спосіб шукали допомоги у власників.
Саме це прохання про допомогу від собаки з плоскою мордою викликає в людей сильний емоційний відгук та привертає їх до цих порід собак. Цим плоскоморді собаки схожі на дітей, а тому й викликають у людей інстинктивне бажання доглядати та піклуватися про них.
Безпорадність, викликана особливостями їхньої морди, викликає співчуття і змушує людей доглядати їх. Цей фактор може бути однією з причин популярності порід з плоскими мордами серед людей.
Як розповідало раніше BitukMedia, 2023 року французький бульдог вперше став найпопулярнішою породою собак у США. Він потіснив лабрадора-ретривера, який утримував лідерство понад три десятки років.
Фото: White Shoal Light Historical Preservation Society
Доглядачі 113-річного маяка на озері Мічиган у США врішили незвично відсвяткувати чергову річницю. Вони пропонують гостям безкоштовно зупинитися у маяку. Запрошення запаковують у пляшки та викидають в озеро. Це пов’язано із однією пригодницькою історією.
Прибережний маяк, розташований приблизно в 32 км на захід від мосту Макінак на озері Мічиган, є найвищим маяком на Великих озерах.
Кожне з чотирьох послань у пляшках, які скинули в протоку Макінак, містить повідомлення від одного з чотирьох нащадків доглядача маяка Джорджа Келлера. У листах міститься запрошення зупинитися в маяку для однієї, двох або до п’яти осіб.
Викидаючи пляшки в озера, нащадки Келлера вшановують пригодницьку історію із його життя. Подія сталася 11 листопада 1940 року. Цю дату називають Днем Перемир’я – 11 листопада 1918 Німеччина та її союзники переписали перемир’я зі своїми опонентами у Першій світовій.
Натомість у День Перемир’я 1940 року США накрила катастрофічна снігова буря. Вона простяглася через усю країну на 1,6 тис км – від Канзасу до Мічинагу, і вирувала також 12 листопада. У США ці дні вважають трагедією – офіційно загинуло 146 осіб.
Тоді доглядач маяка Келлер і його компаньйон кинули пляшку із листом в озеро на той випадок, якщо вони не переживуть буревій. Буревій вони пережили, а пляшку знайшов місцевий рибалка через місяць.
Тож нинішні доглядачі маяка зібрали чотирьох нащадків Келлера та запропонували їм написати листи у пам’ять про свого предка.
Як розповідало BitukMedia, випускники 2020 року із Північної Кароліни у США викинули в Атлантичний океан пляшку із посланням на честь свого шкільного випускного. Нещодавно її знайшли у Португалії.
Американські науковці із лабораторії Cold Spring Harbor у Нью-Йорку припускають, що кажани можуть допомогти у лікуванні онклогії. Вони мають понад 50 унікальних генів, завдяки яким у них не виростають пухлини.
Науковці виявили у кажанів генетичні адаптації в шести білках, пов’язаних з репарацією ДНК, і 46 інших типах білків у кажанів, які були пов’язані з раком. Тобто дослідники раніше виявили, що такі білки пригнічують рак.
“Створюючи ці нові геноми кажанів і порівнюючи їх з іншими ссавцями, ми продовжуємо знаходити надзвичайні нові адаптації в противірусних і протиракових генах”, — каже провідний автор дослідження Армін Шебен.
Змінені гени, пов’язані з раком, статистично у кажанів зустрічаються удвічі частіше порівняно з іншими ссавцями, виявили науковці.
Ймовірно, ті ж особливості імунної системи, які дозволяють кажанам толерувати такі інфекції, як Covid-19, дозволяють їм менше хворіти на рак, припускають дослідники.
Як розповідало BitukMedia, iзраїльські науковці реабілітували кажанів. Всупереч одностайній думці, сформованій під час пандемії COVID-19, нове дослідження не виявило чітких доказів причетності кажанів до пандемії коронавірусу у світі. Саме рукокрилих було прийнято вважати переносниками хвороби.