Українські медики отримали престижну премію у боротьбі із туберкульозом

-

22.09.2023

Snimok_ekrana_2023-09-20_v_8.49.07_PM copy — "Дівчина з чорним волоссям", 1911 рік Фото - wikiart.org

Нью-йоркські слідчі конфіскували три картини з трьох музеїв США. Йдеться про роботи австрійського художника Егона Шіле, які, за їхніми словами, були вкрадені в колекціонера єврейського мистецтва, вбитого під час Голокосту. У прокуратурі округу Манхеттен заявили, що картини по праву належать спадкоємцям жертви нацизму.

Про це розповідає New York Times.

Прокуратура округу Манхеттен видала ордери Чиказькому інституту мистецтв, Піттсбурзькому музею Карнегі та Меморіальному художньому музею Аллена в Оберлінському коледжі в Огайо на роботи австрійського експресіоніста 1900-х років Егона Шіле. Відповідно до ордерів, “є розумні підстави вважати”, що роботи є викраденою власністю.

“Російський військовополонений”, 1916. Фото – Інститут мистецтв Чикаго

Отже, Чикагський інститут мистецтв втратив картину “Російський військовополонений” вартістю 1,25 млн доларів, Художній музей Карнегі в Піттсбурзі — “Портрет чоловіка” за 1 млн доларів, а Меморіальний художній музей в Огайо — полотно “Дівчина з чорним волоссям” за 1,5 млн доларів. Твори були написані в період з 1911 до 1917 рр.

Прокурори стверджують, що ці твори мистецтва належать трьом живим спадкоємцям Фріца Грюнбаума, видатного колекціонера єврейського мистецтва, артиста кабаре та відвертого критика нацизму, вбитого в концентраційному таборі Дахау в Німеччині в 1941 році.

Офіс відмовився коментувати конфіскацію, заявивши, що ці картини є частиною поточного розслідування щодо близько дюжини творів Шіле, які, за їхніми словами, були викрадені нацистами під час Другої світової війни та перевезені в якийсь момент через Нью-Йорк. Ордери передають до кримінального суду групу справ про повернення мистецтва Голокосту, які досі оскаржувалися в цивільному суді.

“Портрет чоловіка”, 1917 рік. Фото – Художній музей Карнегі

Спадкоємці Фріца Грюнбаума протягом багатьох років подають судові позови, аби повернути твори мистецтва, які йому належали. Грюнбауму належав 81 твір Шіле, які, згідно з юридичними документами у попередній справі, були частиною більшої колекції, що налічувала понад 400 творів мистецтва. Спадкоємці Грюнбаума заявляють, що нацисти змусили його підписати довіреність на свою дружину, коли він перебував у концтаборі приблизно 1938 року. Предмети мистецтва, якими він володів, згодом, згідно з документами, були вкрадені та розійшлися світом.

Австрійський художник Егон Шиле (1890-1918) за свої 28 років написав кілька тисяч малюнків і близько 300 картин.

Зі свого боку представники музеїв впевнені у законності придбання картин для своїх колекції та обіцяють співпрацювати зі слідством.

Як розповідало раніше BitukMedia, експерти під час міжнародної конференції в місті Пергола повідомили, що була знайдено нова картина Рафаеля Санті, датована 1504 роком.

Археологи знайшли золоті картинки в руїнах язичницького храму. Love is.. для вікінгів?

By

-

22.09.2023

376852214_10168105207825595_1759434293197154219_n — Фото - Facebook/ Nicolai Eckhoff

Археологи з Університету Осло (Норвегія) виявили золотий скарб на руїнах стародавнього язичницького храму. Нова знахідка – це п’ять кришених прямокутників листового золота з малюнками – тисненими зображеннями чоловіків та жінок.

Про це розповідає Science Norway.

Вчені обстежили ділянку на південь від Ліллехаммера на березі озера М’єса – там збиралися прокладати дорогу. Як повідомляє місцева газета Dagsavisen, розкопки в цьому місці тривали кілька десятиліть, і раніше на руїнах капища вже було знайдено три десятки таких самих пелюсток. Загалом в археологів вже 35 найтонкіших золотих пластинок зі стародавнього храму, яким близько 1500 років.

Маленька, тонка, як папір, виготовлена із золота, на якій зображені чоловіки та жінки в стильних костюмах. Фігурки із золотої фольги норвезького періоду Меровінгів (550-800 рр.) досі залишаються загадкою, але нові знахідки з Хова поблизу Ліллехаммера можуть трохи наблизити нас до розгадки. Фото – Museum of Cultural History / University of Oslo

Знахідка справляє враження: важко уявити, як людям півтори тисячі років тому вдалося виконати таку ювелірну роботу? Йдеться про монетки завтовшки з алюмінієву фольгу і розміром з ніготь. Але при цьому вони прикрашені неймовірно деталізованованими малюнками, – розповів учасник розкопок археолог Ніколай Екхофф.

На золотих пластинках можна роздивитись чоловіків і жінок у химерному і багатому вбранні. Є тут і витиснені пари, які стоять один до одного або в обіймах. При цьому чоловік завжди ліворуч, жінка праворуч.

П’ять нових фігур із золотої фольги. Одна з них, схоже, навмисно зім’ята. Фото – Facebook/ Nicolai Eckhoff

За словами археолога Екхофа з Університету Осло, мотиви зображень вирізняються разючим багатством деталей. Зазвичай жінка одягнена у довгу сукню, а у чоловіка спідниця коротша, тому видно ноги. Він також може бути в плащі, обидва можуть носити прикраси, різні зачіски та тримати в руках речі, такі як чашки, палички чи кільця, або показувати рукою різні жести.

Вчені датували дивні предмети епохою Меровінгів. Йдеться про династію, яка правила Франкською державою в V-VIII століттях н.е. Самі золоті пелюстки дослідники віднесли до періоду між 550 роком та епохою вікінгів. Будівля, під якою їх знайшли, — це 15-метрове молитовне місце для язичницьких ритуалів.

Золоті артефакти знайшли на тому місці, де раніше знаходилися стіни або стовпи храму, з чого експерти зробили висновок, що їх заклали туди при будівництві для освячення місця або його захисту, а, можливо, як підношення богам.

Згідно зі ще однією версією, це могли бути “храмові гроші” для входу до святилища. Або ж чоловічі та жіночі образи могли символізувати міфічних предків народу та вождів — тоді вони були підтвердженням політичної влади правлячих сімей. Екхофф також додав, що мотиви з парами нагадують сюжет міфу про весілля бога Фрейра з велеткою Герд — отже, золоті пластинки могли грати роль жертовного підношення під час весіль або обрядів родючості.

Як розповідало раніше BitukMedia, “велика золота знахідка століття” в Норвегії була виявлена після того, як лікар Ерленда Бора порадив йому знайти заняття на свіжому повітрі. 51-річний аматор з металошукачем зірвав археологічний джекпот. Норвежець знайшов артефакти, яким близько 1500 років.

Собака встановив світовий рекорд зі швидкості знімання шкарпеток (ВІДЕО)

By

-

22.09.2023

Канадський пес Дайкірі породи австралійська вівчарка має незвичне вміння – він знімає із людей шкарпетки. За одну хвилину він зняв 21 шкарпетку у 11 волонтерок. Так він потрапив до Книги рекордів Гіннеса.

Про це повідомляє UPI.

Аби встановити світовий рекорд, Дайкірі та його власниця Дженіфер Фрейзер відвідали італійське шоу Lo Show Dei Record. Там Дженіфер скомандувала своєму улюбленцю, і той стягнув 21 шкарпетку у 11 жінок, які сиділи в ряд.

Пара уже має численні інші рекорди. Зокрема: найбільше трюків, виконаних собакою за одну хвилину; найбільше одягу, який собака знімає з мотузки для прання за одну хвилину; найшвидший час, щоб пройти 30 метрів з лапами собаки на стопах господарки тощо.

Як розповідало BitukMedia, какаду Чіко із Болгарії став найшвидшим у світі папугою на колесах. Він подолав 5 м за 17.79 сек на крихітному самокаті.

Словаччина висунула на “Оскар” фільм про життя у харківському метро під обстрілами

By

-

21.09.2023

Словаччина висунула на премію “Оскар” фільм “Фотофобія” про життя харків’ян у метро під час постійних обстрілів. Над стрічкою працювали також Україна та Чехія.

Про це команда фільму повідомила на Facebook.

Cловацькі режисери Іван Остроховський і Павол Пекарчик приїхали до Харкова навесні 2022-го – привезли гуманітарну допомогу. Аби сховатися від російських обстрілів, були вимушені спуститися у метро. Там і виникла ідея фільму.

Стрічка розповідає про 12-річного хлопчика Нікі. Для сім’ї Нікі денне світло ー синонім смертельної небезпеки, тому хлопчику не дозволяють виходити назовні, Блукаючи покинутими вагонами і залюдненими платформами він зустрічає 11-річну Віка. Разом вони наважуються знову побачити сонце.

Раніше фільм уже демонстрували на Венеційському кінофестивалі.

Як повідомляло BitukMedia, документальний фільм-свідчення “20 днів у Маріуполі” режисера Мстислава Чернова представить Україну на 96-й премії Американської кіноакадемії “Оскар”. Стрічку обрав на засіданні у понеділок, 18 вересня, Український Оскарівський комітет. Стрічка змагатиметься за нагороду в категорії “Найкращий міжнародний повнометражний фільм”.

Арктичний рейнджер зі Швеції воює добровольцем в Україні

By

-

21.09.2023

Воїн Інтернаціонального легіону Олівер служив у шведській армії арктичним рейнджером. Потім відкрив пекарню та грав у метал-гурті. Під Бахмутом воїн отримав поранення, але додому повертатися не збирається.

Про історію героя розповідає ШоТам.

Типові завдання рейнджерів – це дія невеликими групами з метою партизанських наскоків та диверсійно-розвідувальної роботи. Назва пішла від того, що в XVIII ст. різні країни створили загони із лісників та стрілків. В Україні тип військ приблизно відповідає єгерям.

Олівер служив рейнджером із 1995-го. Спеціалізувався на знищенні бронетехніки. Устиг взяти участь у місіях у Косові, Македонії, Афганістані та Ліберії.

Останні вісім років чоловік пік хліб та грав у метал-рок із гуртом. 24 лютого 2022-го він разом з друзями відзначав День незалежності Естонії, коли почув звістку про повномасштабну війну в Україні.

“Ще до цього я сказав своїй сім’ї, що, якщо війна таки почнеться, я мушу поїхати туди. Тому вони знали, що цей процес уже був запущений”, – пригадує він.

Під Бахмутом Олівер отримав поранення, коли евакуював побратима – “спіймав” осколок зі снаряду ворожого танка. Попри це довів товариша у безпечне місце.

Зараз шведський рейнджер пройшов реабілітацію та збирається поверенутися на війну.

“Ви, українці, показали світові приклад єднання. Це передається далі. Ти бачиш, як люди об’єднуються навколо єдиної мети, просто щоб допомогти чимось. І це вражає”, – каже Олівер.

Як розповідало BitukMedia, боєць спецпідрозділу ГУР “Артан” із позивним “Конан” випав із моторного човна, який маневрував під обстрілом російського винищувача Су-24. Завдяки своїй інтуїції, чоловік зміг вижити 14 годин у Чорному морі, гребучи проти течії.

Рекорд фрідайверки Катерини Садурської визнали світовим досягненням України

By

-

21.09.2023

361631046_7165321633483564_363649105955393580_n — Фото зроблене під час встановлення світового рекорду. Зображення - Facebook/ Kateryna Sadurska

Світовий рекорд харків’янки Катерини Садурської з фрідайвінгу внесли до Національного реєстру рекордів України як світове досягнення всієї держави.

Про це повідомила керівниця реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

Катерина Садурська на затримці дихання та без ластів пірнула на глибину 76 м, провівши під водою 3 хвилини 12 секунд.

“Віднині світовий рекорд Катерини Садурської внесений до Національного реєстру рекордів як світове досягнення всієї України”, – написала Лана Вєтрова.

*Катерина Садурська та Лана Вєтрова. Фото – Facebook/ Лана Вєтрова*

За словами організаторів турніру Vertical Blue 2023, в якому брала участь харків’янка, її досягнення є “безпрецедентним для будь-якої спортсменки в цій дисципліні”.

CNF (пірнання з постійною вагою без ласт) вважається найскладнішою дисципліною у фрідайвінгу: оскільки спортсмен спускається і підіймається вертикально, використовуючи лише власну м’язову силу без допомоги плавників або інших пристроїв. Ба більше – на таку велику глибину спортсмени спускаються без страхування.

Фрідайвери пірнають вздовж тросу, який зупиняється на заявленій спортсменом глибині. За безпекою стежить підводний дрон та ехолокатори. При поверненні на поверхню на глибині 35-40 метрів учасників змагання зустрічають спеціальні охоронці та супроводжують фрідайверів аж до виплиття.

“Я дійсно пишаюсь цим досягненням після 23 років у водних видах спорту. Але уроки, які я засвоїла на цьому шляху, люди, яких я зустріла, ситуації, через які я проходила, можливо, навіть більш цінні”, – написала спортсменка на своїй сторінці в Instagram після липневого рекорду.

Катерина Садурська є не лише світовою рекордсменкою, а й призеркою чисельних чемпіонатів світу з водних видів спорту і чемпіонкою та багаторазовою призеркою чемпіонатів Європи.

Рекордсменка зізналась телеканалу 1+1, що в ідеальних умовах під час занурення не думає ні про що. Цього року їй вдалося тримати голову холодною на змаганнях, проте минулого року через початок повномасштабного вторгнення вона відчувала емоційний тиск. Важко психологічно буває і зараз. Катерина тренується у Харкові, а басейн, який зазвичай для цього використовувала, був пошкоджений російськими окупантами.

“Це був найважчий сезон за всю мою кар’єру. Потрібно не тільки тренуватися, а ще й відновлюватися. Це надзвичайно важко зробити, коли 10 або більше разів вмикається повітряна тривога… На фоні того, що йдуть з життя наші воїни, серед яких також є спортсмени, і є ще багато різних факторів. Це був дуже складний сезон, і я не могла уявити, що він буде настільки успішним”, — поділилась Катерина Садурська.

Як розповідало раніше BitukMedia, чеський фрідайвер Девід Венцл встановив світовий рекорд Гіннеса. Він здійснив вертикальне занурення під лід швейцарського озера Зільс на глибину 52,1 метра без гідрокостюма.

Кладовища, місця геноциду та центр тортур стали об’єктами ЮНЕСКО

By

-

21.09.2023

IMGL8864edliten-e1554801494393 — Rолишній центр тортур в Аргентині. Фото - з відкритих джерел

Кладовища часів Першої світової війни в Бельгії та Франції, пагорби геноциду в Руанді 1994 року та колишній центр тортур в Аргентині визнані ЮНЕСКО об’єктами світової спадщини. Такі зміни стали можливими, відколи культурне агентство ООН скасувало мораторій на меморіали людських страждань.

Про це повідомляє Reuters.

Донедавна єдиними меморіалами, внесеними до списку Світової спадщини культурної агенції ООН, були концентраційний табір Аушвіц-Біркенау в Польщі та Меморіал миру в Хіросімі в Японії.

У середу на засіданні Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія) країни-члени ЮНЕСКО погодилися додати до списку об’єкти Першої світової війни та геноциду в Руанді, а рішення щодо меморіалу тортур в Аргентині було прийнято напередодні.

“Дослідження цих трьох об’єктів знаменує собою новий етап у ролі всесвітньої спадщини в глобальному масштабі”, – повідомили представники ЮНЕСКО під час брифінгу.

До списку об’єктів Світової спадщини ввійшли: 139 місць поховань, кладовищ та меморіалів між північчю Бельгії та сходом Франції; місця геноциду в Руанді – низка пагорбів, на яких у 1994 році бойовики вбили близько 1 млн людей; аргентинський музей ESMA, який протягом 1976-1983 років був таємним центром для тортур і вбивств противників диктаторського військово режиму.

В організації зауважили, що визнання меморіальних місць на світовому рівні має сприяти розбудові миру.

На зустрічі ЮНЕСКО в 2018 році питання про додавання меморіалів до списку було відкладено. Агентство потребувало обговорення, чи є список спадщини відповідним інструментом для місць пам’яті, пов’язаних з жорстокістю та конфліктами.

Як раніше розповідало BitukMedia, комітет ЮНЕСКО підтримав ініціативу українських відомств щодо внесення 20 об’єктів України до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом.

Легенда усіх спецпризначенців – ГУРівець 14 годин плив у відкритому морі

By

-

21.09.2023

Боєць спецпідрозділу ГУР “Артан” із позивним “Конан” випав із моторного човна, який маневрував під обстрілом російського винищувача Су-24. Завдяки своїй інтуїції, чоловік зміг вижити 14 годин у Чорному морі, гребучи проти течії.

Про це військовий розповів Українській Правді.

Пригода з ним сталася всередині серпня цього року. Російська “сушка” помітила загін ще під час руху до місця операції, але її вдалося підбити. Коли наступного ранку бійці поверталися назад, із неба їх знову почали обстрілювати ворожі літаки. Шкіпер почав маневрувати, “Конан” не втримався – і впав у воду.

“Я важу 120 кілограмів без екіпірування, з екіпіруванням було би десь ще плюс 30. Але за 20 хвилин до того, як я мав випасти, мені чомусь стало неспокійно. І я стягнув все: каску, бронежилет, РПС, відклав зброю. На мені був водолазний термокостюм і я надягнув рятувальний жилет. Якось на серце лягло, що треба це зробити”, – пригадує війсковий.

До берега йому було близько 130 км. Човен спобував повернутися за “Конаном”, але був підбитий, і тому відступив.

“Конан” побачив газовидобувну вишку із “факелом” і вирішив плисти до неї. Йому треба було подолати відстань у 20 км.

“Хвиль не було, а от течія була дуже сильною. Вона постійно зносила мене то назад, то вліво, то вправо. Виходить, весь цей час я плив проти течії. Я не зупинявся ні на хвилину, тому що в цьому разі вона відносила б мене далі і далі від мого орієнтира”, – розповідає чоловік.

“Плавати я навчився в шість років у ставку в селі, куди потайки від батьків пішов разом із друзями. Пам’ятаю, як почав тоді тонути. Допомогти не було кому, тож почав сам потихеньку-помаленьку гребти до берега”, – пригадує “Конан”.

“Постійна була боротьба в думках: здатися чи не здатися? Але здоровий глузд говорив, що треба плисти далі. Було дуже важко морально думати, що моєму синові за місяць виповниться рік, а ти не знаєш, чи виживеш, чи побачиш ще його.”, – розповідає боєць про свою пригоду у Чорному морі.

Від зневоднення і втоми чоловік почав переживати галюцинації, газову вишку сприйняв за човен. Але все ж він доплив до вишки – витратив на це близько 10 годин. Однак підпливти до неї не зміг – там було надто гаряче, а хвилі навпаки відносили від неї.

Зрештою “Конана” почали обсідати чайки. Так його і помітили із “Байкрактара” – за тепловим слідом від птахів. Оператори побачили об’єкт, який “катає” на собі сімох чайок.

За військовим прибули побратими на човні – попри те, що поруч відбувався бій між українським військовим кораблем і російським винищувачем.

“Конан” розповідає, що одразу кинувся усіх обіймати, але бойовий медик швидко загорнув його у термоковдру і поставив крапельниці. Температура тіла бійця була 35,5 градусів.

“Наш командир батальйону не тільки відправив пошукову групу у відкрите море, але ще й “Байрактар” підняв і рятувальний корабель задіяв”, – каже військовий.

“За порадою лікаря воду пив маленькими дозами і маленькими ковтками. Апетиту не було навіть на наступний день – хотілося лише яблук і солодкої води. Я коли плив, дивився на ту вишку, і так хотів фруктів і “пепсі”! Зараз я вже випив, напевне, літрів із двадцять тієї “пепсі””, – пригадує “Конан”.

“Перше, що зробив, відчувши під ногами тверду землю, написав повідомлення дружині, бо довго не виходив на зв’язок”, – каже він.

Але дружині розповів цю історію від третьої особи.

“Як думаєш, як же він плив, що в нього в той час у голові було?”. Дружина відповідає: “Мабуть, він дуже сильно жити хотів”. А я їй: “Так, він дуже хотів жити”, пригадує Конан.

“Він вже легенда не лише нашого підрозділу, але й усіх спецпризначенців”, – каже командир спецпідрозділу “Артан” Віктор Торкотюк.

Як розповідало BitukMedia, 51-річного австралійця Тіма Шеддока врятували рибалки після трьох місяців дрейфу у Тихому океані. Чоловік та його собака Белла три місяці їли сиру рибу й…

Порожні полотна замість картин: суд зобов’язав художника повернути гроші музею (ВІДЕО)

By

-

21.09.2023

take-money-run — Фото - HENNING BAGGER/RITZAU SCANPIX/AFP VIA GETTY IMAGES

Суд Данії зобов’язав художника Йєнса Хаанінга повернути 76 тис. доларів музею сучасного мистецтва міста Ольборг. Чоловік отримав гроші на створення картин, проте пізніше вирішив їх привласнити. Свій вчинок він виправдав назвою роботи – “Візьми гроші та біжи”.

Про це повідомляє Oddity Central.

Музей сучасного мистецтва Кунстен найняв художника-концептуаліста Йєнса Хаанінга для відтворення однієї з його найвідоміших робіт 2007 року. Це мало бути полотно, викладене банкнотами датської крони, як символу доходів населення країни. В такий спосіб художник, відомий своїми роботами, присвяченими проблемам бідності, нерівності, міграції, хотів показати різницю в оплаті праці в Австрії та Данії.

Музей розраховував, що після завершення виставки Хаанінг поверне гроші. Однак у день відкриття експозиції співробітники зі здивуванням побачили два великі порожні полотна під назвою “Бери гроші та біжи”.

Митець прокоментував, що заздалегідь повідомив кураторів виставки про те, що його експозиція називається “Візьми гроші та біжи”. А він, мовляв, зробив те, про що попередив у назві робіт. Тепер Хаанінг вважає претензії музею щодо грошей недоречними.

Виставка очікувано “прогриміла”, але музей попросив художника повернути гроші, навівши як причину порушення договору. Коли той відмовився, керівництво звернулося до суду. “Ми не багатий музей. … Ми повинні ретельно думати про те, як ми витрачаємо наші кошти, і ми не витрачаємо більше, ніж можемо собі дозволити”, — сказав тоді The Guardian Лассе Андерссон, директор Музею сучасного мистецтва.

Тоді Хаанінг сказав CNN: “З моєї точки зору як митця, я можу створити для них набагато кращий твір, ніж те, що вони могли собі уявити”. Він додав: “Не вважаю, що я вкрав гроші… Я створив твір мистецтва, яке, можливо, у 10 чи 100 разів краще, ніж ми планували. В чому проблема?”

Хаанінг зауважив, що новий твір мистецтва заохочує людей поміркувати про соціальні структури та інститути, такі як релігія та шлюб. “А якщо потрібно… беріть гроші і біжіть”, — додав він.

І от тепер винесено судове рішення, згідно з яким художник має повернути музею позику у розмірі 76 тис. доларів. Однак він може залишити собі близько 5700 доларів “як платню за працю” (порожні полотна все одно були частиною виставки).

Виступаючи після вердикту Суду, Хаанінг визнав, що суперечка навколо його проєкту “Візьми гроші та біжи” була доброю для його роботи, але додав, що це також “ставить в некеровану ситуацію, коли я не знаю, що зробити”. Він також сказав, що музей Кунстен також заробив “набагато, набагато більше грошей” завдяки розголосу, який принесла йому ця справа.

Як розповідало раніше BitukMedia, на 1,2 млрд доларів оштрафували у США чоловіка за розповсюдження інтимних фото колишньої дівчини. Адвокати потерпілої наполягали на компенсації в розмірі 100 млн. доларів, але присяжні вирішили інакше.

“Єгипетська Атлантида” розкриває таємниці древніх греків

By

-

21.09.2023

230919131321-01-egypt-sunken-temple-discoveries — Присутність греків у Стародавньому Єгипті демонструє витончена бронзова наливна чаша у формі качки, яку виявили серед кераміки на місці нещодавно відкритого грецького святилища Афродіти у затоплених руїнах Геракліона. Фото - Christoph Gerigk ©Franck Goddio/Hilti Foundation

Європейський інститут підводної археології (IEASM) оголосив про виявлення нових “скарбів та таємниць” біля середземноморського узбережжя Єгипту. Відкриття зробили в ході експедиції до затонулого під час землетрусу єгипетського міста Геракліон в затоці Абу-Кір. Археологи виявили всередині храму предмети з бронзи та кераміки. Їх привезли, як припускають, з Греції.

Про це повідомляє CNN.

Команда підводних археологів на чолі з Франком Годдіо зробила нові відкриття на місці храму бога Амона в стародавньому портовому місті Геракліон у затоці Абу-Кір.

Команда досліджувала південний канал міста, де величезні кам’яні блоки стародавнього храму обрушилися “під час катаклізмів, датованих серединою II століття до нашої ери”, – повідомили в інституті.

Храм бога Амона був місцем, куди приходили фараони, аби “отримати символи своєї влади як вселенських царів від верховного бога давньоєгипетського пантеону”.

“Були знайдені дорогоцінні предмети, що належать до скарбниці храму, такі як срібні ритуальні інструменти, золоті прикраси та крихкі алебастрові контейнери для парфумів або мазей”, — повідомили в IEASM. Вчені зробили висновок, що ці знахідки “свідчать про багатство цієї святині та благочестя колишніх мешканців портового міста”.

Відкриття стали можливими завдяки розробці та використанню новітніх технологій геофізичної розвідки: вони можуть виявляти порожнини та об’єкти, “поховані під шарами глини завтовшки кілька метрів”.

На схід від храму Амона було виявлене грецьке святилище, присвячене богині Афродіті, а в ньому бронзові та керамічні предмети.

“Це свідчить про те, що греки, яким було дозволено торгувати та оселятися в місті за часів фараонів династії Саїт (664–525 рр. до н. е.), мали святилища для своїх власних богів”, — повідомили в інституті.

Виявлення грецької зброї також свідчить про присутність грецьких найманців у цьому районі. Вважається, що вони захищали доступ до королівства в гирлі Канопічного рукава Нілу. Ця гілка була найбільшою і найкращою судноплавною в давнину.

Залишки Геракліона зараз знаходяться під водою, за 7 км від нинішнього узбережжя Єгипту, повідомляє IEASM. Місто протягом століть було найбільшим портом Єгипту на Середземному морі до заснування Александрії Олександром Македонським у 331 році до нашої ери.

Наприкінці VIII століття місто занепало, а потім взагалі було зруйноване потужним землетрусом і викликаним ним цунамі. Вчені вважають, що Геракліон пішов під воду приблизно 1200 років тому. Його називають “єгипетською Атлантидою”. У 2000 році Геракліон на глибині 10 метрів виявив французький археолог Франк Годіо (Franck Goddio).

Як розповідало раніше BitukMedia, Проаналізувавши скульптурне взуття на статуях Теракотової армії Китаю, вчені припустили, що реальні аналоги армійського взуття були напрочуд гнучкими. Дослідники реконструювали взуття, зображене на одній зі скульптур солдата, вік якої оцінюють у понад 2 200 років

Врятувати загадку ботаніки: найбільша у світі та найсмердюча квітка під загрозою зникнення (ВІДЕО)

By

-

21.09.2023

2048 — Rafflesia kemumu в тропічних лісах Суматри. Фото - Dr Chris Thorogood

Унікальний рід рослин Rafflesia з найбільшими квітами у світі невдовзі може зникнути з нашої планети. “Трупну квітку” ще можна побачити у лісах Південно-Східної Азії, але всі її 42 відомі види вже перебувають на межі вимирання.

Про це розповідає The Guardian.

Фахівці називають рафлезію однією з найбільших загадок ботаніки. Рослина паразитує на ліанах у тропічних джунглях Брунея, Індонезії, Малайзії, Філіппін та Таїланду. Вона запускає свої ниткоподібні пагони в організм-господар та проживає так більшу частину свого життєвого циклу – майже непомітна. Проте, будь-якої миті рафлезія може розквітнути.

Прізвисько “трупна квітка” рефлезія здобула невипадково. Спочатку крізь кору рослини-господаря пробивається брунька, схожа на капусту. Потім з неї розпускається квітка – аж до метра в діаметрі. Аби привабити мух-запилювачів, квітки рафлезії видають огидний запах м’яса, що гниє.

Що змушує квітку до цвітіння, вчені досі не знають. Через таку непередбачуваність рослина залишається маловивченою, а її нові види досі виявляють.

Кріс Торогуд, автор дослідження, з Rafflesia arnoldii, найбільшою квіткою у світі, на Суматрі (Індонезія). Фото – Dr Chris Thorogood

Нове дослідження міжнародної групи біологів з Індонезії, Філіппін, Малайзії та Великої Британії вказує на необхідність врятувати від зникнення найбільшу квітку в світі.

За результатами дослідження, на сьогодні на межі вимирання знаходяться всі 42 види рафлезії: становище 25 з них оцінюється як “у критичній небезпеці”, 15 – “під загрозою зникнення” та 2 – як “вразливі”. При цьому 67% видів ростуть у місцях, які активно знищуються. Ліси, де можна зустріти рафлезії, починають використовувати у сільському господарстві або вирубують для розширення населених пунктів. Південно-Східна Азія – світовий лідер за темпами зникнення лісів.

Вчені розробили програму порятунку квітки, але для цього потрібно об’єднати зусилля влади, місцевих жителів та туристичних спільнот країн Південно-Східної Азії, де ростуть рафлезії.

Rafflesia bengkuluensis зі своїми охоронцями на Суматрі. Фото – Dr Chris Thorogood

Вчені запропонували: посилити захист місць існування рафлезії; організувати експедиції, щоб з’ясувати реальну кількість видів рафлезії; розробити методи розмноження рафлезій у штучному середовищі (наприклад, ботанічних садах);
розвивати екотуризм за допомогою місцевих угруповань.

Позитивні зрушення вже є. У Ботанічному саду Богора на Західній Яві вперше успішно розмножили рафлезію та дочекались цвітіння. А на Суматрі місцеві жителі організували екотури та через соцмережі запрошують туристів подивитися на найбільшу квітку у світі. Місцеві екологи впевнені, що якщо влада та корінне населення братиме участь в охороні квітки, рафлезія має шанс.

Як розповідало раніше BitukMedia, найсмердючіша квітка у світі зацвіла у Нью-Йорку. Йдеться про Аморфофаллус титанічний (Amorphophallus titanum), родом з Суматри (Індонезія). Чекати її цвітіння довелось 4 роки.

Шалена зграя – 1 тис. людей, що вважають себе собаками, зібралися разом (ВІДЕО)

By

-

21.09.2023

Близько 1 тис. людей зібралися разом на залізничній Потсдамська площа у німецькому Берліні. Вони вважають себе собаками, тож спілкувалися виключно гавканням і виттям.

Про це повідомляє New York Post.

Учасники акції жартома навіть закликали зателефонувати до служби контролю за тваринами. Але загалом поводилися пристойно. Хіба що дивували перехожих і пасажирів своєю поведінкою.

Акція відбулася після того, як чоловік в Японії зібрав собі $14 тис. на реалістичний костюм собаки породи коллі, і просить називати його Токо. Родина рішення чоловіка, до речі, підтримала. Сам Токо сказав нещодавно, що хотів би зустріти таких, як він.

Експерти ж пояснюють, що варто розрізняти теріантропів – тих, хто вважають себе твариною, і фурі – тих, хто косплеять тварину, але при цьому зберігають гуманоїдну особистість. Також не варто путати таких людей із тими, для кого образ тварини є БДСМ-фетишем.

Як повідомляло раніше BitukMedia, японець Тору Уеда захотів стати вовком. 32-річний інженер з Токіо витратив три мільйони єн (850 тис. гривень) на реалістичний костюм для перетворення на тварину. Каже, тепер почувається вільним.

Створили ШІ, який перекладає із курячої “мови”

By

-

21.09.2023

робот курка — Ілюстрація створена за допомогою Gencraft

Японець Адріан Девід Чіок та розробники із Університету Токіо створили ШІ, який здатен розуміти “мову” курей”. Загалом команда проаналізувала 200 годин квоктання від 80 курей.

Про це повідомляє New York Post.

“Це великий стрибок для науки! І це лише початок. Ми сподіваємося, що зможемо адаптувати ці методи штучного інтелекту та машинного навчання для інших тварин”, – каже Чіок.

В основі ШІ – механізм вивчення глибокого аналізу емоцій (DEAL). Він дозволяє визначати емоцій тварин за звучанням їхнього голосу. Проект Чіока став колаборацією із командою з восьми зоопсихологів і ветеринарів, які запропонували свої думки про емоційний стан курей.

Загалом у пам’ять ШІ ввели 100 годин квоктання, де кожен звук позначає певний емоційний стан.

Свій винахід команда науковців планує використати для кращого розуміння тварин на тваринницьких фермах.

“Якщо ми будемо знаєти, що відчувають тварини, ми зможемо створити для них набагато кращий світ», – каже розробник.

Доступ до програми, яка уміє перекладати із курячої, планують безкоштовно надати фермера.

Як розповідало BitukMedia, компанія Sony анонсувала в Японії програму опіки над собаками-роботами ERS-1000 Aibo, від яких вирішили відмовитись власники. Електронні вихованці знайдуть нову домівку у медичних закладах та закладах догляду за хворими.

Із грошей із весілля молодята купили для ЗСУ дрони

By

-

20.09.2023