Дантист Олександр Крижов із Кривого Рогу з колегами та волонтерами створили пересувний стоматологічний кабінет для військових на передовій. Разом з колегами безкоштовно лікують зуби та мають можливість проводили хірургічне втручання за потреби.

Про сміливців розповів 5 канал.

Крижов розповідає, що звернувся до волонтерів, а ті у стислі сроки підібрали мікроавтобус та створили там пересувний кабінет. Крижов тепер разом зі своїми колегами лікує зуби військовим – може і пломбу поставити, і видалити.

Багато лікарів згодилися допомагати військовим, каже Крижов. Єдине, що потрібно для поїздки на фронт – комплект зимових шин.

“Здоровий солдат буде виконувати завдання і не думати про те, що в нього болить, не буде збиватися приціл, не тремтітимуть руки за важелем, бо треба кудись прихилитися”, – каже Крижов.

Як повідомляло BitukMedia, волонтер із Вінничини Олег Перепечай виготовив мобільний душ для військових на базі автомобільного причепу. Собівартість розробки – 85 тис. грн.

Керівництво Музею Метрополітену у Нью-Йорку вирішило змінити назву картини французького імпресіоніста Едгара Дега “Російські танцівниці”. Тепер її називають “Танцівниці в українському вбранні”.

Про це у Facebook написала експертка із історії мистецтв та журналістка Оксана Семенік.

За словами Семенік, вона побачила картину під час відвідування Музею Метрополітену. Після того багаторазово зверталася до дирекції музею з проханням змінити назву картин. Спочатку тегала у Twitter, а потім почала писати у формі для зв’язку з відвідувачами офіційного сайту.

Семеній каже, що розповідала про українських художників, дружину Пікассо Ольгу Хохолову та про те, що на картині – українська трупа. Музей намагався відбутися стандартними відписками, попри те що Національна галерея у Лондоні перейменувала картину Дега “Російські танцівниці” на “Українські танцівниці” у березні минулого року.

Семенік наполягала. Вона закликає українців звертатися до інших музеїв у подібних ситуаціях. Зрештою, опис до картини змінили.

У 1899 році Дега створив серію композицій, присвячених танцівницям в українському народному вбранні, у яких він поєднав колір, лінії та взаємопов’язані форми, щоб створити картини, схожі на гобелен. Дега називав їх своїми “кольоровими оргіями”. Зображення, про яке йде мова, є частиною циклу, але майже напевно картина була створена Дега як окремий малюнок, призначений для продажу. Ще одна робота із серії є у колекції Роберта Лемана, яка теж належить музею. Тема відображає сплеск інтересу Франції до мистецтва та культури України, яка тоді була частиною Російської імперії, після політичного союзу Франції з цією імперією у 1894 році, — йдеться зараз в описі картини на сайті Музею Метрополітен.

Семенік розповідає, що зараз комунікує із американськими Музеєм сучасного мистецтва, Смітсонівським, Філадельфійським та Бруклінським музеями. Деякі із них змінили інформацію про художників.

“Мені відповіли зі Смітсоніан і виправили, що Гелена Герардіа народилась в Дніпрі, в Україні, а не в Єкатиринославі, в Росії. …Також Єврейський музей в Нью-Йорку відреагував та виправив місця народження українських художників, як от Ізраель Літвак чи Абрам Маневич”, – розповіла жінка.

Як повідомляло BitukMedia, Хантеріанський музей у шотландському Глазго у березні цього року відкриється після ремонту. Із експозиції приберуть один із зразків Лондонського Королівського коледжу хірургів Англії – скелет Чарльза Бьорна, відомого як “Ірландський велет”. Чоловік страждав на гігантизм та акромегалію і боявся через це стати музейним експонатом. Однак засновник музею вдався до шахрайства. Рештки Чарльза простояли на очах у публіки 230 роки.