П’ятниця, 20 Червня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 321

Чоловік надіслав 40 “валентинок” – у кожній написав причину своєї любові

0
Фото: The Guardian

Австралієць Майкл зустрів британку Саванну у іспанській Барселоні. Певний час вони мали стосунки на відстані. Чоловік надіслав 40 листівок-“валентинок”, на кожній з яких написав якість, за яку любить свою партнерку.  

Історію закоханих розповідає The Guardian.

Саванна, нині 28 років, приїхала у Барселону у 2017-му для того, щоб викладати там англійську. Каже, розраховувала провести час у стилі «їж, молись, люби» – перед тим розійшлася із хлопцем і намагалася розвіятися.

Школа, де  працювала жінка, була біля пляжу, і вона швидко знайшла друзів і влилася у життя. Аби знайти друзів, використовувала додатки для знайомства. Там побачила профіль Майкла із Сіднея – йому нині 32.

“У мене було написано – граю у теніс, тож, певно, djyf уявила мене на Вімблдоні”, – сміється чоловік.

“Мені сподобалося, який він має вигляд і його дурнуватий жарт про мої улюблені цукерки Skittles”, – пригадує Саванна.

Вони зустрілися за обідом, який перетворився на 8-годинне побачення. Парі було комфортно разом, і стосунки розвивалися швидко. За тиждень вони уже практично жили разом.

На Різдво Саванна запросила Майкла до Англії, аби йому не було сумно одному. Майкл – єврей і він ніколи не святкував Різдво, але був радий провести час із Саванною та її родиною.

Наприкінці січня Майкл мав повертатися до Австралії, і пара вирішила розійтися – але зважилися відновити стосунки і продовжувати їх на відстані уже за кілька днів після розставання. Саванна відвідувала коханого у Австралії, а Майкл знову прилітав на Різдво.

Саванна пригадує, що вони намагалися постійно спілкуватися попри різницю у часі. Крім того, Майкл постійно слав листи.

“Якось він надіслав мені 40 валентинок зі словами про те, що він любить у мені”, – пригадує жінка.

У 2019-му Саванна переїхала до Сіднея. У 2020-му вони заручилися,  і Саванна майже одразу захворіла. Але це було просте ушкодження нерва, і жінка швидко одужала.  Поки вона хворіла, Майкл був біля неї і постійно підтримував контакт із її родиною.

 На церемонії реєстрації шлюбу Саванна та Майкл були лише вдвох. Але дівчина говорить, що все рівно було дуже хвилююче.

Саванна каже, що Майкл дуже емоційний і заохочує її висловлювати свої почуття. Майклу подобається, що його кохана альтруїстична і намагається зробити його життя легшим.

Як повідомляло BitukMedia, канадійка Рейчел Дікост відвідувала землі своїх предків у Африці. Вона сподівалася на мандрівку, у якій зможе усвідомити себе. Гуляючи містом, вона запитала дорого у незнайомця. За два тижні відбулися заручини. Через півроку вони одружилися.

Живі секатори: лісові слони щодня допомагають планеті. Але як надовго?

0
Фото - Arthur Morris/Corbis Documentary/Getty Images

Лісові слони беруть участь у процесі поглинання вуглецю й уповільнюють потепління планети. Це демонструє нове дослідження американських біологів. А все завдяки тому, що добре харчуються. От тільки небезпека в тому, що ці тварини перебувають під загрозою зникнення.

Про це розповідає Science Alert.

Вологі тропічні ліси Центральної та Західної Африки – другі на планеті за площею після амазонської сельви. Вони можуть поступово втратити від 6 до 9% своєї здатності поглинати вуглекислий газ з атмосфери. А це, своєю чергою, призведе до ще більшого потепління на Землі. Це станеться, якщо вимруть лісові слони, які мешкають у цих джунглях, попереджають біологи з Університету Сент-Луїс (США). 

Справа в тому, що слони, як встановили вчені, відіграють ключову роль в екосистемі дощових лісів. Що саме відбувається?

Гігантські травоїдні воліють харчуватися листям і пагонами дерев, які поглинають з атмосфери порівняно мало вуглекислого газу. Такі дерева швидко ростуть і стають дуже високими. Тому, знищуючи їх на стадії пагонів, слони проріджують верхній шар лісу. Це дає більше простору та сонячного світла деревам з нижніх ярусів, які й поглинають багато вуглекислого газу.

Слони люблять їсти фрукти, що ростуть на таких корисних для екосистеми планети деревах. Ці плоди великі та солодкі. Це означає, що насіння дерев, які добре поглинають вуглекислий газ, поширюються на великі території. Деякі види подібних дерев просто не вижили б без допомоги слонів.

“Слони – справжні лісові садівники. Вони садять дерева з високою здатністю до поглинання вуглекислого газу та проріджують дерева з низькою подібною здатністю. В такий спосіб вони підтримують біорізноманіття лісу”, — пояснив провідний автор дослідження Стівен Блейк з Університету Сент-Луїса в Міссурі.

За оцінками фахівців, у дикій природі зараз залишається менше півмільйона африканських слонів. А ще минулого століття їх налічувалося від трьох до п’яти мільйонів. Таке різке скорочення пояснюється полюванням на слонову кістку.

Нове дослідження наголошує на важливості захисту африканських слонів. Вони є одним з рідкісних видів мегатравоїдних (наземних травоїдних з масою тіла понад 1000 кг), які зокрема зберігають здоров’я лісів.

“Політики мають серйозно поставитися до важливості лісових слонів для пом’якшення наслідків зміни клімату. Їхня роль у нашому глобальному навколишньому середовищі є надто важливою, щоб її ігнорувати”, — наголошує біолог Стівен Блейк.

Як повідомляло раніше BitukMedia, у США народилася пара індійських слонів-близнюків. Імовірність такого народження становить менше одного відсотка. 

Рак простати викликав в чоловіка ірландський акцент

0

У США в 50-річного чоловіка раптово з’явився ірландський акцент після того, як йому діагностували рак простати. Це третій відомий випадок розвитку синдрому іноземного акценту через онкологічне захворювання і перший — саме через такий рак. У більшості випадків синдром з’являється після черепно-мозкових травм або інсульту та проходить в міру одужання

Про це розповідає ScienceAlert.

Синдром іноземного акценту — рідкісне фонологічне порушення, коли через поразку центральної нервової системи мовлення людини нагадує іншомовний діалект. Звуки набувають фонетичного забарвлення іншої мови, змінюються наголоси. При цьому загалом мовлення залишається правильним. Загалом у світі було зафіксовано не більше сотні людей з таким синдромом.

В американця синдром іноземного акценту проявився майже через два роки після встановлення діагнозу. При цьому чоловік ніколи не був в Ірландії, як, власне, і його предки.

Відео пояснює, який він – ірландський акцент англійської мови

У мозку хворого чоловіка не знайшли жодних видимих пухлин. Через три місяці інтенсивної терапії пацієнт продовжував розмовляти з ірландським акцентом. Рак поширився на печінку та кістки, а пізніше – метастазував у мозок. Пацієнт продовжував розмовляти з ірландським акцентом аж до самої смерті — його рак швидко прогресував.

Можливо, іноземний акцент виник в американця через паранеопластичний синдром. Це клінічні прояви пухлин, спричинені гормональними або поки що невідомими механізмами.

Відповідно до медичного звіту, це перший випадок появи синдрому іноземного акценту після раку простати. Однак повідомлялося про два схожі випадки, пов’язані з раком мозку та молочної залози. Найвідоміший в історії випадок синдрому іноземного акценту — історія жінки з Норвегії. У 1941 році вона отримала травму голови під час бомбардування Осло. За кілька місяців жінка почала розмовляти з німецьким акцентом.

Як повідомляло раніше BitukMedia, люди копіюють особливості мовлення співрозмовника, коли разом працюють над цікавим завданням, навіть у режимі обговорення. Такого висновку дійшли вчені з університету Пенсильванії (США).

Один із найбільших музеїв світу перейменував картину Дега – згадали про Україну

0
Фото: Oksana Semenik/Facebook

Керівництво Музею Метрополітену у Нью-Йорку вирішило змінити назву картини французького імпресіоніста Едгара Дега “Російські танцівниці”. Тепер її називають “Танцівниці в українському вбранні”.

Про це у Facebook написала експертка із історії мистецтв та журналістка Оксана Семенік.

За словами Семенік, вона побачила картину під час відвідування Музею Метрополітену. Після того багаторазово зверталася до дирекції музею з проханням змінити назву картин. Спочатку тегала у Twitter, а потім почала писати у формі для зв’язку з відвідувачами офіційного сайту.

Семеній каже, що розповідала про українських художників, дружину Пікассо Ольгу Хохолову та про те, що на картині – українська трупа. Музей намагався відбутися стандартними відписками, попри те що Національна галерея у Лондоні перейменувала картину Дега “Російські танцівниці” на “Українські танцівниці” у березні минулого року.

Семенік наполягала. Вона закликає українців звертатися до інших музеїв у подібних ситуаціях. Зрештою, опис до картини змінили.

У 1899 році Дега створив серію композицій, присвячених танцівницям в українському народному вбранні, у яких він поєднав колір, лінії та взаємопов’язані форми, щоб створити картини, схожі на гобелен. Дега називав їх своїми “кольоровими оргіями”. Зображення, про яке йде мова, є частиною циклу, але майже напевно картина була створена Дега як окремий малюнок, призначений для продажу. Ще одна робота із серії є у колекції Роберта Лемана, яка теж належить музею. Тема відображає сплеск інтересу Франції до мистецтва та культури України, яка тоді була частиною Російської імперії, після політичного союзу Франції з цією імперією у 1894 році, — йдеться зараз в описі картини на сайті Музею Метрополітен.

Семенік розповідає, що зараз комунікує із американськими Музеєм сучасного мистецтва, Смітсонівським, Філадельфійським та Бруклінським музеями. Деякі із них змінили інформацію про художників.

“Мені відповіли зі Смітсоніан і виправили, що Гелена Герардіа народилась в Дніпрі, в Україні, а не в Єкатиринославі, в Росії. …Також Єврейський музей в Нью-Йорку відреагував та виправив місця народження українських художників, як от Ізраель Літвак чи Абрам Маневич”, – розповіла жінка.

Як повідомляло BitukMedia, Хантеріанський музей у шотландському Глазго у березні цього року відкриється після ремонту. Із експозиції приберуть один із зразків Лондонського Королівського коледжу хірургів Англії – скелет Чарльза Бьорна, відомого як “Ірландський велет”. Чоловік страждав на гігантизм та акромегалію і боявся через це стати музейним експонатом. Однак засновник музею вдався до шахрайства. Рештки Чарльза простояли на очах у публіки 230 роки.

Дослідники розгадали таємницю моторошної “мумії русалки” (ВІДЕО)

0
Муміфікована "русалка" з храму Ендзюїн. Фото - Kurashiki University of Science and The Arts

Таємницю походження моторошної “мумії русалки” розгадали японські дослідники з Університету науки та мистецтв Курасікі. Реліквія зберігалася в буддистському храмі Ендзюїн в Асакучі. “Мумія русалки” була предметом поклоніння, кошмарами та джерелом таємниць протягом сотень років.

Про це розповідає The Asahi Shimbun. 

Мумію завдовжки 30 см знайшли в дерев’яній коробці із запискою. В ній зазначалось: “Русалка потрапила до рибальської сітки на узбережжі провінції Тоса (сучасна префектура Кочі) між 1736 і 1741 роками”.

Верхня частина мумії нагадувала голову примата, а нижня була вкрита лускою і виглядала, як риб’ячий хвіст. 

Що воно таке – допомогли встановити сучасні технології. Дослідження тривали рік, але, зрештою, таємниця дивної істоти з Японії була розкрита. Виявилося, що це майстерна підробка!

Рентгенівський аналіз та комп’ютерний томограф показали, що так звана “русалка” – абсолютний хендмейд: зроблена з паперу, тканини, бавовни та інших штучних матеріалів. Є в неї і справжні біологічні частини — кістки хвостового і спинного плавців, і навіть щелепа хижої риби. До паперового тіла була приклеєна луска риби фугу та шерсть тварин.

Дослідники встановили, що мумію створили наприкінці 1880-х років. Вчені також спробували провести аналіз ДНК, але не змогли її вилучити.

Точно невідомо, як “русалка” могла опинитися в храмі, проте, згідно з документами, що збереглися, нібито в 1740-х вона потрапила в сіті і була продана в Осаці якомусь Кодзімі, а в 1906 році у родини Кодзіми її купив якийсь Тоесіро Коморі. Загалом, схоже, що йдеться про істоту з японської міфології — Нінге. Вона нагадує рибу з людською головою, проте дуже відрізняється від західних варіацій русалок.

Головний священик храму Ендзюїн заявив, що мумія русалки все одно залишиться цінним надбанням храму. Багато людей продовжують шанувати її як реліквію.

За словами вчених, в Японії зберігається дюжина подібних мумій. Також вони є в деяких європейських музеях, зокрема у Британському музеї та Музеї етнології міста Лейден у Нідерландах.

Дослідник фотографує «мумію русалки». Фото – Куніо Одзава

Як повідомляло раніше BitukMedia, у Бельгії знайшли фрагмент загадкового артефакту, відомого як римський додекаедр. Знайдений у полі уламок, як очікують, допоможе знайти відповідь на запитання: навіщо дві тисячі років тому на півночі Європи робили такі фігурки?

43-річна українка народила 18-ту дитину

0
Фото: Рівненський Обласний перинатальний центр/Facebook

43-річна Вікторія Єнікеєва із міста Сарни на Рівненщині народила 7 лютого 18-у дитину. Найстарша у її родині – дівчинка, їй 24 роки.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Дівчинка народилася оперативним шляхом. Але вона здорова і доношена. Немовля має вагу 3,3 кг та зріст 55 см.

“Війна в країні змусила багато переосмислити, та народження діток завжди буде прекрасним стимулом для віри в найкраще майбутнє”, – написали у перинатальному центрі.

Наразі родина Єнікеєвих виховує 12 хлопчиків та шістьох дівчаток.

Журналісти ж нагадують, що у квітні 2021 року 45-річна Світлана Ковалевич із села Глинне також на Рівнинщині народила 19-ту дитину.

Як повідомляло BitukMedia, Наталя та Ярослав Загроцькі із села Вишгородок на Тернопільщині виховують 13 дітей із інвалідністю із притулків. Дітям забезпечують екскурсії та реабілітацію. Також Наталя народила дівчинку, назвали Катериною.



Зашифрувала на віки: зламано код листів королеви Шотландії Марії Стюарт

0
Копія статуї Марії, королеви Шотландії, в Національному музеї Шотландії. Оригінал знаходиться на її могилі у Вестмінстерському абатстві. Фото - Wikipedia/Kim Traynor

Команда дешифрувальників-аматорів випадково знайшла у Національній бібліотеці Франції стіс старовинних зашифрованих текстів. Десятки років ніхто не підозрював, що рукописи з архівів — це секретні листи опальної шотландської королеви Марії Стюарт. Що і кому писала королева, яка жила у в’язниці і загинула на пласі?

Про це розповідає Science Alert. 

За відкриттям стоять криптограф і комп’ютерник Джордж Ласрі, піаніст і професор музики Норберт Бірман, а також фізик і патентознавець Сатосі Томокії.

Йдеться про серію секретних листів, написаних Марією Стюарт, королевою Шотландії, за роки до її страти у 1587 році. Трійця дешифрувальників натрапила на архів випадково. Листи, написані опальною королевою Шотландії з в’язниці, були настільки добре зашифровані, що в Національній бібліотеці Франції не змогли розібратися, з чим насправді мають справу, і помилково помістили їх у розділ “Відносини з Італією в першій половині XVI ст.”. Саме тому їх так довго не вдавалось знайти, вважають фахівці.

Фото – Cryptologia

Коли захоплені дешифруванням старовинних документів Ласрі, Бірман і Томокії, працюючи в архіві, натрапили на стос цих листів, вони зрештою зрозуміли, що жодного відношення до Італії ті не мають. Тексти були написані французькою, але закодовані за допомогою дуже складного шифру. В його основі – таємничі символи.

Фото – Cryptologia

Тріо дешифрувальників за допомогою спеціальних комп’ютерних програм та інших технік змогло декодувати загалом понад 50 тисяч слів. Яким же було їхнє здивування, коли автором листів виявилась Марія Стюарт.

П’ятдесят п’ять листів, написаних королевою Шотландії у період між 1578 і 1584 роками, були переважно адресовані Мішелю де Кастельно де ла Мовісьєру, послу Франції у Лондоні. Історики давно підозрювали, що між Марією, яка провела в увязненні в Англії останні 19 років свого життя, аж до страти 8 лютого 1587 року, і де Кастельно де ла Мовісьєром існувало листування, проте воно вважалось загубленим.

Експерт і біограф Марії Стюарт Джон Ґай називає відкриття “казковим” і “літературною та історичною сенсацією”. “Це найважливіша нова знахідка, яка стосується Марії, Королеви Шотландії, за 100 років. Мені завжди було цікаво, чи можуть оригінали листів де Кастельно знайтись одного дня, поховані в Національній бібліотеці Франції (BNF) або, можливо, десь ще, невпізнані через шифрування. І тепер вони з’явилися”, – зазначає дослідник.

Раніше знайдене кодоване повідомлення між Марією та Шатонеуфом, посолом Франції в Лондоні після Кастельнау. Фото – Британський національний архів

У листах Марія дякує французькому дипломату за підтримку, скаржиться на погане самопочуття та умови ув’язнення, обговорює політичну ситуацію та спроби домовитись з англійською королевою Єлизаветою І про своє звільнення, непокоїться про сина, Джеймса, якого в неї забрали в однорічному віці. Згодом Джеймс став одночасно королем Шотландії Яковом VI та королем Англії Яковом I.

На думку Ласрі та його колег, їм вдалося знайти лише частину листування. Інші зашифровані листи Марії Стюарт поки вважаються загубленими, але не виключено, що вони теж рано чи пізно спливуть в архівах.

Нагадаємо, Марія Стюарт народилася королевою Шотландії у 1542 році, але більшу частину свого життя їй судилось провести в ув’язненні. Спочатку в Шотландії її утримували протестантські революціонери, а потім в Англії – двоюрідна сестра королева Єлизавета I. Остання вбачала в ній загрозу трону. Марія була католичкою, і прихильники її релігії в Англії вважали, що вона має бути лідером нації.

Портрет Марії, королеви Шотландії (1542-1587) зі своїм сином Яковом VI і  I (1566-1625), 1583 р. В реальності Яків VI був розлучений зі своєю матір’ю у віці одного року, вона ніколи не бачила його знов.

Впродовж свого життя Марія брала участь у кількох спробах католицьких повстань. Листи Марії у зовнішній світ не завжди були зашифровані “на совість”. Багато разів їх перехоплювали або просто повертали до неї. У 1585 році у Марії Стюарт змінився тюремник – суворий чоловік намагався припинити будь-яке приватне спілкування своєї підопічної. Коли Марія спробувала підтримати змову 1586 року, яка б повернула її на трон, її видав шпигун. Наступного року Марію Стюарт стратили за зраду. Її трагічна доля, сповнена цілком “літературних” за драматизмом поворотів і подій, приваблювала письменників романтичної і наступних епох.

Як розповідало раніше BitukMedia, двоє вчених – історик та криптоаналітик – зуміли розшифрувати листа іспанського імператора Карла V, написаного 1547 року. Адресатом був іспанський посланець при дворі французького короля.

Перше подібне – відновили обличчя жінки, яка жила 2 тис. років тому

0
Фото: Royal Commission for AlUla

У Саудівській Аравії відновили обличчя набатейки – представниці древнього напів кочового семітського племені. Вона жила близько 2 тис. років тому. ЇЇ могилу віднайшли у місті Аль-Ула у 2015-му.

Про це повідомляє CNN.

Робота із відновлення обличчя набатейки почалася 2019-го. Для цього використовували антропологічні та археологічні дані. Обличчя зрештою надрукували за допомогоб 3D-принтера.

Гробниця жінки мала дуже гарний напис, висічений на фасаді, який зазначав, що у похованні спочиває жінка на ім’я Хінат, каже лівансько-французька археологиня Лайла Неме, керівниця проекту.

A reconstructed face of an ancient woman known as "Hinat," a member of the Nabataean civilisation that dates back over 2,000 years, is displayed at the Hegra Welcome Centre.
Фото:Royal Commission for AlUla

Набатеї були стародавньою арабською цивілізацією, яка населяла Північну Аравію та Левант понад 2 тис. років тому. Стародавнє йорданське місто Петра було столицею їхнього королівства. Воно було жвавим комерційним центром міжнародної торгівлі спеціями, ліками та тканинами.

Як повідомляло BitukMedia, в Єгипті знайшли найстарішу із “золотих мумій” віком 4300 років. Археолог Захі Хавасс розповів про нові знахідки, зроблені ним та його колегами під час розкопок у Саккарі. За часів Стародавнього царства, приблизно XXV–XXII століттях до нашої ери, там знаходився некрополь столиці країни Мемфіса.

Кіану Рівз поділився ім’ям з протигрибковим препаратом

0
Зображення - IFLScience/Philip K Brayne

Ефективну протимікробну сполуку виділили вчені з бактерії Pseudomonas. Свою назву –  кіануміцин – вона отримала на честь актора Кіану Рівза. По суті це новий пестицид для боротьби з грибками, а особливо сірою гниллю, що знищує рослини.

Про це розповідає Phys.

Зростання стійкості до протимікробних препаратів означає, що існує необхідність пошуку нових способів боротьби з патогенними мікроорганізмами. Окрім резистентності до антибіотиків, є ще грибкові інфекції, які також становлять загрозу для здоров’я людини. А ще грибкові патогени є основною причиною втрати врожаю серед сотень видів рослин.

Тепер вчені повідомляють про створення екологічно чистої альтернативи хімічним пестицидам. Відкриття зробили у німецькому Інституті досліджень натуральних продуктів та біології інфекцій Лейбниця.

Автори нового дослідження раніше працювали з бактеріями Pseudomonas, які показали себе токсичними для певних амеб (Dictyostelium discoideum). Тепер дослідники змогли виділити з них групу молекул, відповідальних за цю токсичність. Ці нещодавно відкриті ліпопептиди є настільки ефективними вбивцями патогенів, що для них підійшла лише одна назва – кеануміцини – на ім’я автора Кіану Рівза, який грає роль кілера Джона Уїка.

Кіану Рівз в ролі кілера Джона Уїка. Зображення – Summit Entertainment

Оскільки амеби та гриби мають деякі загальні характеристики, дослідники припустили, що кеануміцини також можуть бути ефективними при знищенні грибків. Ця підозра підтвердилася, коли рідина, що містить кеануміцин з бактерій Pseudomonas, так званий “супернатант”, змогла перемогти сіру гниль на листі гортензії. Сіра гниль – поширена хвороба рослин. Через неї, наприклад, псуються виноград та томати.

За словами вчених, в теорії супернатант, що містить кеануміцин, може бути використаний для лікування рослин. Ця речовина біорозкладна, тому з усіх боків краща за пестициди.

Як повідомляло раніше BitukMedia, біопомаду проти небезпечних мікроорганізмів розробили біоінженери з Католицького Університету Валенсії (Іспанія).

Завжди бадьорий та активний – дівчина одружилася зі старшим на 61 рік чоловіком

0
Фото: NYPost

24-річна Міракл Поґ одружилася зі своїм коханим, 85-річним Чарльзом. Дівчина каже, кохає чоловіка попри шалену різницю у віці.

Історію пари розповідає New York Post.

Міракл та Чарльз познайомилися у пральні у місті Старквілл, штат Міссісіпі у 2019-му. Через рік Чарльз освічився.

Дівчина каже, що не підозрювала про вік свого чоловіка. Але якось вони обговорювали це, і Чарльз зізнався, що народився 1937-го.

“Я ніколи не вказувала на його вік, ми просто хотіли подивитися, як нам буде вдвох. Мені байдуже, 100 йому чи 55, він мені подобається. Я думала, що йому, може, 60 чи 70, тому що він має дуже добрий вигляд. Він завжди бадьорий і активний”, – розповідає Міракл.

Чарльз старший за дідуся Міракл – Джону Брауну виповнилося 72. Однак Джон був не проти такого союзу своєї онучки – сказав: “Якщо ти щаслива, то і я щасливий”.

45-річна мати Таміка Філіпс теж підтримала рішення Міракл. Найважче було переконати батька дівчини, 47-річного Каріма.

“Але якби він не прийшов на моє весілля, він втратив би мене назавжди. Але як тільки він познайомився із Чарльзом і поспілкувався з ним, він полюбив його”, – каже Міракл.

Miracle's dad, Kareem Phillips, was skeptical of the romance, but eventually agreed to walk his daughter down the aisle.
Карім Філіпс веде свою доньку до вівтаря. Фото: Jeremy L. Miller/Kennedy News an

Минулої осені Чарльз захворів на Covid-19. Тепер переживає, що може померти протягом наступних п’яти років. Пара планує відвідати клініку та зробити ЕКО, щоб Міракл народила двійню.

Як повідомляло BitukMedia, 27-річна Кейлі Стед з уельського міста Суонсі зіграла гучне весілля, вартістю 12 тисяч фунтів стерлінгів. Святу не завадила та обставина, що наречений покинув молоду біля вівтаря без пояснень.

Про генерала Залужного зняли мультфільм

0
Фото: скрін відео

Творці “Книжки-мандрівки” – видання із неймовірними фактами про Україну та однойменного онлайн-проекту – створили мультфільм про Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Становленню “залізного генерала” присвятили одну із частин серіалу.

Подивитися мультфільм можна на сторінці проекту у YouTube.

Мультфільм став частиною серії “Книга-мандрівка. Нескорені”. Над проєктом працює команда Books&Cartoons та Green Penguin спільно із Міністерством закордонних справ України. Він складається із 20 епізодів. Серіал включили до  Всеукраїнської школи онлайн.

У відео генерала Залужного називають “залізним генералом української армії та любителем котиків”. Розповідають про його навчання та погляди на армію. Серію озвучили актори Ірма Вітовська-Ванца та Остап Ступка.

Як повідомляло BitukMedia, Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний задонатив ЗСУ $1 млн цього місяця. Гроші генерал отримав у спадок від американця українського походження Григорія Степанця.

Суттєва заначка – дятли заховали у стіні будинку понад 300 кг жолудів (ВІДЕО)

0
Фото: скрін із відео

Мешканці будинку із американського містечка Глен-Еллен у штаті Каліфорнія викликали співробітника служби боротьби зі шкідниками, коли зі стін полізли личинки та борошняні черв’яки. Технік із боротьби зі шкідниками Нік Кастро, який прибув на виклик, знайшов 320 кг жолудів, які у стіни будинку заховали дятли.

Про це повідомляє UPI.

Кастро прорізав невеликий отвір у стіні спальні на другому поверсі і каже, що був шокований, коли з отвору почали сипатися жолуді.

Кастро та його колеги виявили, що стіни були заповнені жолудями на майже 6 м. За його оцінками, було вилучено близько 320 кг жолудів.

Дятли пробили дірки у трубі димоходу та запихували туди жолуді, які потім планували витягнути та їсти. Це тривало 2-5 років. Але оскільки стіни складалися із зовнішньої та внутрішньої частини, між якими є порожнина, жолуді падали донизу.

Кастро сказав, що жолуді вигрібали близько восьми годин. Також майстер зашпаклював пошкодження стін ззовні та встановив спеціальні екрани, щоб захистити деревину від птахів.

Як повідомляло BitukMedia, мешканці американського міста Буффало Шеймус Галліван і Алекс Макартур врятували 16 чайок, які вмерзли у сніг і кригу після шторму перед новим роком. Птахи мало не загинули біля озера Ері, штат Нью-Йорк після історично рекордної негоди.

Рідкісні звуки Арктики та Антарктики: дослідники та музиканти записали льодовий “спів” (ВІДЕО)

0
Фото - mundyadventures

Вчені та музиканти запустили спеціальний проєкт, щоб познайомити людей з рідкісними звуками, записаними під водою у полярних регіонах. Вони демонструють, наскільки шумними стали океани через активність людини.

Про це розповідає BBC. 

Проєкт знайомить людей з 50 рідкісними звуками Арктики та Антарктики, записаними під водою.

Підводні мікрофони прикріпили до поплавців з науковими приладами та залишили в Арктиці та Антарктиці приблизно на два роки. На запис зокрема потрапили крики мало вивченого антарктичного тюленя. Ці тварини живуть у відкритих морях і на важкодоступних льодах. Вчені зафіксували п’ять звуків на різних частотах.

Також були записані звуки малих полосатиків, нарвалів та горбатих китів. Ще мікрофони зафіксували “спів” льодів, викликаний їхнім рухом у воді та зміною погодних умов, а разом з ним бурхливий скид шельфових льодовиків — цей процес прискорюється через зміну клімату.

Приймачі також вловлювали антропогенний шум в океанах, викликаний судноплавством та видобутком нафти та газу. Шумове забруднення від сейсмічних вибухів, які використовуються для дослідження морського дна, поширюється на величезні відстані і негативно впливає життя тварин.

“Ці звуки є досить чужими для більшості людей. Напевно, ми думаємо, що знаємо, як звучать полюси, але часто це уявляють не так”, – каже дослідник Герайнт Ріс Віттакер.

Доктор  Віттакер сподівається, що прослуховування звуків змусить людей задуматися про полярні океани, які займають 71% поверхні нашої планети і мають велике значення для збереження життя на Землі.

Саунд-арт проєкт Cities and Memory також перетворив підводні шуми на музичні композиції, присвячені зміні клімату. Звуки та композиції тут.

“З урахуванням того, що полюси Землі нагріваються швидше, ніж решта світу, ця колекція звуків повинна привернути увагу до захопливого, але швидко мінливого навколишнього середовища. Вона спонукає нас думати, як зберегти його для майбутніх поколінь”, — пояснює засновник проєкту.

Вчені сподіваються, що взаємодія з мистецтвом вдихне нове життя в наукові дані та зробить їх доступними для широкого загалу. Це допоможе привернути увагу до захисту та відновлення довкілля нашої планети, що знаходиться під загрозою зникнення.

Як повідомляло раніше BitukMedia, команда вчених з Кембриджського університету вирішила привернути увагу до проблеми вимирання горбатих китів. У співпраці з професійним композитором відредагували знамениту увертюру. Під час її виконання поступово зникають ноти – так само як на Землі зникають кити.

Ціна виживання: навіщо сому “крокодиловий” ген?

0
Сом в акваріумі. Фото - Borislav/iStock

Американські вчені “вбудували” антимікробний ген алігатора в геном сома, і той став на 100-400% живучішим. Без цього гена понад 40% вирощених риб гинуть. Очікується, що “алігаторні соми” допоможуть зберегти стійкість рибної промисловості. 

Про це пише Interesting Engineering.

У США соми складають більше половини попиту на рибу, що вирощується на фермах. При цьому майже 45% з них не доживають навіть до стадії мальків.

Команда вчених з Обернського університету (США) впровадила в геном сома “антимикробний” ген алігатора, який забезпечує захист цих плазунів від бактерій та вірусів. Гібрид, що вийшов, виявився дуже стійким до інфекцій і при цьому абсолютно стерильним – не здатним до розмноження.

Справа в тому, що соми дуже вразливі перед бактеріальними інфекціями, які погано лікуються антибіотиками. Тому вчені вирішили “підправити” сомову ДНК генами алігатора. Попередні дослідження показали, що кателіцидин, пептид, виявлений у крові алігаторів, мабуть, має антимікробні властивості — теорія полягає в тому, що він еволюціонував для захисту рептилій від інфекцій після сутичок з іншими алігаторами.

Технологією редагування геному CRISPR до тієї частини геному сома, що відповідає за вироблення ключового репродуктивного гормону, прицільно ввели “антимікробний” ген алігатора. Це забезпечило не тільки захист від інфекцій, а й “вимкнуло” здатність гібридів до розмноження.

Рівень виживання в так званих “алігаторних сомів”, виявився на 100–400% вищим, ніж в їхніх природних “родичів”. Можна бути спокійними: генно-модифіковані гібриди не вплинуть на екосистему – це гарантує їхня стерильність. Вони елементарно не зможуть поширити свій генотип у природному середовищі.

Щоправда, перспективи такого втручання в геном сома невиразні. Технологія CRISPR надто складна, щоб отримати достатню кількість трансгенної риби. Крім того, неясно, яким буде попит на генно-модифікованих сомів серед покупців. Самі дослідники стверджують, що “алігаторні соми” абсолютно безпечні для людини.

Дослідження все ще потребує рецензування. Можливість скуштувати CRISPR-модифікованого сома з’явиться не скоро. Досі у США управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів схвалило для продажу лише одну генетично модифіковану рибу — різновид лосося, створений для швидкого зростання. І цей процес схвалення зайняв майже 30 років. Тепер, коли прецедент схвалення вже є, оцінка другої ГМО-риби, ймовірно, не займе багато часу. Але це все одно не буде швидким або дешевим процесом. Тому рибоводам доведеться шукати інших способів захисту своїх колоній від хвороб.

Як повідомляло раніше BitukMedia, на химерний вид печерної риби з таємничою, схожою на ріг структурою, що виступає з голови, натрапили дослідники у Китаї.

Пообіцяв, що вона не буде самотня – військовий одружився із переселенкою

0
Фото: Суспільне

Український військовий Олександр одружився із переселенкою із Донбасу Оленою. Пара п’ять років жила в Маріуполі, але їх розлучила війна.

Зворушливу історію розповідає Суспільне.

Олена переїхала із Донецька до Маріуполя у 2014 році. Олександр жив у Оріхові на Запоріжчині. 2017-го пара познайомилася, після чого чоловік переїхав до Маріуполя.

Відразу після початку повномасштабного вторгнення Олександр вступив у ТрО Маріуполя. Під час боїв за місто був неподалік від “Азовсталі”. Тим часом Олена з їхньою донькою Настею евакуювалася у Запорізьку область, зараз мешкають у селищі міського типу Новомиколаївка Запорізького району.

“Перші 3-4 дні ми підтримували зв’язок, а потім ми зовсім загубилися. Я не знала, де він, він не знав, де я з дочкою. Ми виживали… він виживав… “, – розповідає Олена.

Тепер пара офіційно оформила свої стосунки.

“Я їхав з Оріхівського напрямку, з Оріхова. В Запоріжжя приїхав, купив обручку і все, приїхав додому і одразу на вулиці зробив пропозицію. Я дав їй обіцянку, що після цього всього вона ніколи не буде одна, самотня, це найголовніше”, – розповідає Олександр.

Як повідомляло BitukMedia, Наталя та Ярослав Загроцькі із села Вишгородок на Тернопільщині виховують 13 дітей із інвалідністю із притулків. Дітям забезпечують екскурсії та реабілітацію. Також Наталя народила дівчинку, назвали Катериною.