Субота, 14 Червня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 297

Зацвіла одна з найсмердючіших квіток у світі (ВІДЕО)

0
Нью-Йоркський Amorphophallus titanum цвів у 2016, 2018 та 2019 роках. Фото - Facebook/New York Botanical Garden

Найсмердючіша квітка у світі зацвіла у Нью-Йорку. Йдеться про Аморфофаллус титанічний (Amorphophallus titanum), родом з Суматри (Індонезія). Чекати її цвітіння довелось 4 роки

Про це повідомляє New York Post.

Запах величезних квіток аморфофаллуса вважається одним з найнеприємніших у світі. Його порівнюють із запахом мертвечини, тухлої риби або несвіжих яєць, але цей запах приваблює комах, які запилюють рослину.

Аморфофаллус титанічний розквітає раз на кілька років, а активний період його цвітіння триває від 24 до 36 годин. Цього разу пощастило Нью-Йоркському ботанічному саду (NYBG) у районі Бронкс. “Немає нічого кращого за весну в саду, і ми відзначаємо початок сезону важливим оголошенням — у NYBG розквітає трупна квітка!” – написала адміністрація ботанічного саду на сторінці закладу в соціальних мережах.

Фото – Facebook/New York Botanical Garden

Нью-Йоркський Amorphophallus titanum цвів у 2016, 2018 та 2019 роках. Адміністрація саду організувала цілодобову онлайн-трансляцію, аби поціновувачі флори з усього світу могли спостерігати за рідкісним явищем.

Рослини  необхідно рости від 8 до 20 років, перш ніж зацвісти вперше. Наступні цвітіння можуть наступати з періодом у 7-10 років, тому за 40 років життя титанічний аморфофаллус цвіте лише кілька разів.

Amorphophallus titanum виростає до 3 метрів заввишки. при цьому його підземна частина є величезною бульбою, вага якої може сягати 50 кг. Колись аморфофаллус ріс лише на індонезійському острові Суматра, проте там був майже повністю винищений людиною. Нині цю рослину найчастіше розводять в теплицях ботанічних садів. При цьому в деяких країнах Південно-Східної Азії його розводять як культурну рослину і навіть вживають бульби.

Як розповідало раніше BitukMedia, в Японії знайшли першу квітку, яка змінює забарвлення багато разів.

75 років у шлюбі: Книга рекордів України відзначила подружжя Кириченків

0
Фото - Національний реєстр рекордів України

Шлюб Василя та Парасковії Кириченків з Київщини визнали найтривалішим в Україні – вони одружені вже 75 років і 1 місяць. Про це повідомив Національний реєстр рекордів України у Facebook.

Зараз жінці 92 роки, її чоловікові – 96. Пара познайомились в юному віці: Парасковії тоді було лише 14 років, а Василеві – 17. Знайомство їхнє відбулось у землянці під час Другої світової війни, коли їхнє село щойно звільнили від німецьких загарбників. Через три роки одружились – 22 лютого 1948 року. Згодом у подружжя народилася донька. На сьогодні в рекордсменів двоє онуків, четверо правнуків і поки двоє праправнуків. “Велика родина, та приїхати не можуть. Приїжджали б, якби не ця війна”, – кажуть у родині. Так сталось, що всі молодші покоління живуть у США.

Архівні фото родини Кириченків. Джерело – Національний реєстр рекордів України

Оригінал свідоцтва про шлюб Василя та Парасковії з роками не збергіся. Але нещодавно вони оновили позначки у паспортах. Натомість в них є більш цінні скарби – світлини з часів перших побачень, де на звороті збереглися листи, які Василь писав тоді коханій. “Жили у мирі, не сварилися, ділилися горем і щастям, усім ділилися”, – розповіла Парасковія в сюжеті ТСН.

Сім років тому у Василя Андрійовича стався інсульт. Відтоді чоловік паралізований, але кохана дружина завжди поряд.

Минулої весни пара вдруге за життя застала війну, два місяці родина була у Львові. Їхнє село Кухарі, що у Вишгородському районі, добряче постраждало через повномасштабне вторгнення армії рф. Що їм доведеться ще раз переживати війну, навіть подумати не могли, каже Парасковія Андріївна. 

До слова, попередній рекорд з тривалості шлюбу в Україні належав родині Макаренків з Вінниці. Подружжя разом вже 71 рік. Але і це ще не межа. За даними книги рекордів Гіннеса, наявний світовий рекорд на сьогодні – 88 років і 349 днів.

Гонка за скарбами переноситься на Місяць. Приз – 1,5 млн доларів (ВІДЕО)

0
Прототип марсохода MAPP компанії Lunar Outpost. Зображення - Lunar Outpost

Скарб у вигляді криптовалюти вирішила відправити на Місяць американська інвестиційна компанія LunarCrush. Скарб матиме вигляд ключа від криптогаманця з 62 біткоінами. За нинішнім курсом це близько 1,5 млн доларів. Вони дістануться  тому, хто перший опиниться на поверхні супутника Землі.

Про це розповідає Space.

Ключ від гаманця вигравіюють на місячному апараті MAPP Rover. Його запустять у космос восени цього року на ракеті SpaceX Falcon 9 у рамках місії Artemis. Компанія запевняє, що навіть її співробітники не знатимуть коду, тому ніхто не зможе зламати гаманець.

LunarCrush продасть частину своїх колекцій NFT і придбає біткоїни. Загалом в гаманці буде 62 біткоїни – 1,5 млн доларів за нинішнім курсом. При цьому гаманець відкритий: кожен бажаючий може додати до нього певну суму, аби підвищити ставки.

Мета цієї космічної акції — надихнути нове покоління на міжпланетні дослідження. “Коли ви ставите перед собою недосяжну на перший погляд мету, інновації можуть бути неймовірними. Наша мета – надихнути людей на створення спільнот [на Місяці], які відкриють нову еру. Всі студенти, групи та компанії можуть потрапити на Місяць та знайти там скарб”, – пояснив генеральний директор LunarCrush Джо Вазіні.

Як тільки MAPP Rover приземлиться на Місяці, будь-яка людина на Землі зможе скласти план, як дістатися та отримати цей ключ. Таким чином, LunarCrush оголошує космічну гонку за скарбами.

Місія NASA Аrtemis має на меті створення колоній людини на Місяці в довгостроковій перспективі. У 2023 році космічне агентство відправить на супутник кілька безпілотників, місяцехід та необхідне для створення стаціонарної бази обладнання.

Як розповідало раніше BitukMedia, у NASA показали новий скафандр для висадки на Місяць.

“Камінь” з агатом всередині виявився яйцем динозавра віком понад 60 млн років

0
Агатизоване яйце динозавра. Зображення - Natural History Museum, London

Камінь з агатом всередині з Мінералогічної колекції лондонського Музею природознавства порадував вчених. Вони виявили, що насправді камінь, що зберігався у музеї понад 150 років, – яйце динозавра віком понад 60 млн років.

Про це розповідає Gizmodo.

Нещодавно індійський камінь з агатом оглянули фахівці з Франції та припустили, що то не зовсім камінь, а, можливо, яйце титанозавра, який жив понад 60 млн років тому. Комп’ютерна томографія підтвердила припущення – камінь навколо агата виявився шкаралупою. Цікаво, шо зразок пролежав у лондонському Музеї природознавства з 1883 року, а відкрив свою таємницю тільки зараз.

Все почалось з того, що хранитель музею Робін Хансен звернув увагу на яскравий агат, утворений всередині каменю. Чоловікові здалося, що камінь схожий на яйце динозавра, і він вирішив проконсультуватись з вченими.

Експерти з динозаврів з Музею природознавства провели комп’ютерну томографію зразка. Однак щільність агату не дозволила виділити дрібніші деталі. З іншого боку, дослідники підтвердили, що зовнішня текстура мінералу схожа з текстурою яйця.

Дослідники також зазначили, що зразок, знайдений в колоніальній Індії, має приблизно правильну форму та розмір, схожий на яйце динозавра. За підрахунками команди, яйцю понад 60 млн років – у Крейдовий період титанозаври були найпоширенішим видом динозаврів на території Індії (на початку цього року майже 100 гнізд титанозаврів в Індії були повністю ідентифіковані та задокументовані). Вважається, що титанозаври, попри свій величезний розмір, відкладали по 30-40 яєць і не дбали про своє потомство.

Титанозавр (патаготитан) у порівнянні з людиною. Ілюстрація палеохудожника Mariol Lanzas.

На думку вчених, яйце було відкладено та закопано у теплому піску незадовго до виверження вулкана. Вулканічна порода покрила гніздо та затверділа. Згодом простір всередині яйця заповнився водою, багатою на кремнезем, яка в кінцевому підсумку кристалізувалася в прекрасний рожевий кам’яний агат.

Як раніше розповідало BitukMedia, палеонтологи знайшли динозавра з найдовшою шиєю.

Неочікуваний пасажир – гекон заховався у валізі і промандрував 8 тис. км

0
Фото: RSPCA

Пара британців із Західного Йоркширу випадково знайшла дитинча гекона у своїй валізі. Малюк промандрував понад 8 тис. км. із Занзібару і прочекав у багажі, поки його дістануть, кілька днів.

Про це повідомляє UPI з посиланням на Королівське товариство захисту тварин від жорстокого поводження.

Зоозахисники кажуть, пара почала розпакувувати свої валізи приблизно через чотири дні після повернення додому. Аж раптом вони помітили, що щось всередині рухається. Британцям вдалося спіймати ящірку у пластиковий контейнер, після чого вони зв’язалися із зоозахисниками.

“Дуже несподівано, що гекон пережив таку далеку подорож у валізі, а потім ще чотири дні перебував там”, – каже представник зоозахисників Девід Холгейт.

Тепер ящірка мешкатиме у притулку для рептилій Reptilia Exotic Animal Rescue. Представник закладу каже, що гекони часто мандрують у валізах.

“Вони дуже швидко адаптуються до умов утримання і добре себе почувають у біоактивному середовищі. Як тільки цей гекон пристосується, його можна буде віддати в добрі руки після закінчення карантину”, – кажуть зоозахисники.

Як повідомляло BitukMedia, поліція мексиканського міста Ель-Маркес випадково знайшла тигреня у багажнику авто місцевої родини. Тварину намагалися провезти контрабандою. Зловмисники занервували, коли їх зупинили правоохоронці.

Найглибоководніша риба у світі дозволила зняти себе на камеру (ВІДЕО)

0
Вчені зняли на камеру найглибоководнішу рибу у світі. Зображення - University of Western Australia

Вчені з Австралії та Японії встановили новий рекорд — їм вдалося знайти та зняти на камеру найбільш глибоководну рибу з усіх коли-небудь знайдених. Риба належить до раніше невідомого виду та мешкає на глибині 8336 метрів. Вона має витримувати понад 80 мегапаскалів, що у 800 разів перевищує тиск на поверхні океану.

Про це розповідає The Guardian. 

Чергова спільна експедиція Центру глибоководних досліджень Університету Західної Австралії (UWA) та Токійського океанографічного університету розпочалася у вересні 2022 року. Вчені вже 15 років шукають і вивчають життя в глибоких місцях планети – западинах на дні північної частини Тихого океану, неподалік узбережжя Японії.

Цього разу об’єктом вивчення місії стали Японська западина, а також океанічні жолоби Ідзу-Огасавара та Рюкю глибиною близько 8 тис., 9.3 тис. та 7.3 тис. метрів відповідно. Вчені спускають у найглибші западини автономні модулі. Останні забезпечені наживкою та пастками для залучення та лову місцевих глибоководних істот.

Саме у жолобі Ідзу-Огасавара, на рекордній глибині 8336 метрів, на камеру потрапив раніше невідомий різновид ліпариса, або морського слимака. Вчені вважають, що ця істота мешкає на максимальній глибині, на якій може вижити будь-яка риба.

Ліпа́рисові – це родина донних морських риб ряду скорпеноподібних. Їх недарма називають “рибами-слимаками” — це дрібні риби зі драглистим, прозорим, позбавленим луски тілом. Така структура тіла допомагає їм вижити на глибині. Грає свою роль й відсутність плавального міхура, який є у багатьох інших риб. “Слимаки” поїдають найдрібніших ракоподібних, яких багато навіть на екстремальних глибинах.

Особина, що засвітилась перед камерою, виявилась маленьким і зовсім юним представником виду Pseudoliparis. Вчені не стали її виловлювати, а натомість впіймали кілька риб трохи вище у воді – на глибині 8022 метри. Ці рибини були ідентифіковані як Pseudoliparis belyaev. Судячи з усього, у ліпарисів, на відміну інших глибоководних риб, молодь мешкає глибше, ніж дорослі особини, зробили висновок дослідники. 

Фото – University of Western Australia

Вже за кілька днів в Японській западині, на глибині 8022 метри, вченим трипились ще дві особини ліпарисів вже відомого виду. Досі цих риб зустрічали лише одного разу – у 2008 році на глибині 7703 метри.

Істоти з роду Pseudoliparis мешкають і на мілководді, але деякі з них пристосувалися до життя в екстремальних умовах у холодних водах Арктики та Антарктики або в найглибших западинах світу.

Попередній рекорд риби на глибині був 8178 метрів – його зафіксували в Маріанському жолобі. На думку вчених, якщо новий рекорд і вдасться побити, то лише на кілька десятків метрів, адже глибина 8,2—8,4 км є максимальною для життя риб.

Глибоководний вчений Університету Західної Австралії Алан Джеймісон припустив, що риби змогли вижити на більших глибинах, ніж риби, знайдені в Маріанській западині, завдяки трохи теплішим водам Ізу-Огасавара. 

Як розповідало раніше BitukMedia, схожу на єдинорога рибу знайшли в темних водах глибокої печери.

The New York Times опублікував комікс української ілюстраторки про війну

0
Фото: ШоТам

У виданнi The New York Times опублікували комікс української ілюстраторки Жені Олійник What We Had To Lose («Що нам довелося втратити»). В ньому вона розповідає історію свого партнера, який пішов на війну, але не зміг повернутися до цивільного життя. Зрештою, їм довелося розійтися, і чоловік загинув.

Комікс можна переглянути за посиланням.

У коміксі Женя Олійник розповідає дві паралельні історії. Одна із них – це історія її колишнього партнера, який вирушив на війну у 2015-му. Хоча чоловік повернувся з війни живим, він не зміг адаптуватися до цивільного життя і згодом загинув у віці 28 років.

Паралельно ілюстраторка розповіла історію про іншого ветерана, який із дружиною відкрив пекарню Veterano Brownie у Києві, щоб знайти спосіб підтримати себе та свою сім’ю. Вони теж розлучилися пізніше. Чоловік повернувся на фронт, а його колишня дружина знайшла собі нове покликання – працює воєнним фотографом.

Спочатку комікс опублікували у журналі коміксів Strapazin – для цього видання Женя його i намалювала, розповідає художниця у Twitter.

“Я писала це, намагаючись усвідомити скорботу за життям, яке ми могли мати, життям без російського насильства і терору”, – пише вона.

Як повідомляло BitukMedia, y Харкові видали перший ліцензійний комікс про Пса Патрона. Ідея, сценарій та розробка мальованої історії “Пес Патрон  і Шкарпетковий монстр” належать дитячій письменниці Юліті Ран.

У Києві відкрили перший у світі магазин генераторів EcoFlow

0
Фото: ШоТам

У Києві відкрився перший у світі магазин електрогенераторів EcoFlow – раніше їх можна було замовляти лише через Інтернет. Зараз він працює у тестовому режимі.

Про це повідомив у Facebook співзасновник компанії DroneUA Валерій Яковенко.

“Саме в Україні відкрито перший магазин EcoFlow у світі, а Київ тепер можна називати столицею енергонезалежності світу. Цієї зими понад 50 000 українських сімей стали енергонезалежними завдяки EcoFlow”, – написав Яковенко.

За його словами, генератори торгової марки цієї зими освітлювали оселі, медичні заклади, пункти незламності, та надавали живлення для павербанкінгу.

Магазин EcoFlow store працює за адресою Васильківська, 129 у тестовому режимі. Офіційне відкриття, за словами Яковенка, відбудеться згодом.

EcoFlow – виробник  технологічних рішень в галузі портативних накопичувачів електроенергії, енергетичних систем для автономного енерго забезпечення будинків. Виробляють генератори, сонячні батареї, зарядні станції та системи енергонезалежності.  

Як повідомляло BitukMedia, 9-класник із Житомира Артур Печенюк спроектував генератор, який виробляє електроенергію із дощу. Для цього використав старий двигун із автомобіля дідуся.

Волонтери зібрали на дрон для ЗСУ 100 тис. грн завдяки переробці сміття

0
Волонтери зібрали на дрон для військових, переробляючи вторсировину. Фото: ШоТам

Волонтери із Дубно на Рівненщини зібрали вторсеровини – паперу, пластику та скла – на 100 тис. грн. Цю суму вони передали на потреби ЗСУ.

Про це повідомила Рівненська ОВА у Facebook.

Екологічну ініціативу заснував один із “Волонтерів на Конторській” на Рівненщині. Тепер волонтерів підтримують не лише місцеві мешканці, а й жителі інших сіл. Вони регулярно привозять вторсировину.

Все почалося із необхідності збирати гроші на волонтерську касу. Аби роздобути кошти, волотери почали приймати пластик, скло, алюмінієві бляшанки, використану харчову плівку, картон. Зібрані матеріали передають  підприємцю із Костополя, який їх переробляє.

100 тис., які зібрали волонтери – це вартість дрона. Тепер вони його куплять і передадуть ЗСУ.

“Дуже тішимося з того, що вже маємо постійних «відвідувачів», які приносять нам вторсировину. Вони почали добре орієнтуватися на складі і знають, куди і що варто класти”, – каже керівниця “Волонтерів на Конторській” пані Інна.

Як повідомляло BitukMedia, мешканець міста Гадяч на Полтавщині Артур Біжко на 3D принтері надрукував безпілотник для ЗСУ. Вага корпусу дрона – 1,1 кг, а вартість – у рази нижча за аналоги.

 

18-річний пес повернувся до господарів після трьох років розлуки

0
Фото: UPI

18-річний пес Бінкі із американського штату Південна Кароліна зустрівся із родиною після трьох років розлуки. Собаку врятували незнайомці.

Про це повідомляє UPI.

Cпівробітники притулку для тварин Dorchester Paws у місті Саммервілль повідомили, що місцеві мешканці принесли їм 19 березня собаку. У неї були численні проблеми зі здоров’ям, у тому числі ознаки недоїдання, проблеми із зубами, спутанна шерсть і зараження блохами.

У притулку просканували мікрочіп, і пса ідентифікували як 18-річного зниклого три роки тому Бінкі, який також відгукувався на кличку Містер Бі.

Родина Містера Бі живе за шість годи від Саммервілля. Волонтер відвіз пса до господарів.

Як повідомляло BitukMedia, 26-річна британка Коді Гаттон загубила собаку Мейсі під час Ночі Гая Фокса 5 листопада. Після тривалих пошуків жінка знайшла рештки тварини, схожої на Мейсі і поховала їх як свого улюбленця. За кілька днів собака повернувся.

Чоловік у 89 років став найстарішим серфером

0
Фото: Книга рекордів Гіннеса

Японець Сеїчі Сано став найстарішим серфером світу, осідлавши хвилі у віці 88 років у 288 днів. До того він піднявся на найвищу гору Японії.

Про це повідомляє офіційний сайт Книги рекордів Гіннеса.

Сеїчі народився 23 вересня 1933-го. Його юність припала на післявоєнні роки. Він навчався на телеграфіста бездротового телеграфа, працював у кабаре та швейцаром.

Зрештою чоловік пішок у деревообробну промисловість та піднявся кар’єрними сходами до власного бізнесу, якому уже 50 років.

“Бізнес-рішення, які я приймав, ґрунтувалися на інстинктах і натхненні, а не на раціональному мисленні”, – каже Сеїчі.

Він керував малим бізнесом, а отже вільного часу у нього не було – тож почав відриватися, коли йому виповнилося 80 років, саме тоді з’явилася і вільна хвилинка. На своє 80-річчя Сеїчі зійшов на гору Фудзі – найвищу у Японії.

Серфінгом чоловік вирішив займатися, коли побачив одного банківського менеджера, з яким працює. Сеїчі спитав, у чому секрет засмаги, і менеджер відповів, що займається серфінгом. За три дні Сеїчі уже почав опановувати дошку.

Сейічі не є професійним серфером і не зацікавлений в опануванні звичайних навичок серфінгу. Його улюблений трюк — стрибок на дошці для серфінгу на 180 градусів. А часто йому подобається просто сидіти на дошці та милуватися краєвидом.

Сеїчі каже, що він із людей, які кидають щось протягом трьох днів. Але серфінг йому подобається, бо він робить перерви у заняттях ним.

Як повідомляло BitukMedia, мешканець американського штату Колорадо Джон Джепкема став найстарішим чоловіком, який перетнув впоперек Великий Каньйон пішки. Чоловіку на момент встановлення рекорду було 91 рік і 152 дні. 38,6 км подолав за 5 днів.

Птахи почали гніздитися на автостоянці – працівники знайшли вихід

0
Фото: UPI

У американському штаті Південна Кароліни перелітні птахи почали гніздитися на автостоянці. Комунальники знайшли вихід і оточили гніздо помаранчевими дорожними конусами.

Про це повідомляє UPI.

Федеральний закон Південної Кароліни забороняє пересувати птахів, які гніздяться, із 1918 року.

Закон забороняє власникам нерухомості в США переселяти “перелітні види птахів, що охороняються, без попереднього дозволу Служби охорони рибних ресурсів і дикої природи”.

Тож коли комунальники виявили на автостоянці гніздо виду птахів пісочник крикликий, за яким доглядала самка, вони не змогли його зрушити з місця. Натомість вони оточили його помаранчевими дорожними конусами – таким чином хочуть захистити маму і пташенят від автомобілів.

Як повідомляло BitukMedia, мешканці американського міста Буффало Шеймус Галліван і Алекс Макартур врятували 16 чайок, які вмерзли у сніг і кригу після шторму перед новим роком. Птахи мало не загинули біля озера Ері, штат Нью-Йорк після історично рекордної негоди.

Сценаристку “Говорять жінки” попросили повернути “Оскар”

0
Сара Поллі отримує "Оскар". Фото - Twitter

Сара Поллі, канадська сценаристка та режисерка фільму «Говорять жінки», повідомила про лист, в якому її просять повернути «Оскар». Так з мами пожартувала в День сміху 11-річна Ів.

Про це розповідає BBC.

Лист дівчинки Сара Поллі опублікувала у Твіттері. Це було нібито повідомлення від екс-президента Американської кіноакадемії Девіда Рубіна, той писав, що нагороду за найкращий адаптований сценарій вручили Поллі помилково.

“Ми даємо вам ще тиждень, аби насолодитися присутністю статуетки у вашому домі, але після закінчення цього періоду ви повинні відправити її назад до Каліфорнії, де ми вручимо її законному володарю – фільму “На західному фронті без змін””, – йдеться у листі.

Далі автор уточнює, що нагороду не ризикнули забирати просто під час церемонії, щоб не повторити ситуацію 2017 року. Тоді переможцем в номінації «Найкращий фільм» назвали картину «Ла-Ла Ленд». Пізніше з’ясувалося, що ведучим дали не той конверт, і віддали статуетку стрічці «Місячне світло».

На твіт зреагував автор «На західному фронті без змін» Едвард Бергер. «Аби заощадити на поштових витратах, оскільки я живу за кордоном, Академія попросила мене надати вам мою адресу, щоб ви могли відправити «Оскар» напряму», — написав він Поллі.

Поллі, яка прославилася як акторка в 1990-х роках, швидко зрозуміла, що лист був написаний не Академією, а її дитиною в якості першоквітневої витівки.

“Садівнича гикавка”: ботаніки вперше записали “голос” томата та тютюну (ВІДЕО)

0
Вчені записали ультразвук, який видають рослини у стресі. Фото - Tel Aviv University

У стані стресу рослини різних культур видають виразні ультразвукові клацання, виявили біологи з Університету Тель-Авіва. Дослідники навіть навчились розпізнавати за характером цих звуків, яка саме рослина “говорила” і на що “скаржилась”. Ймовірно, ці сигнали допомагають формувати екосистеми, а також на них реагують істоти, що знаходяться поблизу. Відкриття допоможе вченим та аграріям краще розуміти, що відбувається з посівами.

Про це розповідає The Guardian. 

Зробити відкриття допомогли тепличні томати і тютюн. Дослідники встановили поряд з ними ультразвукові мікрофони. Рослин ті не торкались. Мета була з’ясувати, чи можуть вони поширювати вібрації повітрям — генеруючи звук. 

І виявилось, що здорові рослини дійсно видавали ультразвукові клацання, які ставали набагато частішими, коли рослинам не вистачало води або вони зазнавали пошкодження. Те, що зафіксувала апаратура, команда вчених назвала “садівничою гикавкою”.

Для чистоти експерименту пагони томатів та тютюну перемістили у звукопоглинаючі коробки та перенесли до підвалу – подалі від шуму. Але й там рослини, яким бракувало поливу, видавали близько 35 ультразвукових клацань на годину. А ті, в яких підрізали стебла, “шуміли” ще більше. Їхні родичі, які не мали проблем, зберігали режим тиші.

“Коли рослини перебувають у доброму стані, вони видають менше одного звуку за годину, але при стресі – набагато більше, іноді від 30 до 50 за годину”, — розповіла біолог Лілах Хадані.

Команда довела звуки до діапазону, який може вловити людське вухо. Вчені кажуть, що ці звуки насправді такі ж голосні як за звичайної розмови – просто занадто високі для людей. Знаходяться в діапазоні від 40 до 80 кГц. А от собаки, польові миші або комахи цілком можуть їх вловити на відстані до 5 метрів.

Фото – Tel Aviv University

Комп’ютерний алгоритм здатний навіть розпізнавати рослини “за голосом”. Він розпізнає різницю між клацаннями томата та тютюну, і жоден інший шум йому не перешкоджає. Крім перших двох піддослідних, схожі звуки також видавали пшениця, кукурудза, лози винограду сорту Каберне Совіньйон та кактуси.

“Це відкриває можливості для розуміння рослин та їх взаємодії з навколишнім середовищем і може вплинути на сільське господарство”, — пишуть автори дослідження. За словами біологів, рано стверджувати, що рослини “волають про допомогу”. Але вже зрозуміло, що йдеться про інформативні звуки. 

Як саме вони виробляються, теж поки незрозуміло. Швидше за все, звуки виникають, коли судини рослин руйнуються, утворюючи бульбашки повітря. З практичної точки зору припускають, що відкриття можна використовувати для моніторингу нестачі води та інших потреб рослин у сільському господарстві.

Як розповідало раніше BitukMedia, домашній філодендрон навчили фехтувати мачете.

Ай Вейвей відтворив “Водяні лілії” Моне з кубиків Лего

0
«Водяні лілії №1» Ай Вейвея можна буде побачити з 7 квітня. Фото - Ela Bialkowska / OKNO studio / Design Museum

Китайський художник зі світовим ім’ям Ай Вейвей у квітні презентує публіці 15-метрове полотно під назвою “Водяні лілії № 1”. Щоб відтворити шедевр Клода Моне в сучасній техніці, митцю знадобилось 650 тисяч кубиків Лего двадцяти двох кольорів.

Про це розповідає Smithsonian Magazine.

З усіх попередніх робіт Ай Вейвея “Водяні лілії № 1” – найамбітніша. Вона займає всю стіну в Лондонському музеї дизайну, де 7 квітня відкриється найбільша виставка творчості китайського митця.

Ай Вейвей вже використовував різнокольорові пластикові кубики. Наприклад, у 2014 року він вразив глядачів серією Trace, що включала виконані з Лего 176 портретів політичних в’язнів світу.

Тепер же Ай Вейвей представить публіці свою версію знаменитого триптиха, над яким Клод Моне працював між 1914 і 1926 роками. Це 15-метрове полотно – головний експонат виставки “Ай Вейвей: Набуття сенсу”. Митець не виставлявся останні 8 років. Його “Водяні лілії № 1” складаються з 650 тис. деталей Lego.

Митцю знадобилось 650 тисяч кубиків Лего двадцяти двох кольорів. Фото – Ela Bialkowska / OKNO studio / Design Museum

Як пояснює художник, у цій роботі він спробував сучасною мовою цифрових технологій (кубики Лего дуже нагадують пікселі) відтворити імпресіоністичне полотно й одночасно розповісти дуже особисту історію, пов’язану з ним та його батьком.

Ай Вейвей — син китайського поета Ай Ціна, який у 1960-х зазнав гонінь з боку влади і був змушений разом із сім’єю жити у вигнанні – у віддалених провінціях Китаю. Саме там Ай Вейвей провів своє дитинство. У “Водяних ліліях № 1” художник натякає на той час: серед квітів, з правого боку картини можна помітити контур дверей землянки, в якій жив у дитинстві майбутній художник з сім’єю. “Темна пляма “жорстоко пронизує водяний рай”, зіставляючи досвід митця з іншою ідилічною сценою”, — каже Джастін Макґуірк, головний куратор музею.

Ця темна пляма – двері до землянки, в якій жила родина художника. Фото – la Bialkowska / OKNO studio / Design Museum

Боячись, що син повторить його долю, батько не давав Ай Вейвею читати заборонені книги. Тож той вирішив стати не поетом, а художником. Бунтар і пристрасний критик китайського уряду, художник Ай Вейвей завдяки своїм яскравим інсталяціям, мабуть, головний китайський митець, якого знають по всьому світу.

Серія «Слід» вперше з’явилась в 2014 році в Сан-Франциско на острові Алькатрас. Зображення – Ai Weiwei Studio

Сам Ай Вейвей відкрито критикує владу КНР та бореться за права людини. У 2015 влада КНР дозволила йому виїхати з країни і відтоді художник живе в Європі.

Ай Вейвей працював з Amnesty International та іншими групами, щоб зібрати історії людей, ув’язнених у 33 країнах. Фото – Ai Weiwei Studio

Як розповідало раніше BitukMedia, картина британського художника Саші Джафрі стане першим офіційним витвором мистецтва на Місяці.