Українське Міністерство культури та інформаційної політики разом із мережеюкнижних магазинів запустило проект “Книга на фронт”. Завдяки йому українці можуть купити та передати українським військовим на передову якісну літературу.
Книжку можна купити у філії магазинів-партнерів – “Клуб сімейного дозвілля”, КМ БУКС, “Моя книжкова полиця” та “Сяйво книги”. У магазинах будуть спеціальні полички, де можна лишити книжки для військових. Книжки можна підписати чи додати листівку із побажанням.
Книжки обіцяє доправити кожному адресату на передову Нова Пошта. У міністерстві кажуть, що таким чином хочуть підтримати моральний дух та психологічний стан військових.
“Фотографію військового Збройних Сил України, який читає книгу Тімоті Снайдера в окопі на Донеччині (на ілюстрації вгорі, – ред.), мабуть, бачив увесь світ. Українські захисники сьогодні – це розумні, освічені люди, які мають потребу розвиватися навіть під час війни”, – йдеться у повідомленні.
Як повідомляло BitukMedia, 23 квітня український розвідник Роман Кашпур пробіг 42 км Лондонського марафону на протезі. Військовий втратив ногу на фронті. Під час забігу збирав гроші для поранених українських бійців.
Український письменник Андрій Мероник не встановив фіксовану ціну за свою книжку про війну “24.02”, а отримані кошти передає на ЗСУ. Тож загалом зібрав 762 тис. грн та передав їх благодійним фондам.
“24.02” – це щоденник війни, де основною є розповідь про компанію молодих людей, які опинилися посеред війни. Також книжка розповідає про підприємців, лікарів, блогерів та артистів. Серед відомих людей, які розповіли свою історію для книжки – Віктор Павлік, Павло Зібров, Гарік Корогодський та Roxolana.
Мероник вирішив збирати донати для ЗСУ, а свою книжку дарує кожному донатеру. Тож фіксованої ціни збірка не має. Рекордними стали донати у 10 і 20 тис. грн. Загалом письменник уже роздав донатерам три тиражі і зібрав за них 762 тис. грн. Запевняє, що 100% від цієї суми передав перевіреним надійним благодійним фондам.
Книжка “24.02” представляла Україну на Франкфуртському книжковому ярмарку у 2022 році. А Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти включило її у список претендентів на здобуття премії імені Олеся Гончара у 2023 році.
Як повідомляло BitukMedia, документальний фільм “Ми не згаснемо” Аліси Коваленко переміг на фестивалі кіно Центральної та Східної Європи goEast у німецькому місті Вісбаден. Стрічка розповідає про життя підлітків у прифтонтовій зоні сходу України. Фільм отримав нагороду “Найкращий документальний фільм”.
Прикордонникзастави у польському пункті пропуску Грубешов Матуеш Кондрат врятував українське немовля під час перетину кордону. Однорічний хлопчик перестав дихати та посинів, військовий надав йому першу медичну допомогу.
Про це повідомляє сайт польської прикордонної служби.
Під час проходження процедури контролю, жінка помітила, що її малюк не дихає і посинів. Вона схопила дитину на вибігла із автобуса. Мати підбігла до вікна контролю та повідомила про стан немовляти.
Кондрат, який це почув, відразу вийшов зі службового приміщення, поклав дитину на ліву руку животиком донизу. Потім кілька разів вдарив немовля кулаком у спину. Після реанімаційних заходів хлопчик прийшов до тями.
Інший офіцер приніс дефибрілятор для хлопчика. Також прикордонники викликали швидку. Медики прибули приблизно через 15 хвилин після виклику та забрали немовля із мамою до лікарні.
Як повідомляло BitukMedia, aмериканським хірургам вперше вдалося виправити ваду розвитку головного мозку плоду просто в утробі матері. У дитячій лікарні Бостона вони використали малоінвазивну процедуру, яка називається емболізацією. Після втручання дитина народилась без патологій.
67–річний американський пенсіонер Джон Кербер із поселення Бічвуд-Лейкс у штаті Північна Кароліна зумів відігнати ведмедя від свого йоркширського тер’єра Чубаки. Зробив він це за допомогою свого ціпка для прогулянок.
Кербер розповідає, що його 6-річний улюбленець Чубака попросився на прогулянку. На вулиці було ще темно, але чоловік начепив на собаку повідець-рулетку і повів собаку. Маршрут пролягав біля лісу. Чубі здивовано подивився у хащі і повернув голову на чоловіка. Після чого з-за дерев почувся горловий рев.
Кербер розповідає, що ведмідь раптово з’явився та кинувся до собаки. Чоловік негайно змотав повідок-рулетку та почав відганяти звіря за допомогою свого ціпка для прогулянок.
Ведмідь не злякався і перегородив чоловіку і собаці відступ до будинку. Після цього знову спробував схопити собаку.
“Ведмідь ще раз кинувся до нього, і я видав глибоке виття: «Ні» і ще раз вдарив його по голові. І він достатньо відступив, тому я зайшов у двері й зачинив їх”, – пригадує чоловік.
“Повірте, це був такий досвід, від якого волосся стає дибки”, – каже Кербер.
Він і раніше бачив ведмедя на вулиці, але попередні зустрічі закінчувалися мирно.
“Я був сказав йому – тримайся на відстані. Ми друзі і не хочемо тобі завдати шкоди”, – пригадує чоловік враження від попередніх зустрічей з ведмедем.
Співробітники організації із захисту ведмедів порадили чоловіку носити про собі клаксон, звук якого відлякує ведмедів, і спрей від цих тварин.
Як повідомляло BituMedia, директор початкової школи Зала у американському штаті Західна Вірджинія випадково виявив у смітнику школи ведмедя. Випадок потрапив на камери спостереження і став вірусним.
6 травня 2023 року Чарльз III офіційно став королем Великої Британії. Фото - BBC/DAN CHARITY / POOL
6 травня Чарльз III офіційно став королем Великої Британії. У Вестмінстерському абатстві відбулася коронація короля Чарльза III та його дружини Камілли. Церемонію провів архієпископ Кентерберійський. Це перша коронація британського монарха за останні 70 років.
Відколи архієпископ Кентерберійський Джастін Велбі поклав Чарльзу ІІІ на голову корону Святого Едуарда, той став 40-м монархом, коронованим у Вестмінстерському абатстві, починаючи з Вільгельма Завойовника у 1066 році.
Близько 13.00 за Києвом король Чарльз ІІІ виголосив коронаційну присягу. Він підтвердив, що під час свого правління захищатиме закон та англіканську церкву. Він також склав другу присягу – клятву про приєднання до престолу, в якій зазначив, що він “вірний протестант”.
Перед моментом коронації король був помазаний святим єлеєм – це був єдиний момент, який не показали публіці. Для цього Чарльза ІІІ та дерев’яне крісло, на якому він сидів, закрили спеціальними вишитими ширмами. Це втаємничений ритуал, після якого і відбулося коронування, – розповідає BBC.
Потім монарху вручили коронаційні регалії. Він був одягнений у біле лляне вбрання під назвою Colobium Sindonis, золотий плащ під назвою Supertunica, а навколо його талії був одягнений коронаційний пояс. Чарльзу ІІІ надягли корону і передали решту регалій, зокрема меч – щоб чинити правосуддя. Під час церемонії монарх сидів на коронаційному кріслі, виготовленому в 1300-му році.
Король був схвильований, коли принц Вільям віддавав йому шану, ставши на коліна, щоб присягти на вірність своєму батькові. Потім він підвівся, торкнувся корони та поцілував короля в щоку. Чарльз був зворушений, кивнув своєму синові та сказав “амінь”. Також джерела стверджують, що він вимовив: “Дякую, Вільям”.
Також помазали, коронували та звели на престол дружину Карла III, королеву-консорт Каміллу. Її коронація була простішою. Для церемонії використали корону прабабусі короля Чарльза – королеви Марії, а не виготовляли нову. Після цього вони обидва сіли на престол.
За урочистою церемонією спостерігали 2,2 тисячі гостей, зокрема члени королівської родини та світові лідери. Приїхав з США і молодший син короля, принц Гаррі. Його дружина Меган Маркл на церемонію не приїхала, хоч її і запрошували. Гостями церемонії стали й перша леді України Олена Зеленська та перша леді США Джилл Байден з онукою Наомі, які одяглися у кольорах українського прапора.
Важко було не помітити жовто-сині килими, які постелили у Вестмінстерському абатстві на час церемонії коронації. Пізніше Букінгемський палац пояснив, що такі кольори – золотаво-жовтий і синій – обрали, аби підкреслити вбрання короля і королеви. А не для того, щоб показати український прапор. Речник палацу назвав це “щасливим збігом”.
Фото – AARON CHOWN / PA MEDIA
Після коронації відбулася велика процесія – король і королева вирушили до Букінгемського палацу у позолоченій кареті. Всі монархи до них робили так цього дня. В коронаційний процесії пройшли тисячі військових різних родів військ.
Після того, як вся королівська родина вийшла на на знаменитий балкон Букінгемського палацу, повз який пролетіла парадом авіація Королівських ВПС.
Від самого ранку люди збирались в центрі Лондона, аби знайти найзручніше місце для спостереження за коронаційною процесією. Юрби людей вітали короля вздовж маршруту процесії у дощовиках і з парасолями. Погода цього дня була хмарною і дощовою.
Фото – MATTHEW CHILDS / REUTERS
Отже, відсьогодні Карл III – офіційний монарх Великої Британії та ще 14 держав, що входять до Співдружності. Востаннє церемонію коронації проводили 1953 року, коли на престол зійшла Єлизавета II.
Загалом король Чарльз готувався до цього дня все своє життя. Він зійшов на престол у поважному віці – йому було 73 роки, коли у віці 96 років померла його мати королева Єлизавета ІІ. Церемонія коронації відбулася через вісім місяців після смерті попереднього монарха. Спадкоємцем престолу стає старший син короля, принц Вільям.
Як розповідало раніше BitukMedia, українська дизайнерка Єлизавета Зубенко створила неофіційний емблему до коронації короля Британії Чарльза ІІІ.
Стверджують, що надруковане на 3D біопринтері філе морського окуня має смак і текстуру, дуже схожу на оригінальне. Зображення - Steakholder Foods
Першу у світі вирощену в лабораторії рибу, надруковану на 3D-принтері, презентували ізраїльські вчені. Вони ж першими її скуштували. І, за їхніми словами, філе вийшло найніжнішим і буквально тануло в роті.
За останні два роки ізраїльська компанія Steakholder Foods вже презентувала громадськості вирощений у лабораторії стейк та шматочки яловичини ваґю. Нещодавно біоінженери створили те, що, за словами представників компанії, є першим у світі цілим філе морського окуня, створеним “з пробірки”.
На сайті Steakholder Foods пояснюють: клітини виростили у лабораторії, аби риба на столі у людей була, а її популяція не скорочувалась. А генеральний директор компанії Umami Meats, яка поставила рибні клітини, Міхір Першад підкреслив, що на смак вона зовсім така, “яка і має бути відмінна риба”.
Зображення – Steakholder Foods
Щоб надрукувати їстівну рибу, вчені налаштували біочорнила. Витягли клітини морського окуня, а коли помістили їх в 3D-принтер, вони набрали масу. В результаті сформувався прототип, що імітує текстуру риби. Тут важливий нюанс: на відміну від лабораторного м’яса, якому необхідні інкубація та дозрівання після друку, рибу можна готувати одразу, щойно її надрукували.
Поки у вчених вийшов тільки друкований морський окунь, але в перспективі вони планують використовувати свій принтер для створення різних сортів риби. Найближчим часом мають намір надрукувати вугра. Кажуть, біочорнила для нього вже налаштовані. А потім візьмуться за види, що зникають.
Повідомляють, що, на смак “роздруковане” філе не відрізняється від справжнього морського окуня. На нещодавній дегустації, проведеній на території Steakholder, спеціальні гості мали можливість скуштувати страви сінгапурської та ізраїльської кухні, до складу яких входила й апетитна новинка.
Страва з “друкованого” морського окуня. Зображення – Steakholder Foods
Перші продукти вийдуть на ринок, швидше за все, 2024 року. Але лише у Сінгапурі. Якщо експеримент виявиться успішним, продаватимуть у США та Японії.
Як розповідало раніше BitukMedia, американські дослідники приготували чизкейк з семи інгредієнтів за допомогою 3D-принтера та діодних лазерів.
Нейрохірурги, які оперували дівчину, визнають, що те, що вона вижила, — справжнє диво. Фото - Міністерство охорони здоров’я
25-річна Ірина пережила ракетну атаку в Умані. Лікарі кажуть, що це — диво. Уламок пройшов крізь ліву півкулю мозку дівчини і зупинився в потиличній частині. Ірина не лише вижила, але також може розмовляти та рухатись.
Цією історією поділилася прес-служба Міністерства охорони здоров’я.
28 квітня російські терористи влучили ракетою у багатоповерхівку в Умані. В результаті загинули 23 людини, серед яких шестеро дітей. Дівчині, якій дивом вдалося врятуватись, стала 25-річна Ірина.
Мама Іри розповідає, що тривоги не чула. Прокинулась від гучного звука у себе в квартирі. Жінка одразу кинулася до доньки, щоб вибігти на вулицю, але та відповіла, що не відчуває праву ногу та руку. Тільки тоді мати Іри побачила, що подушка, на якій спала дівчина, просякнута кровʼю.
Лікарі “швидкої” констатували вогнепальне поранення головного мозку. Уманчанку оперативно доправили до Києва. 17 лікарня ще з часів Майдану спеціалізується на важких травмах голови.
З’ясувалося, що сантиметровий уламок пройшов крізь усю ліву півкулю мозку і зупинився у потиличній частині голови Ірини. Лікарі кажуть, що до венозної судини залишалося менше пів сантиметра — тоді неминуча смерть.
Нейрохірурги, які оперували дівчину, визнають, що те, що вона вижила, — справжнє диво. А про те, що була у свідомості й могла розмовляти, — годі й говорити.
Уламок хірурги змогли знайти тільки під операційним рентгеном і видалили за допомогою спеціального магніту. Подібним чином рятують людей із вогнепальними пораненнями.
Зараз життю потерпілої нічого не загрожує. “Дівчина відновлюється, у свідомості та розмовляє, хоча права частина тіла її ще погано слухається, лікарі кажуть: потрібен час. Ірина мріє про те, як повернеться до навчання в університеті та звичного життя”, – додали в МОЗ.
Як розповідало раніше BitukMedia, вперше в Україні дружині захисника одночасно пересадили підшлункову залозу та нирку.
Популярний американський тревел-блогер приїхав в Україну. З національною кухнею він познайомився у Львові – скуштував борщ та сало. Своєю емоційною реакцію на традиційні страви мандрівник поділився зі своїми підписниками.
Блогер з Лос-Анджелеса з популярного YouTube-проєкту Geography Now відвідав Україну та вперше скуштував борщ та сало до нього.
Чоловік познайомився з українською кухнею у Львові. Судячи з його емоційної реакції, страви йому неабияк сподобались, адже фактично повністю відповіли його гастрономічним уподобанням.
Перш ніж скуштувати сало, блогер заявив своїй аудиторії, що збирається зʼїсти “свинячий жир із зеленню”. А ще похвалився, що йому принесли дуже красиво оформлене вершкове масло.
Американець сказав, що обожнює “жирну-прежирну солону їжу”, і тому сало йому смакує. Також мандрівник спробував український борщ і сказав, шо “це неймовірно”.
Після цього заокеанський гість скуштував телячий язик з карпатськими грибами. Цій страві він також не пошкодував компліментів. Закінчилося знайомство з українською кухнею не дуже українським стейком. За словами американця, мʼясо було дуже соковитим і просто “на іншому рівні”.
Судячи з відео, після такої смачної та поживної їжі тревел-блогер почувався… добряче нагодованим. “Чому так? Куди б я не поїхав, мої підписники або місцеві весь час намагаються мене напоїти… І в них це завжди виходить!”, – зізнався американець, який вже був добряче напідпитку.
Дегустація починається з 08:30
Нагадаємо, в липні 2022 року ЮНЕСКО остаточно внесла борщ, українську національну страву, до списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони. Через російське вторгнення процедуру визнання улюбленого у світі борщу пришвидшили. До цього урядова команда та ентузіасти йшли три роки і виборювали цей статус для унікальної страви. Рішення ЮНЕСКО поставило жирну крапку у кулінарній суперечці. Віднині жоден ресторан світу не зможе в меню вказувати “борщ, російський суп”.
Як розповідало раніше BitukMedia, біженці з України відкрили у Токіо ресторан української кухні “Смачного”. Подають там борщ та котлети по-київськи в японському стилі.
Денвер Коулман народилась 17 березня. Фото - the Coleman family
Американським хірургам вперше вдалося виправити ваду розвитку головного мозку плоду просто в утробі матері. У дитячій лікарні Бостона вони використали малоінвазивну процедуру, яка називається емболізацією. Після втручання дитина народилась без патологій.
У 34-тижневого плоду було діагностовано мальформацію вени Галена. Це небезпечна судинна патологія, через яку артерії поєднуються безпосередньо з венами, а не з капілярами. Це означає, що приплив крові до вен набагато вищий, ніж у нормі.
Мальформація може призвести до загибелі малюка в перші дні його життя, а тим, хто виживе, загрожує крововилив у мозок. Серед наслідків патології – легенева гіпертензія, серцева недостатність, гідроцефалія, а також відставання у фізичному та розумовому розвитку. Шанс на здорове життя дітям дають можливості ендоваскулярної хірургії.
Мальформацію вени Галена, як правило, діагностують під час вагітності, а лікують – після народження. Йдеться про малоінвазивну процедуру, в ході якої хірург проникає в судинну систему головного мозку через пах і вводить препарат для зупинки кровотечі. Бостонські лікарі провели аналогічну операцію, але цього разу вона була цілком внутрішньоутробною. За допомогою ультразвуку медикам вдалося заблокувати судини високого тиску в головному мозку плода – так вони запобігли стрибку тиску під час пологів. Уся операція тривала менше двох годин.
“Ми раді повідомити, що дівчинка, якій вже шість тижнів, розвивається добре, не приймає жодних медикаментів, нормально харчується та набирає вагу. Невдовзі вона поїде додому. Немає жодних ознак будь-якого негативного впливу на мозок”, — заявив один з директорів Центру цереброваскулярної хірургії в дитячій лікарні Бостона Даррен Орбах.
Після народження результати неврологічного обстеження дитини були задовільними. За словами Орбаха, така внутрішньоутробна операція допоможе немовлятам з патологіями головного мозку вижити, а також знизити ризик їхньої інвалідності.
Як розповідало раніше BitukMedia, львівські лікарі проопервали немовля із важкою формою епілепсії.
Дослідник та письменник Род Бітті знайшов нового підозрюваного у справі Джека-різника.
Дослідник та письменник Род Бітті витратив два десятка років на вивчення архівів щодо вбивств 1888 року. А тепер чоловік стверджує, що знайшов нового підозрюваного у справі Джека-різника. Адже жорстокі вбивства п’ятьох жінок наприкінці вікторіанської епохи досі залишаються нерозкритими.
За словами письменника Рода Бітті, він проаналізував сотні документів, які стосуються справи Джека-різника. Так охрестили невідомого маніяка, який орудував у Східному Лондоні 1888 року й убив п’ятьох повій. На думку Бітті, “Джеком” міг бути лондонський констебль Боуден Ендакотт – поліцейський, який вночі патрулював вулиці району Вайтчепел.
Причину його нападів Бітті пояснює “сплеском кривавої помсти”. Мовляв, все пояснює проблемне минуле констебля Ендакотта. Дослідник з’ясував, що коли Ендакотт служив у Девоні на початку 1870-х, йому було видано “ордер на бастарда” – вікторіанський еквівалент аліментів для позашлюбних дітей. Тогочасна The Lancaster Gazette повідомляла, що чоловік “створив проблеми” для якоїсь молодої жінки з прізвищем Роджерс. Конфлікт вдалось владнати в досудовому порядку, проте на тлі цього епізоду в Ендакотта виникла та розвинулась люта ненависть до жінок.
1875 року він залишив Девон і почав працювати в Лондоні. За два роки поліцейський опинився в центрі скандалу: затримав дівчину, яка йшла по вулиці сама пізно ввечері, і звинуватив її в проституції. Обурена Елізабет Касс подала скаргу на незаконний арешт. Але і цей скандал вдалось владнати: Ендакотта виправдали, але понизили на службі, зробивши вуличним патрульним.
Поліцейський-констебль Боуден Ендакотт – новий підозрюваний у сумнозвісних загадкових вбивствах. Зображення -:Pen&Sword/BNPS
Род Бітті вважає, що після кількох серйозних неприємностей через жінок, які вплинули на репутацію і мало не зруйнували кар’єру, Боуден Ендакотт цілком підходить на роль женоненависника і навіть кривавого вбивці. Зрештою, його понизили через дівчину, яку він прийняв за повію.
Відомо, що Боуден Ендакот знаходився в Лондоні під час усіх п’яти вбивств. Жінок почали знаходити на вулицях Вайтчепела рівно за рік після історії з дівчиною. Мабуть, він зірвався і почав мстити, – припускає дослідник Род Бітті.
Всі свої аргументи і пояснення Род Бітті виклав у книзі “Джек Різник – поліцейський: новий підозрюваний”, яка вже надійшла в продаж.
Але факт залишається фактом: Джека-різника так і не спіймали, історики навіть не знають, як він міг виглядати. Жорстокі вбивства п’ятьох жінок наприкінці вікторіанської епохи досі залишаються нерозкритими.
Джоанна Лудзік, доктор медичних наук, доктор філософії, та Олександр Вітковскі, доктор медичних наук, доктор філософії, отримують офіційне свідоцтво від судді Книги рекордів Гіннеса Ендрю Ґласса. Фото - OHSU/Christine Torres Hicks
Американські лікарі з Портленда потрапили до Книги рекордів Гіннеса, виявивши найменший у світі рак шкіри на щоці жінки. Пляма розміром 0,65 мм була ледь помітна неозброєним оком.
Найменшу цятку раку шкіри у світі виявила та описала група дерматологів з Орегонського університету здоров’я і науки.
61-річна Крісті Стаатс звернулась в клініку для перевірки новоутворення, яке її турбувало. Але воно виявилося доброякісним. Однак під час огляду дерматолог Олександр Вітковські чи не випадково помітив дрібну плямку на правій щоці жінки — її певні особливості спантеличили фахівця. І, як виявилося, недарма: пізніше тести підтвердили наявність крихітної меланоми.
Крісті Стаатс каже, що вона неймовірно вдячна за те, що її меланому виявили вчасно. Фото – OHSU/Christine Torres Hicks
Відсутність відповідного обладнання не дозволяла встановити точний діагноз одразу. Вітковські звернувся до колег з Орегонського університету здоров’я та науки, які мали необхідне обладнання. Для пошуку та аналізу новоутворення команда використала дерматоскопію (метод дослідження уражень шкіри) та конфокальну мікроскопію (точний неінвазивний метод візуалізації).
Після біопсії з використанням фарбування та молекулярного тестування група медиків та вчених підтвердила попередній діагноз. Дослідження було опубліковано у Dermatology Practical & Conceptual.
1 травня після публікації докладного звіту суддя з Книги рекордів Гіннеса нагородив команду сертифікатом, який підтверджує, що вони виявили “Найменший рак шкіри”.
Доктор Вітковскі та доктор Лудзік (на фото) – команда чоловіка та дружини – описують випадок на заході 1 травня. Фото – OHSU/Christine Torres Hicks
Крісті Стаатс каже, що вона неймовірно вдячна за те, що її меланому виявили до того, як вона встигла збільшитись або поширитися, і що вона опинилася “в потрібному місці у потрібний час… з правильною технологією”.
Пацієнтці з такою недугою дійсно пощастило, якщо так можна сказати. Захворювання встигли виявити на дуже ранній стадії — шанси на успішну боротьбу з меланомою в такому разі в рази вищі.
Як розповідало раніше BitukMedia, вчені навчили штучний інтелект ефективно виявляти рак.
Споруда, зображена на задньому плані знаменитої картини Леонардо да Вінчі "Мона Ліза", - це нині напівзруйнований міст Роміто поруч з містечком Латеріна, вважає італійський історик Сільвано Вінчеті. Зображення - Le Rocca Cultural Association
Італійський історик Сільвано Вінчеті з’ясував, який міст намальований за спиною Джоконди на картині Леонардо да Вінчі “Мона Ліза”. Це відкриття може розкрити одну з таємниць найвідомішого полотна світу. Містечко в Тоскані, якому належить історичний віадук, насолоджується загальною увагою.
Спираючись на історичні документи, зображення з безпілотників, а також порівнюючи картину та знімки місцевості, Сільвано Вінчеті стверджує, що за спиною Мони Лізи Леонардо да Вінчі зобразив етрусько-римський міст Роміто ді Латеріна з провінції Ареццо.
На прес-конференції у Римі Вінчеті розповів, як він проводив дослідження. Чоловік звернув увагу, що обидва мости – історичний та мистецький – мають чотири арки. Зважаючи на те, що на сьогодні від Роміто ді Латеріна збереглася лише одна, Вінчеті виміряв ширину між берегами та проаналізував розмір конструкції, що залишилась. В підсумку він встановив, що між берегами містились саме чотири арочні склепіння.
Історик Сільвано Вінчеті. Фото – Andrew Medichini/Associated Press
На початку 16 століття, коли була написана картина, це був дуже жвавий міст, сказав Вінчеті. Перекинутий ще древніми римлянами через річку Арно, він суттєво скорочував відстань між тосканськими містами Ареццо та Флоренцією. “Форма Арно тут повністю відповідає тому, що Леонардо намалював на пейзажі ліворуч від жінки”, — каже історик.
Він переконаний, що да Вінчі намалював саме цей міст, адже художник часто бачив його на початку 16 століття. Відомо, що під час роботи над “Моною Лізою” Леонардо да Вінчі проживав неподалік цього віадука. Вінчеті знайшов документи, що свідчать про те, що Леонардо на момент написання “Мони Лізи” проживав неподалік у містечку Фьезоле з дядьком священиком. Великий митець епохи Відродження на той час був на службі в кардинала Чезаре Борджіа, а потім у П’єро Содеріні, флорентійського державного діяча.
Суперечка про те, який саме міст намальований на полотні, точиться вже багато років. Але відкриття Сільвано Вінчеті може нарешті поставити крапку. Попередньо історики схилялись до двох можливих місць – мостів Буріано та Боббіо. Проте кількість арок цих віадуків не збігається із спорудою на картині: міст Буріано має шість арок, а міст Боббіо навіть ще більше.
Від мосту залишилася лише одна арка, яка може бути орієнтиром, зображеним на портреті “Мони Лізи”. Фото / Google Earth, Скріншот
Мер Латеріни Симона Нері каже, що теорія Вінчеті викликала великий ажіотаж у містечку з населенням близько 3500 людей. “Нам потрібно спробувати врятувати те, що залишилося від мосту, для цього знадобиться фінансування”, – сказала вона.
Як розповідало раніше BitukMedia, Леонардо да Вінчі на століття випередив час у розумінні процесів гравітації. Таких висновків дійшли дослідники, які вивчали його замальовки в щоденниках.
Американка із міста Чарлстон Південної Кароліни Ерін зустрілася зі своїм котом Містером Моджо після 10 років розлуки. Кіт втік із дома, бо не зміг потоваришувати із собакою.
Ерін каже, що взяла з притулку Містера Моджо і ще одного кота – Махі – ще котенятами. Але пізніше родина взяла ще й собаку, кіт не помирився з ним і одного вечора утік.
Примітно, що тепер кота знайшли не так і далеко від дому – приблизно за 3 км.
“Він жив як у будинку, так і на вулиці. Але зазвичай повертався додому. Але одної ночі пішов геть. Ерін розклеювала листівки, спілкувалася із сусідами, постила у соцмережі, – робила все належне, але кота не знайшли”, – розповідає місцевий притулок тварин у Facebook.
Минулого тижня Містера Моджо підібрав місцевий офіцер Служби контролю за тваринами. Він відніс його до притулку, де за мікрочіпом встановили, що це за тварина.
Ерін не могла стримати сліз від радості, коли побачила Містера Моджо. Пес, до речі, помер, а Махі зараз виповнилося 10 років і він досі живий.
Як повідомляло BitukMedia, кішка, яка врятувала хвору господиню від діабетичної коми, прославилася на всю Британію. А тепер вона ще й фіналістка котячого конкурсу National Cat Awards.
15-річний Роман Тимофійчук із Корнича на Коломийщині розробив креслення дрона-розвідника для військових. Аби втілити його у життя, хлопцеві потрібно щонайменше 30 тис. грн.
Про це повідомляє місцевий телеканал НТК на YouTube.
Роман спроектував квадрокоптер, який буде виконувати розвідувальну функцію та зможе переносити вантаж.
Школяр захопився авіамоделюванням два роки тому. На своєму каналі у YouTube публікує відео про свої винаходи. Школяр створив 15 авіамоделей із радіокеруванням.
“Моя мета — створити дрони для військових, щоб швидше перемогти і, щоб Україна була щаслива”, — каже Роман.
Як повідомляло BitukMedia, в Україні почали розробку підводних дронів-торпед Toloka, скорочено – TLK. Вони зможуть орієнтувати та GPS та на власні сонари. Згідно із графіками, торпеда може доплисти із Одеси не лише до Криму, а й до Бердянська.
Документальний фільм “Ми не згаснемо” Аліси Коваленко переміг на фестивалі кіно Центральної та Східної Європи goEast у німецькому місті Вісбаден. Стрічка розповідає про життя підлітків у прифтонтовій зоні сходу України, які вирушають у Гімалаї. Фільм отримав нагороду “Найкращий документальний фільм”.
П’ятеро героїв стрічки протестують проти сірості та буденності. Кіно показує три роки їхнього життя – і відображає період перед початком повномасштабної війни. Майбутня подорож до вершин Гімалайських гір стає для них новим ковтком надії та віри в себе.
“Я намагалася жити там, перебувати в цьому. Навіть було, що ми ходили на вечірки з героями. І вже всі, навіть друзі друзів мене знали після року зйомок. Вони мене теж сприймали як якогось підлітка, а не як людину ззовні”, – розповідала в інтерв’ю Суспільному режисерка Коваленко.
Прем’єра фільму відбулася на Берлінале. Нещодавно він переміг у номінації “Найкращий документальний фільм” на кінофестивалі Crossing Europe у австрійському Лінці.
Як повідомляло BitukMedia, y нідерландській Гаазі на 15-му Міжнародному кінофестивалі Movies That Matter покажуть дві українські стрічки – “Бачення метелика” Максима Наконечного та “Залізні метелики” Романа Любого. Фестиваль присвячений правам людини.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
