Французький співак Поль Манандіз постачає ЗСУ шоломи та бронежилети. Чоловік переїхав до України у 2015-му та присвятив їй країні альбом “Україна – мій рай”. Після повномасштабного вторгнення почав волонтерити.
Поль народився у родині француженки та італійця у бельгійському Брюсселі. Співати почав з дитинства – на одному із виступів на нього звернула увагу навіть королева Бельгії.
Поль відмовився від кар’єри юриста і поїхав підкорювати сцени Парижа. Там він познайомився зі співаком Василем Сліпаком (нині покійний, кавалер ордена “За мужність” І ст.).
У столиці Франції Поль познайомився із українкою Оленою, там вони прожили два роки. 2015-го пара переїхала до України, співак почав говорити та співати українською. Низку пісень Манандіз присвятив захисникам України. Особливо його вразила загибель Василя Сліпака.
“Я не хочу виступати в іншій країні, бо в мене депресія, коли я в іншій країні. Я реально люблю Україну, кожен сантиметр, кожну людину люблю”, – каже артист.
“Кожен герой України, який віддав своє життя за Україну, живе всередині мене. Я не знаю, як це пояснити. Я просто думаю про них постійно”, – зізнається Поль.
З 2023 року представляє економічні та гуманітарні інтереси України в Європі. Він виступає, закуповує військове спорядження та розповідає про війну.
Як повідомляло BitukMedia, до Покровська Донецької області прибув американський льотчик-ветеран та волонтер Марк Ліндквіст. Раніше він ночував у наметі при мінус 20 градусах, збираючи донати для ЗСУ. Тепер він хоче записати подкаст про історію України та зібрати для наших бійців $1 млн.
Лікарі київського Інституту нейрохірургії імені А.П. Ромоданова вивели зі стану повної нерухомості сапера 14 ОМБр Олександра Куришка із Волині. Чоловік отримав важку травму спинного мозку у серпні минулого року на Харківщині.
Про це на сторінці у Facebook написала волонтерка Наталія Попова.
Куришко був на фронті із лютого 2015 року. Після травми, яку дістав минулого року на Харківщині, сім місяців провів у стані повної нерухомості.
Два місяці тому військовому зробили складну операцію у Києві. Вона тривала 9 год. Нейрохірурги вирішили спробувати звільнити спинно-мозкові нерви від рубців і спайок, пояснює волонтерка.
Фото: Наталія Попова/Facebook
Зараз у Куришка відновлюється чутливість тіла, починають функціонувати ноги та внутрішні органи тазу.
Як повідомляло BitukMedia, лікарі обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова у Дніпрі врятували життя “важкому” пацієнту – куля прошила мозок військового наскрізь і застрягла у потилиці. Одразу після операції чоловік погукав дружину.
Компанія “Укргазвидобування” запустила днями одну й з найпотужніших газових свердловин. Вона знаходиться на сході України дає доступ до 6 млрд кубометрів газу. Розробка родовища стала можливою завдяки новим технологіям.
Нова свердловина зможе викачувати 580 тис. кубометрів газу на добу. Вона сягає глибини 5,8 км.
Україна раніше не могла почати розробку цього родовища через його геологічну будову – вона ускладнена глибинними розломами земної кори. Поклади газу перебувають в умовах високотемпературного розриву під аномально високими тисками пластів кори.
Однак нещодавно українські газівники провели 3D-сейсмічні дослідження та змогли встановити пошукову свердловину – так називають свердловини для відкриття нових родовищ газу.
Перспектива блоку, звідки почнуть викачку, – 6 млрд кубів газу. Зараз на блокові планують встановити ще дві свердловини – пошукову та розвідувальну.
“Свердловина має складну похило-спрямовану конструкцію. Її буріння та дослідження були складним викликом для команди геологів, буровиків та геофізиків, який вони успішно подолали. Далі продовжимо працювати над розкриттям потенціалу цього блоку”, – повідомив т.в.о. генерального директора “Укргазвидобування” Олег Толмачев.
Нова свердловина перевищує можливості тої, яку “Укргазвидобування” запустило у квітні цього року. Тоді свердловину із потужністю понад 460 тис. кубометрів газу на добуназивали найпотужнішлю за останні 2,5 роки.
Як повідомляло BitukMedia, Україна має намір видобувати уран, виробляти ядерне паливо та будувати малі модульні реактори. Таким чином український уряд хоче замінити росію на світових ринках.
У Києві на вул. Десятинній відкрили мініскульптуру “Київська складанка» за авторством Юрія Білявського. Вона стала 40-ю у проєкті “Шукай” менеджерки Юлії Бевзенко, заснованому у 2018 році.
Про це Бевзенко повідомила на сторінці у Facebook.
“Складанка” – це слово створили як замінник слову “пазл”. Скульптура нагадує цю головоломку за формує та символізує єдність Києва. Її Білявський присвятив усім киянам. Виготовив її із бронзи.
Бевзенко сказала, що скулптуру присвятили людям, які переїхали до Києва, які виїхали зі столиці через війну, які загинули, захищаючи Київ і які в ньому народяться.
“Київську складанку” можна знайти на фасаді будинку за адресою: вул. Десятинна, 12. До неї можна доторкнутися та загадати бажання. Поруч із нею розмістили QR-код, що веде на сайт «Шукай!».
Як повідомляло BitukMedia, на фасаді першого корпусу Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського” з’явилася мініскульптурка “Цукровий бурячок”. Експозиція стала 39-ю мініскульптурою проєкту Юлії Бевзенко “Шукай!”, який розповідає історію Києва.
53-річний чоловік простояв у планці майже 10 годин і встановив рекорд. Фото - guinnessworldrecords
Житель Чехії Йозеф Салек простояв у планці 9 годин 38 хвилин 47 секунд. Такий результат гарантував йому світовий рекорд. Історія Йоскі надихає: колись через примхи долі він повністю переглянув свою філософію життя і повністю змінився.
53-річний Йозеф Салек на батьківщині більше відомий як терапевт та тренер з особистісного розвитку Йоска. Чоловік прийняв виклик для Книги рекордів на фестивалі Avatar у чеському Пльзені.
На думку судді Книги рекордів Джека Брокбенка, Салек провів перші кілька годин відносно легко, проте за сім годин на його обличчі проступила напруга. Згодом сам Йоска розповів, що між сьомою та восьмою годинами в планці у нього почала паморочитись голова, з’явились сильні болі. Тільки завдяки підтримці оточуючих він зміг подолати критичний стан і завершити випробування з часом 9 годин 38 хвилин 47 секунд. Для порівняння, попередній рекорд належав австралійцю Денієлу Скалі. Він зумів простояти у планці 9 годин 30 хвилин та 1 секунду.
“Під час виконання найдовшої планки мені допомогла техніка прийняття. Коли ви приймаєте складність вправи разом з тим фактом, що життя складається не лише з приємних та легких речей, а й з неприємних елементів, стає простіше, – зазначив Йоска. — Я вірив у себе, люди вірили в мене, і ці сильні почуття злилися докупи і допомогли мені успішно виконати завдання”.
Людям, які не мають спеціальної спортивної підготовки, не рекомендується стояти у планці довше п’яти хвилин поспіль. Йдеться про статичну вправу, яка спрямована на розвиток сили та стабільності корпусу. Вона активує безліч м’язів – грудні, плечові, сідничні, а також м’язи кора, рук та ніг. Хоча вправа може здатися простою, лише хвилина в планці спалює до 20 калорій.
Для виконання вправи необхідно прийняти положення, аналогічне позиції для віджимань, але з упором на передпліччя та лікті замість рук. Тіло має бути виструнчене в одну лінію від голови до п’ят.
Історія Йоскі надихає: колись він повністю переглянув свою філософію життя. Зізнається, що вів нездоровий спосіб життя з безліччю надмірностей, доки не переосмислив усе – до цього призвели кілька місяців за гратами через помилку.
“П’ять років тому я мав 15 кг зайвої ваги, я любив алкоголь і цигарки. Але певний момент, що змінив життя, привів мене до цієї трансформації, тому я хочу подарувати світові знання – незалежно від вашого віку ви можете просто змінюватися, аби почуватися більш щасливим, життєрадісним і здоровішим. Цей меседж я хотів поширити своїм рекордом”, – ділиться Йозеф Салек.
Чотири роки тому чоловік вирушив на Шрі-Ланку, але його затримали на паспортному контролі в ОАЕ через помилку в ідентифікації. В результаті він провів кілька місяців у в’язниці, де щосили намагався зберігати позитивний настрій. Займався спортом і дотримувався суворого режиму дисципліни. Аби скоротити час до визволення, записав свою історію.
Незважаючи на все це, Йоскі каже: “Сьогодні я щаслива людина. Я вдячний за те, що пережив і встиг, адже сьогодні це може багатьох надихнути та переконати, що можна подолати будь-яку неприємну обставину та розсунути фізичні та ментальні кордони за горизонти нашої уяви”.
Раніше BitukMedia розповідало про 12-річну українку, яка вже двічі потрапила до Книги рекордів Гіннеса.
Дивне цокання, яке привернуло увагу колумбійських дослідників, допомогло їм зробити відкриття. Вони знайшли крихітну прозору істоту із зеленими кістками. Йдеться про новий підвид так званих скляних жаб.
Таємничий звук, що нагадує цокання, який вчені почули в низині біля ущелини Піхао, привів їх до невідомого раніше підвиду жаб. Вони називаються “скляними” не просто так: у цих створінь прозора шкіра, крізь яку видно внутрішні органи. Вчені назвали крихітних амфібій скляними жабами Піхао, або Nymphargus pijao, розповіла учасниця експедиції Марія Торо.
Скляні жаби піхао дуже маленькі – лише 2,5 см завдовжки. Їхнє тіло виглядає так, ніби вкрите тонким шаром блискіток. У них прозоре черевце та зелена спинка, кольори якої варіюються від темно-зеленого до салатового. Крім того, у деяких особин є жовті або помаранчеві цятки на тілі, а зіниці оточує сріблясто-біла райдужка. Ще однією відмінністю цього підвиду є зелені кістки.
Слово “піхао” стало частиною назви жаб на честь індіанського народу, який свого часу відчайдушно протистояв іспанським завойовникам. Він населяв центральну частину Анд у Колумбії, де й знайшли новий підвид амфібій. Марія Торо сподівається, що скляна жаба піхао стане новою емблемою кампанії із захисту біорізноманіття регіону.
Раніше BitukMedia розповідало про першу у світі жабу, що запилює рослини. Її знайшли у Бразилії.
У Німеччині Махмут Сахін, мешканець міста Ельмсхорн, що на півночі країни, виявив біля власного будинку метеорит. Вартість космічного дарунка оцінюють у 200 тисяч євро. Родина збирається його продати.
25 квітня родина Сахіна почула шипіння та звук падіння. А згодом у садку виявили вирву з незвичайним каменем всередині. Знахідка заважила 3.7 кг.
“Спочатку ми подумали, що діра в саду утворилась через витік газу або якусь хімічну реакцію і викликали пожежників. Вони могла б все пояснити. Ми не думали про метеорит”, – розповів 47-річний чоловік.
Вирва, яка утворилась в землі від падіння метеорита вагою 3.7 кг. Фото – Mahmut Sahin
Махмут Сахін збирався викинути камінь, але його дочки запропонували перевірити об’єкт за допомогою магніту. Справа в тому, що на відміну від звичайних каменів, метеорити мають магнітне поле навіть через кілька годин після падіння. Виявилося, що камінь справді прилетів на Землю з космосу.
Наразі метеорит зберігається у банківській комірці. Родині пропонують продати його за різні суми, найвища пропозиція на сьогодні – 200 тисяч євро. “Ми отримували міжнародні пропозиції телефоном та особисто. Звичайно, нам важливо, аби метеорит могли побачити інші люди хоча б тимчасово. Можливо, у музеї”, — каже Сахін.
Вчений Карстен Йонас з “Робочої групи з метеорів”, яка займається дослідженням атмосферних явищ, вже назвав знахідку найбільшим метеоритом, який коли-небудь знаходили на території федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн у Німеччині. У 1962 році метеорит вагою близько кілограма врізався в дах у Кілі. У 2019 році був ще один, але дрібний, вагою лише 28 г.
Як розповідає Bild, 25 квітня над Ельмсхорном пройшов цілий метеоритний дощ. Але всі частини були меншими. Ніхто не постраждав, пошкоджено дах однієї будівлі. За словами фахівця, космічне тіло, що впало у садку родини Сахін, прилетіло на Землю з поясу астероїдів між Марсом та Юпітером, подолавши шлях у кілька мільйонів кілометрів.
Раніше BitukMedia розповідало про метеорит, що впав на житловий будинок в американському штаті Нью-Джерсі. Камінь пробив дах будівлі та приземлився в одній зі спалень.
Георгі Господинов та Анджела Родел. Фото - Facebook/The Booker Prizes
Болгарський прозаїк та поет Георгі Господинов обраний лауреатом Міжнародної Букерівської премії. Його відзначили за роман “Прихисток часу” (Time Shelter). Переможець отримає нагороду у 50 тисяч фунтів стерлінгів і розділить її з перекладачем своєї книги англійською мовою.
Як розповів сам Господинов, його роман присвячений пам’яті та часу. У своїй книзі аисьменник описує “клініку минулого”, що обіцяє лікування для хворих на хворобу Альцгеймера і переносить пацієнтів у часі. Поступово ця клініка перетворюється на “притулок часу”, куди люди намагаються втекти від сучасного життя, йдеться у прев’ю до роману.
За словами голови журі премії Лейли Слімані, “Прихисток часу” — “блискучий роман, сповнений іронії та меланхолії”. “Це глибокий твір, присвячений дуже сучасному питанню: що відбувається з нами, коли наші спогади зникають?” – зазначила Слімані.
За словами журі, письменнику вдалося розібратися, що відбувається з людьми, коли їхні спогади зникають та водночас написати “чудову книгу про Європу як континент, який потребує майбутнього” і “запропонувати погляд на долю таких країн, як Болгарія, які опинилися в центрі ідеологічного конфлікту між Заходом і комуністичним світом”.
Члени журі Міжнародної Букерівської премії 2023: Лейла Слімані, Уям Блекер, Тан Тван Енг, Парул Сегал та Фредерік Студеманн. Фото – Hugo Glendinning
Перекладачем книги англійською мовою виступила Анджела Родел. Саме з нею Георгі Господинов розділить 50 тисяч фунтів стерлінгів винагороди.
“Прихисток часу” – вже третій роман болгарського письменника Георгі Господинова. Італійська La Repubblica називає автора “Прустом зі Сходу”. На батьківщині його новела “Сліпа Вайша” була екранізована як корометражка, а у 2017 році навіть номінована на “Оскар”.
Міжнародну Букерівську премію, на відміну від Букерівської премії, вручають за художні літературні твори, перекладені англійською мовою (до 2015 році її також міг отримати англомовний письменник). Ця премія заснована в 2005 році (Букерівська премія – в 1969 році), з 2016 року її вручають щорічно (до цього – раз на два роки).
Як розповідало раніше BitukMedia, до лонгліста премії 2023 року увійшла й книга українського письменника Андрія Куркова “Львівська гастроль Джиммі Хендрікса” (Jimi Hendrix Live in Lviv) у перекладі Рубена Вуллі.
Фуд-фото не пропробуджують апетит, а, швидше, навпаки. Датські дослідники з’ясували: якщо неодноразово дивитися на зображення одного й того самого продукту, можна “наїстися”. Сприяє цьому одна особливість роботи людського мозку.
Якщо людина бачить ту саму картинку з їжею тридцять разів, вона почувається більш ситою, ніж до цього. Такий висновок після серії експериментів зробив аспірант кафедри харчової науки Орхуського університету (Данія) Тьярк Андерсен.
Про хід експериментів вчений розповів в журналі Appetite. Дослідники працювали з тисячею добровольців і насамперед показали їм зображення помаранчевих драже популярної торгової марки. Деяким учасникам демонстрували картинку тричі, іншим – тридцять разів. Після цього піддослідним запропонували відповісти на просте запитання: “Скільки штук від 1 до 10 ви зараз з’їли б?” Ті, хто побачив найбільше фотографій, почувалися найбільш ситими, і вибрали меншу кількість драже, ніж інші.
Зображення – Appetite
Дослід повторили з драже різних кольорів – результат не змінився. Тоді науковці замінили “частування” цукерками іншої марки, адже їхній смак залежить від кольору. Але й тут суттєвого впливу не виявили.
Тьярк Андерсен вважає, що перш ніж вплинути на почуття ситості, має змінитися більше параметрів, ніж колір і смак. За словами вченого, результати пояснюються так званою теорією обґрунтованого пізнання. Наприклад, у той момент, коли ви уявляєте собі, як відкушує соковите зелене яблуко, стимулюються ті ж ділянки мозку, якби ви насправді відкусили від фрукта. Людина отримує фізіологічну відповідь на те, про що тільки подумала.
Тому ми і можемо, на думку Андерсена, почуватися повністю задоволеними, нічого не з’ївши. Молодий вчений не виключає, що такий підхід можна використовувати як стратегію схуднення.
Раніше BitukMedia розповідало про дослідження міжнародної групи науковців. Вони з’ясували, що спокусливі запахи їжі допомагають дотримуватись дієти.
На аукціоні у Гонконзі за 48.85 млн гонконгських доларів ($5,1 млн) продали наручний годинник фірми Patek Philippe. Його носив імператор Пуї – останній із династії Цін і останній імператор Китаю.
Аукціон відбувся у новій штаб-квартирі Phillips. Він зібрав колекціонів із Китаю та місцевих знавців. Тривав сім хвилин.
Імператор Пуї невідомим чином отримав годинник у 1937-му. Під час свого ув’язнення у Радянському Союзі у 1945-1950 роках він передав годинник своєму перекладачеві і компаньйону Георгію Пермякову.
Годинник цікавий не з точки зору годинникової справи, а з точки зору китайської культури, каже експерт із годинників Сем Хайнс.
Також на аукціоні за $77,8 тис. продали паперове віяло, яке імператор Пуї особисто підписав та подарував своєму перекладачу у Токіо.
Як повідомляло BitukMedia, aмериканський заповідник Мішн-Аранзас виставив на акціон дивні предмети, які приносить морський приплив до берегів штату Техас. Серед лотів – лячні ляльки, заселені морською біотою, русалка зі скловолокна та протез ноги.
Самець лами із Італії з кличкою Боатенг де Оро встановив світовий рекорд зі стрибків у висоту серед представників свого виду. Він стрибнув на 1,3 м.
Про це повідомляє Книга рекордів Гіннеса у TikTok.
Італійського фермера, якому належить лама, звати Волтер Майр. Він привів тварину задля участі у телешоу Lo Show Dei Record. Але тоді спроба провалилася.
Боатенг двічі стрибав, але обидва рази торкався планки. Тоді вирішили дати тварині третій шанс. Майр припустив, що ламу відволікає камера, і рекорд треба встановити у більш спокійному місці.
Представник Книги рекордів через п’ять днів відвідав ферму Майра, де Боатенг встановив потрібний рекорд.
Майр каже, що вікрив у самцю мали талант після того, як той перестрибнув паркан загону для коней висотою майже 1,4 м.
“Це чудовий, величний жеребець із сильними ногами, чудовим забарвленням, вражаючою шерстю та — що дуже важливо — хорошим характером”, — сказав Майр.
Як повідомляло BitukMedia, поліцейські американського міста Енід у штаті Оклахома прибули за викликом і стали свідками курйозу. Люди чули, як хтось відчайдушно волав про допомогу. Обшукавши територію, правоохоронці з’ясували, що звуки видає “дуже засмучений” самотній козел.
Темченко розповідає, що попри регулярні обстріли, його вулики не постраждали. А ось кум через прильоти втратив 30 роїв та медогонку.
Але зменшилася кількість меду, адже вулики треба вивозити у місця, де багато квітучих рослин. Якщо раніше Теменчко вивозив вулики за 30-50 км від дому, то зараз, каже, – близько 10 км.
Минулого року меду практично взагалі не було, в цьому році буде близько 15 кг на із рою, каже пасічник. В основному це буде мед із ріпака.
“Звісно, у порівнянні з минулими роками, — це мало. Раніше було і 20-25 кілограм на сім’ю брали. Але і обставини були інші”, – пояснює Темченко.
Пасічник додає, що попит на мед також упав, адже він не є товаром найпершої необхідності.
Як повідомляло BitukMedia, чоловікові із села Коритне Балтської ОТГ на Одещині загрожує до 10 років позбавлення волі. Узимку він разом із 7-річним братом спробував викрасти із пасіки три вулики. Однак бджоли прокинулися попри мороз і покусали зловмисників.
Військовослужбовець ГУР Іван “Залізняк“ Пилипчукбув одним із українських військових, які встановлювали державний прапор на деокупованому о. Зміїний. Щоправда, для цього довелося три години мокнути у шторм, минати мінні загородження та рятуватися з-під ракетного обстрілу.
Про уже легендарну військову операцію Пилипчук розповів в інтерв’ю “Суспільному”.
Висадка на Зміїний була спільною операцією Головного управління розвідки та 73 морського центру спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого.
Дані про те, чи покинули росіяни острів, були суперечливими. Аби уникнути загрози раннього виявлення, українські військові йшли на човнах у шторм у холодній воді близько чотирьох годин у повному спорядженні. Потім треба було піднятися на острів. Проблему становило те, що він має скелястий крутий берег.
Жовто-блакитний прапор встановили на Зміїному Іван Пилипчук та Олег Субота. Піднятися і встановити прапор на горі на острові запропонував Субота.
Пливли у бронежелетах. Піднімалися у повному спорядженні на мокре, вкрите мохом та водоростями каміння
“Ми взяли тяжкі труби, зварені між собою — спеціальна конструкція щоб встановити прапор. Боже, як ми стрибали в цю воду, плили в бронежилеті… Острів Зміїний вкритий скалами, по краям має скелястий берег. Піднятись на мокре, вкрите мохом та водоростями каміння реально було дуже важко. Ми піднялися вже мокрі і втомлені. Ми туди і прибули вже мокрі і холодні”, – пригадує військовий.
Живих росіян на острові не знайшли. Натомість, весь Зміїним був замінований, пригадує Пилипчук.
Українці швидко встановили прапор і почали спускатися. Помітивши їх, російські військові кораблі здійснили маневр та нанесли по острову ракетний удар. Однак українські військові встигли врятуватися – вони уже відпливли від острова на близько 100 м.
“Стовбур вогню та диму сягав 25-30 метрів вверх”, – пригадує Пилипчук.
Як повідомляло BitukMedia, yкраїнський льотчик-штурмовик підполковник Ростислав Лазаренко 13 травня встановив рекорд Повітряних сил ЗСУ. Військовий здійснив свій 300-й виліт.
Львівські медики отримали можливість вдвічі подовшити перебування нирки поза тілом людини. Це відбулося завдяки апарату Kidneyassist. Львіські трансплантологи стали першими в Україні, хто його використав.
Про це у Facebook повідомило Перше медичне об’єднання Львова.
Першим пацієнтом в Україні, до якого застосували нову покищо для нас технологію став 43-річний Ігор Міклуха з міста Овруч на Житомирщині. Чоловік із дитинства хворів на гломерулонефрит, через який розвилася ниркова недостатність. Коли чоловікові було 26 років, обидві його нирки відмовили.
У 2010-му в Запоріжжі Ігорю пересадили нирку. Через 10,5 років донорський орган відмовив. Цього разу завдяки Kidneyassist нирку змогли доправити до Львова із Одеси.
Завдяки пристрою нирка перебувала поза тілом понад 23 години – з Одеси нирку забрали о 7 ранку, а операцію у Львові розпочали о 5 ранку наступного дня.
Як повідомляло BitukMedia, 20-річний Володя хворіє на рідкісне генетичне захворювання – торсійну дистонію. Через неї він 16 років провів у візку. Але київські лікарі вживили хлопцеві нейростимулятор у мозок. А до реконструкції хребта у Львові залучили американських спеціалістів – і юнак отримав можливість ходити.
Ірландія стала першою країною у світі, яка вирішила попереджати покупців про шкоду алкоголю. Фото - Stock image
Ірландія стала першою країною у світі, яка вирішила попереджати покупців про шкоду алкоголю. Для цього на пляшках з’являться спеціальні етикетки. Закон набуде чинності з 2026 року.
Спеціальне маркування на пляшках стане обов’язковим з 22 травня 2026 року. Перехідний трирічний період потрібен для адаптації виробників та продавців. Відповідний закон підписав міністр охорони здоров’я Ірландії Стівен Доннеллі.
Передбачено, що на етикетках алкогольної продукції вказуватимуть калорійність та грами алкоголю у продукті. Крім того, на пляшках та тарі з’являться яскраві попередження про ризик вживання алкоголю під час вагітності, а також про ризики захворювання печінки та появи онкологічних захворювань зі смертельними наслідками внаслідок вживання алкоголю.
Зображення – European Food Agency
Крім цього, аналогічну інформацію планується розміщувати у пабах та інших місцях, відвідувачі яких вживають алкогольні напої. Подібні попередження на пачках цигарок зараз розміщують у більшості країн.
“Цей закон розроблено, аби дати всім нам як споживачам найкраще уявлення про ризики вживання алкоголю. Маючи цю інформацію, ми можемо ухвалити обґрунтоване рішення, як поводитися в тій чи іншій ситуації, — заявив Стівен Донеллі. — Я вітаю той факт, що ми стали першою країною у світі, яка запровадила обов’язкове маркування алкогольної продукції. Я сподіваюся, що інші країни наслідуватимуть наш приклад”.
“Найбільш алкогольним” роком в Ірландії став 2001: тоді людина в середньому випивала 14,3 л чистого алкоголю на рік. За даними Ради з досліджень у галузі охорони здоров’я, зараз цей показник впав до 10,2 л.
Як розповідало раніше BitukMedia, австралійські вчені знайшли найефективніший спосіб переконати людей вживати менше алкоголю. Це соціальна реклама про зв’язок раку та вживання спиртних напоїв. Якщо при цьому підраховувати все випите, це і справді працює, – переконані науковці.