17 пар близнюків підуть цього року в перший клас у шотландському місті Ґрінок. Регіон Шотландії Інверклайд завжди був відомий великою кількістю близнюків, але місцеві кажуть, що навіть для них це забагато.
Цього року першачків готуються прийняти дві початкові школи – Святого Патріка та Ардґован. Заступник директора першої із них – Ґрем Брукс – каже, що це уже місцева традиція – приймати близнюків у перший клас щороку.
Інверклайд відомий кількістю близнюків – за останнє десятиліття школи відвідували 147 пар однакових дітей. Регіон навіть продражнили Twinverclyde – “Близнюкоклайд”.
І хоча 17 пар близнюків за раз не є рекордом – у 2015-му їх було 19 – але і це забагато, дивуються місцеві.
Місцева мешканка Арлін Фултон віддасть своїх 5-річних Анну і Аарона не у шотландську, а в англійську школу King’s Oak у Бедфорді цього місяця.
“17 пар близнюків – із цим щось не так. Мабуть, нам щось додають у воду”, – каже жінка.
Однак зрештою Арлін рада, що коронавірусні обмеження закінчилися і діти зможуть відвідувати школу.
“На цей день так чекали, але він настав якось дуже швидко”, – каже жінка.
Як повідомляло BitukMedia, y школі американського селища Вернон-Гіллс штату Іллінойс відбувся незвичайний випускний вечір. У одному випускному класі там навчалися 12 пар близнюків і троє трійнят. Директор не дивується – у нього теж є сестра-двійняшка.
Директор крамнички Марко Коллер. Фото - Kronen Zeitung/Christian Jauschowetz
Грабіжник увірвався до магазину-кіоску в Граці (Австрія). Він дістав пістолет і прошепотів: “Я хочу гроші!”. Але працівницю за стійкою це абсолютно не вразило. Ошелешеним в результаті був сам нападник.
9 серпня до крамниці увірвався грабіжник в капюшоні та масці. Він дістав пістолет та промовив, що хоче грошей. “Бос, це пограбування!”, — гукнула продавчиня кудись вглиб магазину.
Тоді до гангстера-невдахи підійшов 41-річний директор крамниці Марко Коллер, який дістав цю роботу лише тиждень тому. Він спокійно пояснив, що каса не працює з 18:00. “Вибачте, ви повинні були прийти на годину раніше”, — сказав Коллер.
Несподівана відповідь спантеличила грабіжника. Він розгубився, відмовившись вірити у невдачу. “Ти ж не жартуєш, правда?”, — сказав зловмисник.
Хитрість – не більше! Марко Коллер розповів, що навчився цьому на тренінгу. “Я не боявся. Якби він пішов за стійку, я б його збив”, – каже чоловік.
Грабіжник, спіймавши облизня, втік. У ЗМІ злочин, що провалився через касовий апарат, вже назвали “найдурнішим пограбуванням року”. Водночас у поліції проінформували, що злочинець може бути більш небезпечним, ніж здається з огляду на інцидент в Граці. У громаді Кеметен наступного ранку стався напад на автозаправці. Здобич – 500 євро. Тут теж офіцери шукають втікача в масці.
Як розповідало раніше BitukMedia, китаєць Лю Моуфу із селища Сінтан провінції Хубей пограбував зі спільниками у 2009 році автозаправку на $22.5. Після цього він утік та переховувався у горах у печері 14 років.
До Дня археолога співробітники історико-культурного заповідника “Більськ” під Котельвою на Полтавщині розповіли про свої недавні знахідки. Під час дослідження поховань вони знайшли золоті прикраси для одягу та посуд, який виготовили у VI ст. до н. е.
Дослідження некрополя проводила археологічна група “Охоронної археологічної служби України” на чолі з Віталієм Окотенком.
“Дослідження вже завершили. В одному з курганів знайшли битий посуд, а також бляшки із золота, які нашивалися на одяг. Вони датуються серединою 6 століття до нашої ери. Зараз вони досліджуються фахівцями”, – повідомив директор заповідника “Більськ” Ігор Корост.
У липні цього року археологи досліджували і старовинне місто Гелон поблизу Більська. Серед знахідок – глиняний посуд, стріли та арфи. Усе має грецьке походження. Є унікальна знахідка – ручка чорнолакового канфару – посуду, з якого пили напої. Грецькі артефакти датують першою половиною V – серединою IV ст до н.е.
Серед виробів із каменю знайшли кам’яну сокиру – це третя на Більському городищі, є рідкісною знахідкою. Інші знаряддя призначалися, ймовірно, для розтерання зерна та більш м’яких гірських порід.
“Предмети з кольорових металів репрезентовані злитком міді та вістрями стріл: дволопатевими та тригранними. Більшість складають дволопатеві втульчаті вістря з шипом. Загалом виявлено 11 наконечників чи їх фрагментів”, – розповідають науковці.
Як розповідало BitukMedia, iзраїльська школярка, яка брала участь в археологічних розкопках у стародавньому місті Уша, знайшла фрагмент античного амулета – “чарівного дзеркала” візантійської епохи. Знахідці близько 1500 років. Предмет використовували жителі цих місць у пізній античності.
Картина австралійської художниці Фреди Робертшоу кілька десятиліть провисіла у приватному будинку пенсіонерів, які не знали про її цінність. Зараз витвір мистецтва оцінюють в 1 мільйон австралійських доларів (650 тис. доларів США). Але новий власник її подарував.
Кондитер Трейсі Нікл зі штату Новий Південний Уельс виявив цінний витвір мистецтва. Картина, написана в 40-х роках XX століття, багато десятиліть прикрашала будинок його бабусі та дідуся.
Спочатку Нікл планував передати полотно на благодійність. Але після консультації із сусідом, австралійським художником Беном Куїлті, вирішив оцінити твір і з’ясував, що той є загубленим шедевром. Куілті одразу впізнав картину і підтвердив її цінність.
Хоча арт-дилер не торгуючись запропонував за роботу Робертшоу щонайменше 600 тисяч австралійських доларів (390 тис. доларів США) і запевнив, що на аукціоні її ціна підніметься щонайменше до мільйона, сім’я вирішила передати твір Національній галереї Австралії на згадку про бабусю і дідуся — Джо та Джозі. “Спадщина предків набагато цінніша”, каже австралієць.
Трейсі запевнив, що йому не важливий фінансовий бік питання, він радий тому, що в його будинку жив такий пам’ятний шедевр, який тепер нарешті знайшов своє місце. Після реставрації твір буде виставлено у галереї.
Фреда Рода Робертшоу (1916-1997) – австралійська художниця, відома своїми неокласичними фігурами та пейзажами.
Як розповідало раніше BitukMedia, картину всесвітньо відомого англійського художника знайшли у гостьовому крилі замку Крауфурдленд в Шотландії його нинішні власники. Подружжя Саймона та Адіті Крауфурд планують продати знайдений пейзаж за понад 2 млн доларів. Адже це робота самого Джона Констебла.
Кассіус - справжня зірка центру утримання крокодилів “Марінленд Меланезія”. Фото - Marineland Melanesia Crocodile Habitat
Крокодил Кассіус, старожил австралійського зоопарку, унікальний у багатьох відношеннях. Ще з 2011 року тварина офіційно визнана Книгою рекордів Гіннеса найдовшим крокодилом у світі. Відтоді рептилія могла підрости ще більше, але ніхто не наважується підійти до зубастого з рулеткою.
У світі немає крокодила довшого за Кассіуса: відстань від його носа до кінчика хвоста становить 5 м 48 см, це приблизно як довжина обличчя Статуї Свободи.
Книга Гіннеса зафіксувала Рекорд Кассіуса ще в 2011 році. Припускають, що за останні 12 років рептилія стала ще довшою, але ніхто не ризикує її виміряти.
У зоопарку “Марінленд Меланезія” (Австралія) за утримання крокодила-рекордсмена відповідає Туді Скотт. Чоловік каже, що відмінно ладнає зі своїм підопічним. “Цілком можливо, що Кассіус став більше з 2011 року, проте ми не намагалися повторно виміряти його. Можливо, ми спробуємо зробити це в найближчому майбутньому, щоб отримати уявлення про темпи зростання великих крокодилів, або, звичайно, якщо рекорд Кассіуса буде оскаржений”.
У визначенні розмірів Кассіуса є ще один нюанс – відсутність частини морди та хвоста. Швидше за все, крокодил втратив їх під час сутички з іншим самцем за верховенство на території, кажуть зоологи. Як би не “відсутні частини”, Кассіус був би ще довшим – на 15–25 см, припускають в зоопарку.
Відомо, що в далекій молодості Кассіус жив у річці Фінніс на південь від міста Дарвін на Північній Території Австралії. Аби не турбував місцевих жителів та худобу, крокодила спіймали в 1984 році. Вже за три роки велетня перевезли на вантажівці до зоопарку, що за 3200 км від його колишньої домівки. Вважається, що Кассіус міг втратити частину носа і хвоста ще до переїзду. Мовляв, такі травми – звична справа для цих рептилій у дикій природі.
Окрім довжини, в цієї особини є ще один рекорд – це найбільший крокодил, коли-небудь спійманий живим в Австралії.
Скільки ж років зубастому рекордсмену? В зоопарку припускають, що більше сотні. Точно сказати вчені не можуть, але називають роком його народження 1903-й. За даними зоологів, сягаючи п’яти метрів, крокодили продовжують зростати лише на сантиметр за рік. Якщо застосувати цю формулу до Кассіуса, виходить, що йому … 120 років!
Кассіус – справжня зірка центру утримання крокодилів “Марінленд Меланезія”. Люди приходять сюди, щоб особисто побачити найдовшого крокодила у світі, а австралійські дітлахи – познайомитися з “живим динозавром”. Тому, коли гостей немає, співробітники намагаються зайвий раз не турбувати дідка.
Кіпери розповідають, що в Кассіуса м’який і поступливий характер. Якщо покликати, крокодил радісно прибіжить до людини з іншого кінця вольєру. Але працівники зоопарку пам’ятають, що ці рептилії — небезпечні та хитрі хижаки. “Кращий спосіб завоювати його серце — через шлунок, і зрештою, оскільки ми в країні крокодилів, варто бути обережним”, — зауважує Туді Скотт.
Як розповідало ранше BitukMedia, група французьких біологів виявила, що нільські крокодили особливим чином реагують на плач дитинчат приматів, зокрема людини. Крокодили чуйно реагують на плач: що він відчайдушніший, то швидша реакція.
Ізраїльська школярка, яка брала участь в археологічних розкопках у стародавньому місті Уша, знайшла фрагмент античного амулета – “чарівного дзеркала” візантійської епохи. Знахідці близько 1500 років. Предмет використовували жителі цих місць у пізній античності.
17-річна школярка відвідала археологічні розкопки на півночі Ізраїлю, в місті Уша, що за вісім кілометрів на південний захід від Назарета (сучасна назва древнього міста — Ноф-а-Галіль).
Авів Вайцман брала участь у проєкті молодих інструкторів ШЕЛАХ. Йдеться про шкільний предмет з вивчення Ізраїлю, що поєднує географію, історію та природознавство. Один з етапів цього проєкту – маршрут “на виживання” від Мерона до Хермона завдовжки 90 км.
Проте відвідують школярі також історичні об’єкти, розташовані не на самому маршруті. Наприклад, Ушу – стародавнє місто, де веде розкопки Управління старожитностей Ізраїлю.
Працюючи всередині зруйнованого будинку, Авів звернула увагу на незвичайний уламок кераміки, що стирчав із землі між стінами будівлі. Дівчина обережно розчистила знахідку та показала її фахівцям, які розпізнали у ній фрагмент декоративного настінного диска. Такі керамічні настінні “тарілки” у візантійському періоді (IV–VI століття нашої ери) служили рамами для магічних дзеркал.
Знахідка Авів Вайцман. Фото – Israel Antiquities Authority
Скляне дзеркало розміщувалося в центрі такого диска і слугувало захистом від пристріту. Вважалося, що злий дух чи демон побачить у дзеркалі своє відображення, і це захистить власника предмета від лиха. Подібні обереги також клали у гробниці – захистити покійного під час подорожі до потойбіччя.
Дзеркало, що слугувало захистом від пристріту. Фото – Clara Amit, Israel Antiquities Authority
“Ця знахідка підтверджує подвійну важливість взаємодії Управління з відділом ШЕЛАХ міністерства освіти. Воно призводить до нових знахідок, а старшокласники своїми руками торкаються коріння”, – заявляє координатор проєкту Саар Ганор.
За часів римського панування рабинами, які рятувалися від гонінь на півночі Ізраїлю, було засновано поселення Уша. Археологи вже розкопали тут дороги, мозаїчну підлогу, руїни ритуальних лазень, а також преси для олії та вина.
Як розповідало раніше BitukMedia, рідкісний 2500-річний мармуровий диск знайшов простий ізраїльський рятувальник, який пірнав у море. Вчені знають, що такі диски використовувались для захисту кораблів від лихого ока. Досі в Середземномор’ї було знайдено лише чотири такі артефакти.
Морську істоту з 20 кінцівками завдовжки 20 см виявили океанологи поблизу Антарктиди. Цей новий вид має моторошний вигляд. Втім, прозвали знахідку досить лагідним ім’ям — антарктична полунична пір’яна зірка.
Нову морську істоту знайшли на глибині від 65 до 1170 метрів. Її офіційна назва – Promachocrinus fragarius. Вчені віднесли її до виду Feather Star (пір’яна зірка) і до класу Crinoidea (морські лілії), до якого входять морські зірки, морські їжаки, “пісочні долари” (плоскі щитоподібні морські їжаки) та “морські огірки” (голотурії).
“Полуничну” назву морська істота отримала завдяки крихітним опуклостям на тілі, що нагадують ягоди. До них кріпляться вусики, за допомогою яких вона й тримається за дно.
Пересувається така лілія за рахунок довших і бугристих кінцівок, схожих на пір’я. За словами професора морської біології Каліфорнійського університету Грега Рауса, їхня довжина становить близько 20 см.
В інтерв’ю виданню дослідники розповіли, що спочатку в групі антарктичних пір’яних зірок був лише один вид – Promachocrinus kerguelensis.
Але, протягнувши сітку Південним океаном у пошуках нових зразків цих істот, вчені визначили чотири нові види, які можуть підпадати під групу антарктичних пір’яних зірок. При цьому типове положення пір’я зірки полягає в тому, що “руки” розкинуті вгору, а вусики спрямовані вниз.
З новим відкриттям дослідники можуть додати до категорії антарктичних пір’яних зірок вісім видів, зокрема ті, які виявили раніше, але помилково вважали їх окремим видом.
Як розповідало раніше BitukMedia, невідому науці моторошну істоту з 24 очима знайшли у ставку.
30-річний бухгалтер Рікі да Фонсека під час своєї мандрівки Національним парком Крюгеру ПАР зняв унікальне відео. Голодний леопард спробував спіймати одного із зграї із 30 бабуїнів на дорозі. Мавпи не лише дали великій кішці добрячого прочухана просто між автомобілями, а й кинулися навздогін.
Рікі розповідає, що він з друзями їхав дорогою, сподіваючись побачити левів, яких вони помітили раніше. Але біля стоянки для пікніку у Національному парку Крюгер він побачив дещо цікавіше. Чоловік помітив леопарда, який ховається між високої трави і кущів. А попереду на дорозі грала зграя бабуїнів. Очевидно, що хижак намірився схопити одну із мавп.
“Зважаючи на розмір зграї, я подумав, що леопарду забракне сміливості! Але він мене здивував. Здавалося, його цікавість взяла верх над ним. Леопард непомітно зник у траві на узбіччі. Він перейшов повністю у режим вистежування здобичі”, – розповідає Рік (на відео хижака майже не видно, але якщо придивитися, можна побачити його спину у траві).
Великий кіт підкрався і завмер – і ось він вискочив на дорогу у спробі спіймати когось із мавп. Але реакція бабуїнів була миттєвою – вони напали усією зграєю. На відео чути гучне “гавкання” мавп та котячий вереск. Однак леопарду вдалося вирватися.
“На його щастя, бабуїни швидко відступили – обійшовся кількома синцями та подряпинами. Його его постраждало однозначно сильніше”, – жартує Рік.
Як розповідало BitukMedia, pудий кіт-безхатько оселився у вольєрі для капібар у Національному зоопарку Малайзії. Кіт встиг стати улюбленцем відвідувачів. Тепер його звати Ойен і він – атракція місцевого зоопарку з власним вольєром.
Кіт Ойен та капібари у зоопарку. Фото - FATIMAH ZAINAL, TAN SIN CHOW and R. ARAVINTHAN
Рудий кіт-безхатько оселився у вольєрі для капібар у Національному зоопарку Малайзії. Кіт встиг стати улюбленцем відвідувачів. Тепер його звати Ойен і він – атракція місцевого зоопарку з власним вольєром.
Безпритульний рудий кіт користується популярністю відвідувачів в національному зоопарку Малайзії відколи почав жити серед капібар.
Кожні вихідні до “Негари” поспішають тисячі людей на зустріч з Ойеном. А бувають дні, коли кількість відвідувачів навіть подвоюється, розповів віце-президент зоопарку Рослі Рахмат Ахмат Лана. “Щодня 95% відвідувачів приходять сюди, щоб просто побачити Ойена. Він дуже популярний”, — каже чоловік.
Працівники зоопарку не впевнені, наскільки давно кіт мешкає з капібарами. На їхню думку, його покинули у зоопарку ще за часів пандемії Covid-19. Зараз кіт став більш дружнім до персоналу зоопарку, які піклуються про нього та підгодовують.
Рудий смугастик із зоопарку в Куала-Лумпурі став зіркою соцмереж передусім зокрема численним відеороликам. Відвідувачі радо знімають і публікують відео з котом, який вештається у вольєрі та притискається до капібар. І тих, здається, абсолютно не хвилює їхній котячий сусід.
Зоопарк “Негара” офіційно представив Ойена як частину вольєра в червні, коли додав його ім’я до експозиції.
В планах працівників зоопарку знайти Ойену пару, яка разом з ним ділитиме вольєр з капібарами. Тут сподіваються створити кровну лінію котів, які симпатизують капібарам.
Капібари – найбільші гризуни у світі. В останні пару років вони стають дедалі популярнішими серед користувачів Інтернету. Тваринок полюбили за їхню спокійну вдачу та флегматичні реакції, що використовуються в тисячах вірусних мемів.
Як розповідало раніше BitukMedia, два пітбулі з притулку для тварин у Міннесоті (США) стали популярними після того, як одна з них перестрибнув через стіну, аби возз’єднатися зі своєю найкращою подругою.
Канадійки 45-річна Валері Турін і її дружина 41-річна Рене намагалися завагітніти і обидві звернулися до ЕКО. Яким же було їхнє здивування, коли вони завагітніли одночасно. Дітей народили з різницею у 12 днів.
Валері пригадує, що вони не планували вагітніти в один і той же час. Але їхні жіночі цикли співпали, і лікар порекомендував підсадити ембріони обом, аби збільшити шанси на успіх.
Валері намагалася завагітніти самостійно ще до того, як почала зустрічатися із Рене у 2016-му. Рене теж пережила ряд викиднів. У 2018-му жінки одружилися.
У жовтні 2019-го подружжя зважилося на реципрокне ЕКО – запліднену яйцеклітину Рене пересадили Валері. Але в тої стався викидень, хоча від попереднього шлюбу вона виносила двох дітей.
У квітні 2021-го обом жінкам пересадили яйцеклітину від іншої жінки – і за два тижні лікар повідомив обом, що вони вагітні.
“Наші вагітності віддзеркалювали одна одну – ми разом переживали ранкову нудоту, ми могли ходити разом на УЗД під час карантинних правил, пов’язаних з Covid, і це було так особливо, інші пари цього не могли собі дозволити”, — пригадує Валері. Разом було не так страшно переживати відчуття “а раптом щось станеться”, додає вона.
Тож Леві Теодор народився 7 грудня і важив майже 3 кг, а Ленні Ррлл – 19 грудня і важив майже 4 кг. Зараз дітям 20 місяців. Жінки кажуть, хлопці абсолютно протилежні за характерами.
Ленні завжди “на розслабоні” і любить спати і їсти, тоді як Леві не надто любить спати, оскільки він “буйний” і “неймовірно допитливий”, розповідають жінки. Валері жартує, що їхні діти – віддзеркалення їх самих.
Як повідомляло BitukMedia, iспанські науковці із медичного дослідного центру BCNatal у Барселоні розробили штучну матку із плацентою. За її допомогою хочуть допомагати дітят, які народилися раніше терміну.
Шукачі скарбів виявили рідкісні монети залізної доби в Уельсі. Це перша подібна знахідка історії Великої Британії. Її планують офіційно визнати скарбом.
Повідомляють, що монети виявили шукачі скарбів Пітер Коктон, Ллойд Робертс і Тім Уотсон у полі неподалік села Ллангоед на острові Англсі. Загалом чоловіки виявили 15 монет.
Йдеться про перший скарб золотих монет залізної доби, коли-небудь знайдений в Уельсі. Монети були знайдені розкиданими в полі в Ллангоеді в період з липня 2021 до березня 2022.
Робертс знайшов першу монету, яку він одразу визначив як одну зі своїх найменш бажаних монет — золотий статер залізної доби. Він також знайшов і другий такий самий. Його друг Пітер Вотсон знайшов наступні три. Монети були в такому стані, що блищали, навіть будучи щойно вийняті із землі. Через якийсь час Тім Вотсон знайшов 10 монет, що залишилися, скануючи все те ж поле.
Припускають, що знайдені монети були викарбувані між 60 та 20 pp. до н.е. на трьох різних монетних дворах. Експерти вважають, що гроші належали племені корієлтауви, яке жило на території сучасного Східного Мідленду наприкінці залізної доби.
За словами Гвінеда Шона Дербі, фахівця з археологічного фонду, монети, швидше за все, не використовували як валюту. Він висловив припущення, що гроші виконували роль подарунка для представників “еліти”.
Дизайн кожної з монет дуже стилізований, він запозичений з македонських золотих монет Філіпа II, на яких зображено погруддя Аполлона на аверсі та колісниця з двома кіньми та візником – на реверсі.
За даними видання, монети передали Програмі переносних старожитностей Сполученого Королівства (PAS Cymru), а пізніше їх придбав музей Oriel Mon у Ллангефні (Уельс). Відомо, що знахідку планують офіційно визнати скарбом.
Як розповідало раніше BitukMedia, чоловік зі штату Кентуккі отримав найбільший сюрприз у своєму житті, просто копаючи на своєму кукурудзяному полі. Він випадково виявив схованку з понад 700 золотих та срібних монет часів Громадянської війни в США.
Новозеландська мережа супермаркетів Pak ‘n’ Save запустила кулінарний додаток на базі ШІ. Він мав допомогти клієнтам, які потерпають від фінансової кризи, скласти меню із того, що лишилося у холодильнику. Додаток почав пропонувати отруйні сендвічі та картоплю, смажену зі спреєм від комарів.
Розробники намагалися зробити додаток, який буде складати меню чи рецепт і доповнювати їх “підбадьорливими” коментарями.
Спочатку бот дивував користувачів непривабливими рецептами типу “овочеве рагу із печивом Oreo”. А коли люди здогадалися вводити в поле запиту нехарчові товари, додаток знайшов застосування і їм.
Наприклад, за одним із рецептів у користувача мав би вийти газоподібний хлор. Додаток назвав рецепт “суміш ароматичних вод” та прокоментував, що це “ідеальний безалкогольний напій, щоб втамувати спрагу та освіжити почуття”.
“Подайте охолодженим та насолоджуйтеся освіжуючим ароматом”, – підсумувала програма, попри те що вдихання газаподібного хлору може призвести до смерті.
Місцевий політичний оглядач Ліам Хехір опублікував “рецепт” у Twitter, ідею підхопили інші користувачі і почали ділитися результатами. Рекомендації ШІ включали коктейль із відбілювачем “свіжість подиху”, сендвічі із отрутою від мурах та клеєм, “рисовий сюрприз із відбілювачем” і “метанолове блаженство” – варіацію на французькі тости, але зі смаком скипидару.
У супермаркеті звинуватили користувачів, мовляв, не очікували, що ті почнуть “використовувати інструмент неналежним чином та не за призначенням”, тобто вводити у додаток побутові хімікати. Сам додаток розрахований на дорослу авдиторію. Та й взагалі, рецепти від ШІ ніхто у компанії не перевіряє, тож розробники радять користувачам міркувати перед тим, як готувати щось за рецептом із додатку. Хоча зрештою пообіцяли продовжити працювати над ботом, аби зробити його більш безпечним.
Як повідомляло BitukMedia, на платформі програмних розробників Product Hunt користувач із ніком Rye розмістив свій сервіс із назвою Angry Email Translator. Це сайт, який дозволяє “перекласти” агресивне повідомлення на текст у формальному та нейтральному тоні. Ілюстрація створена за допомогою MidJourney
Інструктор із пірнання із аквалангом Тазз Фельде врятував акулу-няньку на одному із пляжів американського штату Флорида. Риба, ймовірно, втекла від якогось із рибалок із гаком у роті і зачепилася волосінню за штучний кораловий риф біля острова Окалуса.
Тазз каже, про акулу із гаком у роті почула його дружина, яка продає спорядження для підводного плавання. Тож чоловік разом з колегою на ім’я Ден вирушили на те місце. Вони дійсно побачили там акулу довжиною близько 2 м.
У роті у рибини був величезний гак. До нього була приєднана металева струна, від якої до рифу тягнулася волосінь. Волосінь трималася за риф і акула була ніби прив’язана. Ймовірно, акула зірвалася у когось із рибалок і зачепилася волосінню за рифи.
Ден зняв відео, як Тазз обрізав металеву струну. У пащі акул-няньок є ряди гострих дрібних зубів, але вони не агресивні, кусаються зазвичай для самозахисту.
Нажаль, чоловіки не встигли витягнути гак із рота акули до того, як вона попливла геть. Тазз сподівається, що гак з часом пожавіє і випаде з рота акули.
Як повідомляло BitukMedia, oфіс шерифа округу Пінелла в американському штаті Флорида просить припинити людей телефонувати 911, коли вони бачать ламантинів біля узбережжя. Із тваринами все гаразд, у них шлюбний період, пояснюють копи.
Дослідники з університету Сінгапуру змогли надрукувати на 3D-принтері вегетаріанські морепродукти з корисними властивостями справжніх. За їхніми словами, технологія допоможе подолати майбутню продовольчу кризу.
На сьогодні продуктові магазини пропонують чимало рослинних альтернатив яловичині, свинині та птиці. Але, за словами вчених, важко відтворити смак, текстуру та поживну цінність морепродуктів, використовуючи тільки джерела рослинного походження. Тож дослідники розробили новий підхід до імітації морепродуктів і використали його для приготування закуски, натхненням для якої стали смажені кільця кальмарів.
Вони поєднали два типи стійких рослинних білків, а потім використали 3D-принтер, щоб сформувати кільця та надати їм різноманітних текстур. Все для того, щоб імітувати справжні кальмари.
“Все вказує на те, що в майбутньому постачання морепродуктів неминуче буде дуже обмеженим. Тому важливо виготовити альтернативні морепродукти, які б нічим не поступалися оригіналу”, – наголосили автори дослідждення.
Для створення кальмарів дослідники об’єднали два рослинні джерела з високим вмістом білка: мікроводорості та боби мунг. Їх змішали, додали олії та омега-3, термічно обробили й зробили з них кільця. Кажуть, в результаті вдалося створити кільця зі смаком кальмара, які були невідмінні від оригіналу за смаком та якістю, проте з дещо іншою текстурою.
Однак, перш ніж проводити споживчі випробування, команда хоче оптимізувати склад, аби повністю відтворити властивості морепродуктів.
Як розповідало раніше BitukMedia, першу у світі вирощену в лабораторії рибу, надруковану на 3D-принтері, презентували ізраїльські вчені. Вони ж першими її скуштували. І, за їхніми словами, філе вийшло найніжнішим і буквально тануло в роті.
Пластикові пакети та пляшки можна переробити на мило. Фото - treehugger.com
Дослідники з Технологічного інституту Вірджинії продемонстрували, що поліетилен можна перетворити на жирні кислоти, які використовуються для мила, миючих засобів та інших продуктів. Метод можна використовувати для переробки пластикових відходів у цінну сировину для виробництва.
Перетворити старий пластик на мило американським науковцям вдалося завдяки подібності між пластмасою і жирними кислотами, які є одним з основних інгредієнтів мийних засобів.
Проблема полягала в розмірі — молекули пластмаси дуже великі, близько 3 тис. атомів вуглецю завдовжки, тоді як жирні кислоти набагато менші. Тоді вчені вирішили розщепити молекули синтетичного поліетилену, але зупинити процес до того, як вони повністю розкладуться на невеликі газоподібні молекули.
Дослідники створили реактор, схожий на духовку, для безпечного спалювання пластику. Температура в нижній частині була достатньо високою, щоб розірвати полімерні ланцюги, тоді як у верхній частині було достатньо прохолодно, щоб вчасно зупинити розрив.
Зрештою вченим вдалося отримати молекули поліетилену з коротким ланцюгом (воску), а потім створити з отриманого матеріалу мило.
Дослідники відзначають простоту методу: в його основі два компоненти — тепло та пластик. Хоча пізніші етапи процесу вимагають деяких додаткових інгредієнтів для перетворення молекул воску на жирні кислоти та мило, початкове перетворення пластику є простою реакцією. Це сприяє рентабельності методу, а також його порівняно невеликому впливу на довкілля.
Науковці сподіваються, що їхній підхід допоможе зменшити кількість пластикових відходів, тому у майбутньому планують випробувати технологію і на інших видах пластмаси.
Однак цей метод не допоможе позбутися всіх пластикових відходів на Землі. Науковці попередили, що найкращий спосіб уникнути забруднення — мінімізувати використання пластику.
Як розповідало раніше BitukMedia, мікроорганізми, ферменти яких можуть перетравлювати різні види пластику, знайшли вчені зі Швейцарії. Близько двох десятків штамів виявилися ефективними для утилізації поліуретану та поширених полімерних сумішей. Науковці задоволені – процес переробки пластику може стати менш шкідливим і дешевшим.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
