Такі чуйні крокодили: ти чуєш плач дитини, а зубатий – запрошення на обід

Схоже легенда про те, що крокодили викрадають немовлят не така вже й фантастична. Група французьких біологів виявила, що нільські крокодили особливим чином реагують на плач дитинчат приматів, зокрема людини. Крокодили чуйно реагують на плач: що він відчайдушніший, то швидша реакція. Адже, то їжа кличе.

Про це розповідає New York Times.

Деякі речі не потребують перекладу. Незалежно від того, якою мовою ви розмовляєте, ви вочевидь зможете впізнати людину, яка радіє тріумфу або лається в гніві. Якщо ж ви крокодил, ви можете впізнати звук молодої тварини, яка плаче від страждань, болю і відчаю, навіть якщо ця тварина зовсім іншого виду — як, скажімо, людське дитя. Цей звук означає запрошення на обід.

Фахівці  з Університету Сент-Етьєна (Франція) спільно з колегами з Ліонського університету перевіряли реакцію крокодилів на записи плачу немовлят у CrocoParc в Агадірі (Марокко). Вони помітили, що рептилії вловлюють у ньому найменші відтінки та зчитують корисну для себе інформацію. Експерименти показали, що рептилії частіше були готові напасти, коли дитина плакала через те, що залишилася одна або травмована, тобто була більш вразливою. За висновками дослідників слух крокодилів налаштований на крики наших дітей навіть краще, ніж в людей.

Науковцям було чому здивуватись, адже попередні дослідження вказували на те, що у далеких видів тварин акустичні ознаки у вокалізаціях настільки сильно відрізняються, що не можуть бути чітко розшифровані та зрозумілі неродичами.

Нільські крокодили, що брали участь в експерименті, активно реагували на крики дитинчат гомінідів — бонобо, шимпанзе та людини. Причому сила та агресивність їхньої реакції була різною – в залежності від причини плачу.

Французькі вчені зробили записи плачу 24 дитинчат — 12 людей, шести бонобо з європейських зоопарків та шести диких шимпанзе із заповідника в Уганді. Малюків бонобо та шимпанзе записували під час природних ситуацій, коли вони лементували та плакали через конфлікт з іншими мавпами або через те, що опинились далеко від мами. Плач людських немовлят був записаний під час купання їхніми батьками та коли дітям робили щеплення у медичному закладі.

У всіх записах вчені попередньо виділили 18 змінних, пов’язаних з причинами дистресу в дітей. Так вчені хотіли визначити, на що саме реагуватимуть рептилії. Потім аудіоколонки із записами встановили поблизу чотирьох різних ставків у марокканському “Крокопарку”. В кожній піддослідній водоймі мешкало по 25 дорослих нільських крокодилів.

Рептилії відреагували на плач усіх трьох видів приматів: вони починали швидко пливти на звук, а іноді навіть намагалися вкусити джерело звуку. За словами вчених, найсильніше реакція була на “нелінійні акустичні характеристики” – ситуації, коли від сильного стресу голос змінюється і виходить за нормальний діапазон голосових зв’язок. Все це ознаки сильного емоційного збудження, кажуть фахівці.

“Дивно, що крокодили здатні отримувати цю інформацію з криків. Вони досить малорухомі тварини, але коли ви програєте запис плачу дитини і бачите, як 5–7 особин раптово зриваються з місця, це досить сильна реакція”, – розповів Ніколя Гримо з Центру нейробіологічних досліджень Ліонського університету.

Автори порівняли ці результати з отриманими в гомінідів в аналогічному випробуванні. З’ясувалося, що люди та інші примати оцінюють плач іншими маркерами — реагують на висотою тону, яку рептилії, як правило, ігнорують. І ця висота крику частіше збивала людей з пантелику, вони частіше, ніж крокодили, помилялися у визначенні рівня прикрості дитини.

У вчених є власне пояснення такої “чутливості” слуху крокодилів. Мовляв, в Африці рептилії у великій кількості жили поруч з людськими поселеннями. Можливо, ще на ранніх етапах еволюції вони пристосувалися вловлювати такі півтони для успішного полювання.

Група дослідників робить висновок, що давня легенда про викрадення крокодилами немовлят, які опинилися без батьківського захисту, не така вже й безпідставна.

Як розповідало раніше BitukMedia, 29-річний мексиканець тримає крокодила. Чоловік каже, що його Гамора “може вільно блукати вдома за власним бажанням”. А ще рептилія спить зі своїм хазяїном в одному ліжку – так любить обіймашки.