Вівторок, 8 Липня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 190

Дорого, але екологічно: Virgin Atlantic розпочала перший трансатлантичний рейс на рослинному паливі (ВІДЕО)

0
Фото - скрін Evening Standard

Пасажирський Boeing 787 компанії Virgin Atlantic розпочав трансатлантичний переліт на рослинному паливі. Це перший подібний далекомагістральний рейс, організований комерційним перевізником. Лайнер прямує з лондонського Хітроу в міжнародний аеропорт імені Джона Кеннеді в Нью-Йорку. Авіаційна галузь прагне продемонструвати можливість знизити вуглецеві викиди під час здійснення своєї діяльності.

Про це розповідає BBC.

Літак заправлений 60 тоннами екологічно чистого авіаційного палива (SAF). Його виготовляють з різної сировини, зокрема з зернових культур, побутових відходів та кулінарної олії. На 88% SAF складається з перероблених жирних кислот, на 12% — з ароматичного гасу, отриманого з відходів кукурудзи.

За даними корпорації, екологічне авіаційне паливо вже застосовується в комерційних авіаперевезеннях, але становить менше 0,1% від усього палива, що використовується.

Низка європейських авіакомпаній, серед яких Air France та IAG, планують до 2030 року перейти на 10% рослинного палива. На сайті Virgin Atlantic зазначається, що нинішній проєкт відіграє важливу роль у переході авіагалузі до нульових викидів вуглецю до 2050 року.

За оцінками фахівців, на сьогодні на авіацію припадає 2-3% світових викидів вуглецю. Паливо SAF є ключем до скорочення цих викидів, але воно дороге та поки виготовляється в недостатніх обсягах. У найближчі кілька років влада Великої Британії планує побудувати п’ять заводів з виробництва SAF.

Засновник Virgin сер Річард Бренсон визнав, що “мине деякий час”, перш ніж SAF буде достатньо для всіх. “Але з чогось треба починати”, — сказав він BBC. “І якби ми не довели, що це можливо, ви б ніколи, ніколи не отримали екологічно чисте авіаційне паливо”.

Як розповідало раніше BitukMedia, фермери із американського штату Мічиган підписали контракт із канадським виробником алкогольних напоїв із молока Dairy Distillery. Разом планують виробляти 8,3 млн літрів етанолу для заправки легкових та вантажних авто до 2025 року.

Український студент створив смарт-рюкзак із сигналізацією (ВІДЕО)

0
Скрін із відео

Студент Вінницького національного технічного університету Владислав Присяжний розробив смарт-рюкзак. Він сигналізує про спробу зламу, нагадує про забуті речі та має ще ряд корисних функцій.

Про це повідомляє телеканал ВІТА у Facebook.

Владислав розробляв свій винахід три роки. Його рюкзак має сигналізацію, підсвітку, ваги, сигналізацію та датчики вологи. Керується із додатку на смартфоні. Кожна функція має своє призначення.

Сигналізація захищає від спроби зловмисників відкрити рюкзак у переповненому транспорті чи взагалі натовпі. Датчики вологи сигналізують про розлитий напій, потрапляння дощу чи снігу всередину. Датчик ваги допомагає зберегти спину здоровою. Є ще функція нагадування про забуті речі. А підсвітка – це просто зручно і допомагає знайти речі у глибині рюкзака.

Розроблений модуль коштує 1,5 тис. грн. Його можна допрацьовувати, доповнювати іншими функціями.

Зараз Владислав шукає виробників, які погодились би на виробництво таких систем.

Як розповідало BitukMedia, український виробник дронів Vyriy Drone разом із навчальним проєктом Victory Drones запускають онлайн-курс “Народний FPV” про те, як зробити дрони для ЗСУ у себе вдома. Після перегляду лекцій у Zoom можна буде зібрати і налаштувати 7-дюймовий FPV дрон-камікадзе.

“Блудний син”: українські вчені відкрили новий вид п’явок

0
Фото - Facebook/ Національний антарктичний науковий центр

Українські вчені відкрили новий вид антарктичних п’явок. А ще й встановили, що мільйони років тому його предки мігрували спершу з Антарктики в Арктику, а потім назад в Антарктику!

Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.

Відкриття зробили зоологи Андрій та Сергій Утєвські у співпраці з іноземними колегами Александром Бєлецьким та Йоанною Ціхоцькою з Польщі, Маріо Санторо з Італії та Петером Тронтелем зі Словенії.

Разом вчені досліджували поширення паразитів риб – п’явок-пісциколід. 

Виявивши новий вид, зоологи ретельно вивчили його зовнішню та внутрішню будову, а також ядерні та мітохондріальні гени. З’ясувалося, що нова п’явка належить до групи, яку називають “платибделіни”. Вони поширені в Арктиці й суміжних водах Атлантики та Тихого океану. “Це те саме, як знайти білого ведмедя в Антарктиці!”, – каже Сергій Утєвський.

Далі науковці почали вивчати, як могло виникнути таке надзвичайне географічне поширення, адже більшість тварин мешкають виключно або в Північній, або в Південній півкулі. 

Філогенетичний аналіз і реконструкція предкових ареалів засвідчили, що риб’ячі п’явки виникли в морях навколо Антарктики, потім вони розповсюдилися Світовим океаном, досягли Арктики та проникли в прісні водойми Північної півкулі. “Однак згодом предок нашого виду повернувся з півночі на батьківщину пращурів всієї родини риб’ячих п’явок в Антарктиці”, – пояснили дослідники.

Українські вчені відкрили новий вид пʼявок з Антарктики і назвали його Austroplatybdellina prodigadescription. Фото – Facebook/ Національний антарктичний науковий центр

Молекулярний годинник показав, що новий вид відділився від своїх північних родичів приблизно 1,76 млн років тому під час плейстоцену. Йдеться про добу, коли поверхня Землі зазнала значного охолодження. Саме в цю епоху він зміг перетнути тропіки.

Вчені віднесли новий вид до нового роду, який назвали Austroplatybdellina – у перекладі з латини “південна платибделіна”, тому що ця антарктична п’явка належить до переважно північної групи платибделін. Повна офіційна назва нового для науки виду – Austroplatybdellina prodiga. 

Еволюційна історія нового виду нагадала нам притчу про блудного сина, який залишив батька та блукав у далеких країнах так само, як і п’явки-платибделіни в північних морях. Згодом одна з них повернулася на південну прабатьківщину. Латиною “блудна” – “prodiga””, – розповів Сергій Утєвський.

Відкриття зробили зоологи Андрій та Сергій Утєвські спільно з іноземними колегами. Фото – Facebook/ Національний антарктичний науковий центр

Брати Утєвські – відомі дослідники полярних регіонів з Харкова (Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Вони багато років вивчають п’явок різних регіонів: Сергій – арктичних, а Андрій – антарктичних (був зимівником 8-ї УАЕ та учасником численних сезонних експедицій на станцію “Академік Вернадський”). На сьогодні на їхньому рахунку відкриття 19 нових для науки видів тварин.

Як розповідало раніше BitukMedia, українські полярники показали, як пінгвіни чекають на появу малюків.

Український біодизайнер виготовляє біопластик із яблучних шкірок (ВІДЕО)

0
Фото: Суспільне

Біодизайнер із Житомира Олег Земнухов переробляє шкірки від яблук та інші відходи на біопластик, а з нього виготовляє корисні речі. Зараз він відкрив на базі Поліського університету лабораторію “Зелений хаб”, де навчає цьому студентів.

Про це повідомляє Суспільне.

Технологія отримання біопластика доволі нескладна – у киплячу воду додають кукурудзяний крохмаль, гліцерин, оцет і перетерте проварене пюре із яблучних відходів. Потім туди ж додають проварене листя. Отриману суміш треба розлити у силіконові форми та просушити протягом двох діб. Зараз Земнухов разом зі студентами розробляє варіант екопідошви для взуття із такої субстанції.

Біодизайнер розповідає, що ідея прийшла до нього влітку, у розпал сезону яблук. У місевому університеті ідею підтримали.

“Україна — аграрна країна, тож, таких відходів у нас тисячі тонн. Якби цю сировину можна було раціонально використовувати, то ми могли б замінити викопні джерела сировини, нафтопродукти, з яких зараз виготовляють той же пластик. Тобто робити із відходів доходи, розробляти технології, різну рецептуру”, – каже Земнухов.

Також із біопластику він планує виготовляти жіночі сумочки, оздоблені мохом та зеленню, які вирощує сам. Для прикладу із такого моху, який пройшов процес стабілізації, чоловік виготовив оздоблення для свого одягу.

Як розповідало BitukMedia, раніше майстер народної творчості із Житомира Олег Земнухов створив вегетаріанський борщ із конопель. В його основі – посівні коноплі, які не містять наркотичних речовин.

Роботи в людському тілі зможуть спілкуватися через власні “гормони”

0
Ілюстрація створена за допомогою LeonardoAi

Науковці Політехнічної школи Лозанни у Швейцарії розробили технологію, яка дозволить спілкуватися між собою наноботам та біомедичним імплантам у тілі людини. Вона полягає у вивільненні певних молекул у кровотік.

Про це повідомляє EPFL.

Медики пропонують перетворити судини людини на канали передачі інформації від одного імпланта до іншого. Причина в тому, що радіо- чи Bluetooth-сигнали не ефективно працюють в людських тканинах.

Розроблена технологія називається “біомедичний зв’язок”. Інформація буде кодувати певними молекулами. Їх присутність у кровотоці пристрої будуть розпізнавати як 1, а відсутність – як 0.

Такий метод комунікації між імплантами нагадує роботу гормонів на біологічному рівні.

Для тестування використали штучну модель кровообігу у вигляді трубок та насосів. Через знеї змогли успішно комунікувати чотири різні пристрої. Однак, визнають науковці, клінічні випробування на людях вимагатимуть врахування багатьох деталей.

Як розповідало BitukMedia, науковці американського Університету Вільяма Марша Райса стверджують, що розробили імплант, який допомагає в імунотерапії важких форм раку. Він буде моніторити стан хвороби і визначати дозу імунотерапії в режимі реального часу.

Часу лишилось мало – науковці просять віртуально завести собі “водяного монстра”

0
Скрін із відео MagicZOO

Мексиканські науковці просять громадян оформити віртуальну опіку над аксолотлями в рамках програми Adoptaxolotl. Так сподіваються знайти гроші на відновлення популяції вимираючого виду.

Про це повідомляє The Guardian.

Фандрайзингову кампанію із порятунку аксолотлів у п’ятницю запустив Національний автономний університет Мексики. Громадянам пропонують взяти віртуальне опікунство принаймні над одною із амфібій. Ціна цього – 600 песо – близько  $35. Потім “власник” зможе отримувати інформацію про здоров’я свого “улюбленця” та купувати йому вечерю – також віртуально.

Усі 18 видів аксолотлів нещодавно здобули популярність. США їх деколи тримають вдома як справжніх хатніх улюбленців. Проте у Мексиці щільність популяції цих саламандр у дикому середовищі упала на 99,5% за останні 20 років, кажуть науковці.

Раніше науковці нараховували 6 тис. аксолотлів на 1 кв. км у Мексиці, зараз – лише 36. Аксолотлі потерпають від забруднення води, смертоносного для амфібій грибка та завезеної райдужної форелі.

Минулорічна кампанія Adoptaxolotl зібрала трохи більше 450 тис. песо – $26,3 тис. Їх спрямували на експерементальне розведення в неволі та зусилля з відновлення середовища проживання аксолотлів в стародавніх ацтекських каналах Сохімілко, південного району Мехіко. Однак коштів виявилося недостатньо.

Як розповідало BitukMedia, саламандри володіють унікальною здатністю відрощувати втрачені частини тіла. Вчені вважають, що їхній секрет також може допомогти у зціленні людей. Найуспішніше з аксолотлями працюють у Відні. 

Хроніки антарктичного “зуба”: найбільший у світі айсберг зрушив з місця вперше за 30 років

0
Фото - NASA/ZUMA Press Wire/Shutterstock

Останні 30 років в океані стояв собі велетенський за розмірами айсберг – вагою майже трильйон тонн і площею вдвічі більшою за графство Великий Лондон та втричі – за Нью-Йорк. І от ця брила під назвою А23а відірвалася від свого природного “причалу” і вирушила у вільне плавання. Куди ж вона прямує?

Про це розповідає The Guardian.

Крижаний гігант завтовшки майже 400 метрів дрейфував і раніше. У серпні 1986 року він відколовся від шельфового льодовика Фільхнера, але, пройшовши трохи більше 320 км, “зачепився” за дно моря Ведделла. Таке відбувається, коли кіль айсберга виявляється більшим за глибину моря. Відтоді айсберг зменшився в розмірах, втратив “зчеплення” та зрушив з місця.

Зараз А23а у формі зуба та розміром близько 4 тис. кв км дрейфує повз Антарктичний півострів. За словами гляціолога Олівера Марша з Британської антарктичної служби, побачити такий великий айсберг у русі — рідкість і вчені уважно стежитимуть за його траєкторією.

Найімовірніше, айсберг підхопить Антарктичну циркумполярну течію і в результаті він попрямує до Південного океану смугою води, відомої як “алея айсбергів”, де можна зустріти інші подібні брила. А потім може знову сісти на мілину біля острову Південна Джорджія, – припускають експерти з дистанційного зондування Британської антарктичної служби

Вони побоюються, що за такого перебігу порушиться режим харчування місцевих мешканців — тюленів та морських птахів. Вони живуть на острові і харчуються в прилеглих водах, а A23a може ускладнити їм доступ до їжі. Є й інший варіант – А23а може розтанути. Особливо зрадіють цьому організми, що у нижній частині харчових ланцюжків океану. Тому що мінерали, що виділяться з льоду, забезпечать їх поживними речовинами.

Як розповідало раніше BitukMedia, острів-привид, який вважався найпівнічнішим в Арктиці, виявився брудним айсбергом.

В Україні створили настільну гру, де треба перемогти сміттєвоза

0
Фото: ШоТам

Cоціальне підприємство “Україна без сміття” та бренд патріотичних настільних ігор “Клепка” розробили карткову гру “Сортування проти сміттєвозів”. Завдання гравців – відсортувати сміття та уникнути перешкод.

Про це розповідає ШоТам.

Гру створили, аби подолати стереотип “Я не сортую, бо сміттєвози все одно все перемішають”. В “Україна без сміття” закликають продовжувати боротися за роздільний збір і долати бар’єри.

“Ми маємо продовжувати боротися за роздільний збір, як в Європі. Цей бар’єр необхідно подолати вже зараз, щоб наші діти не повторювали таку відмовку”, – кажуть творці гри.

Суть гри запозичили у популярної карткової гри Concentration. Усі картки викладають “обличчям” донизу. Завдання гравця – знайти і перевернути дві однакові картки. Картки, яким знайшли пару, прибирають із ігрового поля.

Сміттєвози у цій гру будуть виконувати роль карток-джокерів, вони будуть з’являтися раптово та змінювати хід гри.

Гра “Сортування проти сміттєвозів” — не тільки розвага, а й можливість дізнатись, як сортувати різні види відходів та навчитись не приймати проблему сміттєвозів як даніст, кажуть організатори.

Як повідомляло BitukMedia, команда екоактивістів створила в Україні додаток «Пакован», який допомагає визначити тип вторсировини, правильно її відсортувати та здати на перероблення.

Ще одне “слово року 2023”: цього разу від американського словника Merriam-Webster

0
Фото - Shutterstock

Американський тлумачний словник англійської мови Merriam-Webster назвав “автентичний” (authentic) словом 2023 року. Мовознавці зазначають, що використання цього слова у році, що минає, “суттєво зросло”. Вони пов’язують це із розвитком штучного інтелекту (ШІ), трендами знаменитостей, і навіть з обговореннями власної ідентичності у соцмережах.

Про це повідомляє сайт проєкту.

Експерти зазначили, що 2023-й для багатьох був ознаменований кризою автентичності, тому дали одразу кілька дефініцій прикметнику authentic. Вони визначили його значення як “справжній”, “істинний”, “дійсний”, “непідробний”, “такий, що відповідає фактам”, “вірний собі”.

Наприклад, все активне поширення ШІ зробило “межу між “автентичним” та “підробним” ще більш розмитою”. А Сем Сміт, Тейлор Свіфт, Лейні Вілсон та інші знаменитості потрапляли до заголовків ЗМІ зі словами про пошук “автентичного (справжнього) голосу” та “автентичного (власного) “я”.

Цього року редакція словника обирала термін року в 20-й раз. Серед конкурентів authentic виявилися й інші слова:

deepfake — технологія синтезу та спотворення голосу та/або зображення людини, персонажа за допомогою штучного інтелекту (ШІ);
coronation – коронація;
dystopian – дистопія, антиутопія;
indict — звинувачувати, засуджувати, судити;
doppelgänger – доппельгангер, темна сторона особистості людини, його демонічний двійник;
rizz – чарівність, шарм, спокусливий.

Автори американського словника з 2008 року визначають слово року, ґрунтуючи свій вибір на частоті використання. Так, у 2022 році словом року за версією словника Merriam-Webster стало слово gaslighting (“газлайтинг”), що вживається не тільки в психологічному, але і в політичному контексті. 2021-го обрали “вакцину”.

Як розповідало раніше BitukMedia, Кембриджський словник — найпопулярніший у світі онлайн-словник англійської мови — дав нове, додаткове визначення дієслову “галюцинувати” (hallucinate) і назвав його словом 2023 року.

Головним словом 2023 став AI (artificial intelligence або “штучний інтелект”, скорочено ШІ). Такого висновку дійшли укладачі британського словника англійської мови Collins English Dictionary.

Допомогли рятувальники: на Одещині породілля через заметіль не змогла дістатися до лікарні

0
Фото - ДСНС України

На Одещині рятувальники та поліцейські допомогли породіллі під час негоди. Жінку зі щойно народженою дитиною доправили до пологового будинку на спецтехніці.

Про це повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій. 

У селищі Сергіївка, що в Одеській області, через негоду автомобіль медиків не міг самотужки доїхати на виклик до вагітної. Тож рятувальники разом із поліцейськими забезпечили їх супровід до будинку жінки. 

Медики успішно прийняли пологи вдома, проте необхідно було відвезти жінку та немовля до пологового будинку. 

Через сильний сніг, вітер та величезні затори навіть пожежний автомобіль не міг продовжувати рух. Тож наступною була зупинка у “Пункті незламності”, що знаходиться у пожежній частині селища Сергіївка. Перечекавши  “пік” негоди, маму та дитину успішно доставили до лікарні. 

“Новонароджену дівчинку назвали Вікторія, адже сьогодні в неї вже була її перша перемога!”, – розповідають у ДСНС України в Одеській області.

Як розповідало раніше BitukMedia, породіллю з Чернівців Тетяну Равлюк врятували спеціалісти інституту Шалімова у Києві. Шанс порятунку був – один зі ста. 

Українські полярники показали, як пінгвіни чекають на появу малюків (ВІДЕО)

0
Фото -Вадим Ткаченко

Українські полярники з антарктичної станції “Академік Вернадський” показали, як пінгвіни чекають на появу своїх дитинчат.

Відео, авторами якого є учасники 28-ї УАЕ Вадим Ткаченко та Олександр Полудень, оприлюднили у Національному антарктичному науковому центрі.

Перші яйця на острові Галіндез з’явилися на початку листопада. Тож перші пінгвінята мають вилупитися вже на початку грудня.

“Субантарктичні пінгвіни, яких найбільше біля “Вернадського”, відкладають зазвичай два яйця. Між кладками проходить кілька днів. Висиджують яйця та пташенят обидва партнери по черзі”, – йдеться в дописі.

Щоб зрозуміти, чому цих пінгвіни також називають віслюковими, варто переглянути відео зі звуком.

А далі минулорічне унікальне відео про те, як з’являється на світ субантарктичний пінгвін. Полярники обіцяють не пропустити цей момент і цього року.

Як розповідало раніше BitukMedia, українські полярники показали самицю леопарда, яка полює на дитинчат пінгвінів.

Нарешті! – до України повернули “скіфське золото”

0
Фото: Національний музей історії України/Facebook

До України повернули 565 предметів старовини із експозиції “Крим: золото й таємниці Чорного моря”. Вони 10 років перебували в Європі, тепер будуть зберігатися у Національному музеї історії України.

Про це Національний музей повідомив на сторінці у Facebook.

Серед експонатів, які повернулися із Європи, античні скульптури, скіфські та сарматські прикраси, китайські лакові шкатулки, яким 2 тис. років. Зараз їх оглядають експерти із Національного музею. Експонати будуть лишатися під пильним міжнародним контролем.

Немає опису світлини.
На зображенні може бути: ювелірні вироби
На зображенні може бути: ювелірні вироби
Немає опису світлини.
Немає опису світлини.
Усі світлини – Національного музею історії України/Facebook

Це експонати, які до окупації півострова належали Національному музею історії України та чотирьом музеям Криму: Національному заповіднику “Херсонес Таврійський” (Севастополь), Центральному музею Тавриди (Сімферополь), Бахчисарайському історико-культурному заповіднику та Керченському історико-археологічному заповіднику.

На час початку окупації Криму, предмети старовини знаходилися на виставці у Музеї Алларда Пірсона в нідерландському Амстердамі. Після окупації півострова росія заявила свої права на експонати. Почався судовий процес.

9 червня 2023 року Верховний Суд Нідерландів ухвалив остаточне рішення про повернення скарбів в Україну. Україна мала виплатити музею Аллана Пірсона 111 689 євро (більше 4,4 млн грн) за зберігання експонатів. Але в Амстердамі від цієї суми відмовилися.

Як повідомляло BitukMedia, ЮНЕСКО, Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, планує створити перший віртуальний музей викраденої культурної спадщини. На відміну від звичайних музейних установ, метою цієї буде – зменшити свою колекцію.

“Зазирнути в сучасний хаос”: Букерівська премія 2023 дісталась письменнику з Ірландії

0
Фото -thebookerprizes.com

Ірландський письменник Пол Лінч став лауреатом Букерівської премії 2023 року. Він отримав нагороду у 50 тисяч фунтів стерлінгів за свою п’яту роботу — роман-антиутопію “Пісня пророка”.

Про це розповідає сайт премії.

Події книги відбуваються в Ірландії, де місцевий уряд визначає диктаторський режим. До будинку мікробіолога Ейліш Стак приходять співробітники місцевої таємної поліції, які заарештовують її чоловіка за участь у протестах. Після цього жінці доводиться поєднувати роботу над дослідженнями та піклування про чотирьох дітей.

“Це тріумф емоційної розповіді, який бадьорить, і він дуже сміливий. З великою жвавістю “Пісня пророка” відбиває соціальні та політичні тривоги на даний момент. Читачі знайдуть її зворушливою і правдивою і не скоро забудуть попередження, що містяться в ній”, — описує роман оргкомітет премії.

46-річний Лінч працював над “Піснею пророка” останні чотири роки: “Мій син Еліот народився якраз перед тим, як я почав писати, і до кінця він вже катався на велосипеді”. Сам автор був переконаний, що роман “Пісня пророка” завершить його кар’єру. За його словами, на сюжет роману вплинули події в Сирії, проблема біженців та дії Заходу щодо цього.

“Я намагався зазирнути в сучасний хаос. У заворушення у західних демократіях. У проблему Сирії – розпад цілої нації, масштаби кризи біженців і байдужість Заходу. “Пісня пророка” – це частково спроба радикального співпереживання. Щоб краще зрозуміти, ми повинні спочатку пережити цю проблему самі. Тож я прагнув поглибити антиутопію, додавши їй високого ступеня реалізму. Мені хотілося так занурити свого читача в тему, щоб наприкінці книги він не просто знав, а й відчував цю проблему на собі”, – казав письменник. 

Фото – David Parry / Booker Prize Foundation

Голова журі Букерівської премії 2023 Есі Едуґян зазначила, що цьогорічна книга-лауреат відображає соціальні та політичні тривоги сьогодення.

“З першого ж стуку в двері “Пісня пророка” змушує нас позбутися самозаспокоєння. Ми стежимо за жахливою долею жінки, яка намагається захистити свою сім’ю в Ірландії, яка скочується до тоталітаризму. Від самого початку ми відчували себе неспокійно, занурені в постійну клаустрофобію потужно сконструйованого світу Лінча, і нас переслідувала ця клаустрофобія…Це тріумф емоційної розповіді, підбадьорливої та сміливої”, – сказала вона.

Букерівська премія (The Man Booker Prize) – одна з найпрестижніших премій у світі англомовної літератури. Переможець отримує 50 тисяч фунтів стерлінгів. Вперше вручення нагороди відбулося в 1969 році. До 2002 року премію спонсорувала харчова британська компанія Booker, McConnell Ltdruen, звідси і назва премії.  З 2002 року спонсором Букерівської премії виступає компанія Man Group, тому повна офіційна назва премії — The Man Booker Prize.

Спочатку “Букера” присуджували авторові, який проживає в одній з країн Великої Британії за роман, написаний англійською. Тоді премію отримав Персі Говард Ньюбі за твір “За це доведеться відповісти”. Починаючи з 2014 року на неї можуть претендувати твори письменників будь-якої національності, написані англійською мовою та опубліковані у Британії.

У різні роки її переможцями ставали такі відомі письменники як Айріс Мердок, Салман Рушді, Джон Кутзее, Кінгслі Еміс, Ієн Мак’юен тощо. П’ять лауреатів Букерівської премії – Вільям Ґолдінґ, Надін Гордімер, Від’ядхар Сураджпрасад Найпол, Джон Кутзее і Ішіґуро Кадзуо – згодом отримували Нобелівську премію з літератури.

Як розповідало BitukMedia, у 2022 році лауреатом став шрі-ланкійський письменник Шехан Карунатілака з книжкою “Сім місяців Маалі Алмейди”.

Життя примусило – виробники високих технологій виготовляють дзвоники від ведмедів

0
Фото: The Yomiuri Shimbun

Японська компанія Daiki Seiko Co. раніше виготовляли високоточні деталі для літаків і форми для них. Але через напади ведмедів по всій країні довелося опанувати ще одну галузь. Тепер компанія виготовляє дзвоники, які мають відлякати тварин. Попит на них великий.

Про це розповідає The Japan News.

Виробник форм і матриць у Комакі, префектура Айті виготовляє дзвоники із серпня цього року. Розпродали уже 200 дзвоників, які мають відлякати ведмедя. Тож сторонній проєкт приносит свій дохід. Один такий дзвоник коштує 9 350 єн – близько 2260 грн.

Компанія вирішила відкрити нове виробництво після масових повідомлень про напади ведмедів на людей по усій країні. Тож вирішили звернутися до традиційних технологій.

Дзвоник із алюмінія має висоту 6 см, діаметр 4 см і важить лише 35 грам. Японці вважають, що його тонке дзеленчання ведмеді чують здалеку, і тому не підходять до людей.

Daiki Seiko Co. планують виготовити ще 100 таких дзвоників. Їх можна буде купити до 30 грудня.

Як розповідало BitukMedia, у США у штаті Північна Каліфорнія мама-ведмедиця та двоє ведмежат набилися у мінівен та замкнулися там. Поліції довелося використовувати мотузку, аби звільнити розбишак.

“Зазбогоївся” – врятованому херсонському лемуру повернули подругу

0
Фото: Київський зоопарк/Facebook

Херсонського котячого лемура Адама евакуювали до Києва після того, як він отримав контузію. Тепер, аби він не тужив, волонтери відшукали його подругу Джулію.

Про це розповідає Київський зоопарк у Facebook.

Адам потрапив до Київського зоопарку у березні 2023-го після того, як у Херсоні російські ракети знищили місцевий зоокуточок. Адам отримав контузію, опіки та поранення. У столиці лемуру надали допомогу та провели реабілітацію.

Попри те, що Адам ішов на поправку, у зоопарку помітили, що він сумує і тужить. Зооволонтерка Яна змогла знайти подругу лемура, Джулію, і теж привезла її до Києва.

“Радощам возз’єднаної пари не було меж. При чому тішились всі учасники щасливої історії – і лемури, і люди”, – розповідають у зоопарку.

Окрім Адама і Джулії у Київському зоопарку мешкають 19 котячих лемурів. Серед них п’ятеро дитинчат, які народилися цьогоріч. Херсонських переселенців до старих мешканців поки не пускали.

Як розповідало BitukMedia, українські бійці із зенітної ракетної Одеської бригади врятували молодого пелікана. Птах був виснажений, але бійці його самотужки виходили та передали до зоопарку.