У виправній установі в штаті Санта-Катарина кажуть, що гуси показали себе більш ефективними у питаннях охорони місць перебування ув’язнених. Гуси патрулюють зелену зону між внутрішнім парканом в’язниці та головною зовнішньою стіною.
Виявилось, що в гусей дуже гострий слух. Як зазначили у службі безпеки, полохливі птахи видають гучні звуки, завдяки чому охоронці отримують вчасні попередження про різні позаштатні ситуації. “У нас є відеоспостереження, особисте спостереження і, нарешті, спостереження за допомогою гусей, які замінили собак”, – розповів директор в’язниці Маркос Роберто де Соуза.
Співробітники в’язниці кажуть, що пильність гусей робить їх відмінними сторожами — вони кращі за собак. Серед переваг називаються кілька якостей: вони мало сплять, гуляють групами та хворіють менше, ніж собаки. А ще їхнє утримання обходиться дешевше.
Зграєю “гусячих агентів” керує гусак Піу-Піу. Коли співробітники в’язниці кличуть його на ім’я, він видає характерний звук.
Практика використання гусей як вартових існує у Бразилії давно. У 2011 році широко висвітлювалася історія в’язниці Собрал у Сан-Паулу – там зграї цих птахів використовували для запобігання втечі ув’язнених.
Як розповідало раніше BitukMedia, таємний союз медоїдів та воскоїдів розкрили вчені-натуралісти. Виявляється, птахи та куницеві кооперуються, щоб разом грабувати диких бджіл. Автори масштабного дослідження схиляються до того, що така змова справді відбувається, щоправда, лише на території Танзанії.
12-річна чорна паттердейл-тер’єрка Роузі потрапила у пастку до волонтерів у лісі біля англійського села Кроулі-Даун. Вона 6,5 років до того жила у лісах поблизу.
Роузі була безхатьком. Щоправда, невідомо, чи від самого народження. Місцева родина із Західного Сассекса взяла її з притулку. Однак із новими господарями пес не пробув і доби – і втік у ліси.
Про чорного собаку очевидці повідомили наприкінці листопада цього року. Зоозахисники із Lost Dog Recovery встановили фотопастку, аби подивитися, хто ж то – здичавіла собака чи хтось просто випустив улюбленця погуляти. І на світлинах упізнали паттердейл-тер’єра.
Пса заманили у пастку із куркою. Зоозахисники кажуть – були шоковані, що це Роузі і що вона пів життя прожила сама у лісі.
Родина, від якої Роузі втекла, тепер не може взяти її назад – обставини змінилися. Але кажуть, раді, що вона жива і знайшлася.
Зараз Роузі займається притулок Last Chance Animal Rescue. Скоро вона знову буде готова до адопції.
Як розповідало BitukMedia, пес із кличкою Боніфацій після підриву росіянами Каховської ГЕС вибрався на пліт та доплив аж до Одеської області. Врятованого безхатька забрала родина із Польщі.
Сергій Сидоров раніше працював далекобійником. Після ДТП чотири роки пролежав прикутим до ліжка та втратив зір. Потім одужав завдяки масажу. Тепер сам безкоштовно допомагає українським військовим.
У ДТП Сергій потрапив у 22 роки – і повністю втратив зір, міг відрізняти лише день від ночі. Від відчаю чоловік, прикутий до ліжка, опустив руки.
“Аварія дуже погана була. Потім дуже багато лікарень. Мені взагалі не давали шансів, сказали, що 3-4 місяці й усе”, – пригадує Сергій.
Однак чоловік прожив чотири роки. Про нього почула масажистка Ірина. Вона прийшла і почала робити Сергію масаж. Завдяки йому він почав рухатися. За рік почав самостійно ходити.
“Я поставив питання не «За що?», а «Для чого?», і потім у мене зовсім перевернулося все бачення. Я по-іншому почав дивитися на все”, – каже чоловік.
Так Сергій заснував масажну студію “Бачу тіло руками” у Києві. Робить там класичний, рефлекторний, лімфодренажний, антицелюлітний та лікувальний масажі.
Із початком повномасштабного вторгнення чоловік почав їздити у військові частини. А тепер запрошує військових до себе на безкоштовний масаж. Каже, за 1,5 роки допоміг уже 30 українським бійцям.
Зараз Сергій мріє відкрити центр ЛФК та допомагати ще більшій кількості військових.
Як розповідало BitukMedia, український співак Михайло Хома DZIDZIO та незряча дівчинка-волонтерка Анна-Марія Герман заспівали разом пісню “Ліхтарики”. До того Анна-Марія співала на вулицях та у храмах, аби зібрати 2 млн для ЗСУ.
21 груднякамерний складу симфонічного оркестру “Київ-Класик” виконав в “Українському домі” твори кримського хана XVI ст. Гази ІІ Герай Буря. Під псевдонімом Газайї він створював видатну поезію та музику.
Автором проєкту став диригент Національної опери України Герман Макаренко. Турецький музикант Кудсі Ергюн надав ноти композиції з приватної колекції Ульві Ергюнера — свого батька. Проєкт готували два роки, розповідає Макаренко. Для виконання оркестром старовинні записи оцифрували.
“Ми почали спілкуватися з моїм колегою з Туреччини паном Кудсі Ергюнером. Це був листопад 2020 року. І він обмовився про те, що в приватній колекції його тата є ноти кримськотатарського композитора Гази ІІ Герай Хана. Я був здивований і трошки шокований і не повірив. Мені пощастило в житті, в руки потрапив неймовірний скарб. Культурний, художній, історичний”, – розповідає диригент.
Присутня на виступі перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар каже, що музика і історія Криму, написана російською пропагандою, не складають. Росія розповідала, що півострів до Катерини ІІ був варварською територією.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров каже, що, певно, саме цей концерт має бути першим, який прозвучить у звільненому Криму.
Як розповідалo BitukMedia, yкраїнські науковці оцифрували писанку XI-XII століття. Її знайшли у замку у Дубні на Волині. Тепер модель рідкісного спадку Київської Русі можна роздивитися у 3D, через VR та почути, як писанка калатає.
Кафе The Elephant House. Фото - Facebook / The Elephant House
В Единбурзі збираються знову відкрити кафе The Elephant House. Там у 1990-х роках Джоан Роулінг створювала свій перший роман про хлопчика-чарівника Гаррі Поттера. Майже три роки тому заклад постраждав від руйнівної пожежі.
За словами власника кафе Девіда Тейлора, він сподівається відновити роботу до літа 2024 року. Реконструкція обійдеться йому у близько 1 мільйона фунтів стерлінгів. Роботи розпочнуться вже незабаром.
“Це було кілька жахливих років, і я міг би піти з грошима від страхування, але я б ніколи цього не зробив, оскільки я хочу, щоб кафе знову процвітало. Я б завжди стояв біля свого закладу”, — підкреслив власник.
Девід Тейлор володіє кафе Elephant House протягом 28 років. Відомо, що це одне з двох кафе у Шотландії, в яких полюбляла сидіти Джоан Роулінг. У далекі 90-і роки, коли письменниця усіма силами намагалася звести кінці з кінцями, вона часто бувала в кафе через можливість безкоштовно зігрітися і попрацювати в затишній обстановці. Вважається, що саме там вона написала частину своєї першої книги “Гаррі Поттер і філософський камінь” у 1996 році, а також працювала вже у 1997-му.
Девід Тейлор відкрив свій другий заклад поряд з першим Elephant House – за рогом на Вікторія-стріт. Там продається маслопиво — напій, який пʼють герої “Гаррі Поттера”. Шанувальники вважають, що саме Вікторія-стріт надихнула Роулінг на створення Алеї Діаґон.
Зараз у закладі на Вікторія-стріт стоїть стіл, за яким письменниця писала частину своїх книг. Його врятували від вогню і відреставрували. Коли попереднє кафе знову відкриють, стіл Джон Роулінг повернуть туди.
Кафе було одним з кількох об’єктів, які дуже постраждали від вогню на мосту Георга IV в Единбурзі в 2021 році. Вранці 24 серпня прибиральник The Elephant House забив на сполох через пожежу, яка розпочалася в закладі. Вогонь був таким сильним, що довелося евакуювати жителів сусідніх квартир, а вулицю на тиждень перекрили. Власник закладу Девід Тейлор у розмові з BBC пригадує, що йому після пожежі лише ненадовго дозволили зайти в приміщення.
Як розповідало раніше BitukMedia, примірник першого видання книги “Гаррі Поттер і філософський камінь” продали за понад 55 тис. фунтів стерлінгів на аукціоні у Великій Британії. У 1997 році книга коштувала лише за 10 фунтів. Власниця довгі роки зберігала видання в комірчині під сходами.
Американка зі штату Алабама Келсі Хетчер народила двох доньок – вона виносила їх у різних матках. Дівчатка народились в різні дні.На мільйон вагітностей припадає тільки один подібний випадок.
Пологи в Хетчер почалися на 39-му тижні і тривали загалом 20 годин. Одна дівчинка, Роксі, народилася 19-го грудня, а її сестра Ребел – 20-го. Першу доньку жінка народила самостійно, а іншу — за допомогою кесаревого розтину.
За словами медиків, дівчат можна назвати різнояйцевими близнюками. Зазвичай цей термін використовується, коли кожна дитина розвивається з окремої яйцеклітини.
“Зрештою, це було двоє немовлят в одному животі одночасно. Просто в них були різні квартири”, — сказав лікар.
Про цю унікальну вагітність BitukMedia вже розповідало в листопаді. Келсі Хетчер з 17 років знала про те, що має рідкісну анатомічну особливість — повне подвоєння матки (uterus didelphys), причому кожна з маток сполучається зі своїм яєчником. Ця особливість зустрічається в однієї жінки з трьох тисяч (але, можливо, частіше). Лікарі попередили дівчину про те, що в її випадку вищий ризик викидня і передчасних пологів. Однак з 2016-го до 2021-й Келсі без особливих проблем пережила три вагітності і народила доношених та здорових дітей.
Четверта вагітність була незапланованою. Хетчер розповідала, що прийшла на УЗД у травні і, коли спеціалістка підтвердила, що все добре, про всяк випадок повідомила, що має другу матку. Лікарка вирішила подивитись і на неї. На подив обох з’ясувалося, що в Келсі двійнята. Ця новина шокувала родину.
Вагітність в обох матках – явище настільки рідкісне, що лікарі не мають надійної статистики, як часто таке відбувається, проте хтось робить висновок, що така варіація запліднення, як у Келсі Хетчер, зустрічається в одному випадку на мільйон вагітностей.
Лікарі припускають, що подвійна вагітність стала результатом овуляції двох яйцеклітин, одна з яких опустилася в праву матку, а інша – в ліву. Запліднення яйцеклітин також відбулося окремо, можливо, навіть у різні дні.
Раніше BitukMedia розповідало про незвичайний випадок в Австралії – там жінка з двома матками завагітніла двічі з різницею 18 днів і народила здорових малюків.
Експерти кажуть, що було непросто розпізнати, що науково-фантастичний твір, поданий на національний літературний конкурс, був створений платформою ШІ. Ілюстрації також були створені ШІ. Фото - Weibo/Capital Television
Твір, повністю створений штучним інтелектом, посів друге місце на 5-му конкурсі популярної наукової фантастики в провінції Цзянсу, викликавши широке обговорення в китайських ЗМІ. Автор твору не попередив членів журі про використання ШІ.
Шень Ян, професор Школи журналістики та комунікацій Університету Цінхуа у Пекіні, підготував твір лише за 3 години. Чернетку на понад 40 тисяч символів було створено на основі 66 текстових запитів до ШІ. Шень Ян спеціально відправляв штучному інтелекту підказки, аби той створював текст у стилі письменника Франца Кафки. Тому твір характеризується беземоційністю, абсурдними та сюрреалістичними сюжетами, а також проникненням у психологію персонажів.
Твір під назвою The Land of Machine Memories описує пригоди героїні Лі Сяо в метавсесвіті, яка прагне відновити втрачені спогади зі свого реального життя нейроінженера. За словами Шена, вся його конкурсна робота була створена штучним інтелектом, включно зпланом роману, ілюстраціями та навіть його псевдонімом, який перекладається як @SiliconZen.
Шень Ян відправив на конкурс уривок з 6 тис. символів, проте не повідомив про це решту членів журі, бажаючи почути їхню незалежну думку. Варто зазначити, що правила конкурсу прямо не забороняють використання ШІ.
На конкурс було подано близько 200 робіт, з яких 6 отримали гран-прі, 14 посіли перше місце, 18 – друге та 27 – третє.
Попри нагороду, судді погодилися, що The Land of Machine Memories не може бути опублікована у нинішньому вигляді та потребує значних правок. Вони стверджують, що текст, написаний ШІ, все ще дуже відрізняється від написаного людиною.
Один з членів журі проголосував “проти”. За його словами, йому в тексті не вистачило емоцій, але головним чином тому, що він не вважав текст “досить добрим”. Також він заявив, що література, створена ШІ, стане або короткочасним явищем в історії, або серйозним викликом для майбутнього письменників. Директорка редакційного відділу видавництва “Народна література” Фу Ручу застерігає використовувати штучний інтелект в літературі, адже це може загрожувати авторському праву.
Як розповідало BitukMedia, минулого року на конкурсі образотворчого мистецтва у штаті Колорадо (США) перше місце посів чоловік із незвичайною картиною. Бурхливу дискусію навколо цієї роботи викликав той факт, що художник не писав картину сам – за нього це зробила програма штучного інтелекту Midjourney, яка перетворює текст на зображення.
Фото - Smithsonian's National Zoo and Conservation Biology Institute
В гігантських панд є своя версія соціальних мереж. Такого висновку дійшли дослідники дикої природи з Університету штату Мічиган з колегами з Китаю під час спостережень в Національному заповіднику “Волонг”. Бамбукових ведмедів традиційно вважають нетовариськими, проте нове дослідження демонструє, що вони активно використовують специфічне “онлайн-спілкування”.
Вчені місяцями спостерігали за пандами в їхньому природному середовищі і припустили, що ці тварини не такі вже й смітники. У лісі дикі панди практично невидимі, кажуть автори, тому доводилося бути максимально уважними і багато чого вивчати по слідах, які вони залишають. Передусім йдеться про екскременти.
Вдивляючись у стежки, якими пересувались панди, вчені помітили, що багато дерев забруднені воскоподібною речовиною із запахом, а панди, що опинилися поруч, його обнюхують і вивчають. Дослідники припустили, що це пахучі мітки, які бамбукові ведмеді часто залишають один для одного і, схоже, так обмінюються інформацією.
Фото – Depositphotos
Для перевірки гіпотези до дослідження залучили фахівця із соціальних мереж, професора соціометрії Кена Френка. Він запропонував зібрати дані про те, які ведмеді мешкають на території з поміченими деревами та близько один до одного. Це мало допомогти у застосуванні до них методів вивчення соціальних мереж серед людей.
Вчені вивчили величезну кількість фекалій панд на території 46 кв. км і виділили з них зразки ДНК. Це дозволило ідентифікувати конкретних ведмедів та з’ясувати їхні родинні зв’язки. Автори визначили близьких особин, які трималися на певній відстані один від одного, та поєднали цю інформацію з даними про помічені дерева. Дослідники переконалися: навіть якщо тварини не стикалися безпосередньо, вони постійно обмінювалися повідомленнями через сліди різних дерев. У середньому дорослі особини залишали свої фекалії до 90 разів на день і цим компенсували нестачу власної комунікабельності.
“Ці пахучі дерева – справжні соціальні мережі. Спілкування через них асинхронне, тобто вам не обов’язково перебувати в тому самому місці в один і той самий час. Вони також дозволяють одному індивіду транслювати інформацію багатьом, і це рекорд”, – пояснює професор Френк. За його словами, панда, що помічає дерево, “не так вже і відрізняється від того, хто залишає пост у соцмережах”.
Фото – Care Animal Hospital
Експерт також порівняв систему спілкування панд зі школою, мовляв, як і в підлітків, тут кожен “клік” може мати багато серйозних наслідків. Кожному “посту” надається значення, і всередині групи існують суворі норми.
Так, дерева можуть розповісти “адресатам”, що це тварина, з якою той зустрічався раніше, вказати на її стать, дати уявлення, наскільки вона велика і домінуюча, чи готова ця панда до спарювання тощо. Здебільшого інформація передається між членами однієї сім’ї та близькими знайомими панд, але у шлюбні періоди панди, схоже, починають більше спілкуватися через ці “соцмережі” та з особинами з інших груп. А також використовують дерева для позначення території.
Дослідження показує зовсім нову картину способу життя бамбукових ведмедів, тому що досі мало було відомо про їхнє спілкування. Тепер ясно, що вони контактують з іншими набагато частіше, ніж здавалося. Й активно користуються запашними “соцмережами”.
Як розповідало раніше BitukMedia, користувачі соцмереж запідозрили зоопарк китайського муніципалітету Чунцін в демонстрації переодягнених людей замість панд. Цікаво, що подібні підозри виникають вже не вперше.
Новий стріт-арт Бенксі у Лондоні. Фото - Х/ @StreetArtUtopia
У Лондоні невідомі викрали нову роботу всесвітньо відомого вуличного художника Бенксі. Це сталося менш ніж за годину після того, як художник в Instagram визнав своє авторство. За свідченнями очевидців, роботу забрали двоє чоловіків у цивільному одязі та відвезли в невідомому напрямку.
Нова робота Бенксі – то дорожній знак STOP, на якому митець зобразив три безпілотники.
Свідками викрадення стали лондонці, які спеціально приїхали, аби подивитися на роботу Бенксі. За їхніми словами, злодії витратили на демонтаж знаку з малюнком Бенксі “лише хвилину”.
На кадрах видно, як двоє чоловіків демонтують знак та забирають його. Такі самі ролики з’явилися в різних британських ЗМІ.
Як пише The Guardian, вкрадений у Лондоні арт-об’єкт нагадує твір Бенксі 2017 року. Воно зображує три дрони, що летять над дитячим малюнком підірваного будинку. Роботу було продано за 205 тис. фунтів (близько 260 тис. доларів) на благодійному аукціоні.
Фото – banksy.co.uk
Це не перший випадок крадіжки робіт Бенксі з вулиць, – нагадує “Радіо Свобода”. Наприкінці 2022 року в Гостомелі на Київщині місцевий житель намагався викрасти ґрафіті Бенксі із зображенням жінки в протигазі і з вогнегасником у руках. Він зрізав малюнок зі стіни разом зі штукатуркою та намагався перевезти твір за допомогою деревʼяних дощок та поліетилену. Твір вдалося повернути, підозрюваному повідомили про підозру в замаху на крадіжку в особливо великому розмірі за умов воєнного стану.
А у 2019 році було викрадено ґрафіті Бенксі, зроблене на дверях музичного клубу “Батаклан” у Парижі, де внаслідок теракту у 2015 році загинули 90 людей. Вуличні роботи Бенксі також часто піддаються вандалізму.
Як розповідало раніше BitukMedia, стінопис Brexit знаменитого Бенксі, який вперше з’явився за рік після того, як Велика Британія проголосувала за вихід з ЄС, зник назавжди разом з будівлею, на якій його було намальовано. Будинок у прибережному місті Дувр знесли. На сьогодні це остання мистецька інсталяція невловимого вуличного митця, що була видалена або демонтована.
Найбільше мегаозеро Паратетіс (показано накладеним на сучасну географію) простягалося від східних Альп до сучасного Казахстану. Зображення - DAN PALCU; NATURAL EARTH
Стародавнє море Паратетіс включили до Книги рекордів Гіннесса як найбільше озеро в історії Землі – 2,8 млн квадратних км. Його розміри уточнили в дослідженні 2021 року, але тільки нещодавно сторінка з рекордом з’явилася на сайті Книги.
Вчені з Утрехтського університету спільно з колегами з Бразилії та Німеччини підрахували, що Паратетіс займав територію в 2,8 млн квадратних км. Це можна порівняти з площею Середземного моря. Водойма простягалася від Альпійських гір на заході до Туркменістану на сході. Озеро існувало приблизно 11 млн років тому. Після його часткового пересихання утворилися Чорне, Каспійське та Аральське моря.
Дослідники використовували різні техніки, щоб зібрати дані про Паратетис, зазначає Книга рекордів. Зокрема, було збудовано 3D-мапи підводного рельєфу та враховано тектонічну активність. На думку авторів наукової статті, дослідження давньої водойми допомагає передбачити зміни, які загрожують сучасним морям та озерам.
Назва “Паратетіс” запропонував 1924 року геолог Володимир Ласкарєв. Термін вказує на те, що водойма була частиною древнього океану Тетіс, але відокремилася від нього з утворенням Альп, Карпат і ще кількох гірських систем.
Як розповідало раніше BitukMedia, у 2023 році наука все ще не визначилась з відповіддю, яка річка найдовша у світі? Заради істини географи пройдуть 7 тис. км.
Дженні та її мама Пеґґі. MARY FREE BED REHABILITATION
41-річнаДженніфер Флевеллен із американського штату Мічиган впала у кому, яка тривала майже 5 років, після автокатастрофи. Її мама Пеґґі Мінс доглядала за нею і одного разу розповіла жарт. Жінка отямилася і розреготалася. Але коли побачила, як виросли її діти, це розбило її серце.
Дивовижне пробудження Дженніфер сталося у серпні 2022 року. Однак ще тривалий час пішов на те, аби відновилися усі функції її мозку, такі як мова та здатність контролювати рухи.
“Вона прокинулася, але не повністю. Не могла говорити, хоч і кивала. Спочатку багато спала”, – розповідає 60-річна Мінс.
У жовтні 2022-го Дженніфер уже змогла відвідати футбольний матч за участі свого наймолодшого із її трьох синів, Джуліана. Йому було 11, коли мама впала в кому, а на час матчу це був уже 17-річний юнак.
Джуліан каже, що під час гри відчував найбільше підтримки від мами.
“Мій найбільший вболівальник повернувся на поле і підтримував мене. Це було сюрреалістичне відчуття”, – розповідає хлопець.
Катастрофа, у якій постраждала Дженніфер, сталася 25 вересня 2017-го. Жінка відвезла дітей до школи та їхала на роботу у притулок для тварин. І раптово врізалася в стовп – алкоголю чи наркотиків у її крові не знайшли. На той час їй було 35.
Коли Дженніфер отямилася, Пеґґі зняла відео і розіслала його усім рідним. Вони приїхали в лікарню. Джуліан каже:
“Я сказав їй – це Джуджу. І її очі наче як аж засяяли”, – пригадує хлопець.
Однак, коли жінка усвідомила, скільки років її дітям, то дуже засмутилася. На той час старшому Скайлару був уже 21, а середньому Дейтону – 19. І вони випустилися зі старшої школи.
Хлопці намагалися не говорити про ті роки, які їх мама пропустила. Поки бабуся Пеґґі не насваралися на неї: “Ти не можеш просто сидіти тут і сумувати, бо так ти з місця не зрушиш”, – сказала вона.
Лікарі не хотіли допомагати Дженніфер після виходу із коми, але Пеґґі домоглася, аби її донці надали реабілітацію. Зараз Дженніфер вчиться знову розмовляти. Поки може видавати голосні звуки. Аби донька швидше вчилася говорити, Пеґґі подарувала їй на минуле Різдво котеня. Його звати Х’юі – обрали таку кличку, аби було більше голосних, Дженніфер кликала котика і вчилася говорити.
Поки що Дженніфер живе у лікарні.
“Якщо вона зможе зробити хоча б кілька кроків, поїсти самостійно і більше спілкуватися, це буде величезна перемога”, – каже лікар Вонґ, який займається Дженніфер,
Як повідомляло BitukMedia, хірурги львівської лікарні св. Пантелеймона успішно прооперували 31-річну мешканку Черкас Любов Прокопенко. Жінка шість років не могла їсти через ахалазію стравоходу. Весь цей час лікарі відправляли Любов до психіатра.
Науковці відкрили п’ять нових видів їжаків у Південно-Східній Азії. У тварин замість голок росте м’яка шерсть. Одного із них назвали на честь в’єтнамського вампіра.
Частину із видів відкрили під час мандрівок до тропічних лісів, а два представники різних видів уже зберігалася у музеях протягом десятиліть. Їх вважали підвидом уже відомого виду, але тепер провели переоцінку.
Мініатюрні ссавці схожі на вигляд, але команда науковців виявила ключові відмінності в їхніх генах, а також відмінності у їхній тілобудові, зокрема будові голови та зубів.
“У їжаків круті щелепи. Вони маленькі, але мають гострі зуби. Якби вони більшими, вони були б дійсно страшними”, – каже доктор Мелісса Гокінс зі Смітсонівського національного музею природної історії.
Один із видів назвали Hylomys macarong, на честь фольклорного в’єтнамського персонажа – вампіра.
Той самий Hylomys macarong. Фото: https://novataxa.blogspot.com/
Відкриття свідчать про дивовижне різноманіття життя на планеті Земля, яке все ще належить пізнати, каже доктор Гокінс.
Hylomys dorsalis отримав власний вид, до того вважався підвидом. QUENTIN MARTINEZ
“Ми думаємо, що вивчили світ природи, але навіть про такі групи, як ссавці, особливо їхніх найменших представників, ми досі знаємо дуже мало. Відкриття нових видів може привернути увагу до екосистем тропічних лісів, яким загрожує небезпека”, – додає вона.
Як розповідало BitukMedia, популяція звичайного (європейського) їжака останніми роками швидко скорочується. Щоб розібратися в причинах загибелі тварин та з’ясувати, як довго живуть їжаки у дикій природі, датські вчені у 2016 році попросили співгромадян приносити знайдені тушки загиблих їжаків. Так був знайдений Торвальд – найстаріший їжак у світі.
Документальний фільмМстислава Чернова “20 днів у Маріуполі” потрапив одразу до двох шорт-листів номінантів на “Оскар”. Його визначили як найкращий документальний та міжнародний фільм.
У категорії повнометражних “документалок” було 167 фільмів. До корокого списку потрапили лише 15. У цій категорії фільм про Маріуполь буде змагатися зі стрічкою польського режисера Мачека Хамели In the Rearview (в Україні її знають як “Звідки куди”, стрічка знята у співпраці з Україною).
У другій категорії – “Міжнародний повнометражний фільм” – обрали також 15 фільмів.
Фільм зняв воєнний кореспондент, фотограф, відеограф та письменник Мстислав Чернов. До його створення долучився також фотограф Євген Малолєтка та продюсерка й журналістка Василіса Стипаненко. Усі троє отримали за стрічку Пулітверівську премію.
Як повідомляло BitukMedia, yкраїнський блогер Михайло Пеньєвський, автор YouTube-каналу Yellow Medusa створив короткометражку про Різдво в Україні під час війни. Використав для цього ШІ. Назвав стрічку “Привид Різдва”. Вона посіла третє місце на конкурсі фільмів, створених із допомогою ШІ AI Holiday Film Contest.
13 братів та сестер із нідерландської родини Бірс побили світовий рекорд за сумарним віком. Наймолодшому із них 74 роки, найстаршим – 95. А загалом їм 1116 років та 340 днів. Рекорд засвідчили 21 грудня.
Найстарші у родині – двійнята Ріка та Нік – народилися 26 лютого 1928 року. Загалом Йоганес Бірс та його дружина Ольтьє Мой мали 15 дітей – 6 дівчат та 9 хлопців. Наймолодший народився 1949-го. На той час батькам було 45 та 44.
Батьки на сьогодні померли. Немає зараз і двох їхніх дітей – Піта (1929–1999) та Яна (1934-2011). А ось інші 13 дітей здорові та почуваються добре. Більш того, вони побили рекорд ірландської родини Доннеллі, яким у 2017-му сумарно виповнилося 1075.
Усі діти народилися та виросли у нідерландському місті Гергюговард у будинку, який побудував, а потім добудовував і добудовував їх батько.
Четверо сестер спали в одній кімнаті. А ще двоє – на двоярусному ліжку-шафі у середньовічному стилі.
А взагалі, усі 15 дітей ніколи не спали в будинку одночасно, пригадує Йос, наймолодший із дітей.
“Наприкінці 40-х, коли я народився, мій найстарший брат був розквартирований у Індонезії. А коли він повернувся, сестри уже повиходили заміж”, – розповідає Йос.
Іноді, продовжує чоловік, сестер віддавали іншим великим родинам у сусідні будинки, аби вони допомагали по господарству. Тож там дівчата і ночували.
Фото: https://www.guinnessworldrecords.com/
А взагалі, у будинку завжди стояв приємний гармидер, каже Йос. Старші брати завжди допомагали з уроками та грали з ним у футбол. А ось грошей не вистачало на усіх, і Йос отримував подарунки на Різдво рідше, ніж старші брати та сестри.
Батько був суворий, і коли раптомсестри не могли вгамуватися, він із ними не панькався, пригадує чоловік.
Мати зазвичай готувала їжу на всю родину сама, а сестри потім мили посуд. У будинку був величезний стіл, але не всі могли вмоститися і тому доставляли столик меншого розміру. А коли приходили залицяльники сестер, то родина взагалі не могла поміститися за столами, і комусь доводилося обідати у прихожій.
Коли подорослішали, майже уся родина лишилася жити у тому ж самому місті. Лише Нік поїхав на 25 років до США. Тож сестри та брати зустрічалися раз на тиждень, а раз на рік проводили вікенд за містом.
15 дітей Йоганеса та Ольтьє мають 45 дітей, 77 онуків і 26 правнуків – тож разом лиши своїм батькам 163 нащадків.
Як розповідало BitukMedia, шлюб Василя та Парасковії Кириченків з Київщини визнали найтривалішим в Україні – вони одружені вже 75 років і 1 місяць. Про це повідомив Національний реєстр рекордів України.
Колишній британський “морський котик”, валлієць Дейв Томас відзначив нещодавно 68-й День народження. Він знаходиться в Антарктиді і хоче стати найстаршим чоловіком, хто самотужки дійде на лижах від затоки Геркулес до Південного полюса.
Дейв зараз намагається встановити світовий рекорд Гіннеса. Аби дійти до Південного полюсу, йому треба проходити 20 км протягом 55 днів. Чоловік має із собою книжку “Найгірша мандрівка у світі”. Вона розповідає про катастрофічну експедицію Роберта Скотта “Терра Нова”. Це мемуари учасника експедиції Апслі Черрі-Гаррардом.
У подорожі до Дейва приєднався чоловік, із яким товаришує уже 30 років, – Алан Чемберс. Чембрес здійснює полярну експедицію на санях довжиною 1150 км. Разом чоловіки проводили досліди в умовах, близьких до полярних.
Половину шляху чоловіки запланували пройти до Різдва. Прапор благодійної організації для “морських котиків” Royal Marines Charity хочуть встановити на південній вершині світу не пізніше 14 січня. Для цього фонду Дей та Алан збирають гроші під час походу.
Дейв ділиться враженнями, що коли світить сонце, то сніг на 360 градусів довкола так відбиває ультрафіолет, що не захищають навіть спеціальні окуляри. А коли стає хмарно, то все стає одноманітного відтінку, і буває важко визначити, де лінія горизонту, небо ніби зливається із землею.
“Наш розпорядок дня: прокидаємось о 5 ранку, снідаємо, розтоплюємо близько 10 кг снігу, аби було що пити. Вирушаємо близько 07:30, подорожуємо до 17:30 з перервами на їжу та пиття. Розтоплюємо ще 10 кг снігу для їжі та ночівлі. Із усіх сил намагаємося виспатися попри те, що тут цілодобово день. Повторюємо”, – розповідає Дейв.
Як розповідало BitukMedia, українські полярники зі станції “Академік Вернадський” показали різнокольорову Антарктиду. Кажуть, найнезвичніші барви тут можна спостерігати на небі під час світанків та заходів сонця.