Суд у Гаазі 17 листопада присудив винним у катастрофі Boeing 777 рейсу МН17 виплатити компенсацію у розмірі 16 млн євро. Ясно, що росія не буде виплачувати ці гроші. І будь-яких юридичних наслідків для російських громадян Ігоря Гіркіна та Сергія Дубінського, яких засудили до довічного ув’язнення, не буде. Однак рішення суду у Гаазі – це одна зі сходинок до повалення режиму володимира путіна.

Суд у Гаазі 17 листопада став на позицію обвинувачення. Росія уже розкритикувала даний вирок, у МЗС росії назвали його політично мотивованим. Але для нас це політично вигідна історія.

Чому росію не визнали напряму учасником конфлікту на Донбасі у липні 2014-го? Це питання до формулювань юридичних аспектів. Важливою є юридично коректна мова. Ми не можемо почути від суду фразу типу “росія – окупант”, бо це оціночне судження і воно ослаблює вирок і дає можливість для апеляцій. Так же як і “сторона конфлікту”. Для когось достатньо буде самого факту участі росії в бойових діях, а хтось вважатиме, що для такого визначення потрібне оголошення війни. Натомість ми можемо почути формулювання у стилі “російська федерація контролювала дану територію”.

Для нас важливо, що суд підтвердив, що територія, звідки вистрілили із “Бука”, контролювалася росією. Була важлива ремарка, що деякі лідери бойовиків мали російське громадянство, деякі з них мали тісні зв’язки із рф.

В будь-якому разі, цей суд став провальним для рф. І вони не дарма вийшли з-під юрисдикції міжнародного права й усі рішення західних суддів тепер вважають нікчемними. Це було зроблено завчасно, бо вони знали, що в певний момент їм доведеться відповідати за свої вчинки.

Тож оскільки росія не буде відповідати на правові запити – вона чітко дала це зрозуміти, будуть посилюватися політичні методи впливу. Це стане додатковим іміджевим фактором.

Звісно НАТО через відмову росії виконувати рішення суду не збирається вступати із нею у війну, нам не варто очікувати на гучні швидкі рішення. Не варто очікувати реактивних дій навіть попри падіння ракети у Польщі. Тому що будь-яка ескалація НАТО чи одної із країн Альянсу проти росії має бути ретельно спланованою і відбутися тоді, коли це буде вигідно і зручно для Заходу.

Вирок у Гаазі – це лише один із елементів несприятливої ситуації. вийти із неї росія може лише зі зміною влади

Машина міжнародного права складна і неповоротка. Тому ми чекали цього суду так багато років, так багато років збиралися докази, тривали судові слухання. Але вирок у Гаазі – це додатковий елемент пазлу несприятливої конструкції, яка стягується довкола росії. Вихід із цієї ситуації можливий лише за зміни влади.

Рішення суду у Гаазі – це одна зі сходинок на шляху до зміни влади в росії. Я не кажу про масову революцію – це все вигадки. Але так чи інакше, російським елітам дали додатковий сигнал, що з цим керівництвом буде купа проблем, які постійно накопичуються. А поки що витиснути із  рішення суду в Гаазі росіяни нічого не зможуть, хіба що заяви, які більш-менш прийнятно звучатиме для їхнього внутрішнього читача.

Чи відчують якісь наслідки винні у злочині Гіркін, Дубінський та українець Леонід Харченко? Це залежить від того, скільки проіснує конструкція російської держави. . Коли зміниться політичний режим і буде інша ситуація, дуже ймовірно, що їх видадуть. Бо для нинішньої російської влади ці люди є поплічниками, а для її наступників вони стануть баластом. Тож їх чекає усіх доля Слободана Мілошевича (помер у тюремній камері в Гаазі від інфаркту, – ред.). Тож Україні варто очікувати раціональної політики і зважати, що Захід – це а́ктор, який діє в своїх інтересах.

україні Варто очікувати раціональної політики і зважати, що Захід – це а́ктор, який діє в своїх інтересах.

Після зміни керівництва в росії на старих очільників спишуть усі гріхи і настане можливість почати стосунки можливо не з чистого листа, але не з настільки чорного.

Але яка не була би влада після путіна, вона буде тимчасовою. Тому що ніхто в оточенні путіна не наділений такою силою, щоб його замістити так, щоб це не призвело до внутрішньої кризи між групами еліт. Бо інакше ця людина отримала б статус наступника, і тоді одні групи демонстрували б лояльність, а інших би «зачищали». Але на тлі розростання бойових дій ми побачили посилення конфлікту між групами еліт, що значить, що питання про наступника не вирішене. Але влада після путіна буде слабша як всередині росії, так і ззовні. У них буде кратно менше інструментів для того, щоб проводити будь-яку політику.

Під час саміту G20 Володимир Зеленський закликав створити міжнародний трибунал для розслідування злочинів росії. Він буде відрізнятися від суду щодо МН17. Бо коли Україна збиратиме цей трибунал, вона робитиме це щодо конкретних випадків, пов’язаних із діяльністю конкретних командирів, солдатів і підрозділів. Тому не буде проблеми довести, що це зробили люди із російської армії, як у нас було у випадку із “Буком”. Тому що це уже документується. Люди відбуватимуть покарання за конкретні злочини, не буде розмитих формулювань типу “підтримував російську агресію”. Але нам не варто очікувати, що цей трибунал відбудеться навіть не через кілька місяців після перемоги, а через набагато довший час.

Я думаю, що для нас важливим буде залучення до трибуналу США, колективного ЄС, Британії, можливо окремих держав Британської Співдружності, наприклад Австралії, громадяни якої постраждали у катастрофі МН17. Таким країнам треба йти на зустріч, бо вони допомагатимуть нам збирати інформацію.

Участь Китаю буде залежати від того, яку позицію він остаточно займе щодо війни на момент її завершення. Чи буде Китай готовий сісти за стіл із країнами, які будуть судити росію, – питання суто політичне.