Рідні сестри 25-річна Анна та 20-річна Антоніна зі Львова одночасно народили дітей на Різдво 7 січня. Пологи у сестер пройшли у лікарні Святого Миколая Першого медичного об’єднання Львова.
У жінок одночасно почалися перейми. А через кілька годин у них уже народилися діти.
Анна народила дівчинку з вагою 3 070 гр і зростом – 53 см. У молодшої Антоніни народився хлопчик вагою 3 060 гр та і 52 см на зріст.
Як повідомляло BitukMedia, aмериканська пара Рейчел та Філіп Ріджвей, які скористалися штучним заплідненням, стали батьками унікальних близнюків. Ембріони їхніх дітей Лідії та Тімоті були заморожені 30 років тому – це рекордний час. І вони майже ровесники своїх батьків.
На цьому знімку, отриманому агентством Reuters 13 січня 2023 року, сіро-білий смугастий кіт Тіто, який зник у грудні під час внутрішнього авіарейсу у Болівії. Фото - Andrea Iturre
Пожежники, авіаційна влада і нещодавно… міжвидовий екстрасенс долучились до зусиль влади Болівії, щоб допомогти знайти Тіто, сіро-білого смугастого кота. Тварина зникла безвісти під час внутрішнього рейсу минулого місяця. Тяжке становище Тіто та його рішучої власниці Андреа Ітурре захопило болівійців.
Міністр з прав споживачів Хорхе Сілва минулого тижня заявив, що влада навіть викликала екстрасенса – міжвидового комунікатора, щоб спробувати встановити контакт і знайти кота.
“За допомогою своїх методів (екстрасенс) може спілкуватись з Тіто дистанційно, щоб дізнатися, де він”, — сказав Сільва в інтерв’ю на радіо. “Ми вичерпали всі наші ресурси, щоб знайти Тіто”.
Кіт зник 8 грудня, розповіла Ітурре в публікації в соціальних мережах, яка стала вірусною. Авіакомпанія повідомила їй, що кіт повин був летіти в трюмі, не в салоні літака, що прямував з Таріхи до Санта-Крус. Коли жінка приземлилася, її улюбленця ніде не було.
12 грудня міністр громадських робіт Едгар Монтано оголосив про масштабні пошукові роботи під поводом штату. “Кіт любить тунця, тому ми виставили йому тунця”, — сказав він на прес-конференції. Є підозра, що кіт може досі блукати в аеропорту вильоту.
Деякі любителі тварин розкритикували авіакомпанію BoA через зниклого кота. За тиждень після того, як Тіто зник авіакомпанія призупинила пошуки, але добровільно погодилася покрити всі витрати Андреа для пошуку улюбленця.
У нещодавньому відео Ітурре закликала людей бути пильними до чотирилапих, додавши: “Я не зупинялась і не зупинюсь, поки не знайду Тіто”.
Як повідомляло раніше BitukMedia, жителька Великої Британії знайшла кицьку-утікачку завдяки віщому сну. Дивина, але вона ніби дістала підказку, де улюблениця потрапила у пастку, і не помилилась.
Існує понад 13 000 видів мурах. Вони можуть долати сотні метрів у пошуках їжі. Фото - abc.net.au
Дослідники з Університету штату Північна Кароліна виявили, що мурахи не змінюють поведінку під час підвищення температури повітря. Вони залишаються у некомфортному середовищі навіть за наявності альтернативи. Це відкриття свідчить про те, що мурахи можуть бути не в змозі скорегувати свою поведінку у відповідь на потепління екосистем. І, як наслідок, ризикують загинути.
Мурахи – екзотермічні тварини: температура їхніх тіл не регулюється і залежить від навколишнього середовища. Тому для цих комах життєво важливо жити у відповідному кліматі. Досі залишалося невідомим, наскільки вони схильні мігрувати через природні зміни.
Фахівці Університету штату Північна Кароліна вивчили п’ять видів мурах. З’ясувалось, що у лабораторії вони демонстрували температурні вподобання, але у природі залишалися активними незалежно від відповідного їм клімату. Результати опубліковані у Journal of Animal Ecology.
У зв’язку з цим автори дослідження висловлюють занепокоєння, що колонії мурах не здатні адаптуватись змін клімату, що їх викликає глобальне потепління. Вони можуть залишатись у несприятливих зонах доти, доки не загинуть від перегріву.
Нагадаємо, 2022 року вчені вперше дали суворо обґрунтовану оцінку числа та маси мурах, що живуть на нашій планеті. Цифри вийшли астрономічні – 20 квадрильйонів комах та 12 мільйонів тонн. Фактично, це означає, що на одну людину припадає 2,5 млн мурах!
Як повідомляло раніше BitukMedia, колонія мурах приймає рішення, ніби нейрони у мозку – сприймає вхідні дані і після вирішення питання перетворює їх на поведінковий результат, встановили вчені.
Колись клонування людини було предметом наукової фантастики – і багато людей досі так думають. Проте з розвитком науки розвинулась і наша здатність клонувати та відтворювати гени та ембріони, і навіть цілих ссавців. Але наскільки ми близькі до створення цілковитої копії людини?
Весь світ пам’ятає овечку Доллі. Фінська вівця породи дорсет була першим ссавцем, клонованим з дорослої соматичної клітини. Бар’єри науки були розширені, репродуктивне клонування стало можливий. Перед вченими лежав цілий світ можливостей. Невдовзі і ті, хто займається біотехнологіями, і ті, хто від них далекий, сповістили про нову еру людських досліджень і потенціалу — і що може бути кращим за початок нового тисячоліття.
Вівця Доллі викликала хвилювання та розбурхала уяву мільйонів у всьому світі. Фото – GETTY
Але вже за два роки 19 європейських країн погодилися заборонити клонування людини. Це сталось після того, як тодішній президент Франції Жак Ширак закликав світ до цілковитої заборони клонування. І світ у своїй переважній більшості з ним погодився. Хоча згодом були проведені деякі експерименти, клонування потрапило у заборонену зону досліджень.
За минулі роки наука пройшла довгий шлях, з доведеними випадками клонування і більш радикальними заявами про повністю клонованих людей. Але де ми зараз у світі, що межує з науковою фантастикою?
Поп-культура багатьом насадила думку, що клонування означає створення точної копії людини. Майже щороку до кінотеатрів потрапляє фільм, що так чи інакше реалізує на екрані надуману ідею клонування – “Парк Юрського періоду”, “Логан”, “6 день”, “Острів”. Усі вони демонструють нам досконалу форму чи ідеал того, що тягне за собою клонування людини. Але вони були далекі від істини.
Хоча клонування людини технічно можливо, це не єдиний і найбільш логічний спосіб клонування. Є три види:
Клонування генів (також відоме як клонування ДНК);
Репродуктивне клонування (виробляє копії цілого ссавця, наприклад Доллі);
Терапевтичне клонування (виробляє ембріональні стовбурові клітини, найпоширеніший вид клонування).
Існує кілька тверджень різних людей про репродуктивне клонування, але переважно вони виходять із сумнівних, а пізніше і спростованих джерел. Найкраще, мабуть, з’явилося 2002 року від компанії Clonaid, яка пов’язана з релігійним рухом нового століття Раелізм. Тоді французький хімік Бріжит Буассельє заявила, що клонувала першу в історії людську дитину Єву, але відмовилася показати її вченим для вивчення.
“Це повна нісенітниця”, — сказав професор Метью Кобб, зоолог з Манчестерського університету, коли його запитали про Єву. “Було величезне піднесення після овечки Доллі. Але варто лише озирнутися довкола і подумати, почекай хвилинку, що сталось? Усі були дуже схвильовані. А потім… нічого не сталося”.
Професор Кобб, який багато писав про генетику та людей, які “грають у Бога”, сказав, що існує занадто багато “технічних труднощів”, пов’язаних з клонуванням людини, і не в останню чергу з його “безпечною роботою”.
“Причина, через яку нічого не сталось, полягає в тому, що це неймовірно складно зробити з ссавцями”, — пояснив він.
“Найбільше і найважливіше питання, яке, здається, ніхто не ставить, це чому? Чому ми хочемо це зробити? І які наслідки для здоров’я того, що ви створюєте, – що б ви не створювали: ссавеця, примата чи людину?» Зараз ми не знаємо. Ми не знаємо, що може статися з людьми, але ми знаємо, що трапилося з Доллі та її клонованим сином. Доллі померла передчасно через пухлину легень, але більшість ягнят, які були клоновані від неї, продовжували жити здоровим, нормальним життям.
Але щоб виростити Доллі з клітини молочної залози вченим знадобилося 277 спроб. Стверджувалося, що зробити це з людиною було б не етично з жодного боку.
І тут у гру вступають морально-етичні міркування: наскільки етично випускати в світ когось, хто був клонований від іншої людини? Яке місце ця людина могла б зайняти в суспільстві? Що б відчула, дізнавшись історію свого народження?
Поширена помилка, пов’язана з клонуванням людини, полягає в тому, що клон буде ідентичним людині, з якої його створили. Це омана. Йому належить народитися, вирости, пережити випробування та негаразди дитинства, юнацтва, дорослого життя. Дійсно, він буде виглядати як людина, з якої він був клонований, як близнюк. Але його думки, почуття, особистість і смаки будуть відрізнятися від їх “господаря”.
“Як би ви почувались, якби це сталося з вами?”, — запитав професор Кобб. Якби вам повідомили, що єдина причина, через яку ви існуєте, — це порятунок життя брата чи сестри, або виконання бажань ваших батьків, або клона-господаря?».
Це речі, які насправді не розглядалися у практичному застосуванні, і тому частково пояснюють, чому з часів Доллі не було жодного прогресу.
Як повідомляло раніше BitukMedia, Пекінська біотехнологічна компанія показала першого в світі клонованого полярного вовка. Малюку вже 100 днів. Народження ще одного клона чекають вже за кілька днів. Успіх китайських вчених відкриває великі можливості для збереження видів тварин, що вимирають.
Італійська машинобудівна компанія New Holland збирається побудувати трактор T7 Methane Power LNG, який буде працювати на продуктах гниття коров’ячого гною. Розробники кажуть, технологія дає результати не гірші за дизель.
New Holland створює технологію у співпраці з британською компанією Bennamann. Технологія працює приблизно так: фермери збирають якомога більше коров’ячого калу як гною, і замість того, вони закачують його у великі резервуари.
Анаеробні організми їдять суміш і виробляють біогаз, який містить переважно метан. Цей газ збирають і очищають у біометан, який можна використовувати на фермі всюди, де зазвичай використовується природний газ. Або його можна стиснути та скрапити. Твердий залишок відходів можна використовувати як добриво. Скрапленим біогназом можна заправити трактор T7 Methane Power.
Коров’ячі ферми вважаються одними із найбільш значних забруднювачів повітря метаном саме через продукти життєдіяльності тварин. У короткостроковій перспективі метан має значно потужніший парниковий ефект, ніж вуглекислий газ. Протягом 20 років кілограм метану в повітрі вироблятиме тепловий ефект більш ніж у 80 разів сильніший, ніж кілограм вуглекислого газу.
Як повідомляло BitukMedia, канадська компанія Anaergia Inc. та японські підприємці із компанії Toyo Energy Solution. Co побудують найбільшу в Японію екологічну електростанцію для переробки коров’ячих відходів у місті Косаока на південному узбережжі країни.
Також швейцарські вчені з інституту медичної мікробіології створили сховище мікробіоти. Ці зразки, як сподіваються, одного разу зможуть врятувати людство від вимирання.
Тиранозаври були набагато розумнішими, ніж прийнято вважати сьогодні. Фото - AFP
Тиранозаври були набагато розумнішими, ніж прийнято вважати сьогодні. Таку сенсаційну заяву зробила популяризатор науки, фахівець з порівняльної нейробіології та нейроанатомії Сюзана Еркулано-Оузель. Її стаття, опублікована на початку січня, наробила багато галаса. Проте чимало вчених поставилися до висунутої гіпотези про високі розумові здібності Tyrannosaurus rex дуже скептично.
Свої висновки Еркулано-Оузель зробила, розрахувавши приблизну кількість нейронів, яка могла бути присутня в теленцефалоні (кінцевому мозку) тиранозавра. Теленцефалон – найбільш розвинена частина головного мозку, що відповідає, серед іншого, за інтелектуальні здібності. Раніше Еркулано-Оузель довела на прикладі птахів та сучасних рептилій, що чим більша маса мозку, тим більше нейронів у теленцефалоні, а чим їх більше, тим вищий інтелект.
Розрахунки, проведені Еркулано-Оузель, показали, що в 343-грамовому кінцевому мозку Tyrannosaurus rex могло бути приблизно 3 млрд нейронів. Це навіть дещо більше, ніж в бабуїна. Еркулано-Оузель також розрахувала, що тиранозаври могли жити досить довго – понад 40 років.
Таке тривале життя і такий багатий нейронами мозок можуть свідчити про те, що у тиранозаврів та інших хижих динозаврів могла розвинутися культура, вони могли користуватися інструментами та передавати знання з покоління в покоління, як сучасні птахи та примати, припускає Еркулано-Оузель.
Тим часом зроблені нею висновки вже стали предметом критики з боку колег. Вони відзначають, що складну поведінку тварини неможливо прогнозувати, спираючись лише на кількість нейронів у неї в мозку. Крім того, неможливо встановити, яким саме був насправді розмір кінцевого мозку динозаврів.
Еркулано-Оузель виходила з того, що мозок теропод займав весь внутрішній простір черепа. Проте, як свідчать деякі дослідження, мозок міг займати лише половину або навіть третину цього простору.
Ще один суперечливий момент – зв’язок між розміром мозку, кількістю нейронів та інтелектом. Як зазначив, зокрема, німецький зоолог та фахівець з поведінки тварин Кай Каспар, для когнітивних (розумових) здібностей набагато більше значення має будова мозку та коннектом, тобто сукупність синаптичних зв’язків між нейронами.
Так, ворони, дуже розумні птахи, що перевершують за своїми інтелектуальними здібностями бабуїнів, мають порівняно маленький мозок. Ба більше, тварини з великим мозком, включно з тими ж бабуїнами, зазвичай не користуються інструментами.
Як повідомляло раніше BitukMedia, вчені склали опис нового виду прадавнього морського ящера – серпентизухопса. Він схожий на гібрид змії з крокодилом. Цікаво, що скам’янілості великої морської рептилії пролежали у палеонтологічному музеї понад 20 років. Науковці зацікавились їм тільки зараз.
Уляна має брата, який воює у складі ЗСУ. Дівчинка разом із іншими пластунами долучалася до волонтерства – виготовляла патріотичні сувеніри, колядувала, щоб назбирати гроші на потреби війська.
Прочитавши про те, що одна із українських школярок продала своє волосся, аби допомогти ЗСУ, Уляна вирішила зробити так же. У перукарні дівчинка отримала 1,3 тис. грн. Їх разом з батьками передала до волонтерської організації, яку створили мешканці села Шепетин.
“Уляна постійно знаходиться в середовищі, де вірять в ЗСУ, де займаються волонтерством, де роблять все, що вміють, щоб наблизити перемогу. Тому, певна річ, у неї теж виникає бажання допомогти”, – пояснює тато дівчинки Андрій Петрук.
“Уляна – добра і відкрита дитина, – розповідає голова осередку Пласту Смизької тергромади Галина Руднік. – Вона казала про свій намір обрізати і продати косу, щоб допомогти ЗСУ. Ми пишаємося її вчинком. Уляна – наш мегамотиватор у підтримці воїнів”.
Як повідомляло BitukMedia, 6-річний Павло зі Львова разом з мамою Христиною Гашенко-Кикоть випікав кекси та продавав їх біля місцевих храмів. Таким чином родина назбирала 12 тис. грн, які витратили на купівлю прапорів для ЗСУ.
Контент-мейкерка Джесс Стоун та її німецька вівчарка Моксі планують відвідати 90 країн на мотоциклі. Для собаки створили спеціальну переноску – і вона почувається іноді комфортніше, ніж господиня.
Коли люди бачить собаку на байку, вони іноді навіть створюють аварійні ситуації, намагаючись сфотографувати цю картину, сміється Стоун. Разом із улюбленцем вона планувала побувати у Центральній, Північній та Південній Америці, Африці, Європі та Азії. Але ціни на собаки та мотоциклів через океан зросли у 2022-му. Тож жінка та її чоловік Грем вирішили обмежитися шляхом від Гватемали до Мексики, США, Канади та далі до Північного Льодовитого океану.
Джесс та Моксі вирушили у мандрівку у березні минулого року. Їх супроводжував чоловік Джесс, Грем – він тримався позаду. Жінка каже, що вона прагне сама першою пройти шлях і подолати усі перешкоди. Каже, так вона почувається самодостатньою.
Jess Stone
Джесс навчилася їздити на байку 10 років тому, коли вони жили із Гремом в Ліберії. Жінка зізнається, що партнер був не дуже терплячим вчителем. Коли Джесс навчилася більш впевнено триматися у сідлі, пара вирушила у мандрівку Центральною та Південною Америкою. Після повернення вони оселилися у Гватемалі і в їх житті з’явилася Моксі.
“Це 100% вона обрала мене! Ходила за мною по п’ятах і чекала, поки я її полюблю” – пригадує жінка.
Джесс і Грем не сумнівалися, що будуть брати із собою у подорожі Моксі. Але не хотіли чіпляти до мотоцикла чогось, щоб змінювало аеродинаміку. Так виникла ідея створити K9 Moto Cockpit – мотоциклетну переноску для собаку. Її подружжя виробляє у Гватемалі на своєму підприємстві RUFFLY.
“Багато людей питають, скільки собаці треба часу, щоб навчитися їздити на байку. Моксі знадобилися вихідні. Мені знадобилося набагато більше часу, щоб звикнути до ваги за спиною”, – розповідає Джесс.
Jess Stone
Тож як тільки обоє почали впевнено почувати себе на мотоциклі, Джесс звернулася до ініціативи Girl Up, яка підтримує жінок, і так виник проект довколасвітньої подорожі GoRUFFLY Around the World.
“Це ніби ви переживаєте цю пригоду двічі. Ви відчуваєте це на собі. А потім ви відчуваєте це з її точки зору. Я весь час бачу Моксі у своєму дзеркалі. Вона притуляється головою до мене. Іноді вона навіть кладе свою велику морду мені на плече, піднявши підборіддя”, – ділиться враженнями Джесс.
Jess Stone
Найбільш небезпечною була гравійна дорога до Північного Льодовитого океану, каже Джесс. Найбільше вона боялася не за себе, а що впаде і пошкодить байк. Але це була одна із найяскравіших поїздок, оскільки там вони побачили лосів і ведмедя грізлі.
Jess Stone
Зараз Джесс у Лос-Анджелесі. Вона готується до поїздки до Гондурасу, Сальвадору, Коста-Ріки та Панами.
З Панами вони планують полетіти до Колумбії, де доїдуть до «кінчика» Аргентини, а потім перелетять до Південної Африки. Потім подорожуватимуть східним узбережжям Африки до Єгипту, а потім до Греції, об’їдуть Європу та проїдуть Туреччину та Центральну Азію. Мандрівка займе щонайменше 2,5 роки.
Жінка каже, що Моксі – їхнє із чоловіком джерело натхнення. Вона ніколи не втомлюється спостерігати, як інші реагують на Моксі, жартуючи, що кожне відвідування заправки схоже на “селфі-палузу”.
“І перше, що всі говорять, це: “О Боже мій, вона носить окуляри”. Це викликає посмішку на обличчі кожного. І це те, що я люблю”, – каже Джесс.
Як повідомляло BitukMedia, бельгієць Альберт ван Лімберген проїхав на велосипеді 1,4 тис. км заради круасанів. На поїздку від домівки у місті Льєж до пекарні Boulangerie Roy Le Capitole у французькій Ніці він витратив 12 днів. У рецепті круасанів, заради яких була мандрівка, використовують унікальну лаванду.
Італійського мафіозо Маттео Мессіну Денаро заарештували на Сицилії вранці 16 січня. Він вважався найбільш розшукуваним злочинцем, босом “Коза Ностри” останні 30 років.
Понад 100 карабінерів – місцевих поліцейських – прибули до клініки у столиці Сицилії Палермо. Там Мессіну Денаро проходив лікування. Його затримали о 10:00 за місцевим часом (11:00 за Києвом).
Говорять, що Мессіну Денаро був протеже клану Тото Ріїни, голови клану Корлеоне. Мессіна Денаро курував рекет і незаконне захороненням відходів, контролював відмивання грошей і торгівлю наркотиками. Переховуючись із 1993-го, він віддавав накази зі своїх сховків.
Мессіну Денаро вважають замовником вбивств антимафіозних прокурорів Джованні Фальконе та Паоло Борселліно в 1992-му – за це його засудили до довічного ув’язнення. Аби позбутися конкурентів його підручні влаштовували вибухи у Мілані, Флоренції та Римі. 11-річного сина мафіозо, який став свідчити у суді, викрали та піддавали тортурам, після чого вбили – до цього також вважають причетним Мессіну Денаро.
Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні заявила, що затримання злочинця стало “величезною перемогою для держави”.
Як повідомляло BitukMedia, небезпечного розбійника на ім’я Ом Пракаш, відомого як «Паша», затримали індійські правоохоронці. Він переховувався 30 років і встиг знятися у 28 фільмах. Два останні роки його вважали найбільш розшукуваним злочинцем у індійському штаті Гар’яна.
Авіакомпанія Supernova Airlines, яка належить “Новій пошті” почне здійснювати перші рейси навесні цього року. Рейси стартуватимуть із сусідніх із Україною країн.
Supernova Airlines отримала Сертифікат Експлуатанта за номером UA 062, який дає дозвіл на вантажні поштові авіаперевезення. Після закінчення війни рейси планують здійснювати з українських міжнародних аеропортів “Бориспіль” та “Львів”. До того будуть користуватися найближчими до України європейськими аеропортами.
На сайті повідомили, що задля міжнародних перевезень компанія взяла у лізинг два літаки АН-26 і планує збільшувати свій аерофлот.
Як повідомляло BitukMedia, минулого року “Нова пошта” планувала вийти на європейський ринок. Першою у черзі стояла Польща – там запуск планували до кінця 2022 року.
Виявилось, що великі собаки менш агресивні, ніж маленькі. Фото - SC Psychological Enterprises Ltd
Якщо ви боїтеся собак, ви можете бути обережні з великими породами, такими як добермани або доги. Але результати нового дослідження бразильських вчених можуть переключити вашу увагу з цих порід на менших за розміром. Дослідники з Університету Сан-Паулу виявили, що більш важкі собаки, як правило, більш слухняні, ніж маленькі вихованці.
Дослідники з Університету Сан-Паулу, Бразилія, виявили, що собаки більшого розміру, як правило, слухняніші, ніж маленькі домашні тварини. Згідно з дослідженням, маленькі породи з плескатою мордою, такі як мопси, бульдоги та ши-тцу, є погано вихованими породами.
У ході дослідження команда поставила за мету зрозуміти фактори, що впливають на агресію у домашніх собак. Вони залучили 665 домашніх собак 57 порід різного розміру.
Власники собак заповнили три онлайн-анкети – одну про себе, одну про характеристики свого вихованця й одну про характер будь-якої агресивної поведінки, такої як гавкіт або напад.
Результати показали, що чим важчий і більший собака, тим менша ймовірність того, що він виявить агресивну поведінку. Фактично було виявлено, що на кожен додатковий кілограм маси тіла агресивна поведінка знижується на 3%!
Найагресивнішими собаками виявилися маленькі породи. Флавіо Айроса, перший автор дослідження, сказав: “Агресивність щодо власника була на 79% ймовірніша у брахіцефальних собак (укорочена морда), ніж у мезоцефальних (з головою середнього розміру)”.
Брахіцефальні собаки мають короткі, плескаті морди, наприклад мопси, бульдоги, бостонські тер’єри і ши-тцу. Навпаки, мезоцефальні породи, серед яких біглі, золотисті ретривери та лабрадори, мають середній череп.
Однак не лише форма голови та розмір впливають на агресію. Стать вихованця також має значення. “Ймовірність агресивної поведінки щодо власника була на 40% нижчою у самок собак, ніж у кобелів”, – сказав Айроса.
Крім того, команда виявила зв’язок між власними характеристиками власника та агресією його вихованця. Агресія у собак зустрічалася на 73% частіше серед власників-чоловіків, ніж серед власників-жінок. А собаки, яких щодня вигулювали їхні власники, були менш агресивними.
Як повідомляло раніше BitukMedia, фінські вчені провели експерименти за участі тисячі собак 13 різних порід. Найкраще з когнітивними та поведінковими тестами впоралися бельгійські вівчарки малінуа.
Одним з методів аналізу, який використовувався після того, як шоколад помістили на штучний язик, була конфокальна мікроскопія, яка дає зображення з різною глибиною, як це. Фото - Dr Siavash Soltanahmadi
Британські науковці дослідили, що відбувається з шоколадом у роті при його поїданні. Механічна модель людського язика вказала, що за відчуття приємної кремової текстури доброго шоколаду відповідає жирова плівка. Вона формується на шматочку шоколаду у перші моменти контакту з язиком. Враховуючи нові знання, вчені вірять у можливість створити ідеальну плитку шоколаду – смачну і некалорійну одночасно.
Людина може просто насолоджуватися шматочком улюбленого шоколаду, з таким приємним відчуттям його танення у роті, але для вчених це справжня тема для вивчення. Низку наукових статей присвячено тому, що відбувається з шоколадом при його поїданні. А от одна з останніх робіт, науковців Університету Лідса, пояснює, у чому секрет насолоди текстурою шоколаду. І це може зробити його ще кориснішим, без втрати задоволення від нього.
Вчені використали у дослідженні шоколаду їхню недавню розробку, так званий, штучний язик. Йдеться про тривимірну біоміметичну язикоподібну поверхню. Цей винахід за будовою імітує людський язик – з його гнучкістю, топографією та вологістю. Він допоміг зрозуміти, які стадії проходить люксовий темний шоколад при його поїданні.
Вчені кажуть, що найвідчутніше приємну текстуру шоколаду надає жир, у хорошому шоколаді — какао-масло. Майже одразу при потраплянні до ротової порожнини на шматочку шоколаду від тепла й вологи утворюється жирова плівка. Вона починає вкривати язик та інші поверхні ротової порожнини, і саме це забезпечує приємне відчуття кремової текстури шоколаду протягом усього часу його поїдання.
Наступним кроком вчені замислились, як це відкриття може посприяти створенню менш калорійного та більш здорового варіанту шоколаду, пише портал Наука.
Зменшити калорійність шоколаду можна, якщо зосередити жир на його поверхні і зменшити його кількість всередині. Це, як вказують вчені, збереже характерне відчуття танення, яке високо цінується ласунами.
Якщо важливим є лише ефект жиру у перші моменти контакту продукту з язиком, то, можливо, варто створити шоколад із градієнтно-шаруватою структурою, в якій какао-масло буде переважно на поверхні.
Коли воно почне танути, перемішуючись зі слиною, і вкривати ротову порожнину, “сухіші” часточки какао всередині не здаватимуться неприємними й не псуватимуть враження через їх огортання вже поширеним у роті жиром. Фактично, насолода від шоколаду буде такою як і раніше, а шкода у вигляді калорійності – набагато меншою.
За словами керівника дослідження Сіаваша Солтанахмаді, розуміння фізичних механізмів, які відбуваються, коли ми їмо шоколад, дозволить створити нове покоління ласощів
Як повідомляло раніше BitukMedia, вчені з університету RMIT в Австралії розробили модифікований крохмальний продукт, який можна додавати в їжу. Кажуть, він не впливає на її смак, колір або текстуру. Але при цьому робить страву здоровішою.
Науковці із австрійського Міжнародного інституту прикладного системного аналізу пропонують перетворити покинути підземні шахти на енергогенератори та акумулятори. Для цього пропонують скидати донизу ліфти, наповнені піском, і використовувати електроенергію, вироблену під час гальмування.
Науковці називають розробку шахтною системою підземного гравітаційного зберігання енергії (UGES). Вона буде працювати за принципом твердотільної акумулюючої електростанції.
У шахтних стовбурах пропонують встановити ліфти. На горі їх насипатимуть піском. Потім вони будуть спускатися до низу. Електроенергію планують виробляти за рахунок рекуперативного гальмування – коли двигун електродвигун починає виробляти електроенергію, як генератор. Цю технологію уже застосовують у тролейбусах та електровозах.
Частину виробленої електроенергії система буде виклристовувати для власних потреб, а частину – зберігатиме і вивільнятиме у пікові точки енергоспоживання.
На дні шахти пісок будуть висипати, і полегшений ліфт буде підійматися нагору. Пісок потім будуть підіймати на гору за допомогою конвеєрної стрічки і самоскидів.
За оцінками вчених, UGES може мати глобальний потенціал зберігання енергії від 7 до 70 ТВт-год (терават-годин). Технологію вважають перспективною для країн із великою кількістю покинутих шахт, як Китай та Індія.
Як повідомляло BitukMedia, швейцарські вчені з інституту медичної мікробіології створили сховище мікробіоти. Ці зразки, як сподіваються, одного разу зможуть врятувати людство від вимирання.
Загублене місто має площу 1,7 тис. км. кв. Воно знаходиться недалеко від мексиканського кордону на території так званого карстового бассейну Мірадор-Калакмуль. Місто складалося із близько тисячі поселень, об’єднаних майже 180 км доріг.
Відкриття зробила група, яка об’єднала дослідників з кількох американських університетів, а також співробітників з Франції та Гватемали. Для відкриття використали технологію за допомогою LiDAR.
LiDAR — це система, подібна до радару, але на основі лазерного світла, а не радіохвиль. Вона допомагає проникати під щільний рослинний покрив тропічних лісів. Зараз LiDAR продемонстрував, на скільки складну інфраструктуру 2 тис. років тому мало суспільство у Піведнній Америці організували свою інфраструктуру, що відображає соціально-економічну організацію та політичний устрій.
У деяких поселеннях науковці знайшли піраміди та кам’яні узвишшя, що були центрами економічного та політичного життя, а також хабами для відпочинку. Деякі поселення мали спортивні стадіони для занять традиційними для майя спортивними іграми.
Також науковці виявили канали, які збирали воду на відводили її до резервуарів на випадок посушливих періодів.
Як повідомляло BitukMedia, під час розкопок у місті Гермеринг (Верхня Баварія, Німеччина) археологи знайшли дерев’яний колодязь бронзової доби, що добре зберігся. Він наповнений прикрасами і керамікою.
40-річні валлійці Клер-Ен Мітчел із Суонсі та її чоловік Дей везуть до України генератори та гуманітарну допомогу. Жінка каже, що побачивши таку несправедливість, яка коїться в Україні, вона не може просто сидіти осторонь. Загалом волонтерська група, до якої входить родина, доправить три карети швидкої допомоги, заповнені “гуманітаркою”.
Минулого року Клер-Ен побачила, як волонтери допомагають українським біженцям у Вельсі і надихнулася цим. Згодом її будинок був завалений посилками, які їй несли і присилали люди, аби вона доправила їх в Україні. Загалом родина відправила в Україну речей на 300 тис. фунтів стерлінгів – $367 тис.
До початку повномасштабного російського вторгнення родина збирали гуманітарну допомогу для Сирії.
“Мені здається, що це частина моєї особистості. Важко сприймаю таку несправедливість. Ти не можеш просто сидіти осторонь і скиглити – “це неправильно”. Іди і зроби щось! Якби ми всі хоч трохи допомогли, я думаю, у світі стало б краще жити”, – каже Клер-Ен.
Подружжя візьме участь у поїздці разом із представниками Mission Ukraine – волонтерської групи, створеної громадянами Великої Британії та України для доставки допомоги в Україну. Вони везуть три машини швидкої допомоги, повні “гуманітарки”. Організація здійснила вже 21 місію. Нинішня поїздка отримала кодову назву “Місія Power Up”, що можна перекласти як “Подача Живлення” – везуть генератори та теплий одяг.
Завдяки діяльності українських біженців та місцевих волонтерів, вдалося організувати цілу кампанію. Клер-Ен розповідає, що місцеві продавали витвори мистецтва, проводили музичні концерти та збирали гроші. Із кінця лютого минулого року Mission Ukraine надіслала допомогу на суму понад 1 мільйон фунтів.
Зараз британські волонтери постарають привезти допомогу у села. А першим пунктом їхньої зупинки стане дитячий будинок на заході України.
Як повідомляло BitukMedia, британський рок-гурт Pink Floyd та фронтмен українського гурту “Бумбокс” Андрій Хливнюк завдяки синглу Hey, Hey, Rise Up зібрали понад $600 тис. Суму розподілять між українськими волонтерськими фондами.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
