Момо (ліворуч) народила дитинча два роки тому, чим спантеличила працівників зоопарку на півдні Японії. Фото - KUJUKUSHIMA ZOO & BOTANICAL GARDEN
Японський зоопарк розкрив таємницю того, як змогла завагітніти самка гібона, що сиділа в одиночному вольєрі. Відповіді, хто ж батько, довелось чекати цілих два роки.
У лютому 2021 року наглядачі національного парку Сайкай Кудзюкусіма в Японії були вкрай здивовані: 12-річна самка гібона Момо народила дитинча. Але як таке можливе? Тварина довгий час жила в ізольованому вольєрі. Деякі з її сусідів, звичайно, самці, але їхні клітки розділені міцними ґратами та щільною сіткою рабіца. Доглядачі зоопарку не могли собі уявити, що тварини можуть спаровуватись через такі бар’єри.
У 2022 році працівники зоопарку вирішили розгадати таємницю зачаття. Аналіз ДНК міг би розставити всі крапки над “і”. Вони зібрали волосся та екскременти Момо, її дитинча, а також чотирьох підозрюваних самців, які мешкали поблизу. Зразки були відправлені до Кіотського університету.
“Нам знадобилося два роки, щоб отримати відповідь, тому що ми не могли підійти достатньо близько, щоб зібрати зразки — Момо дуже захищала свого малюка”, — розповіла Джун Ямано, керівник зоопарку.
Наприкінці січня 2023 року зоопарк нарешті розкрив особу батька – ним виявився 34-річний гібон Іто. Але залишилось без відповіді одне гостре питання: якщо вона ніколи не мала прямого контакту з Іто, як вона взагалі завагітніла? Виявляється, тварини вступили в контакт через дірку у стіні діаметром дев’ять міліметрів!
Зоопарк не має речових доказів, як то записів з камер спостереження, але, за словами працівників зоопарку, це єдиний можливий варіант спарювання цих двох мавп.
Дивно і те, що на волі гібони обирають собі пару на вигляд, звертають увагу на соціальну поведінку і вокалізацію. Однак ніхто з персоналу не помічав, щоб Іто залицявся до Момо…
Тепер цієї дірки в стіні нема. Працівники зоопарку прийняли рішення поселити пару в один вольєр, щоб вони жили “разом як одна сім’я”.
Як повідомляло раніше BitukMedia, китайські дослідники оголосили вимерлими в дикій природі два види гібонів. А все тому що їх не помічали в місцях проживання на півдні Китаю більше десятка років.
30-річний пес став найстарішим собакою в історії. Фото -guinnessworldrecords
30-річний пес став найстарішим собакою в історії та потрапив до Книги рекордів Гіннеса. Рекордсмена звати Бобі, він – Рафейру ду Алентежу або португальський мастиф.
Про це повідомляється на офіційному сайті Книги рекордів Гіннеса.
Бобі все життя прожив у селі неподалік португальського міста Лейрія. Його доля могла бути трагічною і короткою, але все склалось добре.
Господар собаки, 38-річний Леонель Коста, та його батько знайшли у флігелі, де родина зберігали дрова, новонароджених цуценят. За словами чоловіка, в його сім’ї вже було багато тварин, тому батько прийняв рішення позбутись малих. “На жаль, на той час у людей, які не могли залишити тварин собі, вважалося нормальним заривати їх у яму”, – згадує він.
Пізніше Коста разом з братами знайшли у флігелі ще одного щеня – батько його не помітив. Вони назвали його Бобі і кілька тижнів ховали тварину від батьків. Незважаючи на те, що батьки невдовзі дізналися правду і насварили дітей, вони дозволили залишити пса собі.
Бобі виріс товариським і лагідним собакою і став найкращим другом Кости. Пса ніколи не тримали на ланцюгу, тому він часто гуляв сусідніми фермами та лісами та спілкувався з іншими тваринами. Постарівши, Бобі став менш активним. Зараз йому вже важко ходити, тому пес проводить майже весь час на задньому дворі будинку з чотирма домашніми кішками. Зір теж погіршився: він часто врізається у перешкоди під час прогулянок. Собака багато відпочиває та любить лежати біля каміна.
У Коста є своє пояснення тривалого життя вихованця. Каже, він ніколи не годував Бобі собачим кормом. “Між собачими консервами та шматком м’яса він, не вагаючись, обере другий варіант”, — стверджує чоловік.
Хазяїн додав, що Бобі ніколи не мав серйозних проблем зі здоров’ям. Лише одного разу в 2018 році собака потрапив до ветеринарної клініки, коли знепритомнів через утруднене дихання. “Ми регулярно відвідуємо ветеринара. Результати досліджень завжди показують, що Бобі має гарне здоров’я для його похилого віку”, — каже Коста.
“Бобі особливий. Дивлячись на нього, я згадую членів своєї сім’ї, багатьох з яких, на жаль, вже немає в живих: мого батька, брата, моїх бабусь та дідусів. Бобі є символом кількох поколінь моєї родини”, – підсумував господар пса-довгожителя.
Лише у січні BitukMedia розповідало про 23-річного чихуахуа із США на прізвисько Спайк, якого Книга рекордів Гіннеса нагородила титулом найстарішого собаки у світі. Не минуло і двох тижнів і – от знов зміна лідера.
У США 20-річна Вайолет Квік, яка користувалась контрацептивом, завагітніла і народила дитину. В цьому не було нічого дивного, якби маля не народилось з внутрішньоматковою спіраллю в руці.
Американка вийшла заміж за коханого Джона Френсіса, коли їй було 19 років. Молоде подружжя поки не планувало дітей, тому жінка запобігала вагітності за допомогою внутрішньоматкової спіралі.
Через кілька місяців після весілля американка зі штату Айдахо почала потерпати через нудоту і вирішила зняти підозри, зробивши тест на вагітність. Квік була шокована, коли тест виявився позитивним. Зробивши ще шість тестів, жінка зрозуміла, що завагітніла, незважаючи на протизаплідні засоби.
Медики підтвердили, що молода жінка перебуває на сьомому тижні вагітності. Вайолет прийняла рішення виносити дитину та не видаляти спіраль.
У січні у подружжя народився син, якого назвали Руді. Він з’явився на світ, стискаючи в руці внутрішньоматкову спіраль (ВМС). Подивитись на незвичайне видовище збіглись всі медики відділення.
“Коли всі медсестри приходять подивитися на дитину з внутрішньоматковою спіраллю», — підписала відео Вайолет.
Молода мати виклала фотографію сина у соціальній мережі та зібрала 23 млн переглядів. У коментарях інші жінки поділилися своїми історіями про те, як вони також користувалися спіраллю до раптової вагітності.
Після того, як знімки матері, на якій її новонароджена дитина стискає ВМС у своєму крихітному кулачку, стали вірусними, багато хто дивувався, як взагалі можна завагітніти, маючи всередині себе засіб контрацепції.
Внутрішньоматкова спіраль вважається однією з найефективніших форм контролю за народжуваністю, з показником успішності понад 99 відсотків. Це означає, що щороку менше ніж одна жінка зі 100 з ВМС завагітніє.
У дуже рідкісних випадках можна завагітніти під час використання внутрішньоматкової спіралі, коли вона була вставлена неправильно.
Як повідомяляло раніше BitukMedia, рідні сестри 25-річна Анна та 20-річна Антоніна зі Львова одночасно народили дітей на Різдво 7 січня. Пологи у сестер пройшли у лікарні Святого Миколая Першого медичного об’єднання Львова.
Роботу художника Саші Джафрі We Rise Together – By Light of the Moon залишать на Місяці. Його дизайн вигравіруваний на золотому сплаві, розробленому для того, щоб витримувати екстремальні температурні коливання на поверхні Місяця. Фото - CNN/Selenian
Картина британського художника Саші Джафрі стане першим офіційним витвором мистецтва на Місяці. Робота вирушає на супутник Землі на ракеті United Launch Alliance вже у березні. Ця подія вважається першою в історії комерційною місією NASA на Місяць і називається відповідно – Commercial Lunar Payload Services.
У 1977 році космічні кораблі “Вояджер-1” і “Вояджер-2” стартували з мису Канаверал, штат Флорида. Їхня місія полягала у дослідженні Сонячної системи та за її межами. На борту кожного з них знаходились «золота платівка», мідний фонографічний диск із зображеннями, звуками природи та музикою. Все це мало дати уявлення про життя на Землі будь-якій розумній істоті, з якою міг зіткнутись апарат. Це були перші зображення, відправлені у відкритий космос.
Зараз, коли “Вояджери” мандрують у міжзоряний простір, митці починають досліджувати, що вони можуть зробити поза Землею. У березні твір художника та філантропа Саші Джафрі може опинитись на Місяці.
Джафрі, який живе в Об’єднаних Арабських Еміратах, назвав свою роботу We Rise Together – By the Light of the Moon (“Ми піднімаємось разом у світлі Місяця”). Це квадратна пластина із золота та алюмінію з візерунками, які нанесли на її поверхню за допомогою лазерів.
Робота Джафрі полетить на Місяць в рамках ініціатив NASA Commercial Lunar Payload Services. Картину доправить ракета United Launch Alliance, що працює на двигунах, розроблених Blue Origin Джеффа Безоса. Запуск з космічного центру Кеннеді на мисі Канаверал, Флорида, запланований на перший тиждень березня.
Твір Джафрі – це гравюра із зображенням чоловічої та жіночої фігури в оточенні 88 сердець.
“Оригінальним витвором мистецтва був цей прекрасний мотив сердець. Дві фігури переплітаються, знову з’єднуються, а навколо них розквітає флора та фауна”, — пояснив Джафрі. Він каже, що хотів продемонструвати у своєму дизайні “об’єднання людства через любов та емпатію”.
Цей місячний візерунок презентували публіці ще під час ЕКСПО-2020 у Дубаї. Відтоді він проходив випробування. Потрібно було перевірити, як він витримає екстремальні температури на місячній поверхні. Зрештою за два роки випробувань з’ясували, що цей твір зможе залишатися там недоторканим мільйони років. І це незважаючи на те, що температура на Місяці коливається від мінус 173 до плюс 123 градусів за Цельсієм.
Саша Джафрі відомий своїми волелюбними витворами мистецтва та благодійністю. Фото – Pyong Sumaria
Але твір призначений не лише для любителів позаземного мистецтва. “Коли гравюра фізично висадиться на Місяці, у диспетчерській пролунає легкий звуковий сигнал”, — сказав Джафрі. За цим сигналом 88 NFT будуть випущені для продажу на Землі.
Джафрі планує передати всі виручені кошти гуманітарним благодійним організаціям. “Я сподіваюся зібрати величезну суму грошей для чотирьох головних викликів нашого світу – охорони здоров’я, освіти, сталого розвитку та рівності”, – сказав він.
Планується, що місячний посадковий модуль помістить роботу в кратер, відомий як Lacus Mortis (Озеро Смерті), де вона і залишиться “навік-віків”. За словами Джафрі, залежно від умов місія займе від п’яти днів до двох тижнів.
Роботи Джафрі – не єдині твори мистецтва, які залишили Землю за останні роки. У 2017 році робота ізраїльського художника Еяля Ґевера була надрукована на 3D-принтері на Міжнародній космічній станції (МКС). Художник звернувся до шанувальників своєї творчості з пропозицією надсилати йому записи, які містять сміх. Він перетворив звукові хвилі на цифрове зображення і відправив його на орбіту.
У 2017 році робота ізраїльського художника Еяля Гевера була надрукована на 3D-принтері на Міжнародній космічній станції (МКС). Зображення – Eyal Gever
У квітні минулого року інший ізраїльський художник Ліат Сігал і Ясмін Мероз, фізик з Тель-Авівського університету, створили твір мистецтва, який може існувати лише в космосі. Використовуючи відсутність сили тяжіння в космосі, “Неможливий об’єкт” являє собою багаторівневу структуру з металевих труб золотавого кольору, через які випускається вода. На Землі вода падала б на землю, але в космосі вона створює плаваючі елементи навколо скульптури. Вона була активований під час обертання МКС на висоті приблизно 400 км над Землею. Мероз і Сігал передбачали, що вода може обертатися навколо конструкції, утворюючи рідку оболонку, але на практиці вона поводилася зовсім інакше – утворила плаваючі кулі.
Скульптура «Неможливий об’єкт», розроблена фізиком Ясмін Мероз і сучасним художником Ліатом Сегалом, також прикрасила МКС. Ця багаторівнева конструкція з металевих труб випускала воду, яка створювала навколо скульптури плаваючі кулі. Зображення – .Eytan Stibbe and Rakia Art Mission (Ramon Foundation)
“Тепер мистецтво і культура можуть увійти в нову фізичну реальність. Це змусить створити речі, яких ми не можемо очікувати, які не могли б статися інакше”, – каже Ліат Сігал. Саша Джафрі також у захваті від творчих можливостей і вірить, що приватні космічні місії відкриють нові можливості для художників. “Я думаю, що люди використовують одержимість людей космосом”, – каже він. “Це новий ринок для світу мистецтва”.
Як повідомляло раніше BitukMedia, Денніс Тіто увійшов в історію в 2001 році. Він став першою людиною, яка вирушила на МКС власним коштом і провела там трохи більше тижня. Тепер 82-річний американець хоче побити другий рекорд і стати першим приватним космічним туристом, який облетить навколо Місяця. Він ще й дружину з собою бере.
Іспанський волонтер 18-річний Саша Чекерінг разом із другом Нео Ле Фолем за 47 днів подолали понад 2 тис. км Європою, аби зібрати гроші для України. Хлопці зібрали 10 тис. євро та дісталися Ужгорода.
У Саші мама француженка, а батько – громадянин США. Торік він закінчив школу. У березні минулого року уже був у Ужгороді – разом з батьком привозив гуманітарну допомогу.
“Ми з татом обговорювали цю ситуацію. Я замислився — чим я особисто можу допомогти Україні? І тоді у мене з’явилася ідея подорожі на велосипеді з Барселони до Ужгорода, під час якої зібрати гроші на підтримку України. Я — щасливий, бо мені це вдалося. Це був фантастичний досвід. Зібрав понад 10 тис. євро. У тих містах, де зупинявся, розповідав про Україну, яка героїчно захищає свою землю і свій народ”,
Чекерінг вирушив із Барселони, подолав Іспанію, Францію, Італію, Словенію, Угорщину перед тим, як дістатися Ужгорода. Під час подорожі ночував у наметі.
Цього разу в Ужгороді Чекерінг затримається щонайменше на два місяці. У Палаці дитячої та юнацької творчості він безкоштовно навчатиме вихованців англійської мови.
Як повідомляло BitukMedia, німецький волонтер Матеуш Вензек привіз своїх співгромадян на зруйновану росіянами Харківщину. Таким чином хоче показати їм правду про російсько-українську війну. Німці привезли із собою гуманітарну допомогу для мешканців деокупованих територій.
Поліція британського міста Плімута провела операцію із затримання лебедя, який розгулював дорогою. Пташку виловив у затоці та приніс до міста місцевий п’яний чоловік.
У минулу середу о 18:20 місцеву поліцію викликали до одного з районів міста, оскільки очевидці побачили там лебедя. Пташка чеберяла вулицями. За інформацією свідків, її приніс до міста п’яний чоловік.
До прибуття правоохоронців птах устиг спричинити ДТП. Громадяни його спіймали та закутали в ковдру, аби він не втік.
Поліцейські посадили лебедя в авто та відвезли до ветеринара. Повідомляють, що птах отримав невелику травму в ході аварії. Його підлікують та відвезуть назад у затоку.
Поліцейські сміються, що все це нагадувало сцену із фільму “Круті Фараони” – там поліція також ганялася за лебедем, який їх постійно тероризував.
Сцена із фільму “Круті фараони”, The Guardian.
Як повідомляло BitukMedia, мешканці американського міста Буффало Шеймус Галліван і Алекс Макартур врятували 16 чайок, які вмерзли у сніг і кригу після шторму перед новим роком. Птахи мало не загинули біля озера Ері, штат Нью-Йорк після історично рекордної негоди.
Дев’ятимісячний Данило Коваленко із Вінниці став рекордсменом України середоднолітків завдяки своїй незвичній зачісці. Його волосся відросло на довжину 20 см.
Про це повідомила у Facebook керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова
Довжину волосся у хлопчика заміряли відповідно до міжнародних правил.
Вєтрова відзначила, що здається, ніби на Данила одягнули перуку. І пожартувала, що хлопчику більше пасує ім’я Лев.
“Волосся у Дані набагато густіше, ніж у його мами й тата і, можливо, навіть у нас з вами”, – пожартувала Вєтрова.
Як повідомляло BitukMedia, “небажані стосунки” з бабусями та дідусями нав’язувати не можна – таке рішення ухвалив Верховний суд Італії. А особливо, якщо йдеться про підлітків віком від 12 років, які вже можуть самостійно обирати коло спілкування.
Під Трапезною церквою на території заповідника “Софія Київська” знайшли підземні ходи. Вони набагато старші від нинішньої церкви, і ніхто не знає їх призначення.
Заступник гендиректора національного заповідника «Софія Київська» Вадим Кириленко у Facebook написав, що один із ходів обкладено цеглою та прокладено під кутом. Він сягає на глибину 6 м. Ймовірно, він міг вести під Софіївський собор.
Трапезних (ідалень для монахів) у Софії Київській було кілька, першу збудували у XVII ст. На підвалах церкви, яка була у трапезній звели нинішню церкву у ХІХ ст. Про тунелі знали, але вони тоді були закидані землею, і ніхто їх не досліджував.
У тунелях знаходять речі, які використовували кияни у побуті у ХVII-XVIII ст. Так, Кириленко показав велику кількість скляного посуду.
Фото: Вадим Скляренко
Як повідомляло BitukMedia, на вул. Вознесенський узвіз у Києві активісти знайшли древню печеру часів Київської Русі. На її стінах зображені графіті тварин та скандинавські руни.
“Небажані стосунки” з бабусями та дідусями нав’язувати не можна – таке рішення ухвалив Верховний суд Італії. А особливо, якщо йдеться про підлітків віком від 12 років, які вже можуть самостійно обирати коло спілкування.
Рішення винесено в рамках розгляду справи сім’ї, в якій батьки не привозили двох дітей до бабусі, дідуся та дядька по лінії батька через особистий конфлікт. Мати та батько дітей стверджували, що діти самі не хочуть бачитись з родичами через напружену атмосферу.
Ображені члени родини подали позов до суду. Розгляд справи тривав кілька років. Бабуся та дідусь виграли як у суді в справах неповнолітніх, так і в апеляційному суді Мілана. Останній в 2019 році зобов’язав дітей спілкуватись з бабусею та дідусем в присутності соцпрацівника. Батьків також попередили про потенційну психологічну шкоду для дітей у разі позбавлення їх можливості бачитися з рідними.
А от Верховний касаційний суд Італії після розгляду апеляції став на бік батьків. Суддя зазначив, що хоча “немає сумнівів”, що двоє дітей “отримають вигоду від зв’язку поколінь”, вони висловились проти взаємин і змушувати їх до спілкування з родичами, особливо в умовах конфлікту, не можна.
Таким чином, суд постановив, що інтереси дітей важливіші за інтереси бабусь і дідусів. А “небажані стосунки” не можуть бути нав’язані, тим більше, якщо діти досягли 12-річного віку і мають “здатність розрізняти”.
Відповідно до сімейного законодавства, прийнятого в Італії в 2006 році, дитина має право підтримувати серйозні стосунки зі своїми бабусею і дідусем, навіть якщо їхні батьки розлучаються. Дідусь і бабуся також мають право звернутися до суду з проханням встановити, чи не завдає рішення батьків відмовити їм у доступі до онуків шкоди благополуччю дітей, а, отже, є незаконним.
Як повідомляло раніше BitukMedia, американка зі штату Юта, 56-річна Ненсі Хаук, народила доньку для свого сина та його дружини. Жінка каже, що це був чудовий і духовний досвід, який вона розділила зі своєю сім’єю. Стать малюка сурогатна мати передбачила з перших тижнів вагітності.
Нью-Мексико хоче зробити аромат смаженого на відкритому вогні перцю чилі офіційним ароматом штату. Апетитний запах смаженого чилі є “унікальним для нашого штату”, каже місцевий законодавець, який наполягає на кодифікації аромату. Якщо депутати ухвалять таке рішення, воно стане першим подібним у США.
Солодким запахом зеленого чилі, смаженого на відкритому вогні, Нью-Мексико просякнутий щоосені. Здається, цей аромат просто повсюди. А тепер один законодавець штату звертається до громади із закликом “усім прокинутися та відчути запах чилі”.
Все почалось з візиту сенатора Білла Соулза до учнів п’ятого класу в його південному окрузі. Там виникла розмова про пікантний гострий перець і потенціал Нью-Мексико стати першим штатом країни, який з гордістю матиме офіційний державний аромат. Цю пропозицію зараз і розглядають законодавці.
“В цьому унікальність нашого штату”, — аргументує демократ з Лас-Крусес. “Я намагався згадати будь-який інший штат, який має такий характерний запах або аромат, але не можу згадати жодного”.
І дійсно, для Нью-Мексико чилі є більш ніж ключовим інгредієнтом кожної страви. Це життя. Чилі в центрі офіційного питання штату – «червоний чи зелений?» – і є одним з офіційних овочів штату.
У 2021 році в Нью-Мексико виростили понад 60% врожаю перцю чилі в США. Тут розташоване сільськогосподарське селище Хатч. Завдяки унікальним червоним і зеленим перцям, які вирощують тут поколіннями, воно відоме як світова столиця чилі. Тамтешній врожай використовується в порошках, соусах і сальсі, які роз’їжджаються по всьому світу.
Свіжий урожай зеленого чилі чекає на смаження на ринку в селищі Хатч, Нью-Мексико. Фото – Susan Montoya Bryan/AP
Цього тижня питання щодо визнання смаженого чилі офіційним ароматом розглянули на першому комітеті штату. Не схоже, що у майбутньому пропозиція викличе багато дебатів. Законодавці активно діляться власними історіями про те, як вони не можуть і дня прожити без червоного чилі – від лате з перцем на сніданок, до буріто на обід та мексиканської енчилади на вечерю.
Зелений чилі зі свининою та смаженим чилі – страва, родом з Нью-Мексико. Фото – The Spruce Eats / Nyssa Tanner
“Чили в серцях та на тарілках усіх мешканців Нью-Мексико. Запах свіжого смаженого зеленого чилі нагадує нам про їжу та насолоду нашим улюбленим фірмовим продуктом. Ми любимо називати цю пам’ять людини “історією чилі”, і кожен із нас, жителів Нью-Мексико, має власну історію чилі”, — заявив виконавчий директор Асоціації чилі в Нью-Мексико Тревіс Дей.
Присвоєння штату офіційного аромату зможе також залучити туристів, вважає влада. Автори ініціативи жартують, що зможуть тепер переманити гостей з Колорадо – другої столиці перцю у США.
У 2021 році в Нью-Мексико виростили понад 60% врожаю перцю чилі в США. Ramsay de Give for The New York Times
Згідно з даними місцевої влади, пік туристичного сезону зазвичай починається в березні та зменшується до кінця жовтня, тобто він збігається з часом смаженого чилі. Аналіз також зазначає, що Нью-Мексико має стабільно нижчий рівень відвідування, ніж сусідній Колорадо, який повідомив про 84,2 млн відвідувачів у 2021 році порівняно з приблизно 40 млн в Нью-Мексико.
Як повідомляло раніше BitukMedia, нове дослідження американських вчених демонструє, що спокусливі аромати можуть викликати “сильнішу стриманість” у тих, хто стежить за своєю талією.
У Бразилії в лікарні Падре Коломбо в Парінтінсі народилася гігантська дитина вагою 7,3 кг зі зростом 59 см. Фото - Divulgação/ SES-AM
Малюк-гігант народився у Бразилії 18 січня. Хлопчик вагою 7,3 кг і зростом 59 см з’явився на світ в результаті кесаревого розтину в лікарні Падре Коломбо в Парінтінсі. Параметри Ангерсона Сантуша більші ніж в дівчинки з вагою 6,8 кг, яка вважалась рекордсменкою з 2016 року. В науці використовується спеціальний термін “макросомія”.
Місцеві ЗМІ повідомляють, що новонароджений та його 27-річна мати Клейдан Сантуш почуваються добре.
Немовля Ангерсон Сантуш – справжній гігант! Вага при народжені – 7,3 кг, зріст – 60,9 см. Такому потрібні підгузки та одяг, що підійдуть й дев’ятимісячному.
Фото – Facebook/Hospital Padre Colombo
У середньому новонароджені хлопчики важать близько 3,3 кг, а дівчатка – близько 3,2 кг. Абсолютним рекордсменом серед малюків-гігантів на сьогодні вважається хлопчик, народжений у вересні 1955 року в Італії з вагою 10,2 кг. Ще нікому не вдалось навіть наблизитись до цього результату.
Для таких новонароджених у науці використовується спеціальний термін “макросомія” — з грецької “велике тіло”. Цей термін застосовується до будь-якого малюка, маса тіла якого перевищує 4 кг. За статистикою, немовлята з макросомією народжуються у 12% випадків. А у матерів з гестаційним діабетом (коли рівень цукру в крові підвищується під час вагітності) цей показник збільшується від 15 до 45%.
Професор та директор Навчального центру клінічної анатомії Ланкастерського університету Адам Тейлор назвав фактори, що підвищують ризики народження малюків-гігантів.
Першим фактором є маса тіла. Так у матерів з ожирінням ризик народити дитину-гіганта збільшується вдвічі.
Другим фактором є гестаційний діабет. Частково це пов’язано зі збільшенням опору до інсуліну у матері під час вагітності, навіть у тих, хто раніше не мав гестаційного діабету. Збій призводить до збільшення кількості глюкози, яка проходить через плаценту до плода, допомагаючи йому зростати понадміру.
Ангерсон встановив новий рекорд для найбільшої дитини, яка народилася в штаті Амазонас (Бразилія)
Третім фактором медики називають вік матері. Якщо він вищий за 35 років, ймовірність народження малюка-гіганта зростає на 20%. Але значення має і вік батька: у чоловіків віком понад 35 років на 10% більше шансів народження дитини з макросомією.
Четвертим фактором називають попередні вагітності. Є дані, що з кожною наступною вагітністю маса тіла при народженні збільшується.
П’ятим фактором можуть стати переношені вагітності — ті, що перевищують типові 40 тижнів. Особливо у 42 тижні і більше.
Шостим фактором називають стать дитини — народження хлопчика збільшує ймовірність макросомії. Статистика свідчить, що хлопчики втричі частіше, ніж дівчатка народжуються велетнями.
Єдина річ, яку дослідники не знають про макросомних немовлят, це те, чи залишаються вони більшими протягом життя. Наявні дані обмежені, але вони свідчать про те, що в цих дітей більша ймовірність надмірної ваги або ожиріння до семирічного віку, а також більша ймовірність розвитку діабету ІІ типу в подальшому житті.
Як повідомляло раніше BitukMedia, лікарі в мексиканському штаті Нуево-Леон видалили шестисантиметровий хвіст у новонародженої дівчинки. Це перший подібний випадок у Мексиці. Та й взагалі йдеться про вкрай рідкісне явище: медицині відомо менше 200 таких випадків.
П'єсу обіцяють опублікувати найближчим часом. Рукопис з архіву бібліотеки — копія твору, написана наприкінці XVII ст. Фото - CNN/Juan Medina/Reuters
Національна бібліотека Іспанії знайшла у своєму архіві раніше невідому п’єсу Фелікса Лопе де Вегі – автора “Собаки на сіні”. Рукопис ідентифікували завдяки нейромережі, яка порівняла 1300 творів з лексиконом 350 драматургів. Висновки ШІ вже підтвердили філологи.
Технологія штучного інтелекту (ШІ), яка використовується для транскрипції безіменних історичних творів в архівах Національної бібліотеки Іспанії, виявила справжню “перлину” – раніше невідому п’єсу одного з найвидатніших письменників країни Фелікса Лопе де Веги.
Експерти-філологи, зі свого боку, теж підтвердили – один з найвидатніших представників “золотого століття” іспанської літератури написав “La francesa Laura” (“Француженка Лаура”) за кілька років до своєї смерті в 1635 році.
Рукопис, що зберігається в архівах бібліотеки, є копією, яка датується кінцем XVII століття – задовго після смерті автора “Вчителя танців” та “Собаки на сіні”.
Експерти підтвердили, що Лопе де Вега написав п’єсу за кілька років до своєї смерті в 1635. Фото – CNN/Juan Medina/Reuters
Дослідники з Віденського та Вальядолідського університетів використали нейромережу, щоб транскрибувати 1300 анонімних бібліотечних рукописів і книг. Вони намагалися встановити авторство, звіряючи кожну роботу зі словами, які використовували різні письменники.
У Національній бібліотеці заявили, що слова, використані в тексті, “тісно збігаються зі словами Лопе де Веги, а не з іншими 350 драматургами, які брали участь в експерименті”. Потім експерти використали традиційні філологічні дослідницькі ресурси, щоб підтвердити висновки ШІ.
“Француженка Лаура” — чудова п’єса з драматичною силою, очікуваною від зрілого Лопе де Вегі”, — заявили в бібліотеці.
Головна героїня твору – дочка герцога Бретані та дружина графа Арнальдо на ім’я Лаура. В неї закохується спадкоємець французького престолу. Жінка відкидає його залицяння, але ревнивий благовірний все одно намагається її отруїти. В результаті Лаурі вдається відновити своє добре ім’я і все закінчується хеппі ендом.
Портрет Лопе де Вега. Автор – невідомий. Public Domain
Повідомляють, що видавництво Gredos випустить книгу іспанською мовою вже найближчим часом.
Як повідомляло раніше BitukMedia, картина невідомого походження, ймовірно, є шедевром Рафаеля, заявили дослідники з Великої Британії. Допомагають встановити істину технології розпізнавання облич та штучного інтелекту (ШІ). Йдеться про картину епохи Відродження, що отримала назву “Тондо де Бресі”. Її активно вивчають вже понад 40 років.
Північний квол виведений у парку дикої природи в 2016 році. Фото - Ella Kelly
Австралійський вид куниць – кволи – опинився під загрозою зникнення через непереборне прагнення до спарювання. Тварини настільки сильно прагнуть сексу, що наражають себе на небезпеку і часто гинуть. Виявилось, що вони елементарно не висипаються.
Згідно з новим дослідженням, проведеним в Австралії, самці північних кволів відмовляються від сну заради сексу – і це може їх вбивати. А цей австралійський вид куниць і без того перебуває під загрозою зникнення.
Дослідження показало, що самці подорожують на великі відстані в пошуках партнерок для спарювання, часто відмовляючись від сну в процесі. Експерти вказують, що брак відпочинку може пояснити, чому самці цих хижих сумчастих зазвичай спаровуються до смерті протягом одного сезону розмноження. Самиці, на противагу, не такі одержимі – можуть жити і розмножуватися до чотирьох років.
“Вони долають великі відстані, щоб спаровуватися якомога частіше. Їхній статевий потяг настільки сильний, що вони відмовляються від сну, щоб витрачати більше часу на пошук самок”, — розповів Крістофер Клемент, старший викладач Університету Саншайн-Кост. Його навчальний заклад очолював дослідження разом з Університетом Квінсленда.
Фото – JONATHAN WEBB
Дослідники розмістили на диких самців та самок спеціальні рюкзаки з трекерами та спостерігали за тваринами протягом 42 днів. У ході спостережень вчені виявили, що деякі самці долали за ніч близько 10 км (за людськими мірками йдеться про 40 км) у пошуках партнерки. Це робить їх буквально знесиленими. Вони або вмирають від виснаження, або стають легкою здобиччю: під час пошуку самки кволи втрачають пильність, через що часто стикаються з хижаками. Автор дослідження Крістофер Клемент заявив, що через це популяція північних кволів знаходиться у надзвичайно хиткому становищі.
“Брак сну та пов’язані з ним симптоми протягом тривалого часу унеможливлюють одужання та можуть пояснити причини смерті, зареєстрованої у самців після сезону розмноження”, — сказав Джошуа Гашк, провідний автор дослідження. “Вони стають легкою здобиччю, не можуть уникнути зіткнення з транспортними засобами або просто гинуть від виснаження”.
Фото – Wikipedia
“Якщо самці кволів відмовляються від сну на шкоду своєму виживанню, північні кволи стануть чудовим модельним видом для вивчення впливу депривації сну на роботу організму”, — сказав він.
За даними Австралійської організації охорони дикої природи, залишилося близько 100 тис. північних кволів, але популяція “швидко скорочується”. Куницям шкодить втрата середовища існування. Серйозну загрозу становлять напади бродячих котів, а ще кволи особливо вразливі до отруєння очеретяними жабами.
Як повідомляло раніше BitukMedia, китайські дослідники оголосили вимерлими в дикій природі два види гібонів. А все тому що їх не помічали в місцях проживання на півдні Китаю більше десятка років.
Родина переселенців Анна Шульга та Влад Власовець із Харкова врятували понад 200 коней із території України, куди прийшла повномасштабна війна. 14 коней лишили у Троянові на Житомирщині, де зараз мешкають.
Анна понад 10 років тримала стайню “Щаслива підкова” у Харкові та розвивала дитячу кіноспортивну школу. Одного дня снаряд прилетів у вольєр для вигулу коней. Родина спакувала нашвидкуруч речі, дітей та 7 коней і виїхала на Дніпропетровщину. Влад продовжував евакуювати своїх та чужих коней із Харківщини та Донбасу і вивіз їх понад 200. Знаходив притулок тваринам у інших областях.
“Я вивозив з Кремінної коней за 2 дні до того, як туди зайшли “освободітєлі”так сказать, то там була кобила – 32 роки – орловська рисачка, яка доволі нормально виглядала, була повна енергії”, – розповідає Влад
Зрештою родина осіла у Троянові на Житомирщині. Зараз має 14 коней, але їх кількість постійно змінюється.
“Зараз у нас 14 голів, ця цифра постійно змінюється. Коні, які стоять у нас зараз, це коні з Харкова, також придбані тут і нещодавно приїхали коні з Бахмутського району, з Харківського району – майже нульового кілометру скажемо так евакуйовані, і з-під Одещини”, – каже Анна.
“Вибухи вони сприймають доволі спокійно, якщо люди, які біля них – якщо не бояться, не істерять, то коні відчувають, що нема чого боятись, вони намагаються помогти людям, щоб вийти”, – розповідає Влад.
За один день кінь з’їдає 20 кг сіна і 2-7 кг вівса. Вони дуже полюбляють цукор, моркву, яблука і бублики, кажуть господарі. Наголошують, що коні їхні більше не для спорту, а для фізичного, психологічно та емоційного здоров’я.
Як повідомляло BitukMedia, подружжя переселенців Тетяна та Олександр Керносенків із Черкащини дали прихисток 70 котам із Костянтинівки на Донеччині. Родина уже мала своїх 10 котів, але погодилася допомогти зооволонтерці Оксані Шелудченко. Також у подружжя живе шість собак.
“Я не думала, що це станеться, поки вона не опинилася у моїх штанах”, – пригадує Дешай.
Подія сталася ще 29 листопада минулого року, але жінка виклала відео у ТікТок лише недавно, і воно швидко набрало 11,5 млн переглядів.
Разом із Дешай на момент пологів у салоні авто перебував її чоловік Лостон Фудд. Вона почала відчувати перейми ще вранці, але думала, що у неї ще повно часу, – і вирішила поїхати на роботу. А потім просто у салоні авто у неї відійшли води. Дівчинку Дешай народила на пасажирському сидінні.
“Вона не плакала, тому я почала хвилюватися. Але потім я відчула, що вона ворушиться. Мій чоловік тим часом верещав і запитував, що йому робити”, – пригадує жінка.
Дешай та її чоловік Лостон Фудд. Фото: Jam Press
Гінеколог телефоном порадила їхати у пологовий чим скоріше, тож поїздка була схожа на рімейк блокбастера “Швидкість”, знятий на пренатальну тематику, жартує Дешай. Але потім авто застрягло у заторі.
Лостон вигадав гукнути поліцейський патруль, який проїжджав повз, і пояснив, що дружина тільки-но народила. Копи увімкнули сирену і супроводили авто до лікарні.
Коли подружжя приїхало, до авто кинулися близько 15 медиків і негайно перерізали дівчинці пуповину і швидко перевірили, чи все гаразд, пригадує Дешай.
Дешай уже має двох доньок – 4-річну Деміа та 2-річну Ламелль. Попри травмонебезпечні пологи, Дарія (так назвали третю доньку) народилася здоровою, вона важила близько 2,6 кг. Їх виписали із лікарні уже через кілька днів.
Як повідомляло BitukMedia, пара Сем та Рейчел Дікс із британського Брістоля купили за океаном жовтий шкільний американський автобус. На те, щоб розкішно облаштувати його, витратили $42,5 тис. та 800 годин. Зрештою, Рейчел там навіть народила дитину.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
