“Діяльність людини” призводить до вимирання гібонів

Китайські дослідники оголосили вимерлими в дикій природі два види гібонів. А все тому що їх не помічали в місцях проживання на півдні Китаю більше десятка років.

Про це повідомляє ABC News.

“Вимерлими в дикій природі”, згідно з нещодавнім звітом про статус приматів, вважаються білорукий гібон і північний білощокий гібон.

Термін “вимирання в дикій природі” означає, що той чи інший вид виживає лише в неволі.

Дослідники обстежили території, де раніше мешкали білорукий і північний білощокий гібони, але жодних ознак тварин не виявили.

Керівник дослідницької групи в Північно-Західному університеті Китаю Лі Баогуо покладає провину за “безпрецедентну втрату біорізноманіття” на діяльність людини. Йдеться передусім про надмірну експлуатацію ресурсів і розширення сільського господарства.

Білорукі гібони проживали у південно-західній китайській провінції Юньнань на висоті близько 2 тис. м. А північні білощокі – в південно-західних частинах Юньнаня.

Згідно з даними місцевих ЗМІ, за останні 45 років популяція гібонів скоротилася більш ніж на 50 відсотків. Все через швидку втрату середовища проживання, полювання та торгівлю домашніми тваринами.

І хоча ці види приматів могли зникнути на території Китаю, надія на порятунок є. Спільноту північних білощоких гібонів помітили у в’єтнамському національному парку Пу Мат у 2011 році поблизу кордону з Лаосом.

Білорукий гібон також зустрічається в інших частинах Південно-Східної Азії, зокрема в Таїланді та Малайзії.

Близько 80 відсотків з 28 існуючих видів приматів у Китаї знаходяться під загрозою зникнення, а популяції від 15 до 18 видів нараховують менше 3 тис. особин.

Сьогодні у світі існує близько 20 видів гіббона, які мешкають у джунглях від Індії до острова Борнео. Більшості цих видів загрожує вимирання через дефорестацію, полювання чи нелегальну торгівлю.

Гібони Китаю класифіковані Міжнародним союзом охорони природи як критично близькі до вимирання.

Як повідомляло раніше BitukMedia, крихітні ссавці роду дромери можуть допомогти астронавтам пережити тривалі польоти до інших планет. Вони уповільнюють свій метаболізм під час зимової сплячки, і науковці сподіваються стимулювати ці ж механізми у людей.