Дивне цокання, яке привернуло увагу колумбійських дослідників, допомогло їм зробити відкриття. Вони знайшли крихітну прозору істоту із зеленими кістками. Йдеться про новий підвид так званих скляних жаб.
Таємничий звук, що нагадує цокання, який вчені почули в низині біля ущелини Піхао, привів їх до невідомого раніше підвиду жаб. Вони називаються “скляними” не просто так: у цих створінь прозора шкіра, крізь яку видно внутрішні органи. Вчені назвали крихітних амфібій скляними жабами Піхао, або Nymphargus pijao, розповіла учасниця експедиції Марія Торо.
Скляні жаби піхао дуже маленькі – лише 2,5 см завдовжки. Їхнє тіло виглядає так, ніби вкрите тонким шаром блискіток. У них прозоре черевце та зелена спинка, кольори якої варіюються від темно-зеленого до салатового. Крім того, у деяких особин є жовті або помаранчеві цятки на тілі, а зіниці оточує сріблясто-біла райдужка. Ще однією відмінністю цього підвиду є зелені кістки.
Слово “піхао” стало частиною назви жаб на честь індіанського народу, який свого часу відчайдушно протистояв іспанським завойовникам. Він населяв центральну частину Анд у Колумбії, де й знайшли новий підвид амфібій. Марія Торо сподівається, що скляна жаба піхао стане новою емблемою кампанії із захисту біорізноманіття регіону.
Раніше BitukMedia розповідало про першу у світі жабу, що запилює рослини. Її знайшли у Бразилії.
У Німеччині Махмут Сахін, мешканець міста Ельмсхорн, що на півночі країни, виявив біля власного будинку метеорит. Вартість космічного дарунка оцінюють у 200 тисяч євро. Родина збирається його продати.
25 квітня родина Сахіна почула шипіння та звук падіння. А згодом у садку виявили вирву з незвичайним каменем всередині. Знахідка заважила 3.7 кг.
“Спочатку ми подумали, що діра в саду утворилась через витік газу або якусь хімічну реакцію і викликали пожежників. Вони могла б все пояснити. Ми не думали про метеорит”, – розповів 47-річний чоловік.
Вирва, яка утворилась в землі від падіння метеорита вагою 3.7 кг. Фото – Mahmut Sahin
Махмут Сахін збирався викинути камінь, але його дочки запропонували перевірити об’єкт за допомогою магніту. Справа в тому, що на відміну від звичайних каменів, метеорити мають магнітне поле навіть через кілька годин після падіння. Виявилося, що камінь справді прилетів на Землю з космосу.
Наразі метеорит зберігається у банківській комірці. Родині пропонують продати його за різні суми, найвища пропозиція на сьогодні – 200 тисяч євро. “Ми отримували міжнародні пропозиції телефоном та особисто. Звичайно, нам важливо, аби метеорит могли побачити інші люди хоча б тимчасово. Можливо, у музеї”, — каже Сахін.
Вчений Карстен Йонас з “Робочої групи з метеорів”, яка займається дослідженням атмосферних явищ, вже назвав знахідку найбільшим метеоритом, який коли-небудь знаходили на території федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн у Німеччині. У 1962 році метеорит вагою близько кілограма врізався в дах у Кілі. У 2019 році був ще один, але дрібний, вагою лише 28 г.
Як розповідає Bild, 25 квітня над Ельмсхорном пройшов цілий метеоритний дощ. Але всі частини були меншими. Ніхто не постраждав, пошкоджено дах однієї будівлі. За словами фахівця, космічне тіло, що впало у садку родини Сахін, прилетіло на Землю з поясу астероїдів між Марсом та Юпітером, подолавши шлях у кілька мільйонів кілометрів.
Раніше BitukMedia розповідало про метеорит, що впав на житловий будинок в американському штаті Нью-Джерсі. Камінь пробив дах будівлі та приземлився в одній зі спалень.
Георгі Господинов та Анджела Родел. Фото - Facebook/The Booker Prizes
Болгарський прозаїк та поет Георгі Господинов обраний лауреатом Міжнародної Букерівської премії. Його відзначили за роман “Прихисток часу” (Time Shelter). Переможець отримає нагороду у 50 тисяч фунтів стерлінгів і розділить її з перекладачем своєї книги англійською мовою.
Як розповів сам Господинов, його роман присвячений пам’яті та часу. У своїй книзі аисьменник описує “клініку минулого”, що обіцяє лікування для хворих на хворобу Альцгеймера і переносить пацієнтів у часі. Поступово ця клініка перетворюється на “притулок часу”, куди люди намагаються втекти від сучасного життя, йдеться у прев’ю до роману.
За словами голови журі премії Лейли Слімані, “Прихисток часу” — “блискучий роман, сповнений іронії та меланхолії”. “Це глибокий твір, присвячений дуже сучасному питанню: що відбувається з нами, коли наші спогади зникають?” – зазначила Слімані.
За словами журі, письменнику вдалося розібратися, що відбувається з людьми, коли їхні спогади зникають та водночас написати “чудову книгу про Європу як континент, який потребує майбутнього” і “запропонувати погляд на долю таких країн, як Болгарія, які опинилися в центрі ідеологічного конфлікту між Заходом і комуністичним світом”.
Члени журі Міжнародної Букерівської премії 2023: Лейла Слімані, Уям Блекер, Тан Тван Енг, Парул Сегал та Фредерік Студеманн. Фото – Hugo Glendinning
Перекладачем книги англійською мовою виступила Анджела Родел. Саме з нею Георгі Господинов розділить 50 тисяч фунтів стерлінгів винагороди.
“Прихисток часу” – вже третій роман болгарського письменника Георгі Господинова. Італійська La Repubblica називає автора “Прустом зі Сходу”. На батьківщині його новела “Сліпа Вайша” була екранізована як корометражка, а у 2017 році навіть номінована на “Оскар”.
Міжнародну Букерівську премію, на відміну від Букерівської премії, вручають за художні літературні твори, перекладені англійською мовою (до 2015 році її також міг отримати англомовний письменник). Ця премія заснована в 2005 році (Букерівська премія – в 1969 році), з 2016 року її вручають щорічно (до цього – раз на два роки).
Як розповідало раніше BitukMedia, до лонгліста премії 2023 року увійшла й книга українського письменника Андрія Куркова “Львівська гастроль Джиммі Хендрікса” (Jimi Hendrix Live in Lviv) у перекладі Рубена Вуллі.
Фуд-фото не пропробуджують апетит, а, швидше, навпаки. Датські дослідники з’ясували: якщо неодноразово дивитися на зображення одного й того самого продукту, можна “наїстися”. Сприяє цьому одна особливість роботи людського мозку.
Якщо людина бачить ту саму картинку з їжею тридцять разів, вона почувається більш ситою, ніж до цього. Такий висновок після серії експериментів зробив аспірант кафедри харчової науки Орхуського університету (Данія) Тьярк Андерсен.
Про хід експериментів вчений розповів в журналі Appetite. Дослідники працювали з тисячею добровольців і насамперед показали їм зображення помаранчевих драже популярної торгової марки. Деяким учасникам демонстрували картинку тричі, іншим – тридцять разів. Після цього піддослідним запропонували відповісти на просте запитання: “Скільки штук від 1 до 10 ви зараз з’їли б?” Ті, хто побачив найбільше фотографій, почувалися найбільш ситими, і вибрали меншу кількість драже, ніж інші.
Зображення – Appetite
Дослід повторили з драже різних кольорів – результат не змінився. Тоді науковці замінили “частування” цукерками іншої марки, адже їхній смак залежить від кольору. Але й тут суттєвого впливу не виявили.
Тьярк Андерсен вважає, що перш ніж вплинути на почуття ситості, має змінитися більше параметрів, ніж колір і смак. За словами вченого, результати пояснюються так званою теорією обґрунтованого пізнання. Наприклад, у той момент, коли ви уявляєте собі, як відкушує соковите зелене яблуко, стимулюються ті ж ділянки мозку, якби ви насправді відкусили від фрукта. Людина отримує фізіологічну відповідь на те, про що тільки подумала.
Тому ми і можемо, на думку Андерсена, почуватися повністю задоволеними, нічого не з’ївши. Молодий вчений не виключає, що такий підхід можна використовувати як стратегію схуднення.
Раніше BitukMedia розповідало про дослідження міжнародної групи науковців. Вони з’ясували, що спокусливі запахи їжі допомагають дотримуватись дієти.
На аукціоні у Гонконзі за 48.85 млн гонконгських доларів ($5,1 млн) продали наручний годинник фірми Patek Philippe. Його носив імператор Пуї – останній із династії Цін і останній імператор Китаю.
Аукціон відбувся у новій штаб-квартирі Phillips. Він зібрав колекціонів із Китаю та місцевих знавців. Тривав сім хвилин.
Імператор Пуї невідомим чином отримав годинник у 1937-му. Під час свого ув’язнення у Радянському Союзі у 1945-1950 роках він передав годинник своєму перекладачеві і компаньйону Георгію Пермякову.
Годинник цікавий не з точки зору годинникової справи, а з точки зору китайської культури, каже експерт із годинників Сем Хайнс.
Також на аукціоні за $77,8 тис. продали паперове віяло, яке імператор Пуї особисто підписав та подарував своєму перекладачу у Токіо.
Як повідомляло BitukMedia, aмериканський заповідник Мішн-Аранзас виставив на акціон дивні предмети, які приносить морський приплив до берегів штату Техас. Серед лотів – лячні ляльки, заселені морською біотою, русалка зі скловолокна та протез ноги.
Самець лами із Італії з кличкою Боатенг де Оро встановив світовий рекорд зі стрибків у висоту серед представників свого виду. Він стрибнув на 1,3 м.
Про це повідомляє Книга рекордів Гіннеса у TikTok.
Італійського фермера, якому належить лама, звати Волтер Майр. Він привів тварину задля участі у телешоу Lo Show Dei Record. Але тоді спроба провалилася.
Боатенг двічі стрибав, але обидва рази торкався планки. Тоді вирішили дати тварині третій шанс. Майр припустив, що ламу відволікає камера, і рекорд треба встановити у більш спокійному місці.
Представник Книги рекордів через п’ять днів відвідав ферму Майра, де Боатенг встановив потрібний рекорд.
Майр каже, що вікрив у самцю мали талант після того, як той перестрибнув паркан загону для коней висотою майже 1,4 м.
“Це чудовий, величний жеребець із сильними ногами, чудовим забарвленням, вражаючою шерстю та — що дуже важливо — хорошим характером”, — сказав Майр.
Як повідомляло BitukMedia, поліцейські американського міста Енід у штаті Оклахома прибули за викликом і стали свідками курйозу. Люди чули, як хтось відчайдушно волав про допомогу. Обшукавши територію, правоохоронці з’ясували, що звуки видає “дуже засмучений” самотній козел.
Темченко розповідає, що попри регулярні обстріли, його вулики не постраждали. А ось кум через прильоти втратив 30 роїв та медогонку.
Але зменшилася кількість меду, адже вулики треба вивозити у місця, де багато квітучих рослин. Якщо раніше Теменчко вивозив вулики за 30-50 км від дому, то зараз, каже, – близько 10 км.
Минулого року меду практично взагалі не було, в цьому році буде близько 15 кг на із рою, каже пасічник. В основному це буде мед із ріпака.
“Звісно, у порівнянні з минулими роками, — це мало. Раніше було і 20-25 кілограм на сім’ю брали. Але і обставини були інші”, – пояснює Темченко.
Пасічник додає, що попит на мед також упав, адже він не є товаром найпершої необхідності.
Як повідомляло BitukMedia, чоловікові із села Коритне Балтської ОТГ на Одещині загрожує до 10 років позбавлення волі. Узимку він разом із 7-річним братом спробував викрасти із пасіки три вулики. Однак бджоли прокинулися попри мороз і покусали зловмисників.
Військовослужбовець ГУР Іван “Залізняк“ Пилипчукбув одним із українських військових, які встановлювали державний прапор на деокупованому о. Зміїний. Щоправда, для цього довелося три години мокнути у шторм, минати мінні загородження та рятуватися з-під ракетного обстрілу.
Про уже легендарну військову операцію Пилипчук розповів в інтерв’ю “Суспільному”.
Висадка на Зміїний була спільною операцією Головного управління розвідки та 73 морського центру спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого.
Дані про те, чи покинули росіяни острів, були суперечливими. Аби уникнути загрози раннього виявлення, українські військові йшли на човнах у шторм у холодній воді близько чотирьох годин у повному спорядженні. Потім треба було піднятися на острів. Проблему становило те, що він має скелястий крутий берег.
Жовто-блакитний прапор встановили на Зміїному Іван Пилипчук та Олег Субота. Піднятися і встановити прапор на горі на острові запропонував Субота.
Пливли у бронежелетах. Піднімалися у повному спорядженні на мокре, вкрите мохом та водоростями каміння
“Ми взяли тяжкі труби, зварені між собою — спеціальна конструкція щоб встановити прапор. Боже, як ми стрибали в цю воду, плили в бронежилеті… Острів Зміїний вкритий скалами, по краям має скелястий берег. Піднятись на мокре, вкрите мохом та водоростями каміння реально було дуже важко. Ми піднялися вже мокрі і втомлені. Ми туди і прибули вже мокрі і холодні”, – пригадує військовий.
Живих росіян на острові не знайшли. Натомість, весь Зміїним був замінований, пригадує Пилипчук.
Українці швидко встановили прапор і почали спускатися. Помітивши їх, російські військові кораблі здійснили маневр та нанесли по острову ракетний удар. Однак українські військові встигли врятуватися – вони уже відпливли від острова на близько 100 м.
“Стовбур вогню та диму сягав 25-30 метрів вверх”, – пригадує Пилипчук.
Як повідомляло BitukMedia, yкраїнський льотчик-штурмовик підполковник Ростислав Лазаренко 13 травня встановив рекорд Повітряних сил ЗСУ. Військовий здійснив свій 300-й виліт.
Львівські медики отримали можливість вдвічі подовшити перебування нирки поза тілом людини. Це відбулося завдяки апарату Kidneyassist. Львіські трансплантологи стали першими в Україні, хто його використав.
Про це у Facebook повідомило Перше медичне об’єднання Львова.
Першим пацієнтом в Україні, до якого застосували нову покищо для нас технологію став 43-річний Ігор Міклуха з міста Овруч на Житомирщині. Чоловік із дитинства хворів на гломерулонефрит, через який розвилася ниркова недостатність. Коли чоловікові було 26 років, обидві його нирки відмовили.
У 2010-му в Запоріжжі Ігорю пересадили нирку. Через 10,5 років донорський орган відмовив. Цього разу завдяки Kidneyassist нирку змогли доправити до Львова із Одеси.
Завдяки пристрою нирка перебувала поза тілом понад 23 години – з Одеси нирку забрали о 7 ранку, а операцію у Львові розпочали о 5 ранку наступного дня.
Як повідомляло BitukMedia, 20-річний Володя хворіє на рідкісне генетичне захворювання – торсійну дистонію. Через неї він 16 років провів у візку. Але київські лікарі вживили хлопцеві нейростимулятор у мозок. А до реконструкції хребта у Львові залучили американських спеціалістів – і юнак отримав можливість ходити.
Ірландія стала першою країною у світі, яка вирішила попереджати покупців про шкоду алкоголю. Фото - Stock image
Ірландія стала першою країною у світі, яка вирішила попереджати покупців про шкоду алкоголю. Для цього на пляшках з’являться спеціальні етикетки. Закон набуде чинності з 2026 року.
Спеціальне маркування на пляшках стане обов’язковим з 22 травня 2026 року. Перехідний трирічний період потрібен для адаптації виробників та продавців. Відповідний закон підписав міністр охорони здоров’я Ірландії Стівен Доннеллі.
Передбачено, що на етикетках алкогольної продукції вказуватимуть калорійність та грами алкоголю у продукті. Крім того, на пляшках та тарі з’являться яскраві попередження про ризик вживання алкоголю під час вагітності, а також про ризики захворювання печінки та появи онкологічних захворювань зі смертельними наслідками внаслідок вживання алкоголю.
Зображення – European Food Agency
Крім цього, аналогічну інформацію планується розміщувати у пабах та інших місцях, відвідувачі яких вживають алкогольні напої. Подібні попередження на пачках цигарок зараз розміщують у більшості країн.
“Цей закон розроблено, аби дати всім нам як споживачам найкраще уявлення про ризики вживання алкоголю. Маючи цю інформацію, ми можемо ухвалити обґрунтоване рішення, як поводитися в тій чи іншій ситуації, — заявив Стівен Донеллі. — Я вітаю той факт, що ми стали першою країною у світі, яка запровадила обов’язкове маркування алкогольної продукції. Я сподіваюся, що інші країни наслідуватимуть наш приклад”.
“Найбільш алкогольним” роком в Ірландії став 2001: тоді людина в середньому випивала 14,3 л чистого алкоголю на рік. За даними Ради з досліджень у галузі охорони здоров’я, зараз цей показник впав до 10,2 л.
Як розповідало раніше BitukMedia, австралійські вчені знайшли найефективніший спосіб переконати людей вживати менше алкоголю. Це соціальна реклама про зв’язок раку та вживання спиртних напоїв. Якщо при цьому підраховувати все випите, це і справді працює, – переконані науковці.
Нещодавно описаний динозавр з Крейдового періоду Chucarosaurus diripienda, ймовірно, мав у довжину близько 30 метрів. Зображення - Sebastián Rozadilla
Рештки величезного динозавра виявили палеонтологи в Аргентині. Ця істота, як припускають, жила 90 млн. років тому. Доісторичний ящір виявився таким великим і міцним, що під під час транспортування його кістки пошкодили автомобіль та дорожнє покриття.
Кістки динозавра виявили ще у 2018 році на пагорбах патагонського степу у провінції Ріо-Негро. Тоді вчені знайшли стегно, п’ясть, плечову, променеподібну, сідничну, великогомілкову і малогомілкову кістки.
За словами палеонтологів, вони були настільки важкими, що кожну з них переносили одразу кілька людей сантиметр за сантиметром. Ще пак! Динозавр був завдовжки 30 метрів.
Вивчити кістки палеонтологам вдалося лише зараз, причому зробити це було вкрай складно: через вагу знахідки проблемою було навіть перевезти скамянілості тварини. Під час транспортування до Буенос-Айреса для вивчення кістки пошкодили автомобіль, що їх перевозив, що, своєю чергою, стало причиною ДТП. При цьому рештки виявились настільки міцними, що не лише не постраждали, а й розтрощили асфальт на дорозі, розповів автор дослідження Фернандо Новас.
Після аварії останкам дали назву Chucarosaurus diripienda. У перекладі з мови корінного населення регіону кечуа слово Chucaro означає “тверду та нестримну тварину”.
В результаті дослідження вченим вдалося з’ясувати, що динозавр був травоїдним, жив всередині Крейдового періоду та важив від 30 до 40 тонн. “Однак він далеко не один з найбільших динозаврів, таких як патаготитан, аргентинозавр або нотоколос, який мали важити від 70 тонн”.
На сьогодні найдовшим динозавром в історії вважається суперзавр. Він жив близько 150 млн років тому на території сучасного американського Заходу. Його довжина, ймовірно, перевищувала 39 метрів.
Як розповідало раніше BitukMedia, “камінь” з агатом всередині виявився яйцем динозавра віком понад 60 млн років.
Його не дарма назвали найдорожчим морозивом у світі: одна порція ласощів під назвою Byakuya коштує близько $6700.
Висока вартість морозива визначається складом. Десерт готують з сиру парміджано-реджано, з пасти саке касу, яка є побічним продуктом виробництва алкогольного напою саке, а головне – з білого трюфелю, що його вирощують в Альбі, Італія, вартістю понад $15 тисяч за кг. І яке же найдорожче щось без їстівного сусального золота!
Протягом 1,5 років шеф-кухар ф’южн-ресторану в Осаці RiVi, який керував розвитком проєкту, комбінував європейські та японські інгредієнти для створення вишуканого десерту.
Надалі Cellato планує випустити морозиво з іншими незвичними комбінаціями інгредієнтів. Наприклад, компанія створює десерт із шампанського та кав’яру.
Раніше BitukMedia розповідало про гамбургер “Золотий стандарт” з японською мармуровою телятиною ваґю та іншими інгредієнтами за ціною $700.
Фото: Покровська міська військова адміністрація/Telegram
До Покровська Донецької області прибув американський льотчик-ветеран та волонтер Марк Ліндквіст. Раніше він ночував у наметі при мінус 20 градусах, збираючи донати для ЗСУ. Тепер він хоче записати подкаст про історію України та зібрати для наших бійців $1 млн.
Про приїзд волонтера повідомила Покровська міська військова адміністрація у Telergam.
“22 травня до Покровська прибув відомий льотчик і волонтер Марк Ліндквіст, щоб запустити гуманітарний подкаст про історію народу України “Everything Ukraine”, – йдеться у повідомленні.
Ліндквіст провів прямий ефір у Facebook на фоні стели Донецької області.
“Росія щодня випускає по Україні понад 20-50 тис. артилерійських снарядів: РСЗВ, Град і Смерч. Хочу допомогти забезпечити високий рівень пожертвувань для України для безпеки її громадян”, – сказав волонтер.
Раніше Ліндквіст 17 днів – з 16 грудня по 1 січня – ночував у наметі у місті Фарго, штат Північна Дакота, за температури повітря -20°C до -30°C вночі.
“Пам’ятайте, я обрав провести Різдво в наметі. Мої друзі в Україні це не обирали” – написав він тоді у Twitter.
Ветеран заснував для України волонтерську організацію A-Team. Закликав приносити туди термобілизну, рукавиці та балаклави, гігієнічні та медичні товари, дитяче харчування, енергетичні батончики,батарейки та павербанки.
Під час цієї акції Ліндквісту вдалося зібратися $100 тис. для ЗСУ. Потім він прибув до України, їздив містами, які пережили окупацію, та роздавав волонтерську допомогу.
Як повідомляло BitukMedia, 25-річний волонтер із Китаю, який називає себе Річард, розмальовує графіті зруйновані будинки у Харкові. Каже, хоче принести трохи кольорів та щастя для місцевих.
Цея порода спочатку була виведена 400 років тому в Нідерландах для полювання на дрібну дичину та водоплавних птахів. Фото - BNPS
Цуценята рідкісної породи, практично знищеної під час Другої світової війни, вперше народилися у Великій Британії. Зараз налічується менше тисячі особин цієї породи по всьому світу. Малих вже готують до передачі до нових родин.
Веттерхуни з’явилися на світ у Великій Британії вперше. Це вісім цуценят, які народились у квітні в Дорчестері, графство Дорсет, у сім’ї Майка та Нікі Ян. Їхня мати – собака з ім’ям Афке.
Фото – UK Stabyhoun Association
Щоб переконатися в тому, що Афка — добрий представник своєї породи, сім’я показала собаку голландському експерту, який оглянув її та зробив відповідний висновок. Потім парі треба було знайти кобеля для в’язки. Для цього їм довелося проїхати 720 км – до Хетерена в Нідерландах. Там їх зустріли господарі Лекса – батька цуценят. Господарі Афки дуже потоваришували із заводчиками, і ті навіть приїхали до родини з вітаннями, коли цуцунята з’явилися на світ, розповіла Нікі.
Майк і його дружина Нікі, вчена-клініцистка на пенсії, цілодобово піклуються про малюків. Наразі цуценятам вже шість тижнів, вони їдять сухий корм, граються і навчаються деяким командам, поділилася Нікі. За її словами, цуценят вже готують до передачі до нових родин: “Я думаю, що Аафці трохи набридло, що їх так багато, але вона впоралася приголомшливо. Ми, безперечно, були зайняті. Вони зайняли весь будинок і сад, і для двох дорослих, які наглядають за ними, потрібен повний робочий день”. Жінка додала, що їй буде важко розлучатися з цуценятами, але при цьому вона рада, що малята знайдуть новий дім. Нових господарів для своїх цуценят вони знайшли через клуб породи.
У посліді вісім цуценят: три дівчинки та п’ять хлопчиків. “Усі троє цуценят-дівчаток вирушать у домівки, господарі яких захочуть мати цуценят у майбутньому, якщо їхні собаки підійдуть. І я думаю, що деякі з власників хлопчиків також захочуть їх в’язати, щоб це було добре для породи”, — вважає подружжя.
Веттерхун – голландський водяний спанієль, виведений 400 років тому в Нідерландах для полювання на дрібну дичину та водоплавних птахів. Однак під час Другої світової війни породу було практично повністю знищено, коли Німеччина окупувала країну. У 1950-х роках розведення веттерхунів відновилося. Зараз налічується не більше тисячі особин цієї породи по всьому світу, при цьому більшість з них перебувають на батьківщині породи. Зараз веттерхуни знову набирають популярності завдяки своєму грайливому та вірному характеру.
“Ми сподіваємося, що в наступному десятилітті популяція веттерхунів у Великій Британії збільшиться з 50 до 100 особин. Народження цих цуценят — чудова новина та величезний поштовх для того, щоб порода продовжувала відновлюватися”, — радіє Джейн Мосс, радниця з розведення британської асоціації Wetterhoun Association.
Раніше BitukMedia розповідало про милу і дуже популярну у світі породу собак, яку визнали найагресивнішою.
Ветеран російсько-української війни Роман Пелех відновлює зниклий традиційний український алкогольний напій – контабас. Його виготовляють на основі смородинових бруньок.Рецепт знайшли у старезному зошиті на Закарпатті.
Про історію свого бізнесу військовий та бізнесмен розповів Шо.Там.
Пелех розповідає, що до повномасштабного російського вторгнення разом із партнерами скуповував старі хати на Закарпатті. В одній із них знайшов старовинний зошит із рецептом та 90 л контабасу, який заклали ще у 1913-му (тобто, 100 років тому).
Рецептуру напою українці втратили через голодомори та поневіряння у Радяснькому Союзі, вважає Роман. Тож зараз намагається відновити напій, хоч коштує він і недешево.
Контабас виготовляти важко, адже бракує основної сировини – бруньок зі смородини. Власники не хочуть так обрізати кущі, бо вони потім не дають ягід. Однак, давши об’яву, вдалося укласти угоду із одним чоловіком – він по селах скуповує бруньки смородини і перепродує команді Пелеха.
Виникли також і юридичні складнощі, адже в ДСТУ немає такого напою як контабас, тож його зареєстрували як настоянку. Загалом, головна проблема була у тому, що українське законодавство суперечить саме собі, розповідає Пелех.
Як тільки домовилися про виробництво контабасу на потужностях одного із підприємств, почалася повномасштабна війна. Пелех пішов на фронт, отримав поранення і вийшов у запас. Після цього повернувся до контабасу.
“Із самого початку потрібно настояти напій на бруньках чорної смородини – від чотирьох до шести тижнів. Важливий момент: цей процес триває з доступом світла, але без доступу повітря. Після цього бруньки необхідно витягнути і дати напою настоятися ще орієнтовно від п’яти до семи місяців – вже з доступом повітря, але без світла”, – відкриває Пелех частину технології.
Бруньки для контабасу. Фото: Шо.Там.
Ветеран разом із командую дещо вдосконалили рецептуру – поєднали інформацію із зошита, старовинної книги Зінаїди Клиновецької “Страви й напитки на Україні” та сучасні технології на зразок холодної фільтрації. Контабас охолоджують до мінус 14 градусів – таким чином позбуваються осаду.
Пелех каже, що “після контабасу віскі смакує наче самогон”.
“Завдяки брунькам чорної смородини напій стає доволі маслянистим, адже бруньки віддають йому свої олії”, – каже Пелех.
Як повідомляло BitukMedia, дніпрянин Олександр Рябцев створив солодкий лікерний буряковий джин. Напій вийшов неміцним із цукерково-ягідними нотами. Каже, що це синтез британської технології та українських традицій. Також Олександр виготовляє напої із з айви, калини, кизилу та інших плодів.