Фото - Facebook/ Міністерство охорони здоров'я України
Лікарі Охматдиту змогли пересадити обидві нирки та печінку від чотирирічної дитини двом підліткам. А ще в Україні вперше провели трансплантацію серця 6-річній дівчинці.
Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я України.
Цією трансплантацією вдалося врятувати життя 12-річному хлопчику з окупованої частини Херсонської області. Він чекав на донорський орган понад 3 роки і жив в Охматдиті. Печінку пересадили 15-річному хлопцю з Кіровоградської області.
Донором для пацієнтів Охматдиту став 4-річний хлопчик з Рівного, якому діагностували смерть мозку. Батьки дитини дали згоду на посмертну пересадку органів, аби подарувати шанс на життя іншим дітям. Світла пам’ять донору та шана його родині.
Сьогодні також стало відомо про те, що в Україні вперше провели трансплантацію серця 6-річній дівчинці. Про це повідомляє Інститут серця при Міністерстві охорони здоровʼя.
“Нове сердечко отримала дівчинка 6 років. Операція пройшла гладко. Дівчинка почувається добре”, — йдеться в повідомленні.
Трансплантацію виконав лікар-кардіохірург, директор Інституту серця МОЗ України Борис Тодуров.
Фото – Telegram/ Міністерство охорони здоров’я України
Як розповідало раніше BitukMedia, львівські лікарі провели пересадку кісткового мозку трирічній дівчинці з Волині. Першу успішну аутологічну трансплантацію стовбурових клітин кісткового мозку дитині у Львові провели у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі.
На початку цього року чоловік зі штату Кентуккі отримав найбільший сюрприз у своєму житті, просто копаючи на своєму кукурудзяному полі. Він випадково виявив схованку з понад 700 золотих та срібних монет часів Громадянської війни в США.
Так званий “Великий скарб Кентуккі” включає сотні золотих монет США, датованих 1840-1863 роками, на додаток до кількох срібних монет. У Мережі з’явилось коротке відео, на якому чоловік, який виявив скарб (його особа та точне місцезнаходження не розголошуються), знімає на камеру стародавні монети й каже: “Це якесь божевілля: це все золоті монети по 1 долару, 20 доларів, золоті монети по 10 доларів…”.
Справжність знайдених монет засвідчила компанія Numismatic Guaranty Co. (NGC). Встановлено, що 95% скарбу – це золоті долари, а також 20 монет Liberty по 10 доларів і вісім монет Liberty по 20 доларів. Найрідкіснішою є золота монета Liberty 1863-P номіналом 20 доларів США. Лише одна така може коштувати шестизначну суму на аукціоні, а у знайденому скарбі таких аж 18!
На веб-сайті NGC зазначається, що монета Liberty номіналом 20 доларів, яка перебувала в обігу, з 1850 до 1907 року, була викарбувана Міністерством фінансів після того, як у Каліфорнії знайшли золото. Монети Liberty номіналом 20 доларів у скарбі ще рідші, тому що на них немає напису In God We Trust – його додали вже у 1866 році після закінчення Громадянської війни.
Важливо й те, що скарб може розповісти про історію Америки в надзвичайно бурхливий період Громадянської війни у США.
Райан Макнатт, археолог з Південного університету Джорджії, вказує на те, що знахідку було зроблено в штаті Кентуккі, який в той історичний період зберігав нейтралітет. Він припускає, що скарб міг бути захований напередодні рейду конфедерата Джона Ханта Моргана з червня до липня 1863 року. Ходять чутки, що багато заможних жителів Кентуккі закопали величезні суми грошей, аби їх не конфіскувала Конфедерація.
Враховуючи той факт, що скарб монет є федеральною валютою, сказав Макнатт, він може бути результатом угод жителя Кентуккі з федеральним урядом — “угод, які було б розумно приховати від рейдерської групи Конфедерації”. За його словами, чимало американців, які постраждали від громадянської війни, “набули досвіду приховування товарів і цінностей”.
За словами Макнатта, більшість історичних артефактів, знайдених на приватних землях, потрапляють на ринок, їх дістають із землі без консультацій з археологами. Що не може не засмучувати фахівців. Скарби містять неймовірну кількість інформації про особу, яка збирала ці предмети, і своєю чергою дає археологам можливість зазирнути в короткий історичний проміжок часу.
Як розповідало раніше BitukMedia, житель польського села Занювка (Zaniówka), що в Люблінському воєводстві, випадково знайшов справжній скарб. Чоловік займався господарством, коли несподівано виявив глиняний глек з монетами 17 століття.
Хлопчик гастролює разом із батьком, яким акомпонує йому на синтезаторі. Родина волонтерів співпрацює з організацією, керівником якої є капелан о. Михайло Греділь. За рік назбирали 2,5 млн грн. За ці гроші купували квадракоптери і тепловізори, амуніцію, запчастини та інші необхідні речі.
“Одного разу Юрчик почув історію хлопця з Чернігова, який передав велику суму на допомогу нашій армії. Не пригадаю зараз його імені. Син надихнувся і попросив допомогти йому з такою ж діяльністю. Ось так усе і почалося,” – розповідає батько Юрія.
Юрій є учасником хору “Дударик”. З батьком виступають у вільний від школи та інших занять час. Репертуар складають разом – в основному на військову тематику.
Під час нещодавнього виступу уСамборі зібрала 26 тис. грн. Їх планують передати на придбання тепловізора для воїна 82-ї десантно-штурмової бригади Юрія Годомського.
Як повідомляло BitukMedia, 15 тис. хористів у латвійській Ризі заспівали Гімн України. Подія відбулася у рамках 150-го хоровому фестивалі. Україну представляє Львівська національна академічна чоловіча хорова капела “Дударик”.
Пара авіаторів встановила рекорд Гіннеса. Джон Скіттон і Боб Рейнольдс пролетіли над територією 48 суміжних північноамериканських штатів, зробивши зупинку в кожному. На це було витрачено 38 годин і 13 хвилин.
Чоловіки стартували 19 травня з аеропорту Санфорда, що у штаті Мен, а завершили у Саут-Бенді, Індіана. Їхній фінальний час – 38 годин та 13 хвилин – зробив їх рекордсменами Книги Гіннеса “за найшвидшу подорож на літаку через усі 48 суміжних штатів”.
“Найкоротша відстань, яку ми подолали між двома штатами, була, мабуть, близько чотирьох хвилин, і це сталося двічі в Небрасці, Айові, Огайо і Західній Вірджинії”, — розповів Скіттон. За його словами, цей рекорд був давно запланованою пригодою.
“Ви знаєте, для мене це було особисте. У мене є список бажань. Я написав список бажань років 15 тому. У ньому було багато пов’язаних з авіацією місць, які я хотів відвідати, речі, які я хотів зробити. Ну, одна з речей у цьому списку – я хотів відвідати всі 48 штатів за одну поїздку”, – сказав він.
Чоловіки кажуть, що також намагаються сприяти розвитку авіації загального призначення; хочуть продемонструвати, як можна легко подорожувати країною на маленькому літаку та “заохотити інших вибратися та дивитися світ”.
Інша пара пілотів, Баррі Бенфельдт та Аарон Вілсон, нещодавно завершили свою подорож до всіх 48 штатів і спробували потрапитии до Книги рекордів Гіннеса, але їхній час – 44 години 7 хвилин – був меншим за загальний час Скіттона та Рейнольдса.
Як розповідало раніше BitukMedia, 17-річний бельгійсько-британський пілот Мак Резерфорд став наймолодшою людиною, яка здійснила одиночний навколосвітній переліт. Його результат – 52 країни на п’яти континентах.
Елі Лілліс (ліворуч) прибирав пляж на норвезькому острові Серейя, коли помітив пластикову пляшку. Він та його колега Трим Ліхе Хагем (праворуч) відкрили її і знайшли лист, датований 3 жовтня 1988 року. Фото - Saltwire
Двоє норвежців знайшли на пляжі острова Серейя послання у пляшці. Виявилось, що 35 років тому його кинула в океан дівчинка з Канади. За допомогою соцмереж відправницю вдалось розшукати вже за годину.
Трим Ліхе Хагем брав участь у проєкті зі збору сміття на пляжі, коли його приятель Елі Лілліс знайшов пластикову пляшку із запискою всередині. Лист добре зберігся, хоча був датований 3 жовтня 1988 року. Авторкою виявилась дівчинка на ім’я Дженніфер. Вона розповіла, що їй вісім років, і вона навчається у початковій школі у місті Маунт-Перл на канадському острові Ньюфаундленд. Дівчинка просила того, хто знайде її пляшку, написати їй відповідь.
Лист з пляшки, яка провела у морі 35 років, дуже добре зберігся.
І хоча лист проплавав понад три десятиліття, поки його “отримали”, у соцмережах вистачило і години, щоб знайти автора. Сталось це так.
Хагем розповів про знахідку своїй дівчині Карі. Саме їй спала на думку ідея знайти ту саму Дженіфер, якій у 88-році було 8. Ідея здавалась гарною, але повірити в її успіх було складно. Але вона все одно надіслала фотографію листа своїй родині для репосту. На щастя, її невістка Майя Рокс з канадського штату Нова Шотландія. Коли вона поділилася фото у соціальних мережах, допис швидко потрапив на очі мешканців Ньюфаундленда.
Так через 52 години після того, як лист було знайдено, і через годину після публікації Майї у Facebook вони знайшли Дженніфер Будро. Тепер вона працює інженером і живе у місті Сент-Джонс. Будро зізналася, що була вражена, коли побачила свого дитячого листа. За словами жінки, що вони з класом надсилали ці послання в рамках шкільного проєкту.
Знадобилася лише година у Facebook, щоб знайти Дженніфер Будро, жінку, яка написала листа, коли їй було вісім років. Фото – Jennifer Boudreau
Послання двох її однокласників знайшлись через рік “відправки”, а її, здавалось, загубилось. Свій лист вона вже й не розраховувала побачити.
“Я була вражена, що його так довго носило у морі”, — сказала вона. “І тоді також подумала, що нам справді потрібно припинити викидати пластик в океан, тому що він затримується там дуже довго”.
Тепер Хагем планує переслати листа Будро поштою, як тільки повернеться додому в Осло. Жінка хоче повісити його на стіні у рамці.
Як розповідало раніше BitukMedia, у Шотландії виявили на сьогодні найстаріше послання у пляшці. Припускають, що його залишили 135 років тому. Знахідку виявили не в морі, як можна було б очікувати, а під дошками одного з будинків.
Фото: AJ Willingham/CNN, Крига-мандрівка. Україна, The Vegan Six, Minions
Журналістка CNN ЕйДжей Віллінгем вирішила перевірити, чи зможе Chat GPT створити схеми для в’язання гачком. Вона пояснює, що фактично такі схеми є різновидом мови. З нею можна погодитися – лицьові та виворотні петлі – це ніби двоїстий код, а з мовами програмування чи математичними формулами Chat GPT справляється дуже добре. Однак результат виявився кумедним та очікувано абсурдним.
Про свої досліди жінка розповіла у своєму блозі на сайті CNN.
Віллінгем визнає, що ШІ-чат не був створений для таких експериментів, але їй кортіло спробувати. Жінка в’яже гачком, тож вирішила давати машині запити “Створити візерунок в’язання гачком для…”.
ЕйДжей Віллінгем, Фото: CNN
Віллінгем намагалася обрати об’єкти найменш звичайні для в’язання гачком – хотіла, щоб ШІ не просто скопіював чиюсь готову схему, а створив її сам завдяки “творчості”. Звісно, він час від часу збивався і робив помилки, тож Віллінгем у таких випадках намагалася знайти найкраще рішення під час в’язання.
Жінка каже, що на перший погляд схеми для в’язання від Chat GPT нагадують звичайні схеми. Є навіть інструкції до певних фрагментів типу “в’яжіть виворотніми петлями”. Він також розуміє, що багато 3D-фігурок починаються як сфера.
Однак, коли починаєш в’язати, схема виявляється цілковитою нісенітницею. А більшість об’єктів мають форму або сфери, або взагалі є незрозумілими. Навіть банан має форму кулі.
На запит “дивна маленька істота” Chat GPT теж дав схему для вишивки круглої іграшки. При чому ШІ дав окремо схему для в’язання тіла (куля), двох ніг (округлі качалочки) та двох вух.
“Він не дав схему, як їх об’єднати. Дозволив майстру право самому визначити рівень “дивності””, – жартує Віллінгем.
“Не соромтеся експериментувати з різними кольорами, вагою пряжі та додатковими прикрасами, щоб зробити свою істоту унікальною”, – порекомендував чат-бот і додав: “Вдалого в’язання гачком!”
Тож Віллінгем робить висновок, що із евклідовою геометрією у цього ШІ також не дуже склалося.
Так же примітивно і дивно вийшло у Chat GPT із маленьким Йодою, Антарктидою та моделлю найвищої будівлі у світі – хмарочоса Бурдж-Халіфа.
Маленький Йода. CNN
Схема в’язання “сутності Антарктиди” включала 35 тис. стібків – ЕйДжей вистачило лише на 1,5 тис. Зізнається, що їй здавалося, ніби вона в’яже модель Всесвіту – він ніби розгортався у просторі і часі. Іншим же здається, що це модель мозку або мочалки, зробленої із люфи.
“Сутність Антарктиди”. Фото: CNN
Якщо вас ніколи не доводило до сліз в’язання гачком, то можете спробувати зв’язати модель Бурдж-Халіфа за схемою від Chat GPT, каже Віллінгем.
“Інструкції були на стільки безглуздими, що наблизилися до прекрасної ентропії людської думки”, – зізнається ЕйДжей.
Фото: CNNСправжній хмарочос Бурдж-Халіфа знаходиться в ОАЕ. Фото: britannica.com
Наприкінці інструкції ШІ написав – “Ця культова будівля може стати чудовим експонатом або подарунком для ентузіастів архітектури”.
Не вдалася Chat GPT й іграшка у вигляді плаского серця.
Фото: CNN
ЕйДжей каже, що найбільший висновок, який вона зробила, це про те, що людський інтелект є міждисциплінарним. Штучний же інтелект є дуже спеціалізованим. Можна було б створити ШІ, який генерував би чудові схеми для в’язання м’яких іграшок. Але Chat GPT створений для того, щоб писати тексти і при цьому робити їх якомога більш подібними до людських. І вийти за свої рамки він не може.
Як повідомляло BitukMedia, закохана пара із американського штату Колорадо Різ Вінч і Дейтон Труітт взяла участь у шлюбній церемонії, де роль священника виконав штучний інтелект Chat GPT. Ідею подав батько нареченої. Ілюстрація створена за допомогою MidJourney.
Чотири сестри вагітні одночасно, і всі вони повинні народити з різницею в кілька тижнів одна від одної. Фото - Jena Primsky
В США чотири сестри завагітніли практично одночасно і стануть матерями протягом кількох місяців – з серпня до листопада. Дівчата завжди були дуже дружніми, а тепер і поготів.
Вагітність — особливий період у житті сім’ї, і багато майбутніх мам покладаються на підтримку та підказки членів сім’ї та друзів. Але для цих чотирьох сестер дев’ятимісячна вагітність стала особливо унікальною — оскільки всі четверо вагітні майже одночасно.
Сестри Тієм, 33-річна Джена, 30-річна Джессіка, 27-річна Джордан і 25-річна Джейден, ніколи не думали, що можуть завагітніти одночасно. Хоча всі вони вийшли заміж протягом останніх п’яти років. “Тож це був просто природний розвиток подій”, — каже старша сестра. Дівчата зізнаються, що мали тісні стосунки з самого дитинства.
Фото – Jena Primsky
Чотири сестри дізналися про вагітність одна одної в різний час. Але зібравшись родинами на великодні свята, новини про майбутнє материнство стали відомі всім та одразу. “Я сказала всім сестрам на Великдень, що вагітна, а потім дізналася, що вагітні Джейден і Джена, і була шокована”, – згадує Джессіка.
У старшої сестри Джени вже є дворічний син, а решта сестер стануть матерями вперше. Сестри стверджують, що це незвичайний досвід пройти всі етапи вагітності разом. Ба більше – двох сестер чекав ще один сюрприз. Лікарі поставили Джені та Джейден одну й ту саму попередню дату пологів — 1 жовтня. Щоправда, одна сестра має народити хлопчика, а інша – доньку. Середні сестри, Джессіка та Джордан, можуть народити 17 листопада та 3 серпня відповідно.
Сестри живуть у різних штатах: Джена – в Колорадо, а Джессіка та Джордан проживають неподалік одна одної – у Небрасці. Наймолодша сестра Джейден, яка живе в Техасі, зізналася, що їй важко перебувати на відстані від сестер у цей особливий час. Незважаючи на це, родички часто діляться враженнями, кумедними ситуаціями та думками у загальному чаті в месенджері. “Я думаю, що просто будучи вагітними, ми набагато більше говоримо… про те, чого нам хочеться [або] що ми хотіли б з’їсти”, – каже Джейден.
Потішили новини про збільшення родин й батьків дівчат. Мати сестер довго сміялася з незвичайного збігу, а батько сказав, що щасливий стати дідусем такої кількості онуків одночасно.
Сестри Тієм зі своїми батьками. Фото – Jena Primsky
Як розповідало раніше BitukMedia, 11 медсестер та секретар з відділення інтенсивної терапії американської лікарні у Вірджинії завагітніли одночасно. Жінки зазначають, що їхня масова вагітність піднімає пацієнтам настрій.
Шість пар юнаків та дівчат, які плели маскувальні сітки у Львівській обласні бібліотеці для юнацтва ім. Романа Іваничука, одружилися. У бібліотеці кажуть – плетіння сіток об’єднує волонтерів у велику родину..
Директорка бібліотеки, при якій діє волонтерський центр, Тетяна Пилипець плетe для військових маскувальні халати – “кікімори” із 2014 року. Після початку повномасштабного вторгнення у бібліотеці відкрили волонтерський центр.
Жінка розповідає, що туди приходили тисячі людей – шукали прихистку, плели сітки та долучалися до літературного життя. У перші місяці електронний фіксатор налічував до 5 тис. відвідувачів. Тут відбувалися літературні читання та презентації книжок.
Зараз у бібліотеці стоять чотири каркаси натягнуті для плетіння сіток. 72-річна переселенка з Донецька Людмила Сидоренко плете сітки із липня минулого року, коли переїхала до Львова. Каже, приходить ледь не щодня.
Київський митець Андрій Набока створює картини у техніці плетіння маскувальних сіток. Каже, почав бачити образи під час плетіння.
Під час роботи над сітками незнайомі люди об’єдналися у велику волонтерську родину, каже Тетяна Пилипець. Шестеро пар познайомилися і вирішили одружитися. Чоловіки стали добровольцями та пішли на фронт.
Як повідомляло BitukMedia, 12-річна Іванка із Херсонщини пережила окупацію, тепер її населений пункт потерпає від обстрілів. Але дівчинка не здається – вона розмалювала будинок, у якому мешкає її родина, патріотичними зображеннями та гаслами. Дівчинка пише казки про наших захисників та збирає допомогу для ЗСУ.
Престижна нагорода може погано позначитися на науковій продуктивності і часто знаменує кінець кар’єри вченого. Такий висновок зробили вчені зі Стенфордського університету (США) та Університету Ватерлоо (Канада). Слава та тимчасові зобов’язання, які приходять з честю здобуття “нобелівки”, відволікають від подальших досліджень.
Для багатьох вчених немає більшого досягнення, ніж отримання Нобелівської премії. З моменту створення у 1901 році ця медаль маркувала досягнення, які розширили людське розуміння реальності та змінили світ. А вона також може бути вбивцею продуктивності. На сайті американського Національного бюро економічних досліджень з’явилася стаття, автори якої вказують – результати вчених мають тенденцію погіршуватися після того, як вони здобули Нобелівську премію.
Дослідники проаналізували дані про лауреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини за 1950-2010 роки. Вони порівняли їхню продуктивність до і після отримання престижної нагороди. Виходили з трьох основних параметрів — кількості публікацій у наукових журналах, новизни висунутих ними ідей та індексу цитування (йдеться про кількість цитат з цих публікацій у статтях інших авторів).
Крім того, дослідники порівняли ці дані з показниками продуктивності лауреатів іншої престижної нагороди в галузі медичної науки – премії Ласкера. Для порівняння були відібрані лауреати двох премій, вік яких приблизно збігається. Це дозволило мінімізувати ризик впливу на кінцеві результати вікового чинника — справа в тому, що Нобелівську премію часто дають наприкінці наукової кар’єри, коли продуктивність вчених природним чином сходить нанівець.
У результаті було встановлено, що до здобуття премії нобелівські лауреати, як правило, за всіма трьома параметрами більш продуктивні, ніж лауреати премії Ласкера, проте після вручення нагороди все змінюється — їхня продуктивність спадає до того ж рівня або навіть ще нижче.
Як припустили дослідники, можливо, здобуття настільки престижної нагороди сприймається вченими як пік наукової кар’єри, у наступні роки вони розслабляються і перестають настільки інтенсивно займатися наукою, як раніше.
Як розповідало раніше BitukMedia, група японських науковців під керівництвом Кацу Такахаші розробляє засіб, який допоможе людям відрощувати втрачені зуби.
Канадського фермера оштрафували за емодзі у вигляді піднятого вгору великого пальця. Суд вирішив, що у такий спосіб Кріс Ахтер підписав контракт, а потім його не виконав.
Суд встановив, що надісланий Ахтером емодзі у діловому листуванні можна вважати підписанням ділового контракту.
За даними видання, фермер у текстовому повідомленні отримав запит на постачання 86 тонн льону від такого собі Кента Міклбора. Своє повідомлення покупець завершив реченням “Будь ласка, підтвердіть контракт на льон”. У відповідь фермер надіслав замовнику емодзі у вигляді піднятого вгору великого пальця.
Побачивши емодзі Міклбор вирішив, що фермер у такий спосіб погодився на угоду. Адже у минулому Ахтер вже “підписував” контракти за допомогою текстових повідомлень. Тому він вирішив, що надісланий йому емодзі — підтвердження угоди. Натомість фермер пояснив, що у такий спосіб просто підтвердив, що отримав запит.
Коли ж згодом льон так і не привезли, замовник подав на Ахтера до суду. Розглянувши справу, суддя став на бік позивача і оголосив, що смайлик можна використовувати як цифровий підпис, оскільки суд, за його словами, “не повинен перешкоджати розвитку технологій”. Тепер шанувальник коротких форм зобов’язаний сплатити фермеру 82 тис. канадських доларів (61 тис. доларів США) компенсації.
Як розповідало раніше BitukMedia, італійські вчені з’ясували, що чоловіки краще розрізняють емоції, які передаються смайликами або емодзі, а не виразами обличчя. А от з жінками ситуація дещо інша.
Після майже трьох тижнів зникнення Компіс нарешті знайшли. Ця фотографія була зроблена в Італії.
В Італії знайшли собаку, який зник у Норвегії три тижні тому. Господині улюбленця зателефонувала ветеринарка з Венеції. Що насправді сталося з Компісом ніхто не знає.
В центрі цієї детективної історії Мері Нерланд Карлсен та її улюбленець Компіс. 16 червня жінка грала із собакою на подвір’ї свого будинку в муніципалітеті Хустадвіка, що у графстві Мере-ог-Ромсдал.
Під час розваг пес побачив щось і вибіг на дорогу. Жінка побігла за Компісом, але того ніде не було. За чотири години Карлсен звернулася в поліцію.
Фото з сімейного архіву родини Карлсен
Місцеві правоохоронці та родина Карлсен шукали собаку понад тиждень, але вона як у воду канула. Норвежка розповіла, що вже і не сподівалася побачити Компіса. Аж раптом, через 19 днів після зникнення тварини, Карлсен зателефонували з італійського номера. Виявилося, що це була ветеринар з Венеції, яка повідомив, що Компіс в Італії. Жінка купила квиток і вирушила за вихованцем.
За словами ветеринарки, Компіса їй принесла італійська пара. Люди вирішили, що милого песика загубив хтось з місцевих мешканців. Але коли ветеринарка перевірила записану на чіпі інформацію, з’ясувалося, що тварина має жити … у Норвегії. Поки Карлсен летіла до Італії, собака перебував у подружжя, яке і знайшло Компіса.
Що трапилося з Компісом протягом 19 днів його зникнення, і як він раптом опинився в Італії, ніхто не знає.
Компіс та 3-річний син Мері Нерланд Карлсен. Фото – з сімейного архіву родини Карлсен
Як розповідало раніше BitukMedia, кота, якого 11 років тому загубила американська родина з Флориди, повернули додому. Цього б ніколи не сталось, як би не наполегливість співробітниці служби захисту тварин.
Французький сімейний Дім шампанського Pierre Morle створив 2388 колекційних пляшок вина Victoire de la Dignité -“Перемога Гідності”. На етикетках зображено 6 різних картин сучасних українських художників. Виноград для шампанського ледь не загинув під час холодів 2015 року.
Колекцію випустили у межах благодійного проєкту Марії Дідковської. Кошти від його продажу віддадуть на потреби Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України та мобільних військових госпіталів.
Дім шампанського Pierre Morle є артизанальною виноробнею, тобто випускає лише лімітовані серії вин під замовлення. Це перший випадок, коли вино такого підприємства експортують закордон з благодійною метою.
Шампанське Victoire de la Dignité створили з врожаю 2015 року. Зима тоді була надзвичайно ранньою і урожай мало не загинув. Але всі члени родини цілодобово обігрівали лози спеціальними пальниками. Виноград витримав, але шампанське знього винороби тримають для дійсно особливих клієнтів.
Картини на етикетках шампанського символізують Перемогу нації. Це роботи українських митців Олексія Аполлонова, Миколи Білоуса, Олени Придувалової, Марини Скугарєвої, Олександра Сухоліта та Олега Тістола. Етикетки виготовили в друкарні Eclair, найстарішій, що спеціалізується виключно на співпраці з брендами із Шампані.
Оригінали картин можна побачити з 6 по 20 липня на виставці “Передчуття Перемоги” – вона є частиною благодійного проєкту. Це перша виставка з початку повномасштабного вторгнення, яка відбувається у Національному художньому музеї України.
Як повідомляло BitukMedia, yкраїнська делегація створила незалежний павільйон на Biennale Architettura — найбільшій архітектурній виставці світу у Венеції. Команда учасників представила проєкт DNC Ucraino. Він пропонує подорож через простір та час ключовими історичними моментами України. Україна була представлена на заході вперше за 10 років.
Центр національного спротиву презентував комікс, створений за допомогою ШІ. Сюжет побудований на основі реальних подій і розповідає про боротьбу партизанів на окупованих територіях.
Про це Центр національного спротиву повідомив у Facebook.
Комікс носить назву “Час русні спливає”. За основу творці взяли історії реальних українських партизан російсько-української війни.
“Ми розпочинаємо серію коміксів про спротив на ТОТ, створених за допомогою сервісів штучного інтелекту. Кожна серія буде розповідати про окремі випадки боротьби українців з окупантами”, — зазначено у повідомленні.
Як повідомляло BitukMedia, комікс про легендарного пілота, який захищав столицю України, “Привид Києва” допоміг зібрати для ЗСУ понад 1,3 млн грн. Із кожного примірника видавництво “Ранок” донатило лише 10 грн.
Швейцарські розробники із Федеральної політехнічної школи Лозани створили хірургічного робота, який має чотири кінцівки. Двома із них лікарні зможуть керувати за допомогою ніг.
Робот має дві більші руки, якими треба керувати за допомогою рук. Пульт керування нагадує вушка ножиць. Кожен із них можна контролювати одною рукою. Кожен із більших маніпуляторів робота може тримати інший первинний хірургічний інструмент (наприклад, скальпель або ретрактор).
Двома меншими маніпуляторами можна керувати за допомогою педалей. Один із них тримає, наприклад, ендоскопічну камеру, а друга – затискач. Приводи в педалях забезпечують зворотній тактильний зв’язок, аби лікарі не натискали на педалі надто сильно.
Робот здатен аналізувати що відбувається, та передбачати дії лікаря. Наприклад, якщо під час зшивання на шві утвориться вузол, робот підсуне до нього ближче камеру ендоскопа, а затискач відсуне в бік, аби допомогти підібратися до проблемної ділянки.
Як повідомляло BitukMedia, інженери з Кембриджського університету розробили робота-кухаря. Він відтворює страви на основі кулінарних відеороликів. Дослідники навчили робота восьми простим рецептам салатів. Крім того, в результаті експерименту робот розпізнав та приготував новий, дев’ятий, рецепт, якому його не вчили.
15 тис. хористів у латвійській Ризі заспівали Гімн України. Подія відбулася у рамках 150-го хоровому фестивалі. Україну представляє Львівська національна академічна чоловіча хорова капела “Дударик”.
Загалом на фестивалі у Ризі присутні близько 40 тис. хористів. “Дударик” – єдиний закордонний колектив, усі інші – латвійські.
Фестиваль у Ризі вважають найбільшою хоровою подією в світі. Окрім того, він є шедевром усної і нематеріальної спадщини людства. Вселатвійське свято пісні і танцю проводять з 1873 року кожні п’ять років. Традиційно там виконують народні та класичні пісні акапельно. Але останнім часом у репертуар включають популярні пісні.
«До фестивалю прикута увага усієї Латвії і світової громадськості впродовж цілого тижня. І головним цьогорічним висловом (меседжем) є декларація підтримки українського народу у боротьбі за незалежність і за саме існування. В такий спосіб Латвія промовляє до цілого цивілізованого світу – Перемога буде за Україною!”, – наголосив керівник та диригент «Дударика» Дмитро Кацал.
Як повідомляло BitukMedia, президент України Володимир Зеленський відвідав столицю Болгарії Софію та із місцевим прем’єр-міністром Ніколаєм Денковим підписав Спільну декларацію щодо євроатлантичної інтеграції України. Цей візит є важливим, оскільки відбувся під час підготовки до саміту НАТО у литовському Вільнюси.