Неділя, 4 Травня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 236

“Люблю показувати його людям” – жінка 23 роки збирає своє волосся (ВІДЕО)

0
Фото: NYP

43-річна філіппінка Дівайна Бернелл 23 роки збирає своє волосся у великий клубок. Він розрісся до такого об’єму, що нагадує невелику тварину.

Про дивацтво жінки пише New York Post.

Про хобі своє мами розповіла 23 річна Падді.

“Вона покажу цей клубок людям роками. У дитинстві у мене були друзі, які лишалися переночувати у нас вдома. І вона постійно їм його приносила і показувала”, – пригадує Падді.

@monicapuddy

She used to show my school friends when they came over for sleepovers, its her pride and joy 😂😂😭🥲 #filipino #mum #hairball

♬ original sound – Monica Puddy

Про свій клубок волосся Дівайна каже, що це її “гордість і радість”. Все почалося з того, що жінка почала збирати волосся після душу. І так триває уже 23 роки. Все волосся у клубкові – це волосся, яке Дівайна втратила під час миття голови.

Як розповідало BitukMedia, 47-річна американка Евін Дугас встановила світовий рекорд за об’ємом зачіски у стилі афро. Вона становить 25 см у висоту і 26 см у ширину. А окружність зачіски становить 1,65 м.

Не мотлох, а інсталяція – художник побудував “фантастичне містечко” у хащах

0
Фото: NYP

53-річний американський художник Матт Буа побудував “фантaстичне містечко” із мотлоту у хащах біля міста Кетскілл, штат Нью-Йорк. Зробив він це вручну за допомогою друзів.

Про це повідомляє New York Post.

Буа називає своє творіння “фантастичним скульптурним парком між дерев” b-Home Studio. Також він каже, що це “міфічне перепрофільоване місто” і “сукупність невеликих автентичних експериментальних будівель”.

Буа розповів, що він мріяв про таку інсталяцію ще із середини 1990-х, аж ось у 2006-му купив за $33 тис. клаптик землі площею в 11 га. За останні 17 років звів там понад 30 будиночків.

Буа каже, що хотів побудувати будиночки, у яких можна було б жити. Для їх будівництва запросив усіх своїх друзів. Тепер використовує “містечко” як робочу студію, а живу у хуторі поблизу.

Серед будівель, які вийшли – невелика башта, обшита грамплатівками, ведмідь із колючого дроту, “Будинок цикади” із наповнених брудом мішків

Як повідомляло BitukMedia, aмериканець зі штату Каліфорнія 35-річний Роберт Бретон покинув роботу і переїхав до Гаваїв, де оселився у будинку на дереві. Чоловік каже, живе зараз життя своєї мрії.

Люди не отримують пошту – усіх листонош розлякав яструб

0
Фото: earth.com

На вуличному дереві міста Остін у американському штаті Техас оселився яструб. З того часу район перестали відвідувати листоноші, а місцеві остерігаються виходити на вулицю – птах пікірує на людей і дзьобає в голову.

Про це повідомляє UPI.

Поштова служба США в Остіні повідомила мешканцям вулиць Мілам Плейс і Кенвуд-авеню, що їм доведеться особисто приходити до поштового відділення.

“Ми завжди намагаємося надати найкращі послуги, але безпека наших працівників перед усім”, – прокоментували листоноші.

Місцевий мешканець Альфред Дель Барріо каже, що йому навіть подобається переховуватися під птаха – він забігає під накриття чи на випередки мчить до свого авто і ховається в салоні.

А ось його брату, який нещодавно був разом з ним на ранковій пробіжці, поталанило менше – яструб напав на нього і вдарив у потилицю.

“Брат подумав, що я дав йому потиличника, хоча я не роблю цього уже 15 років”, – каже Альфред.

Біолог Блейк Хендон із Департаменту парків та дикої природи Техасу каже, що яструб, очевидно, захищає кладку. Зараз якраз сезон, коли птахи побудували гнізда і відклали яйця.

Агресія птаха має втихнути, коли пташенята стануть достатньо великими, щоб літати. Зазвичай це займає 6-7 тижнів після того, як вони вилупляться.

Як повідомляло BitukMedia, cпівробітники служби диких тварин у американському місті Санта-Круз, у штаті Каліфорнія, намагаються вловити 5-річну самицю-видру. Вона уже тричі за вікенд викрала дошку для серфінгу і вирушила на ній у море.

Перша в Україні – у Львові відкрили громадську безводну вбиральню

0
Фото: ZAXID.NET

У просторі міського садівництва і городництва “Розсадник” в парку “Залізна вода” запрацювала перша в Україні громадська “суха” вбиральня. Її особливістю є спеціальна форма, вмонтована у сидіння.

Про це повідомляє ZAXID.NET.

Ззовні вбиральня практично не відрізняється від звичайної дерев’яної будови такого призначення. Всередині у сидіння від шведського бренду Separett  вмонтована спеціальна форма, яка відділяє тверді та рідкі відходи. Їх збирають в окремі контейнери, які треба буде змінювати.  Тверді відходи рекомендують присипати деревною тирсою або стружкою. Відходи можна переробляти на добрива, кажуть активісти, які встановили туалет.

«За розрахунками, один мешканець використовує понад 14500 літрів води на рік лише для змивання в туалеті. Зазначимо, що в нас немає можливості розподілу води на питну та технічну. Тому такий об’єм дорівнює 60 000 склянкам питної води», – говорить в.о. начальника управління екології ЛМР Галина Микітчак.

Як розповідало BitukMedia, aктивісти громадської організації “Плато” перетворили стихійне сміттєзвалище у львівському парку “Залізна вода” на клумбу. Вона буде покращувати якість ґрунту та сприятиме біорізноманіттю.

Язик чоловіка став зеленим і волохатим. Як таке можливо?

0
Фото ілюстративне - Getty Images/Laurent Dambreville/EyeEm

Чоловік з американського штату Огайо звернувся до медиків з вкрай незвичайними та тривожними симптомами: його язик мало того, що позеленів, так ще й поріс волоссям. Це лікується, – заспокоїли фахівці, але з деякими шкідливими звичками варто бути обережнішим.

Про це розповідає Insider.

У науковому журналі New England Journal of Medicine медичні працівники описали випадок 64-річного американця: його язик покрився ниткоподібними сосочками, що виглядають як волосся, і позеленів. Попри такі тривожні симптоми пацієнта більше нічого не турбувало – їжа смакувала як і раніше, нічого не боліло, ураження порожнини рота не спостерігалось.

Лікарі, які проводили огляд, діагностували у чоловіка стан під назвою Lingua villosa nigra або “волосатий язик”. Зазвичай його провокує скупчення відмерлих клітин шкіри язика. Це призводить до збільшення та подовження сосочків, на яких поступово накопичуються залишки їжі та бактерії. Колір язика починає змінюватися – найчастіше він стає чорним або коричневим, але зеленим і навіть жовтим теж може бути.

Зазвичай такий стан пояснюють побічними ефектами прийому антибіотиків, поганою гігієною ротової порожнини та курінням.

Американська академія оральної медицини стверджує, що волохатий язик зустрічається у 13% населення, цей стан нешкідливий і відносно поширений.

І, дійсно, виявилось, що пацієнт з Огайо – затятий курець. І перед тим, як висолопити свого язика перед лікарями, приймав антибіотики від стоматологічної інфекції протягом трьох тижнів.

Лікарі попросили пацієнта регулярно чистити язик зубною щіткою та відмовитися від куріння. Чоловік також закінчив курс прийому антибіотиків.

За кілька місяців язик чоловіка повернувся до нормального стану, хоча пацієнт так і не відмовився від шкідливої звички.

Бажаючі можуть подивитись фото волохатого язика тут.

Як розповідало раніше BitukMedia, хірурги Подільського регіонального центру онкології у Вінниці видалили пацієнту половину враженого раком язика, а потім відновили його із шкіри стегна. Така операція є унікальною для України.

Біжутерія з кісток лінивців допомогла антропологам з датуванням

0
Художнє зображення гігантського лінивця. Ілюстрація - JORGE BLANCO

Вчених завжди цікавило питання, коли з’явилися перші люди на території сучасної Південної Америки. Досі вважалося, що це сталося приблизно 22 тисячі років тому. Але нове дослідження первісних прикрас, зроблених з кісток вимерлих гігантських лінивців, вказує на те, що це сталось раніше.

Про це пише The Guardian.

Сліди стародавніх людей сучасні вчені розшукують у скельному притулку Санта-Еліна, що у штаті Мату-Гросу в центральній Бразилії, ще з 1985 року. Тут знайшли вже понад тисячу окремих фігур і знаків, намальованих на стінах, сотні артефактів з кам’яних знарядь та тисячі скам’янілостей (остеодерм) лінивців. Знайдені трикутні та краплеподібні підвіски з кістяного матеріалу гігантських лінивців мали сліди отворів, зроблених людиною. Припущення про те, що ці отвори утворилися природним шляхом, археологи спростували одразу.

Через три десятка років після знайдення дослідники вперше детально проаналізували підвіски і виключили можливість того, що люди обробили ці кістки через тисячі років після загибелі лінивців. Міжнародна команда науковців з Бразилії, Франції та США заявила, що вироби зʼявилися протягом кількох років після смерті лінивців – до того, як матеріали скам’яніли. Дослідники також виключили природне стирання та інші процеси, які могли б пояснити форми та отвори.

Зображення – Proceedings of the Royal Society B

Використовуючи комбінацію методів мікроскопічної та макроскопічної візуалізації, фахівці виявили, що остеодерми та навіть їхні крихітні отвори були відполіровані. Таким чином, причетність гризунів до утворення отворів також виключається. Археологи заявляють, що остеодерми найбільше нагадують кулони, хоча визначити реальне значення цих артефактів для давніх мешканців поки що неможливо.

Знайдені артефакти перебували у геологічних шарах віком 25–27 тисяч років, отже вчені зробили висновок – люди прибули до Південної Америки набагато раніше, ніж припускали раніше.

Гігантські наземні лінивці були одними з найбільших істот Південної Америки. Ці тварини завдовжки 3-4 метри ходили на чотирьох лапах і мали гострі кігті, щоб рити нори. Вони важили понад 450 кг.

Як розповідало раніше BitukMedia, в шерсті лінивців виявили бактерії, які, як припускають, виробляють антибіотики. Група біологів сподівається, що знайдені мікрококи допоможуть людям вирішити проблему “супербактерій”.

Не купуй – ремонтуй: французів заохочують купувати менше одягу

0
Фото - Stock image

З жовтня влада Франції частково оплачуватиме ремонт старого одягу та взуття своїх громадян. В такий спосіб хочуть мотивувати французів зменшувати текстильні відходи.

Про це пише BBC.

Майстерні, які приєдналися до цієї акції, мають надавати відвідувачам знижку: 7 євро за новий підбор, до 25 євро – за нову підкладку для спідниці тощо.  Програма розрахована на п’ять років, загальна вартість заохочень становить 154 млн. євро.

Щороку 700 тисяч тонн одягу та взуття опиняються на звалищах країни, такі дані навів представник міністерства екології та сталого розвитку Франції Беранже Куйяр.

В уряді сподіваються вважає, що спеціальна програма заохочень допоможе скоротити кількість відходів, а також створить нові робочі місця у сфері ремонту одягу та взуття.

Беранже Куйяр також наголосив, що заохочувальна схема підтримуватиме громадян, готових відмовитися від регулярної зміни речей на користь ремонту одягу та взуття. 

Є також прагнення  зменшити популярність, так званої, “швидкої моди”, коли бренди оновлюють свій асортимент кілька разів на сезон. Головна мета таких виробників — буквально в режимі реального часу реагувати на смаки покупців і  швидко пропонувати нову продукцію.

За даними групи Refashion, яка розробила систему бонусів, у 2022 році у Франції продавали 3,3 млрд предметів одягу, взуття та різного текстилю для дому — така кількість виробів значно перевищує потреби населення.

Водночас виробники взуття й одягу не в захваті від такої ініціативи: вони побоюються за свій бізнес і нарікають на економічні виклики, памятаючи про другу частину національного плану щодо просування більш стійкої моди. Вона, зокрема, передбачає, що з 1 січня 2024 року швейна промисловість мусить дотримуватись нових правил маркування. А саме докладно описувати вплив кожного виробу на навколишнє середовище. Виробники вказуватимуть кількість води, необхідної для виготовлення одягу, використання хімікатів, ризик викидів мікропластику тощо.

Як розповідало раніше BitukMedia, дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі продемонстрували робота, який вправно складає одяг “як в магазині”. Дворукому помічнику ще не перевершити людину, але він точно робить це швидше за своїх роботизованих попередників.

Твін-бебі-бум: десять пар близнюків народилися в одній лікарні одночасно

0
Познайомтесь з Едельштейнами: хлопчик і дівчинка Діани та Джордана серед 20 близнюків, які народилися в лікарні Лос-Анджелеса одночасно. Фото - Cedars-Sinai

Десять пар близнюків народилися одночасно в дитячій лікарні американського міста Лос-Анджелес, штат Каліфорнія. Тамтешні медики звикли до багатоплідних пологів, але така кількість вражає й їх.

Про це повідомляє The Messenger.

Персонал дитячої лікарні Cedars-Sinai Guerin поки що не може з упевненістю сказати, чи є одночасне народження у відділенні неонатальної інтенсивної терапії десяти пар близнюків рекордом. “Ми дуже схвильовані”, – заявила асистент медсестри відділення неонатальної інтенсивної терапії Ешлі Річардсон.

Вона наголосила, що у лікарні звикли до народження близнюків та багатоплідних пологів загалом, але ніколи не стикалися з такою кількістю одразу.  “Це змушує нас не розслаблятися”, – пожартувала медсестра.

Вага новонароджених варіюється від трохи менше ніж 1 кг до 2,7 кг. Зазначається, що більшість пар близнюків є хлопчиками.

Як розповідало раніше BitukMedia, шість пар близнюків почали навчатись в одній паралелі у середній школі Фішгард, графство Пембрукшир, Велика Британія. Всім їм по 11 років. Чотири пари близнюків – однояйцеві. 

На пляжі намагаються упіймати видру, яка викрадає серфи (ВІДЕО)

0
Фото: UPI

Співробітники служби диких тварин у американському місті Санта-Круз, у штаті Каліфорнія, намагаються вловити 5-річну самицю-видру. Вона уже тричі за вікенд викрала дошку для серфінгу і вирушила на ній у море.

Про це повідомляє UPI.

Представниця каліфорнійської морської видри Видра 841 народилася в неволі в океанаріумі Монтерей-Бей. Після того, як її відлучили від грудей, її випустили в дику природу.

У 2021-му помітили, що тварина має інтерес до плавзасобів, як то каяка та серф-борди, і намагається на них залізти.

Чиновники кажуть, що поведінка 841-ї з часом посилилася, і видра стала більш агресивною. Вона не просто намагається вилізти на борди, вони атакує їх і лишає сліди укусів. Тепер її намагаються упіймати і повернути в акваріум. Але це не просто.

“Видра дуже талановито від нас тікає”, – каже Джессіка Фуджі, менеджер програми морських видр в океанаріум Монтерей-Бей.

Каліфорнійські морські видри є видом, що перебуває під загрозою зникнення і зустрічається лише уздовж центрального узбережжя Каліфорнії. Колоністи винищували їх, поки заборону на полювання не ввели в 1911-му. Сьогодні живими лишаються лише 3 тис. особин.

Як повідомляло BitukMedia, тікаючи у дику природу з ферм, колись одомашнені норки здатні заново “відрощувати” мозок. Такий висновок зробили дослідники з Інституту поведінки тварин Макса Планка. Тобто, так званий, ефект одомашнення обротний, принаймні, в норок.

Крилатий “БТР” – українські військові врятували рідкісного птаха (ВІДЕО)

0
Фото: ТСН

Українські військові врятували червонокнижного птаха – шуліку чорного. Його ледь не загризли собаки. Один із військових-рятівників попросив дати птаху його позивний – “БТР”.

Про це розповідає ТСН.

Шуліка бився із собаками на узбіччі і, кажуть військові, почав програвати. Собаку відігнали, а шуліку доправили до Дніпра.

“Відігнав собак, дивлюся, крило перебите, але наче дихає, живий, оченята ті горять. Шкода. Я взагалі тварин люблю, ми не могли його лишити. Попросив назвати моїм позивним БТР. Така була історія, ми тварин не лишаєм”, – розповідає військовий-рятівник.

Зараз птаха готують до операції. Кажуть, можливо, доведеться ампутувати частину крила. Потім його розмістять у реабілітаційному центрі. Там шуліка зможе створити пару або виховувати пташенят, якщо таких знайдуть.

Як розповідало BitukMedia, громадська організація Ukrainian Bat Rehabilitation Center врятувала у Харкові кажанів, яких будівельники замурували у стінах заживо. Альпіністи утеплювали будинок і ненароком перекрили щілини, із яких рукокрилі вибиралися на волю. На щастя, власники квартири виявилися людяними.

Відкладали з пенсії – пенсіонери створили музей на власні заощадження

0
Фото: Суспільне

Віктор та Тетяна Бондарчуки із села Іллінка Одеського району створили музей на власні заощадження. Артефакти збирали 11 років.

Про це розповідає Суспільне.

Предмети історії почали збирати з того часу, як торгували мотлохом в Одесі на Старокінному ринку.

“Грошей не було, зарплати не було, пенсія мінімальна, а музей хотів зробити”, каже Віктор Бондарчук. Родині допомогла місцева церква та Усатівська громада, до якої належить село.

“У музеї є римські динарії. Є скіфи, сармати. Є речі з курганів, які розпахали. Є зброя ще тих часів. Хрестики — срібляні, позолочені, мідні. Прикраси жіночі. Є карти. Карта Шуберта є. І хлопці, які цікавляться історією, вони копають тут, на міжлиманні. З тієї сторони лиману недавно була знайдена прикраса, якій десь 300 років. Багато знайдено на татарських стоянках”, — розповідає чоловік.

Місцеві принесли три патифони, із них зібрали один. Музикою із нього зустрічають усіх гостей. Сміються, танцювати можна. Є також робоча військова радіостанція із танка.

У музеї є весільня сукня, фасон якої був характерним у період після війни – вона зроблена із неочищеного шовку від шовкопрядів. Із заходу України привезли лляне вбрання, якому 130 років.

Село Іллінка знаходиться між Хаджибейським та Куяльницьким лиманами. У ХІХ ст. земля належала польському пану Йозефу Августу Іллінському. Серед кріпаків, які прибули з ним під Одесу, була і родина Бондарчуків. Є

“У 1809 році польський пан отримав землю на міжлиманні. І в 1910 році тут були організовані дві слободи: Іллінка та Августівка. У 1822 році із Житомирської губернії з села Великий Луг сюди були перевезені 11 сімей кріпаків, які тут заснували ці села”, – розповідають у родині.

Як розповідало BitukMedia, колекціонер і краєзнавець із Сум Сергій Гуцан створив унікальний музей “Причал Одіссея”. Там відчути на тодик можна кістки мамонта та скіфську кераміку.

Врятувати пропозицію: юнак знайшов загублену на пляжі обручку (ВІДЕО)

0
Фото - Getty Images/iStockphoto

Підліток з металошукачем вчасно нагодився на пляжі Південної Кароліни. Хлопець прийшов на допомогу чоловіку, який геть невчасно загубив обручку, з якою збирався зробити коханій пропозицію.

Про це розповідає портал UPI.

Управління поліції Міртл-Біч повідомило, що чоловік зі штату Теннессі звернувся до правоохоронців через прикрість – він готувався зробити пропозицію руки та серця своїй дівчині, коли зрозумів, що десь у піску загубив обручку.

Шукати згубу взялися кілька поліцейських разом зі службовим собакою на ім’я Гоглз. З пропозицією допомогти до них підійшов 15-річний Ісайя Крекелер. Хлопець проживає в штаті Огайо, а у Міртл-Біч (Південна Кароліна) відпочиває на канікулах.

Поліція радо прийняла допомогу, адже в підлітка був металошукач. Крекелер приніс пристрій з собою, щоб шукати скарби на пляжі. І він їх знайшов – загублену каблучку нещасного закоханого. При чому витратив на це менше хвилини.

“Якщо в них буде син, нехай назвуть на мою честь” – така винагорода порадувала би рятівника закоханих.

Як розповідало раніше BitukMedia, поліція канадського міста Пентіктон оприлюднила заяву про розшук власника обручки. Прикрасу у міському каналі випадково знайшов місцевий плавець. Як виявилось, вона пролежала на дні 17 років.

Американська норка наново “відрощує” свій мозок, але є умова

0
Родом з Північної Америки, американська норка заселила всю Європу. Фото - Karol Zub

Тікаючи у дику природу з ферм, колись одомашнені норки здатні заново “відрощувати” мозок. Такий висновок зробили дослідники з Інституту поведінки тварин Макса Планка. Тобто, так званий, ефект одомашнення обротний, принаймні, в норок.

Про це розповідає Phys.

У всіх колись одомашнених людиною тварин є родичі в дикій природі. І ті, й інші суттєво відрізняються один від одного. Наприклад, розміром мозку: у домашніх він менший, ніж у вільних родичів та їхніх спільних предків. Досі вважали, що зменшення мозку у тварин у процесі еволюції або одомашнення/розведення на фермах є процесом одностороннім. І що тварини ніколи не повертаються до розмірів та форм предків, навіть якщо знову опиняться у дикому середовищі та житимуть там поколіннями. 

Однак ефект одомашнення, схоже, можна обернути. Принаймні, згідно з дослідженням Інституту поведінки тварин імені Макса Планка, це вдалося зробити американській норці (Neovison vison). Як з’ясували вчені, популяції, що втекли з неволі, змогли відновити майже повний розмір мозку своїх диких предків впродовж кількох десятків поколінь. 

За словами експертів, вивчити це питання завжди було складно, але американська норка для дослідження розмірів мозку підійшла ідеально. Є популяція родом з Північної Америки (дикі предки), яку близько століття тому завезли до Європи та одомашнили для хутрового звірівництва на фермах (домашні). І є тварини, які втекли на волю та поширилися Європою, утворивши дикі популяції вже там (знов дикі).

Таким чином, норки забезпечили команду дослідників трьома розділеними популяціями, а американські та європейські музеї та ферми запропонували достатню кількість черепів тварин для вимірювань. 

І ці вимірювання підтвердили, що мозок норок, вирощених на фермах, у ході розведення зменшився на 25%, порівняно з дикими предками з Америки. Однак у диких норок в Європі він майже повністю повернувся до колишніх розмірів за 50 поколінь життя на волі. 

Діна Дехманн, керівник групи в Інституті поведінки тварин Макса Планка, припускає, що норки можуть відновлювати розміри мозку, “тому що в їхню систему вбудований гнучкий розмір мозку”. Доктор Дехманн з колегами раніше виявляли у землерийок, кротів, ласок феномен Денеля: у тварини перед зимівлею зменшується розмір життєво важливих органів (мозку, серця, легень), а навесні знову збільшується. Це допомагає їм пережити складні погодні умови. Такі сезонні зміни притаманні й норкам. На думку авторів, саме цією гнучкістю і обумовлена оборотність процесів з мозком при одомашнюванні та здичавінні.

Вчені відзначають, що при поверненні в дику природу норці, очевидно, знадобився мозок, здатний справлятися зі складнішими умовами виживання.

Як розповідало раніше BitukMedia, вчені виявили у диких слонів цілу низку рис, притаманних одомашненим тваринам. На це вказують чимало особливостей їхньої анатомії, фізіології, поведінки і навіть генетичної адаптації. Відкриття ще раз підкреслює неабиякий інтелект слонів і ставить їх на один щабель з людиною та бонобо.

До експолісмена навідалися колеги – з його будинку чули крик жінки. Все закінчилося сміхом

0
Фото: UPI

До 54-річного Світа Вуда – колишнього британського полісмена із графства Ессекс – навідалися кілька екіпажів правоохоронців. Сусіди повідомили про крики жінки із його будинку. Насправді ж звуки видавав один із 22 папуг Вуда.

Про це повідомляє UPI.

“Коли вони приїхали, я подумав – боже, що я зробив”, – пригадує Вуд. Але як тільки він відкрив двері двом полісменам, побачив, що ті сміються.

“Не хвилюйся, друже, схоже, ми розібралися”, – сказав один із офіцерів.

Поліцейські зрозуміли, що звуки могли видавати папуги. Вуд каже, що трирічний Фредді був якраз дуже голосним напередодні. Папуг якраз переселили в іншу кімнату, і вони так волали, що хтось дійсно міг подумати, що когось убивають чи ґвалтують, додає власник.

Господар додає, що дивується, чому цього не сталося раніше. Він тримає папуг уже 21 рік. Серед його улюбленців – різні види макао, два папуги виду амазон, вісім папуг Крамера та хвилястий папужка.

Як повідомляло BitukMedia, поліцейські американського міста Енід у штаті Оклахома прибули за викликом і стали свідками курйозу. Люди чули, як хтось відчайдушно волав про допомогу. Обшукавши територію, правоохоронці з’ясували, що звуки видає “дуже засмучений” самотній козел.

Вчені розкрили таємницю “Кривавого” водоспаду в Антарктиді (ВІДЕО)

0
Фото - Wikipedia\ Peter Rejcek

Розгадати таємницю червоного відтінку так званого “Кривавого” водоспаду, що струмить з льодовика Тейлора в Антарктиді змогли дослідники з Університету Джонса Хопкінса в США. Відповідь на це питання шукали понад століття.

Про це розповідає HUB.

Зразки “кривавої” рідини вчені вперше дослідили за допомогою вузькоспеціалізованого електронного мікроскопа. Виявилося, що у складі води міститься висока концентрація залізовмісних наносфер. Це вони при окисленні набувають червоного відтінку.

“Щойно я подивився на зразок під мікроскопом, я помітив, що це маленькі наносфери. Вони були багаті на залізо та інші елементи, наприклад, кремній, кальцій, алюміній, натрій”, — розповів керівник дослідження Кен Леві.

Він додав, що виявлені наносфери не є кристалічним, тому їх не вдавалося побачити за допомогою методів, які раніше використовувалися для дослідження твердих тіл.

Згідно з результатами дослідження, червона вода з “Кривавого” водоспаду бере початок у солоному озері. Воно є частиною підземної системи гіперсолоних озер та водоносних горизонтів. Озеро було скуте кригою близько 4 млн років, кажуть фахівці.

Вчені пояснили: зараз солона вода утворює “криваві” водоспади завдяки тому, що наявність солі знижує температуру замерзання — це сприяє підвищенню температури навколишнього льоду і дозволяє солоній воді досягати так званого “льодового язика”.

“Кривавий” водоспад був відкритий австралійським геологом Гріффітом Тейлором у 1911 році. Відтоді вчені неодноразово робили спроби пояснити цей дивний феномен. Спочатку вважали, що воду забарвлюють червоні водорості, проте пізніше було доведено, що колір походить від наявності у воді молекул двовалентного заліза – вони забарвлюють воду в червоний колір при контакті з повітрям.

У 2017 році вчені за допомогою радіоакустичного зондування встановили, що багата на залізо солона вода витікає з резервуару на глибині щонайменше 90 метрів. На думку вчених, джерело перебуває у крижаній пастці понад мільйон років. Дивно, що вода залишається у рідкому стані в умовах льодовика. Фахівці пояснюють це тим, що при замерзанні солона вода виділяє достатню кількість тепла, щоб нагріти лід та зберегти рух рідини.

Про існування життя в підлідних озерах Антарктики вчені розмірковують з 1960-х років, але точно встановити цей факт заважали дві обставини — необхідність буріння сотень метрів і кілометрів льоду та побоювання заразити унікальні закриті екосистеми “зовнішніми” бактеріями. “Кривавий” водоспад надав біологам унікальну можливість отримати в свої руки зразки води з величезної глибини без ризику зараження “секретної” оази, схованої в одній із сухих долин Антарктиди.

Генетичний аналіз показав — під товщею льодовика Тейлора живуть 17 різних видів мікроорганізмів. Ці види багато в чому аналогічні сучасним організмам і в той самий час зовсім відмінні від них. Що, безсумнівно, є результат проживання в таких суворих умовах протягом дуже тривалого часу. 

Як розповідало раніше BitukMedia, вчені та музиканти запустили спеціальний проєкт, щоб познайомити людей з рідкісними звуками, записаними під водою у полярних регіонах. Вони демонструють, наскільки шумними стали океани через активність людини.