Британець 49-річний Марк Оувен Еванс встановив світовий рекорд, вибивша на своєму тілі 667 тату із іменем доньки Люсі. Це світовий рекорд і для нього знадобилося аж два тату-майстра.
Марк уже встановлював такий світовий рекорд у 2017-му. Тоді на його спині вибили ім’я “Люсі” 267 разів. Таким чином чоловік хотів відзначити появу на світ доньки і зібрати кошти для лікарні, де вона провела перші п’ять місяців свого життя.
Таким чином Марк став людиною, яка має найбільшу кількість тату із одним ім’ям на тілі.
Але американка Діедра Віґіль перевершила цей рекорд, нанісши своє ім’я на шкіру 300 разів у 2020 році.
Еванс вирішив зробити ще тату – по 200 на кожній нозі, оскільки на спині місця уже не лишилося. Для цього знадобилася допомога двох тату-майстрів, які працювали по годині кожен.
Як розповідало BitukMedia, тату-майстриня Апо Ванг-Од стала героїнею квітневого номера філіппінського журналу Vogue. Користувачі вже називають жінку найбільш літньою моделлю, яка потрапила на обкладинку модного глянцю.
Співробітники загону нацполіції “Білі янголи” вивезли з прифронтового Нью-Йорка на Донеччині трьох дітей. Евакуацію здійснювали під постійною загрозою обстрілу.
Про розповіли у Національній поліції Донецької області.
7-річна Альона разом з братами 11-річним Кирилом і 13-річним Іваном жили під постійними обстрілами. У Нью-Йорку немає води та газу – газогін окупанти перебили ще на початку повномасштабної війни.
“Я про свої мрії вже давно забув. Через війну”, – каже 13-річний Іван.
Евакуацію ускладнювало те, що російська армія постійно обстрілює дорогу із Торецька до Нью-Йорка є ймовірність потрапити під удар артилерії, дронів чи протитанкових ракет.
Паула Родрігес із Домініканської Республіки загубила собаку у аеропорту “Атланта” – найзалюдненішому у світу. Розлука далася жінці дуже важко. Однак за три тижні очікування господиня має шанс зустрітися із своєю улюбленицею.
Як розповідала CNN Паула, вони разом з 6-річною Маєю прилетіли до США на двотижневий відпочинок 18 серпня. Вони планували провести відпустку у Сан-Франциско, але мали здійснити пересадку у аеропорту Гартсфілд-Джексон, також відомому як “Атланта”.
Американські прикордонники сказала жінці, що вона “не відповідає вимогам” для отримання туристичної візи і має провести ніч у слідчому ізоляторі і найближчим рейсом повернутися додому, але собаці в слідчий ізолятор не можна. Мая мала провести ніч у центрі для тварин зі спеціально навченим персоналом.
Наступного ранку Паулу повели до терміналу. Жінка переймалася за Маю – у собаки через хвилювання у польоті почалася діарея, тож вона потребувала догляду. Але біля терміналу Маї не було. Коли ж Паула почала допитуватися, там відповіли, що Маю не знайшли. У співробітників центру тварин немає часу її шукати. А Паула має сісти на літак.
Таким чином жінку видворили з країни без її собаки.
Два дні Паула писала звернення і телефонувала у всі можливі інстанції. Зрештою їй відповіли – клітка відкрилася, і Мая втекла, коли її транспортували до літака. Вона побігла по злітній смузі. Співробітники намагалися її упіймати, але пес був швидшим.
“Усі, хто мене знає, знають, що вона для мене значить. Я без неї нікуди не йду. Вона настільки добре поводиться, що я воджу її в ресторани, буквально всюди. Вона мій партнер у всьому”, – розповідала жінка журналістам.
“Я в агонії. Я живу в кошмарі, знаючи, що моя дитина десь там налякана або може бути поранена. Всякі думки приходять мені в голову, і я нічого не можу з цим зробити. Кожна хвилина здається днем”, – бідкалася Паула
Робін Олгуд, який займається пошуком зниклих тварин, розклеїв листівки по всьому аеропорту. І зрештою Маю помітили.
«Втомлену, але зовні здорову, її доставили до ветеринара, і очікується, що незабаром вона повернеться додому», — йдеться у дописі.
Як розповідало BitukMedia, 15-річний пес Міньйон із округу Марікопа в амерканському штаті Арізона воз’єднався із родиною після 12 років блукань. Не відомо, що з ним сталося, але зоозахисники кажуть – з моменту, як його знайшли, він зовсім не виляв хвостом
Два резервуари з вином лопнули на заводі Destilaria Levira у португальському муніципалітеті Анадія. Червоне вино вихлюпнулось і потекло з пагорба, як справжня стрімка річка. Об’єму пролитого алкоголю майже вистачило б на олімпійський басейн — 2,2 млн літрів.
За інформацією видання, від інциденту ніхто не постраждав. Причини вибуху резервуарів поки не встановлені.
Загалом, як пише видання Diário de Coimbra, на вулиці містечка Сан-Лоренсу-ду-Байру (São Lourenço do Bairro) вилилося 2,2 млн. літрів алкоголю. На відео, якими очевидці діляться у соцмережах, видно, як вулицею, що йде під нахилом, тече ціла річка червоного вина.
З побоювань, що винні потоки забруднять місцеву річку Чертима, місцева влада оголосила екологічну тривогу. Пожежна служба муніципалітету Анадія перекрила вину шлях та відвела його від річки. Рідина, не завдавши шкоди водойми, втекла у поле, повідомили місцеві ЗМІ.
Внаслідок пригоди постраждав лише підвал винокурні, який затопило вином. Тим часом компанія заявила, що видалить просочену алкоголем землю та візьме на себе всі витрати на ліквідацію наслідків НП.
Як розповідало раніше BitukMedia, у Британії видра завдала шкоди готелю на 126 тис. доларів. Вона поцупила з тамтешніх ставків рідкісних коропів. Доказ – відео з моментом крадіжки.
Альпініст з Нової Зеландії дивом вижив при падінні з висоти 600 метрів. Чоловік відбувся незначними травмами. Між тим, 600 метрів – це висота майже двох Ейфелевих веж.Альпініста врятувала весняна погода, передають місцеві медіа.
Чоловік впав зі схилу гори Таранакі на Північному острові. У поліції заявили, що альпіністові “винятково пощастило залишитися живим”. Його врятувала весняна погода, яка розм’якшила лід, а отже, людина впала в сніг.
Висоту, з якої він впав, можна порівняти з Центральною вежею готелю Makkah Clock Royal Tower в Мецці (Саудівська Аравія), яка є четвертою за висотою будівлею та шостою за висотою окремо стоячою спорудою у світі. А ще йдеться про висоту, яка майже вдвічі перевищує висоту “Скалки”, лондонського хмародеру, що здіймається в небо на 309 м, або майже двох Ейфелевих веж.
Для порівняння: так виглядає Makkah Clock Royal Tower в Мецці (Саудівська Аравія). Фото – з відкритих джерел
Альпініст був у складі групи, що піднімалася на гору Таранакі. З гори він упав 9 вересня близько полудня за місцевим часом. Інші члени групи побачили, як альпініст скотився з гори, спустилися вниз у намаганні його знайти.
Гора Таранакі має репутацію однієї з найбільш смертоносних гір у Новій Зеландії. У 2021 році двоє альпіністів впали і розбилися на смерть з того ж місця, звідки впав і цей альпініст.
Таранакі — сплячий вулкан, розташований у відносній ізоляції на західному узбережжі Північного острова Нової Зеландії. Його ізоляція від інших гір, близькість до берегової лінії та географічне положення створюють одні з найбільш мінливих та несприятливих погодних умов у Новій Зеландії. “Погода в поєднанні зі складним і нерівним рельєфом створює надзвичайно унікальне середовище. Одна помилка може бути катастрофічною”, – застерігає Рада з безпеки гір країни.
Гора Таранакі. Фото – Sky News
Хоча такі падіння безсумнівно рідкісні, історія знає й інші приклади, коли люди, які пережили великі падіння, залишались відносно неушкодженими. Хоча, схили, можливо, були не такими крутими, як в альпініста у Новій Зеландії.
Адам Поттер впав з висоти 300 метрів гори Sgùrr Choinnich у Шотландії. Під час падіння в 2011 році він впав через три скелі. Незважаючи на те, що Поттер зазнав травм, він зміг підвестися. Інший альпініст пережив падіння з висоти 400 метрів у Канаді – впав зі схилу гори Лефрой, яка має висоту 3423 м.
Як розповідало раніше BitukMedia, у Мексиці 8-річний хлопчик впав в кратер вулкана під час прогулянки поблизу Мехіко-Сіті і вцілів.
Так виглядає популярна кавова новинка від
Luckin Coffee - лате з горілкою. Фото - ChinaImages/Sipa USA
Китайська мережа кав’ярень Luckin Coffee запропонувала своїм відвідувачам лате зі смаком дорогої китайської горілки байцзю. Попит на новинку був таким високим, що за пару днів в компанії повністю закінчився алкоголь виробництва “Маотай”.
Китайські бариста, схоже, вирішили зламати всі звичні уявлення про те, якою може бути кава, і додали в неї… горілку.
Нова позиція в меню буквально підірвала китайський ринок — напій став неймовірно популярним. В асортименті мережі кав’ярень Luckin Coffee лате зі смаком горілки маотай з’явився тільки 4 вересня і відтоді “продажі напою трохи перевершили очікування”. Так у компанії пояснили продаж понад 5 млн чашок кави на суму 100 млн юанів (13,6 млн доларів). І це тільки за перший день продажів!
У кав’ярнях панував ажіотаж, а кількість згадок закладів в соцмережах зашкалювала.
Фото – China News
Продовження було логічним – алкогольний лате припинили продавати. Керівництво компанії виправдалось тим, що в них елементарно закінчились інгредієнти для маотай лате. Йдеться про молоко, яке заздалегідь змішують з маотай, за рахунок чого воно вбирає весь смак та аромат алкоголю.
Маотай – це різновид байцзю, легендарного китайського напою, який називають найміцнішою горілкою у світі. У складі лате від Luckin Coffee молоко змішують з маотай міцністю 53%. Однак вміст алкоголю в одній чашці такого напою не перевищує 0,5%.
Представники Luckin Coffee запевнили, що вже замовили нову партію горілки і почнуть радувати своїх гостей вже найближчим часом.
Виробляють маотай тільки в одній точці світу – в провінції Гуйчжоу. Вважається, що це єдина локація з ідеальними кліматичними умовами та водою для вирощування сорго, без якого не зробити справжню байцзю. Ферментація напою відбувається впродовж трьох-п’яти років, а випускають цей екзотичний алкоголь обмеженими партіями. У Китаї пляшка байцзю коштує 3500 юанів (480 доларів).
Маотай називають класичним зразком соусного стилю байцзю, оскільки ця горілка пахне соєвим соусом, грибами та кавою. Але на що воно стає схоже при додаванні гарячого молока, залишається лише здогадуватись.
Як розповідало раніше BitukMedia, японська компанія Nissin, що спеціалізується на виробництві їжі швидкого приготування, презентувала геймер-френдлі локшину.
У США щаслива семирічна дівчинка отримала подарунок на день народження – знайшла золотисто-коричневий алмаз вагою 2,95 карата.Це сталося в Національному парку “Кратер алмазів” в штаті Арканзас.
Повідомляють, що Аспен Браун знайшла алмаз під час святкування свого сьомого дня народження 1 вересня. Вона була в парку разом з татом і бабусею.
“Алмаз Аспен блискучий і має золотисто-коричневий колір. Це цілісний кристал без зламаних граней з невеликою щілиною з одного боку, яка утворилася під час формування. Це, безперечно, один з найкрасивіших каменів, які я бачив за останні роки”, — розповів помічник суперінтенданта парку Веймон Кокс.
Знайдений дівчинкою алмаз “є другим за величиною, зареєстрованим відвідувачем парку цього року. На першому місці лише коричневий діамант вагою 3,29 карата, виявлений у березні”, — йдеться у пресрелізі парку.
Алмаз Аспен Браун, знайдений в Арканзасі. Фото – Arkansas State Parks
Дівчинка підібрала дорогоцінний камінь розміром із зелену горошину на стежці уздовж північно-східної сторони парку.
Аспен Браун не перша щаслива шукачка алмазів: згідно з релізом парку, щодня виявляють коштовні камені один або два відвідувачі. Понад 75 тис. алмазів було знайдено на місці, відколи фермер вперше виявив алмази на землі у 1906 році. Більшість відвідувачів парку зазвичай знаходять алмази вагою від 0,05 до 0,20 карата, тобто розміром приблизно з рисове зернятко.
Парк “Кратер алмазів” розташований у Мерфрісборо, штат Арканзас. Його відкрили у 1972. За даними парку, поле площею 15 га, де відвідувачі можуть шукати скарби, є розмитою поверхнею вулканічного кратера. Крім алмазів, внаслідок унікальної геології тут зустрічаються й інші коштовні камені, такі як аметисти та гранати.
Алмаз – найтвердіший природний мінерал, кристалічна форма чистого вуглецю з унікальними властивостями прозорості, твердості, пружності, стійкості до агресивних середовищ.
Як розповідало раніше BitukMedia, американське подружжя Джесіка і Сет Еріксони знайшли алмаз вагою 1,9 каратів (близько 0,4 гр) під час святкування 10-річчя свого весілля.
Молода розірвала шлюб з чоловіком через добу після весільних обітниць. А все через невдалий жарт нареченого. Він жбурнув торт в обличчя нареченій, як того нібито вимагає весільна традиція. Дівчина стверджує, що чоловік завдав їй болю і порушив її кордони.
До того, як зв’язати свої долі шлюбом, ця пара зустрічалася понад три роки. Пропозицію одруження британка прийняла з радістю. Перед весіллям дівчина попросила майбутнього чоловіка не повторювати популярний у Великій Британії жарт, коли молодята жбурляють один в одного весільним тортом. Наречена зізналась, що через цю традицію має підліткову травму: таким чином на її 17-річчя з неї пожартувала мати — тоді прикраса з десерту розбили дівчинці чоло, “недостатньо, щоб піти в лікарню, але достатньо для значної кровотечі”.
Однак на весільному бенкеті, коли прийшов час розрізати торт, наречений все ж таки кинув в обличчя нареченій шматок весільного частування вартістю 400 фунтів стерлінгів, чим зіпсував дорогий макіяж та весільну сукню. “Я ніколи не бачила, щоб він був егоїстичним, інколи незрілим, так, але навіть це було рідко”, – розповіла дівчина в соцмережах.
Сім’я та гості тільки посміялися з цього жарту. Незважаючи на вмовляння залишитися, дівчина залишила весілля, зібрала свої речі в спільму домі та вирушила до готелю. Після ночі роздумів вона подала на розлучення.
“Я попереджала його: якщо він повторить цю дурну витівку, то ми розлучимося. Це мав бути найщасливіший день у моєму житті, але він зіпсував усе через жарти, які я ненавиджу. І він знав про це”, – цитує видання 27-річну колишню наречену.
Весь цей час новоспечений чоловік намагався додзвонитися до молодої дружини. Вранці тій стало цікаво, чому чоловік дозволив собі таку поведінку. Коли наречена все ж таки зателефонувала йому, чоловік звинуватив її у зриві весілля. “Чому я повинен вибачатися за те, що ти не сприймаєш жартів”, – відреагував він. Чоловік вимагав, аби дівчина повернулася додому. Ця розмова тільки зміцнила її бажання розлучитися.
“І справа тут не так у торті та зіпсованій сукні, як у тому, що я не можу бути з чоловіком, який не несе відповідальності за свої дії. Він знав про мої почуття, про пережиту мною травму і йому було байдуже”, — підсумувала потерпіла.
Як розповідало раніше BitukMedia, 27-річна Кейлі Стед з уельського міста Суонсі зіграла гучне весілля, вартістю 12 тисяч фунтів стерлінгів. Святу не завадила та обставина, що наречений покинув молоду біля вівтаря без пояснень.
Штучний інтелект залучили до аналізу комп’ютерних томограм мозку пацієнтів в Одесі та прифронтовому Краматорську. Це відбувається в межах проєкту з телемедицини BrainScan.
BrainScan допомагає значно швидше діагностувати уражені хворобою чи ушкоджені травматично ділянки мозку.
“Нейромережа аналізує зображення компʼютерної томографії головного мозку в автоматичному режимі та виявляє патологічні зміни. І вже протягом 5 хвилин після обробки знімка програмою лікар може ухвалити рішення про подальше лікування. Це в кілька разів швидше, ніж зазвичай”, – пояснюють у міністерстві.
Одеський проєкт був пілотним. Медики Краматорська тепер послуговуються його результатами та досвідом.
Як розповідало BitukMedia, тропічній рибці Pomacanthus paru із зоопарку Денвера (США) зробили комп’ютерну томографію. Була потреба з’ясувати причину її дивної манери плавати на боку. І обстеження допомогло!
Розробники із Наньянського технологічного університету Сінгапуру створили тонку батарею для “розумних” контактних лінз. Вона заряджається від слізної рідини.
Батарея у лінзах має товщину 0,5 мм. Вона містить воду і покриття з ферменту — глюкозооксидазу. При контакті зі слізною рідиною, фермент вступає в реакцію з іонами натрію та хлору – речовинами, які роблять наші сльози солоними. В результаті у воді в акумуляторі утворюється електричний заряд.
На змодельованому людському оці батарея змогла виробити струм 45 мікроампер і максимальну потужність 201 мікроват. Цього достатньо для бездротової передачі даних з розумної контактної лінзи протягом 12 год.
Така батарея витримує до 200 циклів розряджання-заряджання, в той час, як аналогічні літій-іонні акумулятори витримують від 300 до 500 циклів.
Як розповідає BitukMedia, дослідники з Університету Коїмбри (Португалія) розробили нову м’яку роботизовану руку. Вона проста у виготовленні та легко масштабується. Розробка поєднує м’яке покриття з твердим екзоскелетом. Саме так влаштовані кінцівки тварин.
Українські ветерани здобули одне “золото”, три “срібла” та дві “бронзи” у першийдень змагань “Ігор нескорених” у німецькому Дюссельдорфі. Військові змагалися у паверліфтингу, легкій атлетиці та регбі на візках.
Першим із українців виборов нагороду Вадим Мазніченко – він здобув “бронзу” в штовханні ядра в категорії IF6, його спортивний снаряд пролетів 6.19 м. Срібло у метанні ядра завоював Володимир Гера – 4.84 м, з п’ятої спроби. Капітан команди Олександр Маковей виборов золото із цієї дисципліни у класі IF8, який метнув молот на 10,4 м.
Прапороносець збірної України на церемонії відкриття Микола Заріцький отримав “срібло” в класі IF1 із дисципліни “метання диска” з результатом 29.32 м.
Ветеран Максим Зубов вибором срібну медаль у категорії IP6 із паверліфтингу – підняв найбільшу вагу серед учасників – 75 кг. Українська парамедикиня Юлія “Тайра” Паєвська посіла на цих змаганнях 12-те місце в класі IP3-IP5 серед жінок.
Також Веніамін Бондарчук, Максим Дмитраш, Павло Лучків та Богдан Яроцький стали учасниками збірної команди Unconquered із регбі на візках. Разом з ними грали ветерани із Великої Британії, США та Південної Кореї. Збірна Unconquered із розгромних рахунком перемогла команду із Італії 15:3. Найрезультативнішим став Бондарчук – він здійснив сім спроб забити гол.
Як розповідало BitukMedia, 30 серпня на стрімінгові платформі Netflix відбулася прем’єра серіалу Heart of Invictus. Він розповідає про учасників минулорічних “Ігор Нескорених” в Гаазі. Показали там і українських військових, серед яких – волонтерка Юлія Паєвська “Тайра” .
Вонг, відомий такойж як Six Pack Chef, взяв участь в італійському шоу Lo Show dei Record. Там і встановив свій світовий рекорд.
Чоловік розповідає, що у 17 років він подолав рак. З того часу він вирішив побороти своє ожиріння і стати одночасно бодибілдером і відомим шефом.
“Рак – це найкраще, що сталося зі мною у житті. Коли ти маєш досвід розуміння, що завтра може не настати, це повністю змінює твій спосіб мислення, – сказав Вонг.
Як повідомляло BitukMedia, y французькому Ліоні три шеф-кухарі організували приготування піци з 834 видів сиру. Ця страва потрапила до Книги рекордів Гіннеса.
Приматолог Франс де Вааль стверджує, що людиноподібні карликові шимпанзе бонобо здатні на альтруїзм, співчуття, доброту, терпіння і чутливість. Фото - Finbarr O'Reilly / Reuters
Запам’ятовування послідовної інформації є основним для людини під час розмов, планування повсякденного життя або навчання. Нове дослідження шведських вчених демонструє, що ця здатність, ймовірно, є унікальною для людини. Навіть найближчі родичі людини, мавпи бонобо, не володіють здатністю запам’ятовувати порядок подій. Вчені знайшли підтверждення тому, що люди стали культурними істотами завдяки своїй пам’яті.
Коли ми розмовляємо зі співрозмовником, плануємо своє повсякденне життя, чогось навчаємось, готуємо їжу, ми автоматично запам’ятовуємо послідовність своїх дій чи порядок, в якому нам надходить інформація. Результати нового дослідження, проведеного вченими з Центру вивчення культурної еволюції при Стокгольмському університеті (Швеція), дозволяють припустити, що це абсолютно унікальна людська риса. Вона і є тією ключовою відмінністю, що відрізняє людину від представників роду шимпанзе родини гомінідів, які за своєю генетичною будовою вважаються найближчими до людини.
Гіпотезу про те, що розпізнавання та точне запам’ятовування послідовної, впорядкованої інформації — виключно людська прерогатива, висунув етолог Йохан Лінд. Він та його колеги проаналізували сотні досліджень за участю птахів та ссавців, серед яких нелюдиноподібні мавпи. Однак для остаточного підтвердження правильності цього припущення, не вистачало даних про те, чи є така здатність в інших вищих приматів.
Фото – Wikipedia
Для цього дослідники провели низку експериментів за участю бонобо (карликових шимпанзе) та людей. У ході експериментів учасникам потрібно було запам’ятовувати короткі послідовності простих символів на екрані монітора. Наприклад, чергування жовтого і синього квадратів: якщо вони з’являються в правильному порядку – спочатку жовтий, а потім синій, то учаснику необхідно було доторкнутися до екрану праворуч, а якщо навпаки, то ліворуч.
І от результат: бонобо повністю провалили всі завдання. Їхня оперативна пам’ять не дозволяла запам’ятати правильну послідовність символів навіть після двох тисяч повторів. Бонобо забували, що бачили квадрат того чи іншого кольору вже через 5–10 секунд після його зникнення з екрану, і не могли відрізнити послідовність “синій перед жовтим” від “жовтий перед синім”, незважаючи на те, що вони повторювалися вже тисячі разів. Люди, як і очікувалося, навчилися відрізняти та запам’ятовувати послідовності практично миттєво.
Такі результати показали, що тільки людина здатна запам’ятовувати послідовну інформацію. Це підтверджує теорію про те, що люди стали культурними істотами завдяки своїй пам’яті.
Дослідження підтвердило гіпотезу про вплив послідовної пам’яті на еволюцію людини. Завдяки їй люди змогли розмовляти різними мовами та планувати свої дії, і досі ця здатність залишається унікальною.
Як розповідало раніше BitukMedia, люди зрозуміли без підказок більше 50% жестів шимпанзе. Можливо, вчені тепер близькі до відкриття давньої мови предків людей та мавп.
2024 року Венеція нарешті запровадить платню за відвідування міста. Поки в експериментальному режимі, який відкладали через тривалі дискусії. В такий спосіб хочуть запобігти надмірному зростанню туристів одного дня.
Плата, яка становитиме 5 євро з особи, стягуватиметься з усіх туристів віком від 14 років, які приїжджають до знаменитого італійського міста каналів на один день.
Спочатку її запровадять в експериментальному порядку – на період весняних свят та літніх вихідних, коли місто максимально залюднене. Щоправда, точну дату, коли це станеться, поки що не називають.
Як пояснив член ради з туризму Венеції Сімоне Вентуріні, мета полягає в тому, щоб знайти “новий баланс між правами тих, хто живе, навчається чи працює у Венеції, та тих, хто відвідує місто як турист”.
Фото – Venezia Autentica/Sebastian Fagarazzi
Ідею запровадження плати за відвідування міста для “туристів одного дня” у Венеції вперше висунули у 2019 році, але тоді так і не ухвалили – на заваді встала пандемія COVID-19. Потім місто розглядало можливість запровадження плати у 2022 році, але знову відклало її – до 2023-го, а потім відклало ще раз. І от нова дата.
На відвідувачів, які зараз бронюють проживання у готелях, вже поширюється податок, але інший.
Податок на день перебування в Венеції запроваджується з метою запобігання надмірному зростанню мандрівників у місті. Багато туристів в Італії називають Венецію місцем, обов’язковим для відвідування, тому їх тут найчастіше більше, ніж самих венеціанців.
За останні кілька років Венеція зробила низку заходів щодо збереження своєї унікальності, зокрема оголосила водні шляхи навколо мегаполісу “національною пам’яткою” та заборонила прохід каналами великих круїзних суден. Завдяки цим заходам місто, яке перебуває під загрозою зникнення, отримало тимчасове відстрочення від включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Проте минулого місяця ЮНЕСКО знову рекомендувала включити Венецію до цього списку, назвавши зусилля “наразі недостатніми”.
Фото – Alamy
Крім Венеції, наступного року мандрівникам до Європи доведеться сплачувати додатковий збір через введення в дію Європейської системи інформації та авторизації подорожей (ETIAS). Ця плата становитиме 7 євро ($7,51) і діятиме протягом трьох років або до закінчення терміну дії проїзного документа.
Потерпає від навали туристів й містечко Портофіно, що на італійській Рив’єрі. Тут запроваджуютьштрафи для тих, хто надто довго затримується на популярних локаціях. Шанувальники селфі стали для італійців надто великою проблемою. Але покарання грошима має подіяти.
Як розповідало раніше BitukMedia, жителі містечка Гальштат, що у центральній частині Австрії, вийшли на акцію протесту проти масового туризму. “Кіношний” Гальштат, що є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, налічує трохи більше 700 мешканців, але у розпал сезону його відвідує до 10 тис. людей на добу.
Ерленд Боре зі своїм скарбом. Фото - АР/University of Stavanger
“Велика золота знахідка століття” в Норвегії була виявлена після того, як лікар Ерленда Бора порадив йому знайти заняття на свіжому повітрі. 51-річний аматор з металошукачем зірвав археологічний джекпот. Норвежець знайшов артефакти, яким близько 1500 років.
51-річний Ерленд Боре придбав металошукач після того, як лікар порадив йому не сидіти на канапі, а проводити більше часу на відкритому повітрі.
Чоловік почав вигулювати обладнання на березі острова Реннесей на південному заході Норвегії, неподалік міста Ставангер. Якось металошукач запищав, і Боре помітив у землі щось схоже на золото. “То якісь шоколадні монетки” – перше, що він подумав.
Спочатку чоловік не повірив в удачу і вважав знахідку звичайними дрібничками. Проте сумніви змусили Боре зв’язатися з місцевими археологами. Ті розпочали розкопки і виявили дев’ять підвісок, три персні та десять золотих перлин, які хтось міг носити як ефектну прикрасу 1500 років тому. Загальна вага знайдених скарбів становить трохи більше 100 грам (3,5 унції).
Оле Мадсен, директор Археологічного музею Університету Ставангера, каже, що знайти “стільки золота одночасно надзвичайно незвично”.
Доцент Археологічного музею Хокон Реєрсен каже, що золоті підвіски — плоскі, тонкі, односторонні золоті медалі, які називаються брактеатами, — датуються приблизно 500 роком нашої ери. Йдеться про, так званий, період переселення Норвегії, який тривав між 400 і приблизно 550 роками.
Підвіски та золоті перли були частиною “дуже ефектного намиста”, яке було виготовлене вмілими ювелірами, такі носили найвпливовіші представники суспільства, сказав Реєрсен. Він додав, що “в Норвегії не було подібного відкриття з 19 століття, і це також дуже незвичайне відкриття в скандинавському контексті”.
Експерт з таких підвісок, професор Зигмунд Ерль з того ж музею, сказав, що близько 1000 золотих брактеатів наразі знайдено в Норвегії, Швеції та Данії.
Згідно з норвезьким законодавством, будь-які історичні предмети, датовані до 1537 року, і монети, випущені до 1650 року, вважаються державною власністю, і людина, яка їх знайшла, повинна здати артефакти в музей.
Археологи вважають, що знайдені підвіски та монети були створені приблизно у 500-х роках нашої ери. Це означає, що Боре доведеться попрощатися з усіма знахідками. Однак він все одно отримає винагороду. Нині Національне управління старовини Норвегії займається визначенням суми, яку отримає щасливчик.
Як розповідало раніше BitukMedia, на початку цього року чоловік зі штату Кентуккі отримав найбільший сюрприз у своєму житті, просто копаючи на своєму кукурудзяному полі. Він випадково виявив схованку з понад 700 золотих та срібних монет часів Громадянської війни в США.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
