Поліція мексиканського міста Ель-Маркес випадково знайшла тигреня у багажнику авто місцевої родини. Тварину намагалися провезти контрабандою. Зловмисники занервували, коли їх зупинили правоохоронці.
Муніципальна поліція зупинили пару в авто за незначне порушення правил дорожного руху. Однак пара в салоні поводилася агресивно, водій дуже занервував і спробував утекти. Однак правоохоронці здійснили маневр і змогли заблокувати машину.
Після того правоохоронці оглянули авто і знайшли там тигреня, затиснуте між сумками та валізами.
У Мексиці можна володіти екзотичними тваринами, але за умови ліцензії і довідки, що тварина народилася у неволі. Часто наркоторгівці та інші злочинці купують собі тигрів чи інших диких тварин нелегально.
Зараз тигреням опікуються екперти. Вони спробують повернути його до природного середовища.
У Мексиці час від часу стаються казуси із великим кішками. Так, у 2020-му дорослий бенгальсий тигр сам бродив вулицями міста Тлакепаке. 2019-го у Мехіко правоохоронці зняли з даху трьох левів – чоловік утримував там їх роками. Рик хижаків дуже дошкуляв сусідам.
Як повідомляло BitukMedia, 20-річну американку із Техаса Саванну Ніколь Вальдез судять за те, що вона провезла контрабандою мавпу. Жінка зробила вигляд, що вона перевозить ящик пива.
The Guardian обрала фото Дмитра Козацького (позивний “Орест”) до переліку найкращих світлин року. Йдеться про світлину, яку він він зробив на металургійному заводі “Азовсталь”. Орестові вдалося зробити його за день до того, як військовослужбовці полку “Азов” отримали наказ вийти з “Азовсталі”. Дмитро Козацький вивантажив світлину та інші матеріали в соцмережі з проханням якомога більше їх поширювати.
Фото – Сергій Бобок
Також до топу найкращих фото потрапила світлина харківського фотографа Сергія Бобока для AFP. Там зображені волонтери та працівники сфери охорони здоров’я Анастасія Грачова та Антон Соколов, які святкують весілля на руїнах міста. Весільна церемонія відбулася на одній зі станцій харківського метро, а весільну фотосесію вирішили влаштувати на вулицях зруйнованого Харкова.
У добірці The Guardian є ще одне фото, зроблене в Україні. Це емоційне прощання на залізничному вокзалі в Одесі. Момент зафіксував на початку березня Салван Джорджес для The Washington Post: “Я йшов по перону, коли побачив світло з одного вікна. Там був чоловік, який емоційно прощався з жінкою, яка піднялася на борт. Я відклав камеру. Це може бути їхнє останнє прощання: я не маю права його переривати. Але чоловік кивнув, тож я почав фотографувати. Я помітив, що плачу за камерою. Коли потяг рушив, він пішов за ним на платформу. Коли він не встигав за цим, він повернувся до мене зі сльозами на очах. Ми стояли разом мовчки”, – ділиться фотограф.
Фото – Салван Джорджес, The Washington Post
Крім того, серед найкращих фото року – протести проти заборони абортів у США та на похороні іранки Махси Аміні, яку до смерті побила поліція; світлина іммігранта, якого лікує охоронець на кордоні США та Мексики, та мігрантів, які збираються перетнути Ла-Манш у французькому Дюнкерку; фото батька, який несе ховати свого сина після землетрусу в Індонезії; світлина меморіалу після стрілянини в школі Техаса; знімок королеви Єлизавети ІІ під час чаювання з ведмедиком Паддінгтоном у Букінгемському палаці; фото хлопчика, якого відтягують із футбольного поля (він, ймовірно, хотів бути ближче до Кріштіану Роналду).
Загалом до рейтингу увійшло 20 світлин, переглянути їх можна за посиланням.
Як повідомляло раніше BitukMedia, журі визначилось з найсмішнішою фотографією дикої природи 2022 року. Переможцем Comedy Wildlife Photography Awards стала американка Дженніфер Хедлі. Її світлина під назвою “Такі собі котячі рефлекси” (Not so cat-like reflexes) визнана найкращою.
Вчені Університету штату Орегон (США) виявили в Айдахо наконечники стріл. Вони на пару тисяч років старші за всі сліди людини, коли-небудь знайдені на обох американських континентах. Гостро заточені знаряддя виявилися найдавнішими предметами, коли-небудь розкопаними в Новому Світі.
Вуглецевий аналіз показав, що зброї близько 15 700 років, і зроблено вона майстерно на ті часи. Фахівці вважають, що люди, які жили на цих землях, вже мали навички та культуру, які, швидше за все, принесли з-за океану.
Для вчених це перший речовий доказ їхньої гіпотези, що перші люди з’явилися на американських континентах щонайменше 16 тисяч років тому. Ці стріли проливають світло на життя і звичаї ранніх місцевих народів.
Раніше по всій території Північної Америки знаходили рифлені наконечники культури Кловіс, яким 12–13 тисяч років. А також фрагменти стріл віком 13 400 років були виявлені на тій самій ділянці, що й нові знахідки.
Найстаріші свідчення присутності людини були відкриті на ділянці Куперс-Феррі на річці Салмон в Айдахо. Історично ця земля належить індіанському племені не-персе, який зараз мешкає в однойменній резервації в Айдахо. У цього народу вона відома як стародавнє поселення – село Ніпехе.
Вчені підняли 13 кам’яних наконечників як цілих, так і фрагментованих. Завдовжки від 1,2 до 5 сантиметрів, вони мають симетрично-скошену форму та гострі, як бритва. За словами експертів, вони демонструють складні технології того часу: оскільки, ймовірно, були частиною не стріл або списів, а дротиків. Але, попри розмір, були смертоносною зброєю.
Фото – SCIENCE ADVANCES
«Є припущення, що наконечники ранніх снарядів мали бути великими, щоб вбити велику дичину. Проте наконечники менших розмірів, встановлені на дротики, проникають глибоко і спричиняють величезні внутрішні ушкодження. З такою зброєю можна було полювати на будь-яку відому нам тварину», – пояснив керівник групи археологів Лорен Девіс, професор антропології в Університеті Орегона.
Крім віку, древні дротики мають ще одну важливу особливість: експерти стверджують, що вони мають дивну схожість з наконечниками стародавньої зброї, знайденими на острові Хоккайдо в Японії. Вік яких — 16–20 тисяч років. Тобто найраніші народи Америки володіли тими самими знаннями та навичками, що й жителі Північно-Східної Азії.
Це також підкріплює відому гіпотезу про міграції через Тихий океан людей льодовикового періоду. Завдяки ним перші американці могли бути генетично та культурно пов’язані з азіатськими землями.
Як повідомляло раніше BitukMedia, під час розкопок у місті Явне ізраїльські археологи знайшли свинцевий снаряд для пращі. На ньому грецькою мовою написано: “Перемога для Геракла та Хаурона”. Фахівці не виключають, що знахідка, завдовжки 4,4 см і віком близько 2200 років, може належати до подій, пов’язаних з легендарним повстанням Макавеїв і святом Ханука.
Різдвяний атрибут – омела – за своїм романтичним виглядом приховує таємницю. Насправді це напівпаразит, який атакує живі дерева. Форадендрон, рід омели, який часто використовують для прикраси осель, влучно перекладається з грецької як “злодій дерева”.
Якщо двоє опинились під омелою – мусять поцілуватись. Це різдвяна традиція. Проте вчені, на жаль, вважають, що це не так вже й романтично.
Справа в тому, що омела, по своїй суті, є напівпаразитом. Він атакує живі дерева та висмоктує з них життя.
Форадендрон — рід омели, яка походить від сандалового дерева та часто використовується для різдвяних прикрас. Сьогодні існують тисячі різних видів омели, які ростуть у різних куточках світу.
Відомо, що сандалове дерево, від якого походить омела, пускає своє коріння в коріння інших дерев для харчування. Проте омела діє дещо інакше — вона проникає в гілки дерев і черпає свою енергію з соку дерева-господаря та Сонця.
Кулі омели ростуть на великому дереві. Фото – Thomas Faull/Getty Images
Поширитися по всьому світу омелі допомогло її липке насіння. Воно заховане у смачних ягодах. Птахи з задоволенням харчуються ягодами, а потім розносять їх по світу з послідом, на лапах, у дзьобі. Коли фекалії з липким насінням потрапляють на дерева, вони чіпляються за нього, вважаючи його своїм новим деревом-господарем.
За словами Еллісон Воткінс, садівниці з AgriLife Extension, омела чимало дошкуляє дереву: робить його більш вразливим для комах та хвороб. Сама собою рослина навряд чи здатна занапастити здорове дерево, проте вона цілком може призвести до загибелі його кінцівок.
Відомо також, що омела може бути токсичною для людей і тварин. Втім, за словами Воткінс, її невелика кількість на різдвяних святах навряд чи має викликати занепокоєння.
Але омела має і хороші якості. До честі рослини, вона може виявляти доброту і ділитись деревом-господарем з іншими омелами, збільшуючи фотосинтез для поживних речовин і завдаючи дереву менше шкоди.
У багатьох екосистемах її квіти є нектаром для медоносних бджіл і рослиною-хазяїном для гусені. А пошкоджені омелою рослини можуть бути гніздами для птахів, кажанів, комах і навіть низки ссавців;
“Білки також ’їдять ягоди омели, а олені та дикобрази харчуються самою рослиною”, — каже спеціаліст з дикої природи Морін Франк з AgriLife Extension.
Крім того, за словами фахівця з дикої природи Моріна Франка, австралійська омела, наприклад, є важливою частиною екосистеми регентів-медоїдів (Anthochaera phrygia), які перебувають під загрозою зникнення та потребують омели як їжі та притулку. Густе листя є бажаною тінню для багатьох видів тварин, особливо в посушливих регіонах.
Як повідомляло раніше BitukMedia, Санта-Клаус вже підготував подарунки і готується розносити їх по всьому світу! І хоча цій традиції вже багато десятків років, вчені вирішили підрахувати, наскільки Санта сучасний чи підтримує він екологічний спосіб життя?
Сергій Сидоренко з професором Віленгалою та дружиною Тамарою.
Українському паралімпійцю Сергію Сидоренку повернули зір після 30 років сліпоти. Всі ці роки дзюдоїст з Житомира бачив лише рух та світло. Але завдяки лікарям з Катовіце (Польща) 55-річний медаліст літньої Паралімпіади зміг подивитися у вічі дружині та рідним.
30 років тому Сидоренко отримав опіки обох очей і майже нічого не бачив. Також одразу після аварії він не міг пересуватися самостійно. Але завдяки підтримці та турботі дружини Тамари він витримав цей удар долі і, незважаючи на травми, не кинув займатися спортом.
У 2004 році на Паралімпійських іграх в Афінах Сергій зупинився за крок від п’єдесталу. А за чотири роки у Пекіні завоював бронзову медаль у змаганнях дзюдоїстів у вазі до 73 кг.
Після повномасштабного вторгнення Росії Сидоренко із сім’єю виїхав до Польщі. У Катовіце йому продіагностували в Окружній залізничній лікарні та поставили у чергу на операцію, яка й відбулася напередодні Різдва.
Як повідомляє Śląski Uniwersytet Medyczny, Сергію трансплантували американську штучну рогівку типу Бостон 1. Операцію виконав видатний офтальмолог, доктор медичних наук Едвард Віленгала. І першого ж дня після операції до Сидоренка повернувся зір.
55-річний українець Сергій Сидоренко після опіків обох очей уже тридцять років бачить лише рух і світло. Завдяки операції в Катовіце він повернув зір і нарешті зміг подивитися в очі своїй дружині та дітям. Фото – Śląski Uniwersytet Medyczny.
“Я ніколи не забуду, як він дивився у вічі своїй дружині, не забуду щастя в його здорових очах. Це був особливий момент. Пацієнт тепер зможе нормально функціонувати”, – сказав професор Віленгала.
“Я починаю нове життя”, – сказав після операції щасливий Сергій.
Як повідомляло раніше BitukMedia, 16 грудня у Полтавському кардіологічному диспансері виконали унікальну операцію на серці – корекцію гіпертрофічної кардіоміопатії. Ця хвороба спричиняє раптову серцеву смерть. Полтавські лікарі робили подібну операцію вперше. Операцію провели попри російські ракетні обстріли.
Американська телерадіокомпанія CNN провела щорічне опитування серед своїх експертів щодо різних питань – від політики до кіно. Зокрема, американські політологи віддають Нобелівську премію миру у 2023 році Володимиру Зеленському.
Більшість експертів переконані, що президент України Володимир Зеленський отримає Нобелівську премію миру у 2023 році. Хоча є ті, хто віддали б її Джо Байдену чи навіть Ілону Маску – “за відновлення свободи мови у Twitter”.
Наступного року почнеться передвиборча гонка у США – вибори відбудуться 2024-го. Більшість експертів не розраховують на щось надзвичайне. Демократів представлятиме Джо Байден, а республіканців або Дональд Трамп, або Рон Десантіс. Десантіса, до речі, після виборів до парламенту називали набагато більш ймовірною кандидатурою.
Вартість одного Bitcoin експерти оцінюють в середньому у $20-30 тис., хоча є версія про $12 тис. і навіть $103 тис.
Щодо премії “Оскар”, думки експертів розділилися – оскільки вони не є кінокритиками і обирають фільм відповідно до свого ставлення до політики, БЛМ та просто особистісних вподобань. Більшість говорить, що це – “Топ Ґан: Меверік” – американський пригодницький бойовик із Томом Крузом.
Раніше у колонці для BitukMedia посол США в Німеччині за президентства Білла Клінтона Джеймс Бінденагель написав, що Україні потрібно створити міжнародний трибунал і в ньому доводити причетність володимира путіна і кремлівської верхівки до геноциду під час війни. Це переконає західне суспільство і доведе необхідність гарантій країнам-сусідам росії.
Томас Мазетті та його дружина Ханна ненавидять хіт Last Christmas.
Подружжя зі Швеції настільки ненавидить хіт Last Christmas гурту Wham!, що збирає 15 млн доларів. Цієї суми має вистачити, аби викупити права на пісню та заборонити її в ефірах довіку.
Збір ініціювали 55-річний Томас Мазетті та 33-річна дружина Ханна. Кажуть, їм вже вдалося зібрати 60 тисяч доларів.
За словами Ханни, вона зненавиділа пісню 13 років тому, коли працювала у кафе в Оксфорді. Там вона грала на повторі. Бувало, трек у закладі лунав понад сотню разів на день. Так і збожеволіти не довго.
Під час свят минулого року вона говорила з друзями про те, як сильно ненавидить цю пісню і скільки вона заплатила б, щоб більше ніколи її не чути. У листопаді цього року жінка згадала про ту розмову, коли знов почула ненависний трек перед початком святкового сезону. Це надихнуло Ханну ініціювати збір коштів.
Зараз до нього приєдналися 327 осіб. Вони пожертвували 62 100 доларів. Такими темпами подружжю ще довго терпіти Last Christmas. Права на хіт належать Warner Chappell Music UK та оцінюються у суму від 15 до 25 млн доларів.
Пік популярності дуету Wham припав на середину 1980-х років. Сингл Last Christmas вийшов у грудні 1984 року.
Троє дітей пари – 16-річний Август, 10-річний Джуліан та семирічна Ада, також беруть участь у місії позбавити світ від осоружної пісні.
За їхніми словами, вони поставили собі за мету зібрати 15 млн доларів. З такою сумою вже можна переходити на наступний етап переговорів з Warner Chappell Music UK.
Якщо мрія справдиться, вони мають намір скинути майстер-запис на звалище ядерних відходів у Фінляндії, “де він зберігатиметься щонайменше два мільйони років”. Ханна та Томас зазначають, що не ненавидять Wham!, а тільки цю пісню, яку змушені були весь час слухати.
Деякі люди критикують ініціативу. “Вони кажуть, що є гірші пісні, які слід видалити раніше, наприклад, All I Want For Christmas Мерайї Кері. Або якщо нам ця пісня не подобається, ми можемо одягнути навушники. Також вони кажуть, що дивно хотіти видалити гарний для решти людства трек тільки тому, що він не подобається нам”, каже Ханна.
У січні 2021 року пісня Last Christmas дуету Wham очолила британський чарт. До цього композиція йшла трохи більш як 36 років, що стало абсолютним рекордом з тривалості виходу пісні в музичний топ у країні. За тиждень перед рекордом Last Christmas прослухали 9,2 мільйона разів, свідчать дані порталу Official Chart Company. Це сталося у четверту річницю смерті музиканта Джорджа Майкла – одного з учасників Wham.
“Я дуже радий і трохи здивований. Мені приємно, що культова різдвяна композиція Last Christmas, нарешті, отримала звання “номер один”. Це данина поваги Джорджу, він би цим дуже пишався”, – написав у Twitter у січні 2021 року другий учасник Wham Ендрю Ріджлі.
Як повідомляло раніше BitukMedia, 8 листопада Павло Зібров презентував змінену композицію під назвою “Мертві орки не гудуть”. Це рімейк одного з найпопулярніших хітів відомого українського артиста. В оригіналі не гудуть мертві бджоли, але часи зараз інші.
Незвичайні сліди на кістках печерного ведмедя з Нижньої Саксонії виявила група фахівців з Тюбінгенського університету та Центру еволюції людини Сенкенберга (Німеччина). Акуратність порізів та місця, де їх зроблено, вказують: метою обробки було не м’ясо. За висновками вчених, давня людина намагалася отримати неушкоджену шкуру для захисту від негоди. Це найстаріший приклад такої експлуатації тварини – їй близько 300 тисяч років.
За словами експертів, свідчень про використання ведмежого м’яса в археологічному літописі Євразії того періоду взагалі немає. Найраніші сліди такої трапези знаходили у середньому палеоліті.
Розкопки в Саксонії проводили на стоянці часів раннього палеоліту. Це перший період кам’яного віку. На рештках печерного ведмедя добре видно сліди порізів на плюсневій кістці та фаланзі. Вчені звернули увагу, що обидві ці області не мають великої кількості м’яса. Це аж ніяк не соковитий шматок ведмежатини. Але шкуру, разом з тим, ретельно знімали.
“Сліди порізів на кістках часто інтерпретують як вказівку використання м’яса. Але там його майже нема. У цьому випадку такі тонкі та точні сліди порізу вказують на те, що близько 300 тисяч років тому люди в Північній Європі могли виживати взимку завдяки теплим ведмежим шкурам», розповів Іво Верхейєн, аспірант Тюбінгенського університету, фахівець із зооархеології.
Хутро цього лісового звіра складається з двох шарів: зовнішнього, з довгими волосками, і внутрішнього, з більш короткого і щільного волосся. Така шкіра може забезпечувати і захисний повітряний прошарок, і гарну ізоляцію. Вимерлим печерним ведмедям, щоправда, як і сучасним, вона була потрібна для довгої зимової сплячки.
Під час попередніх розкопок на цій же стоянці в Шенінгені було знайдено дев’ять дерев’яних метальних списів для полювання і палиці для метання. Крім того, археологи виявили скелети ссавців. Вони є свідченням того, що люди використовували великих травоїдних тварин для отримання м’яса та кісткового мозку, а з кісток робили знаряддя праці.
Нещодавні артефакти додають до цієї картини розуміння, що тварин вже на той час експлуатували не лише заради їжі. Їхні шкури були необхідні людям, щоб виживати у холоди в умовах північної Європи. Можливо, ведмежа шуба навіть стала ключовим чинником адаптації стародавніх людей до суворого клімату тієї місцевості.
Як повідомляло раніше BitukMedia, археологи Грузії повідомили про сенсаційне відкриття у селі Орозмані. У шарах землі віком 1,8 мільйона років виявлено зуб прадавньої людини. Це ще одна знахідка, яка змінює уявлення про історію людства і погляд на еволюцію.
Колосальна статуя фараона Рамзеса II в Єгипетській галереї скульптур Британського музею в Лондоні. Фото - РА
Вперше за 3200 років обличчя фараона можна побачити завдяки науковій реконструкції. Це результат спільної роботи вчених з Єгипту та Великої Британії. Вони відновили зовнішність Рамзеса II за допомогою 3D-моделі його черепа.
Фараон з XIX династії правив у 1279–1213 роках до нашої ери. Він вважається одним з наймогутніших правителів Стародавнього Єгипту, одним із двох фараонів, які прославилися військовою перемогою (у битві при Кадеші).
Рамсес Великий правив 67 років. Вважається, що за час свого правління він збудував більше храмів і мав більше спадкоємців, аніж будь-який інший фараон. Але як він виглядав, ніхто не знає. Точніше, не знав донедавна.
За словами Керолайн Уїлкінсон, директора лабораторії обличчя в університеті Ліверпуля Джона Мура, обличчя Рамзеса II вдалось відновити завдяки томографічній моделі його черепа та спеціальної комп’ютерної програми.
Спочатку у вчених вийшло обличчя 90-річного чоловіка — Рамзес помер перестаркуватим. А потім їм вдалося, також за допомогою комп’ютерних технологій, “омолодити” фараона і показати, як правитель виглядав у сорок років.
Реконструкція обличчя Рамзеса ІІ у віці 90 років. Фото – Face Face Lab at LJMU
“У нас вийшло обличчя дуже гарного єгиптянина з рисами обличчя, характерними для Рамзеса II, – каже співробітниця Каїрського університету Сахар Салім. — Яскраво виражений ніс, сильна щелепа. Ми орієнтувалися навіть на обличчя мумії”.
На думку професора Салім, процес реконструкції зовнішності допомагає “олюднити” мумії. Але процес дуже складний, адже один тільки череп не може розкрити всі деталі зовнішності людини. Надати обличчю форму – це лише півсправи.
Реконструкція обличчя Рамзеса II у віці 40 років. Фото – Face Face Lab at LJMU
“Найскладніше — це те, що відбувається після форми, — пояснює Керолайн Вілкінсон. – Потрібно дізнатися колір шкіри, волосся, очей, наявність зморшок, родимих плям. Тут нам дуже допомогла команда з університету Каїра”.
Наразі це єдина наукова реконструкція обличчя Рамзеса II, яка базується на комп’ютерній томографії його справжньої мумії. Усі попередні спроби дослідники вважають ненауковими та більшою мірою художніми.
Як повідомляло раніше BitukMedia, міжнародна група вчених створила нову реконструкцію обличчя одного з найвідоміших християнських святих – Антонія Падуанського. Вже за рік після своєї смерті цей португальський священик був канонізований. Ще з 13 століття Святий Антоній вважається покровителем бідних та мандрівників. За словами вчених, чоловік мав дуже велику голову.
Ендрю Маккарті, фотограф-аматор з США, відомий особливими зображеннями космосу. У своєму Twitter він опублікував новий знімок – цього разу деталізований портрет Сонця. Світлина з роздільною здатністю 164 мегапікселя дозволяє збільшити та розглянути подробиці на поверхні нашої головної Зірки.
На знімках Ендрю Маккарті можна побачити небесні тіла у максимальному наближенні. Такими їх бачили, хіба що, астронавти та дослідницькі зонди.
Фото – Andrew McCarthy / Twitter
Зокрема, на знімку Сонця у рідкій розігрітій плазмі можна роздивитись цілу групу темних плям. Це області виходу сильних магнітних полів та один з головних показників сонячної магнітної активності. Група сонячних плям у момент зйомки спрямована прямо на Землю, уточнив астрофотограф.
Щоб досягти такої деталізації, за словами автора, тільки на зйомку знадобилося кілька годин. “Вчора я витратив кілька годин на те, аби зробити деталізоване фото сонця за допомогою спеціально модифікованого телескопа. Ви можете розглянути кожну деталь”, – написав Ендрю Маккарті.
Одна з плям Сонця крупним планом. Фото – Andrew McCarthy / Twitter
Американець не приховує, що професійно не займається астрофізикою і своє заняття вважає хобі. Проте фотограф став відомий у всьому світі своїми деталізованими та дуже натуралістичними, як зазначають фахівці, зображеннями космосу. Маккарті спеціалізується на створенні докладних світлин, де видно географічні особливості небесних тіл.
Як повідомляло раніше BitukMedia, 7 грудня найвідоміший світлині Землі – Blue Marble – виповнюється 50 років. Екіпаж космічного корабля NASA “Аполлон-17”, останньої пілотованої місії на Місяць, зробив фотографію Землі та назавжди змінив уявлення про планету, на якій вони живуть.
Співробітники Музею Редпат у канадському Монреалі виявили рідкісне свідчення того, що динозаври ласували первісними ссавцями. У скам’янілому шлунку опереного динозавра мікрораптора (Microraptor zhaoianus) знайшли стопу крихітного теплокровного.
Рештки динозавра, датовані крейдовим періодом (близько 120 млн років тому) знайшли у Китаї. Дослідивши скелет мікрораптора, який має висоту близько метра, у шлунку знайшли залишки крихітної лапки довжиною 1 см. Кажуть, вона належала ссавцю, подібному до гризунів.
“Ці знахідки є єдиним переконливим доказом того, що саме динозаври споживали їжу, і вони надзвичайно рідкісні”, — пише професор біології Ганс Ларссон у прес-релізі.
Це лише другий зразок вмісту шлунку мікрораптора, у якому знаходять ссавців. Раніше знаходили решки первісних риб, ящірок та птахів, додає Ларсон
Як повідомляло BitukMedia, новий вид таргана подарував світу шматок домініканського бурштину. Відкриття зробив почесний професор Університету штату Орегон (США) Джордж Пойнар. І таргану, і його спермі, що знайшли з ним, близько 30 млн років! Це перший подібний випадок – досі останків тарганів разом з їхніми статевими клітинами в бурштині не знаходили.
У Таїланді мавпа вкрала у жінки документи та значну суму грошей — 50 тисяч бат. Це близько 1500 доларів США. Через витівку тварини жінці довелося понервувати.
Туристи, як правило, полюбляють знайомитись з дикими тваринами в природному середовищі їхнього проживання. Але правила безпеки ніхто не скасовував.
Примат вихопив у туристки сумку у пошуках їжі. Коли ж зрозумів, що всередині немає нічого їстівного, позбувся непотрібної речі, скинувши з високої скелі.
55-річна туристка звернулася до екстреної служби. Рятувальники, які прибули на місце, були змушені застосувати альпіністське спорядження, щоб спуститися зі скелі в густі джунглі.
Операцію транслювали для постраждалої у прямому ефірі соцмережі, аби жінка переконалася: усі знайдені гроші їй повернуть. Розкидані у джунглях купюри знайшли більш ніж за 100 метрів від того місця, де нахабна мавпа відібрала в людини сумку.
Поки шукали гроші та документи постраждалої туристки, у хащах знайшли ще багато речей, які закинули туди мавпи. Тепер залишилося тільки знайти власників цих предметів.
Фото – Thethaiger
Глава нацпарку Кхао Пхра Віхан, де стався інцидент, знову нагадав туристам – з мавпами слід бути напоготові і не годувати їх. Тварини можуть бути дуже зухвалими, якщо хочуть поживитись здобиччю.
Під час локдаунів 2020–2021 років, коли турпотік обірвався, на вулицях міста Лопбурі траплялися сутички між «бандами» диких макак. У новинах тоді розповідали, як «храмові» мавпи конкурують за їжу з «вуличними».
Як повідомляло раніше BitukMedia, поліція японського міста Оґорі в префектурі Фукуока розшукує агресивну мавпу, за попередніми даними – японського макака. Від дій зловмисника постраждали щонайменше 20 осіб.
Чоловіки та жінки бачать різні “можливості для дій”, перебуваючи вдома. Фото - Daily Mail.
Може здатись, що чоловіки не помічають в будинку ані заляпаних кухонних стільниць, ні неприбраних ліжок та брудної білизни. На жаль, статистика показує, що жінки частіше виконують хатню роботу, навіть якщо на словах ділять обов’язки порівну. Жінки ніби бачать більше “завдань” там, де чоловіки просто “сліпі”. Вчені з Кембриджу (Велика Британія) нарешті змогли зрозуміти чому так відбувається.
Експерти з Кембриджського університету оприлюднили так звану “теорію можливості” (affordance theory). Саме вона, на думку вчених, може дати пояснення, чому – у багатьох випадках – жінки перебирають на себе більше роботи по дому та догляду за дітьми. Автори дослідження припустили, що чоловіки та жінки бачать різні “можливості для дій”, перебуваючи вдома.
Автори роботи пишуть: “Коли жінка входить у кухню, вона бачить посуд, який потрібно вимити, підлогу, яку потрібно замісти, холодильник, який потрібно наповнити, стільницю, яку потрібно витерти, відро для сміття, яке потрібно винести, перестиглі банани, які потрібно утилізувати. Чоловік, зазвичай, бачить, що в раковині є посуд, що банани коричневі, а не жовті, або холодильник порожній. Але ці предмети не “притягують” його — вони не сприймаються як завдання, яке необхідно виконати”.
Команда внених припускає, що жінки з більшою ймовірністю побачать сигнал до дії, ніж чоловіки, можливо, через соціальну обумовленість. Сам сигнал і “можливість для дії” запускає нервовий процес, який готує до фізичних дій.
“Це може легке спонукання або навіть непереборна тяга, і часто потрібно докладати зусиль, щоб не робити цього”, — пишуть автори. Вчені пояснюють це “бажання діяти” на прикладі знижок. Ми часто купуємо непотрібні речі тільки тому, що нас ніби змусили купити їх через акцію. Хатні завдання можуть дратувати людину, доки вони не будуть виконані, або відволікати її від інших планів.
Дослідники зазначають, що таке сприйняття – пастка для жінок, яким доводиться робити більше. Вони зазначають, що чоловіків слід заохочувати для підвищення їхньої чутливості до хатніх сигналів.
Як повідомляло раніше BitukMedia, люди, які стикаються з цькуванням на роботі, більше схильні вірити в теорії змови. Такий висновок зробили науковці з британського Ноттінгемського університету у співпраці з колегами з Паризького університету Нантер. Психологи припускають, що це пов’язано з почуттям параної. Відчуваючи невпевненість щодо колег, людина охочіше чекає підступу від решти світу.
Базиліка Святого Антонія в Падуї. Фото - Wikipedia/Didier Descouens
Міжнародна група вчених створила нову реконструкцію обличчя одного з найвідоміших християнських святих – Антонія Падуанського. Вже за рік після своєї смерті цей португальський священик був канонізований. Ще з 13 століття Святий Антоній вважається покровителем бідних та мандрівників. За словами вчених, чоловік мав дуже велику голову.
Святий Антоній Падуанський при народженні отримав ім’я Фернандо де Буйон. Він народився в Лісабоні (Португалія) у 1195 році. А помер в італійській Падуї у 1231 році. Цього 36-річного португальського священика зарахували до лику святих вже за рік після смерті – у 1232 році.
Антоній Падуанський вважається покровителем і Лісабона, і Падуї. Він також покровитель бідних та мандрівників. Ще до нього звертаються віруючі католики, щоб він допоміг їм повернути втрачені чи вкрадені речі.
Нині можна буквально зазирнути в очі Святому Антонію. Напрочуд реалістичну реконструкцію його обличчя та зовнішнього вигляду вдалось зробити за допомогою комп’ютерної томографії черепа цього святого.
Ця реконструкція стала можливою завдяки ексгумації тіла Антонія Падуанського, яку ініціював ще Папа Римський Іван Павло ІІ.
Святий Антоній був членом католицького Ордену францисканців, тому його зобразили у відповідному коричневому вбранні – таке носили члени цього чернечого ордену. Щодо його зачіски, то такий зовнішній вигляд мали середньовічні ченці-францисканці.
Відтворене обличчя святого Антонія Падуанського, покровителя загублених і викрадених речей. Фото – Cícero Moraes/Luca Bezzi/Nicola Carrara
Зображення святого вийшло максимально реалістичним. Автором нової реконструкції зовнішнього вигляду стала група вчених на чолі зі спеціалістом із відтворення облич давно померлих людей, бразильським експертом з графіки Сісеро Мораєсом.
Теперішня робота була продовженням дослідження 2014 року. Тоді італійські вчені, використовуючи лише цифрову копію черепа священника, створили першу подібну реконструкцію. Тоді їм також допомагав Мораєс.
Італійські вчені, використовуючи лише цифрову копію черепа священика, у 2014 році створили першу реконструкцію обличчя святого. Фото – wikipedia/Cícero Moraes
“Ця реконструкція обличчя є найкращою версією тієї, що була створена 8 років тому. Нові технології дозволили точніше відтворити всі анатомічні особливості святого і ми вважаємо, що це найбільш реалістичне його зображення”, – каже Мораєс.
Святий Антоній Падуанський з Немовлям. Фото – Wikipedia
Також вчені заявили, що Антоній Падуанський мав дуже великий череп у порівнянні з середньостатистичним дорослим чоловіком. Тобто в нього була дуже велика голова. І вона була набагато більшою, ніж у сучасних людей.
Костел Святого Антонія у Львові. Фото – Wikipedia/Aeou
Як повідомляло раніше BitukMedia, вчені відтворили обличчя чоловіка, якого стратили у XVIII столітті у штаті Коннектикут, США. Його стегнові кістки були розташовані навхрест – така позиція вказує на те, що місцеві жителі вважали його вампіром. Більше 200 років по тому технології дозволили побачити, як він міг виглядати.
Напис "Захарія Бен Кереліс, присвячений святій Саломеї" в поховальній печері в Лахіші, Ізраїль, 20 грудня 2022 р. Фото - Melanie Lidman/Times of Israel
Ізраїльські археологи виявили місце, де похована загадкова Саломія. Згідно з одним апокрифом, вона була присутня при народженні Ісуса.
Археологи виявили у “печері Саломії” 2000-річну сімейну гробницю. Згідно з давніми легендами та апокрифами, там була похована повитуха, яка була при народженні Христа і засвідчила диво.
За словами експертів, це одна з найбільш вражаючих похоронних печер з багатим внутрішнім двором, мозаїчними підлогами, декоративним різьбленням та сотнями олійних ламп, принесених прочанами.
Місце розкопок: внутрішній двір похоронної печери площею 350 квадратних метрів у регіоні Лахіш, Ізраїль. Фото – Melanie Lidman/Times of Israel
“Печеру Саломії” знайшли мародери близько 40 років тому поряд із давнім біблійним містом Лахіш у південному Ханаані. Зараз це археологічний національний парк за 48 км від Єрусалиму. Археологи обстежили її 1984-го, але відтоді місце було закрите для публіки. Нові розкопки під керівництвом Управління старожитностей Ізраїлю вперше відкрили вченим передній двір печери та стародавню гробницю.
Двір займає близько 350 квадратних метрів, він оточений стінами з тесаного каменю, підлога вистелена мозаїкою. На деяких стінах вирізані витончені візерунки – гранати, розетки та вази з листям аканта. З двору відкриваються входи до печери з безліччю висічених у скелі похоронних ніш та зламаних оссуаріїв (кам’яних ящиків), які свідчать про єврейський звичай вторинного поховання.
Однак усередині також знаходиться християнська каплиця. За хрестами та десятками написів на її стінах, залишених у візантійський та ранньо ісламський періоди, вчені з’ясували, що каплиця була присвячена Саломії.
На подвір’ї знайшли низку кіосків, де продавали чи здавали в оренду глиняні лампи. У магазинчиках і всередині самої печери до нашого часу збереглися сотні цілих і розбитих олійних світильників, найпізніші з них датуються VIII-IX століттями. Лампи могли служити як для освітлення внутрішнього темного простору, так і для релігійних церемоній як свічки в сучасних храмах.
“Знахідки говорять про те, що гробниця належала багатій єврейській родині високого статусу у період Другого храму. Християнські прочани відвідували її з V до IX століття. Ім’я Саломія, можливо, з’явилося в гробниці в давнину на одному з оссуаріїв, що нині не збереглися. Так і виникла традиція ототожнювати це місце з Саломією-повитухою», — розповів Цві Фірер, керівник розкопок у Південному регіоні Управління старожитностей Ізраїлю.
Цві Фірер з Управління старожитностей Ізраїлю в печері в Лахіші, присвяченій акушерці Ісуса, Саломії. Фото – Emil Aladjem/ Israel Antiquities Authority
Саломія залишається загадковою фігурою, про неї розповідається лише в апокрифічному Протоєвангелії Якова. Історія розповідає про те, що Саломія була помічницею іншої повитухи. Обох Йосип привів з Віфлеєму до печери Різдва або до народження Христа, або одразу після. Але вони не приймали пологи, оскільки яскраве світло не дозволило їм наблизитись. Саломія не могла повірити, що її попросили прийняти пологи у Діви, і її рука висохла, а зцілилася, коли вона торкнулася немовля.
Саломія (праворуч) і бабка-повитуха Емея (ліворуч), що купають немовля Ісуса, є поширеною фігурою на православних іконах Різдва Ісуса; тут на фресці 12-го століття з Каппадокії. Фото – Wikipedia
Саломію зображували на деяких іконах Різдва у візантійській традиції (і на фресках — у західноєвропейській), хоча з XVI століття це було заборонено.
Щойно реставраційні та будівельні роботи будуть завершені, печеру обіцяють відкрити для відвідування.
Як повідомляло раніше BitukMedia, під час розкопок у місті Явне ізраїльські археологи знайшли свинцевий снаряд для пращі. На ньому грецькою мовою написано: “Перемога для Геракла та Хаурона”. Фахівці не виключають, що знахідка, завдовжки 4,4 см і віком близько 2200 років, може належати до подій, пов’язаних з легендарним повстанням Макавеїв і святом Ханука.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
