Не тот диявол, хто бризкає люттю. Британські вчені дослідили характер понад 300 тисяч собак та зробили однозначний висновок про те, яка з порід чотирилапих друзів людини найагресивніша. Ветеринари запевняють, що судити про породу за характером собаки не зовсім правильно. Але є інші ознаки, які чітко дадуть зрозуміти: перед вами — машина з шерсті та ненависті.

Про це розповідає The Telegraph.

“Собаче дослідження” провели експерти з Королівського ветеринарного коледжу в Лондоні. Кількість тварин, які взяли в ньому участь, вражає – 336 865 британських собак усіх порід.

Їхній висновок може здивувати. В результаті, як розповідають ветеринари на сайті коледжу, з’ясувалося, що найзліші — такі милі і приязні на вигляд кокер-спанієлі! 

Ба більше, ступінь їхньої агресивності залежала від статі (злішими виявилися кобелі) і забарвлення. Плямисті та багатобарвні пси показали. себе максимально невинними, а от серед однотонних топ агресії виглядає так: коричнево-шоколадного забарвлення – лише 4,33%; чорні – 6,29%; руді – 6,52%; золотисті – 12,08%.

Виходить, що власники золотистих кокерів повинні бути обережні – колір шерсті їхніх улюбленців вказує на те, що ті схильні так званої “кокер-люті”, і вони можуть бути навіть агресивнішими, ніж ротвейлери  – 12,08% проти 7,46%.

Однак, на відміну від пекельної репутації мініатюрної чихуахуа, кокер-спанієль вважається домашнім улюбленцем, приязним до дітей.

Ця порода є однією з найпопулярніших у Британії: минулого року в Кінологічному клубі Великої Британії було зареєстровано майже 30 тисяч цуценят. Породу  називають “веселим кокером” через їхній “постійно рухомвмй хвіст і веселу вдачу”. За популярністю цей собака поступається лише лабрадорам і французьким бульдогам.

Експерти зараз намагаються підвищити обізнаність про поведінку собаки, аби сім’ї, особливо з маленькими дітьми, могли обрати вихованця, який їм підходить, та уникнути кокерів, які найбільш схильні до нападів злості.

Доктор Ден О’Ніл, ад’юнкт-професор епідеміології тварин-компаньйонів, який очолював проєкт, вказує, що у 60-х і 70-х роках існувала таке визначення, як “лють кокерів”. “Деякі люди називали це “синдромом кокерської люті”, і було відомо, що деякі кокер-спанієлі просто навісніють і раптово стають дуже агресивними”, – каже О’Ніл.

За його словами, ця репутація з часом забулась, але нові дані демонструють, що “агресія все ще є певною проблемою для собаки, яка повинна бути справжнім люблячим сімейним улюбленцем”.

Як розповідало раніше BitukMedia, дослідники з Університету Сан-Паулу виявили, що більш важкі собаки, як правило, більш слухняні, ніж маленькі вихованці.