На 25 років можуть посадити у Нью-Йорку американця 28-річного Ленні Родрігеса Круза. Той тікав від поліції, спровокував масову ДТП, а коли сержант садив його в камеру, відкусив копу палець.
Подія відбулася незадовго до опівночі 20 вересня. Патрульний поліцейський помітив авто із незареєстрованими номерами, і попросив водія зупинитися.
Натомість Круз, який перебував за кермом, додав газу, вискочив на тротуар та помчав через нічний парк, розлякуючи перехожих.
Круз вчинив аварію із чотирма транспортними засобами, серед яких був непомаркований поліцейський автомобіль – його поставили як частину барикади, аби зупинити порушника. Один із водіїв авто потрапив в лікарню із серйозними травмами.
Круз був у стані алкогольного сп’яніння. Коли його спробували посадити у камеру, він вчепився у руку сержанта і відкусив тому дві фаланги безіменного пальця на лівій руці.
На судовому засіданні, яке відбулося у середу, прокуратура висунула Крузу наступні звинувачення: напад на поліцейського, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та без водійського посвідчення.
Як повідомляло BitukMedia, у Словаччині у селі Штеруси поліцейська камера на дорозі зняла авто, яке перевищило швидкість. За кермом сидів пес. За що саме оштрафували власника авто – невідомо.
Троє луцьких школярів Дмитро Александров “Жижик”, Сергій Доренко “Шторм” і Артем Самчук “Сокiл” утворили волонтерський загін “Гвардія “Воля“. Вони допомагають місцевим нацгвардійцям та збирають гроші для оборонців України.
Хлопці долучилися до оборони міста з перших днів повномасштабного вторгнення. Спочатку у дворі своїми силами побудували блок-пост. Потім познайомилися із нацгвардійцями, які патрулювали місто, і попросилися у патрулі.
Спершу бійці до ініціативи школярів поставилися скептично. Потім були ситуації, що вони виявляли “мітки”, фотографували і скидали патрульним. Це допомагало затримувати злочинців.
“Вони хоч і малі, але у них таке велике бажання допомагати”, – каже нацгвардієць Іван.
Зараз школярі несуть свою варту разом із дворовими собаками.
“Гільза відганяє інших собак, Куций завжди гарчить і ганяє п’яних, а Босик у нас знає багато команд”, — розповідає Сергій “Шторм”.
Діти також займаються збором коштів для військових – зібрали 43 тис. грн. Частину коштів передали у Фонд Сергія Притули, решту — іншим волонтерам.
Усі троє мріють долучитися до українського війська. Дмитро “Жижик” уже обрав собі спеціальність – хоче стати фронтовим медиком.
Як повідомляло BitukMedia, 9-річного волонтера із Городоччини на Львівщині Юрія Напору нагородили грамотою Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Хлопчик влаштовує благодійні концерти, і зібрав на них 3 млн грн для ЗСУ.
Мешканці шотландського села Скелморлі занепокоєні появою на своїх вулицях чоловіка у костюмі клоуна. Вдягнений у стилі Пеннівайза незнайомець блукає вулицями, а нещодавно кинув виклик поліції – “спіймайте мене”.
Клоун має сторінку у Facebook, де підписаний як Коул Деймос (Cole Deimos). Там персонаж зазначив, що “навчається у школі клоунів”.
Він записав віршоване відео-звернення. Там у віршованій формі відповів користувачам, що не бажає слави і золота. А всього лиш запрошує їх пограти у гру “сонне містечко” і відчути страх перед ним.
Поліції у цьому відео клоун кинув виклик – “спочатку спіймайте мене! Так, це виклик!”.
На відео у чоловіка змінений голос, а сама відеозйомка відбувається на любительстку камеру, через що зображення не чітке.
Поліція Скелморлі відповіла журналістам, що на клоуна ще ніхто із мешканців села не подавав заявку.
Пеннівайз – це персонаж із романів американського письменника Стівена Кінга. Являв собою іншопланетну істоту, яка харчувалася страхами, і тому набувала різноманітних подоб. Найулюбленішою подобою був клоун Пеннівайз.
Як розповідало BitukMedia, боятись клоунів – не соромно. Клінічні психологи з Університету Південного Уельсу розробили Анкету страху перед клоунами, щоб нарешті з’ясувати причини такої дивної і поширеної фобії. З’ясувалося, що люди жахаються клоунів частіше, ніж павуків, змій або чиєїсь крові.
Конкурс Vesuvius challenge пропонує призи дослідникам, які витягнуть розбірливі слова з обгорілих сувоїв Геркуланума. Фото - University of Kentucky
Алгоритм штучного інтелекту відновив частину літер з тексту давньогрецького сувою папірусу, майже знищеного виверженням вулкана Везувій. Навіть без розгортання артефакту вдалось розібрати слово “пурпурний”. За це студент, який створив алгоритм, отримав грошову винагороду у конкурсі Vesuvius Challenge.
Найпотужніше виверження вулкана Везувій у 79 році нашої ери повністю зруйнувало римські міста Помпеї, Геркуланум та Стабії та поховало під попелом не лише мешканців цих міст, а й чудову бібліотеку. У ній зберігалися 1800 сувої з папірусу, які вдалося знайти археологам в 1752 при розкопках Геркуланума.
Під впливом гарячого попелу і газу ці сувої сильно обвуглилися , але на них є ледь помітний текст. Однак, якщо спробувати розгорнути папірус, він розсиплеться.
Тому ці сувої довгий час здавалися втраченими назавжди, але нещодавно дослідникам вдалося виявити перше слово з одного з цих стародавніх текстів завдяки силі штучного інтелекту.
Ці два невідкриті сувої належать до колекції Французького інституту в Парижі і є одними з сотень, знайдених у бібліотеці на віллі, яка, як вважають, належала видатному римському державному діячеві, можливо, Луцію Кальпурнію Пізо Цезоніну, тестю Юлія Цезаря. Більшість документів зберігається у музеї Неаполя.
Щоб розпочати Vesuvius Challenge, конкурс з розшифровки давніх текстів, доктор Брент Сілс, професор кафедри інформатики Університету Кентуккі, та його команда поділилися тисячами 3D-рентгенівських зображень двох згорнутих сувоїв і трьох фрагментів папірусу. Вони також надали доступ до програми штучного інтелекту, попередньо навченої ідентифікувати літери в сувоях. Алгоритм натренували на зображеннях, де місця з написаним текстом можна виявити за зміною структури згортку через наявність чорнил.
Двоє студентів комп’ютерних наук, Люк Фаррітор з Небраски та Юсеф Надер з Берліна, взяли участь у Vesuvius Challenge і незалежно один від одного натрапили на одне і те ж давньогрецьке слово в одному з сувоїв: “πορφύρας”, що означає “пурпур”. 21-річний Фаррітор знайшов це слово слово першим й отримав приз у розмірі $40 тис., а Надер — $10 тис.
Зараз тривають переговори за розгадування решти тексту. Доктор Федеріка Ніколарді, папіролог з Неаполітанського університету Федеріко II, повідомила, що три рядки сувою, які містять до 10 літер, зараз можна прочитати, і очікується, що буде виявлено більше. Останні знахідки навіть показують щонайменше чотири колонки тексту.
У майбутньому алгоритм випробують і на інших збережених фрагментах папірусу.
Як розповідало раніше BitukMedia, штучний інтелект допоміг ідентифікувати давно забутий шедевр Рафаеля, а ще – знайшов раніше невідому п’єсу Фелікса Лопе де Вегі – автора “Собаки на сіні”.
П’ять нових видів спорту додадуть до програми літньої Олімпіади 2028 року в Лос-Анджелесі. Про це розповів голова Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах. Нові дисципліни дуже популярні у Сполучених Штатах.
2028 року будуть розіграні медалі зі сквошу, лакросу, бейсболу, крикету та флаг-футболу, який є варіацією американської версії гри. Як пояснили в МОК, рішення вмотивовано підвищенням локального інтересу до Олімпійських ігор з боку аудиторії у США.
Атлети вперше змагатимуться зі сквошу та флаг-футболу. Раніше бейсбол та софтбол, крикет і лакрос вже входили до програм деяких Олімпіад, проте вони ніколи не ставали постійними видами спорту на Іграх.
Олімпійське “золото” з бейсболу розіграють всьоме в історії. Софтбол досі був представлений лише на одній Олімпіаді — 2020 року в Токіо. Тоді змагання жіночих команд виграла Японія.
Змагання з лакросу востаннє проводили на рівні Олімпіади у 1948 році. Тоді Велика Британія та США звели виставковий матч до нічиєї — 5:5.
Найбільша перерва — в змагань з крикету: востаннє вони проходили 128 років тому. А останній турнір у цьому виді спорту відбувся у 1900 році, коли “золото” здобула Велика Британія.
Також МОК ухвалили рішення про включення ще однієї літньої дисципліни як постійної. Тепер на Іграх відбуватимуться змагання з “пляжного спринту у веслуванні”.
Офіційно затвердити включення згаданих видів спорту до програми Олімпійських ігор 2028 року мають на другий день сесії МОК в Мумбаї (Індія) у понеділок, 16 жовтня.
Нагадаємо, 34-а річна Олімпіада пройде 2028 року в Лос-Анджелесі.
Як розповідало раніше BitukMedia, українська збірна глухих футболістів вперше виграла світовий чемпіонат.
Адміністрація американського національного парку “Великий каньйон” натякає,що буде зрізати “замки кохання” із місцевих огорож. Птахи ковтають ключі від них, і це завдає тваринам великої шкоди.
Про це повідомляє сторінка національного парку у Facebook.
“Любов сильна, але не така ж сильна, як наші кусачки”, – написали представники парку.
У пості опублікували фото працівника, який зрізав частину огорожі, на якій туристи вішають “замки кохання”. Зазвичай люди пишуть на них свої імена та вішають на якихось туристичних атракціях, вірячи, що це зміцнить та покращить їхні стосунки.
Адміністрація заявила, що вважає такі символи кохання сміттям і графіті – у сенсі, формою вандалізму. Але більше того – люди викидають ключики від замків у каньйон, а там їх проковтують птахи. Іноді птахи можуть потрапити навіть під ніж хірурга через те, що наковтуються ключів.
Кондори, наприклад, дуже допитливі птахи, але вони не призначені для перетравлення металів, – пишуть співробітники заповідника. Якщо кондор проковтне забагато ключиків від замків, він може померти.
“Замки кохання” є великою проблемою для багатьох туристичних атракцій. Наприклад, у французькому Парижі на Мосту Мистецтв їх стало так багато, що міст почав руйнуватися через їхню вагу. У 2015-му влада вирішила зрізати 700 тис. замків. Їхня сукупна вага була як у 20 слонів.
Як повідомляло BitukMedia, 2024 року Венеція нарешті запровадить платню за відвідування міста. Поки в експериментальному режимі, який відкладали через тривалі дискусії. В такий спосіб хочуть запобігти надмірному зростанню туристів одного дня.
Підкидання монетки вважається чи не найчеснішим варіантом вирішення деяких проблем. Але наскільки цей метод дійсно справедливий? Нове дослідження показує, що він має певну упередженість. Аби це довести, вчені підкинули монету понад 350 тис. разів!
Ще 2007 року у своїй статті співробітники відділення математики та статистики Стенфордського університету (США) на чолі з Персі Діаконісом звернули увагу на те, що ступінь випадковості приземлення монетки тією або іншою стороною становить зовсім не 50%. А саме — трохи частіше (приблизно на 1%) монета падає так само, як її підкинули.
Вчені пояснили цей ефект тим, що через прецесію (так називається зміна напрямку осі обертання) монета, що обертається в повітрі, проводить більше часу в початковому положенні, що, зрештою, і впливає на результат.
І от тепер дослідники з Амстердамського університету вирішили перевірити висновки американського математика. Їхнє дослідження вважається наймасштабнішим в своєму роді: аналіз вчені зробили за результатами понад 350 тисяч підкидань.
У новому дослідженні (воно ще не пройшло рецензування) вчені зібрали 48 добровольців і дали їм 46 монет різних валют. Кожне підкидання фіксувалось на відео та аналізувалося. Загалом учасники підкинули монетку 350 757 разів.
В результаті виявилося, що Діаконіс та його колеги мали рацію — монета приземляється на той самий бік, з якого була запущена, у 50,8% випадків.
Дослідники також виявили, що результат кидка може залежати від того, хто кидає: в одних людей спостерігалася сильна упередженість в той самий бік, в інших – її практично не було. Результат, за словами дослідників, не залежав від валюти або ваги монети, що підкидається.
50,8% – здається не таким великим розривом, але він може стати перевагою в іграх, де необхідно зробити велику кількість кидків. Для таких випадків дослідники пропонують вкрай просте рішення: потрібно просто приховати від учасників стартове положення монети.
Як розповідало раніше BitukMedia, в Австралії з аукціону продали рідкісну 50-центову монету 1988 року. Лот пішов за 14,7 тисяч австралійських доларів. Цінною і дорогою дрібну монету робить помилка.
У селі Мамаївці під Чернівцями відкрили величезну гарбузову локацію в парку Vengreenery. Там знаходяться гарбузові пірамідки, хатинка і величезний гарбуз.
Окрім уже зазначених, у парку є гарбузова етнозона та кілька фотозон, в тому числі із трактором. Виставка стартувала 15 вересня і триватиме до кінця жовтня.
Також на території закладу є власний екопарк та найбільший батут України площею 650 кв.м.
Як повідомляло BitukMedia, найважчий гарбуз у світі виростив у США наставник з садівництва Тревіс Джинджер. Гігантський гарбуз на прізвисько Майкл Джордан заважив 1250 кг.
Джанлука Гримальда Фото - dr. gianluca grimalda / X (Twitter)
Вченого-кліматолога Джанлуку Гримальда звільнили через те, що він не приїхав на роботу вчасно. Чоловік відмовівся від авіаперельотів ще 10 років тому і не хотів поступатись принципами. Шлях морем з Соломонових островів, де він півроку вивчав вплив вуглецевих викидів, до його інституту в Німеччині зайняв би два місяці.
Історія розпочалася у вересні. Тоді Гримальда, співробітник Кільського інституту світової економіки, отримав повідомлення про необхідність до кінця місяця прибути до Німеччини зі звітом про свою роботу в експедиції до Папуа-Нової Гвінеї в Океанії.
Вчений ще десять років тому свідомо відмовився від авіаперельотів задля зменшення кількості вуглецевих викидів. Гримальда хотів дістатися додому на поромі. Але прибуття найближчого судна до островів з подальшим курсом до Європи очікувалось лише 14 жовтня.
Виш, в якому працював кліматолог, буквально змушував його прилетіти додому літаком під загрозою усунення від роботи. Джанлука Гримальда відмовився підкоритися керівництву інституту – і його було звільнено. 11 жовтня чоловік отримав офіційне повідомлення про розірвання контракту.
Сам Гримальда не згоден з рішенням керівництва і готовий його оскаржувати. Щоправда, він визнає – з юридичної точки зору рішення інституту є правомірним.
“В умовах надзвичайної кліматичної ситуації викидати 4,9 тонни вуглекислого газу, аби якнайшвидше повернутися до Європи, неприйнятно для мене з моральної точки зору”, – пояснив Гримальда. За його оцінками, викинутий обсяг вуглекислого газу, який сприяє потеплінню клімату, приблизно дорівнює обсягу, який людина викидає за рік.
У прес-службі самого ВНЗ зазначили, що вітають ініціативи співробітників з охорони довкілля. Але в екстрених випадках, як от з Гримальда, авіаперельоти неминучі. У Кільському інституті світової економіки кажуть, що бути готові відшкодувати збитки, надавши інвестиції компанії Atmosfar, яка організує проєкти з пом’якшення вуглецевих викидів.
Гримальда, який півроку вивчав соціальні наслідки змін клімату на Бугенвілі (Папуа-Нова Гвінея), має намір повернутися до Німеччини на вантажному судні. Зворотний шлях до Європи займе у нього 45 днів.
Парникові гази, до яких належить і вуглекислий газ, є одним з основних факторів глобального потепління. Роки з 2015-го до 2022-й стали найтеплішими в історії спостережень, а середня температура на Землі стала на 1,15°C вищою за доіндустріальну. Збільшення на 1,5°C вчені вважають критичним.
Як розповідало раніше BitukMedia, вчені підрахували вуглецевий слід Санта-Клауса.
Інженери компанії Disney створили робота, схожого на героя мультфільму “ВАЛЛ-І”. Його дизайн також перегукується з дроїдами із “Зоряних війн”. Робототехніки працювали разом з аніматорами, щоб добитися від робота виразності рухів його анімованого персонажа. Примітно, що механізм виготовлено за допомогою 3D-принтера.
Відео з винаходом опубліковано на каналі YouTube команди.
На Міжнародній конференції з інтелектуальних робіт і систем у Детройті Walt Disney Imagineering показала безіменного двоногого робота, який крокує по пересіченій місцевості і зберігає рівновагу під час зіткнень. Крім вражаючих можливостей ходьби та функціональності, робот також надзвичайно виразний: його антени можуть рухатися, немов котячі вуха, а голова рухається у всіх напрямках, імітуючи емоції за допомогою мови тіла.
Робот не лише пересувається, а й танцює. “ВАЛЛ-І” взаємодіє з людьми та реагує на їхні дії.
Інженери анімаційної студії називають розробку важливим технологічним кроком. Андроїд працює на основі процедурної анімації – технології, що генерує дію за заданими правилами в режимі реального часу. Робот засвоює рухи віртуально і пристосовується до пересування поверхнею.
Завдяки такій технології необхідно лише кілька годин, щоб навчити робота новій поведінці за допомогою комп’ютера. Як зазначають інженери, час розробки нового програмного забезпечення для механізму скорочується з року до кількох місяців.
“Більшість робототехніків зосереджені на тому, щоб їхні двоногі роботи могли надійно пересуватись, — зазначив один із розробників. — В Disney цього може бути недостатньо — нашим роботам, можливо, доведеться крокувати, ходити, гарцювати, крастись, бігти підтюпцем або звиватися – аби передати емоції, які нам потрібні”.
За останні роки технологія просунулася далеко вперед. Цього тижня роботи в образах персонажів “Зоряних війн” тестово пройшлись територією Діснейленду, радуючи дітей та їхніх батьків.
Як розповідало раніше BitukMedia, Tesla опублікувала відео, аби продемонструвати нові навички, які опанував гуманоїдний робот “Оптімус”. Він сортує конструктор за кольорами та може перевернути фрагмент, якщо поклав його неправильним боком. Дивина, але машина також показала вражаючу здатність балансувати на одній нозі в позі йоги.
Члени Шведського PEN-клубу нагородили українського письменника, музиканта і волонтера Сергія Жадана премією імені Курта Тухольського. Його назвали одним із голосів України.
“Один із найважливіших та найвиразніших голосів української літератури, він беззастережно зображує загарбницьку війну, якої зазнала його країна, водночас невтомно несучи літературу людям — тим самим даючи змогу мистецтву працювати задля кращого світу”, — йдеться у повідомленні.
“Піля повномасштабного вторгнення Росії Сергія Жадан став голосом вільної України. Його невтомна робота демонструє, яку важливу роль може зіграти література навіть у найжахливіших обставинах”, — заявила голова Шведського PEN-клубу Керстін Альмегорд.
Розмір премії становить 150 тис. шведських крон – $13,5 тис. Церемонія нагродження премією відбудеться у Стокгольмі 15 листопада в День ув’язненого письменника, або День порожніх стільців.
Шведський PEN-клуб вручає свою премію із 1985-го. Названа ім’ям німецького письменника і журналіста Курта Тухольського. Його переслідували у 1930-х, палили книжки на багатті. Потім знайшов прихисток у Швеції.
Як повідомляло BitukMedia, yкраїнська акторка Рита Бурковська отримала престижну нагороду Septimius Awards у номінації “Найкраща європейська акторка”. Вона зіграла аеророзвідницю із позивним “Метелик” у фільмі “Бачення метелика” Максима Наконечного.
Танк Т-34 – це те, що лишилося від тернопільської виставки військової техніки у Старому парку. БТР-и та гаубиці військові забрали торік – використовують їх замість оманливих цілей для росіян. А за танком приглядали комунальники із Об’єднання парків культури і відпочинку Тернополя.
Танк випустили у 1944 році. Його реконструювали, зараз він без силової установки та навісного обладнання.
Гроші від продажу обіцяють передати на потреби ЗСУ. Аукціон заплановали на 23 жовтня цього року.
Як повідомляло BitukMedia, поетеса та військовослужбовиця Мальва Кржанівська разом із однодумицями організувала жіночий волонтерський проєкт із виготовлення футболок із принтами Military Women. На них зобразили жінок із лавів ЗСУ, волонтерок та медикинь, які допомагають військовим. Кошти від продажу передадуть на потреби оборонців України.
Новозеландську птахоферму Хокс-Бей нещодавно відвідав справжній симфонічний оркестр. Музиканти у чорних фраках зіграли для аудиторії з двох тисяч курей. Вони виконали твір Chook Symphony № 1, створений спеціально для курчат на основі наукового дослідження про те, що музика бароко сприятлива для свійських птахів.
Дедалі більше сучасних споживачів прагнуть купувати органічні продукти, які вирощують фермери в екологічних умовах. Саме на таку аудиторію орієнтуються власники органічної ферми вільного вигулу братів Босток. Піклуючись про здоров’я та комфорт тварин і, як наслідок, якісний продукт, вони застосовують новітні наукові методи, один з яких заснований на звуку.
“Ми вже кілька років вмикаємо курчатам класичну музику, тому що добре вивчено, що вона може заспокоїти курчат”, — каже Бен Босток, один із двох братів-власників ферми.
Є наукові дослідження, які вказують на те, що кури особливо чутливі та позитивно реагують на класичну музику з епохи бароко.
Унікальний музичний твір для курей жартівливо назвали “Чук-симфонія №1”. “Чук” на австралійському та новозеландському сленгу означає “курка”. Його творив композитор Симфонічного оркестру Нової Зеландії Геміш Олівер. За словами музиканта, він надихався класиками – Кореллі, Бах і Шнітке. Композитор волів, аби твір був грайливим і включив до нього звуки “зі світу курчат”. “Труба наслідує курку… Гобій і фагот — найкудахтаніші з духових інструментів, особливо якщо прибрати тростини”, – пояснив Геміш Олівер.
На ранніх етапах твору перевірялося, на які інструменти та звуки курчата реагують найкраще. Музиканти грали, а фермери спостерігали та повідомляли, наприклад, що курям не сподобався гучний стукіт. Тому на пташиному класичному концерті музика мала характерні відмінності: періодично проривалися верескливі звуки, які швидше можна почути у курнику, а не у філармонії.
Зрештою фермери та музиканти дійшли висновку, що гостям концерту все сподобалося — вони лягали просто біля ніг виконавців і почувались комфортно. Перший у світі концерт для курей мав успіх.
Як зазначив музичний директор колективу Пітер Біггс, іноді корисно мати справу з такими інноваційними ідеями. Хоча зазвичай симфонічний оркестр сприймається як щось надто високочоле та далеке від уподобань масової аудиторії. “Відверто кажучи, ми не такі… Ми хотіли переконатися, що ми організація, яка може повеселитися. Ми всі дбаємо про благополуччя: якщо це благо для людей добре, якщо це благо для всіх видів на планеті, це теж здорово”, — сказав Біггс.
Як розповідало раніше BitukMedia, немає достовірного зв’язку між прослуховуванням Моцарта та полегшенням симптомів епілепсії, показало нове дослідження науковців Віденського університету. Отже, так званий “ефект Моцарта” виявився міфом.
Французькі вчені з Університету Париж-Саклі та Музею Лувру вивчили хімічну структуру головного шедевра Леонардо да Вінчі – “Мони Лізи”. І виявили рідкісний інгредієнт у складі фарби, якою з 1503 до 1519 року писався портрет. Митець застосовував його для того, щоб фарба була густішою і висихала у кілька разів швидше.
Дослідники вивчили ділянку на основному шарі картини за допомогою рентгенівського випромінювання синхротрона. Йдеться про установку, в якій заряджені частинки за допомогою магнітів прискорюються доти, доки не наближаються до швидкості світла. При цьому проаналізований фрагмент полотна настільки дрібний, що його розмір не перевищує товщину людської волосини.
Експерти знайшли у шарі фарби побічний продукт оксиду свинцю (плюмбонакрит). Ймовірно, італійський художник епохи Відродження застосовував порошок оксиду свинцю для того, аби фарба була густішою та висихала у кілька разів швидше. Леонардо розчинив речовину в лляному або горіховому маслі і нагрів склад, отримавши розчин приємного кольору, що нагадує золотистий мед.
“Він любив експериментувати, і кожна з його картин технічно зовсім різна. В даному випадку цікаво побачити, що справді існує особлива техніка нанесення першого шару “Мони Лізи””, – зазначив провідний автор дослідження Віктор Гонсалес.
Примітно, що за кілька століть голландський художник Рембрандт також використовував плюмбонакрит у своїх роботах. Вчені припустили, що така техніка передавалася з покоління в покоління.
Разом з цим, це відкриття проливає світло на творчий процес Леонардо і підкреслює його схильність до інновацій.
Віктор Гонсалес підсумовує: “Напевно, нам ще багато що доведеться відкрити. Ми ледве торкаємось поверхні. Те, що ми говоримо, – це лише трохи знань”. Це відкриття відкриває двері для нових захопливих перспектив у галузі мистецтвознавства та аналізу давніх шедеврів.
Як розповідало раніше BitukMedia, вчені розкрили головний секрет великих художників епохи Відродження.
Ветеринари бачать собаку з шістьма лапами вперше. Фото - Facebook/Greenacres Rescue
Цуценя англійського кокер-спанієля з шістьма лапами виявили на парковці біля магазину у британському графстві Пембрукшир. Обстеження показало, що собака здорова.Але зайві лапи їй не потрібніі пізніше можуть бути видалені.
Небайдужі люди передали тварину до притулку Greenacres Rescue. Ветеринари наголошують, що ніколи не бачили нічого подібного і навіть не знають, що могло спричинити подібний дефект. Між тим, за результатами обстеження, собака, якій 11 місяців, цілком здорова.
Пізніше з’ясувалося, що щеня має зачатки додаткової вульви через зайві органи. Дві аномальні лапи нагадують хвіст русалки, тож тварину назвали Аріель – на честь головної героїні мультфільму “Русалонька”.
Незважаючи на те, що зараз Аріель нічого не турбує, лікарі планують провести операцію з видалення зайвих лап. Також вони можуть ампутувати одну з решти чотирьох лап собаки — вважають, що у майбутньому кінцівка завдаватиме дискомфорт тварині через патологію. Її таз не сформувався належним чином через додатковий тазостегновий суглоб.
Ветеринари зробили Аріель рентгенівське обстеження, яке показало, що додаткові задні лапи собаки “з’єднані в одну стегнову кістку”, яка розділилася на дві гомілки. Ці додаткові лапи не функціонували і через них собака мала додаткове навантаження на хребет.
Служба порятунку тварин повідомила, що ветеринари знову оглянуть Аріель за місяць “з метою видалення додаткових кінцівок і дослідження функції її лапи, що залишилася”.
“Є ймовірність, що вона може втратити одну зі своїх власних лап через будову додаткових кінцівок і тазу, але час покаже”, — написали в притулку. “Поки що ми можемо розслабитися і дозволити їй бути цуценям. Попереду у неї довгий шлях операції та відновлення, але ми впевнені, що зможемо зробити все правильно”.
З притулку повідомляють, що вже підшукали для спаніеля прийомну родину. Зараз ветеринари розглядають можливість вакцинації Аріель.
Фото – Facebook/Greenacres Rescue
Як розповідало раніше BitukMedia, собаки відчувають, коли людина стресує і реагують на це, підтвердили вчені з Королівського університету Белфаста. Саме цим можна пояснити психотерапевтичний ефект домашніх улюбленців на своїх господарів.