Хірурги львівської лікарні св. Пантелеймона успішно прооперували 31-річну мешканку Черкас Любов Прокопенко. Жінка шість років не могла їсти через ахалазію стравоходу. Весь цей час лікарі відправляли Любов до психіатра.
Під час ахалазії кільцевий м’яз нижнього сфінктера стравоходу не може повністю розслабитися. Через це харчова грудка – пережована їжа – не може потрапити до шлунку, і в людини виникає блювотний рефлекс. У Любові сфінктер замикався, але не розмикався. Причини, чому виникає ахалазія, не встановлені.
Правильно діагноз поставили лише три роки тому. Але оперувати не наважувалися. За останній рік Любов втратила 10 кг.
Львівські хірурги провели технічно складну міні-інвазивну операцію, яка вимагає ювелірної точності. Під час втручання хірурги розсікли м’язи, які затиснули отвір між стравоходом і шлунком, та сформували манжету, аби вміст стравоходу міг вільно проходити до шлунка та не повертався назад. Операція тривала лише годину.
Як розповідало BitukMedia, лікарі клініки Інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова витягли із серця 33-річного військового. Для цього серце довелося зупинити повністю.
70 дітей із містечка Вілла Лейді у Колумбії змушені щодня перетинати річку із алігаторами, проходячи по тоненькій водопровідній трубі і тримаючись за мотузку. Так вони добираються до школи.
Труба, яка простягається через річку Ґайра, постачає воду для усього міста. Таким містком і користуються дітлахи, пенсіонери, вагітні жінки та усі, хто хоче потрапити з берега на берег. Аби не впасти, тримаються за мотузку.
“Попередній міст ми збудували за власний рахунок, але він псуватися у січні цього року. Це був місток із дерева і він повністю обвалився 1 липня”, – каже місцева жінка Доріса Фадул.
Доріса каже, батьки зверталися до міськради із проханням побудувати міст, але їх проігнорували. Сусіднє більше місто Санта-Марія пообіцяло допомогти з мостом, але теж поки безрезультатно.
Як розповідало BitukMedia, на 12 місяців можуть посадити за ґрати батьків у Південно-Африканській Республіці, якщо їхні діти будуть прогулювати уроки. Такий закон про освіту прийняв місцевий парламент.
Дослідники вважають, що їхні висновки можуть сприяти зміні гастрономічного вибору, що зрештою може принести користь довкіллю. Фото - Jack Hughes/Durham University/PA
До 10 відсотків людей готові відмовитися від м’яса після ознайомлення із застережливими написами про наслідки його споживання. Йдеться про написи та зображення, подібні до тих, що розміщують на пачках цигарок. Британські вчені провели онлайн-експеримент і з’ясували ефективність таких попереджень. Це може сприяти поліпшенню здоров’я населення і скороченню викидів вуглекислого газу в атмосферу.
Вчені запропонували одній тисячі людей пройти опитування, в ході якого пропонувалися 20 гіпотетичних ситуацій вибору між м’ясним, рибним, вегетаріанським та веганським варіантами однієї й тієї ж страви — наприклад, бургера чи пасти.
Учасникам, які потрапили в експериментальну групу, у кожній ситуації під м’ясним варіантом страви демонстрували попереджувальний напис та зображення про вплив споживання м’яса на здоров’я або довкілля. Потім учасники відповіли на запитання щодо їхніх звичок споживання м’яса, а також готовності та намірів це споживання скоротити. Термін “м’ясо” включав зокрема і м’ясо птиці.
Фото – Juanmonino/iStock/Getty Images Plus
З’ясувалось, що попереджувальні написи призвели до того, що від 7,4 до 10 відсотків людей заявляли про готовність відмовитися від м’ясних страв. А попередження про вплив вживання м’яса на здоров’я, клімат або ризик пандемії працювали однаково ефективно.
Тепер вчені розраховують докладніше вивчити потенціал таких написів для зниження споживання м’яса.
За статистикою, 72% населення однієї лише Великої Британії є споживачами м’яса. Незалежний комітет зі зміни клімату рекомендує скоротити споживання м’яса і молочних продуктів на 20% до 2030 року.
Джек Г’юз, докторант з Університету Дарема, зазначив, що попереджувальні етикетки успішно знижують рівень паління і споживання цукровмісних напоїв. Він припустив, що подібне маркування на м’ясних продуктах могло б сприяти досягненню національних цілей зі зниження викидів парникових газів до нуля.
Докторка Міліца Василевич, авторка дослідження, також наголосила на відомій небезпеці надмірного споживання м’яса для здоров’я і довкілля та припустила, що попереджувальні етикетки можуть стати одним із методів зниження цих ризиків.
Як розповідало раніше BitukMedia, на 3D-принтері надрукували мармурову яловичину преміум-класу.
Фото - Сергій Глотов/ Національний антарктичний науковий центр
Полярники з дослідницької станції “Академік Вернадський“ під час виїзду зустріли на крижині самицю морського леопарда. Ця тварина – один з головних хижаків Антарктики: полює на пінгвінів та тюленів (насамперед дитинчат), хоча і сама належить до родини тюленевих.
Про це розповідає Національний антарктичний науковий центр.
“Щороку навесні (це коли в Україні осінь) на наш острів повертаються тисячі субантарктичних пінгвінів. Тут вони будують гнізда, відкладають яйця та “народжують” малюків. Звісно, такі великі скупчення пінгвінів приваблюють сюди й морських леопардів”, – пишуть полярники у Facebook.
За словами біолога 28-ї УАЕ Вадима Ткаченка, зараз біля острова постійно “пасуться” дві самиці леопардів.
Ці тварини є одинаками, тож побачити їх удвох можна хіба що в шлюбний період. В інший же час вони не потребують товариства.
Як і інші тюлені, морські леопарди є пагофілами – тобто їхнє життя тісно пов’язане з морським льодом. Вони багато часу проводять на плавучих крижинах, де відпочивають, народжують, годують малечу.
У вільний від полювання час морські леопарди полюбляють відпочити на крижинах в довколишній акваторії. Якраз одна з леопардок і потрапила на відео біолога 28-ї УАЕ Тараса Перетятка та в об’єктив камери біолога Сергія Глотова. Світлини були зроблені в районі “Вернадського” в різний час за вже понад півторарічну роботу Сергія в Антарктиці.
Як прозповідало раніше BitukMedia, українські полярники показали чорнично-рожевого небо над Антарктидою на світанку.
У Британії на саміті з безпеки штучного інтелекту AI Safety Summit у Блетчлі-Парку представники України підписали міжнародну декларацію про безпеку використання ШІ. Документ підтримали ще 29 країн.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства цифрової трансформації у Facebook.
Документ, очевидно, носить чисто декларативний характер. У ньому йдеться, що навмисне неправильне використання або ненавмисні проблеми із контролем за ШІ несе ризики. Під найбільшою загрозою опиняться сфери кібербезпеки та біотехнологій, а також є ризик дезінформації. Вони можуть завдати катастрофічної шкоди, йдеться у документі.
Також документ відзначає, що розробники надзвичайно потужних та потенційно небезпечних передових ШІ несуть відповідальність за них.
Окрім Крім України, декларацію підписали ще 29 країн, серед яких США, Австралія та країни ЄС, а також Китай, Саудівська Аравія, Південна Корея. Від України був присутній заступник Міністра Георгій Дубинський.
Підписання декларації сприятиме тому, що ШІ буде розвиватися в інтересах держави, бізнесу й громадян, кажуть в українському міністерстві.
Як повідомляло BitukMedia, фінський стартап Metroc, який розробляє пошукову систему для будівельних компаній, вирішив залучити до навчання свого ШІ ув’язнених місцевих тюрем. Справа в тому, що фінською мовою володіють небагато людей, і тому фіни намагаються використати будь-який потенціал.
Вважається, що для нормального функціонування організму та здоров’я мозку людина потребує щоденного 8-годинного сну. Але зараз вчені з Університету Осло (Норвегія) у співпраці з колегами з семи країн наводять зовсім інші цифри.
Побутує наукова думка, що брак сну може згубно позначатися на фізичному, психічному та когнітивному стані здоров’я, підвищує ризик розвитку деменції та хвороби Альцгеймера.
Андерс Фьєлл з Університету Осло з колегами з Британії, Німеччини, Данії, Іспанії, США та Швейцарії досліджували, яка саме тривалість сну сприятливо впливає на здоров’я мозку, і чи існує причинно-наслідковий зв’язок між тривалістю сну і здоров’ям мозку — розвитком атрофії речовини мозку.
Аби визначити це, дослідники проаналізували понад 8 тис. знімків МРТ головного мозку майже 4 тис. жителів Європи та США у віці від 20 до 89 років. Спостереження за ними тривало протягом кількох років, а на додаток до цих даних фахівці вивчили ще понад 51 тис. результатів МРТ понад 47 тис. учасників.
Середня тривалість сну учасників експерименту протягом усього життя вираховувалася за допомогою численних анкет, і вона склала близько 7 годин, що трохи менше за рекомендовану норму. Ці дані зпіставили з результатами МРТ, отриманими із семи різних сканерів. Особливу увагу дослідники приділили товщині кори мозку.
І от тепер можна сказати, що аналіз МРТ такої великої кількості людей не надав доказів зв’язку між тривалістю сну та атрофією речовини головного мозку! Навпаки, вчені виявили, що 6,5 години сну пов’язані з найбільшою товщиною кори великих півкуль головного мозку.
Як виявилося, тривалість сну у принципі не пов’язана з витонченням кори мозку і втратою її обсягу або змінами площі. Після врахування всіх поправок на стать, вік, індекс маси тіла та спосіб життя учасників результати залишилися незмінними. Тоді дослідники вирішили розрахувати, скільки годин сну взаємопов’язані з максимальним відносним обсягом головного мозку та товщиною його кори.
Ідеальною тривалістю сну автори роботи назвали 6,5 години, при цьому критична нижня межа дорівнює 5,7 години, а верхня – 7,3 години. Цей час є оптимальним не тільки для здоров’я мозку, але й для якісного сну в цілому.
Відхилення від такої тривалості можуть призводити до порушень структури головного мозку. Надалі знадобляться додаткові дослідження, щоб зрозуміти вплив якості сну на ці показники.
Як розповідало раніше BitukMedia, вчені пояснили, як активність в інтернеті пов’язана з безсонням.
“Таємну кімнату” видатного митця доби Відродження Мікеланджело Буонарроті вперше відкриють для публіки у Флоренції. Йдеться про вузьке приміщення в капелі Медічі при базиліці Сан-Лоренцо, стіни якого вкриті ескізами вугіллям та крейдою. Вважається, що Мікеланджело створив ці рідкісні малюнки, переховуючись після конфлікту з Папою Римським Климентом VII, який засудив його до страти.
Кімната в італійській каплиці 16 століття, створеній за задумом Мікеланджело, містить вугільні малюнки людських фігур. Про їхнє існування ніхто не підозрював до 1975 року, коли директор капели Медічі Паоло Даль Поджетто не почав шукати відповідне приміщення для нового виходу з музею. У ході пошуків він виявив під шафою люк, який привів його до кімнати завдовжки 10 метрів і завширшки 3 метри. Колись її використовували для зберігання вугілля.
Паоло Даль Поджетто, директор Музею каплиці Медічі у 70-х, приписував багато малюнків, знайдених на стінах, Мікеланджело, хоча інші згодом заперечували це. Деякі дослідники вважають, що частина малюнків належить учням та послідовникам митця.
Дал Поджетто вважав, що автор Давида і фресок Сикстинської капели переховувався в цій кімнатці протягом трьох місяців 1530 року після того, як посварився з Папою Климентом VII.
Поширена думка, що Мікеланджело переховувався від Медічі, своїх колишніх покровителів, які хотіли помститися йому за зраду та перехід на бік народного повстання, що вигнало цю династію з Флоренції у 1527.
Під час вигнання сім’ї Мікеланджело служив наглядачем міських укріплень при недовгому республіканському уряді. Папа Климент VII, член родини Медічі, розгнівався на художника і наказав його вбити. Вважається, що Джован Баттіста Фіджованні, який був пріором базиліки Сан-Лоренцо, де Мікеланджело проводив роботи, знайшов цю схованку. Зрештою Медічі помилували художника, а Папа Римський скасував вирок, аби митець міг завершити роботу над Сикстинською капелою та сімейною гробницею Медічі.
Досі “таємна кімната” Мікеланджело була доступна лише фахівцям. Тепер прийнято рішення відкрити її для відвідувачів. Це станеться вже 15 листопада, але прийматимуть не більше сотні в тиждень – потрапити в кімнатку можна тільки тісними вузькими сходами. Групи з 4 людей зможуть відвідати кімнату максимум на 15 хвилин.
Базиліка Святого Лаврентія (базиліка Сан-Лоренцо, Basilica di San Lorenzo) – найбільша церква Флоренції та одна з найбільш відвідуваних визначних пам’яток країни. Вона розташувалася в центрі міста і є місцем поховання майже всіх представників могутньої італійської родини Медічі.
Для того щоб пускати в неї публіку, була створена спеціальна система освітлення, яке не шкодить малюнкам. “Обмежена кількість відвідувачів на один часовий слот пов’язана з необхідністю чергувати періоди впливу світлодіодного світла з тривалими періодами темряви”,– зазначили в музеї.
Квитки коштуватимуть 20 євро ($21,20) з людини, на додачу до 10 євро, які стягують за сам вхід до музею.
Як розповідало раніше BitukMedia, вчені розкрили головний секрет великих художників Відродження.
Університет штату Мічиган став світовим рекодсменом за кількістю експонатів заспиртованих змій у своєму музеї – близько 70 тис. Однак, колекція не доступна для загального огляду.
Університет штату Орегон нещодавно подарував Музею зоології університету 45 тис. екземплярів рептилій і амфібій. Понад 30 тис. з них – змії.
Науковці музею ще не каталогізували поадрунок повністю, але припускають, що у них зараз 65-70 тис. зміїв, які лежать в етанолі, пише АР. Однак показувати рептилій відвідувачам не планують.
“Це просто Різдво якесь”, – прокоментував подарунок один зі студентів університету Мічигана Ендрю Хюр.
Науковці ж кажуть, колекцію збирали 50 років і вона важлива. Наприклад, може дати розуміння того, як певні хвороби поширюються серед змій. Також дає розуміння того, що відбувається у екосистемі, як формуються нові види. І навіть чому життя на планеті таке, яким воно є.
Як розповідало BitukMedia, до техаського зоопарку повернувся унікальний представник плазунів з біцефалією. Панчо та Лефті, як називають двоголового щурячого полоза, вилікувалися від травми, отриманої понад два роки тому. Бути змією з двома мізками не просто.
Канадієць Генрі Д’Анджела із міста Торольд провінції Онтаріо звернувся до Книги рекордів Гіннеса. Каже, виростив кабачок цукіні довжиною близько 2,6 м – овоч є найдовшим у світі.
Генрі жодним чином не очікував, що кабачок виросте такого розміру. Ну а коли побачив гіганта, вирішив не зривати його до останнього.
“Я не мав наміру вирощувати такий великий. Посадив насіння на території, яку раніше не обробляв. Ґрунт підійшов дуже добре”, – каже чоловік.
Тепер буде тримати цукіні у гаражі, допоки не дочекається відповіді від Книги рекордів. Попередній найдовший кабачок мав довжину 2,52 м. Його виростив теж канадієць – Джон Джованні Скоззафаваін у 2014-му.
Генрі ж обіцяє дочекатися фермерського ярмарку наступного року і показати там свій цукіні.
Як повідомляло BitukMedia, виробник органічних овочів Ґарет Ґріффін із острова Ґенсі (Нормандські острови) виростив цибулину вагою 8,97 кг. Ймовірно, це найважча головка цибулі у світі.
Вухань Таунсенда із американського штату Орегон із кличкою Вільям ШейкспІр переміг у щорічному національному конкурсі краси серед кажанів. Перемогу йому віддали користувачі соцмереж на Геловін.
Кажана назвали Shakesp-ear через його великі вуха (англійською ear – вухо). Вуха Вільяма становлять приблизно половину довжини його тіла. Ім’я придумала фотограф Емма Баск, яка сфотографувала красеня в районі міста Бютт-Фоллс.
За кажанів голосували користувачі соцмереж. Щорічний конкурс краси присвячений Міжнародному тижню кажанів. Він має на меті привернути увагу до збереження популяції рукокрилих. Голосування починається 24 жовтня і закінчується на Геловін.
Минулого та позаминулого року перемогу отримувала кажаниха Барбара із Орегона.
Як повідомляло BitukMedia, aмериканські науковці із лабораторії Cold Spring Harbor у Нью-Йорку припускають, що кажани можуть допомогти у лікуванні онклогії. Вони мають понад 50 унікальних генів, завдяки яким у них не виростають пухлини.
Переглянути мапу можна за посиланням. Це бізнеси, запущені по усій Україні ветеранами та їхніми сім’ями. Поки що найбільше там закладів харчування. Загалом, розмістити можна будь-яку офіційно оформлене підприємство будь-якої форми власності.
“Набирає обертів сфера оборонно-промислового комплексу. Це закономірно, адже ветерани набули профільних знань, які застосовують у цивільному житті та продовжують допомагати побратимам”, – кажуть у міністерстві.
Завдяки проєкту хочуть посилити ветеранів, забезпечити їм економічну підтримку та сприяти адаптації.
Як повідомляло BitukMedia, 13 сирів від українських виробників отримали звання кращих у світі на міжнародному конкурсі World Cheese Awards 2023 у Норвегії. Сири виготовляють за ізраїльськими та французькими технологіями.
Екс-прем’єр Британії Борис Джонсон став одним із зіркових особистостей, які озвучують назви 20 станцій київської кільцевої електрички. Разом з ним будуть оголошувати станції видатні українці.
Серед відомих українців, які будуть оголошувати назви станцій – футболіст Андрій Шевченко, письменник Сергій Жадан, співачка Джамала.
Окрім назв станцій, голоси будуть виголошувати мотивуючі гасла та підбадьорливі фрази.
Наприклад, Борис Джонсон говорить українською: “Станція Дарниця. Слава Україні!”.
Джамала каже, що за Київ, як і за Донецьк, варто боротися, а Сергій Жадан обіцяє, що “ми обов’язково втримаємося”.
Як розповідало BitukMedia, iз 27 жовтня у Черкасах на різних маршрутах тролейбусів із передавачів лунатимуть короткі аудіоролики про правила української мови. Таку ініціативу запустили до Дня української писемності.
Справжньою науковою сенсацією став унікальний скарб золотих прикрас, знайдений в культурних нашаруваннях 17—18 ст. Фото - Facebook/Інститут археології НАН України - Institute of Archaeology of the NASU
Під час будівничих робіт у Білій Церкві знайшли артефакти давньоруського та козацького часів. Серед них унікальний набір золотих прикрас, створений приблизно за часів Гетьманщини.
Про це повідомляє Інститут археології Національної академії наук України.
Скарб золотих прикрас знайшли у культурних нашаруваннях 17-18 століть. Експерти припускають, що прикраси збереглися з часів Гетьманщини. У наборі зібрані 12 золотих прикрас загальною вагою близько 28 грамів. Скарб зберігався у невеликій керамічній посудині, крім золота у ній також знайшли перламутровий бісер.
Фото – Facebook/Інститут археології НАН України – Institute of Archaeology of the NASU
В Інституті археології зазначили, що це вкрай рідкісна знахідка, що має наукове і суспільне значення. Завдяки цим прикрасам науковці досліджуватимуть розвиток матеріальної культури українців за козацької доби. Крім того, скарб підкреслює високий рівень ювелірного мистецтва того часу.
Усі знайдені на території будівництва предмети передали на зберігання до фондів Археологічного музею Інституту археології. Зазначають, що пізніше прикраси поповнять експозицію музею.
Будівництво та дослідження на Київщині супроводжувала Архітектурно-археологічна експедиція від Інституту археології.
Як розповідало раніше BitukMedia, на острові Хортиця у Запорізькій області знайшли кинджал, датований добою пізньої бронзи. Це одна з понад 2 тис. пам’яток, які відкрили після підриву Каховської ГЕС і зниження рівня води у Дніпрі.
Вчені перевірили гіпотезу про нерукотворне походження Великого Сфінкса. Фото - Cros Bouroncle/AFP/Getty Images
Команда вчених з Нью-Йоркського університету (США) підтвердила припущення про те, що єгипетські скульптори лише доробили Великого Сфінкса.Вони надали кінцевої форми лева з головою фараона Хефрена, що лежить на піску, гігантському ярдангу. Йдеться про скельне утворення незвичайної форми, що зустрічається в пустелях з сухим і жарким кліматом.
Ще раніше була висунута гіпотеза про те, що Великий Сфінкс у Гізі міг бути просто природною скелею у формі лева, яку стародавні єгиптяни дещо змінили, перетворивши на кішку з людським обличчям з кам’яним обличчям.
Геолог Фарук Ель-Баз у статті Smithsonian Magazine ще 1981 року стверджував, що, на відміну від пірамід, Сфінкс не зовсім рукотворний: стародавні єгипетські каменярі застосували “підтяжку обличчя” скелі вже після того, як вітри пустелі “виліпили” загальну форму споруди.
Команда вчених Нью-Йоркського університету взялась перевірити цю теорію. Вони відтворили умови, які існували 4500 років тому, коли був побудований Сфінкс, аби показати, як вітер рухався проти скельних утворень, і, можливо, вперше сформував одну з найбільш впізнаваних статуй у світі.
Вчені зосередилися на відтворенні ярдангів – незвичайних скельних утворень, знайдених у пустелях, що з’явилися через принесений вітром пил і пісок. Ярданги, часто схожі на тварин, що сидять або лежать, утворюються в результаті вивітрювання пісковика, глини та інших порід.
Ярданги посеред пустелі в Нью-Мексико. Фото – Marli Bryant Miller via Legion MediaЯрданги в Білій пустелі Єгипту. Фото – atdigit/Getty Images
Американські дослідники створили насипи з м’якої глини, всередині яких помістили твердіший і менш схильний до ерозії матеріал. Так вони зімітували місцевість північно-східного Єгипту. Потім помістили ці формації в тунель, яким стрімко плив потік води, імітуючи постійні сильні вітри, що дмуть в цій частині Сахари. В результаті з безформних насипів справді вийшли формації, дуже схожі на сфінкса — з більш стійкого до вивітрювання матеріалу утворилися “голова”, “шия”, “лапи” та “спина”.
Зображення – nyu.edu
“Наші висновки пропонують можливу “історію походження” того, як утворення, схожі на Сфінкса, можуть виникнути внаслідок ерозії. Лабораторні експерименти показали, що напрочуд схожі на Сфінкса форми насправді можуть виникати з матеріалів, які руйнуються швидкими потоками”, – пояснює Лейф Рістроф, доцент Курантівського інституту математичних наук Нью-Йоркського університету та старший автор дослідження, яке опублікували в журналі Physical Review Fluids.
Як розповідало раніше BitukMedia, таємниця навколо того, як єгиптяни пересували камені пірамід, “розгадана”.
На території Києво-Могилянської академії КЗ "Центр консервації предметів археології" спільно з Інститутом археології НАН України та Академією проведуть розвідувальні археологічні дослідження з розміщення фундаментів пам’ятки "Залишки Богоявленського собору Києво-Братського монастиря". Фото - КМДА
На території Києво-Могилянської академії проведуть археологічні дослідження – шукатимуть фундамент Богоявленського собору Києво-Братського монастиря. За однією з гіпотез, під час спорудження мурованого собору сюди перенесли поховання гетьмана Петра Сагайдачного.
Про це повідомила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова.
До знищення у 1936 році Богоявленський собор був одним з найяскравіших взірців українських барокових гетьманських храмів, зображення якого було присутнє на поштових листівках та світлинах. Цегляний Богоявленський собор повʼязаний з іменами двох видатних діячів української історії — славетних козацьких гетьманів Петра Сагайдачного та Івана Мазепи.
Мурований собор був споруджений у 1690—1695 роках як головний храм Києво-Братського монастиря. Собор також згадують у більшості путівників Києвом XIX — початку XX ст., оскільки він був одним із найбільш популярних столичних храмі.
Поштова листівка початку ХХ ст.
У 2022 році памʼятку занесли до Переліку обʼєктів культурної спадщини міста Києва, а у 2023 році — до Державного реєстру нерухомих памʼяток України.
За однією з гіпотез, під час спорудження мурованого Богоявленського собору поховання гетьмана Петра Сагайдачного було перенесене. За словами Марини Соловйової, археологічне вивчення залишків собору зможе допомогти визначити розташування могили славетного гетьмана.
Як розповідало раніше BitukMedia, на території Києво-Печерської Лаври хочуть відновити сад із 500-річною історією.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
