Вівторок, 8 Липня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 197

Мрія дитинства – чоловік створив розкішний курорт у вигляді будиночків на деревах

0
Фото: Treeful

Японець Сатору Кікугава створив розкішний готель Treeful. Він має вигляд будиночку на дереві. Сатору каже – до ідеї підштовхнула масова вирубка місцевих лісів на Борнео.

Про незвичне помешкання розповідає CNN.

Кікугава у дитинстві часто відвідував родинний заміський будинок, і там полюбив природу, а дитячі книжки наштовхнули на мрію про будиночок на дереві. Однак у дитинстві це реалізувати не вдалося.

Під час відпустки на Борнео Кікугава побачив, як місцеві вирубають ліси, щоб висадити там пальмові плантації. Тоді він замислився, що треба створити щось, що буде приносити прибуток, але й збереже довкілля. Так виникла ідея готелю на дереві.

Однак Кікугава не мав жодної ідеї, як побудувати будинок на дереві – він керував компанією Gala, Inc., яка розробляє комп’ютерні ігри. Тож почав вивчати YouTube із цього питання.

Потім Кікугава купив ділянку землі у японській префектурі Окінава і, вибравши дерево, побудував там свій готель.

Чоловік пригадує, що спочатку його мало хто підтримав. Усі сприймали як багатія-дивака, який вигадав собі нові хобі. Але свою підтримку висловила донька Маха.

Вона вивчала економіку й політологію в Університеті Маямі. Каже, батько привив любов до природи з малочку. Тож коли Кікугава відвідав Коста-Ріку й США, щоб подивитися на аналогічні проєкти, Маха була поруч.

Першу конструкцію на дерева – Спіральний будинок – Кікугава закінчив у 2014-му. Курорт відкрився у 2021-му. Зараз там чотири будинки на дереві.

Підлога та стеля готелів зроблені із подрібненої деревини, декор – із каміння частин рослин, які самі упали на землю. Замість садівника на курорті – коза Донна. Вона слідкує, аби трава сильно не розросталася.

Зараз японець домовляється із владою Камбоджі, аби побудувати будинок на дереві у національному парку Пном Кулен. Таким способом хоче запобігти нелегальній вирубці лісів.

Як розповідало BitukMedia, 53-річний американський художник Матт Буа побудував “фантaстичне містечко” із мотлоту у хащах біля міста Кетскілл, штат Нью-Йорк. Зробив він це вручну за допомогою друзів.

В Україні створили кав’ярню із врятованими котами (ВІДЕО)

0
Фото: Суспільне

У Кривому Розі волонтери створили кав’ярню, у якій живуть троє врятованих ними котів. Тварин пролікували та щепили, тож для відвідувачів взаємодіяти із ними безпечно.

Про це розповідає Суспільне.

Засновниця закладу Евеліна Критченко розповідає, що декого із пухнастиків підібрали на вулиці, від декого відмовилися господарі.

Зокрема схудлою та хворою підібрали на вулиці кішку Мусю – вона мешкає у закладі понад рік. Її довелося лікувати.

Від дворічного кота Матюші власники відмовилися.

Заклад очікує поповнення – невдовзі приїде ще три коти. Кожній тварині надають медичну допомогу, щомісяця проводять обробку від шкідників. Аби коти не розносили грязюкю, відвідувачів просять одягати бахіли.

“Я вважаю, що взагалі атмосфера з котиками — це така антистрес-атмосфера. Можна прийти погладити, попити кави. У нас в кафе не можна лякати котиків гучними звуками, не можна використовувати спалах для фото та відео зйомки, не можна будити котиків, не модна смикати, трясти. У котиків є своя кімната відпочинку”, – каже Критченко.

Як повідомляло BitukMedia, нове дослідження свідчить про наявність у кішок 276 різних виразів їхніх котячих морд. Серед них навіть “усмішка Чеширського кота” знайшлася і не одна. Протягом року дослідники спостерігали за 53 котами у тематичному кафе Лос-Анджелеса

Літак здійснив екстрену посадку, бо на борту утік кінь

0
Фото: NYP

9 листопада вантажний літак у США змушений був перервати політ та повернутися на аеродром через втечу коня. На висоті близько 10 тис. км. тварина вирвалася на волю та почала бігати багажним відділенням.

Про це повідомляє New York Post.

Запис переговорів пілота та диспетчера чути на відео, яке виклали у мережу. Відповідно до запису, літак вилетів пообіді із аеропорту Кеннеді у Нью-Йорку до бельгійського міста Льєж. Як тільки літако досягнув висоти у 10 тис. м., почався цирк.

“Ми вантажний літак із живою твариною на борту. Кінь утік зі свого стійла” – каже пілот. Він запросив посадку у аеропорту Кеннеді, оскільки тварину поза стійлом було небезпечно перевозити.

Хоча проблем із польотом нема, треба повернутися на землю якомога скоріше, аби врятувати коня, наголосив пілот.

Щоб повернутися на базу, пілотам довелося скинути 20 тонн пального, щоб уникнути втрати кінських сил.

Літак вилетів о 6:35 того ж вечора і прибув до Бельгії приблизно через 12 годин зранку 10 листопада.

Як розповідалo BitukMedia, японські авіалінії відмовили у посадці на борт 27 сумоїстам, які летіли на змагання. Спортсмени могли порушити розподілення ваги на борту. Тож для них замовили окремий літак.

Україна посіла друге місце у рейтингу благодійності

0
Ілюстрація створена за допомогою Leonardo AI

Україна посіла друге місце у рейтингу благодійності на думку британського благодійного фонду Charities Aid Foundation. Україна поступилася Індонезії, позаду неї Кенія.

Про це йдеться на сайт CAF.

CAF складає World Giving Index за трьома критеріями: донати на благодійність; волонтерство; допомога незнайомцю, який її потребує.

Максимальна кількість балів у рейтингу – 100. Чим вищий бал, тим більша частка населення країна залучена до благочинності.

Індонезія, яка очолює рейтинг уже шість років поспіль, в цьому році отримала 68 балів, а Україна – 62. Четвертою у списку найбільш благочинних країн – Ліберія, замикають п’ятірку США.  

Вперше індекс опублікували після глобальної фінансової кризи 2010 року. Загалом, у благодійності бере участь 72% населення світу, стверджують автори дослідження.

Як розповідало BitukMedia, пенсіонерка із Рожнятова на Івано-Франківщині Людмила Скубрієва та її родичка з Києва Галина Гіль назбирали із пенсії на два FVP-дрони для ЗСУ. Вартість покупки склала майже 20 тис. грн кожен.

На відновленні Чернігівщини 7,5 тис. безробітних заробили 37 млн грн

0
Фото: Суспільне

У рамках проєкту “Армія відновлення” на Чернігівщині направлення на суспільно-корисні роботи отримали 7,5 тис. безробітних. Їхня сукупна зарплата склала 37 млн грн. Безробітні допомагають побороти наслідки боїв із росіянами у 52 із 57 громад.

Про це розповіла директорка Чернігівського обласного центру зайнятості Людмила Ключник Українському Радіо.

Безробітні плетуть маскувальні сітки, допомагають комунальникам чистити колодязі, шили та ремонтували одяг для військових, розгрібали завали та відновлювали будинки “з нуля”.

“Фінансування здійснюється за рахунок загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Як передбачено постановою, це заробітна плата і єдиний соціальний внесок”, – пояснює Ключник.

Аби долучитися до “Армії відновлення” треба зареєструватися у центрі зайнятості як безробітний.

Із 31 жовтня у суспільно-корисній праці можуть брати участь не лише офіційно зареєстровані безробітні, але й внутрішньо переміщені особи. Вони теж будуть отримувати виплати від Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування. Зарплата на таких роботах із 31 жовтня буде не більше  10 050 грн, тобто 1,5 “мінімалки”.

Як розповідало BitukMedia, y Кенії оголосили офіційний вихідний, щоб висадити 100 млн дерев. Уряд цієї африканської країни має на меті висадити 15 млрд саджанців за 10 років в рамках боротьби зі змінами клімату.

Виявили останки предка крокодила віком 250 млн років

0
Samsarasuchus palemae. Зображення - Gabriel Lio/Royal Society Open Science, 2023

Невелика міжнародна група палеонтологів виявила в Індії новий вид протерозухід, який датується 250 млн років тому. Спеціалісти вважають, що ці скам’янілості є стародавнім предком сучасних крокодилів.

Про це повідомляє Times of India.

Вказують, що ці викопні рештки старші за найдавніші археологічні відкриття цього району більш ніж на 200 млн років. Скам’янілість виявили у районі Західного Міднапуру в індійському штаті Західна Бенгалія. Істота отримала назву Samsarasuchus palemae.

Протерозухіди – давні рептилії, що нагадують сучасних крокодилів. Попередні дослідження показали, що вони були близькими родичами архозаврів, групи, до якої входять птахи та динозаври. Протерозухіди жили на Пангеї – це суперконтинент, що виник після пермсько-тріасового масового вимирання, найбільшого відомого вимирання в історії Землі.

Дослідники вперше натрапили на хребетних цього виду у 2015 році. Тоді вони припустили, що останки належать до істот родини Proterosuchidae.

Скам’янілість була знайдена в скелі і датована приблизно 250 млн років тому — через кілька мільйонів років після вимирання наприкінці пермського періоду. Дослідження скам’янілості показало, що це був новий вид протерозухід, що спонукало команду дати йому ім’я Samsarasuchus pamelae.

Сучасні крокодили, що мешкають у мангових чагарниках штату, мають багато спільного з пращурами, що мешкали тут 250 млн років тому, вказує археолог Рупендра Кумара Чаттопадхай.

Попередні дослідження показали, що Proterosuchidae були доісторичними рептиліями, котрі вважалися близькими родичами архозаврів. Тіла цих тварин були завдовжки 1,5-4 м.

Вчені встановили, що більшість часу істоти проводили під водою. Головна відмінність Samsarasuchus palemae від сучасних крокодилів – опущена вниз морда, що спрощує лов здобичі.

Крокодил вважається однією з найдавніших рептилій на нашій планеті. Їхні предки архозаври з’явилися приблизно чверть мільярда років тому, а нині існуючим видам понад 80 мільйонів років.

Як розповідало раніше BitukMedia, американські вчені “вбудували” антимікробний ген алігатора в геном сома, і той став на 100-400% живучішим. На вигляд риба, а всередині трохи архозавр.

Картину українського художника Івана Марчука продали на аукціоні за €76 тисяч

0
Фото - taras ivankiv

Пейзаж “Тут спокій поселивсь” українського художника Івана Марчука продали за €76,2 тис. ($81,4 тис.) на аукціоні сучасного мистецтва Sothebyʼs в Лондоні. Йдеться про полотно 1982 року з приватної американської колекції.

Про це митець розповів у соціальних мережах.

Іван Марчук наголосив, що ціна картини на аукціоні перевищила попередню оцінку вартості пейзажу майже на 30% — перед аукціоном її оцінювали в €40-60 тисяч. Новий власник картини “Тут спокій поселивсь” невідомий.

“Тут спокій поселивсь” українського художника Івана Марчука

“Сподіваюся, що у моєї “дитини” – щаслива доля”, – написав 87-річний митець.

Рекорд серед творів митця на сьогодні належить картині “Сад спокуси”. В червні 2022 році її продали на благодійному аукціоні Art can help за $120 тис. Це найдорожча ціна, будь-коли сплачена за полотна живих українських митців, повідомили у благодійному фонді “Повернись живим”. Організатор події – український аукціонний дім Goldens – відправив половину отриманих коштів до фонду на потреби ЗСУ.

“Сад спокуси” українського художника Івана Марчука

Іван Марчук — народний художник України (2002), лауреат Національної премії України імені Шевченка (1997). Він створив нову техніку живопису під назвою “пльонтанізм” — нашарування дрібних ліній, з яких будується унікальна композиція кольору та світла.

У 2007-му Марчук потрапив до рейтингу “100 геніїв сучасності” британської газети The Daily Telegraph (у ньому Марчук посів 72 місце). У доробку митця — близько 5 тисяч творів, він провів понад 150 персональних і близько 50 колективних виставок.

У 1965 році він віднайшов свій авторський стиль у мистецтві, що не вписувався в шаблони соцреалізму, і тривалий час не міг офіційно виставляти свої твори, перебуваючи андеграунді. За це зазнавав утисків і переслідувань з боку органів КДБ.

До 1988 року Спілка художників офіційно не визнавала творчість Івана Марчука, хоча він мав понад 15 експозицій у різних містах колишнього СРСР.

Твори живописця зберігаються в музеях Тернополя, Канівському музеї Т.Шевченка (“Шевченкіана”), галереях і приватних колекціях в Австралії, США, Канаді, Японії.

Як розповідало раніше BitukMedia, ЮНЕСКО планує створити перший у світі музей викрадених артефактів.

Їх тільки 36: Ferrari 1962 року пішов з молотка за $ 51,7 млн

0
Фото - Sotheby's

Гоночний автомобіль Ferrari 250 GTO 1962 року продали на аукціоні в Нью-Йорку за 51,7 млн доларів. Спорткар став найдорожчим автомобілем італійського бренду, будь-коли проданим з торгів.

Про це повідомляє The New York Times.

Ferrari 250 GTO сама по собі є однією з найрідкісніших і найдорожчих моделей “Скудерії”. Але шасі з серійним номером 3765 навіть у цій лінійці стоїть окремо. Ця машина була зібрана спеціально для гонок на витривалість і дебютувала в “1000 кілометрах Нюрбургрингу” 1962-го, а потім того ж року взяла участь у гонці “24 години Ле-Мана”, перед якою була оснащена потужнішим двигуном — понад 390 кінських сил. Тоді Ferrari почергово керували британець Майк Паркс та італієць Лоренцо Бандіні.

Проте вже на початку добового марафону автомобіль потрапив в аварію, і хоча пізніше механіки змогли повернути машину на трасу, в результаті вона зійшла з дистанції через перегрів.

Потім у 1964 році автомобіль продали сицилійському хірургу. А останні кілька років він був у власності американського колекціонера.

Ferrari 250 GTO вже зараз є найдорожчим автомобілем марки. Так, у серпні 2018 року на аукціоні RM Sotheby’s у Монтерреї екземпляр із серійним номером 3413 був проданий за $48,4 млн. Крім того, у тому ж році в рамках приватної угоди одна з 250 GT була продана за $70 млн.

Зазначимо, що у світі існує лише 36 екземплярів Ferrari 250 GTO, що автоматично робить автомобіль одним з найрідкісніших в історії. Серед власників відомого спорткара – модельєр Ральф Лорен та барабанщик Pink Floyd Нік Мейсон.

Продана модель стала другим за вартістю автомобілем в історії, виставленим на аукціоні. Першим був автомобіль Mercedes 300 SLR Uhlenhaut Coupe 1955 року випуску – в 2022 гоночну машину продали за 135 млн євро.

Як розповідало раніше BitukMedia, Range Rover Єлизавети II продадуть на аукціоні.

“Давай, мала!”: качка Морщинка втретє пробігла Нью-Йоркський марафон (ВІДЕО 🔥)

0
Фото - Justin Wood and Joyce Kung

Качечка на прізвисько Морщинка в листопаді втретє пробігла Нью-Йоркський марафон і здобула медаль. Її господарі опублікували відео в TikTok та на YouTube.

Про це розповідає Yahoo.

Скільки часу знадобилося птахові на подолання дистанції, невідомо. Судячи з відео, Морщинка почала забіг у ранковий або денний час, а закінчила з настанням темряви.

Попередньо Морщинка підкріпилась огірком. Під час марафону качці пропонували пончик, але вона відмовилася. На дистанції Морщинка та її господар робили паузи, щоб сфотографуватися з усіма охочими та привітати шанувальників. Зустрічали качку дуже тепло.

Морщинка бере участь у Нью-Йоркському марафоні з 2021 року. Вона завжди біжить дистанцію у спеціальних черевичках з перетинками, що захищають її лапки. В очікуванні марафону птах тренується в інших локаціях, наприклад, на подвір’ї.

Фото – Justin Wood and Joyce Kung
Без медалі птах не залишився. Фото – Aly Ellis

Господар має власний канал на YouTube – за життям і пригодами Морщинки стежать понад 2,3 млн підписників. А в TikTok – 4,3 млн. Качка спокійно подорожує зі своїми господарями містом: їздить у метро, ​​відвідує кафе та бере участь у художніх виставках. Після участі у марафонах популярність крилатої блогерки підскочила у рази.

Щорічно в листопаді в Нью-Йорку проводять марафон, який збирає 50 тисяч бігунів та понад 2 млн глядачів.

Як розповідало раніше BitukMedia, 87-річний українець став найстаршим учасником легендарного Нью-Йоркського марафону.

“Він ніколи не закінчується”: книжковий клуб через 28 років дочитав останній роман Джеймса Джойса

0
Книжковий клуб Джеррі Фіалки. Фото - Alfred Benjamin/courtesy of Gerry Fialka

На прочитання “Поминок за Фіннеганом” (Finnegans Wake), останнього роману ірландського письменника Джеймса Джойса, в каліфорнійського книжкового клубу пішло 28 років. За місяць учасникам вдавалося обговорювати лише по одній сторінці. Роман добре відомий своїм експериментальним стилем і репутацією одного з найскладніших творів художньої літератури в західному каноні.

Про це пише The Guardian.

Організований режисером Джеррі Фіалкою книжковий клуб з Лос-Анджелеса закінчив читати роман ірландського письменника Джеймса Джойса “Поминки за Фіннеганом” (1939).

Твір має 628 сторінок – автор писав його 17 років, а поціновувачі літератури читали з 1995 року. До пандемії зустрічі проходили щомісяця у місцевій бібліотеці, а під час локдауну їх перенесли в Zoom.

Читати розпочали ще 1995 року в одній з бібліотек Лос-Анджелеса. У середньому кожне зібрання відвідувало 10–30 людей. Зазвичай клубу вдавалось прочитати книгу за пару місяців. Однак у випадку з Джойсом так не вийшло: спочатку за одну зустріч вдавалося прочитати дві сторінки, а потім обговорення ставали дедалі довшими та глибшими, тому учасники клубу встигали за місяць проаналізувати одну або дві сторінки роману.

Книжковий клуб за читанням “Проминки за Фіннеганом” у 2008 році. Фото – Alfred Benjamin/Courtesy of Gerry Fialka

Таким чином клубу на прочитання роману знадобилося більше часу, ніж його авторові на його написання. Джойс працював над книгою 17 років, чотири з яких забрала творча криза.

Джеррі Фіалці при заснуванні клубу було 42 роки, а зараз вже 70. Читанню останнього роману Джойса режисер присвятив майже півжиття, проте він не вважає етап, що завершився, чимось суттєвим. “Я не хочу брехати, це було не так, ніби я побачив Бога. Це було не так вже й важливо”, – сказав Фіалка.

При цьому він назвав хибними слова про те, що читання книги завершилося. “Ми не закінчили. Останнє речення переривається на середині і переносить на початок книги. Вона циклічна, вона ніколи не закінчується”, – зазначив режисер.

За його словами, у листопаді клуб повернувся на третю сторінку твору. “Наступної книги не буде. Ми читатимемо лише одну книгу. Завжди”, – додав Фіалка.

Ірландський письменнник Джеймс Джойс (1882-1941) працював над “Поминками за Фіннеганом” майже двадцять років. Складність читання “Поминок” полягає у формі твору: текст Джойса написаний у формі “потоку свідомості”. Книга сповнена авторських неологізмів, каламбурів та посилань на слова з 80 різних мов. Невдовзі після публікації роману письменник помер і не встиг залишити коментарів до свого твору.

Як розповідало раніше BitukMedia, нащадки Габріеля Гарсіа Маркеса передумали та опублікують його невиданий твір.

Зробили невеликі проколи – медики видалили частину шлунка жінці вагою 140 кг

0
Фото: КП "Володимирське ТМО"/Facebook

Лікарі Волинського територіального медичного об’єднання у місті Володимир видалили 20-річній жінці частину шлунка. Пацієнтка важила близько 140 кг. Операцію провели через невеликий прокол.

Про це Володимирське ТМО розповіло у Facebook.

20-річна пацієнтка звернулася до лікарів і попросила допомогти подолати ожиріння. її 1,65 м, а вага сягала 140 кг. Ендокринолог, нутриціолог та хірург встановили діагноз “ожиріння ІІІ ступеня” – на цій стадії хвороба загрожує здоров’ю людини.

Лікарі провели  лапароскопічну Sleeve-резекцію шлунка – видалили частину органа за допомогою зондів через невеликі проколи у шкірі. Це зробили для зменшення його об’єму. На 3-ю добу пацієнтку виписали у задовільному стані.

“Сьогодні Sleeve резекція шлунка – це відносно нова популярна операція, при якій хірургічним шляхом видаляється значна частина шлунка. У результаті пацієнт не в змозі більше приймати їжу в колишніх об’ємах і насичення приходить значно швидше. Операція є дуже ефективним і швидким методом для зниження ваги”, – кажуть лікарі.

Як повідомляло BitukMedia, хірурги львівської лікарні св. Пантелеймона успішно прооперували 31-річну мешканку Черкас Любов Прокопенко. Жінка шість років не могла їсти через ахалазію стравоходу. Весь цей час лікарі відправляли Любов до психіатра.

Донька “ворога народу” зі Слов’янська відзначила сторічний ювілей

0
Фото: Вадим Лях/Facebook

Олександра Комишанська із Слов’янська на Донеччині відзначила своє 100-річчя. Уродженка Харківщини пережила Голодомори, через які померло багато родичів, нацистський концтабір та радянські репресії.

Про це розповів начальник Слов’янської військової адміністрації Вадим Лях у Facebook.

Брати та сестри Комишанської померли через Голодомор 1933 року та репресії. 1937-го 14-річну Олександру відраховали зі школи, як дочку “ворога народу”.

“На той момент від колись великої родини залишилися лише мама та брат, який загине – у перші дні Другої світової війни”, — пише Лях.

Дівчина знайшла роботу у Святогірському лісництві. Після того, як прийшли нацисти, Олександру вивезли на примусові роботи в Німеччину, потім відправили у концтабір.

Після повалення Третього Райху Олександра повернулася додому. Під час голоду 1946-го померла її мати, і дівчина лишилась сама. Невдовзі Олександра вийшла заміж.

Із чоловіком Дмитром прожила 67 років. Він помер у 2014-му, не переживши окупації Слов’янська.

“На початку 1950-х молоде подружжя відпрацювало три роки на цілині. Повернувшись до Слов’янська, збудували будинок, виростили трьох дочок. Дмитро працював на заводі, Олександра Мусіївна – кухарем у їдальні”, — розповів Вадим Лях.

Комишанська має чотирьох онуків та трьох правнуків. Жінка погано бачить та перенесла інсульт.

Як розповідало BitukMedia, житель села Олешин на Хмельниччині 101-річний Іван Давидович Піхурець займається волонтерством – коле волоські горіхи, якими пригощає військових. Його родина готує для українських воїнів тушкованку, копченості та інші страви.

Затишний рекорд – жінка плела гачком 34 год підряд

0
Фото: https://www.guinnessworldrecords.com/

Американка Алессандра Хайден із міста Гіг-Харбор у штаті Вашингтон плела гачком 34 год і 7 хв. Так встановила світовий рекорд Гіннеса. Каже, бабуся навчила її цьому ще у 8-річному віці.

Про це повідомляє UPI.

“Я хотіла встановити рекорд, але хотіла зробити щось, що важливе для мене”, – розповідає жінка.

“Моя бабуся була справжньою майстринею, але їй було важко ходити. Тож вона навчила мене плести, аби я всиділа на місці, і разом з тим робила щось, що їй подобалося”, – пригадує Аллесандра.

Родина допомагала Алессандрі – чоловік взяв на себе оформлення документів щодо рекорду, а донька годувала снеками, приносила каву, енергетичні напої і поїла маму через соломинку.

https://www.guinnessworldrecords.com/

Ковдра, яку Алессандра сплела, вона віддала на шкільний аукціон своєї доньки. Подруго родини купила рекордний вибір за $2 тис. і повернула його Алессандрі.

Як розповідало BitukMedia, минулого року фанати в’язання гачком із португальського міста Лореш в окрузі Лісабон зв’язали найбільшу у світі ялинку у такій техніці. Над проектом працювали 70 людей віком від 11 до 88 років. Зв’язаним виробом змогли обтягнути каркас висотою близько 17 м.

Відданий навік отримав домівку: навколо пам’ятника Хатіко збудували інсталяцію (ВІДЕО)

0
Фото - KYODO

У Токіо навколо пам’ятника Хатіко збудували тимчасову інсталяцію у вигляді житлової кімнати. Так японці хотіли відзначити 100 річницю з дня народження пса, чиє ім’я стало синонімом відданості по всьому світу.

Про це розповідає The Japan Times.

Хатіко народився листопаді 1923 року. Одного разу його господар не повернувся з роботи, але пес продовжував чекати на залізничній станції ще 10 років, аж до своєї смерті.

Статуя віддіному собаці встановлена біля залізничної станції Сібуя. Художник Тацу Нісіно створив навколо неї тимчасову інсталяцію у вигляді кімнати площею близько 9 кв. м. Пес ніби сидить на застеленому пледом ліжку, а під ним стоїть собача миска. Так бронзовий Хатіко нарешті знайшов домівку з нагоди 100-річниці з дня народження знаменитого пса породи акіта-іну.

Хатіко був улюбленцем професора Хідесабуро Уено, який працював в Токійському університеті. Пес щодня проводжав господаря на станцію Сібуя і там зустрічав його з роботи.

21 травня 1925 року професор помер в університеті від інсульту. Хатіко відтоді намагалися прихистити кілька різних родин, але він продовжував повертатися на станцію і чекав там господаря навіть у негоду.

Безліч людей, які відвідували станцію, захоплювалися відданістю собаки і розповідали про неї. Поголос ширився, і у вересні 1932 року одна з провідних японських газет, Asahi Shimbun, надрукувала нарис про долю Хатіко. Кілька статей про відданого собаку зі станції Сібуя було опубліковано в спеціалізованому журналі з собаківництва.

Завдяки цим виданням історія про відданого собаку набула широкого розголосу в країні і навіть за її межами. Натхненний історією про відданість Хатіко відомий скульптор Теру Андо відлив бронзову скульптуру собаки. Її урочисто встановили 21 квітня 1934 року перед білетними касами станції Сібуя. На церемонії були присутні онуки професора Уено та навіть сам винуватець урочистостей — Хатіко.

Майже через рік, 8 березня 1935 року, Хатіко помер — там, на станції. Йому було одинадцять років, майже десять з яких він провів у очікуванні господаря. Прах вірного пса поховали у могилі Хідесабуро Уено.

На той час в Японії вже з’явилися перші ознаки субкультури, пов’язаної з ім’ям Хатіко. Її популяризації та поширенню сприяли численні газетні статті, оповідання та вірші, а 1937 року з’явився навіть гімн “Вірний пес Хатіко”.

У квітні 1944 року бронзова скульптура Хатіко, як і багато інших пам’ятників, за рішенням уряду Японії була конфіскована для військових потреб. Однак після закінчення Другої світової війни, в 1948 році, копію пам’ятника, зроблену Такесі Андо, сином автора оригінальної скульптури, повернули на колишнє місце.

Фото – KYODO

Ідея нинішнього арт-об’єкта з’явилася в Тацу Нісіно ще десять років тому, він працював ним останні півтора роки. У майбутньому митець сподівається створити твір ще більшого масштабу під назвою “Готель Хатіко”.

Як розповідало раніше BitukMedia, в Колумбії суд вперше визнав тварину членом сім’ї. Після розлучення чоловікові дозволили бачитися із собакою, яка дісталась екс-дружині. Судді дійшли висновку, що в юридичному сенсі собака вважається його “донькою”.

Астронавтки із МКС запустили на навколоземну орбіту ранець із інструментами. Випадково

0
Такий вигляд має ранець астронавтів із інструментами. Фото: NASA/JSC

Астрономи на Землі віднині можуть спостерігати обертання на орібіт космічного ранця із ремонтними інструментами. Його випадково втратили астронавтки з МКС Лорал О’Гара та Ясмін Могбелі.

Про це повідомляє Space.com.

Вартіст спорядження – $100 тис. Висота орбіти ранця становить близько 320 км. Астронавтки випадково випустили його з рук під час виходу у відкритий космос 1 листопада.

Тепер ранець летить попереду МКС. Неозброєним оком його побачити неможливо – його світіння трохи нижче необхідної межі. Але ентузіастам, які зацікавляться, будуть потрібні мінімально потужні оптичні прилади.

Експерти кажуть – шанс, що ранець чи інструменти впадуть комусь на голову, мінімальний. Він пообертається кілька місяців, а потім дезінтегрується у земній атмосфері – десь у березні наступного року.

Тим часом, ранець уже класифікували – як звичайне космічне сміття. Йому присвоїли номер ID 58229 / 1998-067WC. У неділю японський астронавт Сатоші Фурукава побачив, як ранець пропливає над горою Фудзі.

Як розповідало BitukMedia, науковці з Університету Яманасі та Японського агентства аерокосмічних досліджень змогли виростити у космосі ембріони мишей на борту МКС. У них не виявили серйозних відхилень та мутацій ДНК.