П’ятниця, 23 Травня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 176

Поталанило – пітона врятували із палаючого російського танка, а тепер знайшли подругу

0
Пітон Куп'янськ із самкою. Фото: Дмитро Шабанов/Facebook

Минулої восени українські бійці врятували із палаючого російського танка тигрового пітона – окупанти викрали його із приватної лазні. Тепер стало відомо, що триметрового плазуна прихистив доктор біологічних наук Дмитро Шабанов у Харкові. У науковця змій знайшов собі подружку.

Про це повідомляє Суспільне.

Пітона назвали Куп’янськ на честь міста, під яким його знайшли. Змія врятували, коли побачили, як він вилазить з-під палаючого танка.

“Це було у вересні, ми штурмували Куп’янськ, і у нас була позиція із бомбосховищем. На нас виїздив танк, щодня виїздило два танки. Вони обстрілювали наші позиції, випускали по 9-10 снарядів й ховалися у лісі. Нам набридло це за три дні, й ми вирішили їх підбити”, — розповідає Богдан.

Бійці підбили у лісі обидва танки із Javelin та NLAW. В одному росіяни і тримали змія. Богдан каже, що має поганий зір і побачив пітона випадково – той замурзаний вилазив з-під палаючої машини.

“Я підбігаю, ловлю його як канат, і тягну за собою. Відбіг трохи, скрутив його в клубок, під курткою зажав і побіг далі, бо танк почав вибухати. Добіг до розбитої хати, знайшов мішок і поклав його у мішок”, – розповідає Богдан.

Українські військові пізніше знайшли у Куп’янську знищену елітарну лазню із тераріумом – в результаті обстрілів загинуло багато рептилій. Як вдалося врятуватися триметровому пітону, неясно. Військовий припускає, що росіяни могли його просто викрасти.

“Я не виключаю, що вони його вкрали задля втіхи чи їжі. Ми часто знаходили на їхніх позиціях і шкури собак, кістки собак, вони їдять все”, – каже військовий.

Спочатку Богдан лишив змія собі. Коли випустив його у квартирі у Харкові, став його боятися, розповідає. Тож знайшов волонтерів і віддав рептилію їм, а і ті прилаштували Куп’янська до  доктора біологічних наук Дмитра Шабанова у Харкові.

Шабанов не називає Куп’янська на ім’я – каже, все рівно відзиватися не буде. А ось змій тим часом обживаєтся у домі науковця. Два місяці тому вирвався із тераріума і влаштував у квартирі розгардіяж.

“У чому сила рептилій – так це в їх упертості. Пітон виламав дверцята в тераріумі і відправився шукати їжу – на жаль, коли мене не було вдома. Я повернувся достатньо вчасно: розгром кухні лише тільки починався. Постраждала посудомийна машина, побита певна кількість скляного та керамічного посуду”, – розповів Шабанов у Facebook.

Попри це науковець не хоче віддавати змія у зоопарк, буде опікуватися ним самостійно.

Науковець підшукав Куп’янську пару – самиця належить знайомій Шабанова. Зараз змій перебуває у стані штучної зимівлі – температура у тераріумі навмисне знижена. У пари невдовзі з’явиться потомство, каже науковець.

Як розповідало BitukMedia, херсонського котячого лемура Адама евакуювали до Києва після того, як він отримав контузію. Тепер, аби він не тужив, волонтери відшукали його подругу Джулію.

Відрощувала 32 роки – знайшли жінку із найдовшим у світі волоссям (ВІДЕО)

0
Скрін із відео

46-річна індійка Сміта Срівастава отримала звання нині живої людини із найдовшим волоссям від Книги рекордів Гіннеса. Каже, не стриглася із 14 років. Її волосся має довжину 236,22 см.

Про це повідомляє сайт Книги рекордів.

Cміта розповідає, що її надихнула не стригти волосся одна із індійських акторок.

“В індійській культурі богині традиційно мають дуже довге волосся. У нашому суспільстві вважається, що стригти волосся – це несприятлива дія, тому раніше жінки відрощували волосся. Довге волосся підкреслює красу жінки”, – розповіла жінка Книзі рекордів Гіннеса.

Також Сміта старається не втрачати жодної волосинки уже 32 роки. Якщо волосина випадає, вона підбирає її і кладе у спеціальний мішечок.

Зазвичай Сміта миє голову двічі на тиждень. Весь процес щоразу займає до трьох годин.

Саме миття займає 30-45 хвилин, потім жінка витирає волосся рушником. Найбільше займає процес розплутування, розчісування та укладки – він триває 2 год.

Зазвичай Сміта заплітає волосся у косу чи зав’язує у “пучок”.

Як повідомляло раніше BitukMedia, Нігерійка Хелен Вільямс створила найбільшу перуку у світі – її довжина 351,28 м. Вартість виробу – більше $2,5 тис.

Найбільший у світі термоядерний реактор запустили в Японії

0
Фото: National Institutes for Quantum Science and Technology

Найбільший у світі експериментальний термоядерний реактор JT-60SA запустили у японському місті Нака. Він має висоту шестиповерхового будинку, а температура плазми всередині сягає 200 млн градусів Цельсія (на повехні Сонця вона лише 6 тис. градусів).

Про це повідомляє The Guadian.

Реактор обслуговуют 500 чоловік і 70 компаній, в тому числі європейські. У реакторі відбувається термоядерний синтез – коли намагаються об’єднати два ядра. Це відрізняється від єдерного поділу, який використовують на АЕС, де використовують енергію розпаду ядер радіоактивних металів.

Комерційна мета реактора – дослідити, на скільки такий метод є доцільним та чистим і чи може він замінити викопне паливо.

Плазма розігрівається до потрібних температур у спеціальній посудині “токамак”, яка за формою нагадує бублик. Аби охолодити такі неймовірні температури, використовують потужні надпровідні котушки, охолоджені приблизно до -269 °C, що становить майже абсолютний нуль.

JT-60SA – це спільний проєкт Європейського Союзу та Японії. Він є попередником свого “старшого брата” у Франції, Міжнародного термоядерного експериментального реактора (ITER), який поки ще будується.

Кінцева мета обох проектів полягає в тому, щоб змусити ядра водню злитися в один більш важкий елемент, гелій, вивільняючи енергію у формі світла та тепла, імітуючи процес, який відбувається всередині Сонця.

Як розповідало BitukMedia, Україна має намір видобувати уран, виробляти ядерне паливо та будувати малі модульні реактори. Таким чином український уряд хоче замінити росію на світових ринках.

Коли почалася війна, освідчився – закохана зі школи пара зіграла весілля на фронті

0
Фото: Нацполіція

Нацгвардієць із бригади “Лють” Анатолій одружився зі своєю коханою Наталею. Між парою була “хімія” ще в школі, але жоден не зізнавався в почуттях. Зустрічатися вони почали в дорослому віці, а одружилися після початку повномасштабного вторгнення.

Про це розповідає ШоТам.

Пара розповідає, що у школі не наважувалися зізнатися одне одному у своїх почуттях. Після випускного зустрілися аж у 2021-му, під час відпочинку у Скадовську на Херсонщині. Після того вони почали спілкуватися, потім зустрічатися.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Наталя була першою, кому зателефонував Анатолій. Він запропонував жінці жити разом, і жінка погодилася.

Після створення бригади “Лють” колишній поліцейський Анатолійвступив до лав полку “Цунамі”. Тоді пара вирішила, що весілля відбудеться на фронті. Для цього Наталя придбала білосніжну сукню та приїхала до коханого.

Весілля зіграли минулого місяця. Засвідчив шлюб закоханих командир бригади “Лють” Олександр Нетребко, а урочисту церемонію провів командир полку “Цунамі” Олександр Гостіщев.

Як розповідало BitukMedia, родина Володимира і Марини Павлюків із Верховини на Івано-Франківщині придбали чотири FPV-дрони для ЗСУ. На них витратили кошти, які отримали як подарунок на своє весілля.

BitukMedia підсвічує зусилля, спрямовані на Перемогу, укріплює віру в майбутнє країни і зберігає цікавість до життя

0
BitukMedia

Агентству позитивних новин BitukMedia –  4 роки!

За вікном столичного офісу BitukMedia пізня осінь межує з ранньою зимою – чио дощ зі снігом, чи-то сніг із дощем. Та віконця skype-чату традиційної редакційної наради світяться позитивом. Попри відстані та перепони, які сьогодні заважають зібратися редакції разом оффлайн, в «онлайн-повітрі» всеодно відчувається затишний запах кави й налаштованості на пошуки добрих новин, цікавих героїв та життєстверджувальних тем для матералів. На завершення наради залишаємося із засновницею Агентства позитивних новин BitukMedia, Заслуженим журналістом України Інною Битюк тет-а-тет для невеличкої розмови про четверту річницю BitukMedia, непрості часи, що припали на становлення Агентства, особливості позитиву в роки війни та обрану місію.

–  Інно, вітаємо BitukMedia із четвертою річницею! Так вийшло, що останні щонайменше три роки для України  суцільні випробування. Як вдається підтримувати той позитивний вектор, що був взятий за основу ще в тому безтурботному й мирному житті?

–  «Позитиву має бути більше!» – із таким кредо чотири роки тому я заснувала BitukMedia. Тоді створити Медіа позитивних новин здавалось правильною ідеєю, як-то кажуть «на часі». Хто міг передбачити, що попереду найскладніші роки: пандемія, а одразу за нею віроломне повномасштабне вторгнення росії в Україну. Та ці події тільки укріплюють мене в тому, що це був правильний вибір концепції видання. Бо сьогодні позитиву має бути якомога більше, інакше можна просто потонути у відчаї. Тому як би не було складно, шукаємо позитив щодня. Пишаюсь, що вдалося зберегти у ці надважкі часи редакцію. Наша команда щодня працює для свого читача – і це вже позитивно! Саме з такою філософією живе BitukMedia. Ми не уникаємо серйозних розмов, але навчились дивитись на них під позитивним кутом. Знаю, що є постійні читачі, які щодня переглядають нашу стрічку новин. Для когось читати BitukMedia – ранковий ритуал за філіжанкою кави. Хтось – набирається позитиву наприкінці дня. Погодьтеся, якщо нашій редакції вдається вносити позитив у життя бодай однієї людини, то це вартує того, щоб продовжувати розпочату справу.

–  І як вам це вдається? Ви ж не можете не помічати весь той біль, з яким Україна стикається щодня?

– Довкола багато горя і уникнути його неможливо. Ми розуміємо, які величезні втрати на фронті, скільки доль зруйновані… Кожне повідомлення про загибель Героя чи цивільних громадян болем вривається у серце і обрушується гнівом на ворога. Та все одно треба збирати себе докупи та йти далі, бо у всіх нас зараз один шлях – шлях до Перемоги України. А отже, треба концентруватись на тому, що дає сили тримати удар, жити та йти далі цією неймовірно важкою історичною дорогою. BitukMediа не в силах зупинити повітряні атаки, але може привернути увагу читачів до тих речей, які подарують усмішку і нехай на коротку мить зможуть відволікти від болю втрат, стресу невизначеності, виття сирен та холоду бомбосховищ. Перегляньте стрічку BitukMediа– практично щодня нам вдається розповідати історії про неймовірну консолідацію української нації. І саме в цьому ми бачимо нашу місію. Прагнемо підсвітити всі зусилля, спрямовані на Перемогу України, укріпити віру в майбутнє країни і попри все зберегти цікавість до життя.

Інна Битюк, засновниця BitukMedia

–  В чому, на Ваш погляд, особливість BitukMedia? Є те, що відрізняє його від інших?

– Ми точно не робимо оперативних новин. Я б сказала, що ми розповідаємо цікаві історії про людей і для людей. Історії, якими читач захоче поділитись зі своїми друзями і рідними. Ми знайомимо нашу аудиторію із гідними людьми, які можуть впливати на настрої суспільства і які з нами «на одній хвилі». Ми пишаємося українськими військовими та волонтерами, акцентуємо на тому, як українці підставляють плече своїм героям і один одному… Але й не забуваємо про інше позитивне – наукові відкриття, особливо в сфері медицини та охорони здоров’я, технологічні прориви, спортивні досягнення тощо. Українці продовжують творити неймовірні речі – вигравати міжнародні конкурси і премії, встановлювати рекорди, знімати кіно, писати твори й музику тощо. І світ не зупиняється: 2023-й пройшов під знаком штучного інтелекту. BitukMedia уважно слідкує за цими процесами та ділиться ними з глядачами та читачами. А ще – часто розповідаємо про, як ми їх називаємо у редакції,  «пухнастих терапевтів» – котів, собак та інших «пухнастиків», які допомогають нашим військовим тримати позитив на фронті, а громадянам –  усміхнутися в тилу. Ми щиро любимо наш позитив, бо віримо, що він консолідує суспільство і хочемо,  щоб у серці кожного знаходилося місце для позитиву. Бо життя мінливе і його треба гідно прожити кожен день – тут і зараз, не відкладаючи на потім.

–  Що для Вас особисто значать ці 4 роки BitukMedia?

– Багато це чи мало? Звісно, це лише початок довгої історії. BitukMedia точно не одноденне видання. Не тільки тому, що загартоване такими важкими роками, а й тому, що теми для нашої роботи точно не зникнуть – поки у цього світу є позитивна енергія. А в тому що команда BitukMedia не втратить свого світлого погляду на життя і завжди готова акумулювати та ділитися зі своєю аудиторією найдобрішими матеріалами, я впевнена. Тому приєднуйтеся до нашої території позитиву, якщо ще не з нами, і ловіть промені добра у зручній мережі, адже крім сайту BitukMedia, у нас є Telegram-канал, Facebook-сторінка та YouTube.

Вирощував 20 років – чоловік подарував власну ялинку Львову (ВІДЕО)

0
Фото: Суспільне

Мешканець Білогорщі на Львівщині Йосип Панас подарував Львову ялинку, яку 20 років тому привіз із Карпат. Дерево дбайливо ростили разом з дружиною Галиною, а тепер це – головна ялинка міста перед Оперним театром.

Про це розповідає Суспільне.

Висота ялинки – 14 м. Йосип Панас каже, що привіз ще маленьке дереве із Карпат.

“Воно тут так прижилося, що треба тільки поливати. Коли поливалися квіти, поливалася і ялинка. Виросла нам на радість і на прикрасу. У такий непростий час для нас усіх ми вирішили тою красунею поділитися з львівською громадою”,  – розповідає господар.

Його дружина додає, що ялинку уже не вміщувалася у подвір’ї, заважала навіть сусідам.

Ялинку із подвір’я Панасів встановили на площі перед Оперним театром у Львові 1 грудня.

Як повідомляло BitukMedia, користувачка соцмережі Facebook Mel Issa розповіла, що встановила у себе вдома 26 різдвяних декорованих ялинок. Займатися вона цим почала ще із 1 вересня.

“Поговорити з Дияволом”: розкрито таємницю знаменитої “потойбічної” печери

0
Чортова церква (фін. Pirunkirkko) в Холлола - чудовий об'єкт для невеликого туристичного походу вихідного дня. Фото - Facebook/ Pro Helsinki

У Фінляндії вчені розкрили таємницю знаменитої печери Пірункіркко у національному парку Колі. Її прозвали Церквою Диявола через дивний вплив на відвідувачів. Тепер “окультне” явище пояснили науково.

Про це розповідає Daily Mail.

Людям, які були в Пірункіркко на горі Ліннавуорі у Фінляндії, нерідко здається, що під землею вони вступають у контакт зі світом духів і навіть можуть “поговорити з Дияволом”.

У стародавньому фінському фольклорі печера була відома як місце, де місцеві мудреці збиралися, щоб заглянути за межі звичайного світу. Один з них, відомий як Кінолайнен, регулярно проводив тут свої магічні ритуали, водив пацієнтів до “церкви”, аби вони там скаржилися Дияволу на своє здоров’я та отримували від нього поради щодо методів лікування. Ритуал зцілення, як розповідають дослідники в журналі Open Archaeology, “часто включав гучні крики, тупіт, стрілянину та удари”.

Фото – Open Archaeology

Вченим таке лікування видалося сумнівним, і вони вирішили з’ясувати, чи можуть акустичні властивості ущелинної печери завдовжки 34 метри допомогти пояснити пов’язані з нею вірування. Так і вийшло: аналіз показав, що у ній існує особливий резонансний феномен. Він виникає через те, що гладкі, паралельні стіни печери в деяких місцях починають резонувати при звуках на частоті 231 Гц і створюють ефект хвилі, що стоїть. Він полягає в тому, що початковий і відбитий звук зіштовхуються і взаємодіють один з одним. Резонанс триває близько секунди після звуку. Такий ефект часто зустрічається у природних спорудах, але рідкісний для природних печер.

Щоб перевірити, як це працює, вчені зв’язалися із сучасним шаманом, який проводить у печері ритуали, та записали звуки його камлання. На записі пізніше вони розчули звуки частотою 231 Гц, які посилювала природна частота печери, особливо у задній частині.

Отже, звуки частотою 231 Гц, які посилювалися склепінням печери, і створювали оте відчуття “потойбічної присутності”. Якої насправді, як пояснили науковці, немає. Втім, це не заважає насолоджуватися печерою як унікальною природною пам’яткою Фінляндії.

Як розповідало раніше BitukMedia, ентузіасти з інтернет-спільноти The Action Lab надрукували на 3D-принтері репліку древнього різновиду ацтецького казу, відомого як “свисток смерті”.

У стародавній буддійській святині виявили схованку з монетами 2000-річної давнини

0
За оцінками археологів, скарб, ймовірно, складався з 1000—1 500 монет. Фото - Sheikh Javed Ali Sindhi

У ході розкопок в історичному місті Мохенджо-Даро в Пакистані археологи виявили посудину, наповнену мідними монетами. Вважається, що їм понад 2 000 років. Це найбільший скарб, знайдений у цьому регіоні за останні 93 роки.

Про це розповідає Live Science.

Мідні монети знайшли всередині ступи — буддійської святині, побудованої в Мохенджо-Даро. Ця стародавня культурна столиця, що знаходиться на сучасній території Пакистану, була одним з найважливіших мегаполісів стародавньої цивілізації долини Інду. Вона процвітала в період з 2600 до 1900 року до нашої ери.

Знайдені монети мають зелений відтінок через те, що мідь піддається корозії під впливом повітря. Вони сторіччя лежали в посудині і спеклись в грудку, яка важить близько 5,5 кг. За словами Джаведа Алі Сіндхі, археолога та гіда, скарб, ймовірно, складається з 1000-1500 окремих монет.

На думку керівника розкопок, доктора Сайєда Шакіра Шаха, монети, швидше за все, належать кушанській епосі, яка тривала з I до III століття нашої ери. “Ми перенесли монети до лабораторії, але обов’язково наймемо експертів, щоб визначити період за написами на них. Маємо з’ясувати, яким саме династіям належать монети”, — розповів археолог.

Декілька монет було знайдено окремо. На них зображено постать, яка, на думку археологів, зображує кушанського царя, який і замовив їх виготовлення.

Фото – Sheikh Javed Ali Sindhi

Знайдені монети – перші артефакти, виявлені в руїнах ступи з 1931 року, коли британський археолог Ернест Маккей виявив там понад тисячу мідних монет, сказав Сіндхі. Інші монети були виявили у ступі у 1920-х роках.

Ступу покинули приблизно в 500 році нашої ери. Тоді Кушанська імперія розпалася на незалежні королівства, які спочатку завоювали перси, а пізніше загарбники з півночі, що, можливо, були повʼязані з гунами.

Дослідники вважають, що виявлений скарб є унікальною знахідкою, яка може пролити світло на історію древньої Індської цивілізації.

Незважаючи на те, що більшість монет злиті разом і їх потрібно очистити, перш ніж їх можна буде належним чином дослідити, на деяких зображено ростову фігуру, що, на думку археологів, символізує кушанського царя, який наказав їх виготовити. Фото – Sheikh Javed Ali Sindhi

Як розповідало раніше BitukMedia, у Швейцарії на щойно зораному морквяному полі знайшли набір стародавніх жіночих прикрас. За оцінками дослідників, їхній вік — близько 3 500 років.

“Відмінний апетит і гарне лібідо”: найстарішій тварині світу виповнився 191 рік

0
Фото - Wikipedia

Черепаха на ім’я Джонатан з острова Святої Єлени відсвяткував свій 191 день народження. Він вважається найстарішою твариною у світі. Середня тривалість життя цих тварин становить близько 150 років.

Про це повідомляє сайт Книги рекордів Гіннеса.

Однак і цей вік – 191 рік – приблизний, оскільки Джонатан може бути ще старшим. Черепасі вже було щонайменше 50 років, коли в 1882 його привезли з Сейшельських островів на острів Святої Єлени, який належить до Британських заморських територій в Атлантичному океані.

Черепаха живе на території Будинку Плантації (Plantation House), який є офіційною резиденцією губернатора, і її власником є уряд островів. 

Джонатан (ліворуч) 1882-86

“Невелика команда, віддана своїй справі, раз на тиждень годує його з рук корисним набором фруктів та овочів”, – додав ветеринар. За його словами, Джонатан найбільше любить капусту, огірки, моркву, листя салату-латуку, яблука та інші сезонні фрукти. Йому також подобаються банани, хоча від них у тварини нього виникає сухість в роті.

Фахівці вважають, що черепаха проживе ще довше. Книга рекордів Гіннеса зазначає, що життя Джонатана охоплює правління восьми британських монархів, 40 президентів США, 26 менеджерів “Манчестер Юнайтед” та 28 губернаторів свого острова.

За словами ветеринара, у Джонатана спокійне і розмірене життя. “Він насолоджується сонцем, а в найспекотніші дні ховається в тінь. У теплі дні він гріється на сонечку: у такі моменти його довга шия та ноги максимально витягуються з панцира, щоб поглинати тепло та передавати його всередину. У холодні зимові дні він заривається в опале листя або скошену траву і залишається там весь день”, – розповів фахівець.

На острові разом із Джонатаном живуть гігантські черепахи Девід (близько 55 років), Емма (близько 55) та Фредерік (близько 32). Ветеринари зазначають, що у Джонатана також, як і раніше, “добре лібідо”: він і зараз робить спроби спаруватись з іншою черепахою.

“Джонатан почувається добре, на часі є всі ознаки того, що він доживе до свого третього століття, якщо, звісно, він вже не досяг цього!” – сказав Холліс. “Неймовірно усвідомлювати, що цей ніжний гігант пережив усіх живих істот на суші, разом з людьми”, – додав він.

Як розповідало раніше BitukMedia, знаменита зелена черепаха з кличкою Боб виявилась самкою. Йдеться про тварину, яку у ПАР після восьми років реабілітації випустили у відкрите море. 

Таємне життя золотого крота: побачили тварину, що вважалась вимерлою понад 80 років

0
На цьому фото, наданому RE:wild, зображено наново знайденого крота на західному узбережжі Південної Африки. Фото - Nicky Souness/re:Wild

Вчені з Південної Африки наново відкрили вид крота, який вважався вимерлим з 1936 року. Рідкісного золотого крота Де Вінтона не бачили вже 80 років. І от маленького сліпого звірка з дуже чуйним слухом і золотою шерстю, що переливається, знайшли живим на пляжі західного узбережжя ПАР. Золотий кріт Де Вінтона входив до списку “зниклих видів, що розшукуються”, складений групою з охорони природи Re:wild.

Про це пише Associated Press.

Крота виявила група дослідників з Фонду дикої природи та Університету Преторії.

Ще в 2021 році зоологи за допомогою собаки-шукача вперше за довгий час знайшли вхід у тунелі золотого крота. Але оскільки існує 21 вид золотих кротів і деякі з них дуже схожі, їм потрібно було більше інформації, щоб бути впевненими в існуванні крота Де Вінтона (Cryptochloris wintoni).

Для цього дослідники зібрали сотню зразків ґрунту в цьому районі та виділили з них генетичну інформацію, яку тварини з частинками шкіри, шерсті та біологічних рідин залишають у довкіллі. У результаті виявили сліди ДНК чотирьох видів золотих кротів, три з яких були відомі, а четвертий — ні. Порівняння цієї загадкової ДНК з розшифрованим геномом Cryptochloris wintoni, що зберігається в музеї, показало, що вони повністю збігаються.

Музейний Золотий кріт. Фото – Thomas Wesener / Flickr
Золотий кріт Де Вінтона у 2023 році. Вид був втрачений для науки на 87 років, доки в листопаді 2023 року його знову не виявив Фонд зникаючих диких тварин. Це був 11-й з найбільш розшукуваних втрачених видів у світі, який було повторно відкрито. Фото – Re:wild /JP Le Roux

Результати дослідження команди було опубліковано наприкінці листопада. Процес пошуку крота Де Вінтон зайняв три роки – з моменту першої поїздки дослідників на західне узбережжя ПАР і до початку фізичних пошуків. Складність ще й у тому, що цей вид рідко залишає на поверхні входи до своїх тунелів і майже “плаває” під піщаними дюнами. Рідкісне звірятко має гарну золотаву шубку, за що і отримав свою назву.

Золоті кроти мешкають в Африці на південь від Сахари, а крота Де Вінтона і зараз, і раніше знаходили тільки в районі Порт-Ноллота, майже на кордоні з Намібією.

За підсумками пошуків два золоті кроти Де Вінтона були знайдені живими та сфотографовані, вчені також знайшли ознаки існування інших особин у цьому районі.

Пляж у Південній Африці, де живе Золотий кріт Де Вінтона. Фото – Re:wild /JP Le Roux

Вченим допомогла й собака-шукач на ім’я Джессі. Її натренували розрізняти за запахом представників трьох відомих видів золотих кротів. Потім дослідники випустили Джессі в дюни, пориті свіжими ходами та норами, і спостерігали за її поведінкою. Собака була навчена сідати біля нір, запах яких був їй знайомий. У деяких випадках Джессі не сідала, з чого можна було дійти висновку, що ця нора вирита представником невідомого собаці виду кротів, тобто, швидше за все, золотим кротом де Вінтона.

Собака Джессі, яка розпізнає запахи, і Естер Метью, старший польовий офіцер Фонду захисту дикої природи під загрозою зникнення, під час пошуку золотих кротів на західному узбережжі Південної Африки. Фото –  Nicky Souness

Золотий кріт Де Вінтона донедавна входив до списку “зниклих видів, що розшукуються”, складений групою з охорони природи Re:wild.

Як розповідало раніше BitukMedia, орнітологи повернули до Нової Зеландії рідкісних нелітаючих птахів такахе. Їх вважали вимерлими з 1898 року. Вчені відновлювали їхню популяцію більше півстоліття. Цього року загальна чисельність такахи вперше перевищила 500 особин.

Найстаріша мати Африки: 70-річна жінка в Уганді народила двійню (ВІДЕО)

0

70-річна мешканка Уганди Сафіна Намуквая народила двійню. Вона стала мамою вдруге за останні 3 роки завдяки екстракорпоральному заплідненню (ЕКЗ). Ця подія стала особливою, оскільки Сафіна є однією з найстаріших породіль в Африці.

Про це повідомляє BBC.

За даними Міжнародного жіночого госпіталю і центру репродукції, жінка народила хлопчика та дівчинку 29 листопада за допомогою кесаревого розтину в медзакладі столиці країни Кампалі.

“Ми досягли надзвичайного – народили близнюків найстаршій матері в Африці, якій 70 років!”, – зазначили у центрі репродукції. 70-річна породілля згодна, що це диво. 

Сафіна розповіла, що вагітність була важкою, особливо після того, як її партнер покинув її, дізнавшись про очікування двійнят. “Чоловіки не люблять, коли їм кажуть, що ви носите більше однієї дитини. Відтоді, як я потрапила сюди, мій чоловік жодного разу не з’являвся”, – сказала вона.

Жінка зазначила, що вирішила мати дітей після того, як над нею “знущалися через бездітність”.

Це другі пологи Намукваї за три роки. 2020 року вона народила дівчинку. Поки невідомо, чи було використано донорську яйцеклітину чи власну, збережену з того часу, як угандійка була молодшою.

Це не перший випадок такого роду в світі. 2019-го індійська жінка народила двійню в результаті процедури ЕКЗ, будучи на той момент 73-річною. Україна також має свою історію – Валентина Підвербна народила після менопаузи у віці 66 років. Зараз їй 78, а дочці Анні-Марії  – 12 років. 20 жовтня цього року суд Чернігова ухвалив рішення відібрати доньку в найстаршої матері України. Жінку, яка народила дитину у 65 років, звинувачували у домашньому насильстві. 

Як розповідало раніше BitukMedia, у Вельсі народилась дівчинка вагою лише 328 грамів. Якби її вага при народженні була на три грами меншою, стала б найлегшою дитиною з тих, які коли-небудь з’являлись на світ у Великій Британії. Маля перебуває під наглядом лікарів й активно набирає вагу.

Пара, яка одружилася у літакові, претендує на рекорд (ВІДЕО)

0
Фото: YouTube/The Brew News

Уродженці Індії Віді Поплі та її коханий Хрідеш Сайнані влаштували розкішне весілля на борту Boeing 747 у ОАЕ. Книга рекордів Гіннеса хоче зафіксувати це як перший подібний випадок у країні. Церемонію організував батько нареченої – він так же само одружився зі своєю дружиною майже 30 років тому.

Про це повідомляє New York Post.

“Це сиквел мого весілля. І подарунок для моєї доньки”, – жартує Діліп Поплі, власник престижної ювелірної компанії Popley and Sons.

У 1994-му він був ще не таким багатим, але йому вистачило грошей, аби повінчатися у небі над Індією зі своєю дружиною Сунітою. Діплі каже – завжди мріяв, аби у доньки було таке ж весілля.

“Витрати на весілля у Дубаї обмежує тільки небо”, – жартує організатор весілля.

“Все залежить від кількості гостей і бюджету. Поплі воно обійшлося у $1.6 млн – $1.9 млн”, – додає він.

Весілля відбулося 24 листопада. Пара під’їхала до літака на Ferrari. У салоні було близько 300 гостей. Святкування тривало три години. Попередня паперова робота із бронювання літака зайняла 12 місяців.

Наречена радіє, що змогла реалізувати мрію батька.

“Я сподіваюся, що для нашого сина ми зможемо зробити щось більше. Наприклад, весілля у космосі”, – каже Віді.

Як розповідало BitukMedia, молода розірвала шлюб з чоловіком через добу після весільних обітниць. А все через невдалий жарт нареченого. Він жбурнув торт в обличчя нареченій, як того нібито вимагає весільна традиція. Дівчина стверджує, що чоловік завдав їй болю і порушив її кордони.

“Вона пахла дуже знайомо” – близнючки знайшлися через 19 років завдяки TikTok

0
Фото: Facebook

Двох близнючок із Грузії, яких зараз звати Ано Сартанія і Тако Хвітія, рідний батько продав одразу після народження. Знайшлися вони через 19 років завдяки соцмережам, коли Ано побачила відео сестри у TikTok.

Про їхню історію розповідає New York Post.

Усе почалося у листопаді, коли Ано прислали відео із TikTok і запитали, чому це вона пофарбувала волосся у синій. Дівчині було важко повірити, але вона дійсно побачила на відео точну копію себе.

Ано скачала відео і залила його у Facebook, запитавши, чи хтось знає цю дівчину. Розшукати неочікувану близнючку допомогли геймери – вони впізнали її і дали контакти.

Спочатку дівчата спілкувалися телефоном. А через два роки зустрілися на мосту Руставелі у Тбілісі.

“Кожна людина пахне по-своєму. Коли я обійняла її, і відчула дуже знайомий запах. І голос – навіть цей голос я уже знала”, – пригадує Ано.

Їхня мати Аза Шоні народила близнючок у маленькому селі Кірцкі. Через неясні ускладнення вона впала в кому після пологів. Родина уже мала трьох дітей. Тож батько дівчат чоловік Ґоча Ґахарія вирішив нелегально продати дівчат двом родинам, які живуть у різних куточках Грузії.

Ано жила і росла у Тблісі, а Тако – у Зугдіді, на заході країни. Іронія долі в тому, що коли обом було 11 років, вони брали участь в одному і тому ж танцювальному конкурсі, який відбувався у Зугдіді.

Ано каже, що вона все життя мала дивне відчуття, наче хтось є поруч із нею. Подумки вона часто спілкувалася із маленькою дівчинкою, одягненою у чорне.

Зараз же дівчата нерозлучні. Вони ведуть спільну сторінку в Instagram. Нещодавно поїхали до Німеччини, де зараз живе їхня біологічна мати. Дівчата знімають фільм про своє життя.

А ось із біологічним батьком дівчата зустрічатися не хочуть, хоч і погодилися на ДНК-тест.

“Він хоче зараз мати якісь стосунки із нами, але цього ніколи не станеться”, – каже Ано.

Як розповідало BitukMedia, 69-річні близнючки Роузі Коулз і Кеті Хеффернан із Британії уже протягом 23 років з’являються на людях в однакових вбраннях. Вони часто викликають у перехожих здивування.

Майбутнє поруч – діти стануть першими користувачами найсучаснішого катера

0
Фото: https://www.powerandmotoryacht.com/

Крихітна комуна  Вермде  у Швеції складається із близько 10 тис. острівців в акваторії Стокгольма. Там працюють чотири школи. Із грудня учнів збиратиме по усіх островах винахід місцевої компанії – катер  X Shore Pro. Човен є гіперсучасним, його називають “Теслою морів”. Діти стануть першими його користувачами.

Про це повідомляє CNN.

Човен має у довжину 8 м, може вмістити 10 осіб та розвиває швидкість до 56 км/год. Він є повінстю електричким, не створює забруднення та шуму. На низьких швидкостях за хорошої погоди може пройти відстань у близько 180 км.

X Shore є третьою модифікацією човна. Спочатку компанія, заснована у 2019-му компанія раніше випустила моделі Eelex 8000 і менш габаритний X Shore 1.

Люди порівнюють човен із Tesla, бо коштує він приблизно стільки ж, припускає представник компанії Дженні Кейсу. Дешевша модифікація коштує $119 тис., більш дорога – $213 тис.

На човні використовують такі ж літіум-іонні батареї, як і на електромобілях. Їх заряджання може тривати від 30 хв до 5 год., залежить від моделі та способу зарядки. Інфраструктуру для заряджання катерів уже створили. Потенційно, його можна використовувати для берегової охорони.

Всередині човна. Фото: X Shore

Головною відмінністю є те, що човен не смердить бензином, як автомобіль, і не шумить. Ви можете дихати морським повітрям, слухати звуки природи, музику чи спілкуватися із пасажирами, каже Кейсу.

Як розповідало BitukMedia, 70 дітей із містечка Вілла Лейді у Колумбії змушені щодня перетинати річку із алігаторами, проходячи по тоненькій водопровідній трубі і тримаючись за мотузку. Так вони добираються до школи.

Науковці створили живих наноботів із людських клітин – у цьому допоміг “ковід”

0
Gizem Gumuskaya Tufts University

Університет Тафтса та Інститут Вісса у Гарварді у США перетворили людські клітини трахеї на живих роботів. Клітини, яких називають антроботами, зможуть лікувати хвороби та заживляти рани. А зробили їх із мазків “ковідних” хворих.

Про це повідомляє CNN.

Антроботи не є повноцінно живими організмами, бо вони не мають повного життєвого циклу, пояснює Майкл Левін із Університету Тафтса. Він додає, що вони виходять за рамки понять “тварина”, “робот”, та “машина”.

Для створення антроботів використали клітини трахей пацієнтів, у яких брали аналізи на Covid-19. Просто тому що цього матеріалу зараз у науковців більш ніж достатньо. Але більш важливо, що саме ці клітини мали шанс навчитися самостійно рухатися – вони мають війки, які могли б використовувати як джгутики.

Науковці намазали їх спеціальними хімікатами. На сьомий день клітини і стали себе поводити як окремі джгутикові найпростіші. Вони навіть збираються у крихітні “колонії”.

Антроботи мають різну форму і покриті війками по-різному. Виживають у лабораторії до 60 днів.

Аби з’ясувати, чи є користь від цих наноботів, науковці подряпали вирощений штучний нейрон і посадили на нього антроботів. З’ясувалося, що вони примушують нейрон загоюватися. Як це відбувається, поки не зрозуміло.

Як розповідало BitukMedia, науковці Політехнічної школи Лозанни у Швейцарії розробили технологію, яка дозволить спілкуватися між собою наноботам та біомедичним імплантам у тілі людини. Вона полягає у вивільненні певних молекул у кровотік.