Лікарі із Івано-Франківської, Львівської та Сумської областей почали використовувати ШІ для діагностики туберкульозу. Він зображує знімок легень у вигляді теплової карти, що дає можливість виявити ураження із ймовірністю від 1% до 100%.
Про це повідомляє сайт Центру громадського здоров’я МОЗ України.
Поки що надсучасне обладнання встановили лише в одному фтизіопульмонологічному центрі кожної області.
Штучний інтелект проводить автоматичний аналіз, читаючи рентген-знімки, і відображає зони потенційної патології у вигляді теплової карти легенів, що й дозволяє виявити ураження з імовірністю від 1% до 100%.
Для виявлення туберкульозу ШІ успішно використовують уже у понад 40 країнах світу. Івано-Франківськ отримав обладнання від японського виробника, інші два центри – за підтримки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.
Як повідомляло BitukMedia, американська компанія Forward збирається встановити по США спеціальні медичні куби CarePod , обладнані ШІ. Всередині такого “кабінета лікаря” люди зможуть проконсультуватися у нейромережі щодо діабету, гіпертонії, депресії та тривожності.
Зоозахисники шукають родину псу Чарлі з Дружківки. Тварина має складну долю: він жив із захисниками на передовій, але потрапив під колеса автівки.
Історію собаки розповіли в URSA, громадському обʼєднанні із захисту прав тварин, повідомляє “Українська правда. Життя”.
“Чарлі – красень з Дружківки, породи східно-сибірська лайка, на долю якого випало непросте випробування”, – йдеться у дописі. Як розповіли волонтерам місцеві жителі, собака прибився до військових на передовій і деякий час жив з ним в бараках. Потім хлопці поїхали, а він залишився.
Чарлі блукав містом, а потім потрапив під колеса автівки. Його врятували військові, які проїжджали повз, – вони передали хвостатого волонтерці Юлії Гавриловій з ОО “Дружковка – территория добра”. Та одразу відвезла потерпілого до ветклініки.
“Ветеринар встановив, що верхні ікла собаки зламані механічним способом: ймовірно, він намагався звідкись вибратися, перегризаючи металеві прути. Також рентген показав перелом задньої правої лапи”, – продовжують зоозахисники.
У Краматорську Чарлі прооперували, йому поставили титанову пластину. Кістка тварини зрослася. Через 3 тижні пес почав ставати на лапу, а зараз вже бігає, діляться волонтери.
За словами ветеринара, собаці 4-5 років. Зараз Чарлі перебуває на перетримці, мешкає в теплому сараї приватного будинку. Це найкраще місце, яке наразі вдалося для нього знайти.
Волонтери дали оголошення про пошук сім’ї хвостатому і сподіваються, що небайдужі відгукнуться. “Друзі, просимо вас зробити репости та допомогти цьому чудовому малюку зустріти свою Людину”, – кажуть у ГО.
Як розповідало раніше BitukMedia, пес Боніфацій після підриву росіянами Каховської ГЕС вибрався на пліт та доплив аж до Одеської області. Врятованого безхатька забрала родина з Польщі.
Білл Хассінгер і Джоан Блаккан у старшій школі після випускного вечора та зараз. Фото - COURTESY OF JOANNE BLAKKAN, COURTESY OF FRANK LOOMIS
У США колишні шкільні закохані зустрілися через понад 70 років. Кожен йшов своїм шляхом, але через десятиліття, коли вони вже не шукали кохання, знову знайшли його одне з одним. Двоє дуже літніх людей впевнені, що решту життя проведуть разом.
90-річний Білл Хассінгер та 92-річна Джоан Блаккан зі штату Мічиган познайомилися у школі в юному віці. Вони були закохані один в одного і вважали себе парою, поки Блаккан не закінчила школу і не поїхала на навчання в коледж. То був 1949 рік. Пізніше вона вийшла заміж за іншого чоловіка і народила трьох дітей, овдовіла. А Хассінгер тим часом відслужив в армії, потім теж одружився, в сімʼї народилися троє дітей. У 2021 році після 68 років шлюбу його дружина пішла з життя.
У 2022 році Джоан Блаккан шукала однокласників, щоб влаштувати зустріч випускників, і раптово згадала про своє перше кохання. Вона вирішила зв’язатися з Хассінгером – поспілкуватись, дізнатися, як склалося його життя. Виявилось, що чоловік живе у сусідньому місті і пішов у відставку в чині підполковника поліції штату Мічиган. Після телефонної розмови пара зустрілася за обідом.
За словами Хассінгера, він помітив, як постаріла його колишня кохана, проте для нього вона залишилася такою ж яскравою і життєрадісною, як і багато десятиліть тому.
Невдовзі літні люди зрозуміли, що наново закохуються один одного, і знову стали парою. “Ми закохані так само сильно і навіть більше, ніж коли ми були підлітками”, – зізнається Хассінгер. “Колись наші шляхи розійшлись”, — ділиться жінка. “Я жила сама весь цей час і точно не шукала кохання або чоловіка. Мене все влаштовувало. Але він завжди був у моїй пам’яті. Я любила цього хлопця”.
Тепер ці двоє проводять разом кожні вихідні. Закохані грають у настільні ігри, вирішують головоломки, здійснюють прогулянки та насолоджуються товариством один одного. Білл і Джоан впевнені, що решту життя проведуть разом. Найближчим часом вони планують переїхати в один будинок або житловий комплекс для пенсіонерів.
Фото – COURTESY OF LINDA BLAKKAN
Лінда, донька Джоан Блаккан, розповіла, що в дитинстві її мама ніколи не згадувала про Хассінгера, але вона пам’ятає, як малою бачила блискучий зелений браслет у скриньці з коштовностями своєї матері. І лише зараз вона дізналася, що Хассінгер подарував його своїй коханій на день народження. Тоді обидва навчались у старшій школі.
Браслет, який Білл Хассінгер подарував Джоан Блаккан на день народження, коли вони були в старшій школі. Фото – COURTESY OF LINDA BLAKKAN
“Вірте чи ні, але ми закохані в нашому віці”, — каже 92-річна Блаккан. “Я хочу його обіймів і поцілунків, і він відчуває те саме. Це так само, як коли ми були підлітками”.
Як розповідало раніше BitukMedia, 79-річний чоловік і 78-річна жінка знайшли один одного та одружилися через 60 років після розірваних заручин. Коли вони були молодими, проти їхнього союзу виступили батьки нареченої. Але від долі не втечеш.
Діти та підлітки мавп теж вміють “дістати” своїми жарти батьків та всіх оточуючих. Це з’ясували вчені з Інституту поведінки тварин Макса Планка (Німеччина) з колегами зі США, які стежили за мавпами у зоопарках. За словами авторів, жарти були дуже схожі на людські. Зоологи вважають, що це наша спільна спадщина від далекого предка.
Дослідники записали та проаналізували близько 75 годин відеоспостережень за шимпанзе, орангутанами, бонобо та горилами у зоопарках Сан-Дієго та Лейпцига, де молодь дражнила родичів.
Загалом вчені зафіксували 142 явні випадки, коли людиноподібні мавпи кепкували і жартували один з одного. Мавпи продемонстрували досить широкий спектр такої грайливої поведінки, дослідники нарахували 18 різних видів “дражнилок”. Найчастіше жартували підлітки віком від трьох до п’яти років.
Так, молоді мавпи могли штовхнути родича й одразу втекти, або простягали якийсь предмет, аби одразу відібрати його назад, налітали на іншого всім тілом, пхали морду в морду іншій мавпі, смикали за “кіски” — особливо це було популярно в орангутанів, які мають довшу шерсть. А також хапали і тягли за різні частини тіла, лоскотали та махали предметами перед носом в інших мавп. Дорослі особини теж демонстрували жартівливу поведінку, але стратегії відрізнялися: вони обирали лоскіт, легкі стусани або поцупити та сховати якусь річ.
Молодий орангутанг смикає матір за волосся. Фото – BOS Foundation BPI
При цьому, коли молоді мавпи хотіли подражнити когось, вони часто використовували елемент несподіванки, підкрадалися зі спини або в момент, коли “жертва” дивилася в інший бік. Крім цього, вчені відзначили чимало моментів, які роблять жарти мавп структурно схожими на людські.
“Що цікаво, ми виявили схожість з дражненням в людських дітей. Коли вони дражнять свою матір, вони, як правило, дивляться на її обличчя в очікуванні реакції. Ми бачимо це і в цих людиноподібних мавп”, – розповіла доктор Ізабель Лаумер з Інституту поведінки тварин Макса Планка.
За спостереженнями, багато молодих мавп люблять дражнитися і дратувати старших, проте часто вони щадили своїх власних батьків.
Автори зазначають, що у дослідженні брали участь представники всіх існуючих родів людиноподібних мавп. І у всіх було виявлено цю грайливу поведінку. Тому можна припустити, що складні когнітивні здібності, такі, як розуміння та очікування реакції іншого, на які має спиратися жарт, розвинулися в спільного предка гоміноїдів ще 13 млн років тому.
Вчені вважають, що така поведінка допомагає перевіряти соціальні кордони інших особин та вибудовувати ієрархію відносин. Реакція інших на жарти та дражнилки, зокрема агресивні та дратівливі, дає молоді життєво важливу інформацію для дорослішання в соціальній групі.
Як розповідало раніше BitukMedia, вченими знайдено ключову відмінність людей від мавп.
Американка Кессіді Сімойнш із селища Ґолден-Ґейт у Флориді отримала неприємний сюрприз на День усіх закоханих. Увечері її бойфренд крадькома поклав шоколадки на переднє сидіння авто. Вночі ведмідь вдерся всередину, викрав солодощі і зруйнував салон машини.
Кессіді пригадує, що о 3:30 ранку 14 лютого їй бойфренд сказав – “щось у машині. Наче ведмідь”. Коли жінка наблизилася до автівки, “сюрприз” її шокував. Ведмідь розламав двері – вони не закриваються, вікно не опускається, – роздер обшивку та розламав крісла.
Відео, як відмедь тероризує авто, не лишилося, однак добре видно наслідки його перебування там. Хоча ведучі шоу, де показали сюжет, жартують – можливо, то були просто дуже голодні діти.
А ось Кесіді не до жартів – тварина знищила салон із пасажирського боку авто.
Як повідомляло BitukMedia, американка Емі Холт із міста Норт-Бенд штату Вашингтон поділилася кумедними кадрами із камери відеоспостереження. У її дім намагався потрапити ведмідь. Після настирних спроб пролізти через дверцята для собаки, він здався і повернувся у природу.
43-річна Ірина Карпенко-Гольцева із Бучанщини важить понад 100 кг і попри це захоплює глядачів своїми східними танцями. Бодіпозитивна артистка каже – Україна найкраще, що могло статися у її житті, бо тут кожен може взяти долю у свої руки.
“Я велика. Але я захотіла вдягти цю східну сукню, і я пишаюся тим, хто я є. Кожна жінка в нашій країні варта того, щоби прожити своє найкраще життя”, – каже Ірина.
Жінка народилася в Азербайджані, до України переїхала 20 років тому.
“Коли я переїхала в Україну, для мене це було прямо відкриття, що люди можуть взяти свої долі у свої руки і цими руками побудувати своє майбутнє”, – каже Ірина і додає:
“Я фанат України. Для мене це взагалі найкраще, що може бути”.
Понад 15 років Ірина працює менеджеркою із персоналу. Східними танцями почала захоплюватися у 43-річному віці.
Вона пережила початок російського військового вторгнення у Бучі. Потім виїхала до Німеччини, а потім – на захід України. Квартира у Бучі постраждала від прильоту, але вцілів будинок, у якому Ірина живе.
Жінка була морально виснажена і шукала справу, яка б допомогла відновити ресурс. Хотіла більше робити для себе.
У вересні 2023-го Ірина почала вчити перші рухи східних танців, а уже за два місяці брала участь у змаганнях. Свої відео викладає в мережі. Вони набирають мільйони переглядів.
Каже, багато пишуть шанувальників із Франції, Німеччини, Молдови, США та арабських країн.
Ірина каже – найбільше хоче, щоб жінки із України робили те, що вони хочуть.
9 років Ірина живе у партнерстві із іншою жінкою. Дитина у них з’явилася, коли вони були у стосунках. Проте їхню родину Ірина називає “самою звичайною”.
Як розповідало BitukMedia, Марія Кобець із Брусилова на Чернігівщині займається ковальством замість чоловіка. Той пішов на фронт воювати за Україну. Жінка хоче, аби кузня “не застоювалася” до його повернення.
Доктор Майкл Джобст, спеціаліст з колоректальної хірургії в Лінкольні, зробив перші розрізи за допомогою spaceMIRA. Фото - Craig Chandler, UNL Communication and Marketing
Американські лікарі провели успішну симуляцію хірургічної операції на Міжнародній космічній станції (МКС). Вони використали систему дистанційного керування, щоб за допомогою робота-хірурга MIRA перерізати гумові стрічки, які імітували людські тканини. У майбутньому технологія стане в нагоді, якщо екіпажу станції знадобиться екстрена медична допомога.
Робот, який може виконувати наперед запрограмовані дії або працювати в режимі дистанційного керування, відправили на МКС наприкінці січня, – розповідає пресслужба Університету Небраски. Астронавт та бортінженер Лорал О’Хара встановила spaceMIRA та підготувала його до роботи.
Робот завдовжки близько 76 см і вагою близько 1 кг працював всередині спеціальної експериментальної шафи розміром з мікрохвильову піч. Циліндричний пристрій оснащений двома “руками”: в лівій знаходиться захоплював, в правій – ножиці. Вбудована камера дозволяє оператору спостерігати за діями робота під час його роботи.
Під час експерименту затримка сигналу між Землею та МКС становила 0,5-0,75 с. Аби компенсувати цю затримку, дослідники випробували різні коефіцієнти масштабування, щоб, наприклад, більші рухи на Землі призводили до менших рухів на борту станції.
В експериментальній камері було розміщено 10 гумових стрічок, прив’язаних до металевих панелей. При моделюванні рухів, натягу та текстури тканин завдання хірургів полягало в тому, щоб привести робота в потрібне положення та використовувати його “руки”, щоб схопити стрічку, натягнути її та перерізати.
Операція пройшла успішно. Астронавти вважають це новим кроком у розробці космічної хірургії.
У майбутньому, робот spaceMIRA може стати ключовим елементом для космічних медичних місій — він забезпечить можливість проведення невідкладних операцій в умовах багаторічних космічних польотів. Цю технологію також можуть використати для розробки методів хірургії з дистанційним управлінням на Землі, щоб проводити операції в ізольованих районах.
Як розповідало раніше BitukMedia, Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) вперше схвалило препарат для лікування сильного обмороження в дорослих. Ліки зменшують ризик ампутації пальців рук або ніг.
Південнокорейський науковець Сойон Парк разом із командою змогли виростити “у пробірці” зерна рису, які містять м’ясний яловичий протеїн. Кажуть, їх продукція більш поживна, ніж звичайний рис, а негативні екологічні наслідки від неї менші, ніж від розведення великої рогатої худоби.
Коров’ячі ферми вважаються одним із головних джерел вуглекислого газу, який викликає парниковий ефект і сприяє підвищенню температури на Землі. Тож науковці працюють над різними рослинними аналогами м’яса та “м’яса у пробірці”, аби якщо не повністю відмовитися від твариництва, то зменшити поголів’я.
“Рис сам по собі має високу поживну цінність, але додавання клітин худоби значно її підивщує”, – йдеться у дослідженні, яке Парк та його колеги опублікували у journal Matter.
Ось як виготовляють такий рис. Спочатку покривають рис риб’ячим желатином, щоб допомогти клітинам м’яса краще закріпитися. Потім уміщують коров’ячі стовбурові клітини м’язів і жиру в рисові зерна, і залишають їх для культивування в чашці Петрі.
Рис підходить для вирощування на ньому м’яса, оскільки структура зерен – пориста. Вона нагадує біологічні матрикси – своєрідні каркаси, на яких наростають м’язові волокна. Також рис має певні сполуки, які живлять м’язові клітини.
Через 9-11 днів науковці отримують “мікрояловичі суші”, які відрізняються від звичного рису за текстурою, смаком та поживними якостями.
Гібрид яловичини та рису більш твердий і крихкий. Науковці готували його на пару. Той продукт, де більше м’язових волокон, нагадує яловичину та мигдаль, а де більше яловичого жиру, пахне вершками чи кокосовим молоком.
Парк розповідає, що вони експерементували із різними зернами. Але, наприклад, у сої матрикс дуже великий, тому продукт не мав м’ясної текстури.
Яловичий рис порівняно із м’ясом. За умов комерційного виробництва він може коштувати лише $2.23 за 1 кг, кажуть розробники.
Як розповідало BitukMedia, британський стартап Moolec збирається конкурувати із “м’ясом у пробірці”. Вони створили соєві боби, багаті на свинячий протеїн. Кажуть, це дешевше, ніж вирощувати тканини в лабораторії.
Тіффані та Грегорі, подружжя з бельгійського регіону Валлонія, ділять дах з врятованим диким кабаном на ім’я Оскар. І так вже більше року. Кажуть, прив’язалися один до одного.
Все почалося з полювання, коли Грегорі Гійо приніс додому 700-грамове порося кабана, якого знайшли його собаки. Це сталось 6-го грудня, в День Святого Миколая, і чоловіку не стало духу просто так залишити безпорадну тварину в дикій природі, де вона, швидше за все, загинула б сама. Не дивно, що Гійо приніс малого додому…
Відтоді минув рік. Лісовий знайда важить вже 80 кг. І він все ще з сімʼєю. Щоправда, тепер має власний диван, подушки та ковдру. “Ми не планували тримати його тут, тільки врятувати, а потім звільнити, але ми прив’язалися до нього”, – пояснює дружина Гійо Тіффані П’єр.
Одного разу Оскара відвезли на освітню ферму, але він взявся бойкотувати – відмовлявся їсти і буквально морив себе голодом. Вже за тиждень подружжю Гійо зателефонували з проханням забрати свого кабана.
За словами Грегорі, вже тоді стало зрозуміло: якщо вони поїдуть за Оскаром, то вже ніколи більше не зможуть його відпустити.
Відтоді в Оскара чудовий апетит: щодня він з’їдає від 1,5 до 2 кг їжі (переважно це овочі та сухарі), хоча іноді не відмовляється і від солодощів. А було й таке, що спокусився на вудку.
Однорічний кабан справді став частиною родини. Гійо взяли Оскара у свій дім, і хоча їм довелося адаптуватися до його поведінки, своє життя без цієї тварини вони вже не уявляють.
Оскар ревно оберігає свої особисті кордони: коли хтось з гостей наближається надто близько до його кубельця, він підводиться і починає гарчати. Його “мама” і “тато” обов’язково пояснюють усім, що це просто дикі інстинкти.
Вже зараз Оскар неймовірно сильний і він досі росте. Очікується, що за рік він важитиме вже 120 кг.
Кабани відомі своїм розумом і надзвичайно сильним нюхом, і Оскар – не виняток. Коли він відчуває запах чогось їстівного в шафі, не зупиниться ні перед чим, щоб дістатися до нього. Ось чому господарі ніколи не залишають їжу там, де кабан може її дістати, а також зняли ручки з усіх шаф.
Кабан добре пристосувався до життя у приміщенні. Він завжди попереджає господарів, якщо йому потрібно в туалет, аби його випустили надвір. А коли повертається до хати, то не заперечує, щоби йому почистили копита.
“Я сплю з ним на дивані, — розповідає Тіффані. – Він не вміє спати один, навіть коли я приймаю душ, йому іноді важко. Грегорі спить сам нагорі, я думаю, що Оскар певним чином має Едипів комплекс”.
Фото – Reuters
“Можливо, це була не найкраща моя ідея”, – жартує Грегорі про рішення взяти в дім дикого кабана, але вже не уявляє свого життя без цього звіра. Вони з Тіффані ще не мають дітей, тому всіляко балують свого улюбленця.
Як розповідало раніше BitukMedia, стадо німецьких корів всиновило порося дикого кабана, яке, як припускають, відбилось від родичів.
OpenAI презентувала нейромережу Sora, здатну генерувати відео за текстовими описами. Вона створює деталізовані та реалістичні ролики тривалістю до хвилини. ШІ-модель поки що доступна лише обмеженому колу користувачів.
За словами авторів розробки, Sora може створювати сцени з кількома персонажами та високою деталізацією. Штучний інтелект вміє не лише працювати з текстом, а й генерувати відео на основі нерухомого зображення. Крім того, Sora може вставити у вже існуючий ролик кадри, яких бракує.
У своєму блозі OpenAI демонструє понад 40 відео у різних стилях. На реалістичних кадрах зображені люди, тварини та різні предмети навколишнього світу. Наприклад, реалістичні кадри токійського поїзда, картинної галереї та узбережжя Каліфорнії, а також ролики з анімаційними персонажами та фантастичними декораціями. Серед іншого за допомогою Sora вдалося згенерувати трейлер неіснуючого фільму.
Розробники OpenAI визнають, що їхня модель недосконала. Наприклад, нейромережа іноді плутає ліворуч і праворуч або відчуває труднощі при генерації відео з великою кількістю об’єктів – їхній рух може виглядати неприродним. Буває так, що у відео порушується причинно-наслідковий зв’язок: персонаж може відкусити від печива, але воно, як і раніше, буде цілим.
Sora поки недоступна для широкої аудиторії і перебуває на стадії тестування. OpenAI збирається вжити додаткових заходів, щоб не допустити поширення реалістичних фейкових відео. У компанії працюють над інструментом, що дозволяє ідентифікувати ролики, створені штучним інтелектом.
Як розповідало раніше BitukMedia, малюк з налобною камерою навчив штучний інтелект вивчати слова.
Сер Пол Маккартні на концерті Beatles зі своєю втраченою гітарою в 1964 році.
Британський музикант сер Пол Маккартні возз’єднався зі своєю першою бас-гітарою. Інструмент вкрали з його фургона у 1972 році. А знайшли через 51 рік на горищі будинку в Англії.
Засновник гурту The Beatles почав шукати свою бас-гітару Höfner 500/1 у 2018-му. Минулого року на допомогу музикантові прийшли журналіст Скотт Джонс та продюсер Наомі Джонс, які забезпечили проєкту The Lost Bass медійну підтримку.
Гітару Маккартні придбав приблизно за 37 доларів у 1961 році в магазині в Гамбурзі та була його “улюбленою”. Принаймні так стверджував німецький виробник інструментів, члени групи якого під назвою The Lost Bass Project й запустили глобальний пошук.
“Це бас, на якому Маккартні грав… у Гамбурзі в 1961 році, в клубі Cavern у Ліверпулі і на тих перших записах Abbey Road — він дав силу “бітломанії” та сформував звучання сучасного світу”, — заявляли учасники проєкту.
Команда шукачів отримала близько сотні свідчень, а понад 600 людей побажали стати волонтерами проєкту. The Lost Bass провів власне розслідування та встановив, хто саме вкрав гітару.
Злодій, ім‘я якого не називають, продав Höfner власнику одного з лондонських пабів. За архівними записами команда відновила всю сімейну історію підприємця та опублікувала свою роботу у медіа. Незабаром на нього звернув увагу чоловік, який живе на півдні Англії. Він зрозумів, що стара бас-гітара з його горища і є втраченим інструментом сера Пола.
“Hofner підтвердила автентичність гітари, і Пол неймовірно вдячний усім, хто брав в цьому участь”, – сказано в заяві компанії, опублікованій на сайті Маккартні.
Höfner повернули Маккартні цілим і навіть в оригінальному футлярі. Після невеликого ремонту, на ній знову можна буде грати.
Як звернула увагу Daily Mail, за два дні до цього, 13 лютого, користувач соцмережі X Руадрі Гост написав, що повернув Полу Маккартні гітару, яка дісталася його друзям та родині у спадок. Гост опублікував фотографії інструменту.
To my friends and family I inherited this item which has been returned to Paul McCartney. Share the news. pic.twitter.com/BlKP4L2ELP
— Rassilon Productions (Ruaidhri Guest) (@RassilonP) February 13, 2024
Придбана у 1961 році, за кілька років Höfner 500/1 стала резервним басом Маккартні, але музикант продовжував її використовувати до розпаду The Beatles. За даними Sunday Telegraph, востаннє гітару бачили за кілька днів до останнього виступу гурту у 1969 році. Але, як з’ясували учасники The Lost Bass, гітара зникла на кілька років пізніше.
У ході розслідування учасники проєкту встановили, що гітару вкрали з фургона для перевезення обладнання в районі Ноттінг-Хілл у Лондоні 10 жовтня 1972 року.
Після публікації The Sunday Telegraph про ентузіастів The Lost Bass розповіли чимало світових видань, а учасники проєкту дали кілька телеінтерв’ю. “В результаті такої реклами хтось з мешканців багатоповерхівки на південному узбережжі Англії згадав про стару бас-гітару, що лежить на горищі. Діставши її, стало зрозуміло, що це вона і є. За кілька днів гітара знову була в Пола Маккартні!”, – повідомили учасники The Lost Bass.
Як розповідало раніше BitukMedia, чорну електрогітару Fender Stratocaster продали на аукціоні Julien’s Auctions за 596,9 тиc. доларів. Інструмент “часів Nevermind” розбив засновник Nirvana Курт Кобейн.
Малюк Левчик після операції. Фото - Центр дитячої медицини. Лікарня "Охматдит"
У Львові в Центрі дитячої медицини, створеному на базі лікарні “Охматдит”, вкоротили язик однорічному немовляті. Через рідкісний синдром цей орган у нього був у 5 разів довшим від нормального. В Україні лише двоє дітей мають такий синдром.
Про унікальний випадок повідомляють у лікарні “Охматдит”.
Пацієнт – одесит Левчик. Ще на 32 тижні під час УЗД лікар виявив, що він показує язичка. Це неабияк розчулило майбутніх батьків. Коли ж язичок показався і на повторному обстеженні, батьки почули про підозру на генетичний синдром, який може вплинути на розвиток дитини.
Хлопчик так і народився – з висунутим язичком. “Син народився з язичком, який разів у 5-6 разів більший від язика звичайної дитини. Генетик підтвердив у сина рідкісний синдром Беквіта–Відемана”, – розповіла мама хлопчика Олена.
Так маленький одесит став другою в історії України дитиною, яка народилася з синдромом Синдром Беквіта–Відемана. Йдеться про рідкісну генетичну аномалію, яка спричиняє інтенсивний розвиток різних органів впродовж вагітності. Вона сповільнюється до 8-річного віку дитини. За статистикою, такий синдром виявляють у середньому в однієї дитини на 20 тисяч новонароджених.
Малюк Левчик до операції. Фото – Центр дитячої медицини. Лікарня “Охматдит”
Наразі Левчику 1 рік і 3 місяці. Крім величезного язика, в хлопчика також збільшені внутрішні органи, а одна ніжка довша від іншої на 3 см.
Виправляти такі проблеми варто якнайшвидше, проте найперше слід було взятися за язик, бо він міг створити малюкові проблеми з диханням і прийомами їжі, пояснюють медики “Охматдиту”. Дитина могла їсти лише з пляшечки, оскільки будь-яка тверда їжа випадала з її рота.
За словами медиків, складність операції полягає в тому, що язик Левчика треба було скласти так, щоб хлопчик міг повноцінно дихати, їсти та розмовляти. Задля цього, зокрема, консультувалися з американськими колегами, які працювали у Львові. Після консультації щелепно-лицеві хірурги Центру дитячої медицини прийняли рішення провести Левчику складну операцію.
“Ми маємо досвід видалення частини язика з приводу новоутворів, раніше ми робили схожі операції, але дорослим. До лікування цього пацієнта ми підійшли відповідально, з підсиленням команди американськими колегами”, – розповів керівник Міжрегіонального центру лікування дітей з розщілинами губи і піднебіння Роман Огоновський.
Команда хірургів Центру виконала часткову резекцію язика за сучасною методикою замкової щілини Key hole. Після операції язичок хлопчика майже нормального розміру, й він вперше у житті зміг заховати його до ротика. Попереду у Левчика подальше лікування і реабілітація.
Команда медиків Центру дитячої медицини лікарні “Охматдит”
“Наразі син перевчається пити, їсти та спілкуватися, як це роблять усі дітки, адже раніше він був змушений підлаштовуватися під ті умови, які створював великий язичок”, – додала мама Олена. До речі, за фахом жінка – логопед, тож лікарі Центру спокійні за маленького пацієнта, адже впевнені, що він навчатиметься краще володіти язичком, аби краще розмовляти.
Як розповідало раніше BitukMedia, хлопчика, який проковтнув 20 магнітів, врятували лікарі столичного “Охматдиту”. Всі вони знаходились у різних частинах шлунково-кишкового тракту, проте були зʼєднані між собою. Дитина знайшла магніти в іграшковому конструкторі.
24-річний самець качкодзьоба із річки Монбулк Крік у австралійському штаті Мельбурн є найстарішим відомим представником свого виду у дикій природі. Науковці щиро дивуються, що він “досі зберігає таке самопочуття”.
Директор Австралійського заповідника качкодзьобів Джеф Вільямс досліджує качкодзьобів протягом десятиліть. Але, каже, ці дослідження коштують дуже дорого, тому їх проводять рідко.
Самця, про якого йдеться (клички йому не дали), виловили вперше у 2000 році. Нещодавно він потрапив до рук науковців знову минулого вересня. Серед тих сотень качкодзьобів, яких вони виловлювали, цей довгожитель вразив їх найбільше.
“Він перевершив усі наші очікування, зважаючи на його вік. Вражає, що тварин досі себе так почуває, зважаючи на вік. Шанс спіймати тварину, яка прожила стільки років, практично унікальний”, – каже Вільямс.
Тепер науковці кажуть, що старичку тепер точно треба дати якесь ім’я.
Попередньою рекордсменкою серед качкодзьобів була самиця, яка народилася в дикій природі, але прожила у неволі. Вона дожила до 30 років.
Як повідомляло BitukMedia, 34-річного вомбата із кличкою Вeйн із японського зоопарку Satsukiyama Zoo у місті Осака визнали найстарішим у світі вомбатом у неволі. Вeйна дивом врятували у 1989-му – витягли із сумки на животі матері, коли її збила машина.
Музей спротиву Голодомору в Дніпрі створив унікальний календар на 2024 рік “Український хліб”. Кожен місяць присвятили традиційній обрядовій випічці, яку виготовляли на одне зі свят. Календар є у відкритому доступ у мережі.
Календар створили співробітниці музею – методистка Віра Аннусова й художниця Юлія Лисенко. В основу лягли спогади старожилів, які зібрала переселенка із Луганщини Аннусова. Скачати календар можна за посиланням.
“Сам по собі хліб, навіть буденний, – він теж святий. Люди старшого покоління, мабуть, пригадують саму магію приготування хліба. Його пекли раз на тиждень, у суботу, а в п’ятницю наші бабусі заносили велике дерев’яне корито із борошном, робили луночки, вставляли туди глиняні горщики, наливали гарячої води, щоб зігріти борошно, щоб хліб був кращим. Ввечері готували дріжджі, а ще пізніше в макітрі вчиняли тісто. Ставили в тепле місце, і бабуся майже всю ніч спала, підбиваючи тісто”, – згадує Віра Аннусова.
Різновиди хліба відображають основні обрядодійства із хлібом, які лишилися ще з язичницьких часів і перейшли у християнство. Такими є середохресні хлібці, які виносили у поле навесні, чи драбинки із бубличного тіста, які ставили потім у “червоний кут”.
“Драбинки ставили у святий куточок. Коли в родині траплялася якась біда, їх ставили на причілкове вікно. Вірили: саме по цій драбинці ангели спустяться в оселю й допоможуть людям», – розповідає Аннусова.
Як розповідало BitukMedia, мисткиня з Бережан на Тернопільщені Віта Перфецька-Білоус виготовляє воскові віночки. Таким чином відроджує традицію своїх предків. Каже, що перший виготовила на своє весілля.
Фотограф та зоозахисник із Британії Бен Фіцкоста хотів допомогти лисиці, яку вважав пораненою. Він залишив смартфон на землі, аби зняти процес. Тварина поцупила пристрій і зняла відео своєї пробіжки лісом.
Бен волонтерить у Королівському товаристві захисту тварин від жорстокого поводження. Його викликали в один із лісів, повідомивши, що побачила поранену лисицю. Відомо, що у лісі живуть дві лисиці. І Бен помилився із пацієнткою.
“Я встановив телефон і приготувався зловити лисицю за допомогою їжі та хапача. Але лис підбіг, схопив телефон й утік із ним”, – розповідає чоловік.
На щастя для зоозахисника, лис утік недалеко, у найближчі кущі, і почав там обнюхувати телефон. Але відео, яке у неї вийшло, Бена потішило.
Він спіймав тварину за допомогою хапача та відібрав смартфон. Потім таки зміг знайти травмовану лисицю на надати їй допомогу. У неї виявилося запалення лапи через стару травму. Зараз вона перебуває у спеціальній лікарні.
Як повідомляло BitukMedia, американка Емі Холт із міста Норт-Бенд штату Вашингтон поділилася кумедними кадрами із камери відеоспостереження. У її дім намагався потрапити ведмідь. Після наполегливих спроб пролізти через дверцята для собаки, він здався і повернувся у природу.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
