Переселенка із України киянка Владислава Крапивка взялася за відновлення одного із найстаріших валлійських пабів The Lamb (“Ягня”) у Ньюпорті. Вона повторно відкрила заклад на День святого Девіда – національного святого Уельсу. Таким чином відзначила 160-річчя закладу. Місцеві кажуть – це вагомий внесок у підйом місцевої економіки.

Про це розповідає ВВС.

Владислава виїхала із Києва зі своєю найменшою дитиною та оселилася у Великій Британії. Двоє старших синів та батьки Владислави досі в Україні. З ними вона спілкується щодня і щодня перевіряє стрічку новин.

Спочатку жінка працювала помічником вчителя в одній із валлійських шкіл. Зараз вона наглядає за відновленням історичної будівлі – ремонт обійдеться у 25 тис. фунтів. Їх допомогли сплатити друзі киянки.

Під час святкування на минулих вихідних у пабі виступала жива музика.

Владислава каже, “Ягня” було одним із перших місць, які вона помітила, коли приїхала до Ньюпорта.

“Мені подобається Ньюпорт. Люди тут привітні і дружні. Але центр міста видається закинутим. Тож я вирішила це виправити. Тут багато людей важко працюють, тож я хочу, аби вони мали місце у центрі, якто невеликий паб із гарним сервісом”, – каже Владислава.

Унікальними експонатами у барі буде пляшка горілки і пляшка вина із Бахмута – обидва заводи, які виробляли напої, зараз знищені росіянами. Тож Владислава каже, що не буде продавати ці напої.

Натомість в асортименті будуть представлені крафтові елі, лагери, сидри та спиртні напої, вироблені в Уельсі та решті Великобританії, а також будуть продукти з України.

У Києві родина Владислави тримала бар. Але вона каже, що британські паби дуже відрізняються дві того, що в Україні. Наприклад, в Україні не прийнято, щоб постійні клієнти зустрічалися і спілкувалися із барменом біля стійки – такого явища загалом нема. У Вельсі ж постійні клієнти намагаються познайомитися із барменом поближче, і ви стаєте ніби одною великою родиною.

Проте жінка із болем думає, що наступного року у неї закінчується віза у Британії. Та і з Україною Владсилава не хоче розривати зв’язки остаточно.

“Коли почалася війна, я перестала планувати. Я зрозуміла, що все може зруйнуватися будь-якої миті. Коли я бачу двері можливостей, я їх відчиняю. Якщо вони зачинені, я йду до інших. У мене немає навіть секунди жалкувати про щось. Мабуть, це відчувають усі українці. Треба жити в моменті, тому що наступний день може ніколи не настати”, – каже Владислава.

Як повідомляло BitukMedia, хореографиня Яна Реутова із Чорноморська на Одещині поставила у Чехії виставу-триптих про українських переселенців Together Alone. У ній хоче показати непросту долю переселенців, але й їхню силу.