Тероризував доісторичні моря: дослідили рештки “блакитного дракона”

Японські вчені виявили останки унікального мозазавра. Йдеться про істоту, яка, за даними палеонтологів, могла жити в Тихому океані понад 72 млн років тому. Хижака, аналогів якому немає в світі, називають “блакитним драконом” Вакаяма.

Про це пише Science Alert.

Понад 72 млн років тому західні моря Тихого океану були домом для одного з найжорстокіших морських хижаків усіх часів. Цій істоті немає аналогів в сучасному світі, кажуть вчені. 

Колосальна істота розміром з автобус не була ссавцем, незважаючи на свою теплокровність.

Як з’ясували вчені, 6-метрова тварина мала голову, схожу на крокодилячу та бінокулярний зір, що робило його “смертоносним мисливцем”, а також чотири величезні веслоподібні кінцівки, і, можливо, плавець на спині, як в акули. 

Майже повний скелет вимерлої тварини знайшов у 2006 році вздовж річки Арідагава у Вакаямі палеонтолог Акіхіро Місакі з Музею природознавства та історії людства Кітакюсю. На те, щоб витягти кістки зі скельної породи, знадобилося п’ять років.

Вчені з Японії назвали істоту M. wakayamaensis, Вакаяма або “блакитним драконом” – через місце, в якому його було знайдено, а також на честь міфічних істот японського фольклору.

З’ясувати, як він плавав або полював, виявляється досить складним завданням. “Немає жодного сучасного аналога з подібною морфологією тіла – від риб до пінгвінів і морських черепах. Ніхто з тварин не має чотирьох великих ластів, які вони використовують у поєднанні з хвостовим плавцем”, – каже палеонтолог Такуя Коніші з Університету Цинциннаті. 

Але Вакаяма відрізняється від усіх інших мозозаврів, знайдених у Новій Зеландії, США чи Марокко. Його веслові ласти, особливо задні, були надзвичайно довгими. Шипи на хребцях також виглядали інакше, майже як у дельфінів. Вчені припускають, що у M. wakayamaensis також міг бути спинний плавець.

Виходячи з того, що китоподібні з більш довгими ластами використовують кінцівки для маневрування під час плавання, а не просто для плавання, команда з Японії припускає, що блакитний дракон Вакаяма використовував свої передні плавці з тією ж метою. А от задні плавці, яких немає у сучасних китоподібних, можливо, допомогали йому пірнати або спливати на поверхню. А хвіст, мабуть, генерував потужне прискорення під час полювання на рибу.

Мозазаври були одними з найбільших хижаків усіх часів, інколи вони сягали 17 метрів. Протягом 20 млн років ці страхітливі тварини панували в океані і були  останніми з великих морських ящерів, кажуть дослідники.

Їхні зуби могли впоратися з будь-чим: від молюсків до черепах та акул. Вони навіть їли собі подібних.

Вчені вважають, що більшість плезіозаврів не могли конкурувати з мозазаврами як хижаки, але чи було це пов’язано з їхніми різними плавальними здібностями – невідомо.

Як розповідало раніше BitukMedia, вчені склали опис нового виду прадавнього морського ящера –  серпентизухопса. Він схожий на гібрид змії з крокодилом. Цікаво, що скам’янілості великої морської рептилії пролежали у палеонтологічному музеї понад 20 років. Науковці зацікавились їм тільки зараз.