палеонтологія

Сліди, які зберігались в землі 66,5 млн років, можуть розповісти про динозавра більше, ніж окремі кістки. У Північній Дакоті (США) дослідники знайшли чотири відбитки лап дорослого тиранозавра і вперше змогли простежити, як цей хижак рухався стародавнім ландшафтом.

Що може розповісти одна кістка динозавра про події, які сталися 66 мільйонів років тому? Виявляється, дуже багато. Вчені дослідили ребро найбільшого з відомих Tyrannosaurus rex і знайшли в ньому слід останньої битви хижака. Ця травма могла стати причиною його смерті.

Звичайне купання обернулося знахідкою з доісторичного минулого. У річці Стрий на Львівщині з намулу дістали майже цілий зуб мамонта. Він важкий, завдовжки 35 см і настільки добре збережений, що науковці називають знахідку унікальною.

Відкриття почалося з кількох дивних уламків, які місцевий житель знайшов ще 17 років тому. Тепер вчені підтвердили: ці кістки належали невідомому досі виду гігантського динозавра, який жив 150 млн років тому, мав надзвичайно довгу шию і сягав майже 20 м завдовжки.

Не всі динозаври стали кінозірками. Але один із найближчих родичів T. rex щойно став героєм справжнього міжнародного детективу. Його рештки нарешті повернули додому, до Монголії, через два десятиліття після викрадення.

Це створіння було таким велетенським, що його вже порівнюють із тиранозавром — тільки серед скорпіонів. Найдивніше, що рештки цього "монстра" пролежали в музейній колекції майже 150 років, поки вчені не зрозуміли, кого насправді знайшли.

Поки тиранозавр рекс панував на суші, в океані, схоже, існував власний "король жахів". Вчені заявили про відкриття нового виду гігантського морського хижака, який жив понад 80 мільйонів років тому, мав зуби із зазублинами, як у пилки, і, за словами дослідників, був "злішим за будь-якого мозазавра", відомого науці.

Мільйони років тому територією сучасного Таїланду ходила істота, яка могла без зусиль діставати верхівки дерев і майже нікого не боялася. Її довжина сягала 27 м, а вага — майже 30 тонн. Тепер вчені офіційно представили цього гіганта світові: у Таїланді знайшли найбільшого відомого динозавра Південно-Східної Азії.

Камінь, який роками лежав без особливої уваги, раптом відкрив свою таємницю — і вона виявилася несподівано "милою". Вчені зазирнули всередину й побачили не просто кістки, а майже ціле дитинча динозавра, яке могло виглядати як пухнасте ягня. Дивне відкриття натякає, що подібні "скарби" можуть досі ховатися у звичайних на вигляд скелях.

Рогаті динозаври, яких десятиліттями вважали відсутніми в Європі, насправді весь цей час були поруч — просто ховалися під чужими назвами. Нове дослідження показало, що європейські скам’янілості масово помилково зараховували до інших груп, тоді як вони належать до цератопсів — родичів легендарного трицератопса.

Задовго до мегалодона й навіть до появи китів у водах навколо сучасної Австралії панував інший морський монстр. Вчені з’ясували: гігантська акула з сучасної еволюційної лінії з’явилася на планеті на 15 мільйонів років раніше, ніж вважалося досі.

У національному парку Стельвіо на півночі Італії виявили тисячі відбитків лап динозаврів, яким близько 210 млн років. Знахідка датується тріасовим періодом і вже названа однією з наймасштабніших в Європі.

Чи можна визначити стать динозавра просто за слідами на його хвості? Палеонтологи десятиліттями ламали голову над тим, як відрізнити "його" від "неї" серед викопних кісток. І тепер з’явилася гучна підказка: у динозаврів на хребцях хвоста виявили повторювані загоєні травми. Нове дослідження стверджує: це — "мітки" від спарювання. І вони можуть належати саме самицям.

40 років наукових суперечок — і нарешті відповідь. Відома скам'янілість "маленького тиранозавра" насправді належить іншому виду. Той самий загадковий Nanotyrannus — не дитинча тиранозавра, як вважали десятиліттями, а самостійний вид. Та чи означає це, що в крейдовому світі поруч із "царем динозаврів" жив його стрункий, спритний "молодший брат"?

Мільйони років тому астероїд, що врізався в Землю, знищив майже все живе. Але чи справді динозаври вже тоді були приречені? Нове дослідження ставить під сумнів теорію про їхній занепад — і показує, що ці гіганти досі панували на планеті, коли настав їхній останній день.