Аналіз ДНК композитора Людвіга ван Бетховена показав, що він не мав великої генетичної схильності до синхронізації ритмів. Йдеться про здібність, яка тісно пов’язана з музикальністю. Вчені зазначають, що це не означає відсутність його музичного таланту, а радше підкреслює складність генетичних прогнозів на індивідуальному рівні. 

Про це розповідає New Atlas.

Міжнародна група дослідників, серед яких науковці з Інституту емпіричної естетики Макса Планка та Інституту психолінгвістики, проаналізувала ДНК Людвіга ван Бетховена, аби зрозуміти його генетичні особливості в контексті музичних здібностей.

Аналіз ДНК Бетховена показав, що композитор мав низьку генетичну схильність до синхронізації ритму, здатності, яка тісно пов’язана з музикальністю. Як стверджують дослідники, вони мали намір показати, що створення генетичних прогнозів для окремих людей, зокрема відомих історичних діячів, може бути небезпечним.

Вдосконалення статистичних методів секвенування ДНК для розуміння генетичної основи людських рис і хвороб дозволило вченим досліджувати геномну структуру видатних історичних діячів. Людвіг ван Бетховен, як один з найвпливовіших і найпопулярніших композиторів класичної музики, нещодавно став об’єктом такого геномного аналізу. Останній виявив його схильність до захворювань печінки та інфекційного гепатиту B.

Зараз команда міжнародних дослідників проаналізувала ДНК Бетховена, щоб визначити, наскільки музичний геній композитора можна віднести до генетики.

Вчені розрахували полігенні індекси (PGI) Бетховена та порівняли його з двома популяційними базами даних, які включають матеріали тисячі сучасних людей з інформацією про їхні музичні досягнення.

“Цікаво, що в Бетховена, одного з найзнаменитіших музикантів в історії, полігенний показник загальної музикальності був нічим не примітний порівняно з популяційними зразками з Каролінського інституту в Швеції та сховища BioVU Університету Вандербільта”, – заявили в Університеті Вандербільта.

“Невідповідність між прогнозом на основі ДНК і музичним генієм Бетховена – повчальний момент, оскільки демонструє, що тести ДНК не можуть дати нам остаточної відповіді на питання, чи буде та чи інша дитина музично обдарованою”, – зазначають вчені.

Вони зазначають, що отриманий результат не означає відсутність музичного таланту Бетховена, а радше підкреслює складність генетичних прогнозів на індивідуальному рівні. Слід пам’ятати, що музичні здібності та інші складні риси формуються внаслідок взаємодії генів і навколишнього середовища.

Як розповідало раніше BitukMedia, палеогенетики прочитали ДНК Балто, пса-героя.