Середа, 16 Липня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 340

Науковці припускають, що печерні люди винайшли перші смайлики – які вони на вигляд

0
Зразки протописьма на печерних зображеннях тварин. Фото: cambridge.org

Науковці із Кембріджського університету у Британії припускають, що крапки, лінії і Y-подібні знаки на стінах печер можуть бути першими спробами протописьма, чимось на кшталт смайликів. Він знахідок оцінюють у 20 тис. років. Протосмайлики могли означати поведінку тварин, яка була важлива для людини.

Про це повідомляє CNN.

Протосмайлики знайшли поруч із зображеннями тварин – загалом свідчень протописьма відомо 600 по усій Європі. Кажуть, так шифрували критично важливу інформацію про їх поведінку і передавали наступним поколінням.

Одне із відкриттів дослідження – люди уже в льодовиковий період використовували місячний календар, який ґрунтувався на місячних циклах. А протосмайлики означають періоди спарювання і народження дитинчат у тварин. Це було важливо, бо саме в цей час тварин можна було знайти у великій кількості.

Усього виявили 30 знаків, які можна вважати протописьмом, каже Пол Петтітт, професор палеолітичної археології в Даремському університеті. Співавтор дослідження, реставратор меблів Беннет Бекон виявив, що найпоширенішими є три види написів.

Автори дослідження аналізували дані про цикли поведінки зубрів (нині вимерлих), лосей та коней і порівняли їх із записами на стінах. Так, Y-подібний знак позначав пологи, припускають автори. А лінії або лінії і крапки означають спарювання. Однак дослідники не знайшли протозаписів про періоди міграції.

Як повідомляло BitukMedia, на місці археологічних розкопок Сайбурч на південному сході Туреччини знайшли одне із найстаріших відомих зображень людини – йому 11 тис. років. Це чоловік, який тримається за свій статевий орган, стоячи в оточенні леопардів.

Нові екоправила: тютюнові компанії платитимуть за збирання недопалків

0
Фото - Jon Nazca

В Іспанії тютюнові компанії зобов’яжуть сплачувати рахунки за прибирання мільйонів недопалків, які курці викидають щороку. Постанова є частиною пакету заходів щодо скорочення відходів. Нові екологічні правила починають діяти з 6 січня.

Про це розповідає The Guardian.

Недопалки є одним з найпоширеніших видів сміття. Для їх розкладання потрібно близько 10 років. При цьому виділяються токсичні речовини, такі як миш’як та свинець.

Також вони забруднюють світовий океан навіть більше, ніж пластикові пакети та пляшки. У воді регулярно виявляють близько 5 млрд недопалків.

Згідно з каталонським дослідженням, витрати на прибирання недопалків становлять від 12 до 21 євро на одного громадянина на рік. Загальна сума витрат наближається до 1 млрд євро.

Уряд Каталонії також пропонував запровадження схеми, за якою недопалки можна було б викупити за 20 центів за штуку. Це додало б 4 євро до поточної середньої ціни 5 євро за пачку.

Передбачається, що тютюнові компанії перекладуть витрати на споживача і цим створять ще один стимул відмовитися від шкідливої звички. За статистикою, в Іспанії палять близько 22% населення.

Нові екологічні правила, що набувають чинності 6 січня, є частиною пакету заходів, спрямованих на зменшення відходів і збільшення переробки. Він передбачає заборону на одноразові пластикові столові прилади та тарілки, ватні палички, пінополістирольні стаканчики та пластикові соломинки, а також скорочення пластикової упаковки для харчових продуктів.

Закон відповідає директиві Європейського Союзу, яка обмежує використання одноразового пластику та має на меті зобов’язати забруднювачів прибирати безлад, який вони створюють.

Виробники сигарет також відповідатимуть за навчання населення не викидати недопалки в громадських місцях.

Як розповідало раніше BitukMedia, якщо ви хочете зберегти здоров’я і знизити ризики, то вам варто кинути згубну звичку палити до 35 років. Така цифра озвучена американськими вченими.

.

Знайдено останки візантійського ченця. Чому на його шиї, руках і ногах кільця?

0
Фото - Israel Antiquities Authority

Останки ченця, прикутого залізними кільцями, виявлено під час розкопок в Ізраїлі. Вони на його шиї, руках і ногах.

Про це пише HeritageDaily.

Хірбат-ель-Масані — це місце археологічних розкопок, де археологи з Управління старожитностей Ізраїлю раніше знайшли триапсидальну церкву візантійської доби. Колись вона була частиною монастиря з подвір’ям для подорожніх

Сама церква частково висічена у скелі та побудована з вапнякового ашару (тонко обробленого каменю), який, можливо, присвятив святому Захарію священник Сабін.

Археологи нещодавно знайшли останки 1500-річного ченця, який був похований у гробниці поблизу двох маленьких нішоподібних закритих келій у центральній апсиді церкви. Навколо шиї, рук і ніг ченця залізні кільця вагою у десятки кілограмів.На думку дослідників, вони символізують аскетичний спосіб життя, носіння ланцюгів на доказ своєї відданості.

Фото – Israel Antiquities Authority

Ченці, які дотримувалися аскетизму, вели спосіб життя, який характеризувався утриманням від чуттєвих насолод у пошуках спасіння, спокутування гріхів або духовності.

Більш екстремальний аскетизм включав практику приковування тіла до скель або в межах келії, молитву, сидячи на стовпі просто неба, одиночне ув’язнення, відмову від особистої гігієни або самокатування та добровільне страждання.

Монах, знайдений у Хірбат-ель-Масані, ймовірно, жив у церковному комплексі або поблизу нього, усамітнюючись, будучи прикутим у відокремленій закритій келії. Ця практика виникла в Сирії в 4-5 столітті нашої ери, однак відкриття поховання показує, що ця форма екстремального аскетизму поширилася на південь, аж до регіону Єрусалиму у візантійський період.

Інший приклад був раніше виявлений археологами під час розкопок у Гіват Ха-Матос поблизу монастиря Мар Еліас, між Єрусалимом і Вифлеємом. Археологи тоді знайшли у підземній печері поховання чоловіка, який носив залізні ланцюги навколо верхньої частини тіла.

Як повідомляло раніше BitukMedia, ізраїльські археологи виявили місце, де похована загадкова Саломія. Згідно з одним апокрифом, вона була присутня при народженні Ісуса.

Схвалено першу у світі вакцину для бджіл

0
Вакцина спрямована на приборкання гнильця, серйозного захворювання, спричиненого бактерією Paenibacillus larvae, яка може послабити та вбити бджолині сім'ї. Фото - Anadolu/Getty Images

Міністерство сільського господарства США схвалило вакцину для захисту медоносних бджіл від американського гнильця. Ця хвороба спустошує цілі колонії комах, що використовуються у господарстві.

Про це розповідає The Guardian.

Поки не існує ефективних ліків від гнильця. Бджолярам доводиться знищувати інфіковані бджолині сім’ї та вводити антибіотики іншим, щоб запобігти поширенню захворювання.

Нова вакцина передбачає введення бактерій у маточне молочко, яке робочі бджоли згодовують матці. Потім вона ковтає його і частина речовини залишається в яєчниках. Личинки бджіл набувають імунітету до гнильця, коли вилуплюються.

“В ідеальному сценарії маток можна було б годувати коктейлем у цукерках – м’яким пастоподібним цукром, який вони їдять”, – розповіли творці вакцини.

Вчені сподіваються, що відкриття можна використовувати для пошуку вакцин від інших хвороб бджіл. Зараз чисельність диких комах перебуває під загрозою через втрату довкілля, використання пестицидів та кліматичної кризи.

Американський гнилець — інфекційна хвороба бджолиного розплоду, що викликається стійкою споротвірною бацилою. Проявляється влітку, рідше навесні. Хворі личинки гинуть у запечатаних комірках стільників, перетворюючись на тягучу клейку масу кавового кольору із запахом гнилі або столярного клею. Сухі личинки мають вигляд темно-коричневих кірочок, щільно прикріплених до нижніх стінок комірок. Кришечки над ураженим розплодом часто продірявлені або ввігнуті всередину комірок.

Як повідомляло раніше BitukMedia, 20-річний американець Остін Белламі із міста Ріплі, штат Огайо, вижив після 20 тис. укусів бджіл. Близько 30 комах він проковтнув.

Дитинча кита народилося просто біля човна із враженими туристами (ВІДЕО)

0

Туристи-учасники морського сафарі біля американського міста Дейна-Поінт, Каліфорнія, стали свідками народження маленького кита. Самиця сірого кита, за якою спостерігали люди, видавалася пригніченою, але ніхто не зрозумів, що вона вагітна.

Про це пишe UPI.

Унікальним відео поділилися організатори екскурсії – Captain Dave’s Dolphin and Whale Watching Safari.

“Ми спочатку подумали, що це акула напала на кита. Але ні – це був момент народження життя” – пишуть вони під відео.

Дитинча кита при народженні має довжину близько 4,5 м, але вого буде набирати 22 кг за день, харчуючись материнським молоком, пишуть організатори . Про подію пишуть, що така буває раз на усе життя.

Як повідомляло BitukMedia, команда вчених з Кембриджського університету вирішила достукатись до суспільства через музику. Вони знайшли оригінальний спосіб привернути увагу до проблеми вимирання горбатих китів. У співпраці з професійним композитором відредагували знамениту увертюру. Під час її виконання поступово зникають ноти – так само як на Землі зникають кити.

У Китаї знайшли невідому раніше частину Великої стіни

0
Фото: english.news.cn/

Китайські дослідники завдяки зйомці з висоти змогли знайти 300 зруйнованих проходів у Великій китайській стіні. Говорять, їх використовували китайські розвідники, а також через пропускали мирні племена кочівників.

Про це повідомляє Xinhua.

Знімки невідомих раніше фрагментів Китайської стіни зробили військові. На опублікованій фотографії зображені приховані двері Хуан’ягуаньської частини Великої стіни в Тяньцзіні на півночі Китаю.

Дата зйомок не розголошується. Але науковці відвідали ці ділянки і дійшли висновку, що вони використовувалися як проходи для розвідників та для мирних племен кочівників.

Так, згідно з деякими офіційними документами часів династії Мін (1368-1644), кочовим племенам було дозволено використовувати такі секретні ворота для випасу худоби між північно-західним Китаєм Цинхай і Хетао, регіоном з багатими на той час ресурсами води та трави.

Деякі із цих проходів, які знайшли у стіні, мали таку ширину, що ними могло проїхати два коня в обидва боки. Але вони все ж були таємними – сторона, звернення до кочових племен, маскувалася нетовстою кладкою цегли. Коли прохід треба було відкрити, кладку руйнували.

“Це доводить, що Велика стіна не була повністю зачинена. Вона була відчинена, але в певному порядку”, – каже Чжан Юкунь, професор з Університету Тяньцзіня, який очолює дослідницьку групу. Раніше були відомі згадки про такі проходи, але матеріальних доказів їх існування не було.

Як повідомляло BitukMedia, на місці археологічних розкопок Сайбурч на південному сході Туреччини знайшли одне із найстаріших відомих зображень людини – йому 11 тис. років. Це чоловік, який тримається за свій статевий орган, стоячи в оточенні леопардів.

Пустельник із шипами – науковці відкрили новий вид томатів

0
Фото: board.postjung.com

Професор біології із Університету Бакнелла Кріс Мартіне і його колега Таніша Вільямс відкрили новий вид томатів у Австралії. Він колючий, схожий на баклажани і надзвичайно гіркий.

Про це повідомляє Wnep.com.

Нову рослину відкрили у 2019-му, коли група науковців мандрувала Австралією у пошуках незвичних рослин. Але результати дослідження опублікували лише перед Новим роком.

“Одна із рослин була схожа на кущові помідори, які я вивчаю. Ми зібрали зразки і зрозуміли, що це – новий вид”, – розповідає Мартіне. Вони з колегами посіяли насіння у теплиці і провели дослідження, щоб довести, що це таки новий вид.

Нова колюча рослина отримала назву “кущ Ґаррарнавуна”. Вона росте на сухих кам’янистих ґрунтах і є родичем баклажана.

Однак, каже Мартін, цей томат навряд чи скоро з’явиться за обіднім столом. Він надзвичайно гіркий на смак.

Як повідомляло BitukMedia, фіолетові помідори визнали безпечними для людей. Вчені домагались цього ціле десятиліття. ГМО-томати, збагачені корисними антоціанами, створили у Великій Британії ще 15 років тому. Але вільно вирощувати їх дозволили лише зараз  – і тільки у США. Томати такого незвичного кольору можуть допомогти у лікуванні онкологічних хвороб. 

Люди копіюють мовлення співрозмовника, коли захоплені спілкуванням, – дослідження

0
Виявилося, що захоплюючі завдання з товаришем змушують копіювати його мовлення. Фото - Unsplash

Люди копіюють особливості мовлення співрозмовника, коли разом працюють над цікавим завданням, навіть у режимі обговорення. Такого висновку дійшли вчені з університету Пенсильванії (США).

Про це розповідає Science Alert.

Протягом багатьох років дослідники помічали, що коли дві людини обговорюють цікаву тему, їхнє мовлення з більшою ймовірністю збігається. Без підказки співрозмовники можуть ненавмисно почати закінчувати речення один одного. Вони також можуть змінювати синтаксис своїх фраз, щоб відповідати своєму співрозмовнику, або змінювати свою вимову, щоб бути схожими один на одного.

Автори нового дослідження хотіли вивчити, як змінюється мовлення, коли ми працюємо разом над дуже захопливим завданням.

Добровольцями дослідження стали 52 англомовні учасники. Їх розділили на пари та попросили виконати два завдання. Спочатку партнери, сидячи у різних кімнатах, мали допомогти один одному переміщатись у грі Minecraft. Потім один учасник мав прочитати слова на своєму екрані, а інший знайти схожі на своєму. Друге завдання було менш цікавим.

Виявилось, чим цікавіше напарникам було вирішувати завдання, тим більше подібності з’являлося в їхньому мовленні. Наприклад, у співрозмовників змінювався лексикон, синтаксис та вимова.

Це називається фонетичною конвергенцією. Швидше за все, вона посилює ефективність взаємодії та зменшує ймовірність бути неправильно зрозумілим.

Як повідомляло раніше BitukMedia, жінки в середньому краще за чоловіків розуміють, що відчуває або думає інша людина. Це підтвердили результати тривалого експерименту, в якому взяли участь понад 300 тис. людей з 57 країн.

Важкі проти плоских: вчені назвали кращих стрибунів по воді

0
Фото - з відкритих джерел

Дослідники з Бристольського університету (Велика Британія) визначили різні типи каміння, які дозволяють робити найдальші ковзні стрибки по воді.

Про це пише The Guardian.

У той час як прихильники забавки надають перевагу тонким плоским каменям, математична модель дослідників показує, що важче каміння, яке за формою нагадує картоплю, може досягати набагато більш вражаючих результатів.

“Спробуйте кілька дивних каменів і подивіться, що вийде”, — сказав доктор Раян Палмер, прикладний математик з Бристольського університету. “А потім спробуйте кинути камінь, схожий на картоплину. З важчими камінням можна добитися цікавих речей”.

Фото – Michael Heffernan/Getty Images

Палмер та його колега Френк Сміт, професор прикладної математики в Університетському коледжі Лондона, створили математичну модель. Вона дозволяє дослідити, як форма і маса об’єкта впливають на те, як він рухається по поверхні води. 

Крім жартівливого застосування, ця модель допоможе вченим, які  працюють над більш комерційними проблемами. Наприклад, коли йдеться про накопичення льоду на літаках на висоті або складнощі посадки літаків на воду.

За допомогою цієї моделі дослідники змогли визначити математичну залежність між масою каменя та кривизною його нижньої сторони. Саме вона визначає, чи буде він ковзати, чи ні. І вони дійшли висновку – за достатньої кривизни важчі камені ковзатимуть набагато краще.

Однак громіздкі камені, навіть якщо їх добре жбурнути, не підходять для стрибків по воді у десяток або близько того разів. Важчі, більш вигнуті камені взаємодіють з водою по-іншому, повідомляють вчені в Proceedings of the Royal Society A.

“Якщо у вас є важчий камінь, ви можете отримати надпружну реакцію – один мега-відскок замість кількох маленьких”, — сказав Палмер. “Це змінює гру. Це дуже приємно, якщо ви можете цього досягти”.

Згідно з дослідженням, більш важкі камені з вигнутою основою можуть відскакувати від води, оскільки кривизна змінює спосіб контакту каменю з водою. При першому контакті він вдавлюється у воду глибше і довше. У результаті тиск води зберігається на нижній частині каменю довше, а поверхня води деформується сильніше, що штовхає камінь вгору.

“Ви фактично перетворюєте горизонтальний кидок на більш вертикальний рух. Це призводить до збільшення відштовхувальної сили води, що допомагає подолати масу каменя та виштовхнути його назад, — доповнив Раян. — Якби камінь був плоским, його ковзання було б тяжким”.

Водночас модель не враховувала варіанти з обертанням каміння, хоча попередні дослідження довели, що цей фактор позитивно впливає на метання “млинців”. Основним ефектом є стабілізація каменя за рахунок гіроскопічних сил під час ковзання у повітрі. Якщо камінь спочатку кинути правильно, обертання завадить йому розворотом у польоті й ударом об воду неправильним кутом.

Як повідомляло раніше BitukMedia, після десятиліть досліджень найкращого друга людини вчені нарешті дійшли висновку, що насправді хвіст не може виляти собакою. Собачі хвости взагалі не відіграють жодної ролі в акробатичних маневрах і, швидше за все, є інструментом спілкування.

“Пазл людської історії”: що спільного у зірки “Бійцівського клубу” та Покахонтас

0
Хрещення Покахонтас. Копія картини знаходиться у ротонді Капітолію США.

Родинна легенда стала підтвердженим документальним фактом для знаменитого американського актора Едварда Нортона. У прев’ю шоу PBS Finding Your Roots ведучий та історик Генрі Луїс Гейтс-молодший повідомив йому, що Покахонтас – його прабабуся у 12-му поколінні. А Джон Рольф, відповідно, – прадідусь.

Про це розповідає Daily Mail.

“Це змушує усвідомити, який ти насправді маленький пазл людської історії”, – зазначив Нортон у відповідь на новину про своїх нових родичів.

Едвард Нортон.

53-річний актор “Бійцівського клубу” також дізнався від ведучого та історика Генрі Луїса Гейтса-молодшого, що його предки колись були рабовласниками, що спонукало зірку визнати, що “ці речі незручні”.

Насправді історія Едварда Нортона — не така вже рідкісна. У багатьох американців європейського походження є крапелька індіанської крові. А від Томаса Рольфа, сина Джона Рольфа і Покахонтас, походять дві перші леді США: Едіт Вільсон — дружина 28 президента США Вудро Вільсона, та Ненсі Рейган, дружина 40 президента США Рональда Рейгана. А ще видатний астроном і математик Персіваль Лоуелл, співак Гленн Стрейндж та інші.

Покахонтас рятує життя Смітові. Хромолітографія. Wikipedia

Покахонтас прозвали індіанську принцесу Матоаку, її батько був вождем племені поухатанів, що мешкав на території сучасної Вірджинії. Вийшовши заміж за поселенця, тютюнового плантатора Джона Рольфа, вона гарантувала цим шлюбом мирне співіснування між індіанцями та колоністами. У 1616 році Покахонтас переїхала разом з чоловіком до Англії. Повертаючись до Вірджинії, вона заразилася віспою і померла 21 березня 1617 року у віці 21 року.

Як повідомляло раніше BitukMedia, прихильники теорій змови тріумфують. Вдалось дістати докази подорожей у часі. На це вказує одна важлива деталь картини 1937 року. В мистецтвознавців є своє пояснення побаченого, набагато реалістичніше.

Міжнародна агенція Resonance визнала Київ найкращим містом світу 2023 року

0
Фото: КМДА

Міжнародна фінансова агенція Resonance визнала Київ найкращим містом світу 2023 року. Таке визначення йому дали за героїчний спротив російській агресії.

Про це повідомляє сайт Best Cities, створений агенцією Resoncance

“Завдяки стійкості, незламності мешканців Києва та хоробрості перед обличчям війни експерти агенції присудили столиці почесне звання “Найкращого міста 2023 року”, – написав у своєму Telegram міський голова Києва Віталій Кличко.

Серед переваг української столиці, назвали і розвиток інфраструктури міста.

“Київ сьогодні — це серце Європи. Яке продовжує битися — за життя, за розвивиток, за красу міста і комфорт його мешканців”, – написав Кличко.

Але Київ отримав, так би мовити, “гран-прі” поза конкурсом.

Основний рейтинг виглядає так:

Лондон,

Париж,

Нью-Йорк,

Токіо,

Дубаї.

Десяте місце посів Амстердам.

Як повідомляло BitukMedia, британське видання The Guardian бралo фото Дмитра Козацького (позивний “Орест”) до переліку найкращих світлин року. Йдеться про світлину, яку він він зробив на металургійному заводі “Азовсталь”. 

Грабіжники викликали поліцію, щоб вивезти речі із обікраденого будинку

0
Фото: Sky News

31 грудня грабіжниця у американському окрузі Полк, штат Флорида, викликала поліцію, щоб вивезти речі із обікраденого будинку. Також вона хотіла дізнатися, чи підкинуть її та спільника копи до аеропорту.

Про це повідомляє SkyNews.

Поліція округу Полк повідомляє, що у минулу суботу вони отримали дзвінок на номер 911, але той, хто зробив виклик, мовчав у слухавку. Поліція відстежила виклик, прибула на місце і виявила, що двері будинку відчинені.

Жінка, яку виявили копи, розповіла, що грабує будинок і викликала їх, аби вони допомогли вивезти речі. Також вона хотіла перевірити, чи “підкинуть” поліціянти її до аеропорту – мала нам вирушити до Нью-Йорка.

Правохоронці дотеп оцінили і посадили пару за ґрати. Спільника дівчини уже розшукували раніше – минулого тижня він вдерся в зачинений магазин та украв кілька товарів. Дівчині інкримінують лише крадіжку у квартирі.

Як повідомляло BitukMedia, мешканка міста Копер, що у Словенії, поскаржилася на погром у своїй квартирі і викликала поліцейських. Вони і встановили, що безлад влаштував не грабіжник, а сусідське кошеня. 

Вчені нарешті визначились, чи виляє хвіст собакою

0
Фото - Megan Bearder/ The New York Times

Після десятиліть досліджень найкращого друга людини вчені нарешті дійшли висновку, що насправді хвіст не може виляти собакою. Собачі хвости взагалі не відіграють жодної ролі в акробатичних маневрах і, швидше за все, є інструментом спілкування.

Про це розповідає The Guardian. 

Міжнародна команда вирішила дослідити призначення собачого хвоста після того, як низка досліджень показала, що безліч тварин, від ящірок до білок, використовують хвости для виконання низки вражаючих маневрів, наприклад, щоб вирівнятися в повітрі під час падіння з дерева.

Взяти котів. Їм не потрібен хвіст, щоб перекинутися та приземлитися на лапи. Натомість коти активно використовують свої хвости під час виконання полювання у дикій природі, зокрема під час виконання крутих поворотів, щоб не відставати від здобичі.

А от із собаками визначеності не було. Верніше, з їхніми хвостами. Тому вчені вирішили зосередитися на вивченні того, для чого собаки використовують хвости. Він допомагає у спритних рухах? Це “пристрій” зв’язку? А, може, просто мух відганяти?

Фото –  Paul Marriott/Rex/Shutterstock

Щоб дізнатися більше, доктор Ардіан Юсуфі, який вивчає пересування тварин в Інституті інтелектуальних систем імені Макса Планка в Штутгарті, та його колеги створили математичну модель. Вона дозволила дослідникам перевірити, що відбувається, коли собаки крутять і повертають тулуб, рухають лапами або хвостами під час стрибка.

Провівши низку експериментів, вчені дійшли висновку, що насправді хвости не виляють собаками — тобто хвости майже не впливають на траєкторію руху тварин під час їхніх стрибків.

Це відкриття свідчить про те, що хвости не настільки критичні для спритних рухів у собак, як в інших тварин. Моделювання продемонструвало, що переміщення хвоста під час стрибка змінювало траєкторію польоту тварини лише на частку градуса.

Водночас, згідно з попередніми дослідженнями, собаки використовують свої хвости для інших цілей. За допомогою хвоста собаки здатні висловити так багато — від домінування та дружелюбності до страху і умиротворення. Наприклад, високо піднятий хвіст означає впевненість або бажання собаки грати, тоді як жорсткий хвіст може демонструвати загрозу або тривогу. Коли хвіст низько опущений або затиснутий між ніг, тварина може боятися, але невимушене виляння з боку в бік свідчить про дружелюбність.

Як розповідало раніше BitukMedia, відбиток носа – новий спосіб ідентифікувати домашнього улюбленця. Якщо раніше це робили переважно за допомогою чіпів та татуювань, південнокорейська компанія iSciLab запропонувала щось принципово нове. Її фахівці вказують, що візерунок на собачому носі – унікальний, як відбиток пальця у людини. На сьогодні Південна Корея тестує ідентифікатор “відбитка носа” для національної реєстрації всіх домашніх тварин.

Пара спала на даху в холод – тепер сусідні будинки вулиці матимуть сонячні панелі

0
Фото: PETER SEARLE

Британська пара Ден Еделстін та Хіларі Пауел зі східного Лондона спали на даху свого будинку просто неба у листопаді та грудні минулого року. Таким чином привертали увагу до зміни клімату. Пара зібрала 113 тис. фунтів – $135,5 тис. Їх використають на встановлення сонячних панелей на будинки.

Про це повідомляє BBC.

Пара розповідає, що планували зібрати коштів, аби відключити увесь свій район Волттгемстоу від мережі і зробити його енергонезалежним. Але вирішили почати зі своєї вулиці Лінмут-роуд.

Пара обійшла будинку на вулиці, переконуючи, що краще не заощаджувати державну електроенергію, а бути автономним. Поки на пропозицію погодилися мешканці 35 будинків. На проект потрібно було 100 тис. фунтів, тож план навіть перевиконали.

Також пара долучилася до збору коштів на сонячні панелі для місцевої школі – владі забракло бюджету встановити їх коштом платників податків.

“Справа не лише в одній вулиці. Ми бачимо що народ довкола нас стає небайдужим”, – каже Пауел.

Як повідомляло BitukMedia, додати освітлення на вулиці або, навпаки, зменшити відтепер можуть мешканці німецького курортного містечка Бад-Герсфельд. Вони учасники пілотного проєкту Urban Lighting Innovations. Для керування вуличним освітленням треба встановити на смартфон спеціальний застосунок.

Є контакт: якщо інопланетяни зв’яжуться з людством, хто вирішуватиме, що нам робити далі?

0
Національна радіоастрономічна обсерваторія США, Нью-Мексико. Фото - VW/Universal Images Group/Getty Images

Вчені створюють у Шотландії центр особливого реагування. Його завдання –  виробити стратегію поведінки людства після виявлення інопланетної цивілізації. При цьому вони занепокоєні тим, що люди не готові до зустрічі з позаземним життям.

Про це розповідає The Guardian.

Цей момент уявляли тисячі разів. Астрономи досліджують космос своїми потужними телескопами і тут помічають щось, що змушує їх затамувати подих. З глибин далеких галактик йде слабкий, але стійкий сигнал, і це послання від високорозвиненої цивілізації.

Якщо це так, то встановлення контакту з інопланетною цивілізацією стане карколомною подією для людства, до якої, безперечно, готові не всі країни світу.

“Погляньте, який безлад ми влаштували, коли вибухнув Covid. Ми поводилися як курка з відрізаною головою, — каже доктор Джон Елліотт, комп’ютерний лінгвіст з Університету Сент-Ендрюс. – Ми не можемо дозволити собі бути погано підготовленими у науковому, соціальному та політичному розумінні до події (контакту з інопланетянами), яка може статися у будь-який час”.

Ця відверта оцінка неготовності Землі до контакту з інопланетним життям і є основою створення центру Seti (Search for Extraterrestrial Intelligence) у Сент-Ендрюсі.

Протягом наступного місяця або двох Елліотт планує зібрати команду міжнародних дослідників та кваліфікованих осіб. Вони візьмуть на себе підготовчу роботу: проаналізують загадкові сигнали або навіть артефакти та опрацюють кожен аспект того, як ми маємо реагувати.

“Досі основна увага приділялася пошуку сигналів. Але треба знати, що ми збираємось з цим робити. Що далі? – каже Еліотт. – Нам потрібні стратегії та сценарії, щоб зрозуміти, що нам потрібно робити і як це робити. Це як девіз скаутів: будь готовий”.

Успіхи останніх 30 років посилили інтерес до пошуку інопланетян. З 1992 року, коли астрономи вперше підтвердили існування планет поза Сонячної системи, було виявлено понад 5 тис. таких світів. Тепер вчені підозрюють, що більшість з 300 млрд зірок Чумацького Шляху мають власні сімейства планет.

“Коли люди кажуть, що не думають, що там є життя, вони насправді йдуть проти течії наукової думки”, – каже Елліотт.

Проте велика кількість планет і підозра, що принаймні деякі з них придатні для життя, — це лише частина історії. Значно потужніші телескопи сьогодні дають можливість просканувати величезні космічні простори.

Дослідники Seti вже розробили деякі рекомендації щодо того, як поводитись, якщо телескопи виявлять “техносигнатуру” — міжзоряне повідомлення від розвиненої цивілізації. Декларація Міжнародної академії астронавтики від 2010 року закликає тих, хто виявляє таємничі сигнали, спочатку виключити прозаїчні неінопланетні джерела, такі як мікрохвильовка у коридорі. Якщо сигнал підтвердиться, дослідники повинні повідомити про це громадськість та генерального секретаря ООН.

Але мало вказівок на те, що робити далі. Як вивчати повідомлення? Чи має воно бути опубліковане повністю до того, як буде розшифроване? Чи дозволять це уряди? Чи має людство реагувати? Якщо так, то хто вирішує, що ми відправлятимемо назад?

У той час, як окремі вчені та невелика кількість організацій вже розробили плани на випадок перших контактів з інопланетянами, доктор Джон Елліотт вважає, що ця робота фрагментована. Seti об’єднає всіх необхідних фахівців, аби скласти план «для будь-якого сценарію, з яким ми зіткнемося або, принаймні, для всіх, про які ми — людство — можемо подумати».

Ще одна важлива мета — серйозна участь ООН, можливо, єдиного глобального органу, який має вплив на координацію обробки повідомлення і, зокрема, будь-якої відповіді. Великі відстані між зірками означають, що розмови можуть відбуватися протягом поколінь. І це за умови, що цивілізація не вимерла за той час, поки повідомлення дійшло до Землі.

Невже ми справді збираємося спілкуватися з інопланетянами, якщо ледве можемо спілкуватися з істотами на нашій планеті? Навіть якщо сигнал неможливо розшифрувати, дослідники можуть отримати інформацію про інтелект відправника за складністю його структури.

Перспектива надсилання будь-якої відповіді викликала критику з боку кількох наукових  кіл. Покійний Стівен Хокінг, космолог з Кембриджу, попереджав у 2016 році, що перший контакт людства з розвиненою цивілізацією може нагадувати те, що сталося, коли корінні американці зіткнулись з Христофором Колумбом.

Мічіо Каку, професор теоретичної фізики Міського коледжу Нью-Йорка, сказав, що звернення до інопланетян “було б найбільшою помилкою в історії людства”.

Однак Елліот налаштований більш оптимістично. Він вважає, що було б ганьбою, якби розвинені цивілізації трималися осторонь і не докладали жодних зусиль для спілкування.

“Це така можливість налагодити зв’язок, якщо там є інше життя, а все вказує на те, що воно має бути там, — каже він. – Якщо у нас є можливість, я не думаю, що ми маємо її упустити”.

Льюїс Дартнелл, астробіолог і професор наукової комунікації у Вестмінстерському університеті, сказав, що новий центр у Сент-Ендрюсі є “важливим кроком у підвищенні поінформованості про те, наскільки ми погано підготовлені зараз” для виявлення сигналу від інопланетної цивілізації.

Але він додав, що будь-які розумні інопланетяни, швидше за все, будуть на відстані сотень, якщо не тисяч світлових років, а це означає, що час зв’язку буде вимірюватися багатьма століттями.

“Навіть якби ми отримали сигнал завтра, у нас було б достатньо часу, щоб зібрати міжнародну команду різних експертів, спробувати розшифрувати значення повідомлення і ретельно обміркувати, як Земля повинна реагувати”, – сказав він.

Як повідомляло раніше BitukMedia, відомий американо-ізраїльський астрофізик і космолог, професор Гарвардського університету Аві Лоеб (Avi Loeb) займається організацією експедиції в район Тихого океану на північ від Австралії. Лоеб розраховує знайти на океанському дні залишки об’єкта, який, як він вважає, має штучне походження і прилетів на Землю з-за меж Сонячної системи. Влада США вже виділила на пошуки $1,5 млн.