Середа, 9 Липня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 339

Люди копіюють мовлення співрозмовника, коли захоплені спілкуванням, – дослідження

0
Виявилося, що захоплюючі завдання з товаришем змушують копіювати його мовлення. Фото - Unsplash

Люди копіюють особливості мовлення співрозмовника, коли разом працюють над цікавим завданням, навіть у режимі обговорення. Такого висновку дійшли вчені з університету Пенсильванії (США).

Про це розповідає Science Alert.

Протягом багатьох років дослідники помічали, що коли дві людини обговорюють цікаву тему, їхнє мовлення з більшою ймовірністю збігається. Без підказки співрозмовники можуть ненавмисно почати закінчувати речення один одного. Вони також можуть змінювати синтаксис своїх фраз, щоб відповідати своєму співрозмовнику, або змінювати свою вимову, щоб бути схожими один на одного.

Автори нового дослідження хотіли вивчити, як змінюється мовлення, коли ми працюємо разом над дуже захопливим завданням.

Добровольцями дослідження стали 52 англомовні учасники. Їх розділили на пари та попросили виконати два завдання. Спочатку партнери, сидячи у різних кімнатах, мали допомогти один одному переміщатись у грі Minecraft. Потім один учасник мав прочитати слова на своєму екрані, а інший знайти схожі на своєму. Друге завдання було менш цікавим.

Виявилось, чим цікавіше напарникам було вирішувати завдання, тим більше подібності з’являлося в їхньому мовленні. Наприклад, у співрозмовників змінювався лексикон, синтаксис та вимова.

Це називається фонетичною конвергенцією. Швидше за все, вона посилює ефективність взаємодії та зменшує ймовірність бути неправильно зрозумілим.

Як повідомляло раніше BitukMedia, жінки в середньому краще за чоловіків розуміють, що відчуває або думає інша людина. Це підтвердили результати тривалого експерименту, в якому взяли участь понад 300 тис. людей з 57 країн.

Важкі проти плоских: вчені назвали кращих стрибунів по воді

0
Фото - з відкритих джерел

Дослідники з Бристольського університету (Велика Британія) визначили різні типи каміння, які дозволяють робити найдальші ковзні стрибки по воді.

Про це пише The Guardian.

У той час як прихильники забавки надають перевагу тонким плоским каменям, математична модель дослідників показує, що важче каміння, яке за формою нагадує картоплю, може досягати набагато більш вражаючих результатів.

“Спробуйте кілька дивних каменів і подивіться, що вийде”, — сказав доктор Раян Палмер, прикладний математик з Бристольського університету. “А потім спробуйте кинути камінь, схожий на картоплину. З важчими камінням можна добитися цікавих речей”.

Фото – Michael Heffernan/Getty Images

Палмер та його колега Френк Сміт, професор прикладної математики в Університетському коледжі Лондона, створили математичну модель. Вона дозволяє дослідити, як форма і маса об’єкта впливають на те, як він рухається по поверхні води. 

Крім жартівливого застосування, ця модель допоможе вченим, які  працюють над більш комерційними проблемами. Наприклад, коли йдеться про накопичення льоду на літаках на висоті або складнощі посадки літаків на воду.

За допомогою цієї моделі дослідники змогли визначити математичну залежність між масою каменя та кривизною його нижньої сторони. Саме вона визначає, чи буде він ковзати, чи ні. І вони дійшли висновку – за достатньої кривизни важчі камені ковзатимуть набагато краще.

Однак громіздкі камені, навіть якщо їх добре жбурнути, не підходять для стрибків по воді у десяток або близько того разів. Важчі, більш вигнуті камені взаємодіють з водою по-іншому, повідомляють вчені в Proceedings of the Royal Society A.

“Якщо у вас є важчий камінь, ви можете отримати надпружну реакцію – один мега-відскок замість кількох маленьких”, — сказав Палмер. “Це змінює гру. Це дуже приємно, якщо ви можете цього досягти”.

Згідно з дослідженням, більш важкі камені з вигнутою основою можуть відскакувати від води, оскільки кривизна змінює спосіб контакту каменю з водою. При першому контакті він вдавлюється у воду глибше і довше. У результаті тиск води зберігається на нижній частині каменю довше, а поверхня води деформується сильніше, що штовхає камінь вгору.

“Ви фактично перетворюєте горизонтальний кидок на більш вертикальний рух. Це призводить до збільшення відштовхувальної сили води, що допомагає подолати масу каменя та виштовхнути його назад, — доповнив Раян. — Якби камінь був плоским, його ковзання було б тяжким”.

Водночас модель не враховувала варіанти з обертанням каміння, хоча попередні дослідження довели, що цей фактор позитивно впливає на метання “млинців”. Основним ефектом є стабілізація каменя за рахунок гіроскопічних сил під час ковзання у повітрі. Якщо камінь спочатку кинути правильно, обертання завадить йому розворотом у польоті й ударом об воду неправильним кутом.

Як повідомляло раніше BitukMedia, після десятиліть досліджень найкращого друга людини вчені нарешті дійшли висновку, що насправді хвіст не може виляти собакою. Собачі хвости взагалі не відіграють жодної ролі в акробатичних маневрах і, швидше за все, є інструментом спілкування.

“Пазл людської історії”: що спільного у зірки “Бійцівського клубу” та Покахонтас

0
Хрещення Покахонтас. Копія картини знаходиться у ротонді Капітолію США.

Родинна легенда стала підтвердженим документальним фактом для знаменитого американського актора Едварда Нортона. У прев’ю шоу PBS Finding Your Roots ведучий та історик Генрі Луїс Гейтс-молодший повідомив йому, що Покахонтас – його прабабуся у 12-му поколінні. А Джон Рольф, відповідно, – прадідусь.

Про це розповідає Daily Mail.

“Це змушує усвідомити, який ти насправді маленький пазл людської історії”, – зазначив Нортон у відповідь на новину про своїх нових родичів.

Едвард Нортон.

53-річний актор “Бійцівського клубу” також дізнався від ведучого та історика Генрі Луїса Гейтса-молодшого, що його предки колись були рабовласниками, що спонукало зірку визнати, що “ці речі незручні”.

Насправді історія Едварда Нортона — не така вже рідкісна. У багатьох американців європейського походження є крапелька індіанської крові. А від Томаса Рольфа, сина Джона Рольфа і Покахонтас, походять дві перші леді США: Едіт Вільсон — дружина 28 президента США Вудро Вільсона, та Ненсі Рейган, дружина 40 президента США Рональда Рейгана. А ще видатний астроном і математик Персіваль Лоуелл, співак Гленн Стрейндж та інші.

Покахонтас рятує життя Смітові. Хромолітографія. Wikipedia

Покахонтас прозвали індіанську принцесу Матоаку, її батько був вождем племені поухатанів, що мешкав на території сучасної Вірджинії. Вийшовши заміж за поселенця, тютюнового плантатора Джона Рольфа, вона гарантувала цим шлюбом мирне співіснування між індіанцями та колоністами. У 1616 році Покахонтас переїхала разом з чоловіком до Англії. Повертаючись до Вірджинії, вона заразилася віспою і померла 21 березня 1617 року у віці 21 року.

Як повідомляло раніше BitukMedia, прихильники теорій змови тріумфують. Вдалось дістати докази подорожей у часі. На це вказує одна важлива деталь картини 1937 року. В мистецтвознавців є своє пояснення побаченого, набагато реалістичніше.

Міжнародна агенція Resonance визнала Київ найкращим містом світу 2023 року

0
Фото: КМДА

Міжнародна фінансова агенція Resonance визнала Київ найкращим містом світу 2023 року. Таке визначення йому дали за героїчний спротив російській агресії.

Про це повідомляє сайт Best Cities, створений агенцією Resoncance

“Завдяки стійкості, незламності мешканців Києва та хоробрості перед обличчям війни експерти агенції присудили столиці почесне звання “Найкращого міста 2023 року”, – написав у своєму Telegram міський голова Києва Віталій Кличко.

Серед переваг української столиці, назвали і розвиток інфраструктури міста.

“Київ сьогодні — це серце Європи. Яке продовжує битися — за життя, за розвивиток, за красу міста і комфорт його мешканців”, – написав Кличко.

Але Київ отримав, так би мовити, “гран-прі” поза конкурсом.

Основний рейтинг виглядає так:

Лондон,

Париж,

Нью-Йорк,

Токіо,

Дубаї.

Десяте місце посів Амстердам.

Як повідомляло BitukMedia, британське видання The Guardian бралo фото Дмитра Козацького (позивний “Орест”) до переліку найкращих світлин року. Йдеться про світлину, яку він він зробив на металургійному заводі “Азовсталь”. 

Грабіжники викликали поліцію, щоб вивезти речі із обікраденого будинку

0
Фото: Sky News

31 грудня грабіжниця у американському окрузі Полк, штат Флорида, викликала поліцію, щоб вивезти речі із обікраденого будинку. Також вона хотіла дізнатися, чи підкинуть її та спільника копи до аеропорту.

Про це повідомляє SkyNews.

Поліція округу Полк повідомляє, що у минулу суботу вони отримали дзвінок на номер 911, але той, хто зробив виклик, мовчав у слухавку. Поліція відстежила виклик, прибула на місце і виявила, що двері будинку відчинені.

Жінка, яку виявили копи, розповіла, що грабує будинок і викликала їх, аби вони допомогли вивезти речі. Також вона хотіла перевірити, чи “підкинуть” поліціянти її до аеропорту – мала нам вирушити до Нью-Йорка.

Правохоронці дотеп оцінили і посадили пару за ґрати. Спільника дівчини уже розшукували раніше – минулого тижня він вдерся в зачинений магазин та украв кілька товарів. Дівчині інкримінують лише крадіжку у квартирі.

Як повідомляло BitukMedia, мешканка міста Копер, що у Словенії, поскаржилася на погром у своїй квартирі і викликала поліцейських. Вони і встановили, що безлад влаштував не грабіжник, а сусідське кошеня. 

Вчені нарешті визначились, чи виляє хвіст собакою

0
Фото - Megan Bearder/ The New York Times

Після десятиліть досліджень найкращого друга людини вчені нарешті дійшли висновку, що насправді хвіст не може виляти собакою. Собачі хвости взагалі не відіграють жодної ролі в акробатичних маневрах і, швидше за все, є інструментом спілкування.

Про це розповідає The Guardian. 

Міжнародна команда вирішила дослідити призначення собачого хвоста після того, як низка досліджень показала, що безліч тварин, від ящірок до білок, використовують хвости для виконання низки вражаючих маневрів, наприклад, щоб вирівнятися в повітрі під час падіння з дерева.

Взяти котів. Їм не потрібен хвіст, щоб перекинутися та приземлитися на лапи. Натомість коти активно використовують свої хвости під час виконання полювання у дикій природі, зокрема під час виконання крутих поворотів, щоб не відставати від здобичі.

А от із собаками визначеності не було. Верніше, з їхніми хвостами. Тому вчені вирішили зосередитися на вивченні того, для чого собаки використовують хвости. Він допомагає у спритних рухах? Це “пристрій” зв’язку? А, може, просто мух відганяти?

Фото –  Paul Marriott/Rex/Shutterstock

Щоб дізнатися більше, доктор Ардіан Юсуфі, який вивчає пересування тварин в Інституті інтелектуальних систем імені Макса Планка в Штутгарті, та його колеги створили математичну модель. Вона дозволила дослідникам перевірити, що відбувається, коли собаки крутять і повертають тулуб, рухають лапами або хвостами під час стрибка.

Провівши низку експериментів, вчені дійшли висновку, що насправді хвости не виляють собаками — тобто хвости майже не впливають на траєкторію руху тварин під час їхніх стрибків.

Це відкриття свідчить про те, що хвости не настільки критичні для спритних рухів у собак, як в інших тварин. Моделювання продемонструвало, що переміщення хвоста під час стрибка змінювало траєкторію польоту тварини лише на частку градуса.

Водночас, згідно з попередніми дослідженнями, собаки використовують свої хвости для інших цілей. За допомогою хвоста собаки здатні висловити так багато — від домінування та дружелюбності до страху і умиротворення. Наприклад, високо піднятий хвіст означає впевненість або бажання собаки грати, тоді як жорсткий хвіст може демонструвати загрозу або тривогу. Коли хвіст низько опущений або затиснутий між ніг, тварина може боятися, але невимушене виляння з боку в бік свідчить про дружелюбність.

Як розповідало раніше BitukMedia, відбиток носа – новий спосіб ідентифікувати домашнього улюбленця. Якщо раніше це робили переважно за допомогою чіпів та татуювань, південнокорейська компанія iSciLab запропонувала щось принципово нове. Її фахівці вказують, що візерунок на собачому носі – унікальний, як відбиток пальця у людини. На сьогодні Південна Корея тестує ідентифікатор “відбитка носа” для національної реєстрації всіх домашніх тварин.

Пара спала на даху в холод – тепер сусідні будинки вулиці матимуть сонячні панелі

0
Фото: PETER SEARLE

Британська пара Ден Еделстін та Хіларі Пауел зі східного Лондона спали на даху свого будинку просто неба у листопаді та грудні минулого року. Таким чином привертали увагу до зміни клімату. Пара зібрала 113 тис. фунтів – $135,5 тис. Їх використають на встановлення сонячних панелей на будинки.

Про це повідомляє BBC.

Пара розповідає, що планували зібрати коштів, аби відключити увесь свій район Волттгемстоу від мережі і зробити його енергонезалежним. Але вирішили почати зі своєї вулиці Лінмут-роуд.

Пара обійшла будинку на вулиці, переконуючи, що краще не заощаджувати державну електроенергію, а бути автономним. Поки на пропозицію погодилися мешканці 35 будинків. На проект потрібно було 100 тис. фунтів, тож план навіть перевиконали.

Також пара долучилася до збору коштів на сонячні панелі для місцевої школі – владі забракло бюджету встановити їх коштом платників податків.

“Справа не лише в одній вулиці. Ми бачимо що народ довкола нас стає небайдужим”, – каже Пауел.

Як повідомляло BitukMedia, додати освітлення на вулиці або, навпаки, зменшити відтепер можуть мешканці німецького курортного містечка Бад-Герсфельд. Вони учасники пілотного проєкту Urban Lighting Innovations. Для керування вуличним освітленням треба встановити на смартфон спеціальний застосунок.

Є контакт: якщо інопланетяни зв’яжуться з людством, хто вирішуватиме, що нам робити далі?

0
Національна радіоастрономічна обсерваторія США, Нью-Мексико. Фото - VW/Universal Images Group/Getty Images

Вчені створюють у Шотландії центр особливого реагування. Його завдання –  виробити стратегію поведінки людства після виявлення інопланетної цивілізації. При цьому вони занепокоєні тим, що люди не готові до зустрічі з позаземним життям.

Про це розповідає The Guardian.

Цей момент уявляли тисячі разів. Астрономи досліджують космос своїми потужними телескопами і тут помічають щось, що змушує їх затамувати подих. З глибин далеких галактик йде слабкий, але стійкий сигнал, і це послання від високорозвиненої цивілізації.

Якщо це так, то встановлення контакту з інопланетною цивілізацією стане карколомною подією для людства, до якої, безперечно, готові не всі країни світу.

“Погляньте, який безлад ми влаштували, коли вибухнув Covid. Ми поводилися як курка з відрізаною головою, — каже доктор Джон Елліотт, комп’ютерний лінгвіст з Університету Сент-Ендрюс. – Ми не можемо дозволити собі бути погано підготовленими у науковому, соціальному та політичному розумінні до події (контакту з інопланетянами), яка може статися у будь-який час”.

Ця відверта оцінка неготовності Землі до контакту з інопланетним життям і є основою створення центру Seti (Search for Extraterrestrial Intelligence) у Сент-Ендрюсі.

Протягом наступного місяця або двох Елліотт планує зібрати команду міжнародних дослідників та кваліфікованих осіб. Вони візьмуть на себе підготовчу роботу: проаналізують загадкові сигнали або навіть артефакти та опрацюють кожен аспект того, як ми маємо реагувати.

“Досі основна увага приділялася пошуку сигналів. Але треба знати, що ми збираємось з цим робити. Що далі? – каже Еліотт. – Нам потрібні стратегії та сценарії, щоб зрозуміти, що нам потрібно робити і як це робити. Це як девіз скаутів: будь готовий”.

Успіхи останніх 30 років посилили інтерес до пошуку інопланетян. З 1992 року, коли астрономи вперше підтвердили існування планет поза Сонячної системи, було виявлено понад 5 тис. таких світів. Тепер вчені підозрюють, що більшість з 300 млрд зірок Чумацького Шляху мають власні сімейства планет.

“Коли люди кажуть, що не думають, що там є життя, вони насправді йдуть проти течії наукової думки”, – каже Елліотт.

Проте велика кількість планет і підозра, що принаймні деякі з них придатні для життя, — це лише частина історії. Значно потужніші телескопи сьогодні дають можливість просканувати величезні космічні простори.

Дослідники Seti вже розробили деякі рекомендації щодо того, як поводитись, якщо телескопи виявлять “техносигнатуру” — міжзоряне повідомлення від розвиненої цивілізації. Декларація Міжнародної академії астронавтики від 2010 року закликає тих, хто виявляє таємничі сигнали, спочатку виключити прозаїчні неінопланетні джерела, такі як мікрохвильовка у коридорі. Якщо сигнал підтвердиться, дослідники повинні повідомити про це громадськість та генерального секретаря ООН.

Але мало вказівок на те, що робити далі. Як вивчати повідомлення? Чи має воно бути опубліковане повністю до того, як буде розшифроване? Чи дозволять це уряди? Чи має людство реагувати? Якщо так, то хто вирішує, що ми відправлятимемо назад?

У той час, як окремі вчені та невелика кількість організацій вже розробили плани на випадок перших контактів з інопланетянами, доктор Джон Елліотт вважає, що ця робота фрагментована. Seti об’єднає всіх необхідних фахівців, аби скласти план «для будь-якого сценарію, з яким ми зіткнемося або, принаймні, для всіх, про які ми — людство — можемо подумати».

Ще одна важлива мета — серйозна участь ООН, можливо, єдиного глобального органу, який має вплив на координацію обробки повідомлення і, зокрема, будь-якої відповіді. Великі відстані між зірками означають, що розмови можуть відбуватися протягом поколінь. І це за умови, що цивілізація не вимерла за той час, поки повідомлення дійшло до Землі.

Невже ми справді збираємося спілкуватися з інопланетянами, якщо ледве можемо спілкуватися з істотами на нашій планеті? Навіть якщо сигнал неможливо розшифрувати, дослідники можуть отримати інформацію про інтелект відправника за складністю його структури.

Перспектива надсилання будь-якої відповіді викликала критику з боку кількох наукових  кіл. Покійний Стівен Хокінг, космолог з Кембриджу, попереджав у 2016 році, що перший контакт людства з розвиненою цивілізацією може нагадувати те, що сталося, коли корінні американці зіткнулись з Христофором Колумбом.

Мічіо Каку, професор теоретичної фізики Міського коледжу Нью-Йорка, сказав, що звернення до інопланетян “було б найбільшою помилкою в історії людства”.

Однак Елліот налаштований більш оптимістично. Він вважає, що було б ганьбою, якби розвинені цивілізації трималися осторонь і не докладали жодних зусиль для спілкування.

“Це така можливість налагодити зв’язок, якщо там є інше життя, а все вказує на те, що воно має бути там, — каже він. – Якщо у нас є можливість, я не думаю, що ми маємо її упустити”.

Льюїс Дартнелл, астробіолог і професор наукової комунікації у Вестмінстерському університеті, сказав, що новий центр у Сент-Ендрюсі є “важливим кроком у підвищенні поінформованості про те, наскільки ми погано підготовлені зараз” для виявлення сигналу від інопланетної цивілізації.

Але він додав, що будь-які розумні інопланетяни, швидше за все, будуть на відстані сотень, якщо не тисяч світлових років, а це означає, що час зв’язку буде вимірюватися багатьма століттями.

“Навіть якби ми отримали сигнал завтра, у нас було б достатньо часу, щоб зібрати міжнародну команду різних експертів, спробувати розшифрувати значення повідомлення і ретельно обміркувати, як Земля повинна реагувати”, – сказав він.

Як повідомляло раніше BitukMedia, відомий американо-ізраїльський астрофізик і космолог, професор Гарвардського університету Аві Лоеб (Avi Loeb) займається організацією експедиції в район Тихого океану на північ від Австралії. Лоеб розраховує знайти на океанському дні залишки об’єкта, який, як він вважає, має штучне походження і прилетів на Землю з-за меж Сонячної системи. Влада США вже виділила на пошуки $1,5 млн. 

Вмерзли кригу після шторму – чоловіки відчайдушно врятували чайок (ВІДЕО)

0
Фото: АВС

Мешканці американського міста Буффало Шеймус Галліван і Алекс Макартур врятували 16 чайок, які вмерзли у сніг і кригу після шторму перед новим роком. Птахи мало не загинули біля озера Ері, штат Нью-Йорк після історично рекордної негоди.

Про це повідомляє ABC News.

39 осіб загинули перед Новим роком в окрузі Ері після того, як на нього налетів потужний крижаний ураган. Люди провели без електрики 56 год, на вулиці випало 1,3 м снігу.

“Коли ми вийшли із, так би мовити, режиму виживання, я взяв лопату і пішов шукати, кому треба допомога. Але у всіх було стабільно, тож я пішов у парк. Там я натрапив на хлопчину, котрий, так би мовити, стояв там”, – пригадує Галліван.

Алекс показав Шеймусу чайок, які вмерзли в кригу у тому місці, де річка Ніагара втікає в озеро Ері, і попросив допомогти.

“Я не уявляв собі, на що погоджуюся”, – зізнається Галліван.

“Лід був доволі товстим, руками його зламати не вдалося б”, – розповідає Макартур.

Вони звільнили кількох чайок за допомогою молотка, потім повернулися із викрутками і долотами. У багатьох птахів попримерзали крила, хвости і лапи.

Роботу чоловіки почали 27 грудня. 28 і 29 трохи потеплішало. Крім того, чоловіки принесли із собою теплу соляну воду – адже сіль роз’їдає лід.

Одну із чайок Галліван забрав додому і відігрів біля каміна, після чого відпустив на волю.

“Буффало називають містом хороших сусідів. Якщо когось завалило снігом і він не може вибратися, не важливо, це бабуся чи чайка, хтось має їх виручити”, – каже Галліван.

“Професора з окопу” закарбували у міні-скульптурі

0
Фото: ШоТам

В Ужгороді на Закарпатті встановили міні-скульптуру на якій зобразили професора, краєзнавця і науковця Федора Шандора. Він перебуває на передовій, але не пропустив жодної пари.

Про це повідомляє ШоТам.

Федір Шандор – професор Ужгородського національного університету та доктор філософських наук. Зараз він – службовець 101-ї Закарпатської бригади тероборони.

24 лютого минулого року він провів три пари і відразу пішов у військкомат. Опинившись на “передку” 11 квітня, викладач не пропустив жодної пари – на зв’язок зі студентами виходить двічі на тиждень. Читає шість лекцій – графік узгоджує із керівництвом вишу. Із учнями спілкується замість відпочинку після нічних чергувань.

Шандор розповідає, що обстріли на напрямку, де він служить, не припиняються на годину – в тому числі і під час занять. Каже, що відколи на війні, студенти навчаються старанніше – “їм просто незручно пропускати лекції”.

Автори міні-скульптур – скульптор Михайло Колодко та коваль Василь Криванич – почали створювати їх кілька років тому. У Ужгороді таких скульптур найбільше.

Як повідомляло BitukMedia, 16 листопада у Києві на Подолі відкрили мініскульптуру паляниці. Вона стала 38-ю мініатюрою проекту “Шукай” у столиці. ЇЇ автор – Юрій Білявський.

Зеленського назвали політиком року у світі – польське опитування

0
Фото: Володимир Зеленський

Польський Центр досліджень громадської думки (CBOS) провів опитування громадської думки у своїй країні. За ним людиною року у світовій політиці став президент України Володимир Зеленський. Політиком року у Польщі став Анджей Дуда.

Про це повідомляє РАР.

Опитування проходило з 28 листопада по 11 грудня. Зеленського світовим політиком року назвали 20% респондентів, 15% – Джо Байдена. Серед кандидатів був експрем’єр Британії Борис Джонсон, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр Угорщини Віктор Орбан. Але усі вони не набрали 1,4%.

Анджей Дуда у себе на батьківщині став політиком року із рейтингом 12%. 55% сказали, що жоден польський політик не заслуговує на таке звання.

Як повідомляло BitukMedia,  американські політологи віддають Нобелівську премію миру у 2023 році Володимиру Зеленському. Також американський журнал TIME визнав людиною року Володимира Зеленського і “дух України”. Художник Ніл Джемісон виконав обкладинку. 

“Звучить як наукова фантастика”: печінку свині у 2023 році вперше перетворять на людську (ВІДЕО)

0
Фото - AP Photo/Andy Clayton-King

Революцію у царині трансплантації планують зробити американські вчені. Вони збираються зробити з печінки свині орган, який підходить для пересадки людині. На прикладі свинячого серця, яке хірурги вже пересаджували, виявилось, що органи саме цієї тварини підходять людині найбільше. Тепер черга печінки. Але переробленої.

Про це розповідає AP.

Вчених з компанії Miromatrix цікавить передусім власна пориста структура печінки. А для цього з органу тварини потрібно буквально вимити всю рідну кров та клітини. В результаті має вийти такий собі знебарвлений резервуар з порожніми судинами, який можна буде заповнити людськими клітинами та кров’ю з донорських органів, які визнали непридатними до трансплантації.

Як розповідає генеральний директор Miromatrix Джефф Росс, «по суті ми вирощуємо печінку заново. Наші тіла не сприйматимуть її як орган свині».

Таким чином трансплантологи хочуть позбутись дефіциту донорського матеріалу та створити альтернативу прямій пересадці органів.

Якщо Управління контролю за продуктами харчування та медикаментів США дасть згоду, то перші випробування біоінженерної печінки пройдуть вже 2023 року. Але спочатку експеримент проходитиме поза тілом пацієнта.

Вчені планують розмістити «олюднену» печінку свині поруч з лікарняним ліжком, щоб тимчасово фільтрувати кров людини, чия власна печінка раптово відмовила. Це стане першим кроком до повноцінної трансплантації. Якщо це спрацює, з часом трансплантологи спробують пересадити такий орган.

У програмі планують брати участь кілька медичних закладів та лікарень, зокрема один з найстаріших шпиталів США, — “Маунт-Сінай”.

“Звучить як наукова фантастика, але з чогось треба починати. Ймовірно, найближче майбутнє саме за цим, а не прямою трансплантацією”, — заявив головний трансплантолог лікарні Сандер Флорман.

Раніше вчені з’ясували, що ускладнення при прямій пересадці органів від тварин, як правило, виникають через високий ризик відторгнення та прихованих захворювань. Щоб цього уникнути, тварин піддають генній модифікації. Так, у січні минулого року людині вперше пересадили серце генно-модифікованої свині, проте у березні пацієнт помер. Можливою причиною смерті назвали інфікування цитомегаловірусом.

Як розповідало раніше BitukMedia, лікарі Університету Дюка (США) провели унікальну операцію на серці новонародженого хлопчика. Йому частково трансплантували живі донорські тканини серця. Раніше подібні пересадки проводили тільки з використанням мертвих матеріалів. Рости разом з організмом вони не могли.

Спіть до весни – тисячу кажанів закутали у мішечки

0
Фото: Суспільне

В Українському центрі реабілітації рукокрилих у Харкові закутали у мішечки та помістили у холодильник близько тисячі кажанів. Тварини не могли заснути через теплу зиму.

Про це повідомляє Суспільне.

У середині грудня волонтери центру привезли у заклад більше 600 кажанів. Колонія вилетіла зі сховку і зупинилася перепочити в одній з кімнат у гуртожитку педагогічного університету.

Через теплу погоду кажани вилітають зі сховків, де зимують, а повернутися назад їм бракує сил, пояснює представниця центру Альона Шуленко. Цих та деяких інших кажанів дбайливо уклали зимувати.

Доглядають понад тисячу кажанів: як в умовах війни працює центр реабілітації рукокрилих у Харкові

“Зараз ця колонія перебуває у нас в холодильнику. Вони всі розфасовані по мішечках. Не більше десяти в один мішечок, щоб їм було комфортно зимувати”, – розповідає вона.

Як повідомляло BitukMedia, iзраїльські науковці реабілітували кажанів. Всупереч одностайній думці, сформованій під час пандемії COVID-19, нове дослідження не виявило чітких доказів причетності кажанів до пандемії коронавірусу у світі. Саме рукокрилих було прийнято вважати переносниками хвороби. 

США запустять український наносупутник

0
Фото: thealphacentauri.net

3 січня з мису Канаверел у США запустять у космос український PolyITAN-HP-30. Його створили до 30-річчя Незалежності України фахівці КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Про це повідомляє на своєму сайті Міністерство освіти та науки України.

Супутник створили за бюджетні кошти. Його виведуть на орбіту за допомогою ракети-носія Falcon-9 від компанії “SpaceX”. Запуск запланований на 16:00 за київським часом.

PolyITAN-HP-30 – це типовий двоблочний кубічний супутник. Але на ньому проведуть важливий експеримент – будуть досліджувати ефективність теплових труб як основного елемента систем термостабілізації космічних апаратів. Простіше кажучи, це частина розробки “централізованого опалення” для космічних кораблів та станцій.

Супутник до США доправила компанія Boeing Україна, а запуск на орбіту профінансувала компанія, заснована Технічним університетом Делфт у Нідерландах.

Як повідомляло BitukMedia, космічний корабель SpaceX Dragon доправив на Міжнародну космічну станцію дві експериментальні міні-лабораторії українських учнів. Вони перемогли у конкурсі Малої академії наук України. За запуском ракети учні слідкували наживо.

Не розмовляєш – співай: вчені знайшли терапію для Брюса Вілліса

0
Опубліковано підсумки першого дослідження про користь хорового співу для пацієнтів з афазією. Фото - Mostphotos

Нове дослідження, проведене в Гельсінському Університеті (Фінляндія), показує, що реабілітація за допомогою співу хором сприяє розвитку порушеного мовлення після інсульту. Йдеться про афазію, через яку у березні 2022 закінчив свою кінокар’єру і “міцний горішок” Голлівуду Брюс Вілліс.

Про це розповідає Statesman. 

За медичною статистикою, близько 40% людей стикаються з афазією – відсутністю або розладом мовлення. Афазію викликають ураження відповідних відділів мозку та порушення кровообігу в них. 

У пацієнтів з афазією виникають труднощі не тільки з відтворенням, але іноді і з розумінням усного та письмового мовлення. Афазія може зберігатися тривалий час і стати хронічно. Що, своєю чергою, може призвести до соціальної ізоляції та погіршення якості життя та стану пацієнта.

У процесі реабілітації і раніше використовували мелодико-інтонаційну терапію: людина проспівувала слова та фрази, які не могла вимовити. Попередні дослідження демонстрували, що за афазії може зберігатись здатність співати. Однак використання співу самого по собі, особливо хорового, раніше не вивчали.

Фінські вчені залучили 54 пацієнти з набутою черепно-мозковою травмою та хронічною афазією. А також 43 особи, які взяли на себе догляд за хворими. Учасників випадково розділили на дві групи, які на додаток до стандартного лікування протягом чотирьох місяців отримували терапію співом .

Аналіз результатів показав: порівняно з лише стандартним лікуванням, хоровий спів покращив усі показники, зокрема мовлення у відповідь. Зміни зберігалися і дев’ять місяців з початку дослідження.

Навантаження, з яким стикалися члени сім’ї та близькі, які доглядають хворих, теж помітно знизилось. За висновками авторів, багатокомпонентне групове навчання співу можна використовувати в охороні здоров’я як частину реабілітації при афазії.

Як повідомляло раніше BitukMedia, голлівудська зірка Брюс Вілліс продав права на свій образ американській компанії Deepcake. Цим він дозволив використовувати своє зображення для створення “цифрових двійників” – у фільмах, серіалах та рекламних роликах. “Міцний горішок” завершує акторську кар’єру через проблеми зі здоров’ям. У Вілліса раніше діагностували афазію – розлад мовлення, викликаний органічним ураженням мозку.