Колишній американський військовий водолаз, офіцер ВМС Джозеф Дітурі встановив світовий рекорд із тривалості життя під водою. Він безперервно пробув 74 дні на глибині 9 м. Офіцер планує лишатися під водою 100 днів – усе заради привернення уваги до світового океану.
Дітурі отримав військову підготовку до занурень із насиченням. Така техніка дозволяє людині занурюватися з аквалангом на 100 м і глибше.
Тепер він бере участь у проекті “Нептун”, який стартував 1 березня цього року. Його запустив Фонд розвитку морських ресурсів. На мені – дослідження океану та привернення уваги до потреби зберегти його. Крім того, проект “Нептун” вивчає вплив компресії на психологію та фізіологію людського тіла.
Про те, що він побив рекорд, Дітурі повідомив у своєму Twitter у минулу суботу.
“Сьогодні я побив світовий рекорд життя під водою. Цікавість до відкриттів привела мене сюди. Моя мета з першого дня полягала в тому, щоб надихнути майбутні покоління, взяти інтерв’ю вчених, які вивчають підводне життя, і дізнатися, як людський організм функціонує в екстремальних умовах”, – написав він.
Підводне помешкання Дітурі має площу 9,3 кв. м. Там він проводить заняття зі студентами із біомедичної інженерії, а також проводить щоденні заміри своїх життєвих показників.
9 квітня до дверей помешкання Дітурі припливла акула. “Я благословенний”, прокоментував він це у своєму Twitter. Фото: Joseph Dituri, Ph.D/Twiitter
Серед показників, які досліджують, – аналіз крові, УЗД, електрокардіограма та тести на стовбурові клітини. Для цього до Дітурі регулярно спускаються медики. Також екс-військовий тестує штучний інтелект, який має виявляти захворювання.
Як повідомляло BitukMedia, 40-річна Бет Ніл із Південної Африки та 33-річний канадієць Майлз Клутьє встановили світовий рекорд із тривалості поцілунку під водою. Їх поцілунок тривав 4 хв та 6 сек.
Харківські ветеринари встановили біоінтегрований протез тер’єру, який втратив лапу внаслідок російського обстрілу касетними снарядами. Протез надрукували на 3D-принтері. Це перша подібна операція харківських спеціалістів.
Про це повідомив y Facebook хірург із Харкова Віталій Клубань.
Чорний тер’єр із Харкіської області вагою 56 кг втратив лапу, потрапивши під обстріли російськими касетними снарядами. Тварина тоді гуляла у саду.
Господарі змогли провезти собаку через лінію фронту та передали його ветеринарам. Операцію провели на базі Салтівської ветеринарної клініки – філіалу Харківського ветеринарного госпіталя.
Імплант надрукували на принтері на основі тривимірної комп’ютерної моделі 3D metal tech. Судячи із рентгену, металеві деталі приєднали до залишків кістки. Як видно з відео, собака вже пристосувався до штучної кінцівки і загалом успішно пересувається з її допомогою.
Як повідомляло BitukMedia, бойовий пес, якому довелося відгризти собі лапу, щоб втекти від бойовиків, вже вдруге поїхав до Польщі. Кане-корсо Вася проходить там реабілітацію, звикає до протеза. Пес роками служив у розвідувальному взводі морської піхоти в зоні АТО/ООС, а коли потрапив у ворожу пастку, зробив все, аби повернутись до своїх побратимів.
Два невідомі портрети пензля Рембрандта виявили у приватній колекції творів мистецтва британської родини. Їхня оціночна вартість становить від 5 до 8 млн фунтів стерлінгів.
Про це з посиланням на аукціонний будинок Christie’s повідомляє Financial Times.
Йдеться про портрети літніх чоловіка та дружини з Лейдена, датованих 1635 роком. На той час Рембрандт вже мав репутацію затребуваного художника. Живописець написав знайому йому подружню пару — Яна Віллемса ван дер Плуйма та його дружину Яапген Карелс.
Мистецтвознавці натрапили на роботи Рембрандта, коли проводили звичайну оцінку полотен. Зізнаються, що не одразу зрозуміли, що перед ними картини “великого голландця”. “Дивно, що ці картини ніколи раніше не вивчалися. Згадок про них в літературі про Рембрандта немає”, – зазначив представник Christie’s Генрі Петтіфер.
1824 року ці твори придбали на аукціоні Christie’s предки сім’ї, особистість яких не розкривається. Картини ніколи не виставлялися на загальний огляд.
Аукціонний будинок відправляв полотна на аналіз експертам Рейксмузеуму в Амстердамі. Цей Державний музей Нідерландів експонує та досліджує велику частину творчої спадщини Рембрандта, зокрема й епічне полотно “Нічна варта”. Там провели дослідження та підтвердили авторство знаменитого живописця.
На початку липня портрети надійдуть у продаж у виставкових залах Christie’s у Лондоні. За оцінками фахівців, вартість двох картин становить від 5 до 8 млн. фунтів стерлінгів.
Рекорд Рембрандта на аукціоні Christie’s був встановлений у 2009 році. Тоді “Портрет чоловіка з підбоченими руками” був проданий за 20,2 млн фунтів стерлінгів.
Як розповідало раніше BitukMedia, навесні система штучного інтелекту проаналізувала картину невідомого художника, придбану в Чикаго, та визначила з ймовірністю у 97%, що її написав Рафаель.
А у музеї Бредіуса в Гаазі (Нідерланди) понад сто років зберігався ескіз, виконаний олійними фарбами. Весь цей час його вважали “грубою імітацією” Рембрандта. Тепер експерти визнали, що це оригінал.
На Полтавщині запустили цілодобовий стрім з гнізда лелек. Фото - скрін Youtube/Лелека - наш символ
Цілодобове відеоспостереження за гніздом лелек ведуть науковці Національного парку “Пирятинський”. Перший в Україні подібний стрім запустили у селі Леляки на Полтавщині. У фокусі – місцеві лелеки Грицько та Одарка та їхні п’ять чорнодзьобих пташенят.
“Чорногуз Грицько кілька років тому оселився поблизу парку. Восени, під час буревію, його гніздо не витримало. Лелеці виготовили штучну платформу і торік встановили камеру для спостереження над гніздом. Цієї весни онлайн-трансляцію відновили, тільки-но лелека повернувся з теплих країв”, — розповів заступник начальника Полтавської ОВА Олексій Бруслик.
Зібраний відеоматеріал знадобиться науковцям та студентам кафедри екології та зоології Київського національного університету імені Тараса Шевченка для вивчення гніздової поведінки лелек. Але спостерігати за тим, як пара птахів – Грицько та Одарка – доглядає за п’ятьма своїми пташенятами, наживо може кожен за посиланням.
Чорногуз Грицько виявився гарним батьком і за гніздовий сезон 2022 року поставив на крило п’ятьох пташенят – найбільше в національному парку “Пирятинський”. “Важливим фактором успіху стало сінокосіння на луках в околицях Леляків. Коровам – сіно з природних луків національного парку, лелеці – чисті кормові угіддя для збору харчів молодняку, українцям – збережена природа”, – пишуть екологи.
Природоохоронці “Пирятинського” звертають увагу українців на проблему пластику. “Пластикові пакети, сітки, інший непотріб у гніздах замість гілок, сухої трави та листя – то каліцтво та загибель пташенят”, – йдеться у повідомленні. От і Грицько, не підозрюючи про можливі нещастя, натягав до гнізда замість гілок та сухої трави багато пластикового непотребу.
“У минулі роки, щоправда, з іншого лелечого гнізда, не змогло злетіти одне лелеченя, що заплуталось у залишках сітки. Крила не допомагають птахам врятуватися від пластику, на жаль”, – розповідає Тетяна Безпала, провідний фахівець з екоосвіти парку.
Екологи наголошують, що дрібні пластикові кришки від пляшок, деталі упаковок або предмети одноразового використання, що плавають на поверхні водойм під шаром водоростей – то хвороби, травми внутрішніх органів, виснаження та загибель птахів водно-болотних угідь, які проковтують все це замість риби. А покинуті риболовні сітки – то пастка для водоплавних птахів.
Проблема пластикового забруднення та його наслідки для дикої природи – то екологічна катастрофа через людську недбалість.
Як розповідало раніше BitukMedia, українська монета з лелеками стала монетою року у світі. Пам’ятна монета “До 30-річчя незалежності України” номіналом 5 гривень перемогла у фіналі World Coin New.
У ніч на 15 травня відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського та французького лідера Емманюеля Макрона. Франція стала 18-ю країною, яка своїм підписом у Спільній декларації підтримала рух України до НАТО.
Про це повідомив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква у Facebook.
Франція є одною із країн-співзасновниць ЄС та найпотужнішою у Євросоюзі у військовому сенці. Під час зустрічі її лідер Макрон приєднався до закликів вивести усі російські війська з території України, зокрема і з Запорізької АЕС. Також він пообіцяв продовжувати військову підтримку з урахуванням нагальних та невідкладних потреб України.
Крім того, Франція висловила свою підтримку українській Формулі миру та засудила воєнні злочини росії. Зокрема, йшлося про необхідність створення ad hoc трибуналу та посилення санкційного тиску на росію і розробку механізму компенсації збитків, завданих в результаті російських військових дій, за рахунок російських активів. Також Франція підтримала необхідність продовження “зернової угоди” та відновлення України.
У Парижі також схвалили зусилля України щодо виконання необхідних умов для отримання рішення про початок переговорів про вступ до НАТО до кінця 2023 року.
Розмова двох президентів тривала майже три години і закінчилася після опівночі понеділка, розповідає Жовква. Досягнуті між президентами України і Франції домовленості закріплені у Спільній декларації.
“У рамках руху України до НАТО, Франція підтвердила свою «підтримку України на її шляху до євроатлантичної сім’ї, у тому числі сприяючи спільним інтересам у сфері безпеки. Франція та Україна з нетерпінням очікують на розв’язання цих питань на саміті НАТО у Вільнюсі в липні 2023 року»”, – пише Жовква.
“Сам факт укладення такої декларації з Францією та ще й з подібним формулюванням щодо НАТО, раніше був просто неможливимА сьогодні Франція стала 18ою державою, з якою маємо спільні декларації щодо руху до НАТО!”, – додає він.
Раніше в інтерв’ю BitukMedia митець Александер Кроліковскі розповів, що після початку російського вторгнення 2014 року Захід сприймав Україну як частину росії і чимось, що застигло і розвитку на рівні ХІХ ст. Однак нині Україна є полем битви, Армагедоном, з якого почнеться переродження.
Малий вандейський бассет-гриффон з кличкою Бадді Холлі - переможець 147-го Вестмінстерського дог-шоу. Фото - Westminster Kennel Club
Малий вандейський бассет-гриффон з кличкою Бадді Холлі обійшов понад 3 тисячі суперників і став зоряним переможцем 147-го Вестмінстерського дог-шоу у Нью-Йорку (США). До того ж, він перший представник цієї породи, який завоював такий високий собачий титул – Best in Show.
У цьогорічному дог-шоу брали участь собаки 210 порід. Змагання були поділені на сім категорій – мисливські, гончаки, вівчарки, службові, тер’єри, кімнатно-декоративні та неспортивні.
За словами Гейл Міллер Бішер, директорки Вестмінстерського клубу собаківників, приз Вестмінстерського клубу – це не гроші. “Це престиж та честь, і це історична подія. Тобто вона стає частиною історії у світі собак та в нашій культурі”, – каже Бішер.
Бадді Холлі виступав у категорії гончаків. Потім сім фіналістів змагалися за звання найкращого з найкращих.
Судді помітили, як спокійно Бадді Холлі ходив рингом. Його голова була високо піднята, хвіст знаходився в ідеальному положенні для його породи. Пес та його хендлер Дженіс Хейз діяли злагоджено, були однією командою.
Бадді Холлі шість. Він народився в Англії, а з грудні минулого року живе у США. На виставку майбутній переможець приїхав з каліфорнійського міста Палм-Спрінгс. “Він об’їздив увесь світ, тож він мандрівник. Пес народився Англії. Потім жив в Ірландії, а пізніше в Австралії. І ось він тут і точно залишив свій слід. Він просто щасливчик”, – каже Дженіс Хейз.
Вандейський бассет-гриффон – це гончак, виведений у Франції в XIX столітті. Порода поділяється на два типи – великий та малий бассет-гриффон. На полюванні ці собаки швидкі, спритні та невтомні, а в побуті – ласкаві, веселі та дуже кмітливі.
Виставка собак Вестмінстерського клубу собаківництва – одна з небагатьох закритих виставок у Сполучених Штатах. Собаки повинні бути виставлені у відведених для них місцях (виставкові лавки) протягом усього шоу, за винятком випадків, коли їх виводять на ринг, доглядають під час шоу або виводять на вулицю як тих, хто вибуває зі змагань. Цей тип презентації дозволяє як глядачам, так і заводчикам мати можливість побачити всіх собак. Для порівняння, на найбільш поширених виставках без повідця собаки повинні бути присутніми лише у призначений час на рингу.
Як розповідало раніше BitukMedia, вперше за 30 років у США змінилася найпопулярніша порода собак.
Відчути себе гобітом та уявити, як жив Більбо Беггінс. Таку можливість дадуть шанувальникам книг Дж. Р. Р. Толкіна та фільмів за його творами чотири сестри з Боснії. Вони будують будинки-нори у стилі гобітів. Вони сподіваються залучити до регіону не лише місцевих, а й іноземних туристів.
Крешевський Гобітон – так називають тут село гобітів, розташоване у селі Ракова Нога неподалік старого королівського та шахтарського міста Крешево, що за 40 хвилин їзди від Сараєво.
Будівництву тільки рік. 28-річна інженер-геолог Марія запропонувала своїм сестрам Мільяне, Ведрані та Валентині збудувати на пагорбах будинок у стилі гобітів. Інші погодилися.
“Ми часто збиралися сім’ями на цьому пагорбі та обговорювали, як найкраще використати цей вид з туристичною метою”, – розповіла Міліана, старша з сестер, вказуючи на приголомшливий вид на долину та озеро.
Жінки вирішили, що будинки-нори мають відображати особливості місцевості, де вони виросли. Також сестри домовилися, що кожна сама прикрасить свою “нору”. Планується, що їх буде п’ять, дві з них уже готові.
Будинок із зеленими дверима називається Липа – на честь села, де жили бабуся та дідусь сестер. Там вони провели дитинство. Одна з сестер Миличевич, Ведрана, згадує, що тоді розвагою була робота в саду, найбажанішими друзями – тварини, найкращою музикою – потріскування дров у грубці, а найкращим напоєм – вода з лісового струмка.
Другий будинок називається Обер – як і печера у Крешовому. Зі стелі звисають сталактити, а двері пофарбовані в червоний – як нагадування про кіновар.
Інші будиночки поки що на стадії будівництва. Їх також назвуть на честь місцевих визначних пам’яток. Наприклад, будинок у вигляді фортеці присвячується резиденції Катарини Боснійської у Крешево. Вона була останньою королевою Боснії. Її вважали ідеалом доброчесності.
Сестри Миличевич зводять поселення у стилі гобітів, аби залучити більше туристів до Боснії та показати їм красу країни. Зарубіжні гості вже почали приїжджати сюди.
Як розповідало раніше BitukMedia, антрополог Грегорі Форт припускає, що давні люди все ще можуть ховатися від людських очей у лісах індонезійського острова Флорес. А все тому, що 2003 року під час археологічних розкопок там було знайдено рештки вимерлого людського виду. Він дістав наукову назву Homo floresiensis. І не наукову – “Гобіт”.
Ротовий апарат комарів легко проникає в більшість тонких тканин. Фото - Borkin Vadim/Shutterstock
Щоб врятуватися від комариних укусів, можна використовувати одяг з товстої, щільної тканини. Однак це не варіант для літньої спеки. Нове рішення пропонує тканина з незвичайним плетінням, винайдена американськими вченими. Незважаючи на легкість, комарі не здатні її прокусити.
Вирішенням проблеми захисту від комариних укусів зайнявся Джон Бекман, професор Обернського університету (штат Алабама).
Результати його роботи ще готуються до публікації, але вони вже дозволяють сподіватись, що невдовзі у продажу з’являться звичайні легкі футболки, які комарам буде не сила прокусити.
Для оцінки ступеня захисту, який дає той чи інший матеріал, один з вчених виступав у ролі добровольця. Він натягував тканинний рукав на руку і поміщав її в ємність з комарами на деякий час, після чого залишалося підрахувати кількість залишених укусів. Випробування наявних у продажу матеріалів показали, що комахи легко прокушують будь-який з них.
Дещо краще себе показали себе трикотажні матеріали, які утворені не переплетінням ниток, а взаємозалежними петлями. Такі матеріали виготовляються промисловими машинами, здатними плести заздалегідь запрограмований візерунок з мікроскопічних петель.
Вчені скористалися такою можливістю та перевірили ефективність захисту, яку дають різні варіанти плетіння. Найкраще показало себе полотно типу “інтерлок”, що складається з двох шарів петель. Додаткове збільшення товщини ниток та зменшення розмірів петель посилювало захист. Також краще за інших показали себе нитки з поліестеру та спандексу (поліуретану). В експериментах такі тканини чудово блокували укуси комарів Aedes aegypti та Psorophora howardii. При цьому вони залишалися тонкими та легкими.
Обернський університет вже готується запатентувати оптимальні для захисту від укусів варіанти тканин. Потім продаватимуть ліцензії на їх випуск виробникам одягу. “Якщо я зможу купити футболку, таку ж комфортну і дешеву, як звичайна, але при цьому непроникну для комарів, то я, звичайно, куплю її”, – сказав Джон Бекман.
Як розповідало раніше BitukMedia, комарі щороку вбивають 725 тисяч людей. Саме ця дрібнота становить для людини найбільшу небезпеку – не порівняти з акулами та великими дикими тваринами.
Київські конструктори спільно із техніками із академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного створили пересувну автомайстерню LOCKER. Візуально – це контейнер із усіма необхідними інструментами, який можна розмістити на причепі будь-якого пікапа.
Майстеря може живитися від трьох окремих джерел енергії – дизель-генератора, акумуляторного інвертора із сонячною панеллю та зовнішнього джерела живлення. Для пристроїв, яким для роботи потрібне стиснене повітря, встановлюють двопоршневий компресор на 100 літрів. У комплекті є інструменти європейських та американських стандартів. Вмонтували навіть слюсарний верстат.
“Автомобіль призначений, щоб приїхати на точку, відремонтувати авто та швидко відʼїхати”, – розповів експерт компанії LOCKER Веніамін Іващенко.
Пересувні майстерні LOCKER уже використовують українські військові, розповідають розробники. Вартість переробки пікапа під такі потреби – 1,3 млн грн разом із усим устаткуванням.
Як повідомляло BitukMedia, два куми-волонтери Володимир Муссур та Роман Боринець з Брошнів-Осади на Івано-Франківщині створили дрон-мінувальник. З його допомогою українські військові можуть дистанційно укладати протитанкові міни.
Фахівці з Університету Париж-Нантер досліджували правила “котячих церемоній”: шукали універсальний заклик від незнайомої людини, на який тварина охоче відгукнулась би. Експеримент показав, що звуки на кшталт “киць-киць” котів не приваблюють.
У дослідженні французьких фахівців брали участь 12 кішок з двох котокафе в Бордо та Тулузі. Ці пухнасті звикли до уваги незнайомих людей. Експеримент почали рано вранці, ще до відкриття закладу. У приміщенні були лише двоє дослідників – один знімав експеримент на камеру, а інший “спілкувався” з кішками. Тварин запускали по одній, кішки заходили разом з господарями – власниками кафе.
Перший контрольний режим був безконтактним: експериментатор сидів нерухомо, не дивився на кішку, не розмовляв з нею і не простягав руки. Шість тварин виявились цікавими і наблизилися до людини, хоча їх і не кликали.
План експерименту. Фото – Animals
Другий режим, голосовий, передбачав, що кішок кликали по черзі, на ім’я та специфічним звуком — французьким варіантом “киць-киць”, але не простягали рук та уникали зорового контакту. У цьому випадку відгукнулися та підійшли до експериментатора сім кішок.
Під час третього, візуального, режиму людина мовчки дивилася на кішку і простягала руку. Цього разу підійшло десять вихованців.
Четвертий режим був бімодальним — візуальним та голосовим: експериментатор дивився на кішку, простягав до неї руку, кликав на ім’я та використовував звуконаслідування. На це зреагували дев’ять тварин.
Аналіз результатів показав: спосіб спілкування впливав не лише на те, яка кількість кішок відгукнеться, а й на час, якого потребувала тварина, аби вирішити, наближатися до людини чи ні, а ще на негативну реакцію — смикання хвостом.
То як же правильно кликати кішок і котів? Значно швидше кішки взаємодіяли при візуальному та бімодальному способах спілкування. А коли експериментатор використовував контрольний режим без спілкування та голосовий спосіб, тварини смикали хвостами частіше та сильніше – демонстрували, що їм некомфортно.
Попри очікування, автори визнали, що всілякі “киць-киць” та звернення голосом не в пошані у кішок. Так, пухнасті розуміють, що людина їх так кличе, і тому дозволяють собі поблажливість до двуногих. Коли йдеться про спілкування з незнайомцями, мабуть, з погляду їхнього етикету, краще візуальний контакт і простягнута назустріч рука. Вчені також зазначають, що звуження очей може сприйматися котячими як позитивне спілкування, тому експериментатор дивився “нейтральним поглядом з повільними послідовностями кліпання”.
Як розповідало раніше BitukMedia, британські вчені дійшли висновку, що спілкуватися з домашніми котами і кицьками їхньою мовою зовсім не складно. Все вирішує посмішка. Але не варто посміхатися по-людськи.
Індія вимагатиме від Британії повернути легендарний діамант з корони Єлизавети II. Британія панувала в Індії близько двохсот років. За цей час з півострова Індостан було вивезено величезну кількість цінностей. Кампанія з повернення національних коштовностей почнеться вже цього року.
Процес повернення цінностей до Індії може стати найбільшим за всю історію Великої Британії. Йдеться про артефакти, які були вивезені за колоніальний період.
“Міністерський та дипломатичний персонал Індії буде підключено до забезпечення повернення потенційно тисяч артефактів, вивезених до Британії за часів імперії”, – зазначається в публікації. Планується, що кампанія розпочнеться вже цього року.
Діамант у 105 каратів під назвою Кохінур або Кохінор (“Гора світла”), один з найбільших, будь-коли знайдених у світі, зараз займає своє місце в короні британської королеви Єлизавети ІІ. Його історія почалася ще у 1300-х роках в Індії, де ним володіли раджі однієї з найвпливовіших династій. Згодом під час захоплення Індії монголами камінь став власністю нащадків Тамерлана. У наступні століття в ході воєн він потрапив до Персії, потім до Афганістану, після чого повернувся на батьківщину – до Індії.
У володіння Британської Ост-Індської компанії Кохінур потрапив лише 1849 року. Індійські цінності були передані королеві Вікторії, яка записала у своєму щоденнику, що діаманти стануть частиною британської корони. Тоді до Лондона було запрошено 15-річного спадкоємця Ранджита Сінгха, і на особистій зустрічі з Вікторією він офіційно передав їй Кохінур.
Королева Олександра. Фото – W. and D. Downey
Через три роки каменю було вирішено надати нове огранювання. Тоді принц Альберт особисто вирушив до Голландії, щоб передати його в роботу ювеліру. Оновленому каменю знайшли застосування, вставивши його в корону королеви Олександри у 1902 році. Через кілька років його перенесли в іншу, виготовлену для коронації королеви Марії, а 1937-го він “переїхав” на ту, що була підготовлена для коронації королеви Єлизавети. Він і досі там, і зберігається у скарбниці Тауера.
Цікавий факт — діамант використовували лише під час виготовлення корон для королев. Цей давній камінь оточений похмурими легендами. За однією з них, діамант призводить до сварок та війн. Але лише в тому випадку, якщо діамантом володіє чоловік. Вважається, що на жінок ці чари не поширюються.
Вперше Індія заявила свої права на діамант Кохінур у 1953 році, пояснюючи це тим, що нібито британці незаконно вивезли його з Індії. Але останні дали зрозуміти індійцям, що повертати діамант не збираються.
Крім Кохінура, індійці вимагають повернути й інші менш цінні діаманти, вивезені британцями з Індії. При цьому саме на діамант Кохінур претендують ще Пакистан, Іран та Афганістан.
Як розповідало раніше BitukMedia, “родича” улюбленого діамантa Єлизавети ІІ продали за $58 млн.
У ніч на 14 травня за київським часом закінчився 67-й музичний конкурс “Євробачення”. Перемогу здобула представниця Швеції Loreen із піснею Tatoo. Вона набрала 583 бали. На другому місці – Фінляндія – 526 балів.
На прес-конференції після церемонії нагородження на питання, як вона почувається, Лорін відповіла, що почувається сюрреалістично, її переповнюють почуття і краще запитати про це завтра. Потім вона відповіла, що пишається кожним учасником, бо кожен виступ має свою цінність.
Професійне журі України теж поставило Лорін максимальну оцінку – 12 балів.
До його складу входили:
Олександр “Фоззі” Сидоренко, співак, учасник гурту ТНМК,
Світлана Тарабарова, співачка, композиторка й авторка пісень,
Тоня Матвієнко, заслужена артистка України,
Олег Собчук, фронтмен і засновник гурту “СКАЙ”,
Євген Хмара, композитор і піаніст.
Склад українського журі організатори оголосили після початку третього конкурсного вечора. За такий склад українці проголосували через Дію. Це було перше в історії конкурсу подібне голосування, участь у ньому взяли понад 724 тис. осіб.
Під час підведення підсумків конкурсу Україна отримала 12 балів лише від національного журі Чехії. Після голосування національних журі Україна мала 54 бали та посідала 15 місце. Її дуже “витягли” голоси глядачів зі всього світу – у підсумку гурт TVORCHI отримав 243 бали і посів шосте місце, пропустивши вперед Швецію, Фінляндію, Ізраїль, Італію та Норвегію.
Після того, як у трійку найбільш успішних виконавців завдяки голосуванню глядачів увірвалася Фінляндія, перегони стали справді гарячими. Упевний момент Фінляндія обігнала Швецію і фінський репер Käärijä навіть почав роздягатися від хвилювання. Але першість отримала Лорін. Букмекери прогнозували їй перемогу із ймовірністю 51%. Фінам обіцяли лише 20%.
Неочікувано у трійку фіналістів потрапив Ізраїль – 362 голоси. Букмекери прогнозували його перемогу із ймовірністю 3%, в той час як Україні давали шанс у 6%.
Найменше балів цього року набрала Німеччина – 18 загалом.
Талант чи плагіат?
Лорін – перша жінка, яка двічі перемогла на Євробаченні. 2012-го вона уже брала участь – конкурс відбувався у столиці Азербайджану Баку, – і здобула перемогу. Тоді набрала 372 бали. А її пісня Euphoria тривалий час – а, можливо, і досі – лишається однією із найбільш впізнаваних. Згадаймо, як це було. Дуже талановито!
Цьогорічну пісню Лорін Tatoo користувачі соцмереж із України не оцінили. Вона видається надто схожою на пісню нашої співвітчизниці – учасниці Євробачення 2011 року Міки Ньютон “В плену”. Але не тільки! На Заході звинуватили Лорін у плагіаті навіть у її співвітчизників – гурту АВВА.
Ми не будемо нічого стверджувати. Просто лишимо деякі відео на розсуд глядачів. Є певна ймовірність, що мелодичні і гармонічні ходи мелодії пісні Tatoo надто звичайні і прості (але привабливі для слухачів, раз вони трапляються у стількох успішних піснях). Тож чи був це свідомий плагіат, чи наслідок прагнення створити щось зрозуміле широкій масі і впізнаване – питання відкрите.
Але під час прес-конференції Лорін віддала шану творцям пісні, і відзначила, що її перемога – це також і їхня заслуга.
А ось сам цьогорічний виступ Лорін.
Пісня розповідає про випробування, які випали на долю закоханих, у ній є рядок “ти назавжди зі мною, як тату”. Задля образу на шкіру Лорін нанесли тимчасові тату. Особливу увагу привернули довжилезні нігті співачки. Лорін зізналася Юлії Саніній, що вони виготовлені із дорогоцінного каміння.
Чи покращив конкурс імідж України?
Оскільки Україна не могла приймати конкурс через війну, його проводила у себе Британія у місті Ліверпуль. Британці підтримували ініціативи, які надавали заходам українського колориту. Статуї гурту The Beatles одягали у вишиванки та українські прапори, а у приміських потягах дозволили виступати українським вуличним музикантам-переселенцям і збирати донати на ЗСУ. Українських кухар Євген Клопотенко годував борщем гостей заходу на вулицях Ліверпуля.
Ну й загалом, британські продюсери намагалися якомога більше привернути увагу до України та передати присутність України на фестивалі – чого вартує поява принцеси Уельської Кейт Мідлтон (фактично, майбутньої британської королеви-консорта) у кліпі гурту “Калуш”. У кліпах-візитівках учасників показували українські пам’ятки. На відкритті третього дня конкурсу виступили деякі колишні учасники від України – гурт “Калуш”, Джамала, Тіна Кароль та Вірка Сердючка.
Однак, українські користувачі соцмереж були не завжди задоволені. Наприклад, були нарікання, що українській співведучій Юлії Саніній – фронтвумен The Hardkiss – дають можливість говорити набагато менше, ніж британським ведучим конкурсу.
Депутат Верховної Ради, віце-президент ПАРЄ Володимир Ар’єв висловив з цього приводу свою думку у Facebook.
“Весь сценарій і відеоряд зроблені для того, щоб десятки мільйонів глядачів Євробачення почали сприймати Україну частиною Європи. Своїми. Спільнотою”, – написав він.
Майже одночасно зі стартом третього конкурсного вечора росія почала повітряну атаку на Україну. За 10 хвилин до виступу гурту TVORCHI їхнє рідне місто Тернопіль опинилося під обстрілом, почалася пожежа у нежитловому приміщенні. Музиканти постаралися привернути увагу до обстрілів – опублікували допис на своїй сторінці у Instagram та тримали напис “Тернопіль” у руках під час трансляції.
Взагалі, гурт TVORCHI змогли просувати вагомі меседжі на конкурсі. Наприклад, про необхідність обладнання для дітей, народжених передчасно в умовах війни.
Українці під час повітряної тривоги жартували у Facebook, що будуть дивитися Євробачення із коридорів і росія не завадить їм вболівати.
Війна не лишила осторонь й учасників із інших країн. Хорватський гурт Let 3 виконав антивоєнну пісню Mama ŠČ! про “малого підлого крокодильського психопата”. А учасник від Молдови Паша Парфені після свого виступу на Євробаченні вигукнув: “Україно, дякую за мир у Молдові. Молдова – це Європа!”. При тому що пісня Паші взагалі не політична – вона на нео-язичницьку тематику, про вінчання сонячного Бога та місячної Богині.
Тож тепер чекаємо чергового національного відбору. І конкурсу, який відбудеться у Швеції. Ймовірно, до того часу країна таки вступить до НАТО.
Принцеса Уельська Кейт Мідлтон з’явилася у відео-візитівці а відкритті фіналу конкурсу Євробачення-2023. Кейт зіграла на роялі партію у композиції, де лейтмотивом була пісня “Стефанія” переможців минулорічного конкурсу Kalush Orchestra.
На відео Voices of a New Generation Кейт з’явилася у блакитній сукні та із сережками королеви Єлизавети II у вухах, пише The Sun. Її участь у відео зайняла всього декілька секунд. Зйомки відбулися у вітальні Віндзорського замку.
Окрім Кейт, у кліпі з’явилися Ендрю Ллойд Веббер, срібний призер “Євробачення-2022” Сем Райдер, співачка Джосс Стоун та інші зірки. Що ж до “Калуша”, то зйомки із ними відбувалися у столичному метро у Києві.
Як повідомляло BitukMedia, yкраїнська дизайнерка Єлизавета Зубенко створила неофіційний емблему до коронації короля Британії Чарльза ІІІ. Саме цю роботу обрали на конкурсі і виставлять на урочистому прийомі, який розпочався 2 травня.
Мешканка села Черкаські Тишки на Харківщині Інна Фьодорова прихистила вдома понад 70 собак і котів. Серед тварин – її власні, ті, яких залишили доглядати односельці, а також покинуті приблуди.
Про це повідомляє Суспільне.
До початку повномасштабного вторгнення жінка разом з чоловіком та мамою тримала 15 котів та 10 собак. Тепер родина разом збирає безпритульних тварин. Такою волонтерською роботою родина займалася і під російською окупацією. Тишки звільнили 10 травня минулого року.
Купувати корм родина не має можливості, тож варить кашу із перемеленого зерна. Щодня – 120 літрів.
“Нам коли волонтери корм привозили, то ось нам потрібно було два мішки, які по 15 кілограмів, роздавати за один раз всім. Тобто 30 кілограмів. А коштують вони від 450 гривень до тисячі за один мішок. Купували навіть картоплю по вісім гривень, нам продавали у перші дні, бо нічим було їх годувати. Було дуже образливо за них, бо допомоги ніякої не було”, – бідкається жінка.
Гроші на корм із тих, хто залишив тварин і попросив приглянути, перераховує лише одна власниця – дуже хотіла забрати двох собак, але росіяни забрали її приватне авто і тварин довелося залишити.
Як повідомляло BitukMedia, київські рятівники тварин із Kyiv animal rescue group та волонтери вивезли із Бахмута 200 тварин – бродячих та тих, що покинули господарі. Багато чотирилапих перебували у критичному стані.
Їжаки уміють плавати, але роблять це погано. Часто, коли потрапляють у воду, скручуються клубком животом догори, і таким чином тримаються на поверхні.
Як видно на опублікованому відео, будівельники пригнали до місця, де плавав їжак, екскаватор та акуратно зачерпнули тварину разом із водою. Після того обережно злили воду через ківш та винесли тварину на бруківку. Їжак все ще перебував у шоковому стані, але почав рухатися.
“Життя продовжується”, – прокоментував один із робітників.
Як повідомляло BitukMedia, pятувальники із Нетішина на Хмельниччині врятували життя бобру, який потрапив до недіючого фонтану. Тварина не змогла вилізти самотужки, тож допомогли люди.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
