70 монет загальним номіналом близько $7 витягнули ветеринари зі шлунку алігатор Тібодо із американського зоопарку Henry Doorly Zoo у штаті Небраска. Сторонні предмети виявили під час планового медичного огляду.
Алігатор Тібодо має лейкизм – порушення пігментації шкірних покривів тіла. Під час рутинного медичного огляду, який включав забір крові та радіографію, ветеринари виявили у шлунку тварини монети.
Їх вирішили діставати через рот за допомогою спеціального зонда із камерою. Для цього Тібодо вкололи снодійне та встановили пластикову трубку до горла.
Співробітники зоопарку закликають відвідувачів не кидати монети у кожну водойму, яку вони бачать. Якщо хочеться позбутися кількох монет, на них можна купити сувеніри в автоматі. Ну або кинути їх у спеціальну криницю бажань.
Як повідомляло BitukMedia, реалістичні макети алігаторів злякали відвідувачів парку у США. Протягом кількох тижнів занепокоєні мешканці міста Меса дзвонили в 911, щоб повідомити про хижаків в озері. Між тим, останніх підкинули у воду задля зручності черепах.
24-річний нацгвардієць Андрій Джура із Запоріжжя боронив “Азовсталь”, а після виходу із заводу 16-20 травня 2022 року зв’язок із ним увірвався. Наречена Анастасія Кулікова протягом року писала йому повідомлення у один із месенджерів, не отримуючи відповіді, поки акаунт не видалили через неактивність. 8 лютого цьогоріч чоловік повернувся із полону в рамках обміну.
Андрій Джура долучився до лав Національної гвардії у 2018 році. Із Анастасією познайомилися 2021-го. Уже за кілька місяців він їй освічився, і вона погодилася. 14 лютого 2022-го жінка подарувала воїну футболку – і він її беріг у полоні до обміну.
Після виходу із “Азовсталі”, каже Анастасія, найважче було чекати до серпня 2022-го – про Андрія не було жодних звісток. Натомість дуже стривожив російський теракт в Олешках.
Потім дізналася, що він у полоні і знаходиться у колонії на окупованій росіянами частині Луганщини.
“Десь до серпня місяця я собі місця не знаходила, бо нам же ніякої інформації не надавали. Ну, тобто, в списках поранених, загиблих — його не було. І було невідомо, куди його повезли. Вже в жовтні 2022 року звільнили хлопця з нашої частини, він сказав, де Андрій знаходився”, каже жінка.
Через понад півтора роки вона отримала інформацію, що Андрія обміняли. 8 лютого. Це був 51-й обмін військовополоненими — Україна повернула100 людей.
“Я два роки думала: як я буду реагувати на це повідомлення? Я думала: отримала і отримала, буду чекати дзвінка. Ні! Після отримання цієї SMS в мене сльози рікою, я всім телефоную: Андрія поміняли. Я була настільки щаслива. Не знаю, як передати таку емоцію”.
Все цей час жінка писала про свою любов йому у месенджері – спочатку в одному, поки система не видалила акаунт, потім в іншому.
Тепер каже. що Андрій зовсім не змінився, жартує і підтримує її, перебуваючи на реабілітації. Одразу по поверненню Андрія додому, пара планує розпочати підготовку до весілля.
Раніше BitukMedia розповідало про мешканку Сумщини Тетяну Лабу, яка майже два роки чекала з полону свого чоловіка — військовослужбовця Національної гвардії Віталія. Він потрапив до рук окупантів на Луганщині на початку березня 2022-го. Каже, що тримав любов у серці завдяки двом листам від Тетяна, які пропустили росіяни, і тому вижив. Тепер чоловік повернувся 3 січня серед 230 українців під час обміну.
Транспортер на дистанційному керуванні для евакуації поранених з поля бою розробили учасники кластеру Brave1. Новинка дістала назву FoxTac. Дослідні зразки FoxTac успішно пройшли попередні випробування. Зараз триває процедура кодифікації, яка дасть змогу постачати FoxTac у війська.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Система повного приводу FoxTac дає змогу їздити важким бездоріжжям як на колісному ходу, так і на гусеничному. Платформа захищена від бруду й легко рухається важким бездоріжжям. Дистанція керування — до 700 метрів, запас ходу — до 10 км, розповів Федоров.
Конкретно цим роботом може керувати оператор за 700 метрів від того місця, де лежить поранений. Тобто оператор в безпеці, а це можливість і зберегти життя оператора, і врятувати пораненого.
Фото – Михайло Федоров/Telegram
FoxTac вже успішно пройшов попередні випробування. Але поки триває процедура кодифікації, після якої розробку зможуть постачати Силам оборони, додав Федоров.
BRAVE1 — це кластер для розвитку військових технологій в Україні, заснований Мінцифри, Міноборони, Генштабом, РНБО, Мінстратегпромом і Мінекономіки. Уряд запустив цю єдину координаційну платформу для виробників зброї у квітні 2023 року. Її завдання – допомогти українським виробникам зброї швидше проходити шлях від ідеї до поставок та контрактів.
Як розповідало раніше BitukMedia, українська компанія Compass Engineering, яка займається інженерною та ІТ-інфраструктурою, створила інноваційний комплекс тепловізійного спостереження — “ЗІР Про”. Він має переваги навіть перед російськими комплексом Муром-П та вже активно використовується на фронті.
Роуз Тата Векеса тримає робочий зошит, який підготувала для найдовшого уроку з наукових знань. Фото - MULTIMEDIA UNIVERSITY OF KENYA/X
Роуз Тата Векеса, вчителька з Найробі (Кенія) побила світовий рекорд, провівши урок з фізики, хімії та біології протягом 62 годин 33 хвилин та 34 секунд. Тепер рекорд має підтвердити Книга рекордів Гіннеса.
Лекція проходила в аудиторії Кенійського мультимедійного університету з 13 до 16 лютого та транслювалася у прямому ефірі на YouTube.
Цілеспрямована вчителька навчала своїх учнів понад 60 годин, роблячи перерви по 20 хвилин кожні чотири години. Протягом відведеного часу вона висвітлювала теми як з хімії, так і з біології, зокрема розповідала про періодичну таблицю.
Мета Векеси – показати світові, що наукові дисципліни є зрозумілими та доступними для кожного. “Я провела цей урок, аби показати, що вчителювання – це справді шляхетна професія, а вчителі – люди, яких слід поважати”, – заявила рекордсменка.
Готуючись до рекордного уроку, Векеса тренувала свою стійкість до недосипання. Планувалось, що рекордний урок триватиме 60 годин, але розтягнувся на 62 години 33 хвилини. Так Роуз Тата Векеса перевершила попередній рекорд, встановлений 2008 року індійським учителем, який викладав 50 годин.
Тепер викладачка чекає на офіційне підтвердження свого досягнення від Книги рекордів Гіннеса.
Як розповідало раніше BitukMedia, викладачка хімії Аліна Різник із села Гельмязів на Золотоніщині Черкаської області вирощує екзотичні фрукти. В її колекції – жимолость, актинідія, айва та інжир.
Сергій Гаврилюк із Новомосковська на Дніпропетровщині втратив собаку-поводирку Плюшу на початку повномасштабної війни з росією. Тоді їх обстріляли ракетами у кінологічному центрі на Київщині. Після двох років пошуків Плюша повернулася до господаря.
Сергій пригадує, що на початку повномасштабного вторгнення вони із Плюшею були у кінологічному центрі. Він опинився під російським обстрілом, вилітали вікна і двері, сипалася штукатурка. Собаки розбіглися. Утекла і його поводирка.
Сергій втратив зір 35 років тому через виробничу травму, а Плюшу завів п’ять років тому. Каже, добре із нею орієнтується у рідному місці. Із Плюшею вони підкорили три вершини, побували навіть на Говерлі.
Чоловікові вдалося вибратися із пошкодженої будинки, але собаку не знайшов. Він почав одразу шукати Плюшу, розміщував оголошення у соцмережах, але безрезультатно.
Аби пересуватися містом, Сергій завів ще одного собаку-поводиря із кличкою Кір. Але намагань знайти “пухнасті очі” не полишав.
Декілька тижнів тому чоловікові зателефонували кінологи із Харкова і сказали, що знайшли собаку, схожого на його Плюшу. Коли звірили номер електронного чіпу, здогадка підтвердилася.
Як з’ясувалося, Плюша подорожувала два роки із військовим по усій країні. Із Сергієм вони зустрітися у одному із парків Харкова. Плюша одразу впізнала господаря.
Тепер Сергій звикає до життя із вдома собаками та хоча сам стати кінологом і допомагати військовим, які втратили зір.
Як повідомляло BitukMedia, зоозахисники шукають родину псу Чарлі з Дружківки. Тварина має складну долю: він жив із захисниками на передовій, але потрапив під колеса автівки.
Складну мікрохірургічну операцію з реконструкції нижньої щелепи тривалістю 14 годин вперше виконали українські щелепно-лицеві хірурги. Цього разу вони обійшлись без допомоги іноземних колег. Захисник, який пішов на фронт щойно став повнолітнім, майже два роки чекав на цю операцію.
Про це повідомили в реабілітаційному центрі “Незламні” (UNBROKEN).
Пацієнтом став 25-річний Андрій з Херсонщини. За професією хлопець тракторист, але жодного дня не працював за цим фахом. Адже щойно виповнилося 18 років, він вирішив доєднатися до війська. На початку повномасштабного вторгнення ніс службу на Донеччині.
12 березня 2022 року уламок російського снаряда розірвав йому пів обличчя. Побратимам вдалось зупинити масивну кровотечу та евакуювати важко пораненого воїна.
“Це був звичайний день на фронті. Ми тримали позиції та стежили за противником. В той час, коли прилетіло, я дивився в бінокль. Вибухова хвиля мене оглушила. Говорити я не міг, не міг зорієнтуватися в просторі, навіть не зрозумів, що сталося”, – розповідає Андрій.
Уламок вибив частину кістки нижньої щелепи та зуби. Через це захисник не міг повноцінно харчуватися – жувати та їсти тверду їжу.
Далі – майже два роки лікування у різних медичних закладах України, останнім з яких стає Національний реабілітаційний центр “НЕЗЛАМНІ”.
Спершу військовому поставили титановий імплант замість кістки, але він не прижився. Тому медики вирішили замінити відсутній фрагмент його власною кісткою.
“Це одна з найважчих операцій у щелепно-лицевій хірургії. Адже, аби кістка прижилася, треба ювелірно з’єднати купу маленьких судин – завтовшки з людську волосину. Наші спеціалісти спільно з американськими колегами місії Face to Face вже не раз успішно виконували такі мікрохірургічні втручання”, – зазначили в центрі “Незламні”.
І от тепер, у випадку Андрія, хірурги використали набутий досвід та вперше провели надскладну операцію без участі іноземних колег. Вони пересадили в щелепу захисника частину гомілкової кістки разом із м’язами та судинами. Потім фахівці зшили усі судини та “закрили” рану клаптем шкіри пацієнта. Складна мікрохірургічна операція тривала 14 годин.
Кістка прижилася. Вже через два тижні після відновлення обличчя Андрій зміг поїхати до дружини та маленького синочка. “Життя – дуже дорога річ, особливо це розумієш, коли ти на межі життя та смерті. Саме тому я не хочу забирати шрами і шліфувати рубець, аби не забувати про цінність кожного моменту”, – каже захисник.
Як розповідало раніше BitukMedia, в Україні провели першу операцію на серці із застосуванням робота Da Vinci.
Зображення - Diving Shop Plus Alpha, Reuters/CBS Newspath
Познайомтеся з найновішим видом з Японії — “скелетом панди”. Ця морська істота відноситься до підтипу покривників з класу асцидій. Вона має характерну структуру тіла, схожу на скелет, і чорні плями, що нагадують панду.
“Скелетом панди” цього морського мешканця прозвали японці. Попри його незвичайний вигляд вчені бачать у ньому привід для цікавих досліджень. Цей вид донедавна був їм незнайомий.
Мешкають “скелети панди” серед коралових рифів поряд з островом Кумеджіма в префектурі Окінава.
Дослідник Наохіро Хасегава з Університету Хоккайдо дізнався про “панд” з Інтернету кілька років тому. Побачив фотографію у соціальній мережі. За його словами, форма тіла цієї асцидії дещо відрізняється від відомих раніше її видів у Японії. Каже, побачив фотографії й одразу зрозумів, що це, певно, рідкісний вид, оскільки відрізняється від інших.
Асцидії – це хордові тварини. Але органи, властиві хордовим, у них виникають лише на стадії личинки. Дорослі істоти схожі на посудини. “Скелет панди” не виняток.
Білі частини, які схожі на кістки – це кровоносні судини. Вони проходять горизонтально через зябра асцидій. Чорні плями на голові, що нагадують очі та ніс панди, – це просто візерунок. Наохіро Хасегава каже, що вчені поки що не знають, для чого він.
Незвичайні морські істоти зацікавили людей. На опублікованих відео видно, що асцидії не мляві, вони рухаються, ніби гойдаються. Не дивно, що тепер на острові Кумеджіма побільшало туристів, які хочуть на власні очі побачити “скелети панд”. Власники прокату спорядження для дайвінгу цьому лише радіють.
Тим часом, на думку японських вчених, серед рифів біля Окінави можна знайти ще багато невідомих науці істот.
Як розповідало раніше BitukMedia, на південному сході Австралії помітили рідкісну ходячу рибу. Вона потрапила на очі людям вперше за 25 років.
Укрпошта відкрила передзамовлення на блок марок “І буде весна”. Він присвячений 2 річниці повномасштабного вторгнення та 10 річниці війни в Україні.
Про це повідомив генеральний директор Ігор Смілянський.
“Друзі, цей тиждень особливий в історії України – 10 років з початку війни і 2 роки з початку повномасштабного вторгнення. Було дійсно складно знайти те художнє зображення, яке б передало саме ті почуття, що відчувають мільйони українців. Бо зараз важко, проте, треба триматись. І саме тому для марки, присвяченої цим датам, ми обрали тему “І буде весна”, бо вона, як і наша перемога, обов’язково буде”, – заявив він.
Кожна марка — окрема світлина, пояснили в Укрпошті.
Зображення – Укрпошта
Блок складатиметься з 4 фото, які нагадують про 10 років протистояння російським загарбникам. На марці будуть 4 відомих фото: протистояння озброєним зеленим оркам під час захоплення аеропорту “Бельбек” (2014), воїн у променях сонця на “Азовсталі”, весілля медиків-волонтерів у знищеній будівлі в Харкові, руки піхотинця “Сніжка” за кілька сотень метрів від ворожих окопів на околиці Бахмута.
23 лютого цей блок марок офіційно запустять у продаж, а доти діє перезамовлення. Тираж блоку складає 250 тисяч копій. Вартість – 136 грн. “І хай ця весна принесе нам усім побільше позитивних новин”, – додав Смілянський.
Як розповідало раніше BitukMedia, “Укрпошта” випустила фінальний набір марок з гербами міст і сіл України.
39-річний Петер фон Танґен Бусков із Данії став першою людиною у світі, яка встановила рекорд щодо кількості сірників у ніздрях. Чоловік зміг увіпхнути до носа їх аж 68. Каже, ніколи не думав, що здатен на будь-який рекорд.
“На диво, мені не було дуже боляче”, – ділиться враженнями Петер. Каже, ймовірно, допомогло те, що у нього великі ніздрі і шкіра добре тягнеться.
Аби встановити рекорд, йому варто було запихнути до ніздрів лише 45 сірників, але він перевищив очікування експертів.
Петер каже, що думав над якимсь із кумедних рекордів, і ідея прийшла йому випадково. Чоловік сподівається, що рекорд нагадає людям, що не треба бути надто серйозними, й іноді варто бавитися.
“Я завжди намагаюся шукати цікаві та незвичайні сторони життя. Є так багато дивовижних речей, які можна відчути, побачити або зробити, якщо ми просто залишимося відкритими для них”, – каже Петер.
Як розповідало BitukMedia, 47-річний француз Рішар Плод вісім років будував модель Ейфелевої вежі із сірників. Конструкція вийшла дійсно найвищою у світі, але у Книзі рекордів Гіннеса на неї навіть не глянули. Вся справа у тому, що використані сірники не відповідають правилам рекорду. Що правда, рекорд потім все-таки визнали.
Ілюстрація створена за домогою https://lexica.art/
Похоронне бюро T H Sanders & Sons надіслало “валентинки” на День усіх закоханих підопічним пансіонату для людей похилого віку Whitegates у англійському селі Лейлам. Після широкої критики у бюро принесли свої вибачення. Кажуть – хотіли долучитися до життя громади, а їх неправильно зрозуміли.
Пансіонат Whitegates опікується похилими людьми із деменцією, наслідками інсульту та допомагає людям в останні дні життя.
Але ось увечері 14 лютого спокій порушили близько 40 конвертів із листівками і написом “Із любов’ю, T H Sanders & Sons”.
Незвичну акцію провела організація “Гідність”, яку очолює засновник похоронного бюро. Там кажуть, що листівки роздавали лише тим пенсіонерам, хто хотів.
“Ми розуміємо, що у цьому випадку наше намагання встановити зв’язок із місцевою спільнотою сприйняли неправильно”, – кажуть у “Гідності”.
Похоронне бюро і раніше допомагало пансіонату – дарувало пледи, цукерки, насіння для саду. Все це приймали із подякою, і дуже цінують.
Але щодо листівок “із любов’ю” співробітники відповіли неоднозначно. Кажуть, пенсіонери були “thrilled” (від цього ж кореня утворюється слово трилер), що може означати як приємні “мурашки по тілі”, так і “дрижаки пройняли”.
Як розповідало BitukMedia, середньовічна в’язниця у англійському Оксфорді пропонувала закоханим провести романтичний вечір за ґратами у камерах відомих убивць, а потім відвідати склеп у підмурках. Акцію у 900-річній будівлі приурочили до Дня усіх закоханих.
Лікарі із Івано-Франківської, Львівської та Сумської областей почали використовувати ШІ для діагностики туберкульозу. Він зображує знімок легень у вигляді теплової карти, що дає можливість виявити ураження із ймовірністю від 1% до 100%.
Про це повідомляє сайт Центру громадського здоров’я МОЗ України.
Поки що надсучасне обладнання встановили лише в одному фтизіопульмонологічному центрі кожної області.
Штучний інтелект проводить автоматичний аналіз, читаючи рентген-знімки, і відображає зони потенційної патології у вигляді теплової карти легенів, що й дозволяє виявити ураження з імовірністю від 1% до 100%.
Для виявлення туберкульозу ШІ успішно використовують уже у понад 40 країнах світу. Івано-Франківськ отримав обладнання від японського виробника, інші два центри – за підтримки Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.
Як повідомляло BitukMedia, американська компанія Forward збирається встановити по США спеціальні медичні куби CarePod , обладнані ШІ. Всередині такого “кабінета лікаря” люди зможуть проконсультуватися у нейромережі щодо діабету, гіпертонії, депресії та тривожності.
Зоозахисники шукають родину псу Чарлі з Дружківки. Тварина має складну долю: він жив із захисниками на передовій, але потрапив під колеса автівки.
Історію собаки розповіли в URSA, громадському обʼєднанні із захисту прав тварин, повідомляє “Українська правда. Життя”.
“Чарлі – красень з Дружківки, породи східно-сибірська лайка, на долю якого випало непросте випробування”, – йдеться у дописі. Як розповіли волонтерам місцеві жителі, собака прибився до військових на передовій і деякий час жив з ним в бараках. Потім хлопці поїхали, а він залишився.
Чарлі блукав містом, а потім потрапив під колеса автівки. Його врятували військові, які проїжджали повз, – вони передали хвостатого волонтерці Юлії Гавриловій з ОО “Дружковка – территория добра”. Та одразу відвезла потерпілого до ветклініки.
“Ветеринар встановив, що верхні ікла собаки зламані механічним способом: ймовірно, він намагався звідкись вибратися, перегризаючи металеві прути. Також рентген показав перелом задньої правої лапи”, – продовжують зоозахисники.
У Краматорську Чарлі прооперували, йому поставили титанову пластину. Кістка тварини зрослася. Через 3 тижні пес почав ставати на лапу, а зараз вже бігає, діляться волонтери.
За словами ветеринара, собаці 4-5 років. Зараз Чарлі перебуває на перетримці, мешкає в теплому сараї приватного будинку. Це найкраще місце, яке наразі вдалося для нього знайти.
Волонтери дали оголошення про пошук сім’ї хвостатому і сподіваються, що небайдужі відгукнуться. “Друзі, просимо вас зробити репости та допомогти цьому чудовому малюку зустріти свою Людину”, – кажуть у ГО.
Як розповідало раніше BitukMedia, пес Боніфацій після підриву росіянами Каховської ГЕС вибрався на пліт та доплив аж до Одеської області. Врятованого безхатька забрала родина з Польщі.
Білл Хассінгер і Джоан Блаккан у старшій школі після випускного вечора та зараз. Фото - COURTESY OF JOANNE BLAKKAN, COURTESY OF FRANK LOOMIS
У США колишні шкільні закохані зустрілися через понад 70 років. Кожен йшов своїм шляхом, але через десятиліття, коли вони вже не шукали кохання, знову знайшли його одне з одним. Двоє дуже літніх людей впевнені, що решту життя проведуть разом.
90-річний Білл Хассінгер та 92-річна Джоан Блаккан зі штату Мічиган познайомилися у школі в юному віці. Вони були закохані один в одного і вважали себе парою, поки Блаккан не закінчила школу і не поїхала на навчання в коледж. То був 1949 рік. Пізніше вона вийшла заміж за іншого чоловіка і народила трьох дітей, овдовіла. А Хассінгер тим часом відслужив в армії, потім теж одружився, в сімʼї народилися троє дітей. У 2021 році після 68 років шлюбу його дружина пішла з життя.
У 2022 році Джоан Блаккан шукала однокласників, щоб влаштувати зустріч випускників, і раптово згадала про своє перше кохання. Вона вирішила зв’язатися з Хассінгером – поспілкуватись, дізнатися, як склалося його життя. Виявилось, що чоловік живе у сусідньому місті і пішов у відставку в чині підполковника поліції штату Мічиган. Після телефонної розмови пара зустрілася за обідом.
За словами Хассінгера, він помітив, як постаріла його колишня кохана, проте для нього вона залишилася такою ж яскравою і життєрадісною, як і багато десятиліть тому.
Невдовзі літні люди зрозуміли, що наново закохуються один одного, і знову стали парою. “Ми закохані так само сильно і навіть більше, ніж коли ми були підлітками”, – зізнається Хассінгер. “Колись наші шляхи розійшлись”, — ділиться жінка. “Я жила сама весь цей час і точно не шукала кохання або чоловіка. Мене все влаштовувало. Але він завжди був у моїй пам’яті. Я любила цього хлопця”.
Тепер ці двоє проводять разом кожні вихідні. Закохані грають у настільні ігри, вирішують головоломки, здійснюють прогулянки та насолоджуються товариством один одного. Білл і Джоан впевнені, що решту життя проведуть разом. Найближчим часом вони планують переїхати в один будинок або житловий комплекс для пенсіонерів.
Фото – COURTESY OF LINDA BLAKKAN
Лінда, донька Джоан Блаккан, розповіла, що в дитинстві її мама ніколи не згадувала про Хассінгера, але вона пам’ятає, як малою бачила блискучий зелений браслет у скриньці з коштовностями своєї матері. І лише зараз вона дізналася, що Хассінгер подарував його своїй коханій на день народження. Тоді обидва навчались у старшій школі.
Браслет, який Білл Хассінгер подарував Джоан Блаккан на день народження, коли вони були в старшій школі. Фото – COURTESY OF LINDA BLAKKAN
“Вірте чи ні, але ми закохані в нашому віці”, — каже 92-річна Блаккан. “Я хочу його обіймів і поцілунків, і він відчуває те саме. Це так само, як коли ми були підлітками”.
Як розповідало раніше BitukMedia, 79-річний чоловік і 78-річна жінка знайшли один одного та одружилися через 60 років після розірваних заручин. Коли вони були молодими, проти їхнього союзу виступили батьки нареченої. Але від долі не втечеш.
Діти та підлітки мавп теж вміють “дістати” своїми жарти батьків та всіх оточуючих. Це з’ясували вчені з Інституту поведінки тварин Макса Планка (Німеччина) з колегами зі США, які стежили за мавпами у зоопарках. За словами авторів, жарти були дуже схожі на людські. Зоологи вважають, що це наша спільна спадщина від далекого предка.
Дослідники записали та проаналізували близько 75 годин відеоспостережень за шимпанзе, орангутанами, бонобо та горилами у зоопарках Сан-Дієго та Лейпцига, де молодь дражнила родичів.
Загалом вчені зафіксували 142 явні випадки, коли людиноподібні мавпи кепкували і жартували один з одного. Мавпи продемонстрували досить широкий спектр такої грайливої поведінки, дослідники нарахували 18 різних видів “дражнилок”. Найчастіше жартували підлітки віком від трьох до п’яти років.
Так, молоді мавпи могли штовхнути родича й одразу втекти, або простягали якийсь предмет, аби одразу відібрати його назад, налітали на іншого всім тілом, пхали морду в морду іншій мавпі, смикали за “кіски” — особливо це було популярно в орангутанів, які мають довшу шерсть. А також хапали і тягли за різні частини тіла, лоскотали та махали предметами перед носом в інших мавп. Дорослі особини теж демонстрували жартівливу поведінку, але стратегії відрізнялися: вони обирали лоскіт, легкі стусани або поцупити та сховати якусь річ.
Молодий орангутанг смикає матір за волосся. Фото – BOS Foundation BPI
При цьому, коли молоді мавпи хотіли подражнити когось, вони часто використовували елемент несподіванки, підкрадалися зі спини або в момент, коли “жертва” дивилася в інший бік. Крім цього, вчені відзначили чимало моментів, які роблять жарти мавп структурно схожими на людські.
“Що цікаво, ми виявили схожість з дражненням в людських дітей. Коли вони дражнять свою матір, вони, як правило, дивляться на її обличчя в очікуванні реакції. Ми бачимо це і в цих людиноподібних мавп”, – розповіла доктор Ізабель Лаумер з Інституту поведінки тварин Макса Планка.
За спостереженнями, багато молодих мавп люблять дражнитися і дратувати старших, проте часто вони щадили своїх власних батьків.
Автори зазначають, що у дослідженні брали участь представники всіх існуючих родів людиноподібних мавп. І у всіх було виявлено цю грайливу поведінку. Тому можна припустити, що складні когнітивні здібності, такі, як розуміння та очікування реакції іншого, на які має спиратися жарт, розвинулися в спільного предка гоміноїдів ще 13 млн років тому.
Вчені вважають, що така поведінка допомагає перевіряти соціальні кордони інших особин та вибудовувати ієрархію відносин. Реакція інших на жарти та дражнилки, зокрема агресивні та дратівливі, дає молоді життєво важливу інформацію для дорослішання в соціальній групі.
Як розповідало раніше BitukMedia, вченими знайдено ключову відмінність людей від мавп.
Американка Кессіді Сімойнш із селища Ґолден-Ґейт у Флориді отримала неприємний сюрприз на День усіх закоханих. Увечері її бойфренд крадькома поклав шоколадки на переднє сидіння авто. Вночі ведмідь вдерся всередину, викрав солодощі і зруйнував салон машини.
Кессіді пригадує, що о 3:30 ранку 14 лютого їй бойфренд сказав – “щось у машині. Наче ведмідь”. Коли жінка наблизилася до автівки, “сюрприз” її шокував. Ведмідь розламав двері – вони не закриваються, вікно не опускається, – роздер обшивку та розламав крісла.
Відео, як відмедь тероризує авто, не лишилося, однак добре видно наслідки його перебування там. Хоча ведучі шоу, де показали сюжет, жартують – можливо, то були просто дуже голодні діти.
А ось Кесіді не до жартів – тварина знищила салон із пасажирського боку авто.
Як повідомляло BitukMedia, американка Емі Холт із міста Норт-Бенд штату Вашингтон поділилася кумедними кадрами із камери відеоспостереження. У її дім намагався потрапити ведмідь. Після настирних спроб пролізти через дверцята для собаки, він здався і повернувся у природу.
Українська
العربية
简体中文
Nederlands
English
Français
Deutsch
Italiano
Português
Русский
Español
