Крим лишається російським лише тому, що Україна не має далекобійної артилерії – Мюллер

-

11.09.2022

013e0000-0aff-0242-016c-08da8604443d_w1023_n_s — Фото - Радіо Свобода

Будь-яке попередження про можливе вторгнення російських військ в Україну висміювалось би опонентами чинної влади. А ефект у суспільстві був би той самий – що з попередженням, що без нього.

Про це в інтерв’ю BitukMedia розповів соціопсихолог і письменник Олег Покальчук у відповідь на питання, чи варто було напередодні повномасштабного вторгнення попередити про нього українців.

“Будь яка новина в сучасному світі, навіть найдраматичніша, живе не більше трьох днів. Тому будь – яке попередження, насамперед, висміювалось би політичними противниками Зеленського, піддалося б тролінгу чи щось таке”, – припускає Покальчук.

Письменник вважає, що попередження нічого б не дали. “Багато людей, достатньо кваліфікованих, ветеранів, говорили про те, що війна неминуча. Решта суспільства дивилась на них як на людей, травмованих війною – “ну що ж з них взяти?”, “все зрозуміло”. І тепер вони кажуть: “ми ж попереджали”, а у відповідь – мовчання”.

На думку Олега Покальчука, в тому, що стосується суспільства, “попереджуй – не попереджуй, ефект був би той самий”. “Якщо вас попереджають за кілька днів, що вам треба зібратись і кудись виїхати, то у мирний час ви витратите тиждень, щоб вирішити, що вам треба з собою взяти”.

А якщо говорити про якісь превентивні заходи, “їх треба було готувати останні 40 років”, – вважає психолог.

До відомої статті у Washington Post Покальчук, за його словами, ставиться як до “розвідувальної белетристики”. “Вона гарно написана, але є нюанси. Люди завжди щось приховують, а щось пишуть для самовиправдання. Тому треба, як кажуть поляки, з примруженим оком дивитись на ці меседжі”.

Висловився письменник і щодо самої ймовірності нападу, бо свого часу аналізував відкриті російські військові джерела. За його словами, російські воєначальники, які розробляли концепцію війни 6-го покоління, сходились на тому, що теперішній тип ведення військових дій (йдеться про 2008-2020 рр.) буде неефективний для росії. Армія, що зможе відповідати викликам війни 6-го покоління, з’явиться в рф не не рініше 2025 року. Ну і, власне сталось так, як ці генерали казали не треба робити.

“Це нагадує мені історію, коли Гітлер оголосив війну США. А більшість генералів Вермахту були абсолютно не в курсі. І були в шоці, бо, як військові фахівці, розуміли, що це чистий політичний ідіотизм. Ми маємо зараз приклад того самого”, – заувачує соціопсихолог Олег Покальчук.

Як раніше розповів в інтерв’ю BitukMedia відомий польський журналіст Михал Кацевич, поляки почали відчувати наслідки російської агресії в Україні. Але це та ціна, яку треба заплатити – офіційна позиція влади Польщі.

Венеція 2022 – “Золоті леви” знайшли своїх героїв

By

-

11.09.2022

poitras-leone-ve — У Венеції завершився 79-й міжнародний Венеційський кінофестиваль. Фото - labiennale.org

На острові Лідо підбили підсумки 79-го Венеційського кінофестивалю. Головний приз дістався Лорі Пойтрас за стрічку «Вся краса і кровопролиття». Вона стала єдиним документальним фільмом програми.

Для Пойтрас це не перша велика перемога: у 2015 році її фільм «Citizenfour: Правда Сноудена» виграв «Оскар» у номінації «Кращий документальний фільм».

Про це повідомляє сайт Венеційського бієнале.

Також два українські фільми взяли участь у конкурсній програмі, і ще один у позаконкурсній. Йдеться про новий фільм Антоніо Лукіча “Люксембург, Люксембург”, і стрічку “Валерія виходить заміж” режисерки Міхал Вінік. Вони змагалися у програмі “Горизонти”та “Горизонти Екстра”. Також у позаконкурсній програмі показали “Свободу у огні” американського режисера Євгена Афінєєвського, відомого за фільмом “Зима у вогні”.

Список основних переможців:

«Золотий лев» за найкращий фільм – «Вся краса та кровопролиття» (Лора Пойтрас)

“Срібний лев” – Гран-прі журі – “Сент-Омер” (Еліс Діоп)

«Срібний лев» за найкращу режисуру – «Цілком і повністю» (Лука Гуаданьїно)

Спеціальний приз журі – “Без ведмедів” (Джафар Панахі)

Приз за кращий сценарій – Мартін МакДона («Банші Інішеріна»)

«Кубок Вольпі» за кращу чоловічу роль – Колін Фаррелл («Банші Інішеріна»)

«Кубок Вольпі» за кращу жіночу роль – Кейт Бланшетт (Тар)

Приз Марчелло Мастроянні найкращому молодому актору/молодій актрисі – Тейлор Расселл («Цілком і повністю»)

Головою журі цього року була Джуліанна Мур. Свято кіно тривало традиційно 11 днів. Глядачів у Венеції порадувала насичена програма Основного конкурсу. До нього увійшли чимало очікуваних фільмів, зокрема нові роботи таких режисерів, як Даррен Аронофскі, Алехандро Іньярріту, Тодд Філд, Ендрю Домінік, Еліс Діоп та Флоріан Зеллер. Загалом в основному конкурсі взяла участь 21 стрічка.

Нагадаємо, на церемонії відкриття 31 серпня виступив президент України Володимир Зеленський. Він звернувся до учасників та гостей фестивалю з промовою про війну Росії проти України. У межах фестивалю 8 вересня пройшов День України.

Як повідомляло раніше BitukMedia, драму “Клондайк” режисерки Марини Ер Горбач обрано претендентом на боротьбу за премію “Оскар” від України. Йдеться про номінацію в категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».

Луганщина: перші ракети 17 лютого, повномасштабне вторгнення та евакуація

By

-

11.09.2022

У спецпроєкті «Вижити» BitukMedia розповідає історії, які мають бути почутими та які ми всі ніколи не маємо права забути.

На 16 лютого очікувалися агресивніші дії росії в Україні. Всі розуміли, що почнеться, швидше за все, із Луганщини і Донеччини. Натомість в Україні 16 лютого відзначали День Єднання. Відповідний указ про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства підписав Володимир Зеленський. А уже за два дні з окупованих районів по вільній Луганщині полетіли снаряди.

У новому випуску – історія Олексія Бабченка, керівника Гірської громади на Луганщині, інфрастурктуру якої окупанти знищили вщент.

Також ви можете прослухати історію у Apple Podcasts, Google Podcasts та Megogo.

Якщо хочете стати нашими героями – пишіть нам свої історії виживання у цій війні: bituk.media@gmail.com.

Як нова – загублена 17 років тому обручка повернулась до власника

By

-

11.09.2022

noel-and-stephanie-nissen-2 — Загублена 17 років тому в каналі обручка практично не постраждала. Фото - CBCNews.

Поліція канадського міста Пентіктон оприлюднила заяву про розшук власника обручки. Прикрасу у міському каналі випадково знайшов місцевий плавець. Як виявилось, вона пролежала на дні 17 років. А тепер повернулась до власника.

Про це передає CBC News.

На щастя, обручка не була безіменною. Гравіювання з іменами – Стефані та Ноель – допомогло її поверненню власнику.

Поліцейське оголошення потрапило на очі тестю Ноеля Ніссена. «Мій тесть звернувся до мене. Він побачив статтю на сайті новин і надіслав її мені зі словами: “Ваше?”, – розповів Ніссен з міста Келоуна, що у Британській Колумбії.

Як виявилось, обручка вважалась навіки загубленою цілих 17 років.

“Я загубив цю обручку так давно, і був просто в цілковитому шоці”, – розповів чоловік.

Ноель сказав, що загубив обручку 17 років тому. Це сталось під час літньої поїздки з кількома друзями лише за кілька років після весілля. Молоді люди плавали по каналу в Пентіктоні. Відсутність обручки чоловік помітив значно пізніше, коли вже сидів у машині.

“Що сталось – те сталось”, – вирішило подружжя. Шанс знайти обручку Стефані та Ноель оцінили як мізерний, а тому й не шукали. Натомість чоловік придбав нову, значно дешевшу. З обручкою за 50 доларів так і проходив всі ці роки.

За дивним збігом обставин та перша обручка повернулась до Ноеля саме напередодні 20-річчя його весілля з дружиною Стефані.

Подружжя Ніссен напередодні 20-річчя шлюбу. Фото – CBC News.

Приємно здивував його і стан прикраси. «Ви не повірите, вона як нова після 17 років в каналі. Чекав, що роки у воді і піску не пройшли дарма і помилився», – зауважив Ноель Ніссен.

А от віддячити чесному пловцю подружжя Ніссен так і не змогло. Чоловік забажав зберегти анонімність.

Як повідомляло раніше BitukMedia, в американському штаті Монтана знайшли загублений фрагмент одного із папірусів Мертвого моря. Власник каже, що її мама отримала його як подарунок в Єрусалимі у 1965 році.

Крим можна взяти в облогу і задушити

By

Карл Мюллер

-

10.09.2022

Те, якою буде війна у 2023 році, поки що не ясно. Однак очевидно, що війна, яка триває другий рік, потребуватиме широкого спектру засобів. Це й реактивна і ствольна артилерія, і амуніція, і танки, і БМП.

Одесі потрібні такі системи як NASAMS – вони ефективно збивають крилаті ракети. Містам, до яких дістають російські РСЗВ, допомогли б системи подібні до Залізного Купола. А ось збити гаубичні снаряди взагалі видається нереальною задачею. А взагалі, найкращий засіб боротьби із загрозою артилерії – контрбатарейний вогонь, її подавлення. Тож Україні потрібно багато засобів контрбатарейної боротьби.

україні потрібно багато засобів контрбатарейної боротьби

Потреба у цьому всьому вимальовується величезною. Я також очікую, що Україна вдасться до спроб якомога більше переоснастити свою авіацію і ППО літаками і системами, які мають неросійське походження. Також Україні буде потрібна велика невійськова допомога, аби утримати державу на плаву і відбудувати її.

Проблема полягає ще і в тому, що європейські країни відчувають серйозною проблемою щодо кількості зброї, якої потребує Україна. Їх оборонні бюджети були невеликі. Я думаю, що в якийсь момент відбудуться переговори і буде досягнуте якесь врегулювання ситуації. Але для цього треба, щоб чи Україна, чи Росія чи обидві вирішили, що досить воювати і кращого результату вони досягнуть за столом переговорів, а не на полі бою. Саме Україна має це вирішити, не Захід. Але зараз жодна зі сторін так не вважає. І вже точно жодна зі сторін за столом переговорів не повернеться до ліній розмежування, які були у 2020 році.

Чи зможе Україна звільнити повністю Донецьку і Луганську область до весни 2023 року? Я думаю, якщо росіяни будуть воювати так же, як до сьогодні, то так. Але це скоріше моя особиста думка, ніж результат глибоко аналізу. Взагалі, хочу наголосити, що все, що я пишу зараз – це моя особиста думка і не є офіційною позицією RAND.

Щодо того, на чиєму боці буде ініціатива на весну 2023 року – важко передбачити, це надто далека перспектива. Якщо Володимир Путін визнає зараз, що за нинішніх умов його армія програє, то росіяни спробують переломити хід війни. І тоді ініціатива буде на їхньому боці.

обмеження ввезення західних технологій до Росії – це найбільщ серйозна складова санкцій

Проблема Росії зараз полягає у тому, що вони не можуть виробляти артилерійські ракети і снаряди із такою ж швидкістю, як вони їх використовують. Думаю, в цьому причина, чому росіяни звернулися по снаряди типу “Катюш” до Північної Кореї. Щодо високоточної зброї, то тут Росія дійсно страждає від санкції. На мою думку, обмеження ввезення західних технологій до Росії – це найбільщ серйозна складова санкцій. До того ж, вона поєднується із виїздом освічених росіян закордон. Я думаю, що у довгостроковій перспективі такі санкції будуть мати значно більший вплив на Росію, ніж ті, які обмежують її дохід від експорту сировини на Захід.

Я розумію настрої українців, але мені наступ на Крим видається поганою ідеєю – в крайньому разі із тими ресурсами, які українська армія має зараз. Для тих, хто на це наважиться, така військова операція буде коштувати дорого. Тому вона не видається мені військовим імперативом. Якщо Україна зможе повернути південь Херсонської області та узбережжя Азова, Крим стане ізольованим бастіоном росіян, який буде важко підтримувати. І протягом певного часу його військове значення для росіян значно зменшиться. Хоча, звісно, було б добре, якби Севастополь був би ближче до України – так би його зручніше було б бомбити.

Після повернення херсонщини і узбережжя азова Крим стане ізольованим бастіоном

Після того, як Україна звільнить усі території і лишиться лише Крим, міжнародна спільнота може почати відмовляти Київ від штурму півострова. Є ймовірність, що на Заході почнуть говорити, що Україна і так уже перемогла і війну треба закінчувати.

Якби я планував повернення Криму, перш за все я хотів би мати системи, які здатні вибити з півострова російські системи ППО. І я хотів би перебити міст над Керченською протокою. Хоча щодо останнього я б не поспішав – нехай би це був шлях для швидкої втечі росіян із Криму. Загалом, якщо говорити про звільнення Криму, то це говорити про отримання ракет для HIMARS більшої дальності, ніж є зараз.

А взагалі, якщо відрізати постачання Криму від Росії, то він перестане бути “центром тяжіння”, як називають його в українському Генштабі. Чому б просто не взяти півострів в облогу і не задушити його. То ж ще раз повторюся – Крим лишається російським бастіоном лише тому, що Україна не має артилерії із необхідною дальністю ураження.

Треба розуміти, що війна триватиме доти, допоки Росія матиме намір воювати. І взяття Криму її не завершить. Україна і Захід не можуть примусити Росію припинити війну. Вони можуть лише примусити Кремль прийняти таке рішення. Чесно сказати, я не впевнений, як це відбудеться, поки Путін при владі. Зараз він все ще думає, що він може виграти. Є, певно, якісь кілька історій, які він розповідає сам собі – і в тих історіях він отримує перемогу. Зважаючи на це, я не знаю, скільки часу Україні треба, щоб повернути свої території назад. І що після цього трапиться.

Є кілька історій про те, що путін отримує перемогу. і він їх сам собі розповідає

Чи варто Україні напасти на Білорусь, щоб знищити там російські Іскандери й літаки? Я думаю, це була б жахлива ідея. Києву потрібна підтримка країн, які вважають українців хорошими хлопцями. І ескалація конфлікту на геополітичному рівні цьому не допоможе. І крім того, в України і так уже турбот повен рот із цією війною. Не думаю, що вона хоче на додачу собі ще щось. Чому Білорусь досі не напала на Україну? Я не знаю. Але російська армія на фоні білоруської має явно кращий вигляд.

Щодо Запорізької АЕС. Я не знаю, які плани у Росії щодо неї. Поки вони окупують, вони можуть робити з нею усе, що захочуть. І тут не питання, є МАГАТЕ технічною чи політичною організацією, які рішення воно може виносити тощо. Але я не думаю, що контроль над ЗАЕС дає Путіну якісь додаткові важелі впливу.

Після війни росія і Україна існуватимуть. а путін – ні

Що буде після 2023-го – надто далеко за межами моїх можливостей передбачити. Україна і Росія будуть продовжувати існувати. Путіна уже не буде. Українці будуть ненавидіти росіян протягом кількох поколінь. Багато буде залежати від того, який політичний напрям обере Росія в майбутньому. І якою країною стане Україна після війни.

Розповіли, що буде із собаками королеви Єлизавети ІІ

By

-

10.09.2022

На час смерті королеви Єлизавети ІІ у неї було четверо собак. За ними доглядатимуть у палаці, поки їх не заберуть члени королівської родини. Скоріш за все, собак візьмуть до себе усіх гуртом.

Про це повідомляє CNN.

Королева Єлизавета ІІ мала останнім часом двох собак своєї улюбленої породи вельш-коргі пемброк Муік і Сенді. Також у неї був пес Кенді породи доргі – нечистокровний коргі. Кокер-спаніель Ліссі з’явився у королеви у січні цього року. Доргі часто з’являлися у королівській родині, коли хтось із коргі королеви Єлизавети мав цуценят із таксою її сестри, принце Маргарет.

Джо Літл, королівський біограф і редактор журналі Majesty вважає, що за собаками доглядати персонал замку, перш ніж їх усиновлять принцеса Анна та принц Ендрю.

«У минулому у принцеси Анни були власні коргі», — пояснив він. «Двоє останніх собак королеви надійшли від герцога Йоркського та його дочок, тож, можливо, вони могли б піти до нього. Малоймовірно, що вони будуть розділені».

Загалом, королева мала десятки коргі протягом життя. Все почалося, коли вона закохалася у собаку Дукі цієї породи, який належав її батьку Геогу VI. На своє 18-річчя вона отримала власну коргі Сюзан. Її королева брала у свій медовий місяць із принцом Філіпом.

Як повідомляло раніше BitukMedia, українського улюбленця пса Патрона нагородили відзнакою, що вручається за зв’язок між людством і собаками. Премію Palm Dog вручають у Каннах найкращому собаці, котрий знявся у фільмі-учаснику кінофестивалю.

У кожного свій “почерк” – як перестукуються самці шимпанзе

By

-

10.09.2022

Науковці дослідили поведінку самців шимпанзе у лісах Уганди. Ці мавпи спілкують один з одним за допомогою постукування по дереву. При чому кожен обирає свій тембр звучання і ритм.

Про це повідомляє ВВС.

Шимпанзе стукають по корінню дерев за допомогою ніг та рук. Кожен із них обирає ритм і тембр, який розповість іншим самцям про те, хто це і чим він займається. Свій стукіт самці поєднують із гучними вокалізаціями. Про це розповідає доктор Кетрін Хобайтер з Сент-Ендрюського університету.

“Ми часто впізнавали, хто барабанить, за стуком; це був фантастичний спосіб знайти різних шимпанзе, яких ми шукали. Тож якщо ми могли це зробити, то і мавпи теж можуть”, – каже вона.

“У когось ритм більш рівномірний, як у року чи блюзу, а дехто обирає “плаваючий” ритм, як у джазі”, – каже керівниця дослідження Веста Елеутері з Віденського університету. Вона теж навчилася розпізнавати самців за звуком за кілька тижнів спостереження у лісі.

Як повідомляло раніше BitukMedia, китайські дослідники оголосили вимерлими в дикій природі два види гібонів. А все тому що їх не помічали в місцях проживання на півдні Китаю більше десятка років.

Зуб прадавньої людини проливає світло на події 2-млн давнини

By

-

09.09.2022

fotoram.io_ — Грузинські археологи знайшли зуб людини, яка жила 1.8 млн років тому Фото - newsgeorgia

Археологи Грузії повідомили про сенсаційне відкриття у селі Орозмані. У шарах землі віком 1,8 мільйона років виявлено зуб прадавньої людини. Це ще одна знахідка, яка змінює уявлення про історію людства і погляд на еволюцію.

Про це повідомляє Reuters.

Зуб знайшли біля села Орозмані, що за 100 км на південний захід від столиці Грузії Тбілісі. Йдеться про премоляр нижньої щелепи раннього представника роду Homo.

Експерти стверджують, нинішня знахідка – ще один доказ того, що гірський район Південного Кавказу, ймовірно, був одним з перших місць, де оселились первісні люди після міграції з Африки.

«Ці люди – ровесники наших знаменитих Зезви та Мзії, перших європейців, і тут ми знайшли, грубо кажучи, зуб їхнього двоюрідного брата. Це повністю змінює уявлення про поширення давніх євразійців, євразійських гомінідів на території Грузії», – розповів науковий керівник групи розкопок Георгій Бідзінашвілі.

Зезва та Мзія – так грузинськими іменами дослідники прозвали прадавніх людей. Наприкінці 1990-х і на початку 2000-х років в Дманісі знайшли майже цілковито скамянілі залишки черепів та кісток первісних людей — чоловіка та жінка. Віком близько 1,8 мільйона років. Та знахідка змінила уявлення про історію людства та погляд на еволюцію.

Завдяки їй вчені змогли довести, що гомініди еволюціонували в людину прямоходячу, або Homo erectus, не на території Африки, як вважали раніше, а на території Євразії. Сьогодні в наукових колах Зезву та Мзію називають Homo georgicus – «людина грузинська», а в народі – «перші європейці».

Знахідка робить Грузію справді важливим місцем для палеоантропології та людської історії в цілому, – кажуть науковці.

Грузинські археологи знайшли зуб людини, яка жила 1.8 млн років тому

Найдавніші скам’янілості Homo в будь-якій точці світу датуються приблизно 2,8 млн років тому – часткова щелепа, виявлена в сучасній Ефіопії.

Вчені вважають, що ранні люди, представники мисливців-збирачів під назвою Homo erectus, ймовірно, почали міграцію з Африки близько двох мільйонів років тому. У сучасному Китаї були виявлені стародавні знаряддя, віком близько 2,1 млн років. Але сучасна Грузія є домівкою для найдавніших рештків перших людей, знайдених за межами Африки.

Як повідомляло раніше BitukMedia, скам’янілий бивень гігантського доісторичного слона знайшли на півдні Ізраїлю. Імовірно, він належав тварині, що жила півмільйона років тому.

Велосипедист проїхав 1,5 тис. км заради круасанів – що у них особливого?

By

-

09.09.2022

Бельгієць Альберт ван Лімберген проїхав на велосипеді 1,4 тис. км заради круасанів. На поїздку від домівки у місті Льєж до пекарні Boulangerie Roy Le Capitole у французькій Ніці він витратив 12 днів. У рецепті круасанів, заради яких була мандрівка, використовують унікальну лаванду.

Про це повідомляє CNN.

Пекарня Boulangerie Roy Le Capitole, якою володіє Фредерік Руа, знаходиться на другій лінії Середземного моря. У своїх круасанах Руа використовує лаванду, яка росте на високому вапняковому плато Лазурного берега. На ній робиться водяний настій, а потім на ньому замішується тісто. Зверху їх покривають харчовим барвником, аби надати легкого лавандового кольору.

Круасани у Руа виходять легкі, мов пушинка, тісто має нотки аромату горіхів. У нього кладуть тільки справжнє несолоне вершкове масло. За день у пекарні Руа можуть спекти 1,2 тис. круасанів. На виготовлення кожної партії іде три дні. Пекарі працюють шість днів на тиждень починаючи із 4:30 ранку. Руа не використовує жодних заморожених напівфабрикатів, усе свіже.

“Деякі пекарі насправді ніколи у своєму у житті не готували круасани. Я ж хочу, щоб мої клієнти були впевнені у тому, що вони купують”, – каже власник пекарні. Він відкрив її близько 2,5 років тому.

Окрім лавандових, він випікає круасани і з іншим наповненням – фісташковим, шоколадно-банановим та малиновим.

Альберт планував мандрівку до Boulangerie Roy Le Capitole з початку 2021-го. Його друзі, які відпочивали в Ніці, передали контакти Ван Лімбергена Фредеріку і чоловіки спілкувалися телефоном. Але мандрівка затримувалася через “ковідні” обмеження. Тож як тільки з’явилася можливість, бельгієць сів на велосипед і вирушив.

Із собою Альберт взяв лише намет, спальний мішок, інструменти для ремонту велосипеда, змінний одяг і 7 літрів води. Потім одягнув шльопанці – і почав крутити педалі. Удома він покинув ферму із безхатніми тваринами, яких врятував раніше, великою кількістю коней, котами, собаками і рибками. За цим усім погодилися приглядати друзі.

Ван Лімберген виїхав з дому 28 червня, а прибув до пекарні 12 липня. Фредерік знав про мандрівку і зустрів велосипедиста на порозі разом із своєю дружиною Катею та групою цікавих французів.

Альберт каже, що він несамовито обожнює лаванду – смак, запах і кольори лавандових полів. Тож коли він одного дня побачив у новинах, що є єдина пекарня, яка випікає лавандові круасани, вирішив її відвідати.

“Коли я побачив сюжет, я зрозумів, що у мене з’явилася причина відвідати Францію”, – розповідає ван Лімберген, який є колишнім велогонщиком.

Він їздить час від часу до Франції, але йому для цього потрібна вагома причина. Наприклад, чоловік їздить у французьке місто Валлон-Пон-д’Арк поїсти лавандового морозива у кав’ярні Ardèche . Однак вперше в житті Альберт поїхав за новим лавандовим смаком на велосипеді.

Для порівняння – від польської Варшави до Харкова – 1,3 тис. км.

Назад Альберт проїхав лише 70 км, а потім його підібрали друзі на авто і відвезли назад у Бельгію.

Як повідомляло раніше BitukMedia, винороб із італійського міста Реджо-Емілія на ім’я Тулліо Масоні вирощує виноград на даху старовинного будинку XVI століття. Отримане вино продає по €5 тис. за пляшку. Каже, що це – витвір мистецтва і просить не пити напій, а говорити про нього з друзями.

Чоловік, який називає себе Бетменом, тепер має й бетмобіль

By

-

09.09.2022

860903b675f504a28c3f3392171b4d2c — Ріно Д'Альфонсо, він же Бетмен Аделаїди, одягає накидку близько семи років. Фото - ABC Radio Adelaide: Daniel Keane

Австралієць Ріно Д’Альфонсо, який називає себе Бетменом Аделаїди, виставив на місцевому сільськогосподарському ярмарку своє химерне авто. Це копія бетмобіля Майкла Кітона з фільму про людину-кажана 1989 року.

Про це розповідає ABCNews.

Завдовжки понад 6 м і завширшки – 2,2 м. Про такий диво-автомобіль в реальному розмірі Ріно мріяв з дитинства. Це не просто кіношний реквізит, а звичайний автомобіль, яким можна пересуватись по Австралії і не боятись, що тебе зупинить поліція.

“Знадобилось внести чимало змін. Все робилось під інженерним контролем. Зрештою інженерна служба має підписати дозвіл на користування авто. Воно має на всі 100 відсотків відповідати транспортним вимогам”, – розповів Ріно Д’Альфонсо.

Копія Бетмобіля з фільму про Бетмена 1989 року демонструється на Royal Adelaide Show. Фото – ABC Radio Adelaide: Daniel Keane

Королівське шоу в Аделаїді, а саме так називається ця щорічна сільгосп виставка, зараз у самому розпалі. Отже, знайти місце для паркування навколо виставкових павільйонів – складне завдання. Тільки не для бетмобіля.

Машина займає почесне місце біля кіоску з пам’ятними речами. Ріно – пристрасний поціновувач всього, що стосується Ґотема: костюмів, предметів колекціонування, коміксів тощо. Для такого фаната немає не важливих деталей. В чоловіка не просто якійсь костюм Бетмена, а копія накидки, яка стала популярною після трилогії Крістофера Нолана.

“Це одяг Крістіана Бейла з “Темного лицаря”; це вуглецеве волокно”, – хвастає він.

Ріно Д’Альфонсо вперше одягнув загострені вушка сім років тому. “З дитинства завжди говорив, що матиму бетмобіль 1989 року”, — розповідає він.

Його бетмобіль виготовили на замовлення в Квінсленді. “Спочатку інтер’єр був інший, інша панель приладів й інший двигун. І я все це змінив, щоб було як у фільмі”, – каже австралієць.

Але в такої пристрасті є й інший, серйозний, бік. Як справжній супергерой Д’Альфонсо, за його визнанням, любить “віддавати себе цьому світу” через “щастя та посмішки”. Чоловіка часто запрошують з концертами для HeartKids. Ця благодійна організація опікується дітьми з вадами серця. “Мені подобається носити цей костюм і бути для дітей супергероєм”, – розповідає Бетмен Аделаїди.

Щодо бетмомобіля він потрібен чоловіку з суто практичних міркувань – їздити на свої шоу, але можна і за покупками.

Жартує: “Це все одно, що їздити на звичайному міському автомобілі. Тільки огляд кращий, бо вікна довгі”.

Як повідомляло раніше BitukMedia, британський стартап Sonantic за допомогою штучного інтелекту зміг відтворити голос американського актора Вела Кілмера. Тепер актор, який грав Бетмена, може користуватися своїм природним голосом. Чоловік втратив його через рак гортані.

На 3D-принтері надрукували мармурову яловичину преміум-класу

By

-

09.09.2022

Ізраїльский стартап Steakholder Foods оголосив про створення штучної яловичини породи ваґю. Створений за допомогою 3D-принтера продукт Omakase Beef Morsels складається із шарів жиру та м’язових волокон, які чергуються між собою.

Про це повідомляє New Atlas.

М’язові та жирові тканини для штучної яловичини ваґю виготовили із реальних клітин корів, але вирощених у лабораторіях. Раніше компанія MeaTech 3D, яка володіє стартапом, уже виготовляли із таких клітин продукцію – це був стейк вагою 104 грами. Але цього разу жир і м’язи вирішили не змішувати, а надрукувати шарами. Соковитість, мармуровість і поживність шматочків можна регулювати, змінюючи товщину шарів «м’яса» і жиру.

Компанія стверджує, що отримана яловичина відповідає стандартам мармуровості яловичини ваґю. Більше того, кажу ізраїльтяни, штучне м’ясо можна зробити навіть кращим, ніж справжнє. Поки вони надрукувати його у вигляді кубиків – задля експерименту. Але Omakase Beef Morsels можна виготовляти будь-якої форми та розміру.

Поки що Omakase Beef Morsels не продають, але сподіваються випустити його пізніше на ринок за ціною звичайного м’яса. Цього року проведуть дегустації.

Як повідомляло раніше BitukMedia, ізраїльский стартап Steakholder Foods оголосив про створення штучної яловичини породи ваґю. Створений за допомогою 3D-принтера продукт Omakase Beef Morsels складається із шарів жиру та м’язових волокон, які чергуються між собою.

Фахівці “зазирнули” вглиб “Молочарки”

By

-

09.09.2022

01001kd1-5ef1_1280x720 — Фото: Thierry Chesnot/Getty Images

Сучасні технології сканування та обробки зображень виявили нові об’єкти під поверхнею шедевра Яна Вермера. Свої таємниці розкрила “Молочарка”. Фахівці дізнались, що початкова задумка голландського митця була іншою. “Вражаючі” відкриття у шедеврі 17-го століття пролили нове світло на техніку загадкового художника. І це напередодні найбільшої в історії виставки робіт Вермера.

Про це повідомляє France24.

“Молочарка” Яна Вермера – одна з найвідоміших картин в амстердамському Рейксмюсеумі. Шедевр не встояв і розкрив свої секрети під дією сучасних технологій сканування зображень.

Під видимою картиною було виявлено два предмети — тримач для глечика і кошик для багаття. Вермер спочатку намалював на полотні додаткові деталі, а пізніше передумав і зафарбував їх.

Сучасні технології допомогли розкрити “секрети” шедевра Яна Вермера “Молочарка”

“За молочаркою біла стіна. Але спочатку на ній була полиця з банками, а тепер ми її не бачимо. Біля її ніг стояв великий кошик для багаття”, – розповів директор музеюТако Діббітс.

Мистецтво знавці датують “Молочарку” 1657-8 роками. За допомогою рентгенівських знімків ще 10 років тому дослідники знали, що під шарами фарби щось приховано, але вони не були впевнені, що саме.

“Знахідка розкриває нового несподіваного Вермера, це вражає”, – сказав на прес-конференції Грегор Вебер, керівник відділу образотворчого мистецтва Рейксмюсеум. Зміни Вермера означають, що фігура служниці, яка переливає молоко з глиняного глечика, “постає перед нами набагато монументальнішою”, – сказав він.

Деталь сканованого зображення картини Вермера «Молочарка», на якому видно глечики, що висять на гачках. Згодом митець їх зафарбував. Фото – Rijksmuseum, Amsterdam.

У лютому наступного року “Молочарка” стане експонатом унікальної виставки у Рейксмюсеумі. На ній продемонструють 27 робіт Вермера з 35, які він створив за все життя. Подібної експозиції раніше ніколи не було. Три картини голландського майстра надасть приватний нью-йоркський музей “Колекція Фріка”. Вони куплені понад сто років тому і ніколи не залишали стін музею. Але зараз будівлю ремонтують, тому зробили виняток.

Як повідомляло раніше BitukMedia, британські вчені виявили під шаром іншої картини раніше невідомий твір Ван Гога. Художник використав своє полотно повторно. У роботі з відтворення допомагав штучний інтелект.

Соціальний психолог про стан суспільства, війну, втрату ілюзій, фейсбук-сварки та ПТСР

By

-

09.09.2022

Українське суспільство зараз перебуває на стадії втрати ілюзій. Люди починають більш реалістично дивитися на життя. Українське суспільство стало більш ефективним. При цьому, сильні люди стали сильнішими, а слабкі – слабшими.

Про це заявив соціальний психолог Олег Покальчук в інтерв’ю для YouTube-каналу BitukMedia.

“Найгірша форма саморуйнації – це коли людина або применшує, або перебільшує свої проблеми. Це однаково згубно”, – попереджає психолог.

“Кожен із нас заплатить ціну за нашу перемогу. І вона ні для кого не буде малою”, – каже Покальчук.

Підпишіться на YouTube-канал BitukMedia та натисніть дзвіночок – дізнавайтеся про нові цікаві ефіри першими!

“Діяльність людини” призводить до вимирання гібонів

By

-

09.09.2022