Вівторок, 8 Липня, 2025
العربية简体中文NederlandsEnglishFrançaisDeutschItalianoPortuguêsРусскийEspañolУкраїнська
Home Blog Page 370

“Це поза межами” – 81-річна жінка вийшла заміж за 87-річного коханого

0
81-річна жінка вийшла заміж за 87-річного коханого. Фото - Insider/Roz Lewy

У США 81-річна жінка та 87-річний чоловік надіслали один одному сотні електронних листів, перш ніж зрозуміли, що вони закохані. Тепер подружжя видало книгу зі своїми любовними листами.

Незвичайну історію кохання публікує Insider.

Роз Льюї та Ральф Інсінгер познайомились 4 роки тому завдяки дочці Льюї: вона працює адвокатом, а Інсінгер був її клієнтом. Дівчина вирішила, що літні люди мають багато спільного, і запросила їх до художнього музею. Її мати, вчителька англійської на пенсії, приїхала в Бостон зі свого рідного міста Палм-Біч-Гарденс, штат Флорида, щоб провести час зі своєю родиною.

За словами Льюї, вона швидко порозумілася з новим знайомим. Тоді їм було 77 та 83 роки. Літні люди захоплено обговорювали мистецтво та улюблених художників, і теми для розмов не закінчувались.

Потім жінка повернулась додому, і вони продовжили спілкування електронною поштою. Чоловік зізнався, що з нетерпінням чекав на листи від Льюї. Вони довго спілкувалися, могли відправити один одному три імейли за день.

Пізніше Роз та Ральф вирішили зустрітись ще раз. Саме після цього короткого побачення вони усвідомили, що між ними не просто приятельські стосунки, а справжня симпатія. Відтоді вони почали загравати один з одним у листуванні.  Перейшли на паперові листи.

У вересні 2020 року закохані вирішили одружитися. Церемонія була скромною та по-сімейному теплою. На неї запросили найближчих друзів та родичів.

Молодята написали книгу про своє кохання після того, як один із друзів Льюї прочитав їхні листи та зв’язався з видавцем. Тепер понад 200 зворушливих – і часто потішних – електронних листів склались в книгу “Поза межами: випадкова зустріч, онлайн-залицяння та мова кохання”. Інсінгер каже, що перша частина назви була навіяна крилатою фразою Льюї. “Коли вона щаслива або схвильована чимось, вона каже: “Це поза межами”, — розповів чоловік, зазначивши, що вона часто використовувала її в їхньому листуванні.

“Ми сподіваємося, що наша історія надихне не лише старше покоління, а й молоде. Вона демонструє, що ви можете знайти кохання у кожному розділі вашого життя”, – підсумувала Роз.

Як повідомляло раніше BitukMedia, американець Стівен Бергер і Енні Макдональд із канадської Оттави познайомилися 1981-го. Невдовзі у дівчини діагностували лімфому. Казали, що вона може не прожити трьох років. Але пара зараз має чотирьох дітей і об’їздила 95 країн.

Науковці відкрили дві нові групи крові

0
Фото: CNN

Британські науковці із Брістольського університету під керівництвом Ніколь Торнтон відкрили новий набір груп крові. Дослідження розкриває 30-річну таємницю і пояснює одну із причин, чому жінка може втратити дитину.

Про це йдеться у публікації дослідження у журналі Blood.

Коли говорять про “групу крові”, то мають на увазі наявність або відсутність певних комбінацій білків і цукрів на поверхні еретроцитів – тілець, які пересонять кисень. Зазвичай ці білки дають можливість відрізнити нашим імунним клітинам “свої” еретроцити від чужих.

Широко відомо про чотири групи крові і резус-фактор, оскільки ці показники є найбільш важливі при донорстві чи народженні дітей. Але насправді груп набагато більше – і вони базуються на комбінації різних генів та антигенів.

Науковці із Брістоля вивчали групу крові із антигеном Er. Це одна із найменш досліджених груп. Якщо більшість основних відомі із 1920-х, то цю – 44-у за рахунком – почали досліджувати з 1982-го. Донедавно було відомо про Era, Erb і Er3. 

Торнтон разом із колегами дослідила кров 13 пацієнтів цієї групи і зрозуміла, що бувають ще дві групи крові – Er4 і Er5.

Більш того, науковці точно визначили ген, який кодує білки групи Er на еретроцитах – PIEZO1. Завдяки йому еретроцити є пружними. Білок Er5 характерний для населення Африки, тож він може мати ще й додатковий захист від малярії.

Відкриття, яке зробили британці, пролило світло на питання 30-річної давнини – чому деякі жінки втрачають дітей навіть при, здавалося б, правильному лікуванні.

Науковці описали один із таких випадків, якому 30 років. У плода виникла гемолітична хвороба – це коли імунітет дитини починає “воювати” із складниками крові матері, які потрапляють через плаценту. Того разу дитині зробили переливання крові після кесерового розтину, але вона все рівно померла. Іноді навпаки – тіло матері відштовхує плід, якщо її імунітет реагує на певні білки у крові дитини. Тепер лікарі зрозуміли, що дитина на той час мала невідому групу крові.

Білки Er – рідкісні. Але на них треба звертати увагу під час лікування пацієнтів. Науковці сподіваються, що їхнє відкриття допоможе зберегти більше життів – у тому числі і новонародженим малюкам.

Як повідомляло раніше BitukMedia, біологи з Німеччини довели, що не тільки людські діти зазнають сильного стресу при появі сиблінгів – молодших братів і сестер. Друзями за “нещастям” виявились найближчі родичі людини у тваринному світі — карликові шимпанзе бонобо. Науковці з’ясовували, до чого тут гормони і яка практична користь стресу.

Волноваха: як почалася нова війна у прифронтовому місті

0

У спецпроєкті “Вижити” BitukMedia розповідає історії, які мають бути почутими та які ми всі ніколи не маємо права забути.

У новому епізоді спецпроєкту BitukMedia “Вижити” – історія стратегічно важливого для окупантів міста на півдні Донеччини. Про те, чим війна у 2022 відрізняється від початку війни у 2014, про втечу від окупації та нові обстріли.

“Я почула дуже сильний вибух, підійшла до вікна і побачила яскраве світло. Таке яскраве, що навіть заплющила очі”, – розповідає Ксенія, яка із сім’єю рятувалася з міста Волноваха на Донеччині.

Також ви можете прослухати історію у Apple Podcasts, Google Podcasts та Megogo.

Якщо хочете стати нашими героями – пишіть нам свої історії виживання у цій війні: bituk.media@gmail.com.

Титул найстарішої собаки у світі поки вільний – 22-річна Пебблс пішла у засвіти

0
Пебблс на 21 день народження. Фото - Instagram/pebbles_since_2000

У штаті Південна Кароліна (США) померла найстаріша собака у світі. Це той-фокстер’єр на ім’я Пебблс. Їй було 22. До свого наступного дня народження тваринка не дожила п’ять місяців.

Про це повідомляє офіційний сайт Книги рекордів Гіннеса.

Пебблс народилась 28 березня 2000 на Лонг-Айленді, штат Нью-Йорк. Її господарі Боббі та Джулі Грегорі розповідали, що планували завести великого собаку, але Пебблс їх підкорила.

За 22 роки життя той-фокстер’єр народила 32 цуценя від пса на прізвисько Роккі, також той-фокстер’єра. Він помер у віці 16 років.

Пебблс потрапила до Книги Рекордів Гіннеса у травні 2022 року. Обігнала попереднього рекордсмена — 21-річного пса породи чихуахуа. У квітні цього року він отримав звання найстарішого живого собаки.

Коли ЗМІ розповіли історію 21-річного чихуахуа з Флориди, господарі Пебблс з Південної Кароліни вирішили відновити справедливість, адже їхня улюблениця на цілий рік старша за попереднього рекордсмена.

Джулі пояснює секрет довголіття її улюблениці у великій кількості кохання та уваги, яку та отримувала протягом усього життя. У 2012 році собаку перевели на котячий корм, щоб вона споживала більше білка. І це також позитивно позначилось на її здоров’ї. Попри збалансоване харчування, господарі час від часу балували Пебблс смаколиками, наприклад, реберцями.

“Вона була компаньйоном, який буває раз у житті. Ми пишаємося тим, що вона була членом нашої родини”, – сказала Джулі і додала, що Пебблс любила літні прогулянки та слухати кантрі.

Як повідомляло раніше BitukMedia, Патрон, пес-розмінувальник Чернігівської ДСНС, відтепер буде директором департаменту комунікацій в UAnimals. Раніше волонтерив, а тепер обійме офіційну посаду.

Конспірологи тріумфують – знайшли мандрівника у часі

0
Картина "Містер Пінчон та поселення Спрінгфілд". Фото - US Postal Service

Прихильники теорій змови тріумфують. Вдалось дістати докази подорожей у часі. На це вказує одна важлива деталь картини 1937 року. В мистецтвознавців є своє пояснення побаченого, набагато реалістичніше.

Про це розповідає The Daily Star.

Конспірологи вважають, що їм нарешті пощастило отримати докази того, що люди справді можуть подорожувати в часі. Цей цінний пруф – картина італійського абстракціоніста Умберто Романо під назвою «Містер Пінчон і поселення Спрінгфілд».

Твір мистецтва, створений у 1937 році, демонструє колоніальну сцену, в якій англійський торговець хутром Вільям Пінчон торгує з корінними американцями.

Але якщо придивитись, можна роздивитись людину, яка дивиться вниз на таємничий об’єкт. От тільки для людей ХХІ століття він ніякий не таємничий. Чоловік тримає його так, як сьогодні люди прокручують свої смартфони – однією рукою. iPhone на картині Америки XVII століття? Як так?!

Історичної фрески ніхто не торкався, оскільки її намалювали понад 80 років тому, а художник Умберто Романо помер у 1982 році. Це означає, що він ніяк не міг чути про iPhone, який вперше був випущений у 2007 році. Звідки йому знати, як він виглядав?

Втім вчені не залишилися осторонь і не залишили від теорії змови камня на камені. Мистецтвознавці запевняють, що відповідь досить проста – найімовірніше, на картині зображено людину з дзеркалом. Так-так, вдивлятись можна не тільки в екран телефону, а й у дзеркало. Справа в тому, що в 17-му столітті торговці нерідко торгували дзеркалами і, мабуть, людина на картині просто милується своїм відображенням.

Між іншим, це не перший раз, коли божевільні теоретики кидаються на зображення та стверджують, що воно є доказом подорожей в часі.

Нещодавно вони звинуватили відому активістку охорони навколишнього середовища Грету Тунберг у тому, що вона перетинає часові виміри. Мовляв, її помітили на знімку, зробленому 120 років тому.

Троє дітей працюють на золотих копальнях у Домініон-Крік, територія Юкон, ймовірно, у 1898 році. Дівчинка ліворуч схожа на активістку Грету Тунберг. Фото – Eric A Hegg/University of Washington Libraries.

Як повідомляло раніше BitukMedia, британські науковці за допомогою штучного інтелекту відновили зображення оголеної жінки під картиною «Сніданок сліпого» іспанського митця Пабло Пікассо. Ймовірно, художник замалював картину, бо не мав грошей на нове полотно.

“Символ незламності” – із металу “Азовсталі” створили браслети

0
Фото: УП

6 жовтня у Києві презентували благодійний наклад браслетів, які виготовили із сталі заводу “Азовсталь”. Виручені кошти підуть на купівлю дронів для військових.

Про це повідомляє УП.

На виготовлення кожного браслету пішло 5 грамів сталі, відлитої і відкатаної до війни на прокатному стані 3600. 1981 році із такого металу виготовили обшивку шахти для запуску космічного корабля, а у 2012-му із неї зробили листи для нового саркофагу на ЧАЕС. Під час повомасштабного вторгнення листопрокатний цех став одним із місць, де базувався полк “Азов”.

Браслети виготовили в рамках ініціативи “Символ незламності. Азовсталь”. Її започаткували фандрейзингова платформа UNITED24 та Група “Метінвест”.

Браслети продають онлайн. Один такий коштує 1500 грн. Придбати їх можна на сайті UNITED24 та у магазинах SOVA. Доставку здійснюють через “Нову пошту”. Виручені кошти підуть на “Армію дронів” для ЗСУ.

 
Фото: УП

Презентація відбулася в районі метро “Арсенальна” біля Батьківщини-Матері та найбільшого прапору України. Поруч із флагштоком розмістили напис “Вірю в ЗСУ”. Літери зробили із металу “Азовсталі”, вони простоять до 1 листопада.

На західі були присутні міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров та футболіст і головний тренер національної збірної Україний Андрій Шевченко.

Раніше в інтерв’ю BitukMedia радник Міністра внутрішніх справ Ростислав Смірнов сказав, що звільнення Донецька і Луганська стане символічною поразкою росії. Зважаючи на любов лідера кремля володимира путіна до символів, це буде болючий удар для нього. Також втрата цих двох міст призведе до сильного емоційного сплеску всередині рф.

 

Війна закінчиться за три місяці – радник голови МВС про взяття Донецька і Луганська

0
Фото: Генеральний штаб ЗСУ

Звільнення Донецька і Луганська стане символічною поразкою росії. Зважаючи на любов лідера кремля володимира путіна до символів, це буде болючий удар для нього. Також втрата цих двох міст призведе до сильного емоційного сплеску всередині рф.

Такі думки у студії BitukMedia висловив радник Міністра внутрішніх справ Ростислав Смірнов.

“Вище керівництво нашої країни вважає, що якщо ми візьмемо Донецьк або Луганськ, то війна закінчиться за три місяці – саме через розпад російської федерації”, – каже Смірнов.

Путін з одного боку дуже любить символічні дати і події, а з іншого – боїться того, що стає символами для Українців. Тому для цього важливо було зруйнувати Донецький аеропорт, адже це символ – “Кіборги витримали, не витримав бетон” або Азовсталь у Маріуполі.

“Для нас надзвичайно важливо символічно відвоювати або Донецьк або Луганськ”, – каже Смірнов. Він додає, що це буде для путіна удар нижче пояса.

Адже якщо зараз путін може відхреститися від “Київ за три дні”, Харкова і навіть Херсона, то від ідеї захисту “народу Донбаса” кремль відхреститися не зможе. І якщо українська армія захопить Донецьк або Луганськ, це буде великою російською поразкою у символічному сенсі. І саме вона стане каталізатором, який активізує інші проблеми й невдоволення, які накопилися у російському суспільстві.

Раніше у колонці для BitukMedia Надзвичайний і Повноважний посол США в Україні 1998-2000 рр. Стівен Пайфер написав, що наявність ядерного потенціалу у Києва могла б змінити розрахунки Кремля. Але зараз Україні треба думати, як з допомогою партнерів із НАТО створити потужну армію. Бо іти воювати за Україну в рамках Альянсу бажаючих буде менше, ніж дати Києву зброю..

Історик Алфьоров на фронті розкопав багатошарове поселення

0
Фото: Олександр Алфьоров/Facebook

Під час викопування бліндажа військові ЗСУ на фронті виявили невідоме багатошарове поселення. Серед знахідок – керамічні предмети та зернотерка.

Про це на сторінці у Facebook написав радіоведучий та співробітник у Інститут історії України НАН України Олександр Альфьоров.

“Готувався бліндаж, а тут- відкриття! Невідоме багатошарове поселення! От, що значить, коли особовий склад має розуміння Історії. Мене покликали глянути, зробив невелику зачистку та фіксацію. З перших знахідок – є кераміка і зернотерка. Буду готувати із солдатами публікацію!”, – написав історик, який зараз воює в лавах ЗСУ.

Багатошарове поселення означає, що на цьому місці в давнину жили люди різних епох і залишили по собі різні предмети побуту. Такі знахідки дають можливість дослідити, як розвивалася цивілізація у певному регіоні.

Як повідомляло BitukMedia, yкраїнський військовий із Івано-Франківська Руслан Ружило в перервах між обстрілами вишиває український прапор. На полотні має бути 135 тис. хрестиків. Європейські психологи говорять, що це хороша практика – допомагає від стресу на війні.

Є гіпотеза – вчені взялись за розкриття таємниці дежавю

0
Фото - Alexei Maridashvili/Unsplash

Дежавю або “вже бачене” у перекладі з французької називається відчуття ніби переживаєш якусь ситуацію в друге, хоча розумієш, що цього ніколи не було. Звідки воно береться? Дежавю століттями пов’язували з чимось паранормальним, але науковці вже готові надати свої пояснення. Перша гіпотеза – просторова схожість.

Про це розповідає Science Alert.

Ще з кінця 1800-х років вчені почали розмірковувати над дивним феноменом дежавю. Його пов’язували з психічною дисфункцією, з проблемами діяльності мозку і збоєм пам’яті. Підійти до питання грунтовно вчені змогли тільки нещодавно. 

На початку XXI століття аналізувати накопичені дані взявся вчений Алан Браун. 

Багато з того, що він зміг знайти, мало паранормальний присмак, пов’язаний з надприродними версіями. Наприклад,  минулі життя чи екстрасенсорні здібності. Але він також знайшов дослідження, які опитували звичайних людей про їхній досвід дежавю.

Це дозволило йому зробити основні висновки щодо явища дежавю. Браун зауважив, що  приблизно дві третини людей стикаються з дежавю в якийсь момент свого життя. Найпоширенішим тригером цього загадкового відчуття є сцена або місце.  Далі – розмова.

Браун також виявив, що протягом століття у медичній літературі з’являлися натяки на можливий зв’язок між дежавю та деякими видами судом у мозку.

Роботи Брауна перенесла тему дежавю у сферу більш масової науки. Вони послужили каталізатором для вчених, які взялись розробляти експерименти для дослідження дежавю.

Перевіряти експериментально гіпотези щодо можливих механізмів дежавю взялась дослідницька група професора когнітивної психології Університету штату Колорадо Енн Клірі. Почали з версії майже столітньої давнини. Ніби дежавю може виникнути, коли є просторова подібність між поточною сценою та сценою, яка несвідомо збереглась у пам’яті людини. Психологи назвали це гіпотезою гештальт-знайомства.

Наприклад, уявіть, що ви проходите повз медсестринський пункт у відділенні лікарні, щоб відвідати хворого друга. Хоча ви ніколи раніше не були в цій лікарні, ви вражені відчуттям, ніби бували тут раніше. Основною причиною цього досвіду дежавю може бути те, що розташування сцени – включно з розміщенням меблів і конкретних об’єктів у просторі – має таке саме розташування, що й інша сцена, яку ви переживали у минулому. Згідно з гіпотезою гештальт-знайомства, якщо ця попередня ситуація зі сценою, подібною до поточної, свідомо не пригадується, у людини може виникнути лише сильне відчуття знайомства з поточною.

Щоб дослідити цю ідею в лабораторії, команда Енн Клірі використовувала віртуальну реальність. Вона допомагала поміщати людей у різні ​​сцени, а вчені мали змогу маніпулювати середовищем, в якому опинялись люди. Зокрема  деякі сцени мали однакове просторове розташування, але були різними.

Як і передбачалось, дежавю з більшою ймовірністю виникало, коли люди перебували у сцені, що містила таке ж розташування елементів в просторі, що й попередня сцена, яку вони бачили, але не пам’ятали. 

Це дослідження демонструє, що одним з факторів, що провокують дежавю, може бути просторова схожість нової сцени з тією сценою в пам’яті, яку не вдається свідомо згадати в цей момент.

Однак це не означає, що просторова схожість – єдина причина дежавю. Дуже ймовірно, що багато інших факторів можуть вплинути на те, щоб зробити сцену чи ситуацію знайомою. І які вони – вчені досі аналізують.

Як повідомляло раніше BitukMedia, біологи з Німеччини довели, що не тільки людські діти зазнають сильного стресу при появі сиблінгів – молодших братів і сестер. Друзями за “нещастям” виявились найближчі родичі людини у тваринному світі  — карликові шимпанзе бонобо. Науковці з’ясовували, до чого тут гормони і яка практична користь стресу.

Наявність ядерного потенціалу у Києва могла б змінити розрахунки Путіна

0
Фото: Генштаб ЗСУ/ Facebook

До ядерний погроз Путіна треба ставитися серйозно. Але разом з тим, треба розуміти, що вони спровоковані бажанням залякати Україну, або вона припинила контрнаступ проти російських сил. Спрямовані вони і на Захід – аби він перекрив потік зброї й іншої допомоги до України.

Як західні країни поведуть себе, якщо Росія завдасть ядерного удару, сказати важко. Але дехто із них, схоже, розуміє ціну, яку вони заплатять, якщо піддадуться ядерному шантажу. Підхід Вашингтона правильний – там попереджають Росію, що використання ядерної зброї призведе до “наслідків” і відповідь буде “катастрофічною” для Росії. Але конкретних заходів не називають. Хай у Кремлі думають, що це може бути за відповідь.

Є кілька причин, через які я припускаю, що Росія все ж не застосує ядерну зброю. Пентагон поки не бачить змін на позиціях на території Росії, де є ядерне озброєння. Головні російські політики і військові мали б розуміти, що використання ядерної зброї перетне небезпечну межу і відкриє ящик Пандори. Це призведе до непередбачуваних і потенційно катастрофічних наслідків, у тому числі і для Росії. І зрештою, поки Індія, Китай та інші країни Азії й Африки намагаються стояти осторонь від російсько-української війни. Якщо Росія використає ядерну зброю, це матиме там великий вплив і може перетворити Путіна на справжнього світового вигнанця.

Питання, чи наважився б Путін погрожувати Україні ядерним ударом, якби у Києва була своя ядерна зброя, – гіпотетичне.  Я так розумію, що український уряд оцінив питання ядерної зброї ще в 1992 році і дійшов висновку, що в України немає інфраструктури, аби утримувати незалежний ядерний потенціал. І що він не може дозволити собі витратити на побудову такої інфраструктури мільярди доларів. Хоча звісно, наявність ядерного потенціалу у Києва могла б змінити розрахунки Кремля – але все це залежало б від розміру, розташування ракет, їх стану лишатися боєздатними тощо.

Чому захід підтримує Україну? Далеко не лише тому, що видатки на зброю для Київа – це менше із зол, а більше – це перемога Росії. Причин значно більше і вони глибші. Але стримування Росії після війни буде дорогим. На місці київської влади, я б думав про угоди, за якими після війни Захід би допоміг Україні побудувати і підтримувати потужну армію, оснащену сучасною західною зброєю, яка б могла стримати напад Росії. Такий тип зобов’язань було б для України простіше отримати, ніж членство у НАТО. Україні треба, щоб окремі члени НАТО допомагали їй у військовому сенсі. А членство у Альянсі вимагає консенсусу від 30 – а скоро буде 32 – союзників. Припускаю, що деякі країни-союзники були б більш готові допомогти України досягти такого рівня озброєності, за якого Росія не захоче більше нападати, ніж зважитися іти на війну проти Росії – а це витікає із членства у НАТО.

Царівна-жаба – чоловік вірить, що ропуха з шістьма лапками приносить йому удачу

0
Шестилапа жаба принесла чоловікові удачу. Фото - KhaoSod

У Таїланді чоловік прихистив шестилапу жабу. Він вірить, що саме їй завдячує своїй удачі в азартних іграх. Таєць не знає, що ропуху спотворив паразит.

Про це розповідає The Thaiger.

У північній провінції Пхаяо, Таїланд, чоловік залишив собі шестилапу жабу, яка застрибнула в його будинок. 

За словами 50-річного Сомбона Туакруа, незвичайна ропуха прийшла до нього близько року тому. Оскільки жабка була спокійною та ручною, він поселив її у колодязі в своєму саду. Чоловік стверджує, що, крім аномальної кількості лапок, вона має здатність змінювати колір — від зеленого до золотавого.

Туакруа добре доглядав за нею, а натомість, як він вважає, жаба принесла йому велику удачу. Чоловік захоплюється азартними іграми і, за його словами, після появи шестилапої істоти часто виграє, коли ставить на шістку.

За даними National Geographic, таке явище, коли у жаби виростають додаткові лапки, пов’язано з паразитарною інфекцією. Плаский черв’як під назвою Ribeiroia може заразити пуголовка, проникнувши в його лапи, що тільки починають розвиватись. У деяких жаб паразит гальмує ріст ніг. Тоді як в інших жаб, заражених Ribeiroia, виростають до десятка ніг.

Як повідомляло раніше BitukMedia, у заповіднику “Бердсі-Кейп” в американському штаті Масачусетс народилась двоголова черепаха виду горбистих черепах. У черепашки також дві пари передніх лап — тобто загалом їх шість. Такі тварини, хоч і рідко, але народжуються, але живуть недовго — але ця черепашка прожила понад два тижні. 

Будинок кривуль: митець не залишив без малюнків жоден сантиметр свого житла (відео)

0
Фото - Daily Mail

Всесвітньо відомий британський художник Містер Дудл останні два роки заповнював кожен сантиметр свого будинку фірмовими чорно-білими кривулями. І от проєкт завершено. Українська дружина вважає монохромні кривулі чоловіка “заспокійливими“.

Про це розповідає Daily Mail.

За його творчістю лише в Instagram стежать понад 2,7 млн. підписників. У 2017 році британець Сем Кокс прославився під псевдонімом Містер Дудл (Кривуля). Тоді відео з його роботою у Facebook переглянули 46 млн разів за тиждень.

І от новий прорив. 28-річний чоловік оголосив про “здійснення мети всього життя”. За словами художника, він з дитинства мріяв придбати власне житло і перетворити його на “будинок кривуль”. У 2019 році за 1,5 млн доларів йому вдалось придбати великий будинок у містечку Тентерден, графство Кент. Містер Кокс каже, що пара, яка продала йому будинок, благала його не малювати на стінах, але їхні прохання художник проігнорував і одразу взявся до кропіткої роботи.

Він почав у вересні 2020 року, а закінчив лише у жовтні 2022-го. За словами Кокса, на реалізацію задуму у 12 кімнатах будинку йому знадобилося 900 літрів білої фарби, 401 балончик з чорним аерозолем (для зовнішнього оздоблення), 286 пляшок чорної фарби (для внутрішнього оздоблення), чотири ручки різних розмірів та 2296 змінних пера. “Я такий щасливий і схвильований тим, що нарешті розмалював свій будинок”, – поділився емоціями художник.

Втілювати свій авантюрний задум Містер Дудл почав з головної спальні, яку він прикрасив малюнками на тему мрії. А потім продовжив у ванній кімнаті з 2 тис. плитками, оформленими у морській тематиці. На це пішло два місяці, після чого проєкт поширився на решту приміщень. Так, коридор прикрасили малюнки у тематиці Ноєвого ковчега, а сходи – мотиви раю та пекла.

“Кожен фрагмент мав відрізнятись. Кожна кімната мала бути оформлена у різній тематиці. Це було саме так, як я хотів і працювати над цим було приємно”, – розповідає Кокс. У результаті він не залишив незайманою жодну поверхню в будинку. Нині всі стіни, стеля, посуд, техніка, постільна білизна, ванна та інші деталі інтер’єру вкриті монохромними малюнками.

Щоб продемонструвати результат, Кокс змонтував покадрове відео, яке створив майже з 2 тис фотографій, зроблених під час роботи над будинком. «Трохи малюєш, потім робиш фотографію… Ще трохи, робиш ще одну, і врешті-решт у тебе виходить анімація всіх цих малюнків, які з’являються начебто самі по собі», – пояснив художник. Уточнює, що при монтажі комп’ютерну графіку він не використовував.

Зайти і поглянути на диво-будинок не вдасться. Сем Кокс та його дружина планують  зробити «будинок кривуль» своїм постійним місцем проживання. Художник пояснив, що навряд чи захоче якось переїхати з нього, навіть якщо йому запропонують “скажені гроші”.

Тим не менш, він зізнається, що хотів би поширити свою творчість ще більше – створити у цьому районі ціле “Місто кривуль”. “Завершення будівництва будинку – це тільки початок моєї дитячої мрії намалювати всю планету і спонукати світ мистецтва визнати кривулі видом мистецтва”.

Містер Дудл одружений з українкою: Олена з Харкова. Пара познайомилась в Instagram після того, як дівчина прокоментувала одне з відео Сема. В реалі вони зустрілись у Берліні у 2018 році.

Олена, яка переїхала до Великої Британії у 2020 році, каже, що знаходить монохромні кривулі чоловіка “заспокійливими” і навіть кермує розмальованою “Теслою”.

Однак з унікальною естетикою Сема не обов’язково легко жити – навіть самому художнику. У лютому 2020 року він підхопив грип і його почали мучати галюцинації через каракулі. У результаті у психіатричній палаті він провів шість тижнів. Каже, що думав ніби живе у відеогрі як містер Дудл і товаришує з Бенксі. “Страшне почуття думати, що ти божеволієш і не знаєш, що реально. Неможливо знати, як діяти або кому довіряти”.

За словами Сема, лікарі пояснили його психотичний епізод стресом. Після одужання митець обов’язково гуляє і час від часу виходить за межі світу кривуль. Він все ще вважає, що малювання корисне для його психічного здоров’я. Каже, що краще спить, якщо проводить за малюванням не менше 12 годин на день.

Як повідомляло раніше BitukMedia, кам’яний паркан у венесуельському Каракасі прикрасила яскрава картина із зображенням папуг. Такою барвистою й об’ємною вона стала завдяки кришечкам від пластикових пляшок. Ідея творчо застосувати пластиковий непотріб належить місцевому художнику Оскару Оліваресу.

Свистіли і матюкалися – операція “Ноїв ковчег” врятувала 275 папуг

0
Фото: https://silikon-mag.com.ua/

Волонтери із США врятували 275 папуг і двох лемурів із заповідника “Малама Ману” у Флориді, який постраждав від урагану Ян. Птахів, серед яких рідкісні види, відловили та доправили у безпечне місце на флоті із чотирьох маленьких човнів. Захід отримав назву Операція “Ноїв ковчег”.

Про це повідомляє SkyNews.

Волонтери прибули евакуювати тварин на острів Пайн-Айленд після того, як власники “Малама Ману” Вілл Ператіно та Лорен Степп заповідника відмовилися рятуватися без підопічних. На острові стало небезпечно залишатися, оскільки ураган Ян пошкодив міст, який поєднує Пайн-Айленд із континентом.

Тож птахів, серед яких ара, какаду і рідкісні королівські папуги, відловили, клітки поставили на невеликі човни та доправили до міста Форт-Майєрс на континенті.

Поки над островом вирував ураган, Ператіло та Степп напустили у свій будинок пташок і там разом з ними пережидали негоду. Але будинок затопило.

“Ви навіть не уявляєте, через що ми пройшли тут. Будинок залило водою на 1,2 м. Ми мало не потонули”, – розповідає Ператіно.

“Тримати кожного птаха тут зараз у безпеці – це просто непідйомне завдання”, – каже чоловік. Його партнерка Степп додає, що вона ніколи б не покинула птахів без їжі та води.

“Якби у них не було їжі та води, вони померли б. Я б цього не пережила”, – каже жінка.

Усього волонтери назбирали 100 кліток із папугами. Деякі з них тріпотіли крилами, деякі свистіли на всі лади, а деякі навіть матюкалися, повідомляє Local10.

“Здуріти можна було”, – прокоментував операцію Джеймс Джадж, один із учасників операції, власник човна Slice of Life.

Як повідомляло BitukMedia, aмериканець Девід Дін зі штату Флорида пережив наслідки урагану Ян. Внаслідок паводку чоловік 2,5 години плавав під стелею свого будинку на канапі.


135 тис. хрестиків – український військовий між боями вишиває синьо-жовтий прапор

0
Фото: Руслан Ружило/Facebook

Український військовий із Івано-Франківська Руслан Ружило в перервах між обстрілами вишиває український прапор. На полотні має бути 135 тис. хрестиків. Європейські психологи говорять, що це хороша практика – допомагає від стресу на війні.

Про це повідомляє BitukMedia.

Ружило на фронті із 2014-го. І вже тоді він у перервах між боями займався вишиванням. На війну він пішов  добровольцем, служив у складі 128-ї гірсько-піхотної бригади. У цильвіному житті Ружило працював газовиком на комунальному підприємстві у Франківську. Має дружину та трьох дітей.

У 2014-му він розповідав виданню “День”, що пообіцяв 15-річному похреснику вишиванку. Тому, коли росія вперше вторглася, він взяв із собою полотно і нитки на фронт. Щоправда, сорочку довелося вишивати двічі – перша згоріла в автобусі, в якому їхали військові, після мінометного обстрілу біля Амвросіївки.

На зображенні може бути: 1 особа, квітка та на відкритому повітрі
Такий вигляд має 240 рядків – більше половини задуманого. Фото зроблене 24 червня. Джерело: Руслан Ружило/ Facebook

Коли росія вторглася вдруге – у 2022 році – Ружило знову пішов на війну. Цього разу він вишиває український прапор. У своїх дописах у Facebook звітує про те, як просувається робота. Пише, що намагається робити один жовто-блакитний рядок кожен день.

на полотні має бути 135 тис. хрестиків у 450 рядків

Вишиває хрестиком. 31 липня військовий написав, що вишив уже 100 тис. хрестиків  із запланованих 135 тис. В одному із дописів Ружило жартував, що перші 20 тис. хрестиків співпали із 20 тис. вбитих російських військових. Усього на полотні має бути 450 рядків.

Немає опису світлини.
100 тис. хрестиків. Фото: Руслан Ружило/ Facebook

Данська психотерапевтка Біргітта Б’єррегард Нільсен у коментарі BitukMedia сказала, що вишивання або малювання одноманітних візерунків, подібних до вишивки, позитивно впливає на психіку людини. Під час одноманітної роботи мозок зосереджується на цій діяльності і це допомагає уникнути стресу. Тож вона радить тим, хто перебуває під обстрілами, страждає від наслідків бойових дій психологічно після евакуації на мирні території почати вишивати або хоча б малювати одноманітні монотонні орнаменти.

Раніше BitukMedia повідомляло, що Тетяна Чубак – почесна консулка Угорщини в Україні, голова БФ “Подоляни” та мати трьох дітей – представлятиме Україну на конкурсі “Місіс світ – 2022”. Про те, як відбувається підготовка до всесвітнього конкурсу під час повномасштабної війни та загрози ядерного удару, вона розповіла в ексклюзивному інтерв’ю.

Стадо корів всиновило порося дикого вепра

0
Імовірно, порося прибилося до парнокопитних, загубивши родичів. Фото - Julian Stratenschulte / dpa·

Стадо німецьких корів всиновило порося дикого кабана, яке, як припускають, відбилось від родичів. Малюка назвали Фріда. Тварина так добре прижилась у стаді, що фермер дозволив їй залишитись. Тепер кабанчик зимуватиме у теплому корівнику.

Про це розповідає німецький Der Spiegel.

Це сталось в німецькій землі Нижня Саксонія, неподалік міста Хольцмінден. На початку вересня місцевий фермер Фрідріх Штапель помітив, що до його гурту корів на вільному випасі приєдналося маленьке порося дикого кабана. Ймовірно, кабанчик відбився від родичів, коли ті переходили річку. Загублене дитинча прихистили … корови.

Кабанчику, що дістав ім’я Фріда, серед корів добре. Одна корівчина навіть почала виявляти особливу турботу про нього. Штапель вирішив не розлучати порося з прийомною сім’єю і дозволив маляті залишитись. 

Про кабанчика, що вже встиг стати зіркою, попередили й місцевих мисливців. Вбивати його заборонено. Зараз Фріда разом зі стадом пасеться на лузі біля берегів річки Везер. А з настанням зими фермер планує поселити її у теплому корівнику разом із телятами.

Так стається, що про товариські відносини між дикими кабанами та коровам найчастіше повідомляють саме з Німеччини. У грудні 2015 року у Гамбурзі частиною стада з восьми корівок став дорослий дикий вепр.

“Він повністю вписався в череду, і це неймовірно”, – розповів фермер Дерк Різ, у володіннях якого стався кумедний союз. Кабана чіпати не стали – адже не можна руйнувати дружбу. Натомість вепра назвали Бананом і зробили місцевим героєм. 

От тільки Банан не був першим у коров’яче-кабанячій дружбі. Восени аналогічний випадок стався ще на одній німецькій фермі. Щоправда, там до стада прибився маленький веприк. Фермери назвали малюка Йоганном, припустили, що він сирота, і віддали до прийомної коровячої родини.

Як повідомляло раніше BitukMedia, в притулку для фермерських тварин Luvin Arms, що в американському штаті Колорадо, є своя нянька ясельної групи. Це пес на ім’я Будда. Собака вже відзначився дружбою з коровою, а зараз бавить мале ягня. Цей приклад міжвидової симпатії зігріває серця працівників і гостей.