Перше дитинча – йому дали кличку Персей – військові евакуювали з-під щільних обстрілів та передали волонтерам із UAnimals. Мама цього дитинчати підірвалася на розтяжці.
Ще двох косуленят привезли інші військові. Одне із них має проблеми з травленням, бо його нагодували коров’ячим молоком.
“Найскладніше в порятунку косуль те, що вони неймовірно лякливі тварини. Від переляку вони можуть травмувати себе й навіть померти від стресу”, – кажуть співробітники Центру.
Як повідомляло BitukMedia, yкраїнські військові врятували у Чорному морі малечу єнотовидних собак. Їх змило через паводок, спричинений підривом росіянами греблі Каховської ГЕС.
В Україні за допомогою 3D-принтера надрукували робота для пошуку мін під водою. Він використовує авторську каркасну платформу та експериментальну модель двигунів.
Робота розробили Інститут проблем ШІ Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки.
Він здатен працювати автономно, якщо є надводна станція, також можна використовувати дротове керування. Час роботи – від 6 до 20 годин, в залежності від типу роботи – пікова потужність чи моніторинг. Може працювати на глибині 30 м.
Робот стане у пригоді ДСНС під час розмінування та військовим: він здатен сканувати територію, виявляти там міни і таким чином запобігати диверсійним атакам.
Як повідомляло BitukMedia, два куми-волонтери Володимир Муссур та Роман Боринець з Брошнів-Осади на Івано-Франківщині створили дрон-мінувальник. З його допомогою українські військові можуть дистанційно укладати протитанкові міни.
Тварина вдерлася у будинок мешканця міста Стімбоут-Спрінгс на ім’я Раєн Макфарлей. Чоловіка із родиною тоді якраз не було вдома.
Ведмідь потрапив до будинку через вікно першого поверху. Поласував їжею, прогулявся на другий поверх, зайшов у спальню господаря – після цього двері у спальню зачинилися.
Ведмідь спробував хоч якось вибратися із пастки, в яку потрапив, і вилізти із вікна на другому поверсі, але у нього нічого не вийшло. Один із копів, який прибув на виклик, відкрив двері спальні. Після цього ведмідь підтягнувся, заліз у середину і вийшов із будинку, як і зайшов.
“Він поласував відбивними, які я не доїв увечері, дістав закуски із комори, поперекидав хатні квіти. Нічого надзвичайно божевільного. Я думав, будуть збитки на тисячі і тисячі доларів. Але ні. Я вдячний, що він був шанобливим гостем”, – каже Макфарлей.
Як повідомляло BitukMedia, ведмежа-підліток вразило відпочивальників на пляжі американського штату Флорида. Воно випливло із океану та, перетнувши піщану смугу, попрямувало у своїх справах, не звертаючи уваги на людей.
Вінницька міськрада встановила на бомбосховища замки, які відкриваються автоматично підчас увімкнення повітряної тривоги. Поки що технологію тестують на п’яти школах.
“Фактично – це замки, які підведені до загальної системи оповіщення щодо “повітряної тривоги”, і ми сьогодні протестували та побачили, що це може працювати і буде працювати”, – розповідає про створену у Вінниці систему міський голова Сергій Моргунов.
Систему розробляли фахівці КП “Вінницький інформаційний центр” спільно зі спеціалістами вінницької компанії “TIRAS”, яка займається встановленням сигналізацій. Замки відчиняються через кілька секунд після увімкнення сигналу тривоги. Майже одразу після відбою замки зачинаються. Але з укриття можна вийти, відчинивши замок зсередини – двері потім зачиняться автоматично.
За роботою системи буде слідкувати черговий на міському пульті. Якщо замок не відчиниться підчас тривоги, він отримає повідомлення.
На сьогодні в тестовому режимі автоматизована система працює в п’яти закладах освіти: це ліцеї №18, 26, 34, 35 та 25-та початкова школа.
Як повідомляло BitukMedia, громадська організація “Гідро Енерго Екологія Карпат” із Мукачева на Закарпатті запатентувала першу у світі безплотинну ГЕС. Реалізувати проєкт планують в рідному регіоні.
Громадська організація “Гідро Енерго Екологія Карпат” із Мукачева на Закарпатті запатентувала першу у світі безплотинну ГЕС. Реалізувати проєкт планують в рідному регіоні.
Про це повідомляє Закарпатська облрада у Facebook.
Громадську організацію заснували четверо мучаківців у 2019 році. Нещодавно вони отримали патент від Інституту інтелектуальної власності США, який видає державні патенти.
Безплотинна ГЕС вирішує 2 питання: відведення води при підтопленні ділянок під час паводків та власне вироблення електроенергії, каже голова ГО Іван Котурбач.
Активісти уже презентували свій проєкт в Україні. Інститут екології Карпат НАН України вважає його безпечним. Після погодження облрадою, проведуть пошук інвестора та ряд експертиз.
Автори розробки переконують, що безплотинна ГЕС у 20 разів дешевша за дериваційну та у сотні разів – за плотинну.
Для пілотного проєкту розглядають кілька локацій: на річці Латориця, Підполоззя, а також вздовж русла річки Уж. Потужність “пілота” буде невеликою – до 50кВт/год. Його задача – продемонструвати безпічність та ефективність споруди.
Як повідомляло BitukMedia, y Васильківському районі на Київщині створили першу у світі ІТ-пасіку. Це 10 вуликів, оснащені датчиками, якими можна керувати за допомогою сматрфона. Її створили у рамках україно-польський проєкту “AmoHive”.
Американський водолаз 40-річний Рекс Колубра зі штату Вісконсин розповідає, що він уже два роки товаришує із рибою. Елвіс, як він називає свого приятеля, припливає на його спеціальний сигнал.
Колубра каже, що познайомився із рибиною вперше у 2021-му на озері, де займався дайвінгом. Вона підпливла ближче, ніж будь-яка інша і не боялася людину.
Коли водолаз повернувся на те ж місце, рибина впізнала його і плавала поруч. Чоловіка вразила така поведінка, під час наступного занурення він приніс рака і почастував свого товариша.
Колубра не знає, як Елвіс впізнає його, але він впевнений, що це була одна і та ж рибина – вона мала шрам на голові, ймовірно від рибацького гака.
З того часу Елвіс припливає до Рекса кожного разу, як той занурюється. Коли його немає, чоловік подає сигнал – видає звуки горлом, ніби ковтає, і риба чує їх і з’являється.
Чоловік навіть створив акаунт у ТіkTok під назвою “Елвіс маленький ротик” і постить там відео, як вони зависають удвох.
Однак чоловік зізнається, що переймається через свого товариша. Особливо стало лячно, коли останнього занурився і не зміг одразу знайти його. Рекс навіть не розповідає, в якому озері живе Елвіс, аби захистити його.
He gave me his best line ❤️ I’m Rex, and this is my good friend, Elvis the smallmouth bass. This same little fella has followed me on 12 separate dives in a huge lake over the course of 13 months (as of 11-20-2022). For those of you wondering, he’s been strangely fascinated by me before I started feeding him, that just sealed the deal. lol He literally follows me into shore to about 10-12” of water. He’s easily ID’d by his unique mouth disfigurement, which is a former fishing injury that ripped the connective tissues in his upper lip. My change of heart: I am THE quintessential “animal guy” and have always loved nature and the outdoors. Used to be a very avid fisherman that lived on the lake and went out almost daily. I went on a snorkeling trip and had the most amazing experience with tons of wild fish. Most of them coming right up to me and some letting me touch them. I was blown away by how intelligent and curious they were. As I was under waves, having this surreal experience, I was noticing that the majority of these fish had horribly disfigured faces. Ripped jaws, hanging lips, large black bruises and swollen mouths. My immediate dumb self response was “oh, there must be some horrible ‘lip disease’ affecting the fish in this lake.” Then I surfaced for air, saw the anglers and made the connection… oh… Since then, I traded my tackle box for goggles and haven’t been happier. I’m all for hunting and fishing for food, when done ethically, do it myself, but there’s no real justification for me to hurt these animals for my amusement anymore. It’s far more rewarding to swim with them. I’m all for personal freedom, and you’re free to choose what you want to do, but this is my choice. Don’t like it? Gfy 😊 elvelvisthesmallmouthvelvisthebassvelvisthefishsfishhichthyologyianimalsnfunnyanimalsnfunnynfunnyvideosnfunnyvideolhilariouspfyppfyppfypシdy comcomedyvideosivdivingefreedivingosnorkelinguscubauscubadivingvdivelifeklakesklakelifedunderwaterphotographydunderwatertnaturephotographytnaturephototnaturephotostnatureobiologyozoologyoilovefishovenature
“Звісно, я дуже сумуватиму, якщо його впіймають – він мій друг. Хоча я не можу якось захистити його”, – каже чоловік.
Як повідомляло BitukMedia, aмериканські військові навчили морських левів грати у відеоігри, а затятим геймером стала тварина на ім’я Спайк із затоки Сан-Дієго. Ластоногі пройшли навчання у рамках дослідження когнітивних можливостей морських ссавців.
Співробітники Одеського морського порту врятували диких тварин, яким змило у море внаслідок підриву Каховської ГЕС. Потерпілі перебувають зараз в Одеському зоопарку.
Зокрема, портовики змогли врятувати пташеня лиски (рід водоплавних птахів), тритонів, болотних черепах та вужів. Керівництво порту передало тварин до зоопарку.
Там запевняють, що тваринам надали необхідну допомогу, та невдовзі випустять на волю.
Раніше на березі нацпарку “Тузлівські лимани” на Одещині знайшли тритонів, які постраждали через затоплення. 55 ящірок вдалося врятувати.
Як розповідало BitukMedia, волонтер із Києва Андрій Левіщенко став відомим у соцмережах після відео, де він грає на саксофоні Гімн України на даху будинку у затопленому Херсоні. Чоловік об’їздив найгарячіші точки України. Бере свій інструмент у всі волонтерські поїздки. Грав на вулиці Бахмута та на рештках спаленої ворожої техніки.
Активісти громадськоїорганізації “Плато” перетворили стихійне сміттєзвалище у львівському парку “Залізна вода” на клумбу. Вона буде покращувати якість ґрунту та сприятиме біорізноманіттю.
Активісти працюють над проєктом разом із містом із 2021-го. Тоді вони створили у парку простір міського садівництва та городництва “Розсадник”. Вирощували там городину та декоративні рослини, створили алею компостерів, а також почали займатися просвітництвом серед містян.
“Головна мета простору – здружити людину та природу в урбанізованому середовищі”, – каже співкоординаторка простору “Розсадник” Анжеліка Зозуля.
Восени активісти вирішили вивезти стихійне сміттєзвалище – воно мало довжину близько 40 м. Це обійшлося у 80 тис. грн.
Аби врятувати паркову ділянку, активісти вирішили зайнятися рекультивацією. Оскільки після роботи спецтехніки залишилися ями, їх заповнили органікою садового походження. Потім внесли компост та висадили понад 130 саджанців рудеральних рослин, які мають відновити якість ґрунту.
Як повідомляло BitukMedia, деревʼяну прогулянкову доріжку на висоті крон дерев збудувала в Норвегії данська архітектурна студія Effekt. Маршрут довжиною один кілометр веде на 338-метровий пагорб з круговим оглядовим майданчиком.
Колекціонер і краєзнавець із Сум Сергій Гуцан створив унікальний музей “Причал Одіссея”. Там відчути на тодик можна кістки мамонта та скіфську кераміку.
Гуцан розповідає, що колекціонуванням історичних артефактів захоплюється із дитинства.
“Я збирав усе, починаючи від кісток мамонта і до листів італійських полонених часів Другої світової війни. Перші артефакти я отримав від дідуся Афанасія”, – каже він.
Дідусь учив користуватися кресалом та ручною машинкою для стрижки, а також показав фото предків, зроблені до 1917 року.
Гуцан розповідає, що на професії електрика наполіг батько. Але любов до історії перемогла і вилилася в колекціонування.
Чоловік розповідає, що музей вирішив створити 2014-го, коли оцінив кількість предметів, яку назбирав. Першим принципом його музею є відсутність хронології, а друга – можливість доторкнутися до експонатів і “відчути епоху на собі”, як він каже.
Замість хронології часової Гуцан обрав власну систему – етапи становлення себе як колекціонера. Зараз його експозиція складається із чотирьох частин. Знаходиться у центрі Сум у будинку, де зупинявся Тарас Шевченко.
“Музей розташований в арт-дворику – особливій локації, де знаходяться різноманітні творчі студії. У самому центрі цих просторів ми відкрили арт-об’єкт – «Піраміду Бурлюка», названу на честь відомого художника Давида Бурлюка, уродженця Сумщини. Більшу частину свого життя він прожив в США, де й помер. Його прах розвіяли над Атлантичним океаном, тож я попросив знайомих набрати там трохи води, аби помістити її в піраміду”, – розповідає засновник “Причалу Одіссея”.
У музеї є старі фотоапарати, світлини 18-19 століть, козацькі люльки, листи періоду Другої світової, раритетні телефони, кролевецькі рушники та археологічні знахідки, як-то монети часів грецької колонії Ольвії. Частину своєї колекції Гуцан передав Сумському обласному краєзнавчому музею, наприклад старовинні прикраси та скіфську зброю.
Екскурсії “Причалом Одіссея” проводить сам засновник – робота екскурсоводів його не вдовільнила.
Усі фото – ШоТам
Музей Гуцан і його дружина не покинули навіть під час війни – проводили там ремонт, планували відкрити музей 17 травня 2022-го за будь-яких умов.
“Нині спостерігаю великий попит на історію. Коли анонсую нові екскурсії, завжди підкреслюю, що гарантую півтори години щастя. Люди приходять сюди у пошуках чогось більшого, можливо, навіть в пошуках самих себе. Багато з них раніше не усвідомлювали цінність своєї культури та народу, а тепер вони активно знаходять її у музеях”, – каже Гуцан.
Як повідомляло BitukMedia, полковник запасу Володимир Поляков, колишній керівник Кременчуцького військового ліцею, а нині начальник штабу цивільного захисту та керівник військово-історичного музею ВПУ№ 7 м. Кременчука збирає у музей свідчення російсько-української війни. Поляков сам був на фронті на початку російського вторгнення після Революції Гідності. Тепер, разом зі студентами та викладачами, допомагає військовим і розповідає відвідувачам про війну.
У реабілітаційному відділенні клінічної лікарні №5 у Сумах відкрилися кабінети водолікування, теплолікування та синглетно-кисневої терапії. Лікарі готові приймати пацієнтів із хворобами ЦНС, опорно-рухового апарату та метаболічними порушеннями.
“Відкриття відділення бальнеологічного лікування дасть можливість нашому реабілітаційному відділенню сутєво розширити спектр надання медичних послуг”, – говорить директор Сумської лікарні №5 В’ячеслав Петренко.
Кошти на нове устаткування отримали від Національної служби здоров’я України в рамках додаткового фінансування.
Для лікування та реабілітації пацієнтів сумські лікарі будуть використовувати душову кафедру, двоканальний душ Шарко, ванни “джакузі”, вихреві ванни для лікування рук, ніг, ванни для процедур з додаванням бішофіту та лікарських трав – шавлії, розмарину, хвої.
Гідроаеромасаж допоможе пацієнтам, які мають травми опорно-рухової системи, судинні порушення, лімфовенозну недостатності, кажуть лікарі.
Є також кабінет парафіноозокеритотерапії – одного із видів теплолікування. Є також кабінет відпочинку від процедур та апарат для виготовлення “кисневої пінки”.
Для кожного пацієнта реабілітаційну програму будуть складати окремо.
Як повідомляло BitukMedia, xірурги-стоматологи Чернівецької обласної лікарні зробили пацієнту нову щелепу з його ребра. Операція проходила у два етапи.
Нове дослідження вивчило, як бактерії реагують на видалення хлору з процесу очищення води. Фото - Depositphotos
Шведські вчені замінили хлор у водопровідній воді на нешкідливі для людей, але хижі бактерії. Виявилось, вони самостійно знищують небезпечні патогени у водопровідних трубах. При чому мікроорганізми роблять це не гірше за хімікати. Така альтернативна технологія, якщо вона знайде підтвердження, буде менш енерговитратною і дешевшою, ніж існуючі.
Дослідники з Лундського університету та шведської водопровідної компанії з міста Варберга провели експеримент – що станеться, якщо припинити додавати хлор у водопровідну воду. На першому етапі результат виправдав сподівання: кількість бактерій у водогоні зросла. Проте згодом нешкідливі для людини хижі бактерії знищили у воді більшість патогенів. Зазначимо, що експеримент тривав півроку.
Традиційно водопровідна питна вода очищається в кілька етапів. Залежно від типу води компанії використовують різні фільтри та ультрафіолетове випромінювання, але на останньому етапі майже завжди додається хлор.
У Варберзі хлор припинили додавати у 2020 році, але це сталось після встановлення ультрафільтрації. Йдеться про фільтр, в якому використовується сито з надзвичайно дрібними отворами: вони запобігають просоченню шкідливих мікроорганізмів з озер та ґрунтових вод. Оскільки до питної води потрапляло дуже мало бактерій, хлор визнали зайвим, хоча на цьому етапі не було відомо, якими будуть наслідки для бактеріальної флори.
Шведські дослідники брали проби води для аналізу протягом шести місяців з різних ділянок мережі кілька разів – до припинення використання хлору та після нього. І от що помітили. Коли хлор зник, деякі види бактерій голодували, тоді як інші збільшувались та процвітали. Найбільшим сюрпризом для дослідників став третій місяць без хлору, коли стало зрозуміло, що кількість деяких бактерій різко скоротилася. Але при цьому колонія одного типу бактерій збільшилася. Це були хижі бактерії Bdellovibrio. Дослідники відзначають, що раніше ці бактерії не спостерігалися у водопровідних трубах, ймовірно, вони ховалися в біоплівці, яка покривала стінки труб. Дослідники вважають, що бактерії Bdellovibrio просто з’їли інших мікробів.
“Хлор ефективно стримує зростання бактерій, але існує ризик негативного впливу на здоров’я його побічних продуктів. Хлор пов’язаний з раком та пошкодженням плода при вагітності, тому дослідження можливості замінити його іншими способами є актуальним”, — заявила співавтор наукової роботи Кетрін Пол.
Є припущення, що ці бактерії можна використовувати для очищення водопровідної води навіть без встановлення мікрофільтрів. Нині існують альтернативні методи очищення води: ультрафіолетові лампи та біофільтри. Але перші використовують занадто багато енергії, а другі – дорогі і громіздкі.
Як розповідало раніше BitukMedia, на Місяці виявили скляні кульки, заповнені водою. Китайські вчені стверджують, що ці місячні об’єкти можуть містити мільярди тонн води.
Учні старшої школи Гринвіча у американському Конектикуті протанцювали близько 25 км у танці конга – “паровозиком”. 64 кола стадіоном подолали заради благочинності.
Студенти протацнювали близько 25 км, сподіваючись побити рекорд Гіннеса – у лютому 2020-го у Нідерландах група танцівників пройшла у стилі конга 24 км. У Книзі рекордів уже почали розгляд рекорду.
На кінець танцю школярам вдалося зібрати $8,5 тис. і збір досі триває. Гроші планують передати у місцевий будинок денного догляду за дорослими. Так називають заклади, де доглядають пенсіонерів, людей із інвалідністю та іншими потребами, але де немає можливості проживати постійно. Співробітники організовують людям дозвілля та харчування.
Як повідомляло BitukMedia, 16-річна Срушті Судхір Джагтап із Індії встановила світовий рекорд, протанцювавши 127 годин (це майже 5,5 діб). Дівчина виконувала традиційний танець і робила лише короткі перерви для відпочинку.
Хрест Трампінгтона знайшли під час розкопок поховання в 2012 році. Фото - University of Cambridge Archaeological Unit
Британські дослідники використали череп з поховання VII століття, знайденого неподалік Кембриджу. За допомогою аналізу кісток вчені відновили обличчя та деякі деталі способу життя юної британки. Дівчина була похована з великим золотим хрестом, інкрустованим гранатами. На це могла бути своя причина.
Поховання дівчини-підлітка було виявлено в 2012 році Кембриджським археологічним відділом у Трампінгтон-Медоуз на південній межі Кембриджу.
Археологи використали докладні виміри черепа для реконструкції зовнішності дівчини. Зібрані дані були закладені в комп’ютерну модель і доповнені м’якими тканинами на основі даних про середню товщину тканин, характерну для жінок.
Дослідники точно не знають, якого кольору були її очі та волосся (для цього потрібен аналіз ДНК, який не проводився), ці деталі доповнили умовно.
Вже відомо, що дівчина загинула у віці близько 16 років і була похована з розкішним золотим хрестом, інкрустованим гранатами. Аналіз кісток показав, що дівчина у дитинстві переїхала до Англії з Центральної Європи.
Дослідники впевнені, що отримане зображення дає гарне уявлення, як могла виглядати ця молода жінка за кілька місяців до смерті. “Було цікаво спостерігати за побудовою її обличчя. Її ліве око розташоване трохи нижче правого, приблизно на півсантиметра. Це було б дуже помітно у житті”, — розповідає Х’ю Моррісон, один з авторів дослідження.
Археологи також використали аналіз ізотопного складу кісток та зубів – аби більше дізнатися про минуле дівчини. Аналіз показав, що приблизно у віці 7 років дівчина переїхала до Англії з регіону, розташованого неподалік Альп, можливо, з півдня сучасної Німеччини. Переїзд викликав характерну зміну частки білка в раціоні – це простежується у складі кісток та зубів.
Попри зібрані вченими численні дані, причина смерті дівчини поки що залишається незрозумілою — мабуть, вона хворіла, але на що саме невідомо. Її знайшли у незвичайному для Британії похованні: лежала на різьбленому дерев’яному ліжку з хрестом, золотими шпильками і в гарному вбранні.
Трампінгтонський хрест. Зображення – University of Cambridge Archaeological Unit
Наприкінці VII століття папа Римський відправив місію паломників, які мали навернути в християнство язичницьких британських королів. Можливо, ця дівчина була частиною цієї місії і належала до почесного роду.
Як розповідало раніше BitukMedia, криміналісти реконструювали обличчя вампіра з 18 століття. А вчені з Університету Бредфорда (Велика Британія) за допомогою 3D-технологій реконструювали обличчя трьох небіжчиків XIV століття – жінки, священика з вовчою пащею та легендарного шотландського єпископа.
Як раз і назавжди згасити “Браму пекла” вигадали в Туркменістані. Проєкт гасіння газового кратера Дарваза в пустелі Каракуми розробили в держконцерні “Туркменгаз”. Це антропогенне “диво природи” палає вже понад 50 років.
Явище, відоме як “Брама пекла”, стало не лише однією з визначних пам’яток Туркменістану, а й об’єктом дослідження фахівців Науково-дослідного інституту концерну “Туркменгаз”.
На думку фахівців інституту, варто пробурити свердловину поруч із кратером, щоб відбирати газ одразу з кількох пластів. Справа в тому, що родовище Дарваза має складну структуру з багатьма тонкими шарами на глибині до одного кілометра. Тому вчені запропонували проєкт, який дозволяє контролювати потоки газу та запобігає його некерованому викиду в атмосферу.
Головна ідея пропонованого проєкту, який ще мають схвалити профільні відомства, – обмежити приплив газу до цієї аварійної свердловини. Кажуть, що цей метод дозволить відбирати більше газу, ніж природні викиди, і таким чином зупинити горіння.
Кратер Дарваза знаходиться за 266 кілометрів від столиці Туркменії, Ашхабаду. У 1971 році радянські геологи виявили в цій місцевості скупчення природного газу. Вони пробурили свердловину і викликали її зсув – верхні шари ґрунту просто обвалилися в підземну печеру, відкривши велику дірку, наповнену газом. Аби уникнути отруєння газом людей та худоби, геологи вирішили підпалити його. Вважали, що згодом вогонь вщухне. Але газ виривається і продовжує горіти от вже понад півстоліття.
Діаметр газової дірки – 60 м., глибина – близько 20 м. Стовпи полум’я, що виходять з каверни під кратером і з’являються в результаті згоряння природного газу, можуть сягати 15 м заввишки. За це місцеві охрестили кратер Дарваза “Брамою пекла”, хоча офіційна назва цього газового кратера – “Сяйво Каракумів”.
Це природне явище привертає увагу дослідників та туристів з усього світу, і його гасіння буде важливим кроком у збереженні природи та запобіганні газовим викидам в атмосферу. У 2010 році влада Туркменістану вже намагалася загасити кратер, але з того нічого не вийшло.
На початку 2022 року тогочасний президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов поставив уряду завдання знайти вирішення проблеми, оскільки “вже багато років у цій місцевості згоряє величезна кількість газу, що негативно позначається на екології та здоров’ї населення району”.
Як розповідало раніше BitukMedia, дослідники з Університету Ґете у Франкфурті вивчили геологічне утворення, що нагадує слід від падіння метеорита на території виноградника у Франції. Аналіз порід та магнітного поля підтвердив – кратер дійсно сформувався внаслідок удару.
Американка Мері Саймонс із Дейтона, штат Огайо, отримала попередження від міськради через 3-метрову статую вовкулаки на подвір’ї. Влада вимагає прибрати монстра, бо люди лякаються. А жінка проти – каже, він відлякує злодіїв.
Саймонс встановила статую минулого року на Геловін. А потім вирішила лишити вовкулаку на цілий рік.
“Він став для мене чимось на зразок маскота (символ підтримки спотривної команди, – ред.). Я дивлюся на ситуацію із точки зору безпеки. Хто вдереться в дім, поруч з яким стоїть 3-метрова статуя перевертня. Я знаю, що я б не стала такого робити”, – доводить жінка.
Саймонс одягає свого перевертня у різні костюми, аби відзначити свята та пори року. Зараз хоче одягнути йому гавайську сорочку та сонцезахисні окуляри.
Жінка навіть завела для свого “улюбленця” сторінку на Facebook. Його звати Філ, і він має близько 2 тис. підписників, а віднедавна і Twitter.
Загалом сусідам подобається, каже Саймонс. Але принаймні один із них написав анонімну скаргу у міськраду – і жінці прийшло попередження. Однак серйозних заходів проти Філа влада вживати не планує. Саймонс же обіцяє доглядати за перевертнем, аби у нього, до прикладу, раптом не відпала голова і не травмувала когось із перехожих.
Як повідомляло BitukMedia, в австралійському містечку Воррак, де живе близько 70 людей, стався бум дивних статуй, стилізованих під міньйонів – персонажів мультфільму “Нікчемний Я”. Однак, вони дуже дивні, і ніхто не знає, хто і для чого їх встановлює.