Закрити “Браму пекла”: вчені запропонували проєкт гасіння газового кратера (ВІДЕО)

Як раз і назавжди згасити “Браму пекла” вигадали в Туркменістані. Проєкт гасіння газового кратера Дарваза в пустелі Каракуми розробили в держконцерні “Туркменгаз”. Це антропогенне “диво природи” палає вже понад 50 років.

Явище, відоме як “Брама пекла”, стало не лише однією з визначних пам’яток Туркменістану, а й об’єктом дослідження фахівців Науково-дослідного інституту концерну “Туркменгаз”.

На думку фахівців інституту, варто пробурити свердловину поруч із кратером, щоб відбирати газ одразу з кількох пластів. Справа в тому, що родовище Дарваза має складну структуру з багатьма тонкими шарами на глибині до одного кілометра. Тому вчені запропонували проєкт, який дозволяє контролювати потоки газу та запобігає його некерованому викиду в атмосферу.

Головна ідея пропонованого проєкту, який ще мають схвалити профільні відомства, – обмежити приплив газу до цієї аварійної свердловини. Кажуть, що цей метод дозволить відбирати більше газу, ніж природні викиди, і таким чином зупинити горіння. 

Кратер Дарваза знаходиться за 266 кілометрів від столиці Туркменії, Ашхабаду. У 1971 році радянські геологи виявили в цій місцевості скупчення природного газу. Вони пробурили свердловину і викликали її зсув  – верхні шари ґрунту просто обвалилися в підземну печеру, відкривши велику дірку, наповнену газом. Аби уникнути отруєння газом людей та худоби, геологи вирішили підпалити його. Вважали, що згодом вогонь вщухне. Але газ виривається і продовжує горіти от вже понад півстоліття.

Діаметр газової дірки – 60 м., глибина – близько 20 м. Стовпи полум’я, що виходять з каверни під кратером і з’являються в результаті згоряння природного газу, можуть сягати 15 м заввишки. За це місцеві охрестили кратер Дарваза “Брамою пекла”, хоча офіційна назва цього газового кратера – “Сяйво Каракумів”. 

Це природне явище привертає увагу дослідників та туристів з усього світу, і його гасіння буде важливим кроком у збереженні природи та запобіганні газовим викидам в атмосферу. У 2010 році влада Туркменістану вже намагалася загасити кратер, але з того нічого не вийшло.

На початку 2022 року тогочасний президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов поставив уряду завдання знайти вирішення проблеми, оскільки “вже багато років у цій місцевості згоряє величезна кількість газу, що негативно позначається на екології та здоров’ї населення району”.

Як розповідало раніше BitukMedia, дослідники з Університету Ґете у Франкфурті вивчили геологічне утворення, що нагадує слід від падіння метеорита на території виноградника у Франції. Аналіз порід та магнітного поля підтвердив – кратер дійсно сформувався внаслідок удару.